Постанова

від 04.12.2024 по справі 920/309/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа№ 920/309/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Станіка С.Р.

Козир Т.П.

секретар судового засідання: Король Д.А.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 04.12.2024

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Буринської міської ради

на рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2024

повний текст рішення складено та підписано 13.06.2024

у справі № 920/309/23 (суддя Резніченко О.Ю.)

за позовом Керівника Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сумської обласної ради

до Буринської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Конотопське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Конотопський лісгосп"

2) Буринське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Буринський Агролісгосп"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

3) Державний реєстратор Буринської міської ради Жахалов Євген Генадійович

про повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Керівник Конотопської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Сумської області в інтересах держави в особі позивача Сумської обласної ради (позивач) з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) до Буринської міської ради (відповідач) про (1) повернення земельних ділянок шляхом скасування державної реєстрації права власності та (2) скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064; 5920984100:03:001:0222; 5920985400:03:004:0180; 5920985400:06:001:0156.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 5920988800:06:003:0064; 5920984100:03:001:0222; 5920985400:03:004:0180; 5920985400:06:001:0156 як об`єктів права комунальної власності відповідача суперечить вимогам чинного законодавства, тому що спірні земельні ділянки перебувають у постійному користуванні ДП «Буринський агролісгосп» та належать до спільної власності територіальних громад, сіл. селищ, міст Сумської області, управління якими здійснює Сумська обласна рада.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/309/23, призначено підготовче засідання.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 05.06.2024 по справі №920/309/23 позов задоволено повністю.

Повернуто Сумській обласній раді земельну ділянку лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації права власності Буринської міської ради та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 5920988800:06:003:0064 (номер відомостей про речове право: 46573931).

Повернуто Сумській обласній раді земельну ділянку лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації права власності Буринської міської ради та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 5920984100:03:001:0222 (номер відомостей про речове право: 46074242).

Повернуто Сумській обласній раді земельну ділянку лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрацію права власності Буринської міської ради та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 5920985400:03:004:0180 (номер відомостей про речове право: 46073650).

Повернуто Сумській обласній раді земельну ділянку лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації права власності Буринської міської ради та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 5920985400:06:001:0156 (номер відомостей про речове право: 46074043).

Крім того, вирішено скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156.

Стягнуто з Буринської міської ради на користь Сумської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору. Стягнуто з Буринської міської ради на користь Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Конотопський лісгосп» судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи.

В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064 (площею 24,046 га), 5920984100:03:001:0222 (площею 134,1826 га), 5920985400:03:004:0180 (площею 43,438 га), 5920985400:06:001:0156 (площею 75,0428 га) проведено з порушенням вимог ст. 8 Земельного кодексу України, п. 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», з огляду на що суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про повернення спірних земельних ділянок позивачу шляхом скасування державної реєстрації права власності та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірних земельних ділянок.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Сумської області від 05.06.2024 по справі № 920/309/23, 03.07.2024 Буринська міська рада через систему «Електронний суд» звернулась з апеляційною скаргою б/н від 03.07.2024, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2024 у справі №920/309/23 ухваливши нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи. Крім того, скаржник зазначає, що прокурором було обрано неналежний та неефективний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові. Відповідач в апеляційній скарзі також посилається на те, що у прокурора відсутні підстави для представництва в суді інтересів держави в особі Сумської обласної ради.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2024, матеріали апеляційної скарги б/н від 03.07.2024 Буринської міської ради по справі №920/309/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Вовк І.В., Кравчук Г.А.

10.07.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/309/23.

19.07.2024 супровідним листом № 920/309/23/247 від 16.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №920/309/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 920/309/23 за апеляційною скаргою Буринської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2024 та призначено її до розгляду на 28.08.2024.

09.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Сумської обласної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.

Крім того, 13.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Керівника Конотопської окружної прокуратури також надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.

28.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Буринської міської ради надійшла заява про виклик експерта.

В судовому засіданні 28.08.2024 оголошувалася перерва до 18.09.2024.

15.09.2024 Буринською міською радою (через систему «Електронний суд») подано клопотання про призначення комплексної судової експертизи по справі.

17.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Керівника Конотопської окружної прокуратури надійшли заперечення на клопотання скаржника про призначення комплексної судової експертизи, в яких просив відмовити у його задоволенні посилаючись на відсутність підстав для призначення заявленої експертизи.

18.09.2024 судове засідання у справі № 920/309/23 не відбулось, в зв`язку з направленням судді Кравчука Г.А. для участі у роботі ХХ чергового з`їзду суддів.

23.09.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду справу № 920/309/23 за апеляційною скаргою Буринської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.10.2024.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024 справу № 920/309/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Вовка І.В., Станіка С.Р.

24.10.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією суддів прийнято до свого провадження справу № 920/309/23 за апеляційною скаргою Буринської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2024 та призначено її до розгляду на 04.12.2024.

В процесі розгляду справи та перегляду оскаржуваного рішення колегією суддів було розглянуто та відхилено подані разом з апеляційною скаргою клопотання: (1) про витребування оригіналу «Проекту відведення земельних ділянок ДП «Буринське Агролісництво» для ведення лісового господарства на території Буринського району із земель запасу сільських рад» та долучення його до матеріалів справи № 920/309/23»; (2) про долучення до матеріалів справи висновку експерта № 0092 від 06.05.2024 року за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою за письмовою заявою міського голови Буринської міської ради Сумської області Віктора Ладухи; (3) про витребування у Головного управління ДПС у Сумській області належним чином посвідчених копій податкових декларацій зі сплати за землю; (4) про зобов`язання учасників справи надати відповіді на кожне запитання по суті у вигляді заяви свідка. В задоволенні наведених клопотань було відмовлено з підстав їх необґрунтованості у відповідності до ст.ст. 80, 81, 87, 88 Господарського процесуального кодексу України.

Також, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви скаржника про виклик експерта, зважаючи на наступне.

Частиною 5 статті 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що виклик експерта є правом суду, а не його обов`язком. В задоволенні зазначеної вище заяви скаржника слід відмовити з підстав її необґрунтованості та необхідності для правильного вирішення даної справи.

Крім того, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про призначення комплексної судової експертизи, оскільки для повного та об`єктивного розгляду справи, а також з`ясування всіх обставин, що входять до предмета доказування, матеріали справи містять достатньо доказів, які оцінюються господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Буринської міської ради слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2024 без змін, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно було встановлено Господарським судом Сумської області та перевірено судом апеляційної інстанції, Конотопською окружною прокуратурою під час вивчення додержання вимог земельного законодавства встановлені порушення інтересів держави щодо розпорядження землями лісогосподарського призначення Буринською міською радою, які полягають у незаконній реєстрації права власності місцевої територіальної громади на 4 земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156, у склад яких увійшли земельні ділянки лісогосподарського призначення об`єднаної територіальної громади Сумської області, які перебувають у постійному користуванні Дочірнього Агролісогосподарського підприємства «Буринський агролісгосп».

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що державним реєстратором Буринської міської ради Жахаловим Є.Г. на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), з індексними номерами: 63311476 від 08.02.2022, 62751450 від 05.01.2022, 62750677 від 05.01.2022, 62751205 від 05.01.2022 за Буринською міською радою зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064 площею 24,046 га; 5920984100:03:001:0222 площею 134,1826 га; 5920985400:03:004:0180 площею 43,438 га; 5920985400:06:001:0156 площею 75,0428 га.

