Рішення

від 10.02.2025 по справі 910/12982/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.02.2025Справа № 910/12982/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Естет Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська медична естетична академія"

про стягнення 844 955,01 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Естет Груп" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська медична естетична академія" (далі - відповідач) про стягнення 844 955,01 грн, з яких сума боргу - 366 015,00 грн, інфляційні втрати - 94 577,31 грн, 3% річних - 27 202,24 грн, пеня 357 160,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено зобов`язання за договором № 08016 від 08.10.2020 у частині здійснення розрахунку за поставлений товар у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій.

Копія вказаної ухвали суду доставлена до електронного кабінету позивача та його представника 30.10.2024 о 17.06 год. та відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою учасникам 31.10.2024.

Відповідачу копія ухвали суду направлена за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення № 0610202072928 повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв`язку від 12.11.2024, в якій причиною невручення поштового відправлення зазначено «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Крім того, ухвала суду опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач у даній справі правом на подання письмових пояснень та заперечень не скористався.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних та достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення на такі вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ЕСТЕТ ГРУП» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА ЕСТЕТИЧНА АКАДЕМІЯ» (Покупець) було укладено Договір поставки № 08016 від 08.10.2020, згідно з умовами якого Позивач зобов`язувався постачати, а Відповідач - приймати та оплачувати готову продукцію та аксесуари (далі - Товар) (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору покупець оплачує товар, який постачається за даним договором, шляхом перерахування на рахунок постачальника грошових коштів. При цьому сторони погодили, що оплата за товар здійснюється покупцем протягом 3-х робочих днів з моменту його реалізації, але в будь-якому випадку не пізніше 120 календарних днів від дати фактичної поставки такого товару (партії товару), відповідно до видаткових накладних.

Згідно з п. 10.11 договору останній важається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скраплення печатками сторін та діє до 31.12.2021.

Договір вважається автоматично пролонгованим на один календарний рік, якщо жодна із сторін не менш ніж за тридцять календарних днів до закінчення дії договору письмово не заявить про бажання його розірвати.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, позивачем за період з 09.10.2020 по 20.12.2021 поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 475 134,00 грн, що підтверджується накладними № СМ008746 від 09.10.2020, № РЕ300001649 від 20.04.2021, № РЕ300001895 від 16.06.2021, № РЕ300002099 від 04.08.2021, № РЕ300002745 від 20.12.2021.

Відповідачем 13.09.2021 сплачено 30 000,00 грн.

Крім того, відповідно до накладних на повернення відповідачем повернуто позивачу товар на загальну суму 109 119, 00 грн.

Як вказує позивач у позові, жодних інших оплат за договором Відповідач не здійснював. Останнє повернення було здійснено 17.01.2022, у зв`язку з чим, за твердженням позивача, у відповідача існує заборгованість у розмірі 336 015,00 грн (475 134,00 - 30 000,00 -109 119,00).

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 94 577,31 грн, 3% річних в розмірі 27 202,24 грн та пені 357 160,46 грн.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність заявлених позивачем вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Так, частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Під час розгляду даної справи суду на надано доказів виконання зобов`язання за договором поставки на суму 366 015,00 грн (оплати товару на вказану суму або його повернення позивачу).

За вказаних обставин, суд вважає заявлену позивачем вимогу про стягнення з відповідача 366 015,00 грн основного боргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 27 202,24 грн 3% річних, 94 577,31 грн втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, суд зазначає, що останні виконані арифметично вірно та відповідно до норм чинного законодавства, а відтак, вимоги про стягнення 27 202,24 грн 3% річних, 94 577,31 грн втрат від інфляції є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 357 160,46 грн пені.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Як визначено ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У силу ч. 2, ч. 3 вказаної норми штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.1 договору у разі несвоєчасної оплати покупцем товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення виконання зобов`язання, від суми заборгованості, за кожний день прострочення платежу протягом всього періоду невиконання зобов`язання по оплаті.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та штрафу, суд зазначає, що розрахунок пені виконаний відповідно до умов договору та чинного законодавства, а тому вимоги про стягнення з відповідача 357 160,46 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що висновок про те, що в договорі сторони можуть передбачити не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд, зокрема можуть право пов`язувати період нарахування пені з подією, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати) мітиться в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 916/1777/19.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладення на відповідача в розмірі 10 139,46 грн.

Судом враховано, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12 674,33 грн, що становить 1,5% ціни позову.

Позивачем позовна заява подана в електронній формі через підсистему «Електронний суд».

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Водночас, позивач не позбавлений можливості відповідно до ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» звернутись до суду з клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 2 534,87 грн (12 674,33-10 139,46).

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська медична естетична академія" (04211, м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, будинок 4, корпус 4, код 43342149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Естет Груп" (03022, м. Київ, вул. Козацька, 120/4, корпус Ж, код 43058719) суму боргу в розмірі 366 015,00 грн (триста шістдесят шість тисяч п`ятнадцять грн 00 коп.), інфляційні втрати у розмірі 94 577,31 грн (дев`яносто чотири тисячі п`ятсот сімдесят сім грн 31 коп.), 3% річних у сумі 27 202,24 грн. (двадцять сім тисячі двісті дві грн 24 коп.), пеню у розмірі 357 160,46 грн. (триста п`ятдесят сім тисяч сто шістдесят грн 46 коп.), судовий збір у розмірі 10 139,46 грн (десять тисяч сто тридцять дев`ять грн 46 коп.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 10.02.2025.

Суддя О.Г. Удалова