Рішення

від 31.01.2025 по справі 914/1889/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2025 Справа № 914/1889/24

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я. за участю секретаря судових засідань Прокопів І. І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області (надалі Прокурор) в інтересах держави в особі Львівської обласної ради (надалі Львівська ОР або Позивач),до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Зодіак" (надалі ТОВ "ТВК "Зодіак" або Відповідач),третя особа:Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (надалі Управління майном СВ ЛОР),про:усунення перешкод у праві користування та розпорядження захисною спорудою та скасування державної реєстрації права власності.У судовому засіданні взяли участь представники:прокурора:Рогожнікова Н. Б.,позивача:Юрчук Н. Б.,відповідача:Суха Ю. О.,третьої особи:не з`явився.I.ВСТУП.

1.Спір у цій справі виник з огляду на приватизацію майна Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм", до складу якого входило приміщення абразивного цеху. Прокурор стверджує, що у складі цього цеху перебувало приміщення протирадіаційного укриття, яке станом на час приватизації (1994 рік) не могло бути приватизованим. За результатами розгляду цієї справи суд погодився з тим, що протирадіаційне укриття не могло бути приватизованим в 1994 році.

2.Разом з тим, суд проаналізував цю ситуацію з точки зору дотримання прав людини, застосував практику Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) та дійшов висновку, що задоволення цього позову порушить право ТОВ "ТВК "Зодіак" на мирне володіння майном, а відтак і гарантії, які взяла на себе Україна, приєднавшись до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі ЄКПЛ).

II.ПРОЦЕДУРИ.

3.Прокурор звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Львівської ОР до ТОВ "ТВК "Зодіак" про усунення перешкод у праві користування та розпорядження захисною спорудою (протирадіаційним укриттям) та скасування державної реєстрації права власності.

4.Ухвалою від 12.08.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

5.Ухвалою від 11.09.2024 суд залучив до участі у справі Управління майном СВ ЛОР третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

6.Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

7.Суд створив усі можливості учасникам справи для висловлення своїх доводів і заперечень, повідомлення усіх відомих їх обставин та подання усіх можливих доказів, вирішив усі подані клопотання, а також виконав решта завдань підготовчого провадження. Зазначене стало підставою для того, що суд ухвалою від 20.12.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.01.2025.

8.В судовому засіданні 31.01.2025 суд ухвалив рішення у справі, проголосивши його вступну та резолютивну частини.

III.АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Позиція Прокурора.

9.У 1994 році проведено приватизацію Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм", до складу цілісного майнового комплексу якого входило приміщення абразивного цеху площею 360,7 м2. Складовою частиною цього цеху було приміщення захисної споруди цивільного захисту протирадіаційне укриття № 51431 площею 60,4 м2 (надалі ПРУ № 514301), яке було введено в експлуатацію в 1979 році.

10.ПРУ № 51431 було приватизовано всупереч частин 2 та 3 статті 5 Закону Україну "Про приватизацію майна державних підприємств" та пункту 20 декрету Кабінету Міністрів України № 26-92 від 31.12.1992.

11.Оскільки ПРУ №51431 належить до обласної комунальної власності, тому підлягає поверненню Львівській ОР.

12.До вимог за негаторним позовом позовна давність не застосовуються.

13.Покупець знав про цю обставину, оскільки в матеріалах приватизаційної справи наявний інвентаризаційний опис майна абразивного цеху, у пункті 47 якого зазначено "прилад Звук", 1990 року виготовлення. Цей прилад є сиреною, яка оповіщає працівників підприємства про повітряну небезпеку, тобто є засобом, призначеним для виконання завдань цивільної оборони. Зазначене є підставою для висновку, що в підвалі приміщення абразивного цеху знаходилося ПРУ № 514301, яке не підлягало приватизації.

