Рішення від 28.01.2025 по справі 910/4562/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.01.2025Справа № 910/4562/24За позовом Служби зовнішньої розвідки України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісні Акценти", м. Львів

про стягнення 1 640 099,99 грн,

суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Колядинська А.Ю. (в порядку самопредставництва);

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

5.04.2024 року Служба зовнішньої розвідки України (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Корпоративні рішення" (відповідач) суми штрафу в розмірі 1 640 099,99 грн, у зв`язку з поставкою відповідачем неякісного товару за Державним контрактом на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням №973/21 від 27.09.2021 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 року матеріали справи №910/4562/24 передано на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справ за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.07.2024 року.

10.05.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ремонт поставленого за контрактом товару вже проводився за рахунок відповідача, а повторний вихід з ладу обладнання спричинений неправильною експлуатацією товару позивачем, а саме через перебої у напрузі. У зв`язку з чим вини відповідача у несправності обладнання немає.

24.05.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що оскільки гарантійний строк 24 місяці, на відповідача покладено обов`язок здійснити гарантійне усунення недоліків товару. При цьому, повторний вихід з ладу одних і тих же ПЕОМ свідчить про їх неякісність.

31.05.2024 до суду від позивача надійшло клопотання з якого вбачається, що відповідач змінив найменування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 повідомлено сторін про те, що підготовче засідання, призначене на 02.07.2024 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці. Наступне засідання призначено на 20.08.2024 року.

В підготовчому засіданні 20.08.2024 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, змінено найменування відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Корпоративні рішення" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісні Акценти" та оголошено перерву до 22.10.2024 року.

Ухвалою від 22.10.2024 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 28.01.2025 року.

В судовому засіданні 28.01.2025 року в справі було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2012 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено Державний контракт на поставку (закупівлю) за державним оборонним замовленням №973/21 (надалі - Контракт) відповідно до п. 1. якого виконавець зобов`язується у 2021 році виготовити і поставити замовникові з дотриманням вимог законодавства продукцію - обладнання комплексу високопродуктивних та спеціалізованих обчислень (за специфікацією): Лот №2: Спеціалізований обчислювач на графічних прискорювачах (за специфікацією), 1 комплект (код Національного класифікатору «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2015:30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частини)) (далі - продукція), зазначену в специфікації продукції, що поставляється за державним оборонним замовленням, згідно з додатком 1 (далі специфікація), а замовник - прийняти та оплатити таку продукцію.

Якість, комплектність і експлуатаційна документація продукції повинні відповідати технічній документації та нормативним документам, зазначеним у Специфікації та Технічних вимог до Обладнання комплексу високопродуктивних та спеціалізованих обчислень (за специфікацією): Лот 2: Спеціалізований обчислювач на графічних прискорювачах (за специфікацією), 1 комплект (далі - технічні вимоги), додаток 3 до Контракту, які є невід`ємною частиною Контракту. (п. 3. Контракту).

Відповідно до п. 5. Контракту загальна вартість поставленої за Контрактом продукції з урахуванням податку на додану вартість становить 8 200 499,94 грн.

Виконавець гарантує відповідність продукції, зазначеної у специфікації, технічним вимогам, здійснює її гарантійне обслуговування і ремонт. (п. 19 Контракту).

Гарантійний строк продукції становить 24 календарних місяців з дати її передачі за актом приймання-передачі продукції (накладною), про що виконавцем робиться запис у відповідному розділі формуляра, який скріплюється печаткою виконавця. (п. 20. Контракту).

Пунктом 21. Контракту визначено, що виконавець бере на себе зобов`язання протягом гарантійного строку усунути виявлені дефекти протягом 30 календарних днів у разі, коли вони не є наслідком порушення правил експлуатації або зберігання продукції. Строк гарантійного ремонту або заміни продукції (комплектуючих виробів і складових частин продукції) починає обчислюватись з моменту передачі продукції за актом приймання-передачі продукції на гарантійний ремонт та закінчується з моменту повернення продукції з ремонту, що оформлюється актом приймання-передачі продукції з ремонту. До акту приймання-передачі продукції додається акт технічного стану. Гарантійний ремонт та заміна продукції здійснюється виконавцем за свій рахунок, відповідно до вимог законодавства України.

Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє: щодо виконання бюджетних зобов`язань до 31.12.2021 року, щодо поставки продукції до 15.12.2021 року, а стосовно виконання інших зобов`язань, взятих сторонами за цим Контрактом - до їх повного виконання. (п. 35. Контракту).

Додатком 1 до Контракту сторонами оформлено специфікацію товару із визначенням найменування продукції, її кількості та вартості.

Додатком 3 до Контракту сторонами оформлено технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.

Додатком №1 від 25.11.2021 року до Контракту сторонами внесено зміни до Контракту в частині позиції «оперативна пам`ять та живлення».

На виконання умов Контракту відповідачем поставлено позивачу товару, а останнім його прийнято, на суму 8 200 499,94 грн, що підтверджується наявними в справі Актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 14.12.2021 року та видатковою накладною №1246 від 14.12.2021 року.

Як зазначено в позові, в процесі експлуатації продукції вийшли з ладу ПЕОМ з графічним прискорювачем «Комп`ютер Everest Enterprise 7655».

Так, за актом передачі-приймання товару від 20.07.2023 року відповідач повернув позивачу після позапланового гарантійного ремонту наступні ПЕОМ з графічним прискорювачем «Комп`ютер Everest Enterprise 7655»: SU765612, SU765613, SU765615, SU765616, SU765617, SU765619, SU765621, SU765622, SU765624, SU765625, SU765633, SU765635, SU765636, SU765638, SU765641, SU765642.

За актом передачі-приймання товару від 25.07.2023 року відповідач повернув позивачу після позапланового гарантійного ремонту наступні ПЕОМ з графічним прискорювачем «Комп`ютер Everest Enterprise 7655»: SU765617, SU765612, SU765638, SU7656121.

Листом №18/2/1494ВС/Б від 16.11.2023 року позивач звернувся до відповідача з листом щодо необхідності проведення гарантійного ремонту у зв`язку з виходом з ладу ПЕОМ з графічним прискорювачем «Комп`ютер Everest Enterprise 7655»: SU765612, SU765613, SU765619, SU765620, SU765624, SU765628, SU765634, SU765637, SU765639, SU765642.

Листом №16/3342-ВС від 12.12.2023 року позивач повторно просив відповідача провести гарантійний ремонт у зв`язку з виходом з ладу ПЕОМ з графічним прискорювачем «Комп`ютер Everest Enterprise 7655»: SU765612, SU765613, SU765619, SU765620, SU765624, SU765628, SU765634, SU765637, SU765639, SU765642.

08.04.2024 року позивачем складено претензію до відповідача щодо невиконання умов Контракту в частині гарантійних зобов`язань та стягнення штрафних санкцій.

Відповіді на вказані листи та претензію позивач від відповідача не отримав.

У зв`язку з поставкою відповідачем неякісної продукції та неусуненням останнім недоліків продукції позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить стягнути з відповідача суму штрафу в розмірі 1 640 099,99 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказував, що ремонт поставленого за Контрактом товару вже проводився за рахунок відповідача, а повторний вихід з ладу обладнання спричинений неправильною експлуатацією товару позивачем, а саме через перебої у напрузі. У зв`язку з чим вини відповідача у несправності обладнання немає.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, за умовами Контракту, позивачем було замовлено, а відповідачем поставлено за видатковою накладною №1246 від 14.12.2021 року (Акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 14.12.2021 року) на суму в розмірі 8 200 499,94 грн.

Однак, в подальшому, в процесі експлуатації продукції виходили з ладу ПЕОМ з графічним прискорювачем «Комп`ютер Everest Enterprise 7655», які поставлені відповідачем.

В липні 2023 року виходили з ладу ПЕОМ з графічним прискорювачем «Комп`ютер Everest Enterprise 7655»: SU765612, SU765613, SU765615, SU765616, SU765617, SU765619, SU765621, SU765622, SU765624, SU765625, SU765633, SU765635, SU765636, SU765638, SU765641, SU765642 (Акти передачі-приймання товару від 20.07.2023 року та від 25.07.2023 року, якими відповідач повернув позивачу після позапланового гарантійного ремонту ПЕОМ наявні в матеріалах справи.

Листом №18/2/1494ВС/Б від 16.11.2023 року позивач звернувся до відповідача з листом щодо необхідності проведення гарантійного ремонту у зв`язку з виходом з ладу ПЕОМ з графічним прискорювачем «Комп`ютер Everest Enterprise 7655»: SU765612 (виходив ладу влітку 2023 року), SU765613 (виходив ладу влітку 2023 року), SU765619 (виходив ладу влітку 2023 року), SU765620, SU765624 (виходив ладу влітку 2023 року), SU765628, SU765634, SU765637, SU765639, SU765642 (виходив ладу влітку 2023 року).

Проте, відповідачем повторний ремонт вказаних ПЕОМ в межах гарантійного строку проведено не було.

Як зазначалось вище, якість, комплектність і експлуатаційна документація продукції повинні відповідати технічній документації та нормативним документам, зазначеним у Специфікації та Технічних вимог до Обладнання комплексу високопродуктивних та спеціалізованих обчислень (за специфікацією): Лот 2: Спеціалізований обчислювач на графічних прискорювачах (за специфікацією), 1 комплект (далі - технічні вимоги), додаток 3 до Контракту, які є невід`ємною частиною Контракту. (п. 3. Контракту).

Згідно п. 19 Контракту виконавець гарантує відповідність продукції, зазначеної у специфікації, технічним вимогам, здійснює її гарантійне обслуговування і ремонт.

Пунктом 21. Контракту сторони передбачили, що виконавець бере на себе зобов`язання протягом гарантійного строку усунути виявлені дефекти протягом 30 календарних днів у разі, коли вони не є наслідком порушення правил експлуатації або зберігання продукції.

В обґрунтування підстав відмови в проведенні повторного гарантійного ремонту відповідач вказав, що вихід з ладу обладнання спричинений неправильною експлуатацією товару позивачем, а саме через перебої у напрузі, що підтверджується листом від 25.07.2023 року, складеним компанією, яка здійснювала ремонт ПЕОМ.

Однак, згідно наявного в матеріалах справи супровідного листа б/н від 25.07.2023 року, складеного сервісним центром ArtLine, зазначено лише серійний номер ПЕОМ (SU765612, SU765613, SU765615, SU765617, SU765619, SU765621, SU765622, SU765624, SU765625, SU765633, SU765635, SU765636, SU765638, SU765641, SU765642), дата надходження на ремонт (14.06.2023 року та 15.06.2023 року), вид робіт (платний ремонт), комплектація (пк; комп`ютер, ключ від замка передньої кришки), виявлена несправність, виконані роботи.

Проте, попри твердження відповідача, лист б/н від 25.07.2023 року, складеного сервісним центром ArtLine, не містить зазначення причин виходу з ладу ПЕОМ саме - перебої у напрузі, а тому такі твердження відповідача не підтверджені наданими до справи доказами.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не здійснено додаткового обстеження продукції (ПЕОМ) після повторного її виходу з ладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 643 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором. (ст. 675 ЦК України).

Пунктом 20. Контракту сторони передбачили, що гарантійний строк продукції становить 24 календарних місяців з дати її передачі за актом приймання-передачі продукції (накладною), про що виконавцем робиться запис у відповідному розділі формуляра, який скріплюється печаткою виконавця.

Гарантійний ремонт та заміна продукції здійснюється виконавцем за свій рахунок, відповідно до вимог законодавства України. (п. 21 Контракту).

Таким чином, у зв`язку з тим, що позивачем в межах гарантійного строку (до 14.12.2023 року) звернувся до відповідача з вимогою (лист від 16.11.2023 року №18/2/1494ВС/15/Б) щодо проведення гарантійного ремонту неякісної продукції (ПЕОМ з графічним прискорювачем «Комп`ютер Everest Enterprise 7655»: SU765612, SU765613, SU765619, SU765620, SU765624, SU765628, SU765634, SU765637, SU765639, SU765642), відповідач мав слідувати положенням укладеного між сторонами Контракту та провести гарантійний ремонт продукції, однак, чого він не вчинив.

Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до п. п. 1- 3 ч. 1 ст. 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

17.10.2019 набув чинності Закон від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким внесено зміни до ГПК, зокрема змінено назву ст. 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів", викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд звертається загалом до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК).

Таким чином суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В процесі розгляду справи сторони доводили суду існування різних (протилежних) обставин, які, на їх думку, мали значення для справи і на які вони посилалися як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідачем не доведено, наданням до матеріалів справи відповідних доказів, того, що продукція вийшла з ладу через неправильну її експлуатацію позивачем, а не через неякісність цієї продукції, враховуючи, що з ладу виходили ПЕОМ повторно після ремонту, а тому, відповідачем, в межах умов Контракту, здійснена поставка неякісної продукції.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зважаючи на встановлені обставини та враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов Контракту, що знайшло своє відображення у зазначених вище обставинах, а відповідачем зазначені обставини не заперечені, Суд дійшов висновку, що відповідачем порушено господарське зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 Цивільного кодексу України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 28.6. Контракту за порушення умов зобов`язання виконавця щодо якості продукції виконавець сплачує на користь замовника штраф у розмірі 20% вартості продукції.

Зважаючи на наведені приписи та умови Контракту, суд вважає, що вимоги про стягнення штрафу, є обґрунтованими, а тому, перевіривши наведений позивачем розрахунок суми штрафу, судом встановлено, що здійснений він у відповідності до норм закону та арифметично правильно, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбаченим цим Кодексом.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин, суд, вважає заявлені позивачем вимоги такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, у розмірі 24 601,50 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісні Акценти" (код ЄДРПОУ 44289977, місцезнаходження: 89601, Закарпатська область, Мукачівський район, м. Мукачево, вул. Зріні Ілони, буд. 176) на користь Служби зовнішньої розвідки України (код ЄДРПОУ 33240845, місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 24/1) суму штрафу в розмірі 1 640 099,99 грн (один мільйон шістсот сорок тисяч дев`яносто дев`ять гривень 99 копійок) та суму судового збору в розмірі 24 601,50 грн (двадцять чотири тисячі шістсот одна гривна 50 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 07.02.2025 року.

Суддя С. МОРОЗОВ