Ухвала

від 10.02.2025 по справі 907/1106/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" лютого 2025 р. м. УжгородСправа № 907/1106/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,

за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.

розглянувши матеріали

за позовом заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України, м. Київ

до відповідача-1 Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Харків

та до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький механічний завод", м. Рахів Рахівський район Закарпатської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

про визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів

За участю представників:

прокуратури Романюк Діана Володимирівна, посвідчення № 069365 від 01.03.2023

позивача Дан Євгенія Михайлівна, представник в порядку самопредставництва

відповідача-1 Гачак І.О., адвокат, довіреність №10474 від 09.07.2024 - в режимі відеоконференції

відповідача-2 Півоваров Михайло Володимирович, представник в порядку самопредставництва - в режимі відеоконференції

третьої особи не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький механічний завод" та просить визнати недійсним договір від 30.03.2020 № Л/НХ-20146/НЮ про закупівлю товару, укладений між Акціонерним товариством «Укрзалізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький механічний завод». Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький механічний завод» (вул. Миру, 34, м. Рахів, Рахівський район, Закарпатська область, 90600, код ЄДРПОУ 01056280) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Ґедройця, 5, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79007, ЄДРПОУ 40081195) грошові кошти у розмірі 717 471,60 грн, а з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Ґедройця, 5, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79007, ЄДРПОУ 40081195) одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 717 471,60 грн стягнути в дохід держави, в особі Державної аудиторської служби України (вул. П. Сагайдачного, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 40165856). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький механічний завод» (вул. Миру, 34, м. Рахів, Рахівський район, Закарпатська область, 90600, код ЄДРПОУ 01056280) на користь Запорізької обласної прокуратури (вул. Дмитра Апухтіна, 29а, м. Запоріжжя, 69057, розрахунковий рахунок UA438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, у сумі 11 032,10 грн.

Прокурор, обгрунтовуючи вимоги посилається зокрема на норми ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/1106/24 визначено головуючого суддю Худенка А.А., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10.02.2025 на 12:00 год., залучено Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (79000, м. Львів, вул. Коперника, 4, код ЄДРПОУ: 20812013) як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та встановлено учасникам справи строк на подання до суду заяв по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі, з огляду на таке.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають обирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення у справі "Воловік проти України" від 06.12.2007).

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).

Крім того, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення у справі "Бентем проти Нідерландів" від 23.10.1985), при цьому очевидні суперечності у прецедентній практиці вищого суду та невиконання механізму, спрямованого на забезпечення гармонізації судової практики, виступають причиною порушення прав громадян на справедливий судовий розгляд (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Аксіс та інші проти Туреччини").

Пунктом 4 частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.

Згідно зі статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

В силу частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 та абзац 1 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 3-р(І)/2019).

Так, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, що знаходяться в загальному доступі, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 13.11.2024 справу № 922/3456/23 за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі 1) Харківської міської ради та 2) Північно-Східного офісу Держаудитслужби до відповідачів: 1) Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, 2) Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору про закупівлю товарів та стягнення коштів передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Обґрунтовуючи підстави для передачі вказаної справи на розгляд об`єднаної палати Касаційний господарський суд вказав, що фактично як у справі № 922/3456/23, що переглядається, так і у справі № 914/1507/23, від правових висновків у якій прагне відступити колегія суддів, єдиним доказом того, що оспорюваний договір завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є рішення Антимонопольного комітету України в антимонопольній справі, яким встановлений факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів. Проте, сам лише факт вчинення учасниками порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням Антимонопольного комітету України, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчинені під час укладення договору, мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства. Для визнання недійсним правочину на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 і частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України має бути доведено, що зміст правочину та мета його вчинення завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів Верховного Суду звернула увагу на те, що положення Закону України "Про захист економічної конкуренції" є спеціальними у випадку порушення його норм, зокрема, шляхом узгодженої поведінки на торгах. Цей закон також визначає можливість заявлення вимог про стягнення шкоди, завданої таким порушенням. Відтак, прокурор, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред`явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено статтею 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Колегія суддів у справі № 922/3456/23 пропонує відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.10.2024 у cправі № 914/1507/23, про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 20.12.2024 прийняв до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 922/3456/23.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/8358/19 наголосив, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Так, обґрунтовуючи подання до суду позовної заяви прокурор, з посиланням на статті 203, 215, 228 Цивільного України зазначає, що укладання оспорюваного договору про закупівлю супроводжувалося грубим порушенням принципів добросовісної конкуренції внаслідок вчинення учасниками відкритих торгів антиконкурентних узгоджених дій, що призвело до спотворення результатів торгів, внаслідок чого рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.10.2022 № 63/38-р/к у справі № 63/1-01-11-2021 були притягнуті до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Із загального змісту судових рішень у справі № 922/3456/23 вбачається, що вказана справа є подібною до справи, яка перебуває у провадженні суду, як за предметом спору, так і за суб`єктним складом та правовим регулюванням спірних правовідносин.

Таким чином, суд у підготовчому засіданні з власної ініціативи виніс на обговорення питання про зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23, оскільки її правові висновки можуть мати істотне значення для розгляду даної справи та забезпечення єдності судової практики.

Під час підготовчого засідання учасники справи № 907/1106/24 вказали що їм невідомо про наслідки розгляду справи № 922/3456/23 об`єднаною палатою Верховного Суду.

Також судом встановлено що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, що знаходяться в загальному доступі, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду станом на 10.02.2025 відсутні дані про остаточне рішення у справі № 922/3456/23.

Присутні у судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали зупинити провадження у справі № 907/1106/24 до завершення перегляду судового рішення у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3456/23.

Представник відповідача 2 залишивши це питання на розсуд суду. Представник відповідача 1 заперечував проти зупинення провадження, а вказав на необхідність оголосити перерву для встановлення чи завершено перегляд судового рішення у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3456/23 .

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Зупинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України можливе лише на стадії підготовчого провадження.

Відтак, враховуючи підстави даного позову, висновки об`єднаної палати у справі № 922/3456/23 будуть мати значення при вирішенні справи № 907/1106/24 і також підлягають застосуванню у даному спорі, який виник із подібних правовідносин.

Враховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 907/1106/24 до вирішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23 та виготовлення повного тексту відповідної постанови.

Керуючись статтями 182, 185, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Зупинити провадження у справі № 907/1106/24 до завершення перегляду судового рішення у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3456/23.

2. Зобов`язати сторони, після усунення підстав, що зумовили зупинення провадження у даній справі, письмово повідомити про це суд з прикладенням відповідних доказів.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку до Західного апеляційного господарського суду.

4. Копії ухвали направити учасникам справи

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.02.2025.

Суддя А.А. Худенко