Постанова
від 28.01.2025 по справі 908/3236/21
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2025 року м. Дніпро Справа № 908/3236/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Ніколаєнко Р.А.) від 16.05.2024 р. з розгляду заяви ліквідатора ТОВ "Центр медичної візуалізації "Малахіт" арбітражного керуючого Данілова А.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на керівника боржника у справі № 908/3236/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маресто Україна" (03037, м. Київ, проспект Лобановського Валерія, буд. 56, код ЄДРПОУ 41189553)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр медичної візуалізації "Малахіт" (69035, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 143, код ЄДРПОУ 39276492)

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 р. у справі № 908/3236/21:

- заяву ліквідатора ТОВ "ЦМВ "Малахіт" арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника банкрута (б/н від 23.02.2024, з урахуванням заяви про доповнення вимог б/н від 07.03.2024) задоволено;

- покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр медичної візуалізації "Малахіт" перед кредиторами на особу, винну в доведенні його до банкрутства, - ОСОБА_1 ;

- стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр медичної візуалізації "Малахіт" (проспект Соборний, буд. 143, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 39276492) 10 314 351 /десять мільйонів триста чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят одну/ грн 61 коп в якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр медичної візуалізації "Малахіт".

Не погодившись з цим рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 р. у справі № 908/3236/21 повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема зазначає наступне:

- стверджує, що в даному випадку відсутній факт перевищення сумарного розміру зобов`язань над розміром всіх активів боржника, а зазначені у заяві арбітражним керуючим суми активів, зобов`язань та чистих активів ТОВ "ЦМВ "Малахіт" станом на 31.12.2020 не відповідають дійсності, що пов`язано з тим, що арбітражний керуючий при визначенні (встановленні) вказаних сум керувався лише первісною фінансовою звітністю малого підприємства, поданою ТОВ "ЦМВ "Малахіт" 18.01.2021, однак 18.12.2021 ТОВ "ЦМВ "Малахіт" було подано нову (уточнену) фінансову звітність малого підприємства (баланс на 31.12.2020), згідно з якою розмір активів ТОВ "ЦМВ "Малахіт" складав 8389,5 тис. грн, в той час як розмір зобов`язань - 6097,8 тис. грн. При цьому апелянт вважає, що судом першої інстанції помилково та безпідставно не було враховано саме уточнену фінансову звітність малого підприємства (баланс на 31.12.2020 року), подану ТОВ "ЦМВ "Малахіт" до ГУ ДПС у Запорізький області 18.12.2021р. Отже, на думку апелянта, відсутня головна підстава (ознака) загрози неплатоспроможності, оскільки за уточненою звітністю розмір всіх активів ТОВ "ЦМВ "Малахіт" станом на 31.12.2020 перевищував розмір зобов`язань, що в свою чергу виключає наявність законних підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності;

- вважає, що судом першої інстанції помилково та безпідставно не було враховано та прийнято як доказ саме уточнену фінансову звітність малого підприємства (баланс на 31.12.2020 року), подану ТОВ "ЦМВ "Малахіт" до ГУ ДПС у Запорізькій області 18.12.2021 р., а також не були враховані пояснення та доводи ОСОБА_1 , які стосувались підстав і обставин підготовки та подання уточненої фінансової звітності;

- на переконання апелянта висновок суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 строку подання заяви про неплатоспроможність є необґрунтованим, оскільки для встановлення правильного розміру всіх активів та зобов`язань ТОВ "ЦМВ "Малахіт" слід керуватися показниками саме уточненої фінансової звітності, поданої боржником до ГУ ДПС у Запорізькій області 18.12.2021 р.;

- вважає, що судом першої інстанції помилково було встановлено коло кредиторів, перед якими боржник мав невиконані зобов`язання на кінець звітного періоду 2020 року, у зв`язку з чим стверджує, що у керівника боржника було відсутнє безумовне усвідомлення існування всіх вказаних заборгованостей та врахування їх в обліку ТОВ "ЦМВ "Малахіт" станом на 31.12.2020р., що на думку апелянта свідчить про відсутність матеріально-правових підстав для покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів;

- також, на думку апелянта судом першої інстанції залишені поза увагою обставини щодо режиму, специфіки, характеру діяльності боржника та обставини, за яких виникли фінансові ускладнення його діяльності, а саме непередбачувані обставини, які продовжувались протягом 2020 та 2021 років та які пов`язані з введеним в Україні карантином;

- вважає, що звернення кредиторами своїх вимог до керівника боржника має відбуватися у формі позову, як це визначено у ст. 12 ГПК України;

- зазначає, що посилання суду першої інстанції на обов`язок особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, спростувати презумпцію своєї винності, суперечить положенням ст. 62 Конституції України;

- вказує на те, що введення у Кодексі України з процедур банкрутства нового виду цивільно-правової відповідальності - солідарної відповідальності керівника боржника перед кредиторами, суперечить ч. 3 ст. 96 ЦК України, у відповідності до якої учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника. При цьому солідарну відповідальність керівника юридичної особи - боржника перед кредиторами діючий ЦК України взагалі не передбачає.

Арбітражним керуючим Даніловим Артемом Івановичем подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у відповідності до якого арбітражний керуючий з апеляційною скаргою не погоджується, вважає її необґрунтованою та безпідставною і просить відмовити в її задоволенні.

У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий звертає увагу, що окремі наведені в апеляційній скарзі аргументи стосуються питання солідарної, а не субсидіарної відповідальності, а тому підлягають відхиленню.

Таким чином, на думку арбітражного керуючого, доводи апеляційної скарги, які стосуються мотивів оскаржуваного рішення в частині покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за доведення ТОВ "ЦМВ "Малахіт" до банкрутства, зводяться до: 1) порушення судом першої інстанції презумпції невинуватості; 2) неврахування судом того, що причиною банкрутства ТОВ "ЦМВ "Малахіт" було скорочення надходжень від господарської діяльності через карантин.

В обґрунтування своїх заперечень проти наведених доводів апеляційної скарги арбітражний керуючий, зокрема зазначає наступне:

- вважає помилковими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції принципу невинуватості, оскільки правова природа правовідносин в межах яких вирішується питання про покладення субсидіарної відповідальності - це деліктні правовідносини, а в цих правовідносинах саме на відповідача покладається обов`язок доведення відсутності вини;

- стверджує, що відповідачем не надано доказів того, що дійсною причиною банкрутства стало саме зниження доходів від господарської діяльності товариства в карантинний період.

Загалом арбітражний керуючий вважає, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення були правильно встановлені фактичні та правові підстави покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності в межах розгляду справи про банкрутство ТОВ "ЦМВ "Малахіт".

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Маресто Україна" подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у відповідності до якого кредитор з апеляційною скаргою не погоджується, вважає її необґрунтованою та безпідставною і просить відмовити в її задоволенні в повному обсягу.

В обґрунтування своїх заперечень кредитор зазначає, що апеляційна скарга зводиться до оскарження обставин, що були предметом дослідження під час розгляду судами питання про накладення на ОСОБА_1 солідарної відповідальності, проте в основу оскаржуваного рішення покладені інші обставини, якими обґрунтовується покладення на відповідача субсидіарної відповідальності, і які не оскаржуються та на спростовуються скаржником.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 р. у справі № 908/3236/21.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 р. з розгляду заяви ліквідатора ТОВ "Центр медичної візуалізації "Малахіт" арбітражного керуючого Данілова А.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на керівника боржника у справі № 908/3236/21, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 11.11.2024 р., учасникам справи встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Коваль Л.А. - члена колегії суддів, визначеного протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.11.2024 року, та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2024 р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2024 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 28.01.2025 р.

У судовому засіданні по справі апелянт та його представник доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсягу.

Арбітражний керуючий, представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Маресто Україна" та Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечили, вважають оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу скаржника безпідставною.

Інші учасники провадження у справі наданим їм правом участі у судовому засіданні не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 23.11.2021 у справі № 908/3236/21 Господарський суд Запорізької області відкрив провадження у справі про банкрутство Боржника - ТОВ "Центр медичної візуалізації "Малахіт". Розпорядником майна Боржника призначено арбітражного керуючого Данілова Артема Івановича.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 23.11.2022 у цій справі Боржника ТОВ "ЦМВ "Малахіт" визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого Данілова А.І. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 486 від 04.04.2013).

24.12.2022 суд здійснив офіційне оприлюднення повідомлення про визнання Боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному вебпорталі "Судова влада України" (номер публікації 69599).

Ліквідаційна процедура у справі триває.

В межах цієї справи ліквідатор арбітражний керуючий Данілов А.І. звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника банкрута, у якій, з урахуванням заяви про доповнення вимог, ліквідатор просив покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "ЦМВ "Малахіт" перед кредиторами на особу, винну в доведенні його до банкрутства, та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр медичної візуалізації "Малахіт" 10 201 851,61 грн (вимоги кредиторів) та 112 500,00 грн (сума авансованих ініціюючим кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю "Маресто Україна" коштів в якості авансування основної грошової винагороди арбітражного керуючого Данілова А.І. за виконання повноважень у справі N 908/3236/21), яка прийнята судом.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 р. у справі № 908/3236/21:

Ухвалюючи зазначене рішення місцевий господарський суд дійшов висновків, що в даному випадку матеріали справи є достатніми для встановлення ознак правопорушення, яке тягне цивільно-правову відповідальність у вигляді субсидіарної відповідальності, а також про наявність правових підстав для покладення такої відповідальності у заявленому розмірі саме на відповідача.

Судова колегія апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На час ухвалення оскаржуваного рішення набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Предметом апеляційного перегляду у цій справі є рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про наявність або відсутність підстав для покладення на керівника боржника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

Згідно з частиною 1 ст. 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Частиною 1 ст. 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Отже, попри загальне правило про відповідальність безпосередньо юридичної особи за допущені нею порушення у сфері господарювання (порушення своїх зобов`язань перед кредиторами), законодавець визначає також інших суб`єктів (третіх осіб), відповідальних за такі порушення, встановлюючи для цього певні підстави, умови та порядок.

Суб`єкти інші, ніж юридична особа - боржник, що відповідальні за порушення (виконання) зобов`язань боржника перед його кредиторами, визначені також положеннями спеціального нормативного акта з питань банкрутства - Кодексу України з процедур банкрутства у межах покладення на цих суб`єктів за правилами цього Кодексу, зокрема, субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями (абз. 2 ч. 2 ст. 61 КУзПБ).

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абз. 3 ч. 2 ст. 61 КУзПБ).

Надаючи оцінку діям/бездіяльності осіб, про покладення субсидіарної відповідальності на яких заявив арбітражний керуючий, варто насамперед відзначити, що в абзаці другому частини другої статті 61 КУзПБ термін "субсидіарна відповідальність за зобов`язаннями боржника" використаний в іншому значенні, ніж він використовується у ЦК України, а відповідальність насправді не є відповідальністю перед кредиторами, а є відповідальністю за збитки, завдані боржнику (таке твердження відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц, а також висновкам, сформульованим Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21).

Похідний інтерес кредитора у стягненні коштів з третіх осіб, винних боржнику, може реалізовуватися в межах процедур банкрутства боржника. Так, відповідно до частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, зокрема, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, продає майно банкрута. Отже, ліквідатор вправі і зобов`язаний вчинити дії щодо переведення вимог банкрута у ліквідну (грошову) форму. Для цього ліквідатор може або звернутися до третьої особи, яка має заборгованість перед банкрутом (зокрема, щодо відшкодування завданих банкруту збитків), з вимогою про сплату коштів, або продати право вимоги на аукціоні з особливостями, встановленими статтею 82 Кодексу України з процедур банкрутства. В обох цих випадках майно банкрута у вигляді права вимоги замінюється ліквідним майном - грошовими коштами, за рахунок яких задовольняються вимоги кредиторів у черговості, встановленій статтею 64 зазначеного Кодексу.

Частиною другою статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Із зазначених норм випливає, що в разі якщо відповідно до законодавства певні треті особи несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, кредитори банкрута не вправі звертатися з вимогами до таких третіх осіб; натомість останні мають сплатити кошти виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою на користь банкрута. Крім того, відповідно до частини першої статті 619 ЦК України субсидіарна відповідальність - це додаткова відповідальність іншої, ніж основний боржник, особи, яка виникає поряд з відповідальністю основного боржника. Кредитор основного боржника може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу (частина друга статті 619 ЦК України). Натомість в абзаці другому частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства термін "субсидіарна відповідальність за зобов`язаннями боржника" використаний в іншому значенні, ніж він використовується у ЦК України, оскільки відповідно до абзаців першого, третього цієї частини з вимогами до третіх осіб звертаються не кредитори, а ліквідатор, а стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси банкрута. Отже, за правовою природою відповідальність третіх осіб, передбачена частиною другою статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, є відповідальністю порушника за збитки, завдані банкруту (стаття 22 ЦК України).

При цьому жоден з кредиторів банкрута не має власної вимоги до третьої особи, яка має заборгованість перед банкрутом (у тому числі щодо відшкодування завданих банкруту збитків). Натомість відповідно до частини шостої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Саме у такому розумінні Велика Палата Верховного Суду витлумачила положення про такий вид відповідальності у справі про банкрутство третіх осіб за зобов`язаннями боржника, як субсидіарна відповідальність, а саме частину другу статті 61 КУзПБ в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20), застосувавши підхід, відповідно до якого доведенням боржника до банкрутства боржнику завдаються збитки, які і спричиняють його неплатоспроможність, і завдані не кредиторам боржника, а самому боржнику.

За загальним правилом цивільно-правова відповідальність настає при наявності таких умов: протиправність, шкода, причинний зв`язок, вина.

Цивільне правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність особи, що порушує норми актів цивільного законодавства або умови договору, з якою закон або договір пов`язує виникнення цивільно-правової відповідальності.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, за наявності підтвердження вини зазначених осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення складових елементів господарського правопорушення: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Коло суб`єктів правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності прямо визначено у ч. 2 ст. 61 КУзПБ. Це засновники (учасники, акціонери) або інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, за умови доведення вчинення ними винних дій (бездіяльності), що потягнули наслідки у вигляді неплатоспроможності боржника, відсутності чи недостатності у боржника активів для задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі.

Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності, недостатності майна у боржника.

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів.

Покладенню субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства передує встановлення обставин наявності вини таких осіб у банкрутстві боржника.

Таке прямо слідує з положень ст. 61 КУзПБ, якими також закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, але яка є спростовною, оскільки передбачає можливість відповідних осіб уникнути відповідальності, довівши відсутність своєї вини у доведенні боржника до стану неплатоспроможності та банкрутства.

Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 906/904/16, від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15, від 24.02.2021 у справі № 902/1129/15 (902/579/20) містять висновки про те, що саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб стаття 61 КУзПБ не встановлює, тому, наряду з наданням оцінки висновку ліквідатора щодо фінансового стану боржника, суд, не обмежуючись таким висновком, надає оцінку всім іншим наявним в матеріалах справи доказам та доводам, в тому числі наданим суб`єктами відповідальності, яких визначив ліквідатор, як на обґрунтування відсутності своєї вини.

Так, постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16 містить висновок про те, що звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності не є безумовним доказом доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, в тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування.

Ліквідатор надав суду Аналіз фінансово-господарського становища Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр медичної візуалізації "Малахіт" (далі - Аналіз), згідно з яким арбітражний керуючий дослідив обставини у діяльності Боржника та показники фінансової звітності за три роки діяльності Товариства - 2018-2020 роки, що передували року відкриття провадження у справі про банкрутство (2021 рік).

За підсумками Аналізу ліквідатор висновує:

1. У період з 01.01.2018 р. по 31.12.2020 р. ТОВ "ЦМВ "Малахіт", отримуючи значні доходи від господарської діяльності (2020 р. -10.113,8 тис. грн. 2019 р. - 4.513,0 тис. грн. 2018 р. - 3.489,2 тис. грн), декларувало збитки (2020 р. - 1.674,8 тис. грн. 2019 р. - 605,4 тис. грн. 2018 р. - 85,5 тис. грн), які утворювалися у зв`язку з перевищенням понесених Товариством витрат над його доходами. Водночас будь-яких доказів обґрунтованості (доцільності) понесених Товариством витрат, та доказів їх безпосередньої пов`язаності із господарською діяльністю (наданням медичних послуг населенню) ТОВ "ЦМВ "Малахіт" арбітражному керуючому не надано. Стан неможливості розрахуватися з кредиторами за рахунок власних активів настав у 2020 р., однак, в порушення вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства керівником та єдиним учасником, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ "ЦМВ "Малахіт" ОСОБА_1 не було прийнято рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження про банкрутство ТОВ "ЦМВ "Малахіт";

2. Арбітражним керуючим не встановлено наявності ознак фіктивного банкрутства ТОВ "ЦМВ "Малахіт";

3. У поведінці керівника, єдиного учасника та кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ТОВ "ЦМВ "Малахіт" ОСОБА_1 арбітражним керуючим встановлено ознаки дій з доведення підприємства до банкрутства, які, зокрема, полягають у наступному:

- побудова такої організаційно-економічної моделі ведення господарської діяльності ТОВ "ЦМВ "Малахіт", за якої весь прибуток від діяльності Товариства на постійній основі виводився з обігу Товариства на користь його керівника та кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ОСОБА_1 через укладені з ним, як з пов`язаною (зацікавленою) особою, Договору оренди № 04 від 01.02.2019 р. та Договору оренди майна № 05 від 01.02.2021 р., відповідно до яких в оренду Товариству було передано основні засоби для ведення господарської діяльності - надання медичних послуг населенню;

- відчуження на користь третіх осіб у 2020 році обладнання та інвентарю ТОВ "ЦМВ "Малахіт" первинною вартістю 11 686,0 тис. грн, нематеріальних активів вартістю 19,0 тис. грн (документи про відчуження активів арбітражному керуючому не надано), при цьому будь-яких доказів проведення оплати набувачем (набувачами) відчуженого майна на користь ТОВ "ЦМВ "Малахіт" також не надано;

- збільшення у 2020 році розміру дебіторської заборгованості з 8,0 тис. грн станом на 31.12.2019 р. до 3.109,7 тис. грн станом на 31.12.2020 р. (рядок 1125 балансу на 31.12.2020 р., офіційно зданого до Головного управління статистики Запорізької області). Згідно з наданою керівником, єдиним учасником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ "ЦМВ "Малахіт" ОСОБА_1 інформацією станом на 20.12.2021 р. розмір дебіторської заборгованості становив 12,3 тис. грн. Водночас, арбітражному керуючому не надано будь-яких доказів оплати контрагентом (контрагентами) дебіторської заборгованості в розмірі 3 109,7 тис. грн повністю/або частково в період з 01.01.2021 р. по 20.12.2021 р., а так само арбітражному керуючому не надано будь-яких договорів та/або первинних документів бухгалтерського обліку, якими б підтверджувалося виникнення та правомірність відображення та списання в обліку ТОВ "ЦМВ "Малахіт" вказаної дебіторської заборгованості;

- прийняття нераціональних, економічно не обґрунтованих рішень щодо придбання у власність ТОВ "ЦМВ "Малахіт" непрофільного обладнання для ведення ресторанного бізнесу у період збиткової діяльності та наявності значної не погашеної кредиторської заборгованості перед ТОВ "Діатех-Україна" за раніше придбане медичне обладнання;

- надання переваги під час погашення кредиторських вимог на користь пов`язаної особи - ОСОБА_1 шляхом оплати орендної плати за Договором оренди № 04 від 01.02.2019 р. і створення додаткових кредиторських зобов`язань за Договором оренди майна № 05 від 01.02.2021 р. та водночас ухилення від виконання зобов`язань перед сторонніми кредиторами - ТОВ "Діатех-Україна", ТОВ "Маресто Україна" за раніше придбані у них активи;

- допущення втрати (недостачі) майна ТОВ "ЦМВ "Малахіт" у кількості 27 одиниць на загальну вартість 7 150 831,00 грн, що встановлено за результатами інвентаризації, проведеної спільно арбітражним керуючим та керівником ТОВ "ЦМВ "Малахіт" Лобановим В.О. 21.01.2022 р. (матеріали інвентаризації ОСОБА_1 не підписано, пояснень щодо виявленої недостачі активів не надано, причини ухилення від підписання та повернення арбітражному керуючому актів інвентаризації не повідомлено);

- проведення безпідставних виплат на користь ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ "Скло-Люкс", ТОВ "Ділпек", ПП "А-Стройбудкомплект", ФОП Ушакова Г.В., ФОП Бєлана Б.О. в загальній сумі 1 503 873,65 грн без належної правової підстави та спричинення цими виплатами ТОВ "ЦМВ "Малахіт" збитків в сумі 1 503 873,65 грн, що в кінцевому випадку унеможливило задоволення вимог кредиторів у зазначеній сумі;

- отримання керівником, учасником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ "ЦМВ "Малахіт" ОСОБА_1 в Акціонерному товаристві "Банк інвестицій та заощаджень" та в подальшому використання на свої особисті і не пов`язані з діяльністю ТОВ "ЦМВ "Малахіт" потреби кредитних коштів, які в подальшому Банку не повернуто, чим обумовлено виникнення у ТОВ "ЦМВ "Малахіт", як у фінансового поручителя кредиторської заборгованості перед Акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" в розмірі 4 725 072,99 грн;

- припинення у вересні 2021 року господарської діяльності та припинення подання фінансової звітності ТОВ "ЦМВ "Малахіт" після відкриття виконавчого провадження щодо стягнення боргу в розмірі 1 041 510,47 грн на користь ТОВ "Маресто Україна" відповідно до наказу Господарського суду Запорізької області від 17.08.2021 р. № 908/3385/20 (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 66787872 від 13.09.2021 р.);

- звільнення (переведення) всього штату працівників та переведення господарської діяльності Медичного центру "Малахіт" на іншу юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікувально-діагностичний центр "Вітамін" (код ЄДРПОУ 44180532; дата реєстрації - 20.04.2021 р.; юридична адреса: 49073, м. Дніпро, вул. Татарська, буд. 67; ліцензія МОЗ № 1566 від 26.07.2021 р.), яке продовжує здійснювати господарську діяльність медичного центру в тому самому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 ;

- використання придбаного у ТОВ "Маресто Україна" і не оплаченого ресторанного обладнання неофіційно, з метою приховування доходів від діяльності ресторану (мюзик-холу) і не відображення доходів від роботи вказаного обладнання в офіційній фінансовій та податковій звітності ТОВ "ЦМВ "Малахіт" (у вигляді оренди, або доходів від діяльності ресторанного напрямку);

4. У поведінці керівника, єдиного учасника та кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ТОВ "ЦМВ "Малахіт" ОСОБА_1 арбітражним керуючим встановлено ознаки дій з приховування банкрутства та навмисного перекручування фінансової звітності, що, зокрема, полягає у наступному:

- приховування від розпорядника майна інформації про розмір дебіторської заборгованості ТОВ "ЦМВ "Малахіт". Зокрема, відповідно до наданого арбітражному керуючому балансу на 31.12.2020 р. розмір дебіторської заборгованості становить 7,5 тис. грн (рядок 1125 Балансу), тоді як відповідно до Балансу на 31.12.2020 р., наданого на запит розпорядника майна Головним управління статистики у Запорізькій області, розмір дебіторської заборгованості становить 3 109,7 тис. грн;

- надання арбітражному керуючому завідомо неправдивої інформації про відсутність фактів відчуження активів ТОВ "ЦМВ "Малахіт" протягом підозрілого періоду листопад 2018 р. - листопад 2021 р., тоді як за даними офіційної фінансової звітності за той самий період вбачається факт відчуження Товариством на користь третіх осіб у 2020 році необоротних активів ТОВ "ЦМВ "Малахіт" вартістю 6 771,6 тис. грн.

5. Єдиною посадовою (службовою) особою, яка мала можливість одноосібного прямого вирішального впливу на господарську діяльність ТОВ "ЦМВ "Малахіт" протягом підозрілого періоду (три роки до порушення провадження у справі про банкрутство), був громадянин ОСОБА_1 , який безперервно займав посаду керівника Товариства та мав вирішальну частку у статутному капіталі товариства з моменту його створення (27.06.2014 р.), а починаючи з 22.08.2018 р. набув статус єдиного учасника з часткою 100 % статутного капіталу Товариства та кінцевого бенефіціарного власника (контролера) Товариства. Таким чином, відповідальність за фінансово-господарські результати діяльності ТОВ "ЦМВ "Малахіт" цілком покладається на ОСОБА_1 , який винен у спричиненні збитків кредиторам ТОВ "ЦМВ "Малахіт" в розмірі 10 384 337,61 грн.

Суд першої інстанції погодився з висновками Аналізу ліквідатора, оскільки висновки в цілому знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

Так, згідно з матеріалами реєстраційної справи Боржника, відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ЦМВ "Малахіт" утворено 27.06.2014, до складу засновників Товариства серед чотирьох фізичних осіб увійшов ОСОБА_1 , який також став керівником новоутвореного Товариства та виконував повноваження керівника протягом часу діяльності Товариства.

Згідно Статуту ТОВ "ЦМВ "Малахіт" 2018 року, затвердженого загальними зборами учасників 22.08.2018, ОСОБА_1 став єдиним учасником Товариства.

Таким чином, ОСОБА_1 являвся особою, яка мала безпосередній прямий вплив на фінансово-господарську діяльність Боржника.

Основний вид діяльності ТОВ "ЦМВ "Малахіт" за КВЕД (86.90) інша діяльність у сфері охорони здоров`я.

При вирішенні питання про наявність або відсутність правових підстав для застосування до ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за незадоволеними у процедурі банкрутства кредиторськими вимогами судом першої інстанції враховано сталу практику Верховного Суду з питань субсидіарної відповідальності, згідно з якою:

Одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Тому створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів забезпечує недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок.

Одним із юридичних механізмів досягнення таких гарантій захисту прав кредиторів та унеможливлення застосовування процедури банкрутства як інструменту виключно списання боргів є, зокрема, застосування доктрини "пронизування корпоративної вуалі" (piercing the veil of incorporation), згідно якої суд може покласти відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи на органи управління юридичної особи.

У чинному КУзПБ доктрина "пронизування корпоративної вуалі" знайшла своє втілення, в тому числі в інституті субсидіарної відповідальності керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб, які можливо реалізувати в межах справ про банкрутство юридичних осіб.

Метою субсидіарної відповідальності як інституту є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.

Юридичним механізмом досягнення такої мети та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття ("вуаль") для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.

Постанова Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16 містить правові висновки, які полягають у наступному:

Статтею 61 КУзПБ від 21.10.2019, статтею 41 Закону про банкрутство до 21.10.2019 закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

У цьому разі відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.

Отже якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки (висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).

У цій справі протягом судового провадження мали місце відсутність зацікавленості та небажання Відповідача в наданні документів фінансово-господарської діяльності підконтрольного йому ТОВ "ЦМВ "Малахіт" та, натомість, подання недостовірних відомостей, перекручування фінансової звітності, приховування документації тощо.

Насамперед та у зв`язку із запереченнями Відповідача, які полягають у твердженнях про зазначення у заяві ліквідатора сум активів ТОВ "ЦМВ "Малахіт", які не відповідають дійсності, неврахування подання Товариством нової (уточненої) звітності малого підприємства (Балансу на 31.12.2020 р.), судом першої інстанції зазначено про такі обставини, які вже були предметом дослідження суду та викладені в ухвалі від 12.12.2022 у цій справі, яка є чинною.

Так, 18.01.2021 Боржником до Головного управління статистики у Запорізькій області подано фінансову звітність малого підприємства Баланс на 31 грудня 2020 р. (прийнято згідно квитанції N 2 від 18.01.2021), згідно з яким на кінець звітного періоду розмір активів Боржника склав 3155,8 тис. грн (стр.1300 Балансу), тоді як розмір зобов`язань 4899,2 тис. грн (стр.1695 Балансу).

Після відкриття провадження у справі про банкрутство Боржник 18.12.2021 подав фінансову звітність малого підприємства Баланс на 31.12.2020 р. до Головного управління ДПС у Запорізькій області, у якому змінені ряд показників, зокрема у рядках 1010, 1011, 1012, 1095, 1125, 1195, 1300, 1410, 1420, 1495, 1615, 1695.

Обидва баланси як первісний - до Головного управління статистики у Запорізькій області, так і уточнений - до Головного управління ДПС у Запорізькій області подані в електронній формі, за кваліфікованим електронним цифровим підписом керівника ТОВ "ЦМВ "Малахіт" Лобанова В.О.

Під час розгляду справи керівник Боржника, представник Боржника констатували факт подання уточненої звітності у наданих письмових поясненнях, а також й в усній формі у відповідних судових засіданнях, однак змістовних обґрунтувань подання уточненого Балансу на 31 грудня 2020 р. Боржником, керівником Боржника не представлено, в тому числі й на вимоги суду.

Зокрема, ухвалою від 04.10.2022 було частково задоволено клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Данілова А.І. про витребування доказів та, наряду з іншим, зобов`язано керівника Боржника Лобанова В.О. надати розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр медичної візуалізації "Малахіт" арбітражному керуючому Данілову А.І. письмові пояснення на його запит вих. № 02-01/102 від 02.09.2022 р., з приводу подання уточненої звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр медичної візуалізації "Малахіт", зокрема, надати відповіді та підтверджуючі документи з наступних питань:

- У зв`язку з чим Лобанов В.О. в якості керівника ТОВ "ЦМВ "Малахіт" було внесено зміни до офіційної звітності ТОВ "ЦМВ "Малахіт", зокрема, до стр. 1010, 1011, 1012, 1095, 1125, 1195, 1300, 1410, 1420, 1495, 1615, 1695 Балансу станом на 31.12.2020 р.?

- Надати докладні пояснення та документи, що підтверджують, обґрунтованість внесення змін та правильність обрахунку цифрових показників, зазначених у офіційній звітності ТОВ "ЦМВ "Малахіт", зокрема, стр. 1010, 1011, 1012, 1095, 1125, 1195, 1300, 1410, 1420, 1495, 1615, 1695 Балансу станом на 31.12.2020 р., який було подано Лобановим В.О. до Державної податкової служби України відповідно до квитанції N J090117 від 18.12.2021 р.;

- Чому вказані зміни до офіційної звітності ТОВ "ЦМВ "Малахіт", зокрема, до стр. 1010, 1011, 1012, 1095, 1125, 1195, 1300, 1410, 1420, 1495, 1615, 1695 Балансу станом на 31.12.2020 р. було внесено одразу після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЦМВ "Малахіт", а саме після 23.11.2021 р.?

Водночас, дотепер керівник Боржника ОСОБА_1 чи його представник відповідей на поставлені запитання з їх документальним підтвердженням не надали.

З матеріалів справи причини такого достеменно встановити не вбачається за можливе.

Розшифровки до поданої фінансової звітності, як до поданої у встановлений строк, так і до уточненої, відсутні, що підтвердив і представник керівника Боржника на запитання суду в засіданні 12.12.2022.

Однак, у будь-якому разі, вирішальне значення у питанні щодо прийняття саме яких показників звітності задля встановлення необхідних обставин має наступне.

Згідно з п. 3.3 Порядку подання електронної звітності до органів статистики, затвердженого наказом Держкомстату 12.01.2011 N 3 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29.03.2011 за N 408/19146 (далі Порядок N 3) датою подання електронного звіту вважається дата, зафіксована у першій квитанції, за умови отримання респондентом другої квитанції з повідомленням про прийняття електронного звіту до оброблення.

Пунктом 3.6 Порядку N 6 передбачено, що у системі електронної звітності органів державної статистики для респондента можливі такі способи подання електронного звіту до адресата звітності:

за допомогою електронної пошти;

з гарантованим передаванням електронного звіту через посередника;

з використанням магнітних носіїв інформації.

У п. 5.1 порядку N 3 визначено, що респондент на свій розсуд обирає найбільш зручний для себе спосіб подання електронного звіту до адресата звітності серед наведених у пункті 3.6 розділу III цього Порядку.

Порядок подання електронної звітності визначено у п. п. 5.2.1 п. 5.2 Порядку N 3.

Пунктом 3.8 Порядку N 3 унормовано, що в разі якщо респондент надіслав до органів державної статистики кілька примірників одного електронного звіту (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається останній електронний звіт, надісланий відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2. розділу V цього Порядку.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.

Відповідно до п. 1 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ N 419 від 28.02.2000 (далі - Порядок N 419), дія цього Порядку поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2 Порядку N 419 підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.

Таким чином, законодавством передбачено можливість подання уточненої звітності, що має здійснюватися в такому самому порядку, що і первісна звітність.

Крім того, за вимогами законодавства поданню уточненої звітності має передувати аудиторська перевірка.

Як свідчить витребувана та отримана у справу інформація Головного управління статистики у Запорізькій області (вих. N 05-15/1402/05-21 від 31.11.2021, вих. N 03-13/125/06-22 від 14.01.2022) Боржник протягом діяльності звітував, як суб`єкт підприємницької діяльності, до цього Управління.

18.01.2021, як вже згадано, Боржник подав електронну звітність - Баланс на 31 грудня 2020 р. до органу державної статистики - Головного управління статистики у Запорізькій області, однак виправлена електронна звітність за цей звітний період - Баланс на 31 грудня 2020 р. подана Боржником до податкового органу Головного управління ДПС у Запорізькій області і це, звертається увага, відбулося після відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЦМВ "Малахіт".

До Головного управління статистики у Запорізькій області Боржник виправлену фінансову звітність не подавав.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області у листі вих. N 24725/6/08/01-18-04-09 від 12.09.2022 на запит арбітражного керуючого Данілова А.І. підтверджено, що за даними систем ДПС України ТОВ "ЦМВ "Малахіт" (код ЄДРПОУ 39276492) було надано в електронному вигляді фінансову звітність малого підприємства за 2020 рік (рег. N 53806183 від 18.12.2021). Також підтверджено, що ТОВ "ЦМВ "Малахіт" (код ЄДРПОУ 39276492) перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку і нормами Податкового кодексу України не передбачено обов`язкового надання фінансової звітності платниками єдиного податку до органів державної податкової служби.

При цьому ж ГУ ДПС у Запорізькій області поінформувало, що за інші періоди фінансову звітність (баланси) до органів державної податкової служби ТОВ "ЦМВ "Малахіт" (код ЄДРПОУ 39276492) не надавало.

Аудиторська перевірка ТОВ "ЦМВ "Малахіт" не призначалася, не замовлялася та не проводилася.

З таких обставин у сукупності слідує висновок, що до органу статистики виправлена звітність Боржником взагалі не подавалась, заходи до подання до статоргану виправленої звітності Боржником не вживались, а само по собі виправлення як таке виконано поза вимог законодавства, тому Баланс Боржника на 31 грудня 2020 р., поданий до податкового органу 18.12.2021, не може слугувати належним, допустимим та достовірним доказом в розрізі його використання у спорі.

Слід визнати, що керівник Боржника, яким підписувалась звітність, маючи сумніви у достовірності показників Балансу в розрізі його обізнаності у фактичному матеріально-фінансовому стані підприємства, діючи добросовісно та розумно, мав вжити невідкладних заходів по перевірки показників фінансової звітності, зокрема самостійних в межах бухгалтерського обліку підприємства (за допомогою залучення спеціалістів тощо) до моменту подання звітності, чи шляхом призначення та організації проведення аудиторської перевірки задля вчасного коригування звітності у встановленому порядку та у розумні строки.

Подання уточненої звітності в даному випадку не має юридичних наслідків, це відбулося за спливом 10 місяців після подання первинної звітності, що не можна сприйняти за розумний строк та, як вбачається, спричинено відкриттям провадження у справі про банкрутство.

Варто зазначити, що наведені висновки щодо того, яка саме звітність має бути взята до уваги судом у цій справі, вже були предметом дослідження судом апеляційної інстанції, в результаті чого судова колегія погодилася з висновками суду першої інстанції, що оцінці підлягають показники фінансової звітності боржника, яка подана ТОВ "ЦМВ "Малахіт" 18.01.2021 до Головного управління статистики у Запорізькій області у встановленому порядку. Зазначені висновки наведені у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2023 р., з якими погодився Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 04.09.2024 р. у справі № 908/3236/21.

Таким чином, ліквідатор обґрунтовано виконав Аналіз за наслідками дослідження показників Балансу на 31.12.2020, який поданий до статоргану у встановленому порядку і саме ці показники підлягають оцінці.

Так, згідно з Балансом на 31 грудня 2018 р. розмір активів ТОВ "ЦМВ "Малахіт" на цей звітний період складав 6833,3 тис. грн, а розмір зобов`язань 1217,6 тис. грн.

Згідно з Балансом на 31 грудня 2019 р. розмір активів ТОВ "ЦМВ "Малахіт" на цей звітний період складав 8500,0 тис. грн, а розмір зобов`язань 3940,8 тис. грн.

На відміну від зазначених вище, Баланс ТОВ "ЦМВ "Малахіт" станом на 31 грудня 2020 р. став негативним. Так, загальна вартість активів Товариства зменшилася та склала 3155,8 тис. грн, натомість збільшився загальний розмір зобов`язань, який на кінець звітного періоду склав 4899,2 тис. грн.

Тобто, на кінець звітного періоду 2020 року розмір кредиторських зобов`язань ТОВ "ЦМВ "Малахіт" перевищив розмір його активів на 1743,4 тис. грн.

Також за відомостями Балансу Боржника на 31 грудня 2020 року зменшився показник рядка 1165 "Гроші та їх еквіваленти" з 41,2 тис. грн, на початок звітного періоду, до 28,7 тис. грн, на кінець звітного періоду.

Ліквідатор виконав порівняльний аналіз показників виправленого Балансу на 31.12.2020 р., саме який керівник Боржника надавав на запит арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном, та показників офіційно поданого у встановленому порядку Балансу на 31.12.2020 р., який розпорядник майна отримав від Головного управління статистики у Запорізькій області.

Зокрема, відповідно до офіційно поданої Боржником до статоргану фінансової звітності малого підприємства - Балансу на 31.12.2020 р. вартість основних засобів на кінець звітного періоду складає 2,1 тис. грн (ряд. 1010 Балансу), тоді як у наданому арбітражному керуючому виправленому Балансі на 31.12.2020 р. вартість основних засобів на кінець звітного періоду складає 8 338,00 тис. грн. Загальна сума розбіжностей за вищевказаними строками балансів складає 8 335,90 тис. грн.

Відповідно до офіційно поданого Балансу на 31.12.2020 р. розмір додаткового капіталу на кінець звітного періоду складає 0,8 тис. грн (ряд. 1410 балансу), тоді як у наданій арбітражному керуючому фінансовій звітності малого підприємства (Балансі на 31.12.2020 р.) розмір додаткового капіталу на кінець звітного періоду складає 4 215,9 тис. грн (ряд. 1410 Балансу). Сума розбіжностей складає 4 215,10 тис. грн.

Відповідно до виправленого Балансу на 31.12.2020 р., розмір дебіторської заборгованості становить 7,5 тис. грн (рядок 1125 Балансу), тоді як відповідно до Балансу на 31.12.2020 р., наданого до статоргану, розмір дебіторської заборгованості становить 3109,7 тис. грн. Сума розбіжностей складає 3 102,20 тис. грн.

Відповідно до виправленого Балансу на 31.12.2020 р. розмір поточних зобов`язань за товари, роботи, послуги на кінець звітного періоду складає 4199,00 тис. грн (ряд. 1615), тоді як відповідно до Балансу на 31.12.2020 р., наданого до статоргану, розмір поточних зобов`язань за товари, роботи, послуги становить 3000,4 тис. грн. Сума розбіжностей складає 1198,60 тис. грн.

Згідно з ч. 1 ст. 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

У судовій процедурі розпорядження майном боржника повноваження власника, органу управління, керівника, крім обмежень, передбачених у ч. 5, 7 ст. 44 КУзПБ, не припиняються (крім випадку припинення повноважень керівника чи органу управління судом, чого у даній справі місця не мало), припинення таких повноважень є наслідком визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Період розпорядження майном враховується при вирішення питання про субсидіарну відповідальність і такий висновок знаходить своє підтвердження в постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі N 5024/1002/2021, де вказується: "Виходячи із змісту ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства (ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") субсидіарна відповідальність може бути покладена на засновника при наявності його вини у банкрутстві боржника. Таким чином, законодавець визначив, що всі дії (бездіяльність) засновника повинні відбутись до моменту визнання його банкрутом".

Отже, керівник, власник Боржника, сприяючи відновленню платоспроможності Боржника та задоволенню вимог кредиторів у якомога більшому розмірі, мають проявляти добросовісну поведінку у співпраці з розпорядником майна задля встановлення дійсних обставин відносно діяльності та майнового стану Боржника.

На початку виконання покладених КУзПБ на арбітражного керуючого обов`язків та повноважень розпорядника майна арбітражний керуючий Данілов А.І. направив керівнику Боржника Лобанову В.О. вимогу N 1 "Про надання інформації, документації та проведення інвентаризації" вих. N 02-01/1824 від 06.12.2021 (далі Вимога арбітражного керуючого N 1).

На вимогу арбітражного керуючого N 1 Відповідач відреагував листом вих. N 20/12/01 від 20.12.2021 "На вимогу N 1 про надання інформації, документації та проведення інвентаризації" (далі Лист вих. N 20/12/01 від 20.12.2021), у якому надав відповіді по поставлених запитаннях, з доданням документації за переліком: документи щодо правового статусу; ліцензія МОЗ України на медичну практику N 638312 АЕ від 12.02.2015 N 63; звіт з заборгованості (кредиторська, дебіторська) на 20.12.2021; перелік необоротних активів на 20.12.2021; перелік об`єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів на 20.12.2022; перелік ТМЦ (обороти рахунку 1531) з 01.01.2018 по 20.12.2021; фінансова звітність малого підприємства Форма 1-м, 2-м за 2018, 2019, 2020 роки з квитанціями про прийняття, звіти про заборгованість з оплати праці за 1 9 місяці 2021 року з квитанціями про прийняття; податкові декларації платника єдиного податку юридичної особи у періоді з 1 кварталу 2019 року III квартал 2021 року з квитанціями про прийняття; повідомлення 20-ОПП 02.11.2021 з квитанцією про прийняття; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2021 року з квитанцією про прийняття; укладені Боржником, як орендарем, договір оренди об`єкта нерухомості 01/03 від 01.03.2015 р.; договір оренди об`єкта нерухомості 05/08 від 05.08.2014 р.; договір оренди N 02 від 10.10.2015 р.; договір оренди N 03 від 10.10.2017 р.; договір оренди N 04 від 01.02.2019 р.; договір оренди N 05 від 01.02.2021 р.; договір N 20112015 від 20.11.2015 р. між Боржником та ТОВ "Діатех-Україна"; договір про надання послуг від 20.05.2014 р.; договір поставки N 4005/03-19 від 23.09.2019 р. з ТОВ "Маресто Україна"; договір надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та юр.особою N 204 від 28.10.2019 р.; договір про виконання робіт від 16.12.2019 р. з ФОП Бєланом Б.О.; наказ про проведення інвентаризації N 1-Р від 16.12.2021 р.; акт звірки взаємних розрахунків за 9 місяців 2021 р. між Боржником та ФОП Лобановим В.О.; довідка N 5471/501 від 29.03.2021 р. від АТ "Таскомбанк" Боржнику про заборгованість по кредиту на 29.03.2021 р.; кредитний договір N Т20.121.2013 К2296 від 20.09.2019 р.; іпотечний договір (із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя) від 20.09.2019 р.; витяги з держ.реєстрів речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень; лист АТ "Таскомбанк" Лобанову В.О. N 21 від 08.02.2021 р.

21.01.2022 розпорядником майна з керівником, власником Боржника проведена інвентаризація майна, результати якої оформлені Інвентаризаційним описом N 1 основних засобів від 21.01.2022 р., Інвентаризаційним описом N 2 товарно-матеріальних цінностей від 21.01.2022 р., Звіряльною відомістю результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 21.01.2022 р., які Відповідач не підписав, при цьому не висунувши зауважень, непогоджень проти задокументованих розпорядником майна результатів інвентаризації.

За даними арбітражного керуючого під час проведення інвентаризації було встановлено відсутність майна, яке згідно з відомостями, наданими самим Лобановим В.О. з Листом вих. N 20/12/01 від 20.12.2021, обліковується у балансі ТОВ "ЦМВ "Малахіт". Так, арбітражний керуючий встановив, що за даними бухгалтерського обліку на балансі ТОВ "ЦМВ "Малахіт" обліковано майнові активи балансовою вартістю 8 964 884,84 грн, тоді як за результатами проведеної інвентаризації встановлено лише часткову фактичну наявність майна балансовою вартістю 1 814 053,50 грн. Арбітражний керуючий встановив фактичну недостачу майна ТОВ "ЦМВ "Малахіт" у кількості 27 одиниць на загальну вартість 7 150 831,00 грн (в тому числі поліпшення, ремонт основних засобів 4 435 630,80 грн, поліпшення, ремонт орендованих основних засобів 1 155 317,28 грн, решта устаткування, обладнання, інвентар тощо, серед яких система ультразвукова діагностична 1 190 578,33 грн).

За результатами опрацювання отриманої інформації та документації від Боржника, а також проведеної інвентаризації у арбітражного керуючого виникли питання, у зв`язку з чим надалі він неодноразово звертався до Відповідача з метою отримання відомостей, пояснень та документів (вимога N 2 вих. N 02-01/908/3236/21-01 від 06.01.2022; вимога N 3 вих. N 02-01/26 від 25.03.2022, лист вих. N 02-01/37 від 20.07.2022, лист вих. N 02-01/41 від 15.08.2022, лист вих. N 02-01/40 від 22.08.2022, лист вих. N 02-01/102 від 02.09.2022), проте відповіді на них отримано не було.

Крім того, арбітражний керуючий неодноразово направляв директору Лобанову В.О. листи з метою проведення спільної з ним повторної інвентаризації (листи-звернення вих. N 02-01/38 від 05.08.2022, вих. N 02-01/39 від 16.08.2022 "Щодо часу повторної інвентаризації", вих. N 02-01/85 від 19.09.2022 "Щодо проведення інвентаризації").

Проте, повторна інвентаризація не проведена, що є свідченням ухилення від її проведення з боку Відповідача.

Також арбітражний керуючий звертався до суду з клопотанням (вих. N 02-01/107 від 20.09.2022) про витребування доказів та зобов`язання вчинити дії, яке ухвалою від 04.10.2022 у цій справі № 908/3236/21 суд задовольнив частково та зобов`язав керівника Боржника Лобанова В.О. вчинити низку дій та заходів, однак ця ухвала суду не виконана.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 59 КУзПБ (у редакції, чинній на час прийняття судом постанови про визнання Боржника банкрутом) протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону.

Зазначені вимоги закону Відповідач не виконав.

Окрім зазначеного, арбітражний керуючий вказує на недостовірні показання Відповідача при інформуванні обставин відчуження майна Боржника.

Так, за результатами проведеного аналізу необоротних активів ТОВ "ЦМВ "Малахіт" за період 2018-2019 р.р. встановлено значне зростання необоротних активів на суму на 6 494,7 тис. грн. Проте протягом 2020 року ТОВ "ЦМВ "Малахіт" за даними Балансу станом на 31.12.2020 року відобразило зменшення вартості необоротних активів, які раніше було враховано в балансі за первинною вартістю 11 740,2 тис. грн. Зокрема, станом на 31.12.2020 року в Балансі підприємства враховано лише необоротні активи залишковою вартістю в сумі 6,1 тис. грн, з яких комп`ютерна програма бухгалтерського обліку вартістю 4,0 тис. грн та основні засоби вартістю 2,1 тис. грн.

Згідно з наданою ТОВ "ЦМВ "Малахіт" фінансовою та статистичною звітністю "Звіт про наявність і рух необоротних активів, амортизацію та капітальні інвестиції" за 2020 рік, вартість активів, що вибули за рік становить 11 741,0 тис. грн, в тому числі Боржником відчужено: обладнання та інвентар на суму за первинною вартістю 11 686,0 тис. грн (залишкова вартість 7 841,2 тис. грн), нематеріальні активи на суму 19,0 тис. грн, ліквідовано - на 36,0 тис. грн.

Водночас, на запит розпорядника майна у Вимозі арбітражного керуючого N 1 стосовно надання відомостей про відчуження (продаж, міну, дарування тощо) майна та будь-яких майнових активів підприємства (копії господарських договорів, товаротранспортних документів, видаткових накладних, актів приймання-передачі, платіжних документів) протягом періоду, починаючи з 23.11.2018 р., керівник Боржника у Листі вих. N 20/12/01 від 20.12.2021 відповів, що відчуження майна з 23.11.2018 не відбувалось, що суперечить показникам фінансової та статистичної звітності.

Відповідачем не надано ні арбітражному керуючому, ні суду обґрунтованих пояснень по наведених обставинах вибуття майна, його оплатності (докази зустрічного виконання зобов`язань відсутні), підстав для такого відчуження тощо.

Так само й щодо запитів арбітражного керуючого по контрагентах Боржника, які ним були встановлені за наслідками аналізу руху коштів по рахунку Боржника в АТ "Таскомбанк" та встановлення здійснення оплат на користь ФОП Ігнатьєва А.О., ПП Левіна О.В., ТОВ "Скло-Люкс", ТОВ "Ділпек", ПП "А-Стройбудкомплект", ФОП Ушакова Г.В., ФОП Бєлана Б.О. в загальній сумі 1 503 873,65 грн.

Згідно з банківською випискою у призначенні платежів міститься посилання лише на рахунки (щодо ФОП Ушакова Г.В. - то, крім рахунків, йдеться посилання на сплату за ремонт обладнання).

Жодних пояснень, договірної документації по правовідносинах із зазначеними особами (за винятком ФОП Бєлан Б.О., вимоги якого визнані судом в межах справи про банкрутство), Відповідач арбітражному керуючому на його звернення не надав.

З метою з`ясування обставин відносин Боржника з переліченими особами, арбітражний керуючий надіслав листи-звернення "Про надання відомостей" ФОП Ушакову Г.В. (вих. N 02-01/41 від 09.07.2022), ФОП Бєлану Б.О. (вих. N 02-01/40 від 09.07.2022), ПП "А-Стройбудпроект" (вих. N 02-01/43 від 09.07.2022), ТОВ "Ділпек" (вих. N 02-01/44 від 09.07.2022), ТОВ "Скло-Люкс" (вих. N 02-01/45 від 09.07.2022), ПП Левіну О.В. (вих. N 02-01/46 від 09.07.2022), ФОП Ігнатьєву А.О. (вих. N 02-01/47 від 09.07.2022) з проханням надати копії договорів, на підставі яких ТОВ "ЦМВ "Малахіт" здійснило оплати на їх користь, а також документи, які підтверджують виконання зобов`язань перед ТОВ "ЦМВ "Малахіт" (акти виконаних робіт, наданих послуг тощо), проте жодної відповіді не отримав.

Своєю чергою відповідач, заперечуючи проти наявності в його діях доведення Боржника до банкрутства, посилається на факт передання ним в заставу власного нерухомого майна в якості забезпечення кредиту, який отримало ТОВ "ЦМВ "Малахіт".

Так, 20.09.2019 між АТ "Таскомбанк" та ТОВ "ЦМВ "Малахіт" - позичальником, був укладений Кредитний договір N Т 20.11.2013 К 2296.

За умовами вказаного кредитного договору Банк відкрив ТОВ "ЦМВ "Малахіт" кредитну лінію та надав йому грошові кошти в розмірі 2 000 000,00 грн на строк до 19.09.2022 під 25 % річних, а ТОВ "ЦМВ "Малахіт" зобов`язалося повернути отримані грошові кошти у повному обсязі та сплатити проценти, інші платежі на умовах та в порядку, передбачених цим кредитним договором.

В якості забезпечення виконання ТОВ "ЦМВ "Малахіт" зобов`язань перед АТ "Таскомбанк" за кредитним договором N Т 20.11.2013 К 2296 від 20.09.2019 між Банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір (із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя) від 20.09.2019, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Саламатовою М.В. та зареєстрований в реєстрі за N 1930, за умовами якого ОСОБА_1 передав Банку в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення N 2 першого поверху літ. А1-2, загальною площею 319,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Наявною у справі інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна підтверджується, що вказане приміщення належало ОСОБА_1 на підставі договору дарування частини будівлі, посвідченого 09.10.2015 приватним нотаріусом Запорізького МНО Самчук Т.В. за реєстр. N 389 (тобто набуто у власність на безоплатній основі).

Через невиконання ТОВ "ЦМВ "Малахіт" своїх зобов`язань за договором N Т 20.11.2013 К 2296 від 20.09.2019, АТ "Таскомбанк" скористався своїми правами для задоволення вимог, передбаченими іпотечним договором від 20.09.2019, та звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про іпотеку" та умовами вказаного іпотечного договору.

17.12.2020 право власності на нерухомість зареєстровано за АТ "Таскомбанк", що підтверджується наданим у справу витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності N 237982225 від 21.12.2020.

Виданою ТОВ "ЦМВ "Малахіт" довідкою N 5471/501 від 29.03.2021 АТ "Таскомбанк" підтвердив відсутність заборгованості за кредитним договором N Т 20.11.2013 К 2296 від 20.09.2019.

Наявними у справі письмовими поясненнями б/н від 07.04.2022, б/н від 21.06.2022 АТ "Таскомбанк" підтверджується, що у зв`язку з реєстрацією права власності на вищевказане майно за Банком була погашена заборгованість по основному боргу по кредитному договору N Т20.11.2013 К 2296 від 20.09.2019 у розмірі 1 837 041 грн.

Заявлені ОСОБА_1 в процедурі банкрутства регресні вимоги до Боржника на суму 1 837 041 грн визнані судом згідно з ухвалою від 22.08.2022 р. у цій справі.

Також, варто звернути увагу на те, що між АТ "Банк інвестицій та заощаджень", як Кредитодавцем та ОСОБА_1 , як Позичальником, було укладено Договір про споживчий кредит Готівка 50/50 N РР/4/68 від 02.10.2018 зі змінами та доповненнями, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 1 000 000,00 грн на споживчі потреби з кінцевою датою повернення кредиту 29 вересня 2028 року, під сплату 26,5 процентів.

В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним Кредитним договором між АТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ТОВ "Центр медичної візуалізації "Малахіт", як Поручителем, укладено Договір поруки N РР/4/68/Р1 від 02.10.2018, у відповідності до п. 1.1 якого Поручитель поручається перед Кредитором за належне виконання Боржником, яким є ОСОБА_1 , взятих на себе зобов`язань за Договором про споживчий кредит N РР/4/68 від 02.10.2018, а також усіх майбутніх додаткових договорів та угод до нього, укладених між Кредитором та Боржником.

Також між АТ "Банк інвестицій та заощаджень", як Кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як Позичальником, укладено Договір про споживчий кредит N РР/4/93 від 28.02.2019 зі змінами та доповненнями, за умовами п. 1.1 якого Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 500 000,00 грн на споживчі потреби під сплату 26,5 процентів з кінцевою датою повернення кредиту - 27 лютого 2029 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним Кредитним договором між АТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ТОВ "Центр медичної візуалізації "Малахіт", як Поручителем, укладено Договір поруки N РР/4/93/Р1 від 28.02.2019, згідно з п. 1.1 якого Поручитель поручається перед Кредитором за належне виконання Боржником, яким є ОСОБА_1 , взятих на себе зобов`язань за Договором про споживчий кредит N РР/4/93 від 28.02.2019, а також усіх майбутніх додаткових договорів та угод до нього, укладених між Кредитором та Боржником.

Крім того, між АТ "Банк інвестицій та заощаджень", як Кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як Позичальником, укладено Договір про споживчий кредит N РР/4/117 (з ануїтетними платежами) від 27.06.2019 (зі змінами та доповненнями, за умовами п. 1.1 якого Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 2 000 000,00 грн на споживчі потреби під сплату 26,5 процентів, з кінцевою датою повернення кредиту 26.06.2029.

В забезпечення виконання зобов`язань за цим Кредитним договором між АТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ТОВ "Центр медичної візуалізації "Малахіт", як Поручителем, укладено Договір поруки N РР/4/117/Р1 від 27.06.2019, згідно з п. 1.1 якого Поручитель поручається перед Банком за належне виконання Боржником, яким є ОСОБА_1 , взятих на себе зобов`язань за Договором про споживчий кредит N РР/4/117 (з ануїтетними платежами) від 27.06.2019, а також усіх майбутніх додаткових договорів та угод до нього, укладених між Кредитором та Боржником,

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 взятих за трьома згаданими кредитними договорами зобов`язань, АТ "Банк інвестицій та заощаджень" скористалось правом на дострокове повернення кредитів, направивши Боржнику та Відповідачу відповідні вимоги та у зв`язку з їх невиконанням, Банк заявив грошові вимоги до Боржника за кредитними зобов`язаннями ОСОБА_1 в межах справи про банкрутство ТОВ "Центр медичної візуалізації "Малахіт", з урахуванням 3 % річних та втрат від інфляції, а також судового збору, загальний розмір яких склав 4 725 072,99 грн, і які визнані судом.

Відповідно до п. 1.1.4 кредитних договорів, цільове використання кредиту - споживчі потреби.

За визначенням п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" споживчий кредит - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Арбітражний керуючий у листі-вимозі N 3 про надання відомостей та документації вих. N 02-01/26 від 25.03.2022, вимагав від Відповідача надати пояснення та документальне підтвердження того, на які цілі та в яких сумах ним були витрачені кредитні кошти, отримані від АТ "Банк інвестицій та заощаджень", за повернення яких ТОВ "ЦМВ "Малахіт" виступило поручителем, проте відповіді Відповідач не надав.

З наведеного можливо зробити висновок, що Відповідач, використовуючи своє службове становище, повноваження керівника та єдиного учасника (власника) ТОВ "ЦМВ "Малахіт", отримав кредитні кошти для використання їх на власні особисті потреби, які жодним чином не пов`язані із господарською діяльністю ТОВ "ЦМВ "Малахіт".

За пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність, отже дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Будь-яка господарська операція, дія суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.

Договори поручительства з АТ "Банк інвестицій та заощаджень" вочевидь укладені на шкоду підприємства-Боржника, їх укладення безумовно не могло призвести до жодної комерційної/фінансової користі для ТОВ "ЦМВ "Малахіт", натомість це фактично призвело до виникнення у ТОВ "ЦМВ "Малахіт" заборгованості за особистими зобов`язаннями ОСОБА_1 , який є заінтересованою особою щодо Боржника, у значному розмірі, чим, у зв`язку з іншими негативними для Боржника обставинами, в тому числі вже згаданими вище, пов`язано настання стану неплатоспроможності Боржника.

Арбітражним керуючим в обґрунтування заяви про покладення на відповідача субсидіарної відповідальності, зокрема зазначені обставини укладення Відповідачем, як Орендодавцем, з ТОВ "ЦМВ "Малахіт" - Орендарем, договорів оренди N 04 від 01.02.2019 та N 05 від 01.02.2021 (далі разом - договори оренди), за якими Відповідач передавав у користування приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Троїцька, 27, яке належало Відповідачу на праві власності. Так, арбітражний керуючий вважає, що за допомогою цих договорів оренди весь прибуток від діяльності Товариства виводився з обігу на користь Відповідача.

Так, в межах справи про банкрутство Відповідач заявив свої вимоги до Боржника, під час розгляду яких суд встановив, що за Договором оренди N 04 Орендодавцем (Відповідачем) надано послуг на суму 2 592 960,21 грн, сплачено Орендарем 1 676 278,46 грн, заборгованість Орендаря (Боржника) становить 916 681,75 грн. За Договором оренди N 05 Орендодавцем (Відповідачем) надано послуг на суму 679 051,15 грн, послуги не оплачені і Орендар (Боржник) має заборгованість у цій сумі; загальний розмір заборгованості за цими договорами склав 1 595 732,90 грн, які визнані судом згідно з ухвалою від 22.08.2022 у цій справі.

Зазначене призвело до зменшення спроможності Боржника задовольнити вимоги інших кредиторів, які не є заінтересованими щодо Боржника особами.

Також судом першої інстанції зауважено на тому, що у Листі вих. N 20/12/01 від 20.12.2021 на поставлене у Вимозі арбітражного керуючого N 1 питання щодо відомостей про основні напрямки діяльності, а якщо господарська діяльність припинена зазначити з якого часу та з яких причин, Відповідач повідомив, що основним напрямком діяльності являється надання послуг по діагностиці (УЗД, МРТ), консультативний прийом лікарів-спеціалістів, а також повідомив, що діяльність припинена у вересні 2021 року, при цьому причини припинення діяльності не повідомлені.

Про фактичне припинення діяльності ТОВ "ЦМВ "Малахіт" свідчать й інші матеріали справи.

Так, Головне управління ДПС у Запорізькій області на запит розпорядника майна листом від 05.01.2022 повідомило про подання Боржником останньої звітності за звітний період III кв. 2021 року.

За наданою у листі вих. N 03-13/125/06-22 від 11.01.2022 інформацією Головного управління статистики у Запорізькій області звітними періодами востаннє поданої Боржником звітності є III квартал 2021 року, вересень 2021 року.

В Аналізі арбітражного керуючого відображено, що за відомостями, які містяться у звітності ТОВ "ЦМВ "Малахіт", а саме - у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2021 року у трудових відносинах з ТОВ "ТМВ "Малахіт" перебуває 39 осіб, з яких 30 осіб - медичний персонал, 9 осіб - адміністративний та допоміжний персонал.

Арбітражний керуючий зазначає, що як ним встановлено під час проведення інвентаризації майна Боржника 21.01.2022, у приміщенні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Троїцька, 27, розташований Медичний центр "Малахіт", що продовжує господарську діяльність з надання медичних послуг населенню у складі іншої юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувально-діагностичний центр "Вітамін" (код ЄДРПОУ 44180532; дата реєстрації - 20.04.2021 р.; юридична адреса: 49073, м. Дніпро, вул. Татарська, буд. 67; ліцензія МОЗ N 1566 від 26.07.2021 р.).

Наглядно арбітражний керуючий це підтвердив фотознімками входу до Медичного центру "Малахіт" ТОВ "ЛДЦ "Вітамін" - вхідних дверей з розміщеними на них вивісками з інформацією про режим роботи та послуги Медичного центру "Малахіт" ТОВ "ЛДЦ "Вітамін" - МРТ та УЗД.

Арбітражний керуючий зробив висновок, з яким погодився суд першої інстанції, що кількісний та якісний склад трудового штату ТОВ "ЦМВ "Малахіт" до моменту звільнення працівників відповідав основному та єдиному виду діяльності ТОВ "ЦМВ "Малахіт" - надання медичних послуг. Одночасно з припиненням господарської діяльності ТОВ "ЦМВ "Малахіт" всі працівники були звільнені, а подальшу господарську діяльність Медичного центру "Малахіт" було продовжено у складі іншої юридичної особи - ТОВ "ЛДЦ "Вітамін".

Грошові вимоги ініціюючого кредитора у даній справі про банкрутство ТОВ "Маресто Україна" (далі, також Заявник) ґрунтуються на рішенні Господарського суду Запорізької області у справі N 908/3385/20 від 17.03.2021, яким, задовольнивши частково вимоги Заявника, на його користь було присуджено до стягнення з Боржника - ТОВ "ЦМВ "Малахіт", основний борг в сумі 895651 грн 45 коп., пеню в сумі 68678 грн 16 коп., три проценти річних в сумі 21103 грн 26 коп., штраф в сумі 8469 грн 07 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 14908 грн 53 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн 00 коп.

Підставою для звернення Заявника до суду з позовом до Боржника стало невиконання останнім вимог Договору поставки, укладеного між Заявником та Боржником 23.09.2019, відповідно до п. 1.1, 1.2. якого Постачальник (Заявник) зобов`язувався поставити і передати у власність Покупця (Боржника) технологічне обладнання (товар), а Покупець зобов`язувався прийняти товар і оплатити його на умовах, зазначених у даному Договорі.

Заявником на виконання умов вказаного Договору поставки здійснено поставку товару Боржнику, який товар прийняв, але у повному обсягу його вартість не оплатив.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 17.03.2021 у справі N 908/3385/20 набрало законної сили після повернення судом апеляційної інстанції без розгляду поданої Боржником апеляційної скарги, і на виконання цього рішення господарський суд видав наказ від 17.08.2021 у справі N 908/3385/20 про примусове стягнення з Боржника на користь Заявника загальної суми 1 018 810,47 грн.

Наказ суду від 17.08.2021 у справі N 908/3385/20 був скерований Заявником до органу виконавчої служби, 13.09.2021 Вознесенівський ВДВС у місті Запоріжжі відкрив виконавче провадження N 66787872 за наказом Господарського суду Запорізької області від 17.08.2021 у справі N 908/3385/20.

Саме у вересні 2021 року діяльність ТОВ "ЦМВ "Малахіт" була фактично припинена, що підтвердив безпосередньо Відповідач.

На переконання арбітражного керуючого, з яким погодився суд першої інстанції, хронологія подій виглядає так, що припинення діяльності Боржника пов`язано з ухиленням від розрахунків з ТОВ "Маресто Україна" в примусовому порядку у виконавчому провадженні, що також стало підставою переведення діяльності на іншу юридичну особу.

Крім того, арбітражний керуючий під час розгляду заяви про субсидіарну відповідальність надав додаткові докази та пояснення (б/н від 09.04.2024), згідно з якими 25.03.2024 в межах виконавчого провадження ВП N 74431434 від 25.03.2024 з примусового виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 30.01.2024 у цій справі N 908/3236/21 (про примусовий доступ до майна, у виконавчому провадженні ОСОБА_1 виступає боржником, ліквідатор - стягувачем) державний виконавець Ляшенко Д.Д. отримав від Державної податкової служби України відомості про отримані ОСОБА_1 доходи, відповідно до яких протягом 1 кварталу 2023 р. ОСОБА_1 отримав дохід від ТОВ "ЛДЦ "Вітамін" в розмірі 88 683,41 грн, протягом 2 кварталу 2023 р. 28 805,29 грн, ознака доходу - 157.

Згідно з Довідником ознак доходів визначено, що дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу "157". Якщо дохід, який виплачується самозайнятій особі, отримується від операцій, здійснюваних в межах підприємницької або незалежної професійної діяльності, то в додатку 4ДФ до Розрахунку заповнюються графи 3а, 3 та графа 6, у якій зазначається ознака доходу "157".

Зазначене додатково підтверджує переведення діяльності Боржника, яка напряму залежала від Відповідача, на іншу юридичну особу.

З наведеного можливо дійти висновку, що ОСОБА_1 , як керівник та власник Боржника, фактично покинув останнього, залишивши на ньому кредиторську заборгованість та усунувши джерела для її погашення і такі умисні дії безумовно перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з доведенням Боржника до стану неспроможності здійснювати розрахунки, а надалі до збільшення заборгованості внаслідок заявлення кредиторських вимог після відкриття провадження у справі про банкрутство за обставин, які наведені вище, та банкрутства.

За вимогами ст. 211 ГК України засновники (учасники) суб`єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов`язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству (ч. 1). Власники майна державного (комунального) або приватного підприємства, засновники (учасники) суб`єкта підприємництва, що виявився неплатоспроможним боржником, кредитори та інші особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству вказаного суб`єкта можуть подати йому фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення його зобов`язань перед кредиторами, включаючи зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), та відновлення платоспроможності цього суб`єкта (досудова санація) (ч. 2).

За приписами ст. 4 КУзПБ засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника (ч. 1). У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства (ч. 2). Засновники (учасники, акціонери) боржника, власники майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитори боржника, інші особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника можуть надати боржнику фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов`язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство) (ч. 3).

Отже, обов`язок засновника, власника, керівника боржника передбачити можливість настання негативних для боржника наслідків вилучення у нього майна, не проведення ним господарської діяльності, збільшення кредиторської заборгованості тощо, а також вчинити передбачені законом заходи щодо запобігання банкрутству боржника перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із обставинами його неплатоспроможності.

Тому поведінка засновника, власника, керівника боржника під час здійснення ними дій організаційно-господарського характеру по відношенню до боржника має базуватися на засадах належного вияву турботливості і обачності та передбачати своєчасне вчинення визначених законом заходів щодо запобігання банкрутству боржника.

Невиконання керівником та власником ТОВ "ЦМВ "Малахіт" обов`язку передбачити можливість настання негативних для нього наслідків у зв`язку з вилученням у нього майна, припинення діяльності за наявності кредиторської заборгованості та вчинити встановлені законом заходи щодо запобігання банкрутству боржника, а також наступне відверте приховування документів та відомостей, які б дозволили встановити арбітражному керуючому дійсні обставини щодо фінансового стану та господарської діяльності Боржника, поряд із з`ясованими обставинами, які свідчать про використання підприємства-Боржника задля досягнення власних цілей свідчать про наявність вини керівника та власника Боржника і, як наслідок, - підстав для покладення на нього субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника.

Необхідно зазначити, що аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи. Водночас, вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Висновки з питань повноти рішення викладені, наприклад, у рішеннях ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України".

Отже, суд першої інстанції виснував, що в цьому випадку матеріали справи є достатніми для встановлення ознак правопорушення та покладення на відповідача субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника, з чим погоджується і судова колегія.

За результатами надання оцінки Аналізу арбітражного керуючого, матеріалам справи у їх сукупності та співставленні, а також поведінці Відповідача, в тому числі протягом судових процедур банкрутства, судом першої інстанції правомірно встановлена наявність правових підстав для покладення на Відповідача субсидіарної відповідальності.

Щодо визначеного ліквідатором розміру субсидіарної відповідальності судом першої інстанції встановлено наступне.

За правилами ч. 1 ст. 62 КУзПБ розмір вимог до осіб, на яких покладається субсидіарна відповідальність, визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Тобто, алгоритм розрахунку стягуваної суми субсидіарної відповідальності чітко встановлений законом.

Ліквідатор визначив розмір субсидіарної відповідальності в розмірі 10 314 351,61 грн. які складаються з 10 201 851,61 грн (вимоги кредиторів) та 112 500,00 грн (сума авансованих та сплачених ініціюючим кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю "Маресто Україна" коштів в рахунок основної грошової винагороди арбітражного керуючого Данілова А.І. за виконання повноважень у справі N 908/3236/21) і це є обґрунтованим.

При цьому загальний розмір грошових вимог кредиторів до ТОВ "ЦМВ "Малахіт" за реєстром вимог кредиторів складає 10 384 337,61 грн.

Згідно з протоколом про проведення аукціону N BRD001-UA-20240120-66195 від 31.01.2024 все майно, включене до складу ліквідаційної маси ТОВ "ЦМВ "Малахіт", було придбане переможцем аукціону фізичною особою - ОСОБА_4 . Ціна продажу лота за результатами проведеного аукціону склала 182 486,00 грн, яку сплачено покупцем повністю, грошові кошти, отримані від продажу майна, за поясненнями ліквідатора, знаходяться на ліквідаційному рахунку ТОВ "ЦМВ "Малахіт".

Отже, розмір субсидіарних вимог становить: 10 384 337,61 грн (сума вимог кредиторів за реєстром) - 182 486,00 грн (вартість проданого у ліквідаційній процедурі майна) = 10 201 851,61 грн.

Окрім цього, ініціюючим кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю "Маресто Україна", здійснено сплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень у справі N 908/3236/21 в загальній сумі 112 500,00 грн, з яких 54 000,00 грн - це авансовані на депозитний рахунок господарського суду кошти на виконання вимог ч. 2 ст. 34 КУзПБ.

На підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.03.2022 р. у справі N 908/3236/21 авансовані грошові кошти в сумі 54 000 грн було сплачено на користь арбітражного керуючого Данілова А.І.

З ухваленням постанови від 23.11.2022 у справі N 908/3236/21 про визнання Боржника банкрутом суд першої інстанції, зокрема, затвердив Звіт розпорядника майна арбітражного керуючого Данілова А.І. про нараховану та сплачену основну грошову винагороду, понесені та відшкодовані витрати у справі N 908/3236/21 (вих. N 02-01/122 від 01.10.2022) за період виконання повноважень розпорядника майна Боржника ТОВ "Центр медичної візуалізації "Малахіт" з 23.11.2021 по 30.09.2022 в сумі 199 200,00 грн основної грошової винагороди (з яких сплачено 73 500,00 грн) та в сумі 16475,18 грн витрат.

В подальшому ініціюючим кредитором - ТОВ "Маресто Україна", також здійснено часткову сплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Данілова А.І. за виконання повноважень у справі N 908/3236/21 безпосередньо на рахунок арбітражного керуючого Данілова А.І. відповідно до платіжної інструкції N 6412 від 22.12.2022 на суму 19500,00 грн, платіжної інструкції N 6042 від 26.10.2022 на суму 19500,00 грн та платіжної інструкції N 5856 від 28.09.2022 на суму 19500,00 грн (платіжні інструкції надані).

Судом першої інстанції врахований правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 21.02.2024 у справі N 916/3666/21, згідно з яким:

"В розділі IV Книги 3 КУзПБ не конкретизовано список тих витрат, які можна вважати такими, що пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Водночас, системний аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що оскільки сплата судового збору та авансування винагороди арбітражному керуючому є безумовним обов`язком кредитора під час подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, що зрівнює ці грошові суми в правовому статусі, ці витрати є такими, що пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, а відтак, відносяться згідно з пунктом 1 частини 1 статті 64 КУзПБ до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про правомірність включення ліквідатором до розміру вимог до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, грошових коштів у розмірі 54 000,00 грн, які є авансуванням винагороди арбітражному керуючому, сплачених ініціюючим кредитором разом з судовим збором під час подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Стягнення з осіб, які довели боржника до банкрутства, тільки суми судового збору, який було сплачено ініціюючим кредитором під час подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, без стягнення грошових коштів, які були сплачені ініціюючим кредитором в якості авансування винагороди арбітражному керуючому під час подання цієї ж заяви, спричиняє необґрунтоване обмеження прав ініціюючого кредитора на погашення в повному обсязі його грошових вимог до боржника, до яких включено витрати, що пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді".

Отже, визначений ліквідатором розмір субсидіарної відповідальності є правомірним, обґрунтованим та узгодженим з позицією Верховного Суду.

За таких обставин судова колегія констатує, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про покладення на ОСОБА_1 , як власника і керівника ТОВ "ЦМВ "Малахіт", субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями останнього перед кредиторами, та стягнення з відповідача на користь ТОВ "ЦМВ "Малахіт" 10 314 351,61 грн.

З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2024 р. у цій справі відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 684,00 грн слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 231, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 р. у справі № 908/3236/21 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 р. у справі № 908/3236/21 - залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 06.02.2025 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Т.А. Верхогляд


Суд	Центральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	28.01.2025
Оприлюднено	11.02.2025
Номер документу	125024694
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи

Жуков С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 28.01.2025 по справі 908/3236/21ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —908/3236/21

Постанова від 28.01.2025

Постанова
від 28.01.2025 по справі 908/3236/21
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД