Рішення

від 30.01.2025 по справі 902/1194/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" січня 2025 р. Cправа № 902/1194/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВОПРАЙМ" (просп. Валерія Лобановського, буд. 56, м. Київ, 03057)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (вул. Подільська, буд. 1В, с. Грушівці, Вінницький р-н., Вінницька обл., 23337)

про стягнення 789725,24 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

за участю представників сторін:

позивача: Унінець І.М.

відповідача не з`явився

В С Т А Н О В И В :

14.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВОПРАЙМ" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" про стягнення 789 725,24 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 14.11.2024 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 19.11.2024 відкрито провадження у справі 902/1194/24. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10.12.2024.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 19.11.2024.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті на 30.01.2025, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 10.12.2024 повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 30.01.2025.

На визначену судом дату в судове засідання з`явився представник позивача.

Представник відповідача не з`явився, при цьому, ухвалу про відкриття провадження у справі, яка направлялася на встановлену адресу реєстрації місця проживання відповідача, повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення причин повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою". Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яка стосується попередньої редакції ГПК України та на даний час є чинною).

Також відповідно до висновків КАС ВС, викладених у постанові від 23.11.2023 у справі №990/14340/23, кореспонденція із позначкою "адресат відсутній" з урахування конкретних обставин може вважатися належним доказом виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу.

Крім того, суд зазначає, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі №902/1194/24 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, доступ до якого є безоплатним та цілодобовим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про судове провадження у даній справі.

У визначений судом строк відзиву відповідач на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористалася своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

29.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВОПРАЙМ», та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» було укладено Договір поставки № 232.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити продукти харчування (далі - Товар), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти Товар й оплатити його вартість.

Згідно з п. 1.2. Договору загальна вартість і кількість Товару, що поставляється за цим Договором, визначається у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що Постачальник здійснює поставку Товару на адресу Покупця за цінами, що визначені у видаткових накладних Постачальника.

Відповідно до 2.3. Договору Покупець здійснює оплату вартості постачаємого Товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно з п. 2.4. Договору повна оплата вартості Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника не пізніше ніж на протязі 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання Товару.

Пунктами 3.2., 3.4., 3.5. Договору визначено, що поставка Товару здійснюється партіями, на підставі усних замовлень Покупця. Прийом-передача Товару між Сторонами оформлюється шляхом підписання Покупцем видаткової накладної на проставлення на ній відбитку печатки Покупця. Датою постачання Товару вважається дата отримання Товару на складі Покупця або вантажоодержувача, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними та видатковими накладними.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Позивачем було здійснено наступні поставки товару відповідачу: 27.07.2023 Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а Відповідачем прийнято товар, а саме: яйце СО у кількості 18 000 штук на суму 48 060,00 грн без ПДВ, та яйце С1 у кількості 90 000 штук на суму 232 200,00 грн. без ПДВ, всього Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято товар на загальну суму 336 312,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 3359 від 27.07.2023 та товарно-транспортною накладною № Р3359 від 27.07.2023.

01.08.2023 Відповідачем на користь Позивача сплачено грошові кошти у розмірі 336 312,00 грн за поставлений 27.07.2023 товар, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача.

03.08.2023 Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а Відповідачем прийнято товар, а саме: яйце С1 у кількості 144 000 штук на загальну суму 482 112,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 3448 від 03.08.2023 та товарно-транспортною накладною № Р3448 від 03.08.2023.

07.08.2023 Відповідачем на користь Позивача сплачено грошові кошти у розмірі 482 112,00 грн за поставлений 03.08.2023 товар, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача.

07.08.2023 Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а Відповідачем прийнято товар, а саме: яйце С0 у кількості 72 000 штук на суму 262 656,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 3501 від 07.08.2023 року та товарно-транспортною накладною № Р3501 від 07.08.2023.

15.08.2023 року Відповідачем на користь Позивача сплачено грошові кошти у розмірі 262 656,00 грн за поставлений 07.08.2023 товар, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача .

24.08.2023 Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а Відповідачем прийнято товар, а саме: яйце С1 у кількості 158 400 штук на суму 602 553,60 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 3744 від 24.08.2023 та товарно-транспортною накладною № Р3744 від 24.08.2023.

07.09.2023 Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а Відповідачем прийнято товар, а саме: яйце С0 у кількості 86 400 штук на суму 300 672,00 грн без ПДВ, та яйце С1 у кількості 72 000 штук на суму 238 320,00 грн без ПДВ, всього Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято товар на загальну суму 646 790,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 3976 від 07.09.2023 та товарно-транспортною накладною № РБП-3976 від 07.09.2023.

13.09.2023 Відповідачем на користь Позивача сплачено грошові кошти у розмірі 432 000,00 грн за поставлений товар, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача.

14.09.2023 Відповідачем на користь Позивача сплачено грошові кошти у розмірі 170 553,60 грн за поставлений товар, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача.

19.09.2023 року Відповідачем на користь Позивача сплачено грошові кошти у розмірі 170 553,60 грн за поставлений товар, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача № НОМЕР_1 в АТ «Прокредит Банк».

27.09.2023 Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а Відповідачем прийнято товар, а саме: яйце С1 у кількості 36 000 штук на суму 135 360,00 грн без ПДВ, та яйце С0 у кількості 108 000 штук на суму 558 720,00 грн без ПДВ, всього Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято товар на загальну суму 670 464,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 344 від 27.09.2023 та товарно-транспортною накладною № РУТ-344 від 27.09.2023.

29.09.2023 року Відповідачем на користь Позивача сплачено грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн за поставлений товар, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача .

05.10.2023 року Відповідачем на користь Позивача сплачено грошові кошти у розмірі 250 000,00 грн. за поставлений товар, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача.

30.10.2023 Відповідачем на користь Позивача сплачено грошові кошти у розмірі 176 236,80 грн. за поставлений товар, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача .

02.11.2023 року Відповідачем на користь Позивача сплачено грошові кошти у розмірі 220 464,00 грн за поставлений товар, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача. 14.11.2023 Відповідачем на користь Позивача сплачено грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн. за поставлений товар, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача. 14.11.2023 Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а Відповідачем прийнято товар, а саме: яйце С0 у кількості 36 000 штук на суму 136 440,00 грн. та ПДВ 27 288,00 грн, а всього на суму 163 728,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 1111 від 14.11.2023 та товарно- транспортною накладною № РУТ-1111 від 14.11.2023.

25.11.2023 Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а Відповідачем прийнято товар, а саме: яйце С1 у кількості 10 800 штук на суму 42 336,00 грн без ПДВ, та яйце С0 у кількості 54 000 штук на суму 220 320,00 грн без ПДВ, всього Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято товар на загальну суму 315 187,20 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 1294 від 25.11.2023 року та товарно-транспортною накладною № РУТ-1294 від 25.11.2023 року.

27.11.2023 Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а Відповідачем прийнято товар, а саме: яйце С0 у кількості 660 штук на суму 2 692,80 грн. та ПДВ 538,56 грн, а всього на суму 3 231,36 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 1327 від 27.11.2023 та товарно-транспортною накладною № РУТ-1327 від 27.11.2023.

03.12.2023 Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а Відповідачем прийнято товар, а саме: яйце С0 у кількості 54 000 штук на суму 238 680,00 грн та ПДВ 47 736,00 грн, а всього на суму 286 416,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 1421 від 03.12.2023 та товарно- транспортною накладною № РУТ-1421 від 03.12.2023.

03.12.2023 Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а Відповідачем прийнято товар, а саме: яйце С1 у кількості 18 000 штук на суму 78 660,00 грн та ПДВ 15 732,00 грн, а всього на суму 94 392,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 1422 від 03.12.2023 та товарно- транспортною накладною № РУТ-1422 від 03.12.2023.

05.12.2023 Відповідачем на користь Позивача сплачено грошові кошти у розмірі 166 959,36 грн за поставлений товар, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача .

08.12.2023 року Відповідачем на користь Позивача сплачено грошові кошти у розмірі 315 187,20 грн за поставлений товар, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача .11.12.2023 Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а Відповідачем прийнято товар, а саме: яйце С1 у кількості 36 000 штук на суму 149 760,00 грн без ПДВ, та яйце С0 у кількості 64 800 штук на суму 279 936,00 грн без ПДВ, всього Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято товар на загальну суму 515 635,20 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 1604 від 11.12.2023 року та товарно-транспортною накладною № РУТ-1604 від 11.12.2023.

16.12.2023 Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а Відповідачем прийнято товар, а саме: яйце С1 у кількості 36 000 штук на суму 142 560,00 грн без ПДВ, та яйце С0 у кількості 54 000 штук на суму 220 860,00 грн без ПДВ, всього Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято товар на загальну суму 436 104,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 1766 від 16.12.2023 року та товарно-транспортною накладною № РУТ-1766 від 16.12.2023.

18.12.2023 Відповідачем на користь Позивача сплачено грошові кошти у розмірі 380 808,00 грн за поставлений товар, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача .

22.12.2023 Відповідачем на користь Позивача сплачено грошові кошти у розмірі 515 635,20 грн за поставлений товар, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача .23.12.2023 Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а Відповідачем прийнято товар, а саме: яйце С1 у кількості 126 000 штук на суму 496 440,00 грн. без ПДВ, та яйце С0 у кількості 90 000 штук на суму 360 000,00 грн без ПДВ, всього Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 027 728,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 1968 від 23.12.2023 року та товарно-транспортною накладною № РУТ-1968 від 23.12.2023.

28.12.2023 Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а Відповідачем прийнято товар, а саме: яйце С1 у кількості 72 000 штук на суму 272 880,00 грн без ПДВ, та яйце С0 у кількості 72 000 штук на суму 281 520,00 грн без ПДВ, всього Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято товар на загальну суму 665 280,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 2093 від 28.12.2023 року та товарно-транспортною накладною № РУТ-2093 від 28.12.2023;

28.12.2023 Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а Відповідачем прийнято товар, а саме: яйце С1 у кількості 72 000 штук на суму 272 880,00 грн без ПДВ, та яйце С0 у кількості 90 000 штук на суму 351 900,00 грн без ПДВ, всього Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято товар на загальну суму 749 736,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 2103 від 28.12.2023 року та товарно-транспортною накладною № РУТ-2103 від 28.12.2023.

05.01.2024 Відповідачем на користь Позивача сплачено грошові кошти у розмірі 436 104,20 грн за поставлений товар, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача .

09.01.2024 Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а Відповідачем прийнято товар, а саме: яйце С1 у кількості 72 000 штук на суму 226 800,00 грн без ПДВ та яйце С0 у кількості 108 000 штук на суму 353 160,00 грн без ПДВ, всього Покупцем прийнято Товару на загальну суму 695 952,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 98 від 09.01.2024 та товарно-транспортною накладною № РУТ-98 від 09.01.2024.

Таким чином, за період з 27.07.2023 по 09.01.2024 Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а Відповідачем прийнято товар на загальну суму 7 954 277,76 грн, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними, які додаються до даної позовної заяви.

Відповідач за отриманий у період з 27.07.2023 по 09.01.2024 від Позивача товар здійснив оплату ціни товару частково у розмірі 4 815 581,76 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача .

Таким чином, у Відповідача залишилися зобов`язання перед Позивачем з оплати товару на суму 3 138 696 гривень (різниця між поставленим товаром на суму 7 954 277,76 грн та оплатою у розмірі 4 815 581,76 грн).

Строк оплати поставленого Позивачем Відповідачу товару з урахуванням останньої поставки 09.01.2024 за видатковою накладною № 98 від 09.01.2024 та товарно-транспортною накладною № РУТ-98 від 09.01.2024 згідно п. 2.4. Договору, відповідно до якого повна оплата вартості Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника не пізніше ніж на протязі 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання товару сплив 23.01.2024.

19.01.2024 Відповідачем було повернуто Позивачу товар на загальну суму 487 689,12 грн з ПДВ, що підтверджується накладною повернення постачальнику № 39 від 19.01.2024 та товарно-транспортною накладною № 39 від 31.01.2024.

31.01.2024 Відповідачем було повернуто Позивачу товар, а саме: яйце С-1 у кількості 4 150 штук на суму 19 621,20 грн з ПДВ та яйце С-0 у кількості 1 440 штук на суму 6 912,00 грн з ПДВ, а всього повернуто товар на загальну суму 26 533,20 грн з ПДВ, що підтверджується накладною повернення постачальнику № 69 від 31.01.2024 та товарно-транспортною накладною № 69 від 31 січня 2024.

Відповідно, 19.01.2024 та 31.01.2024 Відповідачем було повернуто Позивачу товар на загальну суму 514 222,32 грн.

З урахуванням повернутого 19.01.2024 та 31.01.2024 Відповідачем товару Позивачу на загальну суму 514 222,32 грн у Відповідача з 01.02.2024 залишилися зобов`язання перед Позивачем з оплати товару на суму 2 624 473,68 грн. (різниця між зобов`язаннями з оплати товару на суму 3 138 696 грн та вартістю повернутого товару на суму 514 222,32 грн).

31.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВОПРАЙМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» укладено Договір поставки № 09/24.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити продукти харчування (далі - Товар), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти Товар й оплатити його вартість.

Згідно з п. 1.2. Договору загальна вартість і кількість Товару, що поставляється за цим Договором, визначається у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що доставка Товару здійснюється транспортом за рахунок Покупця зі складу Постачальника за цінами, що визначені у видаткових накладних Постачальника.

Пунктами 3.2., 3.4., 3.5. Договору визначено, що поставка Товару здійснюється партіями, на підставі усних замовлень Покупця. Прийом-передача Товару між Сторонами оформлюється шляхом підписання Покупцем видаткової накладної на проставлення на ній відбитку печатки Покупця. Датою постачання Товару вважається дата отримання Товару на складі Покупця або вантажоодержувача, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними та видатковими накладними.

На виконання умов Договору поставки Відповідачем 01.02.2024 поставлено Позивачу товар (продукти харчування) на суму 956 114,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 766 від 01.02.2024 та товар на суму 1 055 332,21 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 768 від 01.02.2024.

Таким чином, за Договором поставки Відповідачем поставлено Позивачу товар на загальну суму 2 011 446,21 грн. (956 114,00 грн + 1 055 332,21 грн)

22.02.2024 між ТОВ ОВОПРАЙМ» та ТОВ «ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог за Договором поставки № 232 від 29.06.2023 та Договором поставки № 09/24 від 31.01.2024, відповідно до якого сторони припинили взаємні зобов`язання за Договором поставки № 232 від 29.06.2023 та Договором поставки № 09/24 від 31.01.2024 року на суму 2 011 446,21 грн.

З огляду на встановлене остаточна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором поставки № 232 від 29.06.2023 з 22.02.2024 по момент подання даного позову складає 613 027,47 гривень (різниця між заборгованістю у розмірі 2 624 473,68 грн та зарахуванням однорідних вимог у розмірі 2 011 446,21 грн).

Оскільки, остаточний розрахунок за поставлений товар відповідачем здійснено не було, позивач просить стягнути суму боргу в розмірі 613 027,47 грн в примусовому порядку.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Статтею 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений між сторонами Договорів поставки № 232 від 29.06.2023 та № 09/24 від 31.01.2024.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Як підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, ним в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором не було здійснено остаточної оплати вартості поставленого позивачем товару на суму 613 027,47 грн.

В силу приписів ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 613 027,47 грн основного боргу є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними доказами не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені, розрахованої в сумі 116 644,99 грн за період з 01.02.2024 по 24.07.2024, суд дійшов таких висновків.

У відповідності до ч.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з п.7.2 Договору № 232 від 29.06.2023 та Договору № 09/24 від 31.01.2024 у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості Товару, покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 5 % від несвоєчасної сплаченої суми але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент несплати за кожен день такого прострочення.

За правилами ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №924/441/20: "Приписами частини шостої статті 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Водночас, хоча законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього строку, але такий строк, з урахуванням положень ст.251, 252 ЦК України має бути визначений. При цьому, перебіг вказаного строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін."

Здійснивши аналіз укладеного між сторони Договору, суд дійшов висновку, що його положення не містять іншого строку (терміну) нарахування пені, а тому до спірних правовідносин сторін підлягають застосуванню положення ч.6 ст.232 ГК України та нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені суд дійшов висновку про задоволення заявленого позову в частині стягнення 116 644,99 грн за період з 01.02.2024 по 24.07.2024.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 17 129,82 грн та 42 922,96 грн інфляційних втрат за період з 01.02.2024 по 29.10.2024 суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування ст.625 ЦК України, викладену у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, згідно з якими.

При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі - Постанова КМУ №1078) та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст.625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Враховуючи наведені висновки, здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої суми, суд дійшов висновку про правомірність вимог в частині стягнення 17 129,82 грн 3% річних та 42 922,92 грн інфляційних втрат.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.

Вирішуючи питання судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 9 476,71 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. озов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (вул. Подільська, буд. 1В, с. Гришівці, Вінницький район, Вінницька область, 23337; код ЄДРПОУ 43413041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВОПРАЙМ" (просп. Валерія Лобановського, буд. 56, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 43559004) 613 027,47 грн сума сновного боргу, 116 644, 99 грн пені, інфляційних втрат в розмірі 42 922,96 грн, 3 % річних в розмірі 17 129, 82 грн та 9 476,71 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ.

4 Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5 Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6 Примірник повного судового рішення надіслати на електронні адреси позивача - ovoprime@yaico.com.ua, відповідача - office@vt-development.net та до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 10 лютого 2025 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи