Постанова

від 05.02.2025 по справі 922/3210/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року м. Харків Справа № 922/3210/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю представників:

від позивача Романенко О.М. на підставі довіреності від 31.12.2024 №Др-10-1224;

від відповідача Ставров С.Ю. на підставі договору про надання правничої допомоги від 15.06.2022 №15-06-2022,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків, (вх.№3016 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від21.11.2024 у справі №922/3210/24 (суддя Хотенець П.В., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту 02.12.2024)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський автобусний завод", м. Харків,

про стягнення 2727696,91грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський автобусний завод" про стягнення з відповідача 1666398,12грн. заборгованості за отриманий природний газ, 269485,14грн. пені, 126087,32грн. 3% річних, 603969,04грн. інфляційних, 25569,73грн. штрафу за недовикористаний обсяг природного газу та 36187,56грн. штрафу за перевищений обсяг природного газу за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41GP617-48-21 від 01.01.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41GP617-48-21 від 01.01.2021 за період січень-березень 2022 року.

На підставі даних Інформаційної платформи позивач провів нарахування за поставлений відповідачу природний газ, а саме, в січні 2022 на суму 1149962,32грн., в лютому 2022 року на суму 512339,36грн. та в березні 2022 року на суму 4156,54грн. Вартість поставленого природного газу позивачем розрахована на підставі наказів ТОВ "Харківгаз Збут" про встановлення цін на природний газ (з додатками) № Но-156-1221 від 28.12 2021, № Но-17-0122 від 31.01.2022, № Но-32-0322 від 09.03.2022.

За підсумками надання послуг з газопостачання позивачем було сформовано, підписано на направлено на адресу відповідача акти приймання-передачі природного газу №ХО382001613 від 31.01.2022, №XO382003380 від 28.02.2022, №ХО382004658 від 31.03.2022. Проте, в порушення вимог пунктів 2.5.1., 2.5.3. договору, акти приймання - передачі природного газу за січень - березень 2022 року, які підготовлені позивачем та направлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківський автобусний завод", з його боку належним чином оформлені не були, мотивованої та обґрунтованої відмови в їх підписанні споживач постачальнику надано не було, як і не було сплачено в добровільному порядку суму наявної заборгованості, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у справі №922/3210/24 в позові відмовлено повністю.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" мотивовані тим, що постачання природного газу споживачам здійснюється на підставі договору, укладення та виконання якого здійснюється передусім з урахуванням приписів Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Водночас, Закон України "Про ринок природного газу" не встановлює права сторін (як постачальника, так і споживача) в односторонньому порядку змінювати умови договорів по постачання природного газу.

Пунктами 3.2. та 3.3 договору сторони погодили, що ціна природного газу, що постачається позивачем відповідачу встановлена в розмірі 9,90000100грн. за 1 куб. м., а зміна вказаної ціни за погодженням сторін здійснюється лише шляхом підписання додаткової угоди до договору. Отже, ризик зміни ціни природного газу, який мав постачатись позивачем відповідачу за договором № 41GP617-48-21 від 01.01.2021 мав нести позивач. Механізму перерозподілу такого ризику між сторонами договором не встановлено.

З огляду на викладене, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ціна природного газу, що мав постачатись позивачем відповідачу на умовах договору № 41GP617-48-21 від 01.01.2021 не могла бути змінена наказами позивача, які є внутрішніми документами останнього та відповідно не створюють жодних прав та обов`язків для відповідача. Відповідно вартість природного газу, поставленого позивачем відповідачу на умовах договору № 41GP617-48-21 від 01.01.2021 протягом січня березня 2022 року становить 277356,55 грн.

