ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
10.02.2025Справа № 910/13184/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., за участю секретаря судового засідання Баринової О.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремтекс Лтд» (вул.Ділова, буд.6, м.Київ, 03150; ідентифікаційний код 42576207)
про стягнення 564 876,32 грн
За участі представників:
позивача: Колядинська А.Ю.;
відповідача: не з`явився;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Служба зовнішньої розвідки України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремтекс Лтд» про стягнення 564 876,32 грн, з яких 73 679,52 грн пені та 107 449,30 грн штрафу за порушення строку виконання робіт, а також 383 747,50 грн штрафу нарахованого у зв`язку з одностороннім розірванням договору з підстав невиконання (відмовою від виконання) виконавцем взятих на себе зобов`язань.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з виконання робіт за договором № 313/21 від 07.04.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
На виконання частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу, вказану ухвалу було надіслано судом до електронних кабінетів учасників справи, та отримано ними, про що в матеріалах справи містяться повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.01.2025, витребувано у позивача додаткові докази.
27.12.2024 від позивача надійшли мотивовані пояснення про неможливість подання суду витребуваних доказів.
10.01.2025 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів та здійснення розгляду справи у закритому судовому засіданні.
У підготовче засідання 13.01.2025 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи міститься повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету позивача.
У підготовчому засіданні 13.01.2025 судом було частково задоволено клопотання позивача про здійснення розгляду справи у закритому судовому засіданні, оголошено частину судового засідання щодо дослідження доказів, долучених позивачем до матеріалів справи 10.01.2025, закритою. 13.01.2025 судом закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 10.02.2025.
У судове засідання 10.02.2025 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи міститься повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету позивача.
Представник позивач надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
У судовому засіданні 10.02.2025 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
07.04.2021 між Військовою частиною НОМЕР_1 (що є умовним найменуванням Служби зовнішньої розвідки України) (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремтекс Лтд» (виконавець) було укладено договір № 313/21 (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати та здати йому в установлений цим Договором строк послуги з поточного ремонту периметрової огорожі об`єкта «Білицька», розташованої за адресою: м.Київ, вул.Білицька, 13-А інв. № 1013100029.
Роботи за цим Договором виконуються у строк до 15.06.2021 з дати підписання даного Договору (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору договірна ціна цього Договору визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною цього Договору, є твердою і складає 1 534 990,00 грн.
Згідно з п. 10.1 Договору приймання-передача закінчених робіт проводиться шляхом підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. №№ КБ-2в, КБ-3).
Пунктами 11.1, 11.2 Договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом десяти робочих днів на підставі належним чином оформлених актів приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт та витрати (ф. №№ КБ-2в, КБ-3). Виконавець визначає обсяги та вартість виконаних робіт та понесених витрат, що підлягають оплаті, та готує відповідні підтверджуючі документи (ф. №№ КБ-2в, КБ-3), розрахунки та подає їх для підписання замовнику. Замовник зобов`язаний підписати подані виконавцем документи, що підтверджують виконання робіт і понесення витрат, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом п`яти робочих днів з дня одержання.
У п. 14.3 Договору визначено, що виконавець несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов`язань за Договором і у таких сумах, зокрема, у разі порушення строку виконання робіт за Договором з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1% вартості Договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Згідно з п. 14.7 Договору у разі одностороннього розірвання Договору з підстав невиконання (відмови від виконання) виконавцем взятих на себе зобов`язань за Договором, останній зобов`язується сплатити на користь замовника штраф у розмірі 25% від ціни Договору протягом 5 робочих днів з моменту розірвання Договору.
З наведеним кореспондується п. 13.5 Договору, яким передбачено, що у разі невиконання (відмови від виконання) зобов`язань виконавцем, замовник в односторонньому порядку може розірвати цей Договір шляхом письмового повідомлення виконавця.
Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє щодо бюджетних зобов`язань до 31.12.2021, щодо виконання робіт - до 15.06.2021, а стосовно інших зобов`язань, взятих сторонами за даним Договором - до повного їх виконання (п. 16.1 Договору).
У процесі виконання Договору сторонами було підписано:
- акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 187 399,68 грн;
- акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 73 213,66 грн;
- акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 96 004,87 грн.
Виконані відповідачем роботи були оплачені позивачем платіжними інструкціями № 2349 від 21.05.2021 на суму 187 399,68 грн, № 2350 від 21.05.2021 на суму 73 213,66 грн та № 4246 від 03.08.2021 на суму 96 004,87 грн.
Як зазначає позивач, зважаючи на повільний темп виконання робіт за Договором, він направив відповідачу лист № 16/4/2310 від 10.06.2021, у якому спонукав останнього до належного виконання умов Договору.
Листом № 16/4/2989 від 02.08.2021 позивач повідомив відповідача про розірвання Договору в односторонньому порядку на підставі п. 13.5 Договору.
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача із претензією № 3/3/355/Бі від 30.08.2024, відповідно до якої вимагав сплатити штрафні санкцій в загальному розмірі 564 876,32 грн.
З огляду на порушення відповідачем строку виконання робіт за Договором та розірвання Договору з ініціативи позивача, останній звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 73 679,52 грн пені та 107 449,30 грн штрафу за порушення строку виконання робіт, а також 383 747,50 грн штрафу у зв`язку з одностороннім розірванням договору з підстав невиконанням (відмовою від виконання) відповідачем взятих на себе зобов`язань.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України).
У пункті 2.1 Договору сторони визначили строк виконання робіт - до 15.06.2021.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідач виконав, а позивач прийняв роботи за Договором на загальну суму 356 618,21 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи, підписані підписами сторонами та скріплені їх печатками, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 187 399,68 грн, акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 73 213,66 грн, акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 96 004,87 грн.
Докази виконання решти робіт за Договором на суму 1 178 371,79 грн в матеріалах справи відсутні.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як встановлено частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 14.3 Договору у разі порушення строку виконання робіт за Договором з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1% вартості Договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
З огляду на викладене, оскільки неналежне виконання відповідачем зобов`язання за Договором підтверджується матеріалами справи, обставин, які є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, не наведено, позовна вимога про стягнення з відповідача пені, нарахованої на підставі п. 14.3 Договору за прострочення виконання зобов`язання, визнається судом обґрунтованою.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, проведений із договірної ціни в розмірі 1 534 990,00 грн за період з 16.06.2021 (дня, наступного за граничним днем виконання робіт за Договором) по 02.08.2021 (день, зазначений позивачем як дата розірвання Договору), суд не виявив у ньому помилок, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі - 73 679,52 грн.
Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Судом встановлено, що прострочення виконання відповідачем робіт тривало понад тридцять днів, що зумовлює для нього настання правових наслідків у вигляді сплати штрафу в розмірі 7% від ціни Договору.
Виходячи з викладеного, сума штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 107 449,30 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 383 747,50 грн штрафу у зв`язку з одностороннім розірванням договору з підстав невиконання (відмовою від виконання) відповідачем взятих на себе зобов`язань.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України, яка кореспондується зі статтею 188 ГК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.
Як встановлено судом, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору, який за своєю природою є договором підряду.
У статті 849 Цивільного кодексу України визначені права замовника під час виконання роботи за договором підряду. Так, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч.1). Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч.2). Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч.3). Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч.4).
Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.
Як зазначає позивач, зважаючи на повільний темп виконання робіт за Договором, він звертався до відповідача листом № 16/4/2310 від 10.06.2021, у якому спонукав останнього до належного виконання умов Договору, а листом № 16/4/2989 від 02.08.2021 позивач повідомив відповідача про розірвання Договору в односторонньому порядку на підставі п. 13.5 Договору, яким передбачено, що у разі невиконання (відмови від виконання) зобов`язань виконавцем, замовник в односторонньому порядку може розірвати цей Договір шляхом письмового повідомлення виконавця.
У розвиток цього положення, сторони у п. 14.7 Договору передбачили, що у разі одностороннього розірвання Договору з підстав невиконання (відмови від виконання) виконавцем взятих на себе зобов`язань за Договором, останній зобов`язується сплатити на користь замовника штраф у розмірі 25% від ціни Договору протягом 5 робочих днів з моменту розірвання Договору.
Суд відзначає, що безпідставне невиконання робіт відповідно до умов Договору підрядником є порушенням зобов`язального права, а саме статті 525 Цивільного кодексу України, яке, з огляду на положення ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України, є передумовою для виникнення у замовника права відмовитися від договору підряду з відшкодуванням підрядником збитків.
Отже, договір підряду може бути розірваний внаслідок односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін, тому до предмета судового дослідження у справі входить, зокрема, чи мала місце одностороння відмова замовника від договору та чи був повідомлений підрядник про цю відмову.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 918/271/18, від 21.10.2019 у справі № 916/3009/17.
В контексті обставин цієї справи істотне значення має факт направлення (вручення) позивачем повідомлення про розірвання Договору відповідачу, адже за змістом п. 13.5 Договору замовник може розірвати цей Договір шляхом письмового повідомлення виконавця.
У свою чергу позивач не надав доказів направлення (вручення) відповідачу листа №16/4/2989 від 02.08.2021, вказавши про знищення томів номенклатурної справи, до якої було долучено реєстр, який є доказом направлення вказаного листа.
Відтак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що Договір було достроково розірвано замовником в односторонньому порядку на підставі п. 13.5 Договору, й, відповідно, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу, передбаченого п. 14.7 Договору, в розмірі 25% від ціни Договору, що становить 383 747,50 грн, позаяк відсутня така передумова для його сплати як одностороннє розірвання Договору з підстав невиконання (відмови від виконання) відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 73 679,52 грн пені та 107 449,30 грн штрафу за порушення строку виконання робіт.
Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2 716,93 грн - на відповідача, в розмірі 5 756,21 грн - на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремтекс Лтд» (вул.Ділова, буд.6, м.Київ, 03150; ідентифікаційний код 42576207) на користь Служби зовнішньої розвідки України (вул.Нагірна, буд.24/1, м.Київ, 04107; ідентифікаційний код 33240845) пеню в розмірі 73 679 (сімдесят три тисячі шістсот сімдесят дев`ять) грн 52 коп., штраф в розмірі 107 449 (сто сім тисяч чотириста сорок дев`ять) грн 30 коп. за порушення строку виконання робіт та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 716 (дві тисячі сімсот шістнадцять) грн 93 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.02.2025.
Суддя Т.П. Капцова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2025 |
Оприлюднено | 11.02.2025 |
Номер документу | 125025555 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі надання послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Капцова Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні