Постанова

від 04.02.2025 по справі 922/585/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Харків Справа № 922/585/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.,

за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №2842) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2024 (рішення ухвалено суддею Жельне С.Ч. в приміщенні Господарського суду Харківської області 10.07.2024, повний текст складено 18.07.2024) у справі №922/585/24

за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк», м. Київ

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН», Харківська обл., Харківський р-н, смт. Козача Лопань;

2. ОСОБА_1 ;

3. ОСОБА_2 , м. Харків,

про стягнення коштів 1826095,69 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.07.2024 у справі №922/585/24 позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» заборгованість за кредитом 1641166,86 грн., заборгованість за процентами за користування грошовими коштами 168019,22 грн., заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін 16909,61 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН» на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» витрати по сплаті судового збору 9130,48 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» витрати по сплаті судового збору 9130,48 грн; стягнуто з ОСОБА_2 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» витрати по сплаті судового збору 9130,48 грн.

ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2024 у справі №922/585/24 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «ФЛАГМАН», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається, зокрема, на таке:

- всупереч умовам договору поруки, позивач вимогу поручителю не направляв, що свідчить про передчасність його вимог до ОСОБА_1 , оскільки укладанням договору поруки сторони дійшли згоди про те, що поручитель відповідає перед кредитором саме з моменту направлення йому вимоги;

- позовну заяву було подано особою, яка не мала права її підписувати, що було підставою для залишення її без розгляду;

- строк кредитування за кредитним договором завершився 22.12.2023, тому банк не мав права нараховувати відсотки за користування кредитом поза межами строку кредитування;

- судом першої інстанції не враховано, що порушення зобов`язань боржником відбулось у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин для ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН»;

- місцевим господарським судом не було повідомлено ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, що є підставою для скасування судового рішення відповідно до п. 3 ч.3 ст. 277 ГПК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.01.2025 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2024 у справі №922/585/24; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. №2842) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2024 у справі №922/585/24; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 04.02.2025.

16.01.2025 від Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому банк просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін.

03.02.2025 від Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника банку.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

23.12.2021 між АТ «УКРСИББАНК» (банк) та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН» (клієнт, позичальник), укладено кредитний договір № 11528939000 від 23.12.2021, відповідно до умов якого банк надає клієнту кредит в сумі 2286000,00 грн., а клієнт зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит та сплатити плату за користування ним у порядках та умовах, визначених договором. Кредит надається одним траншем в розмірі зазначеної суми кредиту (п. 1.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2.1 договору надання кредиту здійснюється з 23.12.2021. Клієнт зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни встановлені графіком погашення кредиту (додаток №2 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 22.12.2023, якщо тільки відповідно до умов договору не застосовується інший термін повернення заборгованості за кредитом (1.2.2 договору).

Під терміном «плата за кредит» у даному договорі розуміються як проценти, так і комісії (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 1.3.1 для строкової суми кредиту встановлюється фіксована процентна ставка у розмірі 11,9 % річних; для простроченої суми кредиту - у подвійному розмірі від ставки що діє для строкової суми кредиту на дату виникнення такого прострочення (п. 1.3.2 договору). Проценти нараховуються та сплачуються у порядку, передбаченому Правилами (п. 1.3.3 договору).

Виконання зобов`язань клієнта за договором забезпечується наступним чином, а саме: з метою забезпечення виконання зобов`язань клієнта банком приймається: порука, а саме: 1) порука ОСОБА_2 ; 2) порука ОСОБА_1 . Умови такого договору забезпечення повинні передбачати забезпечення виконання всіх зобов`язань клієнта за договором, заявами та додатковими угодами до договору, укладеними протягом строку дії договору (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.2 договору кредит забезпечується всім належним клієнту майном і коштами, на які може бути звернення стягнення в порядку, установленому законодавством України (п.2.2 договору).

У додатку №2 до кредитного договору №11528939000 від 23.12.2021 сторони погодили графік погашення кредиту.

23.12.2021 між АТ «УКРСИББАНК» (банк) та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН» (позичальник) укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №11528939000 від 23.12.2021, відповідно до умов якої банк зобов`язується в рамках Програми та договору надати позичальнику кредит в сумі 2286000,00 грн., а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит та сплатити плату за користування кредитом у порядку та на умовах, зазначених у цій додатковій угоді та Програмі. Кредит надається у вигляді одного траншу в розмірі зазначеної суми кредиту (п. 1 додаткової угоди №1). Строк кредитування, що передбачає компенсацію: 24 місяці (п. 3 додаткової угоди №1).

Позичальник зобов`язаний дотримуватись умов Програми, договору та цієї додаткової угоди, своєчасно сплачувати плату за кредит, нести відповідальність передбачену умовами Програми та додатковою угодою.

Відповідно до п. 12 додаткової угоди №1 у разі якщо умови договору та/або позивач суперечать положенням цієї додаткової угоди, то застосуванню підлягають положення цієї додаткової угоди.

В забезпечення кредитних зобов`язань між АТ «УКРСИББАНК» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки №287998 від 23.12.2021, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов`язань боржника (ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН») (тих, що існують у теперішній час, і тих, що можуть виникнути у майбутньому, в тому числі на підставі окремих договорів, що можуть бути укладені в рамках основного договору) щодо сплати: суми кредиту за основним договором у розмірі 2286000,00 грн; процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплати пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору; суми в розмірі, визначеному згідно з рішенням суду, якщо основний договір буде визнаний недійсним у судовому порядку.

Відповідальність поручителя за усіма у сукупності основними зобов`язаннями обмежується сумою, що становить 3429000,00 грн. Строк поруки становить 12 років з дня укладення цього договору (п.1.3, 1.4 договору поруки).

Відповідно до п. 2.1 договору поруки у разі порушення основного зобов`язання відповідальність поручителя і боржника є солідарною. Поручитель відповідає за основним зобов`язанням як солідарний боржник з іншими особами, які поручилися або поручаться за виконання боржником такого основного зобов`язання, якщо договором з такою іншою особою не встановлено інше. Поручитель відповідає незалежно від причин порушення основного зобов`язання (п. 2.2 договору поруки).

Також, між АТ «УКРСИББАНК» (кредитор) та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки №287999 від 23.12.2021 на тих самих умовах, що й з поручителем ОСОБА_1 .

Матеріали справи свідчать, що позивачем виконано умови договору та надано кредитні кошти у розмірі 2286000,00 грн., що підтверджується випискою за кредитним договором за період з 23.12.2021 по 16.02.2024.

У свою чергу, ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН» в порушення умов кредитного договору не здійснило своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, передбачений договором, у зв`язку з чим банк звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення на свою користь з ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН», а також з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку з ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН» заборгованості за кредитним договором №11528939000 від 23.12.2021 у розмірі 1826095,69 грн., з яких 1641166,86 грн. -за кредитом, 168019,22 грн. -за процентами за користування грошовими коштами, 16909,61 грн. -за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін.

ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН» у відзиві на позов частково заперечував проти позовних вимог та просив відмовити банку у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами за користування грошовими коштами у розмірі 168019,22 грн. Так, відповідач-1 з посиланням на умови додаткової угоди зазначав, що позивачем безпідставно застосовано процентну ставку у розмірі 11,9 % річних, адже на дату підписання додаткової угоди та кредитного договору розмір компенсаційної ставки становив 0%, а після 01.10.2023 процентна ставка мала становити 3% річних.

Крім того, ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН» зазначало таке. До повномасштабного вторгнення рф на територію України відповідач виконував свої зобов`язання за договором. З перших днів військової агресії Харківська міська територіальна громада, в якій розташований склад та офіс (виробничі потужності) відповідача знаходилися в зоні бойових дій. На даний час відповідачем припинена господарська діяльність, він не отримує прибуток, надходження на рахунки виручки не відбувається. Також, навесні 2022 року у період активних бойових дій в Харківському регіоні при пожежі складських приміщень було знищено оборотні засоби підприємства. Відповідачем - 1 до відзиву надані, зокрема, копії фінансової звітності за 2022 -2023 роки, податкових декларацій з податку на прибуток за 2022 та 2023 роки, договір оренди, акт приймання - передачі до договору оренди, договір відповідального зберігання, акти про пожежі, які сталися 17.03.2022 на об`єктах цивільної інфраструктури ТЦ «Барабашова», акти списання товарів за 2022 та 2023 роки.

Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог встановлено, що господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі кредитних правовідносин та правовідносин поруки як похідних відносин на забезпечення виконання основного кредитного договору. Дані правочини містять умови щодо надання кредиту та забезпечення зобов`язання порукою. Свої зобов`язання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитні кошти в сумі 2286000.00 грн, що підтверджується випискою за кредитним договором за період з 23.12.2021 по 16.02.2024. Доказів перерахування заборгованості по кредиту ні відповідач-1 (позичальник), ні відповідач-2 та відповідач-3 (як поручителі за договором), до суду не надали.

Крім того, місцевим господарським судом враховано, що зі змісту наданого відповідачем-1 до суду відзиву вбачається, що останній факт наявності у нього простроченої заборгованості за кредитним договором № 11528939000 від 23.12.2021 року у розмірі 1641166,86 грн. не заперечує. Дослідивши додані позивачем до позовної заяви розрахунки (довідка-розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом та довідка-розрахунок заборгованості за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін), суд першої інстанції встановив, що нарахування заборгованості по процентам за користування кредитом (проценти за користування кредитом відповідно до ст. 1048 ЦК України) здійснювалось за ставкою 11,9 % річних до жовтня 2023 року та за ставками 7,0 та 4,9 % річних після відміни карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. При цьому при сплаті процентів вказується ставка 0,0 % річних у зв`язку із наданням компенсації процентів згідно вказаної постанови КМУ. Нарахування заборгованості по процентам за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін здійснювалось за базовою ставкою 11,9 % річних у зв`язку із нарахуванням цих процентів через порушення відповідачем-1 термінів сплати кредиту.

Стосовно посилань відповідача-1 на введення воєнного стану суд першої інстанції зазначив, що обставина введення на території України воєнного стану, не є автоматичною підставою для звільнення особи від відповідальності за неналежне виконання умов договору, оскільки не має преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру, а необхідною умовою їх застосування є наявність причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили, тобто їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, в той час як відповідач-1 не довів об`єктивної неможливості виконання умов кредитного договору у зв`язку із введенням на території України воєнного стану. Матеріали справи не містять сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які вплинули на реальну можливість виконання зобов`язань відповідача-1 саме за кредитним договором №11528939000 від 23.12.2021. У зв`язку з викладеним місцевий господарський суд відхилив посилання відповідача-1 на неможливість виконання ним обов`язку щодо вчасного повернення кредиту та здійснення оплати за його користування у зв`язку із воєнним станом (форс-мажорними обставинами).

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно матеріалів справи боржник (відповідач - 1), та ОСОБА_1 в апеляційній скарзі жодним чином не спростовують обставин виконання банком зобов`язань за договором у повному обсязі. Крім того, ані боржник (у відзиві на позов), ані заявник апеляційної скарги не заперечували та не спростовували обставини невиконання умов кредитного договору щодо повернення банку кредиту.

В свою чергу заявник апеляційної скарги посилається на передчасність заявлених до нього вимог, з тих підстав, що банком не було направлено йому вимогу.

Згідно з п. 2.3 договору поруки у випадку порушення основного зобов`язання кредитор має право пред`явити вимогу до поручителя, а поручитель зобов`язаний з моменту направлення кредитором вимоги виконати основне зобов`язання. Якщо поручитель виконав основне зобов`язання, до нього переходять усі права кредитора стосовно виконаного поручителем основного зобов`язання.

Отже, по-перше умовами договору передбачено право банку пред`явити вимогу до поручителя, а не його обов`язок. По-друге, позов є процесуальною вимогою позивача до суду про захист порушеного права, передумовою якого є факт порушення прав позивача з боку відповідача. Тому своє право на пред`явлення вимоги позивач реалізував шляхом подачі позову в суд.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що вимога про повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання спору. Отже не направлення такої вимоги кредитором не може свідчити про відсутність порушення його права. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо нарахування відсотків за ставкою 11,9% за користування кредитом поза межами строку кредитування, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 4.1 додаткової угоди №1 процентна ставка за цією додатковою угодою є змінюваною. Позичальник погоджується, що застосування відповідного розміру процентної ставки за додатковою угодою визначена умовами цієї додатковї угоди та не потребує будь-яких додаткових письмових погоджень зі сторони позичальника та внесення змін до додаткової угоди.

Згідно з п. 4.2. додаткової угоди №1 банк здійснює нарахування процентів за користування кредитом в розмірі базової процентної ставки, з одночасним розрахунком розміру компенсаційної процентної ставки як частини базової процентної ставки. Позичальник сплачує проценти за користування кредитом у такому розмірі:

- при дотриманні позичальником всіх умов Програми та/або додаткової угоди, які є необхідними для отримання позичальником державної підтримки, - у розмірі компенсаційної процентної ставки;

- при недотримані позичальником умов Програми та/або додаткової угоди, які є необхідними для отримання позичальником державної підтримки, - у розмірі базової процентної ставки;

- у випадку та на період невиконання чи неналежного виконання та/або недотримання з будь -яких підстав зобов`язань/умов встановлених відповідними пунктами договору та/або додаткової угоди - у розмірі підвищеної (штрафної) процентної ставки.

При цьому відповідно до умов додаткової угоди №1 базова процентна ставка - розмір процентної ставки, що має бути сплачена банку як плата за користування позичальником кредиту, наданим йому банком в рамках додаткової угоди; компенсаційна процентна ставка - частина базової процентної ставки, яка згідно з умовами Програми та додаткової угоди сплачується позичальником за рахунок власних коштів. «Програма» - затверджена Фондом в рамках повноважень, передбачених Порядком надання фінансової державної підтримки суб`єктам малого та середнього підприємництва, затверджений постановою КМУ від 24.01.2020 №28 (зі змінами), програма фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємництва, до реалізації якої в якості уповноваженого банку залучений банк.

Відповідно до п. 4.3.2 додаткової угоди № 1 на дату підписання цієї додаткової угоди базова процентна ставка за користування кредитом з урахуванням індексу UIRD (3 міс.) та із застосуванням передбаченої у п. 4.3.1 формули становить 11,9%, яка підлягає застосуванню для визначення зобов`язань позичальника із сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої базової процентної ставки у відповідності до умов Програми. Максимальний розмір базової процентної ставки, що може бути застосований за кредитом, не може бути вищим ніж 30 % річних. При цьому сторони домовились, що у випадку, коли розмір розрахованих процентів згідно наведеної у п. 4.3.1 додаткової угоди формули перевищує 30 % річних, базова процентна ставка буде становити 30% річних.

Підпунктом 4.3.6 додаткової угоди №1 передбачено, що позичальник сплачує проценти за користування кредитом у розмірі базової процентної ставки:

- у випадку порушення позичальником умов Програми; та/або

- у випадку встановлення банком та/або Фондом фактів подання позичальником недостовірної/неправдивої інформації, наслідком чого стало неправомірна участь позичальника у Програмі; та/або

- ненадання позичальником інформації, яка є необхідної для отримання державної підтримки відповідно до умов Програми; та/або

- використання позичальником кредиту не за цільовим призначенням та/або

- у разі, якщо період відсутності коштів триває понад 6 місяців поспіль та/або

- у разі припинення/призупинення здійснення Фондом виплат державної підтримки у випадку настання будь якої з подій: а) припинення фінансування Програми з боку держави та/або б) прийняття нормативно - правових актів, обов`язкових до виконання Фондом, що унеможливлюють здійснення Фондом виплат державної підтримки, тощо.

Згідно з п. 4.4.1 додаткової угоди №1 сума компенсації, що підлягає сплаті Фондом за кредитом, розраховується як різниця між сумою нарахованих банком процентів за користування кредитом протягом місяця із застосуванням базової процентної ставки, та сумою нарахованих банком процентів за користування кредитом, визначеною з урахуванням вимог Програми та яка підлягає сплаті позичальником за кредитом (компенсаційна частина процентів).

На дату підписання цієї додаткової угоди розмір компенсаційної процентної ставки становить: 0,0 % річних. Ставка у розмірі 0 (нуль) процентів річних діє на період строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або обмежувальних заходів пов`язаних з її поширенням, та протягом 90 днів з дня його відміни; після їх скасування розмір компенсаційної процентної ставки становить 3 проценти річних (п. 4.4.2. додаткової угоди№1).

Відповідно до п. 4.5.1 додаткової угоди №1 незважаючи на умови договору та Правил, у випадку невиконання чи неналежного виконання та /або недотримання з будь-яких підстав зобов`язань / умов, встановлених цією додатковою угодою (за виключенням умов щодо приросту (збереження) робочих місць, передбачених Програмою), банк застосовує підвищену (штрафну) процентну ставку за кредитом протягом періоду, коли має місце порушення позичальником умов додаткової угоди та/або Правил у розмірі:+ 0 процентних пунктів до базової процентної ставки, що станом на дату підписання цієї додаткової угоди становить 11,9% річних.

Згідно з п. 4.5.2 додаткової угоди №1 в розрахунку суми компенсації процентів, що підлягає сплаті Фондом за кредитом, не враховується підвищена (штрафна) процентна ставка (у випадку її застосування за кредитом). Різниця в розмірі процентів, нарахованих за підвищеною (штрафною) процентною ставкою, не підлягає компенсації та сплачується позичальником самостійно, за власний рахунок. Проценти за користування кредитом за підвищеною (штрафною) процентною ставкою нараховується починаючи з першого дня невиконання чи неналежного виконання /ненастання / недотримання будь - якого із вказаних зобов`язань /умов, встановлених договором та/або додатковою угодою та до дати усунення відповідних порушень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

До позовної заяви банком надано, зокрема,

- довідку-розрахунок заборгованості за кредитом ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН» на 16.02.2024 за кредитним договором №11528939000 від 23.12.2021, відповідно до якої загальний залишок заборгованості за договором складає 1641166,86 грн.

- довідку-розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН» на 16.02.2024 за кредитним договором від 23.12.2021, відповідно до якої загальний залишок заборгованості за процентами складає 168019,22 грн. Нарахування здійснювалось на суму заборгованості за процентною ставкою 11,9% за період до жовтня 2023 року, та за процентними ставками 7,0% та 4,9 % річних після відміни карантину. При цьому при сплаті процентів вказується ставка 0,0 % річних у зв`язку із наданням компенсації процентів;

- довідку-розрахунок заборгованості за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін станом на 16.02.2024, відповідно до якої залишок заборгованості за користування грошовими коштами за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 складає 16909,61 грн.; нарахування здійснювалось на суму заборгованості за процентною ставкою 11,9%.

Колегія суддів, враховуючи умови кредитного договору та додаткової угоди до договору №1, на яких ґрунтуються вимоги банку, зокрема, формулювання умов про сплату процентів, передбачених пунктами 4.2, 4.5.1 додаткової угоди №1, зазначає про те, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми заборгованості за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін у розмірі 16909,61 грн.

Стосовно посилань заявника апеляційної скарги на неврахування судом першої інстанції тих обставин, що порушення зобов`язань боржником відбулось у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин для ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН», колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту. Торгово-промислова палата України відповідно до цього Закону та свого Статуту здійснює представницькі функції як в Україні, так і за її межами, об`єднує торгово-промислові палати та координує їх діяльність. Торгово-промислова палата України: відкриває свої представництва та філії в інших країнах, а також засновує разом із зарубіжними партнерськими організаціями як в Україні, так і за її межами змішані торгово-промислові палати, ділові ради та інші спільні організації; засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників); веде недержавний реєстр українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами. Порядок ведення зазначеного реєстру визначається Торгово-промисловою палатою України.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до вищезазначених положень форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Однак ні відповідного сертифікату, ні будь-яких інших доказів, що свідчили б про настання форс-мажорних обставин саме для позичальника відповідачем не надано.

Відповідачем не доведено існування таких обставин (не самих по собі, а для даного конкретного випадку), що перешкодили б йому виконати обов`язок щодо здійснення оплати за кредитним договором. Тобто, відповідачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили, на які послався відповідач, та неможливістю належного виконання ним свого зобов`язання за кредитним договором.

Крім того, за положеннями ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, законодавець передбачив в окремих випадках саме звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від самого зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відхилення доводів відповідача-1 про неможливість виконання ним обов`язку щодо вчасного повернення кредиту та здійснення оплати за його користування у зв`язку із воєнним станом (форс-мажорними обставинами).

Стосовно доводів заявника апеляційної скарги щодо подання позовної заяви особою, яка не мала права її підписувати, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ст. 246 ЦК України).

Як свідчать матеріли справи, позов було підписано та подано адвокатом Останковою В.О., яка діяла на підставі довіреності №27-8-01/27 від 01.01.2024 виданої АТ «УКРСИББАНК» в особі в.о. директора з питань реструктуризації та стягнення боргів Вовк А.В., яка діє на підставі Статуту.

Відповідно до п. 14.4 Статуту АТ «УКРСИББАНК» Заступник Голови Правління - Головний операційний директор, Заступник Голови Правління - начальник юридичного департаменту, Заступник Голови Правління - директор з питань роздрібного бізнесу, Заступник Голови Правління - директор з питань споживчого кредитування, директор із забезпечення закупівельної діяльності, адміністрування та управління нерухомістю, начальник департаменту менеджменту персоналу, начальник департаменту зі стягнення боргів, відомості про кожного з яких внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань без довіреності представляє банк в усіх українських та іноземних підприємствах, установах, організаціях та судах (п. 14.4.1 Статуту).

Згідно з п. 14.5 Статуту АТ «УКРСИББАНК» Заступник Голови Правління - начальник департаменту корпоративного бізнесу, Заступник Голови Правління - начальник департаменту фінансів, відомості про кожного з яких внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань без довіреності представляє банк в усіх українських та іноземних підприємствах, установах, організаціях.

Відповідно до п. 14.6 Статуту АТ «УКРСИББАНК» посадові особи банку, вказані у п. 14.4. та 14.5, вправі передавати свої повноваження шляхом видачі довіреностей (в тому числі з правом передоручення), а також видавати накази і розпорядження за напрямами своєї діяльності.

Також, в матеріалах справах міститься виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з інформацією про те, що Вовк А.В. є представником банку та наділена повноваженнями вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (згідно Статуту). Отже, саме Вовк А.В. наділена повноваженнями на представництво інтересів банку.

У свою чергу, по-перше, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували повноваження Вовк А.В. виконувати обов`язки директора з питань реструктуризації та стягнення боргів; по-друге, положення Статуту АТ «УКРСИББАНК» не наділяють виконуючого обов`язки директора з питань реструктуризації та стягнення боргів уповноважувати на представництво інтересів інших осіб, зокрема, в порядку передоручення.

Крім того, відповідно до ст. 245 ЦК України довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

Водночас, колегія суддів враховує таке.

Відповідно до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом (ст. 238 ЦК України).

Згідно зі ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Так, представником позивача адвокатом Агабалаєвою Я.В. до суду надана відповідь на відзив відповідача-1, в якому представник просив задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі. На підтвердження своїх повноважень Агабалаєвою Я.В. надано довіреність №27-1-01/4990 від 01.05.2024, в якій АТ «УКРСИББАНК» в особі Голови правління Дюнуш Лоран Філіп Ніколя Шарль уповноважує ТОВ «Фарес» в особі Агабалаєвої Я.В. представляти інтереси банку, зокрема, у господарських судах.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником АТ «УКРСИББАНК» є Дюнуш Лоран Філіп Ніколя Шарль.

Отже, наступне підтримання позовних вимог повноважним представником позивача (адвокатом Агабалаєвою Я.В.) свідчить про схвалення правочину (подання позову) особою (АТ «УКРСИББАНК»), яку представляють.

Стосовно доводів заявника апеляційної скарги про неповідомлення його місцевим господарським судом про дату, час та місце розгляду справи, що є підставою для скасування судового рішення, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо). Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно з положеннями ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Як свідчать матеріали справи в позовній заяві позивачем зазначено адресу ОСОБА_1: АДРЕСА_1 .

Водночас в матеріалах справи міститься лист - відповідь ГУ Державної міграційної служби України в Харківській області «Щодо надання інформації», наданий на запит Господарського суду Харківської області, в якому зазначено, що станом на 04.03.2024 за даними відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління з питань паспортизації, реєстрації та міграції ГУ ДМС у Харківській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим 07.09.2021 за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, вказана адреса зазначена у договорі поруки №287998 від 23.12.2021, який укладений між банком та ОСОБА_1.

Проте, ухвали Господарського суду Харківської області про призначення справи до розгляду, повідомлення про розгляд справи направлялись судом на адресу: АДРЕСА_1 , та повертались до суду з відміткою «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою».

Вказані обставини були враховані судом апеляційної інстанції при розгляді клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та стали підставою для його задоволення.

Водночас, колегія суддів також враховує, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначено адресу для листування: АДРЕСА_1 .

Крім того, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ФЛАГМАН» серед засновників (учасників) юридичної особи зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Місцезнаходженням ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_1 .

За вказаних обставин суд апеляційної інстанції не вбачає наведені заявником апеляційної скарги доводи такими, що свідчать про порушення його процесуальних прав.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2024 у справі №922/585/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.02.2025.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна