Рішення від 07.02.2025 по справі 388/1601/24

Справа № 388/1601/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2025 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

представника ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Долинська міська рада про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом до відповідачки ОСОБА_3 та просить позбавити її батьківських прав стосовно дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з неї на його користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позов мотивує тим, що з весни 2009 року по листопад 2010 року разом з відповідачкою проживали однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народилась дитина.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2021 року позивача визнано батьком дитини. У цій справі судом установлено, що рішенням комісії з питань захисту прав дитини Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 15 грудня 2020 року № 109, надано дозвіл на тимчасове влаштування в родину ОСОБА_2 малолітньої дитини. Згідно з наказом начальника служби у справах дітей Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 18 грудня 2020 року № 35, малолітню дитину тимчасово влаштовано в сім`ю ОСОБА_2 до прийняття рішення про остаточне влаштування. Розпорядженням голови Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області від 1 лютого 2021 року № 44 дитині надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Згідно з висновком служби у справах дітей Долинської міської ради від 19 травня 2023 року визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 разом з батьком.

Позивач зазначає, що останніх чотири роки відповідачка взагалі не бере будь-якої участі у вихованні та утриманні дитини, з дитиною не проживає, не піклується про фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, не спілкується із дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти.

На переконання позивача вищезазначені дії відповідачки є умисними.

Відповідачка ОСОБА_3 відзив на позовну заяву до суду у встановлений строк не надіслала.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, повідомлялась про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомила, відзив на позовну заяву до суду не надіслала.

Представник Долинської міської ради в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Будучи допитаним у суді неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 суду пояснив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з батьком та бабою, ОСОБА_5 . Тепер навчається у школі. Мати останній раз бачив у 2020 році. З того часу з нею не спілкувався. Будь-якої матеріальної допомоги мати йому не надає, в школу до нього не приходить, не бере будь-якої участі в його вихованні, а тому вважає, що має бути позбавлена батьківських прав стосовно нього. З батьком разом проживають з 2020 року. Саме батько всім його забезпечує та бере участь в його вихованні.

Допитаний як свідок позивач ОСОБА_2 суду пояснив, що з 2020 року його та відповідачки дитина проживає з ним. Відповідачка з того часу зникла, місцеперебування її невідоме. Дитина почала проживати разом з ним, оскільки мати дитини зловживала алкоголем, залишала дитину без нагляду. Відповідачка також має інших дітей стосовно яких позбавлена батьківських прав. Особисто тепер проживають у трьох, тобто він, дитина та його матір, тобто баба дитини. Раніше відповідачка залишала дитину без нагляду, внаслідок чого дитина була голодною, окрім цього зі свого боку на дитину чинила психологічних тиск, а саме кричала. За цих чотири роки проживання дитини з ним, відповідачка жодного разу дитину не навідувала та з нею не спілкувалась. При цього з його боку жодних перешкод у вихованні та спілкуванні дитини з відповідачкою не здійснювалось, а навпаки був би дуже радий, якби відповідачка з дитиною спілкувалась. Особисто має підсобне господарство, займається вирощуванням овочів тощо. Інших дітей не має. Дитину утримує повністю виключно особисто. Стверджує, що останніх чотири роки дитина проживає виключно з ним, а до цього проживала періодично то з матір`ю, то з ним. З відповідачкою в шлюбі не перебував, виключно разом спільно проживали з 2009 року по 2010 рік. Коли відповідачка народила спільну дитину то разом з нею вже не проживали. Спочатку запис про батька дитини у свідоцтві про народження був здійснений за вказівкою матері. З того часу коли дитина почала постійно проживати з ним то вирішив встановити своє батьківство над нею. Відповідачка веде аморальний спосіб життя. У Службі у справах дітей Долинської міської ради йому повідомляли, що відповідачка в Одесі притягувалась до адміністративної відповідальності. Особисто не знає про неї тепер нічого.

Свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 суду пояснив, що йому відомо про те, що позивач забрав свою дитину та тепер її особисто виховує. Особисто живе по сусідству з ОСОБА_2 , а тому все бачить. Дитину звати ОСОБА_4 . Дитина разом з позивачем проживає останніх приблизно чотири роки. Вихованням дитини займається позивач. Також йому допомагає його мати, тобто баба дитини. Дитина схожа на батька. Матір дитини ніколи не бачив. Позивача особисто характеризує позитивно, алкоголем не зловживає, відповідальний батько. Сім`я проживає за рахунок позивача, який, зокрема, висаджує розсаду, продає сільськогосподарську продукцію. Дитина охайна, ходить до школи, не буває голодною, постійно з ним вітається, особисту буває дитину підвозить до школи, а тому добре її знає. Мати дитини особисто не знав та з того часу, коли дитина почала проживати з батьком то її ніколи не бачив.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, свідків, дитини, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (чч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України).

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом установлено, що сторони є батьками дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2021 року визнано батьківство ОСОБА_2 стосовно дитини. Цим рішенням, зокрема, встановлено, що рішенням комісії з питань захисту прав дитини Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 15 грудня 2020 року № 109, надано дозвіл на тимчасове влаштування в родину ОСОБА_2 малолітньої дитини. Згідно з наказом начальника служби у справах дітей Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 18 грудня 2020 року № 35, малолітню дитину тимчасово влаштовано в сім`ю ОСОБА_2 до прийняття рішення про остаточне влаштування. Розпорядженням голови Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області від 1 лютого 2021 року № 44 дитині надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Згідно з висновком служби у справах дітей Долинської міської ради від 19 травня 2023 року, а також рішенням виконавчого комітету Долинської міської ради від 2 червня 2023 року № 193, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 разом з батьком.

За змістом довідки Служби у справах дітей Долинської міської ради від 30 травня 2024 року № 63/01-15, станом на 30 травня 2024 року ОСОБА_2 згідно з рішенням виконавчого комітету Долинської міської ради від 2 червня 2023 року № 193, довідки Комунального закладу «Ліцей № 1 Долинської міської ради» від 24 травня 2024 року № 49, характеристики з навчального закладу, акта обстеження умов проживання сім`ї, дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з батьком, який самостійно декілька років поспіль займається вихованням та утриманням дитини. Мати дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 вже декілька років не приймає участі в житті сина, будь-які засоби зв`язку з нею відсутні. Рішеннями судів вона позбавлена батьківських прав стосовно сімох дітей. Відповідно до листа відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 28 травня 2024 року № 7435/111-2-24, 31 березня 2024 року ОСОБА_3 запрошувалась у відділ поліції № 5 Одеського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області для встановлення анкетних даних.

Актом обстеження умов проживання від 23 травня 2024 року № 93, в сім`ї ОСОБА_2 створено належні умови для виховання, розвитку ОСОБА_4 , який перебуває на повному його утриманні, тоді як мати повністю відсутня в житті дитини не один рік.

Згідно з листом відділення поліції № 1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 28 травня 2024 року № 7435/111-2-24, 31 березня 2024 року ОСОБА_3 запрошувалась у відділ поліції № 5 Одеського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області для встановлення анкетних даних.

Зміст характеристики дитини ОСОБА_4 з Комунального закладу «Ліцей № 1 Долинської міської ради» від 31 липня 2024 року свідчить, що дитина є старанною, ввічливою, комунікабельною, з середнім та достатнім рівнем успішності. Батько виховує дитину особисто, тобто без участі матері. Мати в школі не бачили ніколи та не знають як вона виглядає. Дитину у всьому супроводжує батько, забезпечує його, допомагає та утримує. Батько дуже старанно відноситься до виховання дитини, як в духовному та моральному відношенні, так і в матеріальному. Дитина забезпечена всім необхідним для навчання.

За змістом характеристики голови вуличного комітету від 31 липня 2024 року, ОСОБА_2 є розсудливим, працьовитим, гарним господарем та турботливим сім`янином, який особисто виховує дитину та допомагає матері похилого віку - особі з інвалідністю. Мати дитини невідомо де перебуває та не займається вихованням дитини. ОСОБА_2 доброзичливий, врівноважений та виважений батько, який активно займається вихованням дитини.

Висновком Долинської міської ради від 19 вересня 2024 року № 01-40/335/2, є доцільним позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки мати дитини не піклується про дитину, про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення. Ці діяння матері є свідомими, вона будучи позбавлена батьківських прав стосовно сімох дітей не змінила ставлення до процесу виховання дитини.

Верховний Суд у постанові від 24 січня 2024 року в справі № 450/4288/21 зробив висновок, що «відповідно до чч. 4, 5, ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч. 6 ст. 19 СК України).

Передбачена чч. 4 та 5 ст. 19 СК України обов`язковість висновку органу опіки та піклування у відповідних категоріях цивільних справ не може абсолютизуватися. У разі, якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна, суд має вирішити спір за наявними у справі доказами. Якщо з тих чи інших причин орган опіки та піклування відмовиться надати свій висновок у справі, де за приписами чч. 4 та 5 ст. 19 СК України надання ним такого висновку є обов`язковим, ця обставина не означає неможливості розгляду та вирішення спору. Протилежний підхід є рівнозначним відмові у доступу до правосуддя і означав би порушення положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід має загальний характер і є цілком справедливим для випадків, коли не було отримано письмового висновку органу опіки та піклування при розгляді справ, де участь органу опіки та піклування є обов`язковою, з огляду на неможливість надати такий висновок, зокрема, у зв`язку із перебуванням дитини за межами країни, перебуванням дитини на непідконтрольній території, неможливості встановити місце фактичного перебування дитини з одним із батьків тощо (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 523/19706/19 (провадження № 61-12112сво22))».

За змістом п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд установив, що відповідачка ОСОБА_3 тривалий час разом із власною дитиною не проживає, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти. Ці обставини підтвердженні фактичними даними, що містяться у матеріалах цивільної справи.

З огляду на вищезазначене, суд уважає доведеним той факт, що відповідачка у справі ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а саме ухиляється від виконання обов`язків щодо піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Об`єктивних причин за яких відповідачка не виконувала покладені на неї батьківські обов`язки судом не встановлено та доказів з цього приводу матеріали справи не містять.

Отже, суд дійшов до переконання про обґрунтованість цього позову та його задоволення.

За змістом ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Судом установлено, що у відповідачки є дитина щодо якої суд уважає є підстави для позбавлення її батьківських прав.

Відповідачка зобов`язана утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Дитина сторін зважаючи на її вік, а саме те, що вона є неповнолітньою, відповідно має незадовільне матеріальне становище, що суд враховує при визначенні розміру аліментів.

Суд виходить з презумпції фізичного здоров`я батьків та самої дитини, оскільки інших відомостей про це сторони не надали.

Відомості про майновий стан відповідачки у справі відсутні.

Суд уважає визначити розмір аліментів, що будуть стягуватись з відповідачки на користь позивача на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Таким чином, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Позовну заяву пред`явлено до суду 1 серпня 2024 року, відповідно починаючи з цієї дати суд присуджує аліменти.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення цього позову.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

За змістом ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення до суду) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви немайнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви майнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», установлений у 2024 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня - 3028 грн.

З огляду на вищезазначене, з відповідачки підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

ОСОБА_2 у цій справі поніс судові витрати, що складаються із судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн, що підлягають стягненню з відповідачки на його користь.

На підставі викладеного, керуючись, 105, 110, 112, 150, 164, 180-182, 184, 191 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Долинська міська рада про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 позбавити батьківських прав стосовно дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 1 серпня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок) понесених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) в дохід держави 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судового збору (рахунок: UA908999980313111256000026001, банк: Казначейство України, код: 37993783, код класифікації бюджетів: 22030106).

Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 10 лютого 2025 року.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський