Рішення

від 22.01.2025 по справі 927/601/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2025Справа № 927/601/24Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром"

до Управління комунального майна Чернігівської обласної ради та Чернігівської обласної державної адміністрації

про визнання додаткової угоди недійсною та застосування наслідків недійсності правочину.

Представники сторін:

від позивача: Олексієнко О.П., в порядку самопредставництва;

від відповідача 1: Козаченко І.М., в порядку самопредставництва;

від відповідача 2: Дрозд А.С., в порядку самопредставництва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Кінотехпром» звернулось до Господарського суду Чернігівської області із позовними вимогами до Управління комунального майна Чернігівської обласної ради та Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання додаткової угоди недійсною та застосування наслідків недійсності правочину.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.07.2024 вказану позовну заяву передано за виключною до Господарського суду міста Києва.

22.07.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Кінотехпром».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Кінотехпром» до Управління комунального майна Чернігівської обласної ради та Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання додаткової угоди недійсною та застосування наслідків недійсності правочину до повернення із Господарського суду Чернігівської області матеріалів справи № 927/601/24.

20.08.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 927/601/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.

16.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.10.2024.

09.10.2024 представником відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву.

14.10.2024 представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву.

15.10.2024 представником позивача подано відповідь на відзив відповідача 1.

17.10.2024 представником відповідача 1 подано клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення відеоконференції позивач просить доручити Господарському суду Чернігівської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 клопотання Управління комунального майна Чернігівської обласної ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без розгляду та звернуто увагу Управління комунального майна Чернігівської обласної ради на можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми «Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом».

У судове засідання 21.10.2024 представники сторін з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 18.11.2024.

04.11.2024 представником відповідача 1 подано клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення відеоконференції позивач просить доручити Господарському суду Чернігівської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 у задоволенні клопотання Управління комунального майна Чернігівської обласної ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено та повторно звернуто увагу Управління комунального майна Чернігівської обласної ради на можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми «Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом».

У судове засідання 18.11.2024 представники сторін з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 09.12.2024.

19.11.2024 представником відповідача 1 подано заперечення на відповідь відзив.

У судове засідання 09.12.2024 представники сторін з`явились.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.01.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.

07.01.2025 представником відповідача 1 подано клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення відеоконференції позивач просить доручити Господарському суду Чернігівської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2025 у задоволенні клопотання Управління комунального майна Чернігівської обласної ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено та повторно звернуто увагу Управління комунального майна Чернігівської обласної ради на можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми «Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом».

У судове засідання 13.01.2025 представники сторін з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 22.01.2025.

У судове засідання 22.01.2025 представники сторін з`явились.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідачів проти позову заперечили, з підстав викладених у відзивах на позовну заяву.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 22.01.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2011 року між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради (далі - орендодавець, відповідач 1) та Приватним акціонерним товариством «Кінотехпром» (далі - орендар, позивач) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 66 (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (надалі майно), що розташоване за адресою: м.Чернігів, вул. Любецька, 66 та перебуває на бухгалтерському обліку Управління комунального майна Чернігівської обласної ради. Приміщення, які знаходяться на 1 поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею 279,6 кв. м, що має окремий вхід. Приміщення, які знаходяться в підвалі вищезазначеної будівлі, загальною площею 81,7 кв. м, що має окремий вхід. Загальна площа приміщень, що передається в оренду, складає 361,3 кв.м. Майно передається в оренду з метою здійснення виробничої діяльності.

Згідно з п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пунктів 2.3 та 2.4 Договору в разі припинення Договору майно повертається Орендарем Орендодавцю в порядку, встановленому при передачі майна Орендарю. Майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов`язок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю та до обласного бюджету незалежно від наслідків діяльності орендаря і сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акта приймання-передачі в оренду та акта приймання-передачі майна з орендного користування.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 25.03.2011, зі змінами, внесеними рішенням обласної ради від 30.09.2011.

Відповідно до п. 3.4 Договору розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у додатку № 2 до цього договору, що є невід`ємною частиною, і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) 1563,02 грн.

Орендна плата за перший (листопад 2011 року) місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць розрахунку на індекс інфляції за жовтень та листопад місяці 2011 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно з п. 3.5 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.6 Договору, у редакції, викладеній у резолютивній частині рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.08.2015 у справі №927/807/15, яке набрало законної сили, орендну плату Орендар зобов`язаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених Орендодавцем рахунків у співвідношенні, встановленим Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області або за окремим рішенням обласної ради (на період його дії).

У п. 3.7 Договору сторони встановили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що цей Договір діє з 01 листопада 2011 року по 31 жовтня 2016 року включно.

Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем в строкове оплатне користування об`єкту оренди за Договором підтверджується двостороннім актом прийому-передачі в оренду майна комунальної власності області, розташованого за адресою вул. Любецька, 66, м. Чернігів (додаток №1 до Договору).

Пунктом 5.1.12 Договору передбачено, що в разі припинення або його розірвання Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю одержане від нього майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з усіма зробленими в ньому поліпшенями, та відшкодувати Орендодавцю збитки, в разі погіршення стану або втрати (часткової або повної) орендованого майна з вини Орендаря.

Виходячи з умов пунктів 10.6., 10.8., 10.9 Договору після закінчення строку дії Договору оренди орендоване майно має бути звільнено і передано Орендодавцю за актом приймання-передачі.

У разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю.

Чинність цього Договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його укладено.

Сторони, уклавши Додаткову угоду №2 від 23.08.2017 до Договору, переглянули редакцію п.10.1 Договору та пролонгували його дію по 31.08.2017 включно.

У свою чергу, уклавши додаткову угоду №3 від 31.08.2017, сторони переглянули редакцію п.10.1 та пролонгували дію Договору по 31.10.2021 включно.

Також, Додатковою угодою № 3 пункти 3.3, 3.4. розділу 3 Договору оренди викладено в новій редакції наступного змісту:

«п.3.3. Розмір орендної плати визначається на підставі методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 17.05.2017 № 34-9/VII у новій редакції.

п.3.4. Розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у Додатку 1 до цієї Угоди до Договору, що є невід`ємною його частиною і становить за базовий місяць розрахунку 4023,53 грн.

Орендна плата за перший (вересень 2017 року) місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за серпень та вересень 2017 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством».

У подальшому, Управління комунального майна Чернігівської обласної ради звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства «Кінотехпром» про зобов`язання ПрАТ «Кінотехпром» повернути Управлінню нежитлові приміщення в будівлі, що розташована за адресою: вул. Любецька, 66, м. Чернігів, загальною площею 361,3 м2 (далі - нежитлові приміщення) шляхом підписання акта прийому-передачі, у зв`язку з припинення строку дії договору оренди нежитлових приміщень.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.02.2022 у справі №927/1177/21 позовні вимоги Управління комунального майна Чернігівської обласної ради до Приватного акціонерного товариства «Кінотехпром» задоволено повністю та зобов`язано Приватне акціонерне товариство «Кінотехпром» повернути Управлінню комунального майна Чернігівської обласної ради нежитлові приміщення в будівлі, що розташована за адресою: вул. Любецька, 66, м. Чернігів, загальною площею 361,3 м.кв, шляхом підписання акту приймання - передачі.

09.06.2023, на виконання судового рішення між сторонами підписано Акт приймання-передачі із орендованого користування майна комунальної власності Чернігівської області, розташованого за адресою вул. Любецька, 66. м. Чернігів.

При цьому, під час розгляду спору у справі №927/1177/21 господарськими судами встановлено, що 06.08.2021 позивач звернувся до відповідача з листом №03-865 від 05.08.2021 (отримано адресатом 12.08.2021, поштове відправлення №1401305545986) та повідомив, що відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-ІХ, п.143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна (затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 №483), орендар, який має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами аукціону, має звернутись до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. При цьому, якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звернутись із заявою про продовження договору оренди до моменту погашення ним такої заборгованості. Звертав також увагу на наявність у відповідача непогашеної заборгованості з орендної плати, пропущення строку подачі електронної заявки через особистий кабінет щодо продовження строку дії цього Договору та про припинення договірних відносин сторін з 31.10.2021, та як наслідок, попереджав, що до указаної дати відповідач має звільнити орендоване майно та підписати акт прийому - передачі майна з орендного користування.

24.09.2021, та повторно 29.09.2021, позивач, листами №03-1078 від 24.09.2021 та №03-1086 від 29.09.2021, звертався до відповідача (отримано адресатом 27.09.2021 та 01.10.2021, поштові відправлення 1400052372315 та 1400052372374) з вимогою звільнити займане приміщення по закінченню строку дії Договору (по 31.10.2021) та надати до Управління комунального майна Чернігівської обласної ради на підписання акт приймання - передачі з орендного користування майна.

Товариство у добровільному порядку приміщення не звільняло.

Одночасно, під час розгляду спору, судами не встановлено обставин, які б перешкоджали можливості Товариства повернути спірне майно, або ж відсутності у нього можливості підписати акт приймання-передачі майна та направити його Управлінню.

Тобто, Товариство свідомо, після закінчення строку дії договору продовжувало користуватись спірним майном та, як підтверджується матеріалами позову, частково сплачувало орендну плату за користування цим майном.

Надалі Управління комунального майна Чернігівської обласної ради звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Кінотехпром», у якому позивач просив суд стягнути з відповідача 10 974,03 грн., а саме: до обласного бюджету м. Чернігова -5779,04 грн. заборгованості з орендної плати та 123,62 грн. інфляційних нарахувань; на користь позивача - 2 476,72 грн. заборгованості з орендної плати, 52,98 грн. інфляційних нарахувань, 2 325,54 грн. пені та 216,13 грн. процентів річних за невиконання грошового забезпечення.

Приватне акціонерне товариство «Кінотехпром» подало зустрічний позов до Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, у якому просило визнати додаткову угоду № 3 від 31.08.2017 до договору оренди № 66 від 01.11.2011 недійсною з моменту її вчинення.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.03.2021 у справі № 927/1083/20 первісний позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" 5 779,04 грн. заборгованості з орендної плати та 123,62 грн. інфляційних нарахувань, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" на користь Управління комунального майна Чернігівської обласної ради 2 476,72 грн. заборгованості з орендної плати, 52,98 грн. інфляційних нарахувань, 2325,54 грн. пені, 216,13 грн. - 3% річних та 2 102,00 грн. витрат зі сплати судового збору, у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

При цьому, в означеному рішенні зазначено «Розглянувши клопотання ПрАТ «Кінотехпром» про зупинення провадження у справі, суд у підготовчому засіданні 16.02.2021 дійшов висновку про те, що нарахування орендної плати відбувалось на виконання саме договору оренди від 01.11.2011, а Методика була лише підставою для визначення розміру такої плати та про застосування якої сторони дішли згоди у договорі оренди. Цей договір не визнаний недійсним у судовому порядку і є обов`язковим для виконання сторонами, а тому навіть скасування рішення, яким затверджено Методику, не призведе до автоматичного визнання недійсним договору оренди або зміни його умов, а буде лише підставою для подальшого врегулювання взаємовідносин сторін.

При цьому відповідно до ст. 5 Цивільного кодексу України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.».

Водночас, під час розгляду спору у справі № 927/1083/20 господарським судом було встановлено, що дії позивача, який то сплачував, то не сплачував обумовлену договором орендну плату; вже наводив аналогічні заперечення щодо чинності Договору у справі №927/807/15, а після відхилення їх судом до теперішнього часу сплачував (хоча і з періодичними порушеннями) орендну плату на підставі Додаткової угоди №3, яка аналогічно Договору не була завірена нотаріально; жодних заперечень щодо чинності обумовленого на підставі Методики розміру орендної плати раніше, у тому числі, при розгляді подібних позовів у справах № 927/748/19 та № 927/658/20, не заявляв, а згодом пред`являє позов про визнання її недійсною з підстав невідповідності порядку затвердження Методики, на підставі якої визначається розмір орендної плати, нормам чинного законодавства, суперечить його попередній поведінці і є недобросовісним.

Надалі, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 у справі №620/6623/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022, визнано протиправним та нечинним рішення дев`ятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 № 34-9/VІІ «Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції».

В подальшому, Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Кінотехпром» про стягнення 336629,60 грн. заборгованості, а саме: 23 156,73 грн. заборгованості (перед обласним бюджетом) за час фактичного користування об`єктом оренди за період з 01.11.2021 по 09.06.2023 та 2 836,32 грн. інфляційних нарахувань; 49 956,06 грн. заборгованості (перед управлінням комунального майна) за час користування об`єктом оренди за період з 01.11.2021 по 09.06.2023 та 4760,49 грн. інфляційних нарахувань; 1698,37 грн. - проценти річних за невиконання грошового зобов`язання за період з 01.11.2021 по 31.05.2023; 254 221,64 грн. - неустойки.

Приватне акціонерне товариство «Кінотехпром» подало зустрічний позов до Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, у якому просить визнати додаткову угоду № 3 від 31.08.2017 до договору оренди № 66 від 01.11.2011 недійсною з моменту її вчинення.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 у справі № 927/1316/23 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Кінотехпром» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.04.2024 у справі № 927/1316/23 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.04.2024 у справі №927/1316/23 змінено, виклавши його резолютивну частину в нижчезазначеній редакції:

« 1. Первісний позов Управління комунального майна Чернігівської обласної ради до Приватного акціонерного товариства «Кінотехпром» про стягнення 336 629,60 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Кінотехпром» (14021, Чернігівська область, місто Чернігів, вул. Любецька, будинок 66; ідентифікаційний код 14293201) на користь Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (14000, Чернігівська область, місто Чернігів, проспект Миру, 43, будинок 43, ідентифікаційний код 33469166) 96 804 (дев`яносто шість тисяч вісімсот чотири) грн 84 коп. неустойки та 1 452 (одну тисячу чотириста п`ятдесят дві) грн 07 коп. судового збору.

3. В іншій частині первісного позову про стягнення 239 824,76 грн відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства «Кінотехпром» до Управління комунального майна Чернігівської обласної ради про визнання додаткової угоди №3 від 31.08.2017 до договору оренди №66 від 01.11.2011 недійсною відмовити.»

У наведеній постанові Північний апеляційний господарський суд зазначив наступне:

«У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Указане судове рішення не потребує його виконання.

Оскільки має місце застосування до Товариства ч. 2 ст. 785 ЦК України, якою встановлено спеціальний вид неустойки за несвоєчасне повернення нерухомого майна після припинення дії договору, а за своєю природою неустойка є розрахунковою величиною і складає «подвійну плату за найм речі за час прострочення», то під час розрахунку розміру неустойки, встановленої ч.2 ст. 785 ЦК України не може враховуватись Методика, затверджена рішенням обласної ради, яке визнано судом незаконним.

Застосування рішення обласної ради, яке визнане судом незаконним суперечить принципу верховенства права, проголошеному у ст.8 Конституції України.

Так, елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі

При цьому, принцип юридичної визначеності як складова конституційного принципу верховенства права є сукупністю вимог до організації та функціонування системи права, процесів правотворчості та правозастосування у спосіб, який забезпечував би стабільність юридичного становища індивіда.

Колегія суддів констатує, що 01.11.2021 договір оренди №66 припинив свою дію.

За нормою ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

У зв`язку з цим, а також оскільки визнано протиправним та нечинним рішення дев`ятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 № 34-9/VІІ «Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції», колегія суддів вважає, що для розрахунку розміру неустойки варто керуватись відповідним рішенням обласної ради, яке було чинним у період з 01.11.2021 до 09.06.2023 (дата повернення приміщень за актом приймання-передачі).

Тобто, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин сторін положення статей 8, 144 Конституції України як норм прямої дії.

Водночас, колегія суддів не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин сторін ст. 204 ЦК України, оскільки предметом спору є стягнення неустойки, передбаченої законом, а не умовами договору.

Отже, за висновком колегії суддів, розрахунок неустойки здійснюється з урахуванням Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням Чернігівської обласної ради від 25 березня 2011 року (із змінами, внесеними рішеннями обласної ради від 30 вересня 2011 року, від 18 вересня 2013 року та від 18 вересня 2014 року), а також - Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням Чернігівської обласної ради від 10 лютого 2023 року.

Колегія суддів враховує, що п. 3 рішення Чернігівської обласної ради від 10 лютого 2023 року вирішено вважати таким, що втратило чинність, рішення третьої сесії обласної ради шостого скликання від 25 березня 2011 року «Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції» з наступними змінами.

Відповідно до п. 7.1. Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням Чернігівської обласної ради від 25 березня 2011 року (далі також - Методика від 25.03.2011 року), у разі оренди нерухомого майна фізичними та іншими юридичними особами, розмір річної орендної плати визначається за формулою:

Опл.= Вп * Сор / 100

де Опл - розмір річної орендної плати, грн.;

Вп - вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення

незалежної оцінки, грн.;

Сор - орендна ставка, визначена в графі 3 додатку № 2.

Як убачається із Додатку №1 до Додаткової угоди №3 від 31.08.2017, 11.08.2017 проведено нову оцінку майна, у зв`язку з чим, вартість майна становить 689748,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору оренди №66, майно передається в оренду з метою здійснення виробничої діяльності.

У Додатку № 2 до Методики від 25.03.2011, для виробничих підприємств, (будівлі виробничого призначення, цехи, майстерні, експлуатаційні дільниці) встановлено ставку 6%.

Одночасно, Додаток № 2 має примітку: «Орендні ставки для орендарів - вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб`єктами малого підприємництва, які здійснюють виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (крім офісів), застосовуються з коефіцієнтом 0,7».

Колегія суддів враховує, що Товариство є суб`єктом малого підприємництва та здійснює виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах.

Отже, Сор - орендна ставка становить 4,2 %.

За таких вихідних даних, відповідно до Методики від 25.03.2011, орендна плата на рік дорівнює 28 969,42 грн., а на місяць дорівнює 2 414,12 грн.

У додатковій угоді №3 сторони визначили, що Базовим місяцем є липень 2017 року.

Пунктом 2.3 Методики від 25.03.2011 встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п 5.1. Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням Чернігівської обласної ради від 10.02.2023 (далі також - Методика від 10.02.2023), у разі передачі в оренду майна річна стартова орендна плата/орендна плата встановлюється у розмірі 10 відсотків від вартості орендованого майна, визначеної шляхом проведення незалежної оцінки майна, крім випадків, визначених цією Методикою.

У п. 5.2. Методики від 10.02.2023 встановлено, що при розрахунку стартової орендної плати/орендної плати за перший місяць оренди чи після перегляду розміру орендної плати розмір стартової орендної плати/орендної плати за перший місяць розрахунку визначається у такій послідовності:

Визначається розмір річної орендної плати.

Опл.= Вп * 10 / 100

де, Опл - розмір річної орендної плати, грн;

Вп - вартість орендованого майна на дату проведення незалежної оцінки, грн.

На основі розміру річної орендної плати визначається розмір орендної

плати за перший місяць оренди:

Опл. місячна = Опл / 12 * Інд.інфл.

де, Опл. місячна - орендна плата за перший місяць розрахунку, грн;

Опл. - річна орендна плата, грн;

Інд.інфл. - індекс інфляції за перший місяць оренди.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за цей місяць.

Оскільки у лютому 2023 року вступила у дію нова Методика з дати її оприлюднення (10.02.2023), то у лютому 2023 року оренда плата за 10 днів розраховується за старою Методикою та складає 1 539,4 грн (4 310,23 грн на місяць, 153,94 грн/день), а орендна плата за 18 днів цього ж місяця - за новою Методикою та становить 3 695,22 грн (5 747,9 грн на місяць, 205,29 грн/день).

При цьому, за новою Методикою від 10.02.2023 розмір орендної плати на рік становить 68 974,8 грн., а на місяць - 5 747,9 грн.

Базовий місяць - лютий 2023 року.

Розмір орендної плати за 9 днів у червні 2023 року становить 1 789,02 грн (5 963,47 грн на місяць, 198,78/день).

Отже, розмір орендної плати, розрахованої відповідно до Методик становить 75 290,30 грн. Орендні платежі мали б такий розмір: у листопаді 2021 року проіндексований розмір оренди становив - 3 334,01 грн, у грудні 2021 року - 3 354,02 грн, у січні 2022 року - 3 397,62 грн, у лютому 2022 року - 3 451,98 грн, у березні 2022 року - 3 607,32 грн, у квітні 2022 року - 3 719,15 грн, у травні 2022 року - 3 819,57 грн, у червні 2022 року - 3 937,97 грн, у липні 2022 року -3 965,54 грн, у серпні 2022 року - 4 009,16 грн, у вересні 2022 року - 4 085,33 грн, у жовтні 2022 року - 4 187,47 грн, у листопаді 2022 року - 4 216,78 грн, у грудні 2022 року - 4 246,30 грн, у січні 2023 року - 4 280,27 грн, у лютому 2023 року - 5 234,62 грн, у березні 2023 року - 5 874,96 грн, у квітні 2023 року - 5 886,71 грн, у травні 2023 року - 5 916,14 грн, у червні 2023 року - 1 789,02 грн.

Відповідно, розмір належної до сплати неустойки становить - 150 580,6 грн.

Водночас, матеріалами справи підтверджується внесення Товариством на користь Управління грошових коштів у якості орендних платежів уже після закінчення строку дії договору, у розмірі 53 775,76 грн.

За здійснених апеляційним господарським судом розрахунків, належний до стягнення розмір неустойки становить - 96 804,84 грн.

Отже, саме у цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.».

Звертаючись з позовом до суду у даній справі, позивач зазначає, що оскільки орендар сплачував орендну плату орендодавцеві, яка розрахована на підставі визнаної судом незаконної методики, наявні підстави для визнання недійсною Додаткової угоди № 3 від 31.08.2017 до Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 66 від 01.11.2017 та застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину та стягнення з відповідача 1 на користь позивача 50 174,57 грн. та з відповідача 2 на користь позивача 53 278,21 грн.

В свою чергу, заперечуючи проти позову, відповідач 1 у відзиві на позовну заяву зазначає, що нарахування орендної плати відбувалось на виконання саме Договору, а Методика була лише підставою для визначення розміру такої плати та про застосування якої сторони дійшли згоди в Договорі, що узгоджується із правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 927/1082/20. Також відповідач 1 зазначає, що позивачем вже наводились антологічні заперечення щодо чинності Додаткової угоди № 3 у справі № 927/1083/20, за результатами якої у задоволенні позову про визнання Додаткової угоди № 3 від 31.08.2017 відмовлено, а також аналогічні рішення прийняті у справах № 927/1449/23 і № 927/1316/23. Відповідач 1 зазначає, що рішення ІХ сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради № 34-9/VII від 17.05.2017 «Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції» втратило чинність 29.09.2022, а отже у спірний період було чинне. Також відповідач 1 зазначає, що стосовно стягнення вказаних у позовній заяві сум коштів, то по кожній з несплаченій сумі орендної плати, за позовами Управління комунального майна Чернігівської обласної ради до ПрАТ «Кінотехпром» судами прийняті позитивні рішення №№ 927/748/19, 927/1083/20, 927/658/20, 927/1082/20, 927/909/23, 927/1316/23, а отже за кожною сумою знаходиться чинне рішення суду, яке підлягає виконанню боржником. Крім того, відповідач 1 зазначає, що наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум не може бути взятий до уваги, оскільки розрахований на підставі рахунку № 104 від 12.06.2024 до Договору оренди № 17-23 від 06.09.2023 за подібне приміщення.

Відповідач 2 в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що вимоги позивача щодо застосування наслідків недійсності правочину не можуть бути заявлені до Чернігівської обласної державної адміністрації, оскільки питання орендних відносин (сплати, повернення орендної плати тощо) відносять виключно до повноважень Управління комунального майна Чернігівської обласної ради.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення.

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України істотне значення мають обставини щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Для визнання недійсним правочину як укладеного під впливом обману необхідно, щоб сторона була введена в оману саме щодо обставин, які мають істотне значення. До таких обставин віднесено відомості стосовно природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі ст. 230 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем факту обману.

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Тобто обман має місце тоді, коли задля вчинення правочину або надається невірна інформація, або вона замовчується. Причому це робиться навмисно, з метою аби правочин було вчинено. Отже, обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть.

Усі ці обставини (наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману) повинна довести особа, яка діяла під впливом обману (позивач).

Отже, позивач має довести наявність одночасно трьох складових, а саме: наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, наявність обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, тоді вважається, що наявна помилка. Має бути встановлений причинно-наслідковий зв`язок між обманом та вчиненням правочину. Тільки той обман дозволяє оспорити правочин, який вплинув на рішення сторони вчинити цей правочин.

Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману іншу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину відповідно до ст. 230 ЦК України.

Кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію. При встановленні наявності обману суд має враховувати стандарт поведінки розумного учасника обороту, який наділений схожими характеристиками зі стороною, яку ввели в оману.

Як на підстави недійсності Додаткової угоди № 3 від 31.08.2017 до Договору позивач зазначає про визнання протиправним та нечинним рішення дев`ятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 № 34-9/VІІ «Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції», згідно з якою визначався розмір орендної плати, а також на введення його в оману, внаслідок незаконності Методики, затвердженої рішенням дев`ятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 № 34-9/VІІ, про що відповідач 1 був за доводами позивача обізнаний.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» (тут і далі - чинного на момент укладення Договору та Додаткової угоди №3 до нього) істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Відповідно до ст. 20, ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» орендна плата встановлюється, як правило, у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватись у натуральній або грошово-натуральній формі.

Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об`єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Рішенням Чернігівської обласної ради № 34-9/VII від 17.05.2017 затверджено Методику розрахунку та порядок використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції (далі - Методика).

31.08.2017 між сторонами підписано додаткову угоду № 3 до Договору, згідно з якою, зокрема, пункт 3.3, 3.4 Договору викладено в наступній редакції:

"3.3. Розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 17.05.2017 № 34-9/VII у новій редакції.

3.4. Розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у додатку № 1 до цієї угоди до договору, що є невід`ємною його частиною і становить за базовий місяць розрахунку - 4023,53 грн.

Орендна плата за перший (вересень 2017 року) місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за серпень та вересень 2017 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством".

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, до яких віднесено, зокрема, свободу договору.

Відповідно до положень статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно з ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у статтях 6 і 627 Цивільного кодексу України визначає, що свобода договору полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів і погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору у Цивільному кодексу України, законодавець разом із тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, сторони у додатковій угоді №3 самостійно погодили порядок визначення розміру орендної плати на підставі Методики, що відповідає приписам Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

При цьому, за наявності незгоди позивача з порядком визначення розміру орендної плати на підставі цієї Методики, ПрАТ «Кінотехпром» мало можливість відмовитись від підписання додаткової угоди.

Так, в подальшому рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 у справі №620/6623/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022, визнано протиправним та нечинним рішення дев`ятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 № 34-9/VІІ «Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції».

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду

Отже, в період з укладення оспорюваної Додаткової угоди ( 31.08.2017) та до закінчення строку дії Договору (по 31.10.2021), а відповідно і строку дії означеної Додаткової угоди, рішення дев`ятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 № 34-9/VІІ «Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції» було чинне та втратило чинність лише 29.09.2022, тобто після закінчення строку дії Договору.

Суд також враховує, що законодавцем встановлено, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Тобто на час застосування рішення Чернігівської облради від 17.05.2017 безпосередньо Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради як уповноваженим суб`єктом владних повноважень, вказане рішення було чинним і не визнавалося судом незаконним чи протиправним, оскільки рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 у справі № 620/6623/20, яким визнано протиправним та нечинним вказане рішення Чернігівської облради, набрало законної сили 29.09.2022.

Суд також враховує, що орендна плата за Договором, в тому числі розрахована на підставі оспорюваної Додаткової угоди, як і неустойка за користування майном після закінчення строку дії Договору, неодноразово була предметом розгляду спорів у суді, за результатами розгляду яких, у справах №№ 927/748/19, 927/1083/20, 927/658/20, 927/1082/20, 927/909/23, 927/1316/23 були ухвалені рішення.

Так, зокрема після визнання протиправним та нечинним рішення дев`ятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 № 34-9/VІІ «Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції», зокрема стягуючи з ПрАТ «Кінотехпром», Північний апеляційний господарський суд у постанові від 04.09.2024 у справі № 927/1316/23, зазначав, що предметом спору є стягнення неустойки, передбаченої законом, а не умовами договору, та за результатами розгляду справи, врахувавши сплачені ПрАТ «Кінотехпром» кошти, та нечинність Методики, затвердженої означеним рішенням Чернігівської обласної ради, стягнув з ПрАТ «Кінотехпром» на користь Управління комунального майна Чернігівської обласної ради 96 804 грн. 84 коп. неустойки, тим самим, врегулювавши відносин сторін на підставі інших чинних у спірний проміжок часу Методик.

За встановлених обставин, суд також зазначає, що позивачем не доведено наявності обставин, які б свідчили про ведення його в оману згідно зі ст. 230 ЦК України, а саме не доведено самого факту обману, наявність умислу в діях іншої сторони та істотність значення обставин, щодо яких позивача введено в оману.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів порушення закону на момент укладення додаткової угоди, а відтак про відсутність підстав для визнання недійсною Додаткової угоди №3 до Договору та як наслідок для застосування наслідків недійсності правочину.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.02.2025

Суддя О.А. Грєхова