Рішення

від 10.02.2025 по справі 910/14664/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.02.2025Справа № 910/14664/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Відділу освіти виконавчого комітету Помічнянської міської ради (вул. Січових Стрільців, буд.1-А, м. Помічна, Кіровоградська обл., 27030; ідентифікаційний код 41765931)

до Фізичної особи - підприємця Волошинової Олени Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 207 532, 80 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернувся Відділ освіти виконавчого комітету Помічнянської міської ради (далі за текстом - Відділ освіти ВК Помічнянської МР, Позивач) з позовом до Фізичної особи-підприємця Волошинової Олени Олександрівни (далі за текстом - ФОП Волошинова О.А., Відповідач) про стягнення 207 532,80 грн. штрафу за невиконання договору № 65 від 19.03.2024 (далі за текстом - Договір).

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що у визначений Договором строк Відповідачем не здійснено поставку товару, що стало підставою для одностороннього розірвання Договору та нарахування штрафу.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Заперечуючи щодо задоволення позову Відповідач не заперечує щодо порушення умов Договору та не здійснення поставки товару у визначені сторонами строки.

Однак, Відповідач стверджує, що таке порушення сталося як наслідок форс-мажорних обставин, що виключає можливість відповідальності, а відтак свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

3. Процесуальні дії у справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 позовну заяву Відділу освіти ВК Помічнянської МР залишено без руху, Позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду переліку додатків, які надаються Позивачем на підтвердження обставин, викладених у позові у якості доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

13.12.2024 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли докази від Позивача на виконання вимог ухвали суду.

19.12.2024 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Відповідача щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного провадження, в тексті яких сторона просить суд визнати поважними причини пропуску встановленого судом строку на подання таких заперечень, розглянути його по суті, а подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 відмовлено у поновленні ФОП Волошиновій О.А. процесуального строку на подання заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без розгляду.

25.12.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

20.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій Позивач просить суд продовжити строк на її подання.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 та 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Як вбачається із відомостей Електронного Суду відзив на позову заяву доставлено до електронного кабінету Позивача 26.12.2024, а відтак відповідь на відзив мала бути поданою у строк до 31.12.2024.

Однак в силу здійсненої кібератаки 19.12.2024 на державні реєстри та інформаційні системи Міністерства юстиції України у Позивача до 16.01.2025 не було доступу до електронного кабінету, що спричинило прострочення процесуального строку.

Суд не вбачає підстав для продовження процесуального строку на подання відповіді на відзив оскільки станом на дату подачі такий строк закінчився, однак суд вважає необхідним з метою повного та всебічного розгляду справи поновити процесуальний строк на подання відповіді на відзив з власної ініціативи.

24.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста надійшли заперечення на відповідь на відзив.

29.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про розподіл судових витрат.

30.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Відповідача із запереченнями щодо розподілу судових витрат, які заявлено до відшкодування Позивачем.

04.02.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Відповідача про прийняття доказів для визначення судових витрат та розподіл цих витрат.

06.02.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про зменшення витрат Відповідача на професійну правничу допомогу.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

15.02.2024 Відділом освіти ВК Помічнянської МР оголошено процедуру закупівлі «Код ДК 021:2015:32320000-2: Телевізійне й аудіовізуальне обладнання (Мультимедійний проєктор з короткофокусним об`єктивом)», ідентифікатор закупівлі UA-2024-02-15- 007952-a, а саме 12 одиниць товару у строк до 21.03.2024.

12.03.2024 відбулося розкриття пропозицій, серед яких найбільш економічно вигідною ціновою пропозицією стала пропозиція ФОП Волошинової О.О. з вартістю 518 832,00 грн без ПДВ.

19.03.2024 між Відділом освіти ВК Помічнянської МР та ФОП Волошиновою О.О. укладено Договір, згідно якого ФОП Волошинова О.О. зобов`язувалася поставити Товар, наведений у Специфікації, яка є Додатком №1 до Договору.

Згідно пункту 6.1 Договору термін поставки Товару - до 21.03.2024 включно.

Відповідно до пункту 8.5 Договору у випадку порушення строку поставки Товару, передбаченого пунктом 6.1 Договору, Продавець сплачує Покупцеві штраф у розмірі 40% від вартості непоставленого Товару.

Згідно доводів Позивача, станом на 21.03.2024 Товар не поставлено Замовнику.

З позовної заяви вбачається, що Відділом освіти ВК Помічнянської МР на електронну адресу отримано лист за вих. № 3002 від 20.03.2024 від ФОП Волошинової О.О. з повідомленням про дію форс-мажорних обставин, а саме блокади українсько-польського кордону, а також проханням укласти додаткову угоду про розірвання договору у зв`язку з неможливістю продовження виконання договору.

Позивачем встановлено відсутність підстав для звільнення Відповідача від відповідальності оскільки станом на дату укладання Договору уже діяли обставини блокади українсько-польського кордону.

В силу зазначеного, Позивачем надіслано Відповідачу претензію про стягнення штрафних санкцій вих. № 36/01- 18/1 від 25.03.2024 за Договором в розмірі 207 532,80 грн.

Станом на момент подання позову Відповідачем сплата штрафних санкцій не здійснена, а 06.04.2024 Позивачем розірвано договір поставки № 65 від 19.03.2024 в односторонньому порядку шляхом повідомлення про це Відповідача листом від 26.03.2024 № 37/01-18/1 за 10 календарних днів до дати розірвання договору.

Заперечуючи щодо задоволення позову, Відповідач зазначає, що він має бути звільнений від відповідальності - нарахованих штрафних санкцій в силу існування форс-мажорних обставин.

Відповідач зазначає, що згідно листа вих. №3002 від 20.03.2024, товар, який підлягав поставці Позивачу по Договору замовлений Відповідачем у іншої особи та мав бути поставлений з Польщі.

Проте в результаті блокади, яка почалась 20.03.2024 через протести польських аграріїв (у яких взяли участь близько 70 тисяч людей у Польщі), які виразились у загальнонаціональному страйку, виникли значні труднощі на дорогах по всій Польщі, що стало фактичною причиною неможливості для Відповідача вчасно виконати своє договірне зобов`язання перед Позивачем.

Суд зазначає, що лист вих. № 3002 від 20.03.2024 в матеріалах справи відсутній, а натомість наявна лист-заявка № 229 від 19.03.2024, адресована ФОП Рудь Р.А. на поставку товару за договором № 2711/23 від 27.11.2023 та № 50/А-1205-2023 від 10.01.2024.

Так, Відповідач стверджує, що в період дії Договору відбулись обставини, які істотно ускладнили виконання зобов`язань за Договором у частині своєчасної поставки Товару, а також суттєво вплинули на баланс майнових інтересів сторін Договору.

Крім того, про такі обставини Позивач завчасно повідомлений.

Відповідач звертає увагу суду на той факт, що Позивач приховав від суду факт того, що першочергово Договір розірвано за згодою сторін 06.04.2024, а сторонами засвідчено відсутність будь яких претензій одна до одної, пов`язаних з виконанням Договору.

На підтвердження вказаного Позивачем надано скріншот електронної переписки Позивача та Відповідача за 18.04.2024 (додано до відзиву) та копію додаткової угоди 1 до Договору з підписом Відповідача.

У відповіді на відзив Позивач не погоджується твердженням про існування форс-мажорних обставин у Відповідача під час виконання дії Договору, оскільки останні не підтверджені належними доказами.

Блокування кордону Польщі почалося орієнтовно з листопада 2023, тобто існували станом на дату укладання Договору.

Із наданих Позивачем заперечень на відповідь на відзив вбачається, що Відповідачем на підтвердження існування форс-мажорних обставин не надано жодних належних доказів.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору , суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором поставки.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 ГК України та частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом вище, кінцевий строк поставки товару за Договором згідно пункту 6.1 - до 21.03.2024 включно.

Матеріали справи не містять доказів поставки Відповідачем товару, що свідчить про порушення Відповідачем умов Договору.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини 1 статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

За змістом частини 2 статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Так, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати (пункт 75).

Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Таких саме висновків дотримуються колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21, у постанові від 04.10.2022 у справі № 927/25/21.

В силу зазначеного вище, суд дійшов висновку, що підстави для звільнення Відповідача від відповідальності з огляду на форс-мажорні обставини відсутні оскільки їх існування не доведено належними та допустимими доказами.

Посилання та доводи сторін на закриття польського кордону, тривалість такого закриття, факт перебування вантажу в такий період на кордоні не може бути прийнято судом до уваги при розгляді справи оскільки не підтверджено доказами.

Суд звертає увагу Відповідача, що останній укладаючи 19.03.2024 Договір повинен був врахувати всі ризики підприємницької діяльності в частині поставки товару до 21.03.2024 із закордону із врахування погодженого Відповідачем розміру штрафу за неналежну поставку товару.

Так, спірні правовідносини не є на переконання суду винятковими та надзвичайними, а фактично виникли внаслідок неналежного виконання Відповідачем договірних зобов`язань.

Із наданих Відповідачем скріншотів електронних переписок взагалі не вбачається можливості встановити відношення останньої до спірних правовідносин, в силу чого такий доказ не впливає на суть справи.

Надана Відповідачем додаткова угода №1 до Договору не містить підпису Позивача та не була надіслана Відповідачу (докази зворотного у справі відсутні), що виключає її погодження стороною Позивача та підтверджує безпідставність аргументів Відповідача в частині розірвання Договору з його ініціативи.

Суд зазначає, що відповідно до статті 615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Положеннями статті 651 ЦК України визначено підстави для розірвання договору, яке допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, зокрема, внаслідок істотного порушення умов такого договору другою стороною.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів визначено статтею 188 ГК України.

У цивільному законодавстві закріплено конструкцію «розірвання договору» (статті 651 - 654 ЦК України). Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору. У спеціальних нормах ЦК України досить часто використовується формулювання «відмова від договору» (наприклад, у статтях 665, 739, 766, 782). Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.09.2021 в справі № 727/898/19 (провадження № 61-7157св20).

Тлумачення статті 651 ЦК України з урахуванням принципу розумності свідчить, що: сторони в договорі як універсальному регуляторі можуть визначити момент з якого договір вважатиметься розірваним внаслідок вчинення односторонньої відмови від договору.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 756/420/17.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 Договору визначено, що Покупець має право достроково розірвати Договір у разі невиконання зобов`язань Продавцем, повідомивши його про це не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати розірвання.

Згідно доданих до позову доказів суд зазначає, що Позивач правомірно скористався своїм правом на розірвання Договору в односторонньому порядку, повідомивши про це Відповідача листом від 26.03.2024 № 37/01-18/1 за 10 календарних днів до дати розірвання договору.

Не отримання Відповідачем поштового повідомлення є суб`єктивною поведінкою сторони та не впливає на правомірні дії Позивача.

Крім того, умовами Договору передбачено лише право Позивача на його одностороннє розірвання.

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (стаття 549 ЦК України).

В силу зазначеного вище, суд дійшов висновку, що Позивачем правомірно здійснено нарахування Відповідачу штрафу в розмірі 207 532, 80 грн, а відтак вимоги Позивача підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що не вбачає підстав зобов`язувати сторону Позивача надавати письмові відповіді на питання Відповідача у порядку статті 90 ГПК України за клопотання останнього, оскільки останні не спростовують та не нівелюють встановлених судом вище обставин.

Витрати на професійну правничу допомогу понесені Позивачем йому не відшкодовуються в силу положень частини 2 статті 124 ГПК України оскільки Позивачем при зверненні до суду з даним позовом такі витрати не включалися у попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікував понести у зв`язку із розглядом справи.

Крім того суд зазначає, що Позивачем не зазначено про можливість подання заяви про розподіл витрат разом із додатковими доказами у визначеному частиною 8 статті 129 ГПК України порядку, що в свою чергу унеможливлює долучення таких доказів та їх розгляд по суті.

Витрати на професійну правничу допомогу понесені Відповідачем йому не відшкодовуються з огляду на задоволення позовних вимог.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи встановлений судом факт порушення Відповідачем договірного зобов`язання в частині строків поставки товару за Договором, Позивачем правомірно нараховано штраф у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Витрати Позивача по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Витрати Позивача та Відповідача на професійну правничу допомогу не відшкодовуються сторонам.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Відділу освіти виконавчого комітету Помічнянської міської ради - задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Волошинової Олени Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Відділу освіти виконавчого комітету Помічнянської міської ради (вул. Січових Стрільців, буд.1-А, м. Помічна, Кіровоградська обл., 27030; ідентифікаційний код 41765931) штраф - 207 532 (двісті сім тисяч п`ятсот тридцять дві) грн 80 коп та судовий збір - 3 112 (три тисячі сто дванадцять) грн 99 коп.

3. У відшкодуванні Відділу освіти виконавчого комітету Помічнянської міської ради витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

4. У відшкодуванні Фізичній особі - підприємцю Волошиновій Олені Олександрівні витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 10.02.2025

Суддя Антон ПУКАС