Також, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність у відповідача заборгованості за природний газ, поставлений йому позивачем протягом січня березня 2022 року, посилаючись на виписку по рахунку позивача за 27.01.2022 та картку рахунку 361 за січень серпень 2022 року, що відображає відомості з системи бухгалтерського обліку позивача, згідно яких за період з 17.01.2022 по 27.01.2022 відповідач сплатив на користь позивача 603726,80грн. За наведених обставин, суд також дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування будь-яких штрафних санкцій та інфляційних на заявлену позивачем заборгованість.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у справі №922/3210/24 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим позивачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Скаржник не погоджується з висновком суду про те, що ціна природного газу, що мав постачатись позивачем відповідачу на умовах договору № 41GP617-48-21 від 01.01.2021 не могла бути змінена на підставі наказів ТОВ "Харківгаз Збут" про встановлення цін на природний газ (з додатками) № Но-156-1221 від 28.12 2021, № Но-17-0122 від 31.01.2022, № Но-32-0322 від 09.03.2022, які є внутрішніми документами останнього і не створюють жодних прав та обов`язків для відповідача.

Крім того, апелянт не погоджується з висновком суду про відсутність у відповідача заборгованості за природний газ, поставлений йому позивачем протягом січня березня 2022 року з посиланням на виписку по рахунку позивача від 27.01.2022 та картку рахунку 361 за січень серпень 2022 року, що відображає відомості з системи бухгалтерського обліку позивача, згідно яких за період з 17.01.2022 по 27.01.2022 відповідач сплатив на користь позивача 603726,80грн.

Скаржник наголошує, що зі змісту доданої до позовної заяви оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за період січень 2022 серпень 2024 років та картки рахунка 361 за період січень 2022 серпень 2024 років ТОВ "Харківгаз Збут" вбачається дебетове сальдо на початок періоду (січень 2022) в сумі 603666,70грн.

В зазначених документах відображено проведення відповідачем у січні 2021 року оплати вартості спожитого природного газу за грудень 2021 року на загальну суму 603666,70грн. (25.01.2022 в сумі 127216,00грн., 26.01.2022 в сумі 26 610,80грн. та 27.01.2022 в сумі 206239,90грн.), а також виникнення переплати в сумі 60,10грн., яка відображена та врахована в рахунок оплати вартості спожитого природного газу в січні 2022 року в картці рахунку 361.

Отже, за наведених обставин, висновок господарського суду першої інстанції щодо відсутності заборгованості за поставлений природний газ в період січень березень 2022 є безпідставним та таким, що спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" на рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у справі №922/3210/24; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено учасникам провадження у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 05.02.2025 об 11:15 годині.

31.12.2024 відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№16669), в якому просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у справі №922/3210/24 залишити без змін.

14.01.2025 відповідачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні 05.02.2025 об 11:15 годині у справі №922/3210/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 05.02.2025 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у справі №922/3210/24 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у справі №922/3210/24 залишити без змін.

Враховуючи, що представники сторін з`явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (надалі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський автобусний завод" (надалі споживач) (ЕІС-код 56X0000132U1100A) було укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41GP617-48-21 (надалі договір т.1 а.с.14-16), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність відповідача у 2021 році природний газ, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (пункт 1.1 договору).

Згідно з пунктом 1.2. договору, річний плановий обсяг природного газу до 66000куб. м.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що планові обсяги постачання природного газу по місяцях визначено в додатку 1, який є невід`ємною частиною договору.

Згідно додатку 1 до договору, планові обсяги постачання природного газу у 2021 по місяцях складають: у січні -12000 куб.м.; у лютому - 11000 куб.м.; у березні - 9000 куб.м.; у квітні - 6000 куб.м.; у травні - 1000 куб.м.; у червні - 1000 куб.м.; у липні - 1000 куб.м.; у серпні - 1000 куб.м.; у вересні - 1000 куб.м.; у жовтні - 5000 куб.м.; у листопаді - 8000 куб.м.; у грудні - 10000 куб.м.

Відповідно до п. 3.1. договору, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що ціна одного кубічного метра природного газу без урахування податку на додану вартість становить 8,11342483 грн., крім того, компенсація вартості послуг доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахування компенсації вартості послуг доступу до потужності складає 8,25000083 грн. Податок на додану вартість становить 1,65000017 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 9,900000100 грн.

Відповідно до пункту 9.1 договору, договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру ТОВ "Харківгаз Збут" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Згідно з пунктом 9.15 договору, договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строки дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгацій необмежено. При цьому, сторони укладають додаткову угоду до цього договору, в якій визначають плановий обсяг постачання природного газу.

Сторонами не було заявлено про припинення договору за місяць до закінчення сто дії, а тому термін дії договору є продовженим (пролонгованим) на 2022 рік.

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач зазначав, що відповідно до абзацу 2 підпункту 14.1.71-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, для майна (крім необоротних активів), робіт, послуг, вироблених (створених, наданих) платником податку, звичайна ціна визначається на рівні ціни договору, але не нижче виробничої собівартості, яка розрахована за правилами бухгалтерського обліку відповідно до принципів, методів і процедур, визначених в обліковій політиці платника податку. Якщо в обліковій політиці такі принципи, методи і процедури не визначені, контролюючий орган самостійно розраховує виробничу собівартість відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" від 28.12.2021 №Ho-156-1221 з 01.01.2022 ціна на природний газ для промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання визначена відповідно до додатку 1 до цього наказу у розмірі 65,6738912 грн з ПДВ за 1 куб. метр природного газу (т.1 а.с.42-43).

Відповідно до наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" від 31.01.2022 № Но-17-1221 з 01.02.2022 ціна на природний газ для промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання при оплаті по факту визначена відповідно до додатку 1 до цього наказу у розмірі 49,1638912грн. з ПДВ за 1 куб. метр природного газу (т.1 а.с.44-45).

Згідно наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" від 09.03.2022 № Ho-32-0322 з 01.03.2022 ціна на природний газ для промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання визначена відповідно до додатку 1 до цього наказу у розмірі 49,148992 грн. з ПДВ за 1 куб. метр природного газу (т.1 а.с.46-47).

Оскільки зазначені ціни на природній газ визначені на підставі калькуляції ціни товариства згідно додатків 1 до цих наказів, які містять в собі складові ціни природного газу позивача (послуги постачання природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківський автобусний завод" та затрат з придбання природного газу) в січні, лютому та березні 2022 року, позивач вважав, що саме вказана ціна природного газу має бути застосована при розрахунку вартості спожитого відповідачем природного газу в січні, лютому та березні 2022 року, яку має сплатити останній Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут".

Таким чином, з урахуванням зазначеного, ціна на природний газ в січні 2022 - березні 2022 року для Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський автобусний завод" складала: з 01.01.2022 - 54,72824267грн. за куб. м., крім того ПДВ 10,94564853грн., всього з ПДВ 65,67389120грн.; з 01.02.2022 40,96990933грн., крім того 8,19398187грн., всього з ПДВ 49,16389120грн. та з 01.03.2022 40,95749333грн., крім того ПДВ 8,19149867грн., всього з ПДВ 49,14899200грн.

Відповідно до пункту 4.1. договору розрахунковий період складає один календарний місяць.

Згідно пункту 4.2. договору оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 4.4. договору, датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

Посилаючись на фактичну інформацію з інформаційної платформи оператора ГТС позивач зазначав, що відповідачем у 2022 фактично було спожито природний газ в наступній кількості: січень 17510,19 куб.м., лютий 10421,05 куб.м., березень 84,57 куб.м. (т.1 а.с.34-36).

На підставі даних Інформаційної платформи позивач провів нарахування за поставлений відповідачу природний газ, а саме, в січні 2022 на суму 1149962,32грн., в лютому 2022 року на суму 512339,36грн. та в березні 2022 року на суму 4156,54грн. Вартість поставленого природного газу позивачем розрахована на підставі наказів ТОВ "Харківгаз Збут" про встановлення цін на природний газ (з додатками), № Но-156-1221 від 28.12.2021, № Но-17-0122 від 31.01.2022, № Но-32-0322 від 09.03.2022.

За підсумками надання послуг з газопостачання позивачем було сформовано, підписано на направлено на адресу відповідача акти приймання-передачі природного газу №ХО382001613 від 31.01.2022, №XO382003380 від 28.02.2022, №ХО382004658 від 31.03.2022 (т.1 а.с.19, 21, 23).

Проте, в порушення вимог пунктів 2.5.1., 2.5.3. договору, акти приймання - передачі природного газу за лютий - березень 2022 року, які підготовлені позивачем та направлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківський автобусний завод", з його боку належним чином оформлені не були. Мотивованої та обґрунтованої відмови в їх підписанні споживач постачальнику не надав.

13.12.2022 позивачем, з метою отримання належних йому коштів за надані послуги, було направлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості за природний газ за вих. №617-Сл-4378-1222 з повторно направленими вищезазначеними актами приймання-передачі природного газу по договору за січень - березень 2022 року, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями опису вкладення до цінного листа та поштової накладної (т.1 а.с.25-30).

Проте, відповіді на вказану вимогу відповідачем надано не було, як і не було в добровільному порядку сплачено суму наявної заборгованості за спожитий природний газ, що і стало підставою для звернення 11.09.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський автобусний завод" про стягнення з відповідача 1666398,12грн. заборгованості за отриманий природний газ, 269485,14грн. пені, 126087,32грн. 3% річних, 603969,04грн. інфляційних, 25569,73грн. штрафу за недовикористаний обсяг природного газу та 36187,56грн. штрафу за перевищений обсяг природного газу за договором постачання природного газу № 41GP617-48-21 від 01.01.2021 (т.1 а.с.1-84).

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у даній справі в позові відмовлено повністю, з підстав викладених вище (т.1 а.с.171-178).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є , зокрема, договори та інші правочини.

Стаття 174 Господарського кодексу України визначає, що господарські зобов`язання можуть виникати, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України)

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (статті 628 Цивільного кодексу України).

Як було зазначено, 01.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (надалі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський автобусний завод" (надалі споживач) (ЕІС-код 56X0000132U1100A) було укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41GP617-48-21 (надалі договір т.1 а.с.14-16), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність відповідача у 2021 році природний газ, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (пункт 1.1 договору).

Згідно з пунктом 1.2. договору, річний плановий обсяг природного газу до 66000куб. м.

Відповідно до пункту 3.1. договору, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватися, про що сторонами укладатимуть відповідні додаткові угоди.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що ціна одного кубічного метра природного газу без урахування податку на додану вартість становить 8,11342483 грн., крім того, компенсація вартості послуг доступу до потужності становить 0,13657600грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахування компенсації вартості послуг доступу до потужності складає 8,25000083 грн. Податок на додану вартість становить 1,65000017грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 9,900000100грн.

У відповідності до пункту 3.3. договору зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Згідно інформації з інформаційної платформи оператора ГТС відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Хапківський автобусний завод" у 2022 році фактично було спожито природного газу у кількості: січень - 17510,19 куб.м., лютий - 10421,05 куб.м., березень - 84,57 куб.м. (т.1 а.с.34-36).

За підсумками надання послуг з газопостачання позивачем було сформовано, підписано на направлено на адресу відповідача акти приймання-передачі природного газу №ХО382001613 від 31.01.2022 на суму 1149962,32грн. (ціна газу за 1 куб м3 становить 65,6738912грн.), №XO382003380 від 28.02.2022 на суму 512339,36 грн. (ціна газу за 1 куб м3 становить 49,1638912 грн), №ХО382004658 від 31.03.2022 на суму 4156,54 грн. (ціна газу за 1 куб м3 становить 49,148992 грн.) (т.1 а.с.19, 21, 23).

Акти з боку відповідача підписано не було.

На підтвердження зміни ціни природного газу за 1 куб м. з 9,90000100 грн, що закріплена в пункті 3.2. договору, позивачем було додано до матеріалів справи накази ТОВ "Харківгаз Збут" про встановлення цін на природний газ (з додатками), від 28.12.2021 №Но-156-1221, від 31.01.2022 №Но-17-0122, від 09.03.2022 №Но-32-0322 (т.1 а.с.42-43, 44-45, 46-47).

Судова колегія зазначає, що згідно частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ж до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 12 Закону України "Про ринок природного газу" передбачає, що постачання природного газу споживачам здійснюється на підставі договору, укладення та виконання якого здійснюється передусім з урахуванням приписів Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Водночас, Закон України "Про ринок природного газу" не встановлює права сторін (як постачальника, так і споживача) в односторонньому порядку змінювати умови договорів по постачання природного газу.

Як було зазначено вище, пунктом 3.3. договору сторони погодили, що зміна ціни узгоджується саме шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Проте, відповідні додаткові угоди між сторонами укладено не було. Доказів протилежного матеріали справи не містять. А тому ціна природного газу, що мав постачатись позивачем відповідачу на умовах договору № 41GP617-48-21 від 01.01.2021, не могла бути змінена наказами позивача, які є виключно внутрішніми документами останнього та, як наслідок, не створюють жодних прав та обов`язків для відповідача.

Таким чином, на момент споживання газу за період з січня по березень 2022 року між сторонами існувала домовленість про поставку газу за ціною 9,90000100грн. за 1 куб. м. (з урахуванням ПДВ та компенсації вартості послуги доступу до потужності) (пункт 3.2. договору).

Отже, весь обсяг газу за період з січня по березень 2022 року має рахуватись виходячи саме з його вартості 9,90000100 грн за 1 куб. м.

З урахуванням вищевикладеної погодженої ціни та обсягу спожитого газу, за січень 2022 року відповідач має заборгованість 173350,90грн. (17510,19 куб.м. х 9,90000100грн.), за лютий 2022 року 103168,40грн. (10421,05 куб.м. х 9,90000100грн.), за березень 2022 року - 837,24грн. (84,57 куб.м. х 9,90000100грн.).

З урахуванням наведеного, вартість природного газу, поставленого позивачем відповідачу на умовах договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41GP617-48-21 від 01.01.2021 становить 277356,54грн.

При ухваленні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність у відповідача заборгованості за природний газ, поставлений йому позивачем протягом січня березня 2022 року, посилаючись на виписку по рахунку позивача за 27.01.2022 та картку рахунку 361 за січень серпень 2022 року, що відображає відомості з системи бухгалтерського обліку позивача, згідно яких за період з 17.01.2022 по 27.01.2022 відповідач сплатив на користь позивача 603726,80грн.

Проте, судова колегія вважає вказані висновку суду передчасними, з огляду на те, що пунктом 4.2. договору визначено, що оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця наступного за звітним.

Відповідно пункту 4.7 договору, у разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Згідно пункту 4.8 договору, у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період.

З доданої позивачем до позовної заяви оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за період січень 2022 серпень 2024 років та картки рахунка 361 за період січень 2022 серпень 2024 років ТОВ "Харківгаз Збут" дебетове сальдо на початок періоду (січень 2022 року) становить 603666,70грн. (т.1 а.с.32-33).

В зазначених документах відображено проведення відповідачем у січні 2021 року оплати вартості спожитого природного газу за грудень 2021 року на загальну суму 603666,70 грн. (25.01.2022 в сумі 127216,00грн., 26.01.2022 в сумі 26610,80грн. та 27.01.2022 в сумі 206239,90грн.), а також виникнення переплати в сумі 60,10грн., яка відображена та врахована у рахунок оплати вартості спожитого природного газу в січні 2022 року в картці рахунку 361.

Отже, з урахуванням наданої позивачем інформації про здійснення відповідачем часткової переплати за поставлений природний газ в сумі 60,10грн., яка врахована в оплату вартості спожитого природного газу в січні 2022, загальна сума заборгованості відповідача за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41GP617-48-21 від 01.01.2021 в період з січня по березень 2022 складає 277296,44грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача основної суми заборгованості за отриманий природний газ в сумі 277296,44грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 269485,14грн., 25569,73грн. штрафу за недовикористаний обсяг природного газу та 36187,56грн. штрафу за перевищений обсяг природного газу, судова колегія зазначає наступне.

Так, за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 Господарського кодексу України).

Відповідно до приписів статті 230 та статті 241 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 6.2.1. договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Крім того, пунктами 6.2.2. та 6.2.3. договору сторони погодили, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачу газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу за формулою В= (Vф- Vn) х Ц х К, де Vф обсяг фактично поставленого газу споживачу протягом розрахункового періоду за договором; Vn підтверджений обсяг газу за розрахунковий період; Ц вартість газу за договором; К коефіцієнт, який дорівнює 0,1.

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач зобов`язується сплатити постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Здійснивши перевірку суми нарахованої позивачем пені, штрафу за недовикористаний обсяг природного газу та штрафу за перевищений обсяг природного газу, колегія суддів вважає, що відповідний розрахунок є частково арифметично невірним, оскільки до бази розрахунку включалась заборгованість відповідача за ціною газу відповідно до наказів ТОВ "Харківгаз Збут" про встановлення цін на природний газ (з додатками) від 28.12.2021 №Но-156-1221, від 31.01.2022 №Но-17-0122, від 09.03.2022 №Но-32-0322, які як було зазначено вище, є виключно внутрішніми документами позивача, які не створюють жодних обов`язків для відповідача.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу підлягають частковому задоволенню, а саме: пеня в сумі 27371,62грн., штраф за недовикористаний обсяг природного газу у розмірі 4836,31грн. та штраф за перевищений обсяг природного газу в сумі 2989,08грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 126087,32грн. та інфляційних в сумі 603969,04грн., судова колегія зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18 та у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, наданий позивачем, колегія суддів вважає його частково арифметично невірним, оскільки до бази розрахунку включалась заборгованість відповідача за ціною газу відповідно до наказів ТОВ "Харківгаз Збут" про встановлення цін на природний газ (з додатками) від 28.12.2021 №Но-156-1221, від 31.01.2022 №Но-17-0122, від 09.03.2022 №Но-32-0322, які як було зазначено вище, є виключно внутрішніми документами позивача, які не створюють жодних обов`язків для відповідача.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних та 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме: 3% річних в розмірі 2108,67грн. та інфляційних в сумі 98614,15грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 31 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських судів про якість судових рішень, щоб мати ознаки високої якості, судове рішення повинно сприйматися сторонами по справі та суспільством у цілому як результат правильного застосування юридичних норм, справедливого судового процесу та належної оцінці фактів, а також як таке, що може бути ефективно виконаним. Лише в цьому випадку сторони будуть упевнені, що їхню справу розглянуто й вирішено належним чином, а громадськість сприйме ухвалене рішення як фактор відновлення суспільної злагоди.

Пунктом 38 Висновку визначено, що при викладені мотивів прийняття рішення слід відповісти на аргументи сторін, тобто окремий пункт вимог та аргументи захисту. Це є важливою гарантією, яка дає можливість сторонам переконатись в тому, що їхні доводи були вивчені, а отже, суддя взяв їх до уваги.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом першої інстанції при розгляді даної справи та ухваленні оскаржуваного рішення не було прийнято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть даного спору, свідчить про не з`ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З огляду на вищевикладене, оскільки місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/1931/24 скасуванню із прийняттям нового рішення, про часткове задоволення позовних вимог, з підстав наведених в мотивувальній частині даної постанови.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, судова колегія керується положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги на відповідача.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 3 ч. 1 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у справі №922/3210/24 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський автобусний завод" (61002, м.Харків, вул. Куликівська, буд.23, код ЄДРПОУ 39102054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61093, м.Харків, вул. Болбочана Петра, 54, код ЄДРПОУ 39590621) 277296,44грн. заборгованості за отриманий природний газ, 27371,62грн. пені, 2108,67грн. 3% річних, 98614,15грн. інфляційних, 4836,31грн. штрафу за недовикористаний обсяг природного газу та 2989,08грн. штрафу за перевищений обсяг природного газу

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський автобусний завод" (61002, м.Харків, вул. Куликівська, буд.23, код ЄДРПОУ 39102054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61093, м.Харків, вул. Болбочана Петра, 54, код ЄДРПОУ 39590621) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 6198,24грн. та за подання апеляційної скарги в сумі 7437,88грн.

Повний текст постанови складено 10.02.2025

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий