Ухвала

від 10.02.2025 по справі 910/1225/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.02.2025Справа № 910/1225/25

Суддя Господарського суду міста Києва Блажівська О.Є., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА - 5000» (02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 12, секція А, офіс 174; код ЄДРПОУ 40278928)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна транспортна компанія» (03195, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, 6-Д, офіс 43/1; код ЄДРПОУ 40619018)

про видачу судового наказу,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА - 5000» із заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна транспортна компанія» заборгованість за Разовим договором-заявкою на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 16833539 від 05.12.2024 року у розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок), а також 7 302,80 грн (сім тисяч триста дві гривні 80 копійок) судових витрат, з яких 302,80 грн - судовий збір, 7 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

За наслідками розгляду зазначеної заяви Господарським судом міста Києва видано Судовий наказ від 10.02.2025, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна транспортна компанія» (03195, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, 6-Д, офіс 43/1; код ЄДРПОУ 40619018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА - 5000» (02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 12, секція А, офіс 174; код ЄДРПОУ 40278928) заборгованості за Разовим договором-заявкою на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 16833539 від 05.12.2024 року у розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок), а також витрати по сплаті судового збору в сумі 302,80 грн. (триста дві грн. 80 коп.).

Водночас, у заяві про видачу судового наказу заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА - 5000» просить стягнути з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна транспортна компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА - 5000» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу в зазначеній частині, з огляду на таке.

У відповідності до ч. 2 ст. 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Порядок розгляду вимог у наказному провадженні унормований Розділом ІІ «Наказне провадження» Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. 148 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 148 ГПК України

За змістом ст. 524, 533-535, 625 ЦК України, грошовим зобов`язанням є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, в тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто, в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, із зазначених норм вбачається, що в порядку наказного провадження може бути стягнута неоспорювана грошова заборгованість за письмовими договорами, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачено стягнення з боржника в наказному провадженні сум, які відмінні від неоспорюваної заборгованості.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України регулюють питання розподілу судових витрат між сторонами спору в залежності від результатів розгляду справи по суті, а відтак, в даному випадку, не підлягають застосуванню. Судові витрати, які понесені учасниками під час наказного провадження в подальшому можуть бути враховані та розподілені за результатами розгляду даного спору в порядку позовного провадження.

Стаття 126 ГПК України визначає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з норм статті 126 ГПК України, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, натомість в наказному провадженні судом розглядається заява про видачу судового наказу.

Крім того, відповідно до частини першої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Проте, враховуючи порядок здійснення судочинства у наказному провадженні, виходячи з приписів у тому числі статті 126 ГПК України, у боржника відсутня можливість доведення неспівмірності витрат, заявлених до стягнення заявником, що суперечить приписам частини першої статті 13 ГПК України. Буде порушено принцип змагальності, що суперечить висновкам викладеним у постанові КГС ВС від 02.03.2023 у справі № 5019/1274/11.

Крім того, у відповідності до ст. 157 ГПК України, боржник не матиме змоги заперечити щодо нарахування витрат на правову допомогу.

Господарський суд зазначає, що стягнення з боржника на користь стягувача витрат на правничу суперечить самій суті наказного провадження.

Виходячи із вищевикладеного в сукупності, процесуальний закон не передбачає розподілу будь-яких судових витрат, окрім судового збору в порядку здійснення судочинства у наказному провадженні, що свідчить про те, що заявлена заявником вимога не підлягає розгляду в порядку наказного провадження. Суд звертає увагу стягувача, що при незгоді боржника із стягненням витрат на правову допомогу останній буде позбавлений права на подання заяви про скасування судового наказу, оскільки пп. 5 ч.3 ст. 157 ГПК України передбачає, що у даній заяві боржник повинен зазначити про повну, або часткову необгрунтованість вимог стягувача, однак не судових витрат.

На підставі зазначеного, враховуючи, що нормами ГПК України не передбачено розподілу будь-яких судових витрат (окрім судового збору) в порядку здійснення судочинства у наказному провадженні, зокрема не передбачено розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на положення п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України, та враховуючи, що сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. не відповідає критеріям справедливості, розумності та співмірності зі складністю даної справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також з часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт та обсягом наданих адвокатом послуг у даній справі, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА - 5000» про видачу судового наказу в частині стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна транспортна компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА - 5000» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. відсутні, тому відмовляє у видачі судового наказу в зазначеній частині.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини 1 ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст. 147, 148, 150, п. 3 ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 153, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА - 5000» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна транспортна компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА - 5000» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА