Рішення

від 10.02.2025 по справі 912/2447/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2025Справа № 912/2447/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ЦЕНТР «МОРІОН»

до Фізичної особи-підприємця Федосова Олександра Олександровича

про стягнення 68 677,34 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Господарського суду Кіровоградської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ЦЕНТР «МОРІОН» до Фізичної особи-підприємця Федосова Олександра Олександровича про стягнення 68 677,34 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 59 977,75 грн, штраф у розмірі 5997,77 грн, пеня у розмірі 2701,82 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано порушенням відповідачем умов договору суборенди нежитлових приміщень від 15.04.2024 № 6-М-2024.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2024 матеріали вказаної позовної заяви направлено за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.10.2024 справу № 912/2447/24 за вказаним позовом передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ЦЕНТР «МОРІОН» до Фізичної особи-підприємця Федосова Олександра Олександровича про стягнення 68 677,34 грн до повернення із Господарського суду Кіровоградської області належним чином оформлених матеріалів справи № 912/2447/24.

20.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 912/2447/24 з Господарського суду Кіровоградської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

02.12.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 прийнято позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ЦЕНТР «МОРІОН» до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/2447/24, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень, а позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

24.12.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд уважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕСТЕРРА» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ЦЕНТР «МОРІОН» (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 4-БТ-2023, за яким з урахуванням договору про внесення змін та доповнень до вказаного договору оренди від 15.04.2024 позивачу передано у строкове платне користування, зокрема, нежитлове приміщення № 9 (група приміщень 13), загальною площею 49,8 кв.м., що знаходиться на 5-му поверсі нежилого будинку - будівлі заводу (літера А) за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 17.

15.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ЦЕНТР «МОРІОН» (орендар) та Фізичною особою-підприємцем Федосовим Олександром Олександровичем (суборендар) укладено договір суборенди нежитлових приміщень № 6-М-2024 (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого орендар зобов`язується передати суборендареві у строкове платне користування, а суборендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, визначені в п. 1.2. цього договору, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендарю суборендну плату за користування майном та здійснювати відшкодування визначених цим договором витрат орендаря.

Згідно з п. 1.2. об`єктом оренди визначено нежитлове приміщення № 9 (група приміщень 13), загальною площею 49,8 кв.м., що знаходиться на 5-му поверсі нежилого будинку - будівлі заводу (літера А) за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 17.

В п. 1.4. Договору сторони визначили, що стан об`єкта суборенди на момент передачі в суборенду придатний для використання у відповідності до мети суборенди, визначеної у п. 2.1. цього договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору об`єкт суборенди передається суборендарю у користування для використання суборендарем приміщень відповідно до їх функціонального призначення (нежитлові приміщення). Якщо для ведення господарської діяльності у суборендаря виникне необхідність змінити функціональне призначення об`єкта суборенди, то суборендар може здійснити заміну функціонального призначення об`єкта суборенди за власний рахунок та за обов`язковим попереднім письмовим погодженням такої зміни з орендарем.

Згідно з п. 3.1. Договору орендар зобов`язаний передати, а суборендар зобов`язаний прийняти об`єкт суборенди в строкове платне користування не пізніше 01.05.2024 включно. Передача об`єкта суборенди оформляється Актом приймання-передачі (п. 3.1. Договору).

До дати, визначеної у п. 3.1. Договору орендар зобов`язаний підготувати об`єкт суборенди для передачі суборендарю. Всі недоліки або пошкодження об`єкта суборенди суборендар при прийнятті зобов`язаний зазначити в Акті приймання-передачі об`єкта (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору об`єкт суборенди передається в суборенду на строк до 30.04.2025.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що суборендна плата за користування об`єктом суборенди протягом одного повного календарного (розрахункового) місяця складається з двох частин, а саме: з основної суборендної плати та додаткової суборендної плати.

Відповідно до п. 5.2. Договору основна суборендна плата за користування об`єктом суборенди становить, зокрема, з 01.05.2024 до 30.09.2024 - 18 942,00 грн без ПДВ за один розрахунковий (календарний) місяць суборенди.

За п. 5.3. Договору сторони домовилися про те, що розмір основної суборендної плати залежить від курсу гривні до долара США, офіційно встановленого Національним банком України та розраховується наступним чином:

основна суборендна плата підлягає коригуванню за умови зростання офіційного курсу української гривні по відношенню до долара США станом на перший день поточного розрахункового місяця строку суборенди, шляхом помноження базової вартості основної суборендної плати на коефіцієнт зміни офіційного курсу української гривні до одного долара США, встановленого НБУ. Коригування має бути відображено у рахунку, що надається орендарем суборендарю;

коефіцієнт зміни офіційного курсу української гривні до одного долара США (для цілей застосування умов пункту 5.4. цього договору) розраховується наступним чином: офіційний курс української гривні до одного долара США на перше число розрахункового місяця строку суборенди ділиться на офіційний курс української гривні до одного долара США на дату укладення цього Договору.

Офіційний курс гривні до долара США на дату укладення цього Договору складає 39,3990 грн за 1 долар США.

Розмір основної суборендної плати за відповідний розрахунковий місяць розраховується орендарем станом на перше число кожного поточного розрахункового місяця та зазначається у рахунку на оплату послуг з суборенди та по закінченню відповідного місяця - у акті наданих послуг.

Відповідно до п. 5.4. Договору суборендар зобов`язаний протягом 10 (десяти) календарних днів з дня підписання сторонами Акту приймання-передачі перерахувати на рахунок орендаря, зазначений у цьому Договорі, основну суборендну плату за перший розрахунковий місяць строку суборенди у розмірі 18 942,00 грн без ПДВ.

У подальшому, починаючи з другого розрахункового місяця строку суборенди суборендар сплачує основну суборендну плату за користування об`єктом суборенди передоплатою, на підставі рахунку орендаря, в сумі, яка розраховується за поточний розрахунковий місяць строку суборенди відповідно до положень п.п. 5.2.- 5.3. цього Договору (з урахуванням коригування (індексації) основної суборендної плати відповідно до п. 5.3. Договору). Сплата основної суборендної плати здійснюється єдиним платежем на рахунок орендаря щомісячно в термін до 10 (десятого) числа кожного поточного (розрахункового) місяця строку суборенди (п. 5.4.3. Договору).

Пунктом 5.5. Договору визначено, що основна суборендна плата сплачується суборендарем за період фактичного користування об`єктом суборенди, починаючи з дати підписання Акта приймання-передачі об`єкта суборенди від орендаря до суборендаря. Останнім днем фактичного користування об`єктом суборенди є дата підписання сторонами Акта приймання-передачі при поверненні об`єкта суборенди орендарю, або дата спливу строку суборенди (чи інша, встановлена орендарем на підставі Договору дата), якщо за рішенням орендаря об`єкт суборенди вважається повернутим без підписання Акта приймання-передачі (згідно з п. 3.6. Договору).

Фактичне користування суборендарем об`єктом суборенди щомісяця підтверджується сторонами шляхом складання і підписання акта наданих послуг. Проєкт акта наданих послуг складається орендарем, підписується та скрпілюється печаткою орендаря і передається суборендарю або надсилається йому поштою за адресою, вказаною у цьому Договорі. Суборендар зобов`язаний підписати (і скріпити печаткою - за її наявності) акт наданих послуг та повернути один примірник акта орендарю протягом 5 (п`яти) календарних днів від дати отримання акта від орендаря. Якщо у вказаний строк суборендар не повернув один примірник акта наданих послуг орендарю та не висунув обґрунтованих заперечень щодо акта наданих послуг у письмовій формі, то вважається, що акт наданих послуг узгоджений суборендарем без зауважень.

Відповідно до п. 5.6. Договору суборендар також щомісячно сплачує орендареві за користування об`єктом суборенди додаткову суборендну плату, розмір якої визначається виходячи із витрат орендаря (за поточний розрахунковий місяць строку суборенди) із забезпечення об`єкта суборенди електроенергією, холодною водою та водовідведенням холодної та гарячої води, постачання гарячої води (у разі наявності) тощо. Суборендар щомісячно додатково (понад основну суборендну плату) сплачує додаткову суборендну плату на підставі рахунку орендаря протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання відповідного рахунку орендаря.

При цьому, вартість використаної на об`єкті суборенди електроенергії, холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, постачання гарячої води (у разі наявності) тощо, що підлягає відшкодуванню, розраховується згідно з показниками засобів індивідуального обліку (лічильників), що встановлені на об`єкті суборенди, за тарифами, визначеними організаціями-постачальниками відповідних послуг (ресурсів). У разі відсутності відповідних лічильників вартість певних комунальних послуг розраховується орендарем пропорційно площі об`єкта суборенди до загальної площі будівлі, де розташований об`єкт суборенди.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами (і скріплення печатками сторін у разі їх наявності) та діє до спливу строку суборенди (п. 11.1. Договору).

Договір може бути достроково розірваний (припинений) за домовленістю сторін, що оформлюється договором про внесення змін та доповнень до цього Договору (п. 11.5. Договору).

Відповідно до п. 11.6. Договору будь-яка сторона має право розірвати договір в односторонньому порядку за умови письмового повідомлення іншої сторони за 2 (два) місяця до розірвання Договору суборенди. При цьому, Договір суборенди не може бути розірваний в односторонньому порядку раніше спливу 3 (тримісячного) строку з дня його укладення.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач, як суборендар за Договором, порушив умови Договору, не сплативши суборендну плату за період користування об`єктом суборенди з 01.06.2024 по 30.06.2024 у розмірі 20 813,69 грн, за період користування об`єктом суборенди з 01.07.2024 по 31.07.2024 у розмірі 19 449,31 грн та за період користування об`єктом суборенди з 01.08.2024 по 31.08.2024 у розмірі 19 714,75 грн. Крім того, за порушення договірних зобов`язань позивач відповідно до п. 9.4.1. Договору нарахував та просить стягнути з відповідача штрафні санкції за несвєчасну сплату суборендної плати, а саме штраф у загальному розмірі 5997,77 грн та пеню у загальному розмірі 2701,82 грн.

Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, зазначаючи, що 18.06.2024 ним було направлено позивачу листа про розірвання Договору в односторонньому порядку у зв`язку з порушенням позивачем умов п.п. 6.1.2, 6.1.6. п. 6.1. Договору, а саме, незабезпеченням об`єкта суборенди електроенергією, що, за доводами відповідача, призвело до неможливості повноцінно здійснювати свою господарську діяльність. Відповідач стверджує, що за період фактичного користування ним об`єктом суборенди суборендні платежі були сплачені у повному обсязі. В свою чергу, 18.06.2024 відповідачем було звільнено об`єкт суборенди, втім позивач на відповідні прохання щодо підписання акта приймання-передачі (повернення) приміщення не відреагував.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (Актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.05.2024) підтверджується факт передачі в користування відповідачу об`єкта суборенди за Договором, починаючи з 01.05.2024.

Вказаним актом сторонами зафіксовано, що стан об`єкта суборенди повністю відповідає умов Договору та об`єкт суборенди може використовуватись за призначенням відповідно до Договору. Недоліків та пошкоджень об`єкт суборенди не має. Також у акті зазначено про те, що приміщення оглянуто орендарем та суборендарем перед підписанням акту приймання-передачі.

В свою чергу, на підтвердження своїх доводів про неможливість використання об`єкта суборенди через невиконання позивачем своїх обов`язків за Договором через відсутність електроенергії, відповідач жодних доказів в матеріали справи не надав, як і не підтвердив жодними доказами тверджень про блокування працівниками позивача виходу з приміщення при звільненні його відповідачем 18.06.2024. Також не надано жодних доказів звільнення об`єкта суборенди, про яке вказує відповідач.

Надана відповідачем роздруківка скріншоту з електронної пошти щодо направлення 18.06.2024 листа про розірвання Договору на електронну адресу позивача, зазначену в Договорі, не може братися судом до уваги, оскільки із вказаної роздруківки неможливо встановити зміст самого листа. При цьому, окремо такого листа про розірвання Договору відповідачем в матеріали справи не надано, як і не надано акту приймання-передачі (повернення) приміщення із суборенди (хоч і не підписаного позивачем), тоді як позивачем не було підтверджено вказаних обставин щодо відповідного звернення відповідача в порядку, визначеному Договором, про розірвання цього Договору.

В свою чергу, сторонами було обумовлено неможливість розірвання Договору в односторонньому порядку раніше спливу трьохмісячного строку з дня його укладання. Будь-яких доказів узгодження сторонами розірвання Договору до спливу вказаного строку матеріали справи не містять.

Отже, суд зазначає, що наведені відповідачем обставини щодо звільнення об`єкта суборенди також нічим не підтверджені, матеріали справи не містять доказів припинення дії Договору та складення сторонами відповідного акту повернення об`єкта оренда відповідно до пунктів 3.5., 5.5. Договору, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що Договір є чинним між сторонами.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Статтею 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як вбачається із наданих в матеріали справи актів надання послуг та рахунків, позивачем нараховано відповідачу заборгованість по суборендним платежам (з урахуванням індексації) за загальний період користування приміщенням з 01.06.2024 по 31.08.2024, загальна сума якої становить 59 977,75 грн.

Суд враховує, що надані позивачем акти не містять підпису відповідача, як і не містять будь-якої обґрунтованої відмови останнього від їх підписання. Водночас, суд встановив, що акти надання послуг № 103 від 30.06.2024, № 112 від 31.07.2024 та № 133 від 31.08.2024 та відповідні рахунки за червень-серпень 2024 року направлялись на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, що підтверджується долученими позивачем описами вкладення у цінні листи № 0306507695061, № 0305607694928, поштовими накладними та фіскальними чеками про оплату послуг поштового зв`язку.

Оскільки обґрунтованих заперечень щодо вказаних актів надання послуг відповідачем не було висловлено, а обставини щодо розірвання ним Договору не знайшли свого підтвердження, вважається, що акти за червень-серпень 2024 року є погоджені відповідачем в силу умов п. 5.5. Договору.

Сторонами у п. 5.4.3. Договору погоджено термін виконання суборендарем зобов`язання зі сплати суборендної плати - до 10 числа кожного поточного (розрахункового) місяця строку суборенди.

Відтак, оскільки відповідач обізнаний з умовами Договору в частині терміну виконання зобов`язання із оплати суборендних платежів, суд дійшов висновку, що такий обов`язок відповідача сплатити на користь позивача суборендні платежі за спірний період настав.

Доказів сплати відповідачем суборендних платежів за спірний період матеріали справи не містять, що свідчить про неналежне виконання відповідачем господарських зобов`язань. Водночас, надані відповідачем платіжні інструкції № 17 від 23.04.2024 та № 20 від 08.05.2024 не є доказами сплати суборендних платежів за червень-серпень 2024 року, оскільки підтверджуються оплату коштів за перший розрахунквовий місяць суборенди (травень 2024 року), який не входить до позовних вимог, а також сплату гарантійного платежу відповідно до п. 5.4.2. Договору, який спрямовується в рахунок часткової сплати основної суборендної плати за користування об`єктом суборенди протягом останнього розрахункового місяця строку суборенди. Оскільки між сторонами не було підписано акту приймання-передачі (повернення) об`єкта суборенди, як і не було представлено інших документів про фактичне повернення об`єкту суборенди відповідачем позивачу, підстав вважати, що серпень 2024 року є останнім місяцем користування відповідачем об`єктом суборенди, у суду немає.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідач викладені у позові обставини та здійснені позивачем розрахунки заборгованості не спростував.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови Договору в частині оплати суборендних платежів за період з червня по серпень 2024 року, а відтак вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 59 977,75 грнн є обґрунтованими та правомірними.

Крім основної заборгованості, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача за порушення термінів оплати суборендних платежів штраф у розмірі 5997,77 грн та пеню у розмірі 2701,82 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексу України, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В п. 9.4.1. Договору передбачено, що за несвоєчасне або не в повному розмірі перерахування основної суборендної плати та/або несвоєчасне або не в повному розмірі перерахування додаткової суборендної плати, суборендар на вимогу орендаря сплачує на користь орендаря пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення за весь строк прострочення, а також на вимогу орендаря сплачує штраф у розмірі 10% від простроченої суми.

Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок пені та штрафу та визнано його арифметично вірним. Відповідач, у свою чергу, правильності здійсненого позивачем розрахунку штрафних санкцій не спростував.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ЦЕНТР «МОРІОН» до Фізичної особи-підприємця Федосова Олександра Олександровича про стягнення 68 677,34 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 59 977,75 грн, штраф у розмірі 5997,77 грн, пеня у розмірі 2701,82 грн, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Федосова Олександра Олекснадровича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ЦЕНТР «МОРІОН» (вул. Голосіївська, 17, м. Київ, 03039; ідентифікаційний код 41396957) 59 977,75 грн заборгованості, 5 997,77 грн штрафу, 2701,82 грн пені та 3028,00 грн судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 10.02.2025.

Суддя Т. Ю. Трофименко