Постанова
від 10.02.2025 по справі 925/521/24
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2025 р. Справа№ 925/521/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Хрипуна О.О.

секретаря судового засідання: Антонюк А.С.

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 10.02.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Шора»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 (повний текст складено і підписано 11.09.2024)

у справі № 925/521/24 (суддя З.В. Зарічанська)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв Дніпра, 4»

до Приватного підприємства «Шора»

про зобов`язання надати документацію, -

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про зобов`язання відповідача передати позивачу за актом приймання-передачі примірник технічної та іншої передбаченої законодавством документації на багатоквартирні будинки по вул. Героїв Дніпра, 4, 4/1, 4/2, 4/3, м. Черкаси, зокрема:

- один комплект проектної документації на будівництво, робочі проекти та відомості основних комплектів робочих креслень, інформацію та документи щодо діючих гарантійних зобов`язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку, включаючи термін дії гарантійних зобов`язань, відомості про виконавця робіт, обсяг гарантійних зобов`язань тощо.

Технічну документацію на багатоквартирні будинки:

- паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва;

- енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем;

- проектна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем (план інженерних мереж будинку);

- документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

- технічна документація на ліфти;

- технічну документацію обладнання насосних підстанцій;

- план земельної ділянки;

- акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок;

- паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку, плани інженерних мереж.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, відповідач, як забудовник багатоквартирних будинків №№ 4, 4/1, 4/2,4/3, по вул. Героїв Дніпра в м. Черкаси, після здачі таких будинків в експлуатацію та створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв Дніпра, 4», в порушення положень ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» на виконання вимог наказу Мінрегіону від 17.07.2018 № 176, не передав позивачу визначену чинним законодавством технічну документацію.

У відзиві на позов відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:

- функції замовника будівництва щодо спірних будинків, відповідно до укладених між відповідачем та ОК ЖБК «Престижний», ОК ЖБК «Черкаський 17», ОК ЖБК «Затишний 17», ОК ЖБК «Комфортний 17» договорів про спільну забудову земельної ділянки передані останнім, що свідчить про те, що у відповідача відсутні документи, про які йде мова у позові, оскільки вони були передані на виконання договорів про спільну забудову укладених із зазначеними ОК ЖБК, про що наявні підтверджуючий вищевказані акти;

- вказане свідчить про те, що обраний позивачем спосіб захисту не відновить його порушених прав при відсутності у відповідача таких документів, що вказує на неефективність способу захисту та є підставою для відмови у позові;

- вищевказані обставини свідчать про те, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки в розумінні вимог закону колишнім балансоутримувачем та замовником будівництва по відповідний секціям багатоквартирного будинку по вул. Героїв Дніпра буд. 4 в м. Черкаси на момент створення ОСББ були і є ОК ЖБК «Престижний», ОК ЖБК «Черкаський 17», ОК ЖБК «Затишний 17», ОК ЖБК «Комфортний 17».

У відповіді на відзив позивач зазначив про те, що:

- з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що відомості про осіб, які могли вчиняти дії від імені ОК ЖБК «Престижний», ОК ЖБК «Черкаський 17», ОК ЖБК «Затишний 17», ОК ЖБК «Комфортний 17», у тому числі підписувати договори, станом на дату підписанні відповідних договорів про спільну забудову земельної ділянки внесені не були, що свідчить про підписання таких договорів неповноважними особами;

- виходячи зі змісту п. 9.2.1 договорів про спільну забудову земельної ділянки, яким встановлено, що договір припиняється у разі ліквідації будь-якої сторони, а також враховуючи те, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявні відомості про припинення ОК ЖБК «Престижний», ОК ЖБК «Черкаський 17», ОК ЖБК «Затишний 17», ОК ЖБК «Комфортний 17»,такі договори втратили свою чинність;

- з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що основним видом діяльності ОК ЖБК «Престижний», ОК ЖБК «Черкаський 17», ОК ЖБК «Затишний 17», ОК ЖБК «Комфортний 17» є 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів, а тому останні не мали жодних правових підстав виконувати умови укладених з відповідачем договорів про спільну забудову земельної ділянки;

- на адвокатський запит Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю ЧМР надано завірені копії декларацій про початок будівельних робіт та копії актів готовності об`єкта до експлуатації від 27.12.2016, 16.05.2017, 08.06.2017, 08.06.2017 та актів від 06.04.2018, 06.08.2018, 12.11.2018, 28.03.2019, з яких вбачається, що незважаючи на те, що на той час вже існували договори про спільну забудову земельної ділянки, замовником спірного будівництва є саме відповідач і підписані вони саме керівником відповідача. Крім того, у деклараціях вказано, що проектна документація затверджена наказами керівника відповідача № 19/12-16 від 19.12.2016, № 03-04 від 03.04.2017, № 30-05 від 30.05.2017, № 21-04 від 21.04.2017;

- отже позиція відповідача про те, що будівництво чотирьох секцій багатоквартирного будинку по вул. Героїв Дніпра буд. 4 в м. Черкаси здійснювали зазначені ОК ЖБК на підставі договорів про спільну діяльність, є незрозумілою, оскільки після укладення даних договорів саме відповідач продовжував безпосередньо підписувати декларації про початок виконання будівельних робіт та акти готовності об`єкта до експлуатації, містобудівні умови та обмеження також були видані відповідачу.

Також у позові позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн. які становить вартість здійснення чотирьох адвокатських запитів (4 000,00 грн.) та складання позовної заяви про витребування документів та заяви про забезпечення позову, подача їх до суду і їх повний супровід в суді першої інстанції (до винесення остаточного рішення у справі) (21 000,00 грн.).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивач подав клопотання про стягнення судових витрат за змістом якого просив приєднати до матеріалів справи докази щодо судових витрат, пов`язаних з розглядом заяви про забезпечення позову в суді апеляційної інстанції та здійснення адвокатських запитів, які поніс позивач після подання позовної заяви, вартість яких становить 3 936,40 грн.

Відповідач подав письмові заперечення щодо стягнення судових витрат, які ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.08.2024 повернуто без розгляду.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 (повний текст складено і підписано 11.09.2024) у справі № 925/521/24 позов задоволено частково:

1. зобов`язано Приватне підприємство «Шора» передати за актом приймання-передачі Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Героїв Дніпра, 4» примірник технічної та іншої передбаченої законодавством документації на багатоквартирні будинки по вул. Героїв Дніпра, 4, 4/1, 4/2, 4/3, м. Черкаси, зокрема:

- один комплект проектної документації на будівництво;

- інформацію та документи щодо діючих гарантійних зобов`язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку, включаючи термін дії гарантійних зобов`язань, відомості про виконавця робіт, обсяг гарантійних зобов`язань;

- технічну документацію на багатоквартирні будинки: паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва; енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; проектна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем; документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; технічна документація на ліфти; технічна документація обладнання насосних підстанцій; план земельної ділянки; акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку, плани інженерних мереж;

2. з відповідача на користь позивача присуджено до стягнення витрати зі сплати судового збору у сумі 3 608,37 грн. та 21 083,33 грн. витрат на правничу допомогу;

3. в решті позову відмовлено.

При розгляді спору сторін по суті, суд першої інстанції встановив, що:

- замовником будівництва спірного багатоквартирного будинку є відповідач, що підтверджується сертифікатами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради від 12.04.2018 ЧК № 162181020041 та від 18.07.2018 ЧК № 162181990017, в яких замовником зазначено відповідача, Деклараціями про початок виконання будівельних робіт, підписаними від імені замовника директором відповідача та актами готовності об`єкта до експлуатації, підписаними від імені замовника відповідача Ковалем А.В., зі змісту яких випливає, що проектна документація затверджена наказами відповідача «Про затвердження проектної документації»;

- наявність технічної документації у відповідача підтверджується передачею частини такої документації відповідачем позивачу за актами прийняття-передачі об`єкта в управління з управління (з балансу); зазначенням у листах відповідача про намір передати позивачу таку документацію під час підписання актів приймання-передачі будинку на баланс ОСББ;

- відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», у відповідача, як замовника будівництва за адресою м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 4 після державної реєстрації ОСББ, яка відбулась 04.06.2018, виник обов`язок в установлений законом строк передати об`єднанню всю технічну та іншу документацію на будинок.

Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про те, що він є неналежним відповідачем у цій справі через укладення ним та ОК ЖБК «Престижний», ОК ЖБК «Черкаський 17», ОК ЖБК «Затишний 17», ОК ЖБК «Комфортний 17» договорів про спільну забудову багатоквартирного будинку, з посиланням на те, що:

- що матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що замовником будівництва за адресою м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 4 є саме відповідач;

- навіть після укладення договорів про спільну забудову саме відповідач продовжував безпосередньо підписувати декларації про початок виконання будівельних робіт та акти готовності об`єкта до експлуатації;

- за таких обставин надані відповідачем копії договорів про спільну діяльність із зазначеними ОК ЖБК не спростовують встановлені матеріалами справи обставини того, що замовником будівництва по вул. Героїв Дніпра, 4 в м. Черкаси є саме відповідач.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- перелік документації, який підлягає передачі замовником будівництва до ОСББ визначений у абз. 29 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та у Переліку технічної документації на багатоквартирний будинок, що затверджений наказом № 176 від 17.07.2018 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;

- при цьому у вказаних законодавчих актах не передбачено передачу «робочих проектів та відомостей основних комплектів робочих креслень» та «(план інженерних мереж будинку)», тому вимога про передачу такої документації є необґрунтованою та не підлягає задоволенню;

- визначення технічної документації обладнання насосних підстанцій охоплюється визначенням «інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку», тому в цій частині позов є обґрунтованим;

- інші вимоги позивача про витребування документації відповідають досліджуваним законодавчим нормам.

Здійснюючи розподіл витрат позивача на правничу допомогу суд першої інстанції виходив з наступного:

- наданими позивачем документами підтверджується надання правничої допомоги в сумі 25 000,00 грн. (здійснення чотирьох адвокатських запитів (4 000,00 грн.) та складання позовної заяви про витребування документів та заяви про забезпечення позову, подача їх до суду і їх повний супровід в суді першої інстанції (до винесення остаточного рішення у справі) (21 000,00 грн.)) та в сумі 3 936,40 грн. (витрати, пов`язані з розглядом заяви про забезпечення позову в суді апеляційної інстанції та здійснення адвокатських запитів, які поніс позивач після подання позовної заяви);

- у додатковій угоді № 1 сторони погодили ціну за надання правничої допомоги за здійснення чотирьох адвокатських запитів - 4 000,00 грн., проте до матеріалів справи додано докази здійснення адвокатом позивача лише двох адвокатських запитів в рамках розгляду справи № 925/521/24. Один на адресу ТОВ «Лібер ЛТД» (а.с. 162 т. 2), що направлявся двічі (а.с. 28, 163 т. 2), проте це не означає, що здійснено два запити. Один запит направлявся на адресу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради, що підтверджується відповіддю на такий запит. Отже, витрати на правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн. за здійснення двох адвокатських запитів є недоведеними та необґрунтованими.

- з огляду на положення ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України та враховуючи те, що першою заявою по суті спору в суді апеляційної інстанції для позивача був відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач не зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, суд не покладає на відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу за подання відзиву на апеляційну скаргу та участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції в сумі 3 936,40 грн.;

- твердження позивача про те, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеними, оскільки справа є нескладною, не потребувала занадто багато витраченого часу адвоката, є суб`єктивними;

- твердження позивача про те, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеними, оскільки спір є немайновим, справа в суді перебувала абсолютно невеликий проміжок часу, також була невелика кількість судових засідань, що вказує на неспівмірність заявлених витрат на правничу допомогу, є безпідставними, оскільки: провадження у цій справі відкрито 13.05.2024, а рішення ухвалено - 02.09.2024, з урахуванням положень ст. 177, 195 ГПК України, максимальний строк розгляду справи - 120 днів, а відтак ця справа № 925/521/24 перебувала у провадженні Господарського суду Черкаської області максимально допустимий строк; характер спору (майновий чи немайновий) не впливає на складність справи, так само як і кількість проведених судових засідань;

З огляду на вказане суд першої інстанції дійшов висновку про те, що витрати позивача на правову допомогу є підтвердженими на суму 23 000,00 грн., а оскільки позов задоволено частково, судові витрати позивача на правничу допомогу, які ним безпосередньо понесені, підлягають покладенню на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на позивача покладаються 1 916,67 грн., на відповідача - 21 083,33 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, адвокат Новік В.І., який діє в інтересах Приватного підприємства «Шора» на підставі ордеру від 30.09.2024, 30.09.2024 у встановлений процесуальний строк через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 у справі № 925/521/24 скасувати та винести постанову, якою в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що і в суді першої інстанції, а саме на те, що він не є замовником спірного будівництва, з огляду на що у нього відсутні документи, про які йде мова у позові, оскільки вони були передані на виконання договорів про спільну забудову укладених з ОК ЖБК «Престижний», ОК ЖБК «Черкаський 17», ОК ЖБК «Затишний 17», ОК ЖБК «Комфортний 17», про що наявні підтверджуючий акти, а також додатково зауважив на тому, що:

- позивач при відсутності документів у відповідача не обрав інший спосіб захисту, як наприклад зобов`язати відновити, або повернути передані документи ЖБК та передати потім позивачу, що знову таки вказує на неефективний спосіб захисту прав позивача;

- як і на момент реєстрації ОСББ (04.06.2018), як і на момент початку здійснення будівництва (який співпадає з моментом подачі декларації про початок будівництва 2016-2017 рік), введення об`єктів в експлуатацію (06.04.2018 акт готовності об`єкта до експлуатації, 06.07.2018 акт готовності об`єкта до експлуатації) не був чинний перелік технічної документації на багатоквартирний будинок, що затверджений наказом № 176 від 17.07.2018 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України», а тому посилання на вказаний підзаконний акт, як і зобов`язання судом першої інстанції судовим рішенням по його списку передати відповідача позивачу документи є протиправним;

- договори про спільну забудову земельної ділянки не були визнані недійсними в судовому порядку, а виконувався сторонами належним чином, а наявність описок у даті їх укладення не впливає на факт передачі технічної документації ЖБК;

- факт підписання відповідачем після укладення договорів про спільну забудову декларацій про початок виконання будівельних робіт та акти готовності об`єкта до експлуатації вказують лише про те, що оскільки власником земельної ділянки є відповідач, якому відповідно до ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» можуть і були видані в даному випадку містобудівні умови та обмеження, тому саме відповідач підписував вказані документи, адже вся дозвільна документація була оформлена на відповідача, що не спростовує передачу функцій замовника вищевказаним ЖБК.

Не погоджуючись з судом першої інстанції в частині розподілу витрат позивача на правничу допомогу, апелянт зазначив про те, що розмір витрат на правову допомогу позивача в розмірі 23 000,00 грн., є завищеними, оскільки справа є нескладною, не потребувала занадто багато витраченого часу адвоката, спір є немайновим, справа в суді перебувала абсолютно невеликий проміжок часу, також була невелика кількість судових засідань, що вказує на неспівмірність заявлених витрат на правничу допомогу, а тому вважаю, що у випадку задоволення позову вказані витрати на правову допомогу мають бути зменшені до 2 000,00 грн.

Крім того у апеляційній скарзі відповідач зазначив про те, що у зв`язку з розглядом апеляційної скарги він очікує понести судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу в орієнтовному розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до витягу протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 р. апеляційну скаргу Приватного підприємства «Шора» у справі № 925/521/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яценко О.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді Яковлєв М.Л., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Шора» на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 у справі № 925/521/24 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 ГПК України; надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги; матеріли цієї справи витребувано з Господарського суду Черкаської області.

11.10.2024 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків до якої додані належні докази сплати судового збору.

У зв`язку з перебуванням судді Сибіги О.М., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 14.10.2024 р. по 18.10.2024 р. включно, вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження здійснено після виходу судді Сибіги О.М. із відпустки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Шора» на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 у справі № 925/521/24, поставлено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу призначено до розгляду на 25.11.2024 о 11 год. 40 хв.

05.11.2024 до суду від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2024 вказану заяву задоволено.

25.11.2024 до суду від позивача надійшла заява в які він просить проводити судове зсідання 25.11.2024 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, а у разі неможливості - розглядати апеляційну скаргу без участь представника позивача. Також позивач повідомив, що відзив ним не подавався, оскільки доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам, які були викладені у відзиві на позовну заяву та, відповідно, були предметом розгляду в суді першої інстанції, а також були спростовані у відповіді на відзив, який подавалася до місцевого суду 14.06.2024 через Електронний суд, а тому дублювати їх немає необхідності.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 16.12.2024 об 11:50 год.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2024 № 09.1-08/4845/24, у зв`язку з з перебуванням судді Сибіги О.М., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 16.12.2024 по 05.01.2025 включно, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/521/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 925/521/24 між суддями від 13.12.2024, для розгляду справи сформовано колегію у наступному складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Яценко О.В., судді: Хрипун О.О., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Шора» на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 у справі № 925/521/24, розгляд апеляційної скарги призначено на 20.01.2025 о 10 год. 50 хв.

У зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному з 15.01.2025 по 20.01.2025, судове засідання у призначений час не відбулось, з огляду на що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 розгляд апеляційної скарги призначено на 30.01.2025 о 10 год. 40 хв.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 № 09.1-08/349/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/521/24 у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025 справа № 925/521/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Шора» на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 у справі № 925/521/24.

29.01.2025 до суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 задоволено заяву відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд апеляційної скарги відкладено на 03.02.2025 о 9 год. 40 хв.

З огляду на технічну неможливість встановити відеоконференцзв`язок з представником відповідача, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.02.2025 о 10 год. 20 хв.

Станом на 10.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

В судовому засіданні 10.02.2025 представник позивача, представник відповідача приймали участь в режимі відеоконференцзв`язку,

Представник відповідача вимоги своєї апеляційної скарги підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 у справі № 925/521/24 скасувати.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити її без задоволення, Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 у справі № 925/521/24 залишити без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає зміні або скасуванню, з наступних підстав.

На адвокатський запит позивача Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради надало копії зареєстрованих Декларацій про початок будівельних робіт по 4 будинкам по вул. Героїв Дніпра, 4 в м. Черкаси:

- № ЧК083163621827 від 27.12.2016 по об`єкту: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Героїв Дніпра, 4 в м. Черкаси»;

- № ЧК083171431833 від 23.05.2017 по об`єкту: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Героїв Дніпра, 4 в м. Черкаси»;

- № ЧК083171594654 від 08.06.2017 по об`єкту: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Героїв Дніпра, 4 в м. Черкаси»;

- № ЧК083171594747 від 08.06.2017 по об`єкту: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Героїв Дніпра, 4 в м. Черкаси».

Зі змісту вказаних Декларації про початок будівельних робіт слідує, що, що останні з боку замовника підписані директорами відповідача Коваль А.В./Острейко І.О. (залежно від дати підписання).

Також на адвокатський запит позивача Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради надало копії актів готовності об`єкта до експлуатації:

- від 06.04.2018 по об`єкту «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Героїв Дніпра, 4 в м. Черкаси», на підставі якого видавався Сертифікат готовності № ЧК 162181020041 від 12.04.2018;

- від 06.07.2018 по об`єкту «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Героїв Дніпра, 4 в м. Черкаси», на підставі якого видавався Сертифікат готовності № ЧК 16218990017 від 18.07.2018;

- від 12.11.2018 по об`єкту «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Героїв Дніпра, 4 в м. Черкаси», на підставі якого видавався Сертифікат готовності № ЧК 162183260701 від 22.11.2018;

- від 28.03.2019 по об`єкту «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Героїв Дніпра, 4 в м. Черкаси», на підставі якого видавався Сертифікат готовності № ЧК 162190881565 від 29.03.2019.

Зі змісту вказаних актів готовності об`єкта до експлуатації слідує, що останні з боку замовника підписані директором відповідача Ковалем Андрієм Володимировичем та що проектна документація затверджена наказами відповідача «Про затвердження проектної документації».

12.04.2018 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради видало сертифікат ЧК № 162181020041, яким засвідчило відповідність закінченого будівництвом об`єкта - Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Героїв Дніпра, 4 в м. Черкаси; нове будівництво; Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 4; загальна площа квартир - 5325,9 кв.м, площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудинкових приміщень - 502,3 кв.м, кількість поверхів - 12 пов. проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. Замовник об`єкта - відповідач.

18.07.2018 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради видало сертифікат ЧК № 162181990017, яким засвідчило відповідність закінченого будівництвом об`єкта - Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Героїв Дніпра, 4 в м. Черкаси; нове будівництво; 18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 4; загальна площа квартир - 5375,6 кв.м, будівельний об`єм - 25118,3 куб.м, поверховість - 12 поверхів, житлова площа - 2852.4 кв.м, площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудинкових приміщень - 370,0 кв.м проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. Замовник об`єкта - відповідач.

04.06.2018, згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровано ОСББ «Героїв Дніпра, 4» (позивач).

Протоколом № 10 від 14.12.2019 Загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків № 4, 4/1, 4/2, 4/3 по вул. Героїв Дніпра м. Черкаси, затверджено статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв Дніпра, 4» (нова редакція) (далі Статут).

Зі змісту п. 1 розділу І Статуту вбачається, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв Дніпра, 4» (далі об`єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (співвласники) багатоквартирних будинків (далі - будинки), що розташовані за адресою 18016, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, будинок № 4, № 4/1, № 4/2, № 4/3 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав його співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинків, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. (п. 1 розділу ІІ Статуту)

11.07.2018 позивач звернувся до відповідача з листом № 1, в якому повідомив про виявлені недоліки під час попереднього огляду комісією будинку за адресою вул. Героїв Дніпра, 4, секція 1, м. Черкаси для вирішення питання щодо прийняття на баланс ОСББ будівлі та можливості її подальшої експлуатації.

У відповідь відповідач направив лист б/н (вх. №1 від 21.01.218), в якому повідомив про усунені недоліки та зазначив, що при підписанні акту приймання-передачі будинку на баланс ОСББ, відповідно до норм чинного законодавства України, а саме: Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Постанови КМУ за № 1521 від 11.10.2002 «Про реалізацію Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» буде передано наступні документи:

1. Копія договору оренди земельної ділянки.

2. Технічний паспорт на житловий будинок.

3. Паспорти на ліфти.

4. Копія акту готовності об`єкта до експлуатації.

5. Виконавча схема електропроводки 1-го поверху житлового будинку.

6. Виконавча схема електропроводки типового поверху житлового будинку.

7. Виконавча схема побутової каналізації К2 житлового будинку.

8. Виконавча схема 1 поверху внутрішніх систем холодного водопостачання В1.

9. Виконавча схема 1 поверху внутрішніх систем побутової каналізації К, дощової каналізації К2.

10. Виконавча схема внутрішніх систем холодного водопостачання В1, побутової каналізації К1, дощової каналізації К2.

11. Виконавча схема «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Героїв Дніпра, 4 в м. Черкаси».

25.10.2018 відповідач надав позивачу лист, в якому повідомив позивача про усунення виявлених недоліків та про те, що при підписанні акту приймання-передачі будинку на баланс ОСББ, відповідно до норм чинного законодавства, а саме: Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Постанови КМУ за № 1521 від 11.10.2002 «Про реалізацію Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» буде передано наступні документи:

1. Копія договору оренди земельної ділянки із планом земельної ділянки.

2. Технічний паспорт на житловий будинок.

3. Паспорт на ліфти.

4. Копія акту готовності об`єкта до експлуатації затверджений замовником.

5. Витяг з проектної документації зі схемами влаштування внутрішньо будинкових систем.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, вказаними листами відповідача підтверджено, як те, що відповідач здійснював усунення недоліків на об`єкті будівництва, так і те, що відповідач фактично визнав наявність у нього відповідної технічної документації.

До справи додані Акти прийняття-передачі об`єкта в управління з управління (з балансу), які підписані, серед інших, від підприємства, установи або організації, з управління (з балансу) якої передається об`єкт - директором відповідача А.В. Коваль та від підприємства, установи або організації в управління якої приймається об`єкт - головою позивача І.В. Шмигуль та свідчать про передачу з балансу відповідача на баланс позивачем об`єктів за адресами: 18000, Черкаська область, м. Черкаси, вулиця Героїв Дніпра 4, 4/1, 4/2 та 4/3.

Вказаними актами також підтверджено передачу відповідачем позивачу частину технічної документації на об`єкт.

16.01.2024 позивач звернувся до Управління Державного Архітектурно-будівельного контролю з листом № 79 від 16.01.2024, в якому повідомив про настання аварійної ситуації з торцевою стіною в будинку 4/1 та 4/3 та просив надати компетентну консультацію з технічно-будівельного нагляду стану будинків.

У відповідь на вказаний лист листом № 982/938-01-14 від 12.02.2024 Управління державного архітектурно-будівельного контролю рекомендувало звернутися до сертифікованого експерта для обстеження та отримання кваліфікованого висновку щодо причин руйнування фасадів та можливих варіантів вирішення даної ситуації.

29.03.2024 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому зазначив, що останній був замовником будівництва спірних багатоквартирних будинків, але після здачі даного будинку в експлуатацію та створення позивача на виконання вимог ст. 6 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» не забезпечив передачу позивачу примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинки в повному обсязі, з огляду на що позивач просив негайно передати уповноваженій особі позивача документи:

- комплект проектної документації на будівництво та іншої технічної документації на багатоквартирні будинки за зазначеною адресою, згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері житлово-комунального господарства.

- інформацію та документи щодо діючих гарантійних зобов`язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирних будинків, включаючи термін дії гарантійних зобов`язань, відомості про виконавців робіт, обсяг гарантійних зобов`язань тощо,

а у разі їх відсутності на виконання вимог ст. 6 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» відновити її за власний рахунок та передати позивачу у строки, визначені даною нормою.

Зазначений лист надіслано поштовим відправленням № 1801800286375. Згідно з інформацією з сайту АТ «Укрпошта» за зазначеним трек-номером, 02.04.2024 відправлення повернуто за зворотною адресою через відсутність адресата за вказаною адресою.

Також позивач зазначає, що ним направлявся запит про отримання такої документації директору відповідача Нєчаєвій Л.А. за допомогою сервісу "Нова пошта" (а.с. 5-6, том 1), проте після переадресування відправлення отримувачем , остання відмовилась від посилки.

З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду з цим позовом у якому просив зобов`язати відповідача передати позивачу за актом приймання-передачі примірник технічної та іншої передбаченої законодавством документації на багатоквартирні будинки по вул. Героїв Дніпра, 4, 4/1, 4/2, 4/3, м. Черкаси, зокрема:

Технічну документацію на багатоквартирні будинки:

- паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва;

- енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем;

- проектна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем (план інженерних мереж будинку);

- документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

- технічна документація на ліфти;

- технічну документацію обладнання насосних підстанцій;

- план земельної ділянки;

- акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок;

Правові позиції стороні детально наведені вище.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 2 ГПК України до завдань господарського судочинства віднесено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 2 ст. 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. (ч. 1. 2 ст. 368 ЦК України)

Згідно з положеннями статей 316, 319, 322 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону. (ст. 385 ЦК України)

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», яким, серед іншого, визначено наступне:

- замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання, протягом 30 календарних днів з дня направлення відповідного звернення особою, уповноваженою співвласниками багатоквартирного будинку, забезпечує передачу співвласникам в особі їх об`єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку: одного комплекту проектної документації на будівництво та іншої технічної документації на багатоквартирний будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства; інформації та документів щодо діючих гарантійних зобов`язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку, включаючи термін дії гарантійних зобов`язань, відомості про виконавця робіт, обсяг гарантійних зобов`язань тощо. У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок, визначеної абзацами другим і третім цієї частини, замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання, протягом шести місяців з дня направлення відповідного звернення особою, уповноваженою співвласниками багатоквартирного будинку, відновлює її за власний рахунок та передає особам, визначеним абзацом першим цієї частини. (ч. 5 ст. 5);

- у разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку. У разі зміни управителя попередній управитель повинен передати наявну в нього технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок новому управителю. (ч. 6 ст. 5);

- управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). (ч. 1 ст. 9).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», яким, серед іншого, визначено, що:

- об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст. 1);

- об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. (ч. 1, 4 ст. 4);

- Державна реєстрація об`єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання вважається утвореним з дня його державної реєстрації. (абз. 28 ст. 6);

- замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання до створення об`єднання, протягом 30 календарних днів з дня направлення об`єднанням відповідного звернення забезпечує передачу такому об`єднанню: одного комплекту проектної документації на будівництво та іншої технічної документації на багатоквартирний будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства; інформації та документів щодо діючих гарантійних зобов`язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку, включаючи термін дії гарантійних зобов`язань, відомості про виконавця робіт, обсяг гарантійних зобов`язань тощо. (абз. 29 ст. 6);

- у разі відсутності документації на багатоквартирний будинок, визначеної частиною тридцять першою цієї статті, замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання до створення об`єднання, протягом шести місяців з дня направлення об`єднанням відповідного звернення відновлює її за власний рахунок та передає об`єднанню. (абз. 30 ст. 6).

Перелік технічної документації на багатоквартирний будинок, затверджений наказом № 176 від 17.07.2018 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, включає:

1. Технічний паспорт на багатоквартирний будинок.

2. Паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва.

3. Енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем.

4. Проектна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем.

5. Документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

6. Технічна документація обладнання котелень.

7. Технічна документація на ліфти.

8. План земельної ділянки.

9. Акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок.

10. Паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку.

Отже, наведеними вище положеннями чинного законодавства встановлено, що положеннями статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачений обов`язок замовника будівництва або попереднього балансоутримувача будинку з передачі документації на будинок об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку, який виникає у нього з дня державної реєстрації об`єднання та підлягає виконанню без будь-яких інших додаткових умов, оскільки жодних інших підстав, крім державної реєстрації об`єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача Законом не визначено. (аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/6167/18, постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 917/1208/18, від 16.01.2020 у справі № 910/3215/19, від 12.03.2020 у справі № 904/1878/19, від 08.11.2022 у справі № 925/1649/20, від 14.06.2023 у справі № 910/2349/22).

Як встановлено вище, 04.06.2018, згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проведено державну реєстрацію ОСББ «Героїв Дніпра, 4», а відтак в силу положень абз. 28 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» саме з цієї дати об`єднання вважається утвореним та, відповідно до приписів ст. 6 вказаного закону має право вимагати у замовника будівництва передачі документації на будинок.

При цьому колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, наявними у матеріалах справи документами в їх сукупності підтверджується те, що замовником спірного будівництва є саме відповідач. Вказане підтверджується сертифікатами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради від 12.04.2018 ЧК № 162181020041 та від 18.07.2018 ЧК № 162181990017, в яких замовником зазначено відповідача, Деклараціями про початок виконання будівельних робіт, підписаними від імені замовника директором ПП відповідача та актами готовності об`єкта до експлуатації, підписаними від імені замовника директором відповідача Ковалем А.В., зі змісту яких випливає, що проектна документація затверджена наказами відповідача «Про затвердження проектної документації».

Крім того, наявність у відповідача технічної документації на спірний будинок підтверджується передачею частини такої документації відповідачем позивачу за актами прийняття-передачі об`єкта в управління з управління (з балансу); зазначенням у листах відповідача про намір передати позивачу таку документацію під час підписання актів приймання-передачі будинку на баланс ОСББ. Викладене очевидно свідчить про наявність у відповідача технічної документації на будинок по вул. Героїв Дніпра, 4 в м. Черкаси.

Щодо доводів відповідача про те, що він є неналежним відповідачем у цій справі оскільки функції замовника будівництва щодо спірних будинків, відповідно до укладених між відповідачем та ОК ЖБК «Престижний», ОК ЖБК «Черкаський 17», ОК ЖБК «Затишний 17», ОК ЖБК «Комфортний 17» договорів про спільну забудову земельної ділянки передані останнім, що свідчить про те, що у відповідача відсутні документи, про які йде мова у позові, оскільки вони були передані на виконання договорів про спільну забудову укладених із зазначеними ОК ЖБК, про що наявні підтверджуючий вищевказані акти, колегія суддів зазначає про таке.

Факт укладення між відповідачем та ОК ЖБК «Престижний», ОК ЖБК «Черкаський 17», ОК ЖБК «Затишний 17», ОК ЖБК «Комфортний 17» договорів про спільну забудову земельної ділянки не є беззаперечним доказом виконання сторонами таких договорів. При цьому, наявним в матеріалах справи документами підтверджено виконання функцій замовника будівництва спірних будинків після укладення таких договорів саме відповідачем.

Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що:

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

Законом України №132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази з урахуванням приписів ст.ст. 76-79 ГПК України, колегія суддів зазначає про те, що позивачем надано більш переконливі та вагомі докази на підтвердження того, що функції замовника будівництва спірних будинків виконував саме відповідач.

За таких обставин, відповідно до ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», у відповідача, як замовника будівництва за адресою м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 4 після державної реєстрації позивача, яка відбулась 04.06.2018, виник обов`язок в установлений законом строк передати об`єднанню всю технічну та іншу документацію на будинок.

Перелік документації, який підлягає передачі замовником будівництва до ОСББ визначений у абз. 29 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та у Переліку технічної документації на багатоквартирний будинок, що затверджений наказом № 176 від 17.07.2018 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, проте, як вірно встановлено судом першої інстанції:

- у вказаних законодавчих актах не передбачено передачу «робочих проектів та відомостей основних комплектів робочих креслень» та «(план інженерних мереж будинку)», тому вимога про передачу такої документації є необґрунтованою та не підлягає задоволенню;

- щодо технічної документації обладнання насосних підстанцій, то визначення такої документації охоплюється визначенням «інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку», тому в цій частині позов є обґрунтованим;

- інші вимоги позивача про витребування документації відповідають досліджуваним законодавчим нормам.

Посилання апелянта на те, що як і на момент реєстрації ОСББ (04.06.2018), як і на момент початку здійснення будівництва (який співпадає з моментом подачі декларації про початок будівництва 2016-2017 рік), введення об`єктів в експлуатацію (06.04.2018 акт готовності об`єкта до експлуатації, 06.07.2018 акт готовності об`єкта до експлуатації) не був чинний перелік технічної документації на багатоквартирний будинок, що затверджений наказом № 176 від 17.07.2018 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України», а тому посилання на вказаний підзаконний акт, як і зобов`язання судом першої інстанції судовим рішенням по його списку передати відповідача позивачу документи є протиправним, колегією суддів до уваги не приймаються, так як вимога про передачу документації була позивачем відповідачу направлена вже під час дії вказаного переліку.

До того ж за змістом положень ч. 19 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об`єднання відновлює її за власний рахунок.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції цілком вірно частково задовольнив вимоги позивача про зобов`язання відповідача передати за актом приймання-передачі примірника технічної та іншої передбаченої законом документації частково за винятком робочих проектів та відомостей основних комплектів робочих креслень. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, а саме витрат на:

- здійснення чотирьох адвокатських запитів (4 000,00 грн.);

- складання позовної заяви про витребування документів та заяви про забезпечення позову, подача їх до суду і їх повний супровід в суді першої інстанції (до винесення остаточного рішення у справі) (21 000,00 грн.);

- в сумі 3 936,40 грн., пов`язаних з розглядом заяви про забезпечення позову в суді апеляційної інстанції та здійснення адвокатських запитів, які поніс позивач після подання позовної заяви,

слід зазначити таке.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ГПК України:

- в суді першої інстанції є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву;

- в суді апеляційної та касаційної інстанції є апеляційна та касаційна скарга, а також відзиви на апеляційну та касаційну скаргу,

а докази понесення таких витрат - до винесення постанови або протягом п`яти днів після ухвалення постанови, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи слідує, що позивачем у позові було заявлено про стягнення з відповідача витрат на правничу договору в сумі 25 000,00 грн., а до позову додано відповідні докази понесення таких витрат, що свідчить про дотримання позивачем в цій частині як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, так і строків подання доказів понесення таких витрат.

Водночас під час розгляду в суді апеляційної інстанції апеляційної скарги відповідача на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.04.2024 якою заяву позивача про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено частково, у відзиві на апеляційну скаргу позивач не зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а відтак суд першої інстанції, скориставшись наданим йому правом, цілком вірно не поклав на відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу за подання відзиву на апеляційну скаргу та участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції в сумі 3 936,40 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження надання правової допомоги позивачем до матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії укладеної між позивачем та адвокатом Осадчим О.В. додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 1/16/04/24 від 16.04.2024 далі Додаткова угода № 1), платіжної інструкції та виписки про рух коштів по рахунку Осадчого О.В..

У Додатковій угоді № 1 сторони домовились про надання правничої допомоги за договором № 1/16/04/24 від 16.04.2024. (п. 1 Додаткової угоди № 1)

Ціна за надання правничої допомоги становить:

1. Здійснення чотирьох адвокатських запитів - 4 000,00 грн.

2. Складання позовної заяви про витребування документів та заяви про забезпечення позову, подача їх до суду і їх повний супровід в суді першої інстанції (до винесення остаточного рішення у справі) - 21 000,00 грн.

Загальна сума - 25 000 (двадцять п`ять тис) грн. (п. 2 Додаткової угоди № 1)

Цей додаток набуває чинності з дати його підписання Сторонами та є невід`ємною частиною Договору про надання правничої допомоги № 1/16/04/24 від 16.04.2024. (п. 6 Додаткової угоди № 1)

Здійснення позивачем оплати наданих послуг за Додатковою угодою № 1 підтверджується наданою позивачем копією платіжної інструкції та випискою про рух коштів по рахунку Осадчого О.В., відповідно до якої, 18.04.2024 позивач перерахував Осадчому О.В. 25 000,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачу адвокатом Осадчим О.В. послуг на заявлену до стягнення суму.

Щодо обставин, пов`язаних з визначенням розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи судом першої інстанції, слід зазначити таке.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, за змістом ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

В суді першої інстанції відповідач проти розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката заперечив, зазначивши про те, що розмір витрат на правову допомогу позивача в розмірі 25 000,00 грн., а також в апеляційній інстанції в розмірі 3 936,40 грн., є завищеними, оскільки справа є нескладною, не потребувала занадто багато витраченого часу адвоката, спір є немайновим, справа в суді перебувала абсолютно невеликий проміжок часу, також була невелика кількість судових засідань, що вказує на неспівмірність заявлених витрат на правничу допомогу, а тому вказані витрати на правову допомогу мають бути зменшені до 2 000,00 грн.

Аналогічні за змістом доводи наведені у апеляційній сказі.

Колегія суддів зазначає про те, що, як встановлено вище витрати на правничу допомогу за подання відзиву на апеляційну скаргу та участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції в сумі 3 936,40 грн. покладені на позивача, а відтак заперечення відповідача у цій частині колегією суддів не розглядаються.

Щодо твердження позивача про те, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеними, оскільки справа є нескладною, не потребувала занадто багато витраченого часу адвоката, спір є немайновим, справа в суді перебувала абсолютно невеликий проміжок часу, також була невелика кількість судових засідань, що вказує на неспівмірність заявлених витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції цілком вірно зазначив, що такі твердження відповідача про складність справи є суб`єктивними.

Щодо зазначення про те, що справа у суді перебувала невеликий проміжок часу, колегія суддів зазначає, що справа № 925/521/24 перебувала максимально допустимий строк у провадженні Господарського суду Черкаської області. При цьому як характер спору (майновий чи немайновий), так і кількість проведених судових засідань не впливає на складність справи

За змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Слід зауважити на тому, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Частинам 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів зауважує на тому, що:

- з матеріалів справи слідує, що у Додатковій угоді № 1 сторонами фактично погоджений фіксований розмір гонорару за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 21 000,00 грн., що не суперечить положенням чинного законодавства;

- відповідачем фактично не вказано, в чому саме полягає невідповідність визначеної в Додатковій угоді № 1 фіксованої суми гонорару 21 000,00 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції вимогам чинного законодавства та обставинам справи, не наведено конкретних посилань на розмір відповідних ринкових цін та не мотивовано, в чому саме полягає така не співмірність;

- відповідач не був позбавлений можливості навести середній розмір ринкових цін на професійну правничу допомогу виходячи саме з фіксованого розміру гонорару та, виходячи з вказаного, доводити неспівмірність заявленої позивачем до стягнення суми, проте вказаного відповідачем зроблено не було.

Слід окремо зауважити на тому, що сам відповідач у апеляційній скарзі зазначає про те, що у зв`язку з розглядом апеляційної скарги він очікує понести судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу в орієнтовному розмірі 20 000,00 грн., що становить суму не набагато меншу за заявлену позивачем та, у 10 разі більшою за суму до якою, на думку відповідача, мають бути зменшені витрати позивача (2 000,00 грн.).

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, у Додатковій угоді № 1 сторони погодили ціну за надання правничої допомоги за здійснення чотирьох адвокатських запитів - 4 000,00 грн., проте до матеріалів справи додано докази здійснення адвокатом позивача лише двох адвокатських запитів в рамках розгляду справи № 925/521/24: один на адресу ТОВ «Лібер ЛТД» (а.с. 162 т. 2), що направлявся двічі (а.с. 28, 163 т. 2), проте це не означає, що здійснено два запити; інший запит направлявся на адресу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради, що підтверджується відповіддю на такий запит. Отже, витрати на правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн. за здійснення двох адвокатських запитів є недоведеними та необґрунтованими.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що витрати позивача на правову допомогу є підтвердженими на суму 23 000,00 грн., а оскільки позов задоволено частково, судові витрати позивача на правничу допомогу, які ним безпосередньо понесені, підлягають покладенню на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на позивача покладаються 1 916,67 грн., на відповідача - 21 083,33 грн. Рішення суду першої інстанцій в цій частині залишається без змін.

Інших підстав для скасування рішення у апеляційній скарзі не наведено.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 у справі № 925/521/24, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Приватного підприємства «Шора» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Шора» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 у справі № 925/521/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 10.02.2025

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді С.А. Гончаров

О.О. Хрипун


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	10.02.2025
Оприлюднено	11.02.2025
Номер документу	125024531
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них спонукання виконати або припинити певні дії

Яценко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 10.02.2025 по справі 925/521/24ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —925/521/24

Постанова від 10.02.2025

Постанова
від 10.02.2025 по справі 925/521/24
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД