Рішення

від 10.02.2025 по справі 347/2895/24

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/2895/24

Провадження № 2/347/210/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

Позивачка - ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За життя баба, ОСОБА_2 , розпорядилась своїм майном і на випадок смерті склала заповіт, посвідчений секретарем Вижньоберезівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, згідно якого заповіла позивачці в справі, ОСОБА_1 , частину майна. Про наявність вказаного заповіту позивачка не була обізнана, та не знала про його існування, а знайшла його під час прибирання будинку в кінці серпня 2024 р

Після смерті бабусі відкрилася спадщина на житловий будинок та господарські будівлі і споруди та належні їй земельні ділянки, які розташовані на території с. Вижній Березів, Косівського району, Івано- Франківської області.

Згідно довідки від 04.09.2024 №222 виданою старостою села Вижній Березів, померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована і проживала до дня смерті в житловому будинку, що розташований в АДРЕСА_1 . В цьому ж будинку на день смерті померлої не зареєстрований ніхто. Заповіт від імені ОСОБА_2 , 1923 року народження посвідчувався у виконкомі Вижньоберезівської сільської ради Косівського району Івано- Франківської області 17.07.2020 року, який не змінений і не скасований.

Отдже, після смерті бабусі ОСОБА_2 відкрилася спадщина на житловий будинок, господарські будівлі і споруди, та земельні ділянки, що розташовані в с. Вижній Березів, Косівського району, Івано-Франківської області.

Пісоя виявлення заповіту позивачка, як спадкоємець звернулась в нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак, нотаріусом 18.09.2024 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із пропуском визначеного строку для подання заяви про прийняття спадщини та роз!яснено, що цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.

Просить визначити додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті спадкодавця- ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, подала суду заяву із клопотанням про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, заперечень проти задоволення позовних вимог немає.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Як встановлено в судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтвердженням чого є долучене до матеріалів справи свідоцтво про смерть а.с.14.

Факт родинних відносин позивачки в справі, ОСОБА_1 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджено долученим до матеріалів справи письмовими доказами, які ніким не оспорюється та не підлягають доказуванню.

У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із тим, що їй не було відомо про заповіт складений її бабою в її користь.

Так із долученого до маетріалів справи копії заповіту (а.с.16 ) вбачається, що ОСОБА_2 , розпорядилась своїм майном і на випадок смерті склала заповіт, посвідчений секретарем Вижньоберезівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, згідно якого частину майна - а саме господарську будівлю стайню та стодолу заповіла ОСОБА_1 , позивачці в справі. Позивачка стверджує, що про наявність вказаного заповіту не була обізнана, та не знала про його існування, а знайшла його під час прибирання будинку в кінці серпня 2024 р

А тому у встановлений законом для прийняття спадщини шестимісячний строк, вона не мала можливості звернутися до нотаріальної контори з відповідною заявою.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п`ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Таким чином, в наслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Таким чином, перевіривши доводи позовної заяви, суд доходить висновку, про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини. А відтак позов підлягає до задоволення, з визначенням додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

На підставі викладеного ст.ст. 15, 1216-1218, 1220, 1268-1270, 1272 ЦК України, та керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительці АДРЕСА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя: М.І. Крилюк