Постанова

від 10.02.2025 по справі 920/1230/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2025 р. Справа№ 920/1230/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Пономаренка Є.Ю.

без участі представників сторін, у спрощеному провадження у відповідності до вимог ст. 247 Господарського процесуального кодексу України розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства "Конотопське транспортне управління"

на рішення господарського суду Сумської області від 04.11.2024

у справі №920/1230/24 (суддя Резніченко О.Ю.)

за позовом приватного підприємства "ОККО-СЕРВІС"

до комунального підприємства "Конотопське транспортне управління"

про стягнення 160000 грн 00 коп.,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до відповідача про стягнення штрафних санкцій за невчасне виконання умов договору у розмірі 50 728,98 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 04.11.2024 позов приватного підприємства "ОККО-СЕРВІС" до комунального підприємства "Конотопське транспортне управління" про стягнення 160000 грн 00 коп. задоволено повністю.

Стягнуто з комунального підприємства "Конотопське транспортне управління" на користь приватного підприємства "ОККО-СЕРВІС" 160000 грн 00 коп. основного боргу, 3028 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи належним чином доведено що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, відповідач прийняв його без заперечень, проте оплату здійснив частково, що є порушення умов договору, тому позовні вимоги є обґрунтованими та доведені.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, комунальне підприємство "Конотопське транспортне управління " звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 04.11.2024 у справі №920/1230/24 та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було враховано інтереси та обов`язки юридичної особи, яка не брала участь у справі, а саме Фінансового управління Конотопської міської ради Сумської області. Оплата по договору здійснюється на умовах співфінансування, за рахунок власних коштів підприємства та за рахунок бюджетних коштів. Відповідачем здійснено оплату товару перед позивачем виключно в межах бюджетного фінансування.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 апеляційну скаргу у справі №920/1230/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 витребувано у господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1230/24.

Відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою комунального підприємства "Конотопське транспортне управління " на рішення господарського суду Сумської області від 04.11.2024 у справі №920/1230/24 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

02.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №920/1230/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу комунального підприємства "Конотопське транспортне управління " та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 22.11.2023 між Комунальним підприємством «Конотопське транспортне управління» (покупець) та Приватним підприємством «ОККО-СЕРВІС» (постачальник) було укладено договір про закупівлю №12-01/338 (договір) (а.с.8-11).

За умовами договору позивач (постачальник) зобов`язується поставити у власність відповідача (покупця) нафтопродукти, визначені сторонами в Специфікації, що є Додатком №1 до Договору (надалі - паливо), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Паливо в порядку та на умовах Договору (п.1.1 договору). (а.с. 12).

Найменування Палива, асортимент, кількість, ціна тощо, наведені в Специфікації, що є Додатком №1 до Договору (надалі - Специфікація). Постачання палива здійснюється із використанням паливних карток, через мережу автозаправних станцій (АЗС), визначених у Переліку АЗС (додаток 2 до цього Договору) з наданням підтвердних на цю операцію документів (касових чеків). Обсяг закупівлі Палива може бути зменшений, зокрема з урахуванням фактичного обсягу фінансування видатків Покупця (п.п. 1.2., 1.3. договору).

Загальна ціна (вартість) палива за цим договором та ціна за одиницю палива визначається у Специфікації, що є додатком 1 до договору. Загальна ціна (вартість) палива включає всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, витрати пов`язані з передпродажною підготовкою та реалізацією товару покупцю, вартість транспортних послуг на доставку товару до місця поставки, зазначеного цим договором (п.2.1. договору).

Згідно з п.2 додатку 1 до договору від 22.11.2023 року №12-01/338 Специфікації, відповідно до п.2.1. договору загальна ціна (вартість) цього договору становить 2 349 000,00 грн , в тому числі ПДВ 391 500,00 грн.

Покупець здійснює оплату за паливо в безготівковому порядку за фактом його постачання протягом тридцяти календарних днів з дати поставки (передачі) палива та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної (п.3.1. договору, п.3 Додатку №1 до договору від 22.11.2023 року №12-01/338).

Передача (відпуск) Палива згідно поставленим паливним карткам здійснюється на АЗС постачальника, перелік яких визначено у переліку АЗС (додаток 2 до цього Договору). Передача палива (відпуск) здійснюється по факту пред`явлення покупцем (уповноваженим представником Покупця) паливної картки (п.4.1. договору).

Паливна картка - це пластикова картка, яка передається в користування покупцеві із використанням якої покупець чи інша особа, яка правомірно володіє нею, може замовляти та отримувати товар на АЗС. Паливна картка є товарно-розпорядчим документом на паливо, на підставі якого здійснюється відпуск палива на АЗС (п.4.1. договору).

Відпуск Палива здійснюється відповідно до правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442, Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за №805/15496 та Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04 червня 2007 року №271/121, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2007 року за №762/14029 (п.4.2. Договору).

Відповідно до п.6.1. договору, передача паливних карток та перехід права власності на відповідну кількість (обсяг) та асортимент палива посвідчується підписаною сторонами видатковою накладною. Місце поставки палива шляхом передачі паливних карток визначається у специфікації, що є додатком №1 до договору, а безпосередня передача (відпуск) палива через АЗС, що визначені у додатку №2 до цього договору (п.6.3. договору)(а.с.12 зворот).

Згідно з п.6 додатку №1 до договору від 22.11.2023 року №12-01/338 специфікація, місце поставки палива: Україна, Сумська область, м. Конотоп.

За умовами додатку №2 до договору від 22.11.2023 року №12-01/338, відпуск дизельного палива здійснюється через АЗС у м. Конотоп, просп. Миру, 27.

На виконання умов договору, приватним підприємством "ОККО-Сервіс" було здійснено поставку дизельного палива покупцю на загальну суму 2 088 000,00 грн, що підтверджується, підписаними та скріпленими печатками:

- накладною на відпуск товарів №12-01/338-9154739793 від 23.11.2023 на суму 783 000,00 грн (а.с.15),

- накладною на відпуск товарів №12-01/338-9155565300 від 11.12.2023 на суму 783 000,00 грн (а.с.15 зворот),

- накладною на відпуск товарів №12-01/338-9156068847 від 22.12.2023 на суму 522 000,00 грн (а.с.16).

Як сторони визначили пунктом 3.1 договору, покупець зобов`язаний здійснити оплату за паливо протягом тридцяти календарних днів з дати поставки (передачі) Палива та підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної.

Відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково, в розмірі 1 928 000,00 гривень, що підтверджується Актом звірки від 23.09.2024, який підписаний представниками сторін (а.с. 16 зворот).

Позивач звернувся з позовними вимогами на підставі того, що відповідач не виконав належним чином договірні зобов`язання щодо оплати отриманого товару у повному обсязі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 160 000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за договором вартістю 2 088 000,00 грн підтверджується матеріалами справи, проте, відповідач не розрахувався повністю за отриманий товар, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача, а тому судом визнано обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення 160 000,00 грн заборгованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно зі ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Вимогами ст.628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Аналізуючи обставини справи та надані сторонами докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за договором вартістю 2 088 000,00 грн підтверджується (накладні від 23.11.23, від 11.12.23 (а.с.15) та від 22.12.23 (а.с.16). Відповідач розрахувався за отриманий товар частково, що підтверджується актом звірки від 23.09.24 (а.с.16 зворот) та має заборгованість перед позивачем в сумі 160 000,00 грн.

В силу умов договору, укладеного між сторонами та строків оплати отриманого товару, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати за переданий товар.

Доказів протилежного як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції відповідачем судам не надано.

А тому позовні вимоги приватного підприємства "ОККО-СЕРВІС" про стягнення 160 000,00 грн. з Комунального підприємства "Конотопське транспортне управління" підлягають задоволенню.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача, що суд першої інстанції залишив поза увагою умови п. 3.4 додатку №1(специфікація) договору, якими передбачено, що оплата по договору здійснюється на умовах співіснування за рахунок власних коштів підприємства та за рахунок бюджетних коштів, оскільки частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Правова позиція про те, що відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання, неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі №910/4926/19, від 30.03.2020 у справі №910/3011/19, від 03.04.2018 у справі №908/1076/17.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що умовами п. 3.1. договору сторони чітко обумовили, що оплата за кожну партію замовленого товару здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки (передачі) товару підписання сторонами видаткової накладної, що є обов`язковим для відповідача в силу вимог ст. 6, 627, 629 Цивільного кодексу України.

Також, безпідставними є доводи апелянта про те, що відповідач здійснює оплату товару перед позивачем виключно в межах бюджетного фінансування, відповідно в решті позовних вимог КП "Конотопське транспортне управління" (відповідач) є неналежним відповідачем, оскільки з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Комунальне підприємство "Конотопське транспортне управління" є юридичною особою, комунальним підприємством, засновником (учасником) підприємства є Конотопська міська рада (ідентифікаційний код 24006881). Основним видом діяльності підприємства є пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 ГК України та ч. 1 ст. 176 ЦК України органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб`єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов`язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

Частинами 1- 3 ст. 78 ГК України передбачено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

При цьому особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом (ч. 10 ст. 78 ГК України).

Таким чином, правовий режим відповідальності комунального унітарного комерційного або некомерційного підприємства визначається відповідно до вимог правового режиму відповідальності державного комерційного або казенного підприємства.

Згідно з ч. 7 ст.77 ГК України казенне підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями казенного підприємства.

Натомість ч. 5 ст. 74 ГК України передбачено, що держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов`язаннями, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Тлумачення ст. ст. 74, 75 ГК України дозволяє зробити висновок, що комунальне комерційне підприємство володіє своїм майном на праві господарського відання та є самостійним у здійсненні господарської діяльності, за рахунок майна, закріпленого за таким підприємством на праві господарського відання, якщо інше не встановлено ГК України, іншими законами або статутними документами цього товариства. У разі незаконності дій власника щодо належного такому підприємству майна, воно має право на захист своїх речових прав на майно від дій власника.

Отже, аналізуючи зазначені норми права в їх сукупності, комерційні комунальні підприємства за своїми зобов`язаннями відповідають самостійно.

Аналогічні усталені правові висновки, які стосуються всіх без винятку комунальних комерційних підприємств незалежно від виду їх виробничої чи іншої господарської діяльності (у сфері водопровідно-каналізаційного господарства, теплопостачання та теплогенерації, утримання житлових будинків, вивезення відходів тощо) викладено в постановах Верховного Суду в справах цивільної та господарської юрисдикції, зокрема, в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судувід18.05.2020 у справі №711/3288/17-ц, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судувід 11.06.2020 у справі №711/3342/17, від 17.06.2020 у справі №712/3776/17, від 17.06.2020 у справі №711/3529/17, від 17.06.2020 у справі №711/3342/17, від 01.07.2020 у справі №711/3293/17, від 06.08.2020 у справі №711/3308/17, від 20.05.2021 у справі №711/3297/17, від 22.06.2022 у справі №401/2004/21, від 15.02.2023 у справі №756/10603/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №922/2394/20, від 03.11.2022 у справі №908/2694/20.

За наведеного, враховуючи, що стороною спірного договору є саме відповідач, який отримав від позивача товар, тоді як фінансове управління Конотопської міської ради Сумської області не відповідає за зобов`язаннями відповідача, Комунальне підприємство "Конотопське транспортне управління" зобов`язане оплатити отриманий товар в повному обсязі, відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Поряд з викладеним колегія суддів вкотре звертає увагу на те, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання зі сплати за надане паливо, оскільки наявність у відповідача обов`язку з оплати отриманих послуг не залежить від строків або обсягів бюджетних асигнувань.

Оскільки, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем основного боргу в повному обсязі, сам факт заборгованості відповідача перед позивачем за договором належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 160 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Сумської області від 04.11.2024 року у справі № 920/1230/24, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Конотопське транспортне управління" на рішення господарського суду Сумської області від 04.11.2024 року у справі № 920/1230/24 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 04.11.2024 року у справі № 920/1230/24 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).

Матеріали справи № 920/1230/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Л.В. Кропивна

Є.Ю. Пономаренко