Рішення

від 10.02.2025 по справі 908/3193/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/225/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2025 Справа № 908/3193/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-МЕТАЛ», (01013, м. Київ, вул. Баренбойма, буд. 1)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок УКРСИЛІКАТ», (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4, прим. № 109)

про стягнення 127365,38 грн.

06.12.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 33 від 05.12.2024, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 05.12.2024, (вх. № 3519/08-07/24 від 06.12.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-МЕТАЛ», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок УКРСИЛІКАТ», м. Запоріжжя про стягнення 127365,38 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 1606 від 21.04.2021, в тому числі 111499,31 грн. заборгованості з компенсації орендної плати за землю та відшкодування комунальних послуг, 5088,91 грн. 3 % річних та 10777,16 грн. інфляційних втрат.

Пунктом третім прохальної частини позовної заяви позивач просить здійснювати нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на суму основного боргу з 05.12.2024 до моменту виконання рішення суду.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2024 справу № 908/3193/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.12.2024прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3193/24, справі присвоєно номер провадження справи 4/225/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 08.02.2025.

Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-МЕТАЛ» заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з компенсації орендної плати за землю та відшкодування комунальних послуг за договоромкупівлі-продажу нерухомого майна № 1606 від 21.04.2021в сумі 111499,31 грн. Також, за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором позивачем нараховано 5088,91 грн. 3 % річних та 10777,16 грн. інфляційних втрат. Посилаючись на ст. ст. 509, 514, 526, 612, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 11.12.2024у справі №908/3193/24 відповідачу запропоновано у строк до 30.12.2024, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання,а також у строк до 22.01.2025 подати заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Позивачу цією ж ухвалою суду запропоновано у строк до 10.01.2025 подати суду відповідь на відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням на території України воєнного стану, доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua, обмежений.

З доступних відомостей, які знаходяться у вільному доступі у мережі Інтернет (зокрема, ресурси opendatabot.ua, youcontrol.com.ua, тощо), вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок УКРСИЛІКАТ» (ідентифікаційний номер 38783573) є: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4, прим. № 109, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 11.12.2024 про відкриття провадження у справі №908/3193/24, яка направлялася відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу, повернулася до суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку: «За закінченням терміну зберігання».

За приписами ч. 4 ст. 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Частиною третьою статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4)день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №908/3193/24.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 11.12.2024 у справі №908/3193/24 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 10.01.2025 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 10.02.2025.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

21.04.2021 між Приватним акціонерним товариством «Украі?нська гірничо-металургіи?на компанія» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок УКРСИЛІКАТ» (Покупець, відповідач у справі) укладено Договір купівлі-продажу нерухомого маи?на №1606 (надалі Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору продавець передає (продає) у власність покупця належне йому на праві власності нерухоме майно (надалі за текстом - нерухоме майно), що знаходиться за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Фінальна, будинок 1г, а Покупець приймає у власність (купує) зазначене нижче нерухоме майно та зобов?язується сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі, а саме: - Об?єкт-1 - Головний корпус інв. № 10-0011, загальною площею 4054,1 кв.м.; - Об?єкт - Головний корпус інв. № 10-001, загальною площею 2648,0 кв.м.; - Об??єкт -3 - Побутові приміщення інв. № 10-0060, загальною площею 615,4 кв.м.; Об?єкт -4 - Підготовче відділення інв. № 10-0002, загальною площею 680,8 кв .м.; - Об?єкт-5- Арматурний цех інв. № 10-0041, загальною площею 1525,9 кв.м.; - Об?єкт - Трансформаторна підстанція інв. № 10-0005, загальною площею 93,1кв.м. Вищевказане нерухоме майно розташоване на земельних ділянках: - площею 3,3398 га, кадастровий номер: 2310100000:02:018:0056, - площею 1,9633 га, кадастровий номер: 2310100000:02:017:0038.

Відповідно до пп. 4.3.2. Договору покупець зобов`язаний оформити право користування земельною ділянкою орієнтовною площею 0,7861 га, на якій розташоване нерухоме майно, шляхом поділу, відповідно до вимог чинного законодавства, земельної ділянки площею 3,3398 га, кадастровий номер: 2310100000:02:018:0056, а також право користування земельною ділянкою орієнтовною площею 0,4788 га, на якій розташоване нерухоме майно, шляхом поділу, відповідно до вимог чинного законодавства, земельної ділянки площею 1,9633 га, кадастровий номер:2310100000:02:017:0038. До моменту оформлення такого права користування щомісячно сплачувати продавцю компенсацію витрат з орендної плати за землю, з розрахунку використання земельної ділянки орієнтовною площею 1,2649 га. Розрахунки з компенсаціі? витрат на оплату орендноі? плати за землю здіи?снюється в національніи? валюті Украі?ни в безготівковіи? формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, зазначении? в цьому Договорі, на підставі виставленого Продавцем рахунку, у строк до 25 числа місяця, наступного за місяцем, за якии? сплачується орендна плата за земельну ділянку.

Згідно п. 5.1 Договору у випадку порушення умов даного Договору Сторони несуть відповідальністьвідповідно до умовданого Договору та чинного законодавства України.

Відповідно до Акту приймання передачі від 21.04.2021 Приватне акціонерне товариство «Украі?нська гірничо-металургіи?на компанія» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок УКРСИЛІКАТ» нерухоме майно визначене умовами Договору.

Постановою Господарського суду Дніпропетровськоі? області у справі №904/1530/23 від 13.06.2023 Приватне акціонерне товариство «Украі?нська гірничо-металургіи?на компанія» визнано банкрутом.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК Украі?ни закріплено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінении? іншою особою внаслідок: передання ним своі?х прав іншіи? особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК Украі?ни до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

26.02.2024 проведено аукціон щодо продажу маи?на Приватного акціонерного товариства«Украі?нська гірничо-металургіи?на компанія».

Відповідно до Акту про придбання маи?на на аукціоні від 06.03.2024, ПАТ «Украі?нська гірничо-металургіи?на компанія» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-МЕТАЛ» (позивач у справі)маи?но (право вимоги), а саме: - дебіторська заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок УКРСИЛІКАТ» за Договором купівлі-продажу нерухомого маи?на № 1606 від 21.04.2021 в сумі 111 499, 31 грн.

09.05.2024 позивачем на адресу відповідача направлена вимога за вих. №6 щодо сплати заборгованості за Договором купівлі-продажу нерухомого маи?на № 1606 від 21.04.2021.

Вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 1606 від 21.04.2021 зі сплати компенсації орендної плати за землю та відшкодування комунальних послуг стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі ст.ст. 269, 270 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об`єктом оподаткування земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно пп.269.1.1.2 пп.269.1.1, п. 269.1.2, п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є: платники земельного податку; власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; 269,1.2. платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Загальний розмір заборгованості з компенсації орендної плати за землю та відшкодування комунальних послуг за договором купівлі-продажу нерухомого майна №1606 від 21.04.2021складає 111499,31 грн.

Відповідачем факт порушення взятих на себе зобов`язань за умовами Договорукупівлі-продажу нерухомого майна №1606 від 21.04.2021належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростований.

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Отже, відповідач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору купівлі-продажу нерухомого майна №1606 від 21.04.2021 належним чином та в повному обсязі не виконав.

Факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Станом на час розгляду спору відповідач доказів сплати заборгованості зі сплати компенсації з орендної плати за землю та відшкодування комунальних послуг не надав.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем за порушення строків розрахунків заявлені вимоги про стягнення 5088,91 грн. 3 % річних за загальний період з 25.05.2023 по 05.12.2024.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних судом перевірений та встановлено, що вказаний розрахунок позивачем виконаний правильно.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 5088,91 грн. 3 % річних заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем за порушення строків розрахунків за постачання спожитої електричної енергії заявлені вимоги про стягнення 10777,16 грн. інфляційних втрат, які розраховані за загальний період червня 2023 по листопад 2024 року.

Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний правильно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 10777,16 грн. інфляційних втрат заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.

Відповідачем контррозрахунок суми штрафних санкцій заявлених позивачем до стягнення суду не наданий.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-МЕТАЛ», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок УКРСИЛІКАТ», м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок УКРСИЛІКАТ», (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4, прим. № 109, ідентифікаційний код 38783573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-МЕТАЛ», (01013, м. Київ, вул. Баренбойма, буд. 1, ідентифікаційний код 32847201) 111499 (сто одинадцять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) грн. 31 коп. заборгованості компенсації з орендної плати за землю та відшкодування комунальних послуг за за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 1606 від 21.04.2021, 5088 (п`ять тисяч вісімдесят вісім) грн. 91 коп.3 % річних, 10 777 (десять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 16 коп. інфляційних втратта 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне судове рішення складено « 10» лютого 2025 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.