Рішення

від 28.01.2025 по справі 910/9347/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.01.2025Справа № 910/9347/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Панасюк Ю.М. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей «Кампус»

третя особа Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі»

про стягнення 1229071,66 грн

за участі представників:

від позивача - Марковська В.В. (уповноважений представник);

від відповідача - Плискань І.О. (уповноважений представник);

- ДавиденкоД.В. (уповноважений представник);

від третьої особи - Кирилов М.С. (уповноважений представник).

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей «Кампус» про стягнення 1229071,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, в частині повної та своєчасної оплати отриманої електричної енергії, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 1168795,69 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 17934,35 грн та інфляційні втрати у розмірі 42341,62 грн.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що від обсягу спожитої Відповідачем електроенергії потрібно віднімати обсяги побутових лічильників №№02506357, 02506374, 02508056, 02506286, 02584520, 02506354, які представники ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» відмовилися включати лічильники у договір та розрахунки Відповідач зазначає, що позивачем не доведено правильності нарахувань (розрахунків) за електричну енергію.

Третя особа у своїх поясненнях вказала, що з 16.02.2021 розподіл електричної енергії на житлові будинки за адресою АДРЕСА_1 здійснюється на підставі Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до умов якого приєднано ТОВ «Місто для людей «Кампус» за особовим рахунком № НОМЕР_1 . Крім того, ТОВ «Місто для людей «Кампус» має субспоживачів, електроустановки яких послідовно підключені від засобів обліку основного Споживача, які, в свою чергу, мають з ОСР договірні відносини про надання послуг з розподілу електричної енергії. Також третя особа вказала, що дати зняття показників споживачів з прямими договорами та ТОВ «Місто для людей «Кампус» відрізняються, що впливає на щомісячні показники та з 1 числа по 6 число щомісяця обсяги спожитої електричної енергії мешканців будинку лягають на загальнобудинкові лічильники відповідача, а після 6-го числа щомісяця відраховуються ОСР. Третя особа підтвердила, що за листопаді 2023 - березень 2024 року відповідачу було надано послугу з розподілу електричної енергії по о/р НОМЕР_1 за точками комерційного обліку в загальному обсязі 632697 кВт*год.

У судовому засіданні 28.01.2025 представники позивача та третьої особи підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представника відповідача в судовому засідання проти позову заперечили, просили суд відмовити.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ «Київські енергетичні послуги» (далі - Постачальник) та ТОВ «Місто для людей «Кампус» (далі - Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. (п.2.1. Договору)

Згідно з абз. 1 п. 5.1 Договору Споживач розраховується із Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією.

Пункт 5.8 Договору визначає, що розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.

Відповідно до абз. 1 розділу 5 Комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк вказаний у рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку.

Абзацом 2 розділу 5 Комерційної пропозиції передбачено, що рахунок за фактичне споживання формується Споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет». В інших випадках рахунок формується та надається Постачальником Споживачу на підставі отриманих від Споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий Споживачем у відповідному енергоофісі Постачальника.

Згідно абз. 3 розділу 5 Комерційної пропозиції, у разі неотримання Споживачем рахунку, Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим Споживачем.

Датою початку постачання електричної енергії в заяві-приєднання визначено 19.02.2021. Відповідачу присвоєно особовий рахунок - № НОМЕР_1

Також, як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2021 розподіл електричної енергії на житлові будинки за адресою АДРЕСА_1 здійснюється на підставі Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Відповідно до п. 2.3.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку (далі - АКО) та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку електричної енергії та ПРРЕЕ.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються, згідно з даними, отриманими від АКО в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку АКО в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до п. 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний оператор системи розподілу.

Згідно п.8.6.15. Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №311 дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

Відповідно до п. 5.1.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі - ККОЕЕ) для комерційних розрахунків використовуються дані з основного вузла обліку власника електроустановки (об`єкта) за умови його відповідності вимогам проєктних рішень.

Разом з тим, відповідно до п.п. 2.3.3 п. 2.3 розділу ІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ККОЕЕ, ПРРЕЕ та проєктно-технічної документації та рішень за ними.

Згідно до п. 2.3.12. ПРРЕЕ, споживання електричної енергії за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції має бути забезпечене окремим комерційним обліком.

Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами вимірювальної техніки, які дають можливість організувати комерційний облік за відповідним тарифом (ціною) на всій площадці вимірювання.

Електрична енергія, яка використовується на об`єкті побутового споживача на непобутові потреби, обліковується та оплачується окремо за відповідними тарифами.

Пунктами 2.3.13, 2.3.14 ПРРЕЕ визначено, що обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць. Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому ККОЕЕ.

Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до п. 8.6.1 ККОЕЕ зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

Пунктом 8.6.2 ККОЕЕ індивідуальні побутові споживачі зобов`язані щомісяця зчитувати фактичні покази зі всіх лічильників, встановлених на об`єкті споживача, для яких відсутня можливість дистанційного зчитування даних, та надавати їх до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, відповідному оператору системи розподілу або ППКО (у ролі ОЗД)

Відповідно до пп. 8.6.3, 8.6.4 ККОЕЕ зчитані та передані індивідуальним побутовим споживачем покази лічильника(ів) протягом періоду, що починається за два календарні дні до кінця розрахункового місяця та закінчується на третій календарний день наступного розрахункового періоду (календарного місяця), вважаються показами на початок першої доби календарного місяця.

Покази лічильника, зчитані та передані індивідуальним побутовим споживачем шляхом зазначення цих показів у сплаченому рахунку електропостачальника, вважаються показами на початок доби оплати цього рахунка.

Зчитані та передані індивідуальним побутовим споживачем покази лічильника(ів) протягом періоду, що починається з четвертого календарного дня та закінчується за два календарні дні до кінця розрахункового місяця, за відсутності переданих (зчитаних) показів шляхом дистанційного зчитування лічильника, є (до дати отримання наступних фактичних показів лічильника) вихідними даними для визначення оціночних показів лічильника (зокрема на початок першої доби наступних календарних місяців) та вважаються показами лічильника на початок доби їх передачі.

Пунктами 8.6.5 - 8.6.7 ККОЕЕ визначено, що в разі неотримання оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) від споживача фактичних показів лічильника(ів) до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, та за умови, що з технічних причин покази не отримані за допомогою засобів дистанційної передачі даних, оціночні покази лічильника на початок першої доби цього календарного місяця визначаються оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) шляхом додавання до останнього отриманого ними фактичного показу лічильника величини добутку середньодобового споживання на кількість днів (діб) між датою останнього зчитування фактичних показів та першим числом цього календарного місяця.

Якщо за підсумками наступного місяця споживач надасть покази лічильника, визначення фактичного обсягу розподілу та споживання електричної енергії за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показів, показів, зчитаних оператором системи або ППКО та показів, на які споживачу здійснено розрахунки.

Зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим. При обладнанні вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних інформація про покази лічильників за розрахунковий місяць формується відповідним ППКО через канали дистанційного зв`язку.

Пунктом 8.6.8. ККОЕЕ передбачено, що непобутові та колективні побутові споживачі зобов`язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. Наведені у звіті останні фактичні покази лічильників вважаються показами на початок першої доби календарного місяця.

Схемою електропостачання житлового будинку передбачено нарахування обсягів споживання електричної енергії за показниками засобів обліку з відрахуванням обсягів споживання електроенергії мешканцями кватир та власниками вбудованих нежитлових приміщень, з якими у ОСР укладені індивідуальні договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Відповідно до п. 5.9.4 ККОЕЕ, якщо до технологічних електричних мереж основного споживача приєднані електроустановки інших суб`єктів господарювання, власників мереж тощо, розрахунковий облік має бути організований основним споживачем таким чином, щоб забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків відповідно до обраної основним споживачем комерційної пропозиції електропостачальника в розрахунковому періоді.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».

За період з листопада 2023 року по березень 2024 року позивачем було сформовано та виставлено відповідачу рахунки від 06.11.2023 № 75374013/11/1 - на суму 312 929,76 грн; від 06.12.2023 № 75374013/12/1 - на суму 355 275,36 грн; від 06.01.2024 № 75374013/1/1 - на суму 337 766,88 грн; від 06.02.2024 № 75374013/2/1 - на суму 362 596,08 грн; від 06.03.2024 № 75374013/3/1 - на суму 304 392,00 грн, а також позивачем проводились коригування.

Так за період з 01.11.2023 по 31.03.2024 відповідачу було нараховано до сплати 1672960,08 грн.

При цьому, судом встановлено, що відповідачем здійснювались часткові оплати за отриману електричну енергію на загальну суму 504164,39 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про надходження коштів із зазначенням відповідних призначень платежів.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем в порушення взятих на себе зобов`язань не здійснено своєчасної та повної оплати переданої йому електричної енергії за Договором, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 1168795,69 грн.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

За умовами пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за Договором, що виникла у спірний період, яка складає 1168795,69 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, або докази, що підтверджують відсутність у відповідача обов`язку зі сплати цієї суми коштів, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 17934,35 грн та інфляційних втрат у розмірі 42341,62 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки останні виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Щодо доводів та заперечень відповідача, зокрема, щодо неврахування позивачем обсягів побутових лічильників №№02506357, 02506374, 02508056, 02506286, 02584520, 02506354, суд зазначає наступне.

Додатком №3 до Договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії о/р НОМЕР_1 визначено відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії ТОВ «Місто для людей «Кампус», в т.ч. із відомостями про засоби комерційного обліку електричної енергії.

В той же час, суд зазначає, що вказані Відомості про засоби комерційного обліку електричної енергії не містять інформації про №№02506357, 02506374, 02508056, 02506286, 02584520, 02506354.

Також в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази опломбування вказаних лічильників, їх перебування на обліку, так само як відсутні докази, які б свідчили про невідповідність наданих ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» позивачу даних для розрахунків обсягів спожитої електроенергії відповідачем.

Крім того, суд зазначає, що оскільки при формуванні рахунків для оплати спожитої електроенергії позивач використовує дані отримані від ОСР та у випадку незгоди відповідача із розрахунками щодо обсягів спожитої електроенергії, споживач (відповідач) не позбавлений права звернутися до ОСР, в даному випадку до - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», зокрема, в судовому порядку щодо здійснення ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» коригувань спожитої електроенергії та зарахування відомостей із зазначених відповідачем засобів комерційного обліку електричної енергії у випадку їх опломбування та перебування на обліку.

Інші доводи сторін судом розглянуто та відхилено, оскільки вони не впливають на встановлені судами обставини та результат вирішення спору.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, за приписами ст.1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Суд зазначає, що за подання вказаного позову до суду підлягав сплаті судовий збір у розмірі 14748,86 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 15289,55 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжними інструкціями №3556263 від 10.07.2024 та №3375494 від 19.03.2024.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе задовольнити клопотання ТОВ «Київські енергетичні послуги» про повернення надмірно сплаченої суми судового збору у розмірі 540,69 грн.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей «Кампус» (03028, м. Київ, вул. Стратегічне шосе, буд. 2; ідентифікаційний код 42078362) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 31; ідентифікаційний код 41916045) заборгованість у розмірі 1168795 (один мільйон сто шістдесят вісім тисяч сімсот дев`яносто п`ять) грн 69 коп., 3% річних у розмірі 17934 (сімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн 35 коп., інфляційні втрати у розмірі 42341 (сорок дві тисячі триста сорок одна) грн 62 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 14748 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок вісім) грн 86 коп.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 31; ідентифікаційний код 41916045) судовий збір у розмірі 540 (п`ятсот сорок) грн 69 коп., сплачений за платіжними інструкціями №3556263 від 10.07.2024 та №3375494 від 19.03.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 07.02.2025.

Суддя Я.В. Маринченко