У відповідності до довідки спеціаліста-геодезиста Конотопського міськрайонного виробничого підрозділу Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» від 10.03.2023:

- координати земельної ділянки з кадастровим номером 5920988800:06:003:0064, площею 24,046 га, частково накладаються на координати лісонасаджень ДП «Буринський агролісгосп» квартал 78 виділ 4-6; (Черепівська сільська рада); площа накладення 22,3802 га;

- координати земельної ділянки з кадастровим номером 5920984100:03:001:0222, площею 134,1826 га, частково накладаються на координати лісонасаджень ДП «Буринський агролісгосп» квартал 13 виділ 5-11,13-15 (Клепалівська сільська рада); квартал 15 виділ 39-41 (Пісківська сільська рада - площа накладення 1,0352 га); загальна площа накладення 124,2047 га;

- координати земельної ділянки з кадастровим номером 5920985400:03:004:0180,площею 43,438 га,частково накладаються на координати лісонасаджень ДП «Буринський агролісгосп» квартал 14 виділ 1-10 (Пісківська сільська рада); площа накладення 43,1807 га;

- координати земельної ділянки з кадастровим номером 5920985400:06:001:0156,площею 75,0428 га, частково накладаються на координати лісонасаджень ДП «Буринський агролісгосп» квартал 15 виділ 7-22 (Пісківська сільська рада); площа накладення 71,7656 га.

Рішенням Сумської обласної ради «Про створення Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс» від 02.06.2000 створено Сумське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство «Сумиоблагроліс» з правом юридичної особи та фінансуванням за рахунок коштів державного бюджету на лісове господарство в системі агропромислового комплексу області та доходів від господарської діяльності.

Наказом Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс» від 12.07.2000 № 1 створено Буринське агролісництво.

Рішенням Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області «Про вилучення та надання земельних ділянок» від 15.08.2000 погоджено проект відведення земельних ділянок Буринському агролісництву в постійне користування, площею 195,4 га, з яких сіножатей - 0,5 га, пасовищ - 4,8 га, лісових площ - 187,9 га, з земель запасу сільської ради.

Рішенням Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області «Про вилучення та надання земельних ділянок» від 15.08.2000 погоджено проект відведення земельних ділянок Буринському агролісництву в постійне користування, площею 264,5 га, з яких сіножатей - 5,4 га, пасовищ - 6,7 га, лісових площ - 237,2 га, під водою - 2,9 га, з земель запасу сільської ради.

Рішенням одинадцятої сесії двадцять третього скликання Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області «Про вилучення та надання земельних ділянок» від 19.08.2000 погоджено проект відведення земельних ділянок Буринському агролісництву в постійне користування площею 153,4 га, з яких сіножатей - 5,2 га, пасовищ - 0,4 га лісових - 1 12,9 га, боліт - 34,9 га, з земель запасу сільської ради.

Рішенням Сумської обласної ради від 19.10.2000 «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб» вирішено вилучити та надати у постійне користування землі сільських, селищних та міських рад Сумської області дочірнім агролісогоподарським підприємствам Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс» для ведення лісового господарства в розрізі суб`єктів земельних відносин на площах та угіддях згідно з додатком.

З додатку до цього рішення вбачається, що Буринському агролісництву надано в постійне користування 2 293,7 га земель, у склад яких увійшли у тому числі земельні ділянки надані вказаними сільськими радами.

Наказом від 28.02.2002 № 19 ОКАП «Сумиоблагроліс» прийнято рішення, яким вирішено реорганізувати дочірнє агролісогосподарське підприємство «Буринське агролісництво» в дочірнє агролісогосподарське підприємство «Буринський агролісгосп».

На підставі рішення обласної ради та зазначених вище проектів відведення земельних ділянок ДП «Буринський агролісгосп» виготовлено лісовпорядну документацію.

Рішенням від 16.07.2021 Буринської міської ради «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності на території Буринської міської ради» надано дозвіл на розробку технічної документації з землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності на території Буринської міської ради.

На твердження прокурора, зазначене вище рішення було ухвалено без дотримання вимог діючого на момент його прийняття законодавства, зокрема, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», відповідно до якого землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім певної категорії земель, в число яких увійшли землі лісогосподарського призначення (підпункт «в» пункту 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України).

В подальшому, листом від 21.07.2021 № 1868 Буринська міська рада на підставі зазначеного вище рішення запропонувала Товариству з обмеженою відповідальністю «Гео-Бізнес» розробити відповідну технічну документацію.

З розробленої ТОВ «Гео-Бізнес» технічної документації із землеустрою земельних ділянок, під вкритою лісовою (деревинною та чагарниковою) рослинністю комунальної власності на території Буринської міської ради вбачається, що об`єктом інвентаризації є 4 земельних ділянки (ділянка 1 - площею 134,1826 га, ділянка 2 - 75,0428 га, ділянка 3 - 43,438 га, ділянка 4 - 24,046 га).

Згідно з класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) цільове призначення земельних ділянок, які підлягають інвентаризації - 09.01 (для ведення лісового господарства та супутніх з ним послуг). Склад угідь відповідно до класифікації видів земельних угідь (КВЗУ) 0005.01, вкриті лісовою (деревинною та чагарниковою) рослинністю.

При цьому прокурор зазначає, що позивачем не приймалося рішення про затвердження Технічної документації з землеустрою земельних ділянок під вкритою лісовою (деревинною та чагарниковою) рослинністю комунальної власності на території Буринської міської ради на 4 земельні ділянки площею: 134,1826 га, 75,0428 га, 43,438 га та 24,046 га.

Розпорядженням міського голови від 30.12.2021 № 26-ОД «Про здійснення державної реєстрації земельних ділянок комунальної власності за межами населених пунктів Буринської міської ради» доручено начальнику відділу правового забезпечення апарату виконавчого комітету Буринської міської ради звернутися до суб`єкта державної реєстрації для проведення державної реєстрації права комунальної власності на 13 земельних ділянок, в число яких увійшли ділянки з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156, що є предметом цього спору.

На підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 63311476 від 08.02.2022, 62751450 від 05.01.2022, 62750677 від 05.01.2022, 62751205 від 05.01.2022 державним реєстратором Буринської міської ради Жахаловим Є.Г. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Буринською міською радою зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156.

Підставою для державної реєстрації були: Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-1X та витяги з Державного земельного кадастру.

Прокурор стверджує, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156 частково накладаються на земельні ділянки лісогосподарського призначення Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Конотопський лісгосп", які були надані останньому у постійне користування на підставі рішення від 19.10.2000.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що реєстрація права комунальної власності Буринської територіальної громади на спірні земельні ділянки проведена у відповідності до чинного законодавства України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Колегія суддів зазначає, що системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Водночас, тлумачення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому, розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Згідно частин 4, 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Конотопською окружною прокуратурою листами від 16.03.2023 № 50-1499вих23, та від 06.03.2023 №50-1279вих23 повідомлено Сумську обласну раду про виявлені порушення земельного законодавства щодо земель лісогосподарського призначення.

Сумською обласною радою за результатами розгляду вказаних листів надано відповіді від 23.03.2023 № 01-24/313 та від 13.03.2023 №01-24/313, в яких рада повідомила, що не вживала заходів для скасування реєстрації права комунальної власності на спірні земельні ділянки та витребування їх із чужого незаконного володіння у зв`язку відсутністю коштів для сплати судового збору. При цьому зауважила, що підтримує позицію Конотопської окружної прокуратури та не заперечує щодо її звернення до суду в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Враховуючи відсутність вжиття заходів для звернення до суду з позовом щодо захисту інтересів держави та виходячи із повноважень прокурора самостійно визначати порушення інтересів держави орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, колегія суддів дійшла висновку, що прокурор належно обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Як встановлено судом, в обґрунтування підстав перебування земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156 у постійному користуванні Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Конотопський лісгосп" прокурор посилається на те, що відповідно до ст. 6 Лісового кодексу України від 21.01.1994 № 3852-Х1І (в редакції чинній на 11.05.2000) та Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XIІ (в редакції чинній на 12.07.2000), усі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави землями лісового господарства розпоряджається Верховна Рада України.

Верховна Рада України делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначені цим Кодексом та іншими актами законодавства.

В свою чергу, Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (в редакції станом на 12.07.2000) у державній власності перебували усі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.

Згідно з абз. 3 ч. 2 цієї статті суб`єктами права державної власності на землю виступають: обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

В п. 1 ч. 1 ст. 13 Лісового кодексу України (в редакції чинній на 11.05.2000) встановлено, що до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними.

За змістом п. 1, 2 ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XIІ (в редакції чинній на 12.07.2000) до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить надання земельних ділянок у користування в порядку, встановленому статтею 19 цього Кодексу; вилучення земель відповідно до статті 31 цього Кодексу.

Статтею 19 Земельного кодексу України (у редакції чинній на 11.05.2000) передбачала право обласних рад на надання земельних ділянок із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; в усіх інших випадках, крім передбачених частинами 1,2, 3 і 5 цієї статті.

За приписами ст. 31 Земельного кодексу України (у редакції чинній на 11.05.2000) вилучення земель на території області за межами населених пунктів провадиться за рішенням обласної ради у разі їх надання: для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд, крім випадків, передбачених статтею 33 цього Кодексу; для будівництва промислових підприємств, інших несільськогосподарських потреб, а також в усіх інших випадках, крім передбачених частинами другою і четвертою цієї етапі та статтями 32 і 33 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 9 Лісового кодексу України (в редакції чинній на 11.05.2000) користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства.

Як встановлено судом, у пунктах 3.1, 3.2 Статуту ДП «Буринський агролісгосп», затвердженого 09.04.2019, визначено, що основною метою діяльності цього суб`єкту господарювання є реалізація державної та регіональної політики розвитку лісового господарства, раціональне використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів в системі АПК району відповідно до скоординованих Засновником обсягів і напрямків цієї роботи, а також одержання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у його продукції та послугах на основі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.

Предметом діяльності дочірнього підприємства для реалізації зазначеної мети є: спеціалізоване ведення лісового господарства у районі; господарська діяльність, яка здійснюється відповідно до законодавства України.

Положеннями частини 7 статті 19 Земельного кодексу України (в редакції чинній на 11.05.2000) визначено, що надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.

Згідно з п. 21 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Як було встановлено судом, рішенням від 02.06.2000 Сумської обласної ради «Про створення Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс» створено Сумське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство «Сумиоблагроліс» з правом юридичної особи та фінансуванням за рахунок коштів державного бюджету.

Наказом Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс» від 12.07.2000 № 1 створено Буринське агролісництво.

15.08.2000 рішенням Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області «Про вилучення та надання земельних ділянок» погоджено проект відведення земельних ділянок Буринському агролісництву в постійне користування, площею 195,4 га, з яких сіножатей - 0,5 га, пасовищ - 4,8 га, лісових площ - 187,9 га, з земель запасу сільської ради.

Рішенням Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області «Про вилучення та надання земельних ділянок» від 15.08.2000 погоджено проект відведення земельних ділянок Буринському агролісництву в постійне користування, площею 264,5 га, з яких сіножатей - 5,4 га, пасовищ - 6,7 га, лісових площ - 237,2 га, під водою - 2,9 га, з земель запасу сільської ради.

Рішенням одинадцятої сесії двадцять третього скликання Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області «Про вилучення та надання земельних ділянок» від 19.08.2000 погоджено проект відведення земельних ділянок Буринському агролісництву в постійне користування площею 153,4 га, з яких сіножатей - 5,2 га, пасовищ - 0,4 га лісових - 1 12,9 га, боліт - 34,9 га, з земель запасу сільської ради.

19.10.2000 рішенням Сумської обласної ради «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб» вирішено вилучити та надати у постійне користування землі сільських, селищних та міських рад Сумської області дочірнім агролісогоподарським підприємствам Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс» для ведення лісового господарства в розрізі суб`єктів земельних відносин на площах та угіддях згідно з додатком.

Вказаним рішенням Буринському агролісництву надано в постійне користування 2 293,7 га земель.

В подальшому, на підставі рішення обласної ради та зазначених вище проектів відведення земельних ділянок ДП «Буринський агролісгосп» виготовлено лісовпорядну документацію.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення, тощо, регламентуються галузевими нормативними документами.

Стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України (абз. 2 п. 5.2 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 у справі №1-17/2005 (№ 5-рп/2005).

Законом України від 20.06.2022 №2321-ІХ внесено зміни до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, відповідно до якого до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 01.01.2027, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

З аналізу наведених норм чинного законодавства слідує, що право постійного користування земельними ділянками Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Конотопський лісгосп" підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Згідно зі ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об`єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об`єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

ДП «Буринеький агролісгосп» є дочірнім підприємством Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс», що засноване на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області. Управління майном здійснює Сумська обласна рада (далі - Власник) через Засновника (п. 1.1 - 1.3 Статуту).

Засновником Дочірнього підприємства є Сумське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство «Сумиоблагроліс» (далі - Засновник).

Відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI (набрав чинності 01.01.2013) з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Пунктом 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» названого закону визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Таким чином, з 01.01.2013 земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та які перебувають у постійному користуванні обласної ради, обласних комунальних підприємств, установ, організацій, належать до земель спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключних повноважень обласних рад належить вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною другою пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.

Отже, обласні ради здійснюють функції власника майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, у тому числі землею.

З системного аналізу вищенаведених норм чинного законодавства підставним є висновок, що земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні ДП «Буринський агролісгосп» належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, управління якою здійснює Сумська обласна рада.

Таким чином, розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області відноситься до повноважень обласної ради.

Позаяк, 16.07.2021 рішенням Буринської міської ради «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності на території Буринської міської ради» надано дозвіл на розробку технічної документації з землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності на території Буринської міської ради.

Колегією суддів встановлено, що з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог судом першої інстанції призначено земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1) Чи накладається (перетинається) земельна ділянка з кадастровим номером 5920988800:06:003:0064, площею 24,046 га на земельну ділянку лісогосподарського призначення ДП «Буринський агролісгосп» квартал 78 виділ 4-6 (Черепівська сільська рада), відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування та проектів відведення земельних ділянок за якими ці земельні ділянки були надані в постійне користування ДП «Буринський агролісгосп» на підставі рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 року?

2) Чи накладається (перетинається) земельна ділянка з кадастровим номером 5920985400:03:004:0180, площею 43,438 га на земельну ділянку лісогосподарського призначення ДП «Буринський агролісгосп» квартал 14 виділ 1-10 (Пісківська сільська рада), відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування та проектів відведення земельних ділянок за якими ці земельні ділянки були надані в постійне користування ДП «Буринський агролісгосп» на підставі рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 року?

3) Чи накладається (перетинається) земельна ділянка з кадастровим номером 5920985400:06:001:0156, площею 75,0428 га на земельну ділянку лісогосподарського призначення ДП «Буринський агролісгосп» квартал 15 виділ 7-22 (Пісківська сільська рада), відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування та проектів відведення земельних ділянок за якими ці земельні ділянки були надані в постійне користування ДП «Буринський агролісгосп» на підставі рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 року?

4) Чи накладається (перетинається) земельна ділянка з кадастровим номером 5920984100:03:001:0222, площею 134,1826 га на земельну ділянку лісогосподарського призначення ДП «Буринський агролісгосп» квартал 15 виділ 39-41 (Пісківська сільська рада), відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування та проектів відведення земельних ділянок за якими ці земельні ділянки були надані в постійне користування ДП «Буринський агролісгосп» на підставі рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 року?

За результатами проведення земельно-технічної експертизи встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920988800:06:003:0064, площею 24,0460 га перетинаються з межами земельної ділянки лісогосподарського призначення ДП «Буринський агролісгосп» квартал 78 виділ 4-6 (Черепівська сільська рада), відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2016. Площа перетину складає 22,3800 га.

З використанням графічного методу співставлення встановлено, що:

- межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920988800:06.003:0064, площею 24,0460 га, перетинаються та практично повністю накладаються на межі контуру № 2, площею 21,2 га, («План розміщення територій лісових насаджень», Черепівська сільська рада), наданого в постійне користування ДП «Буринське агролісництво» на підставі рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 року, відповідно до даних «Проекту відведення земельних ділянок ДП «Буринське агролісництво» для ведення лісового господарства на території Буринського району із земель запасу сільських рад»;

- межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920985400:03:004:0180, площею 43,4380 га перетинаються з межами земельної ділянки лісогосподарського призначення ДП «Буринський агролісгосп» квартал 14 виділ 1-10 (Пісківська сільська рада), відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2016. Площа перетину складає 43,2192 га.

З використанням графічного методу співставлення встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920985400:03:004:0180, площею 43,4380 га, перетинаються та практично повністю накладаються на межі контуру № 9, площею 49,3 га, («План розміщення територій лісових насаджень», Пісківська сільська рада), наданого в постійне користування ДП «Буринське агролісництво» на підставі рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 року, відповідно до даних «Проекту відведення земельних ділянок ДП «Буринське агролісництво» для ведення лісового господарства на території Буринського району із земель запасу сільських рад»;

- межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920985400:06:001:0156, площею 75,0428 га перетинаються з межами земельної ділянки лісогосподарського призначення ДП «Буринський агролісгосп» квартал 15 виділ 7-22 (Пісківська сільська рада), відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2016. Площа перетину складає 71,7311 га.

З використанням графічного метолу співставлення встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920985400:06:001:0156, площею 75,0428 га, перетинаються та практично повністю накладаються на межі контуру № 5, площею 75,2 га («План розміщення територій лісових насаджень», Пісківська сільська рада), наданого в постійне користування ДП «Буринське агролісництво» на підставі рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 року, відповідно до даних «Проекту відведення земельних ділянок ДП «Буринське агролісництво» для ведення лісового господарства на території Буринського району із земель запасу сільських рад»;

- межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920984100:03:001:0222, площею 134,1826 га перетинаються з межами земельної ділянки лісогосподарського призначення ДП «Буринський агролісгосгі» квартал 15 виділ 39-41 (Пісківська сільська рада), відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2016. Площа перетину складає 0,9541 га.

З використанням графічного методу співставлення встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920984100:03:001:0222, площею 134,1826 га, накладаються на межі контуру № 4, площею 0,4 га, та перетинаються з межами контуру № 16, площею 7,2 га («План розміщення територій лісових насаджень», Пісківська сільська рада), наданих в постійне користування ДП «Буринське агролісництво» на підставі рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 року, відповідно до даних «Проекту відведення земельних ділянок ДП «Буринське агролісництво» для ведення лісового господарства на території Буринського району із земель запасу сільських рад».

- межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920984100:03:001:0222, площею 134,1826 га перетинаються з межами земельної ділянки лісогосподарського призначення ДП «Буринський агролісгосп» квартал 13 виділ 5-17 (Клепалівська сільська рада), відповідно до планово- картографічних матеріалів лісовпорядкування 2016. Площа перетину складає 124,3215 га.

З використанням графічного методу співставлення встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 5920984100:03:001:0222, площею 134,1826 га, перетинаються та практично повністю накладаються на межі контуру № 1, площею 131,7 га («План розміщення територій лісових насаджень», Клепалівська сільська рада), наданого в постійне користування ДП «Буринське агролісництво» на підставі рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 року, відповідно до даних «Проекту відведення земельних ділянок ДП «Буринське агролісництво» для ведення лісового господарства на території Буринського району із земель запасу сільських рад».

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064 (площею 24,046 га), 5920984100:03:001:0222 (площею 134,1826 га), 5920985400:03:004:0180 (площею 43,438 га), 5920985400:06:001:0156 (площею 75,0428 га) за Буринською міською радою проведена в порушення вимог ст. 8 Земельного кодексу України, п. 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій».

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації права комунальної власності відповідача на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (стаття 16 зазначеного Кодексу).

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 90)).

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

Порушення права (інтересу) пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Прийняття судом рішення покликане усунути цю невизначеність, відновити порушене право, створити можливість для реалізації інтересу. Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 виснував, що сам факт державної реєстрації права власності не є підставою для виникнення речового права за відсутності відповідної правової підстави «За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 та у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.

Як було встановлено судом, державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки Буринської міської ради здійснена за відсутності правових підстав.

Отже, зайняття спірної земельної ділянки з порушенням положень Земельного та Лісового кодексів України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки (пункт 6.38 постанови Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 911/3897/17, пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.1 1.2018 у справі № 504/2864/13-ц, пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суд від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

Власник земельної ділянки лісогосподарського призначення може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку.

Тому повернення земельної ділянки лісового призначення державі слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки (пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

Крім того, у постанові від 07.09.2022 у справі № 697/2434/16-ц Верховним Судом зазначено: «зайняття спірної земельної ділянки з порушенням норм ЗК України треба розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням володіння, порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку потрібно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу, допоки триватиме порушення прав законного володільця земельної ділянки. У цій категорії справ задоволення порушеного права має бути захищено у спосіб не шляхом витребування спірної земельної ділянки у власність територіальної громади на підставі статей 387, 388 ЦК України, а на підставі статті 391 цього Кодексу та частини другої статті 152 ЗК України шляхом пред`явлення позову про повернення земельної ділянки. Вимога прокурора про витребування земельних ділянок на підставі статті 388 ЦК України не є належним способом захисту права власника на земельні ділянки, які відносяться до земель лісогосподарського призначення, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Така відмова через обрання неналежного способу захисту не перешкоджає прокурору заявити негаторний позов про повернення земельних ділянок їх власникові.» Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 367/4128/16-ц.

З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна.

Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість така особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем такого майна, але не набуває права володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Отже, володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі № 924/144/20 виснував позицію з питання щодо повернення земельної ділянки у володіння власника (титульного володільця) в разі відсутності підстав для здійснення реєстратором відповідних дій щодо проставлення відмітки про скасування державної реєстрації прав і відкриття закритого розділу державного реєстру прав та відповідної реєстраційної справи, а саме дійшов висновку, що задоволення позовних вимог про скасування у Державних реєстрах державної реєстрації речових прав з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, призведе до ефективного способу захисту порушених прав та законних інтересів Позивача.

Таким чином, оскільки у склад земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156 увійшли землі, які перебувають у постійному користуванні ДП «Буринський агролісгосп» та є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, то скасування державної реєстрації права власності Буринської міської ради на них, є ефективним способом захисту прав та законних інтересів обласної ради.

Щодо позовних вимог про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156 колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно з ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

В даному випадку колегія суддів зауважує, що скасування державної реєстрації земельної ділянки є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки.

Враховуючи задоволення позовних вимог про повернення спірних земельних ділянок позивачу шляхом скасування державної реєстрації права власності відповідача, колегія суддів дійшла висновку, про обґрунтованість позовних вимог про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірних земельних ділянок.

Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилаються в апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі додаткового рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

З приводу решти доводів сторін, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому оскаржуване рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, в задоволенні апеляційної скарги Буринської міської ради слід відмовити, а рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2024 залишити без змін.

Розподіл судових витрат

Згідно з ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подачу апеляційної скарги залишається за скаржником.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Буринської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2024 у справі № 920/309/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2024 у справі № 920/309/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи № 920/309/23 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням судді Сибіги О.М. з 16.12.2024 по 05.01.2025 у відпустці, судді Станіка С.Р. з 23.12.2024 по 24.01.2025 у відпустці та з 29.01.2025 по 31.01.2025 на лікарняному, повний текст постанови складено та підписано 04.02.2025.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді С.Р. Станік

Т.П. Козир