14.За результатами приватизації Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм" на базі майна обласної комунальної власності створено ТОВ ВТП "Ритм", яке згодом перейменоване у ТОВ "Щирецький абразивний завод". У 2006 році ТОВ "Щирецький абразивний завод" продав частину приватизованого майна (у тому числі ПРУ № 51431) у приватну власність ТОВ "ТВК "Зодіак". Керівник ТОВ "ТВК "Зодіак" ОСОБА_1 , який на момент укладення договору купівлі-продажу був засновником ТОВ "Щирецький абразивний завод", під час укладення договору купівлі-продажу будівель і споруд (у тому числі ПРУ № 51431) знав, що споруда цивільного захисту не підлягає приватизації та не може перебувати у приватній власності.

15.Відповідач не є добросовісним набувачем ПРУ № 514301, оскільки в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих ознак міг і повинен був знати, що в приміщенні цеху наявне приміщення укриття, яке не могло бути приватизованим.

16.Предметом позову є:

16.1.Усунення перешкод у здійсненні Львівською ОР права користування та розпорядження ПРУ № 514301, що знаходиться в будівлі абразивного цеху (реєстраційний номер майна: 18926999 в ДРРП) та розташоване за адресою: Львівська область, Львівський район, селище міського типу Щирець, вулиця Загородки, 17з, шляхом її повернення на користь держави в особі Львівської ОР до обласної комунальної власності з незаконного володіння ТОВ "ТВК "Зодіак".

16.2.Скасування державної реєстрації права приватної власності ТОВ "ТВК "Зодіак" на об`єкт нерухомості (реєстраційний номер майна: 18926999) абразивний цех літ З-1 площею 360,7 м2, що за адресою: Львівська область, Львівський район, селище міського типу Щирець, вулиця Загородки,17з, з одночасним припиненням права приватної власності на приміщення ПРУ № 514301, згідно з технічним паспортом на захисну споруду, виготовленим 04.12.2015 Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки".

17.Підставою позову є незаконне набуття Відповідачем у приватну власність ПРУ № 514301, яке перебуває у комунальній власності. Правовою підставою позову є приписи статті 391 Цивільного кодексу України.

18.Прокурор зазначив у позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з 4'844,80 грн витрат на оплату судового збору.

Позиція Позивача.

19.Позивач пояснень щодо позову не надав. В судовому засіданні підтримав позицію Прокурора.

Заперечення Відповідача.

20.З доданих Прокурором документів неможливо ідентифікувати яке саме приміщення у 1994 році належало до протирадіаційного укриття та чи тотожне воно спірному нерухомому майну.

21.Станом на час приватизації в 1994 році жоден документ (ані технічний паспорт, ані матеріали приватизаційної справи, ані договір) не містив інформації, що підвал в приміщенні абразивного цеху мав статус протирадіаційного укриття. А сам Відповідач набув у власність абразивний цех лише в 2005 році.

22.Зазначене приміщення стало спорудою цивільного захисту вже у 2015 році (час складення облікових карток і паспортів сховища), коли його власником уже був Відповідач.

23.Кодекс цивільного захисту України допускає можливість перебування об`єктів цивільного захисту у приватній власності.

24.Відповідач дотримується вимог з утримання ПРУ № 51431, тривалий час здійснює витрати на утримання спірної споруди.

25.Приміщення ПРУ № 514301 не було відображено у технічному паспорті станом на 04.12.2014. При цьому відповідно до вимог чинного у 2010 році законодавства щодо порядку проведення інвентаризації на захисну споруду (ПРУ) повинна складатись окрема інвентаризаційна справа та технічний паспорт. Право власності окремо на ПРУ № 514301 не реєструвалося. Відсутні будь-які відомості про введення в експлуатацію ПРУ № 514301. Відомості, внесені до електронної інформаційної системи в 2024 "Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту", не підтверджуються жодними первинними документами.

26.Прокурор заявив одночасно негаторний та віндикаційний позов, що є взаємовиключним. Водночас задоволенню не підлягає як віндикаційний позов, так і негаторний. Віндикаційний позов є безпідставний, оскільки не скасована первинна підстава вибуття майна з володіння первісного власника та спливла позовна давність до таких вимог, а негаторний у зв`язку з відсутністю спірного майна у власності Ради.

27.Відповідач подав заяву про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог про повернення майна та скасування державної реєстрації права приватної власності. Правовідносини, пов`язані з відчуженням ПРУ № 514301, регулювалися Цивільним кодексом УРСР 1963 року, згідно з приписами статті 75 якого позовна давність застосовувалася незалежно від заяви сторін. Оскільки РВ ФДМУ відчужило ПРУ № 51431 у 1994 році, саме з цього часу було обізнане про незаконне відчуження державного майна. Зважаючи на вказане, Прокурор звернувся до суду з пропуском позовної давності.

28.Позивач обрав неефективний спосіб захисту. Адже Прокурор просить повернути спірне майно на користь держави в особі Львівської ОР до обласної комунальної власності, не скасовуючи при цьому первинного правочину. Більше того, просить скасувати право власності на усю споруду абразивного цеху, що саме по собі порушує право власності Відповідача.

29.У прокурора відсутні правові підстави для представництва інтересів Позивача.

Пояснення третьої особи.

30.Третя особа не надала пояснень щодо позову.

IV.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

31.В лютому 2024 року Прокурор в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ "ТВК "Зодіак" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

32.Рішенням від 22.05.2024 у справі № 914/391/24 суд відмовив у задоволенні позовних вимог, дійшовши висновку, що на час приватизації майна споруда протирадіаційного захисту не могла бути приватизована. Однак приміщення ПРУ № 514301 не було та не є державною власністю. Сторони погодилися з цим рішенням, не оскаржували його, а тому воно набрало законної сили.

33.Зазначене стало причиною звернення Прокурора у справі № 914/1889/24. Проте цього разу йдеться про захист власності територіальної громади в особі Львівської ОР шляхом заявлення негаторного позову.

34.Обґрунтовуючи позовні вимоги, Прокурор стверджує, що ПРУ № 51431 приватизовано всупереч частинам 2, 3 статті 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" та Декрету Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 № 26-92, а тому підлягає поверненню на користь держави в особі Львівської ОР до обласної комунальної власності.

35. Зважаючи на предмет позову, а також беручи до уваги доводи учасників справи, для правильного її вирішення суду необхідно встановити певні обставини, надавши відповідь на такі питання:

35.1.Чи наявні підстави для звернення прокурора з позовом?

35.2.Чи було дотримано вимог закону при відчуженні (приватизації) цілісного майнового комплексу Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм", до складу якого входило ПРУ № 514301?

35.3.Чи були добросовісними дії ТОВ "ТВК "Зодіак" при набутті прав на ПРУ № 514301?

35.4.Чи Прокурор обрав належний та ефективний спосіб захисту?

35.5.Чи не порушить можливе задоволення позову гарантованих ЄКПЛ прав ТОВ "ТВК "Зодіак"?

Підстави для звернення Прокурора з позовом.

36.Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді у 2 випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

37.Прокурор вважає, що ПРУ № 51431 належить до обласної комунальної власності, тому саме Львівська ОР мала повноваження звертатися до суду з метою усунути перешкоди в користуванні належним їй майном та була (залишається) компетентним органом в розумінні приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

38.Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 79 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

39.Невжиття компетентним органом жодних заходів упродовж розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності…), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

40.Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

41.Прокурор звертався до Львівської ОР з листами № 14.55/04-32-332 вих-24 від 16.01.2024 (а. с. 185-186), № 14.55/04-32-706 вих-24 від 31.01.2024 (а. с. 188), № 14.55/04-32-3655вих-24 від 25.06.2024 (а. с. 190-192) про надання документів та вжиття заходів представницького характеру.

42.Управління майном СВ ЛОР за результатами розгляду запиту від 25.06.2024 листом № 882 від 08.07.2024 (а. с. 193) повідомило про те, що на даний час наявні труднощі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду з метою повернення до комунальної власності споруди цивільного захисту ПРУ №51431.

43.Прокурор листом від 22.07.2024 № 14.55/04-32-4107вих-24 (том 1, а. с. 42) повідомив Львівську ОР про подання позову до суду.

44.Прокурор подав позов до суду 29.07.2024.

45.Таким чином, суд установив наявність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в суді. При цьому Львівська ОР так і не здійснила заходи щодо захисту інтересів держави. Вказане свідчить про нездійснення або неналежне здійснення компетентним органом захисту інтересів держави. Прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", що свідчить про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.

Приватизація цілісного майнового комплексу Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм".

46.Ухвалою Львівської обласної ради народних депутатів № 339 від 06.12.1993 "Про приватизацію об`єктів обласної комунальної власності" (том 1, а. с. 172-173) затверджено список об`єктів комунальної власності Львівської обласної ради народних депутатів, що підлягають приватизації в 1993-1994 роках.

47.До затвердженого переліку включено цілісний майновий комплекс Виробничо-торгівельного орендного підприємства "Ритм" (підприємство місцевої промисловості), який підлягав приватизації на підставі декрету Кабінету міністрів України від 20.05.1993 № 57-93 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" (том 1, а. с. 179).

48.Розпорядженням № 21 від 28.02.1994 (том 2, а. с. 1-2) Фонд комунального майна Львівської обласної ради народних депутатів ухвалив рішення про приватизацію шляхом викупу товариством покупців Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм".

49.Згідно з наявними в матеріалах справи наказу Фонду комунального майна Львівської обласної ради народних депутатів № 23 від 26.02.1994 (том 2, а. с. 3-4) та Відомостей розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм" станом на 01.03.1994 (том 2, а. с. 5-6) до складу цілісного майнового комплексу Щирецького виробничо-торгівельного орендного підприємства "Ритм", який підлягав приватизації, увійшов будинок абразивного цеху.

50.Наказом № 39 від 30.03.1994 (том 2, а. с. 10-11) Фонд комунального майна Львівської обласної ради народних депутатів затвердив акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм" (том 2, а. с. 7-9), та доручив заступнику голови Фонду комунального майна укласти договір купівлі-продажу.

51.В подальшому Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області 13.07.1994 уклало з Товариством покупців Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм" договір купівлі-продажу державного майна Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм" № 040/94 (надалі Договір купівлі-продажу № 040/94 від 13.07.1994) (том 2, а. с. 12-17). За цим договором продавець продав, а покупець купив державне майно цілісного майнового комплексу Щирецького виробничо-торгівельного орендного підприємства "Ритм".

52.Як в укладеному договорі, так і в матеріалах приватизаційної справи в цілому відсутня інформація про наявність у складі приватизованого майна (в тому числі у приміщенні абразивного цеху) споруд цивільного захисту.

53.Після проведеної реорганізації органів приватизації відділ приватизації Фонду комунального майна Львівської обласної ради народних депутатів увійшов до складу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області. Останнє передало майно Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм" покупцю (Товариству покупців) на підставі акта прийому-передачі від 28.09.1994 № 068 (том 2, а. с. 18).

54.Після цього Товариство покупців Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм" отримало свідоцтво на власність від 28.09.1994 (том 2, а. с. 19).

55.З наданих Прокурором облікових карток захисної споруди цивільного захисту та паспорта захисної споруди цивільного захисту, складеного 22.02.2019 убачається, що ПРУ № 51431, яке знаходиться у смт. Щирець, вул. Загородки, 17, введено в експлуатацію 1979 року, у мирний час використовується як складське приміщення.

56.У постанові № 918/7/23 від 12.03.2024 Верховний Суд зробив висновок, що паспорт та облікова картка захисної споруди є тим документами, на підставі яких здійснюється ведення обліку фонду захисних споруд. При цьому відповідно до пункту 16 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138, паспорт захисної споруди (споруди подвійного призначення) є первинним та обов`язковим документом для обліку сховищ, протирадіаційних укриттів, споруд подвійного призначення у складі фонду захисних споруд (пункт 43 постанови).

57.За таких обставин суд робить висновок, що станом на час приватизації в підвалі будівлі абразивного цеху було розташоване ПРУ № 514301. При цьому наданий Відповідачем висновок експерта № 29 від 20.11.2024 не спростовує цієї обставини. Відповідач у своїх запереченнях ставив під сумнів відповідність підвалу абразивного цеху приміщенню ПРУ № 514301. Проте в цій частині суд бере до уваги однакову площу цих приміщень та відсутність будь-яких відомостей про наявність інших підвальних приміщень у складі майна приватизованого Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм".

58.Згідно з частиною 3 статті 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перелік об`єктів (груп об`єктів), що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

59.Декретом Кабінету Міністрів України № 26-92 від 31.12.1992 протирадіаційні споруди були включені до Переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація яких не допускається.

60.Абзацом 3 статті 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що за наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об`єкт приватизації… зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються у встановленому порядку власникам приватизованих об`єктів в оренду на строк не менш як десять років.

61.Отже, на час проведення процедури приватизації цілісного майнового комплексу Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм" існувала заборона передачі протирадіаційних споруд у приватну власність.

62.В подальшому рішенням від 24.03.2005 № 24 (том 3, а. с. 129-130) Виконавчий комітет Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області доручив Львівському обласному державному комунальному бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки оформити свідоцтво про право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Щирецький абразивний завод" на будинок абразивного цеху площею 360,7 м2.

Набуття Відповідачем у власність ПРУ №51431.

63.ТОВ "ТВК "Зодіак" набуло у власність будівлі та споруди загальною площею 3'970,9 м2, які знаходяться по вулиці Загородки, 17з, в селищі міського типу Щирець Пустомитівського району Львівської області, у тому числі будівлю абразивного цеху, на підставі договорів купівлі-продажу від 02.11.2005 та від 25.12.2006. Ці обставини підтверджують:

63.1.Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1, а. с. 36-41).

63.2.Договір купівлі-продажу № 1497 від 25.12.2006 (том 1, а. с. 147-148).

63.3.Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13237220 від 16.01.2007 (том 1, а. с. 150).

64.Виконавчий комітет Щирецької селищної ради 27.04.2007 прийняв рішення № 74 "Про дозвіл на присвоєння поштової адреси та на виготовлення права власності на нерухоме майно, яке належить ТзОВ "Торгово-виробнича компанія "Зодіак" в смт. Щирець по вулиці Загородки, 17" (том 1, а. с. 144-145). Згідно з цим рішенням поштову адресу присвоєно приміщенню абразивного цеху (літ. "З-1") та вбиральні по вулиці Загородки, 17з, доручено Львівському обласному державному комунальному бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки оформити свідоцтво про право власності на приміщення абразивного цеху літ. З-1 площею 360,7 м2 та вбиральню літ. Р-1 площею 4,8 м2 по вулиці Загородки, будинок 17з, та доручено БТІ провести державну реєстрацію права власності відповідно до цього рішення.

65.За заявою Відповідача (том 1, а. с. 146) 21.05.2007 зареєстровано право приватної власності на абразивний цех літ. З-1 площею 360,7 м2 та вбиральню літ. Р-1 площею 4,8 м2 за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, селище міського типу Щирець, вулиця Загородки, будинок 17з. Вказане підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1, а. с. 55-56).

66.В подальшому ТОВ "ТВК "Зодіак" оформило низку документів про статус підвального приміщення як ПРУ № 514301:

66.1.Технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) станом на 04.12.2015 (том 1, а. с. 91-102).

66.2.Акти оцінки готовності ПРУ №51431: від 16.02.2015 (том 1, а. с. 103-109), від 04.11.2021 (том 1, а. с. 204 - 211), від 17.10.2022 (том 1, а. с. 66 - 75). від 03.06.2023 (том 1, а. с. 197), від 14.12.2023 (том 1, а. с. 141-150).

66.3.Паспорти захисної споруди цивільного захисту: від 02.07.2008, складений ТОВ "Щирецький абразивний завод" (том 1, а. с. 51-52); від 22.02.2019, складений ТОВ "Зодіак" (том 1, а. с. 48-49); від 04.11.2021, складений ТОВ "Зодіак" (том 1, а. с. 201-202).

67.Звертає на себе увагу та обставина, що такі документи сформовані після набуття ТОВ "ТВК "Зодіак" у власність приміщення абразивного цеху, тому додатково підтверджують висновки про необізнаність Відповідача на момент набуття права власності на спірне майно у його складі споруди цивільного захисту.

Щодо добросовісності дій ТОВ "ТВК "Зодіак".

68.Аналізу поведінки набувача майна є дуже важливим у контексті оцінки добросовісності його дій. Верховний Суд приділяє цьому аспекту значну увагу та вказує, що недобросовісний набувач не може розраховувати на захист, в той час як добросовісний таким захистом користується.

69.Наприклад, у пункті 6.50 постанови від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що добросовісний набувач не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти, покладаючись на такі відомості, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей.

70.Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див. пункт 46.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19), пункт 7.15 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20).

71.Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а відтак втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар (див. пункт 6.53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21).

72.Насамперед суд відзначає, що на час приватизації на балансі Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм" ПРУ № 514301 окремо не обліковувалося, і з вартості цілісного майнового комплексу, як об`єкт, що не підлягає приватизації, виключено не було.

73.Проаналізувавши матеріали справи, в тому числі приватизаційної, суд не виявив будь-яких згадок про те, що до складу приміщення абразивного цеху входило ПРУ № 51431. Таке приміщення жодним чином не відрізнялося від звичайного підвалу, що не давало можливості покупцю якимось чином ідентифікувати його як укриття.

74.При цьому оцінка вартості майна цілісного майнового комплексу Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм" здійснювалася комісією з приватизації, до якої входили представники органу приватизації та органу місцевого самоврядування.

75.На час приватизації ні відділ приватизації Фонду комунального майна Львівської ОР (розпочинав процедуру приватизації), ні Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області (завершувало приватизацію) у складі спірного майна ПРУ № 51431 не виявило, порушень процедури приватизації не встановило.

76.Важливо, що саме на ці органи був покладений обов`язок з виявлення у складі приватизаційного майна об`єктів, що не підлягають приватизації, тому суд погоджується з доводами Відповідача про те, що керівник Товариства покупців не компетентний вирішувати питання щодо визначення статусу приміщення як протирадіаційного укриття. Отже, необґрунтованими є твердження Прокурора про обізнаність зі статусом підвалу як ПРУ № 514301 станом на час приватизації як Товариства покупців, так і ТОВ "Щирецький абразивний завод" та ТОВ "ТВК "Зодіак".

77.Крім того, в Україні існувала та існує система органів цивільного захисту населення (як державних, так і комунальних), до повноважень яких належить у тому числі облік укриттів, контроль за належною якістю їх технічного стану, перевірка дотримання власниками цих укриттів (незалежно від форми власності) вимог законодавства.

78.Недобросовісність ТОВ "ТВК "Зодіак" при набутті права власності на ПРУ № 514301 Прокурор обґрунтовує з підстав, наведених у пунктах 13-15 цього рішення.

79.Прокурор зазначає, що за результатами приватизації Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм" на базі майна обласної комунальної власності створено ТОВ ВТП "Ритм", яке згодом перейменоване у ТОВ "Щирецький абразивний завод". При цьому вказує на однаковий ідентифікаційний код цих юридичних осіб. Водночас не надає жодного первинного доказу, який би свідчив чи то про зміну найменування, чи то про правонаступництво ТОВ "Щирецький абразивний завод" від ТОВ ВТП "Ритм".

80.Що стосується вказівки на особу ОСОБА_1 , то суд відхиляє цей аргумент, зважаючи на таке.

81.Дійсно, станом на час укладення Договору купівлі-продажу № 1497 від 25.12.2006 керівником Відповідача був ОСОБА_1 . Проте вперше паспорт НОМЕР_1 складено 02.07.2008, тобто уже після набуття у власність ТОВ "ТВК "Зодіак". Станом на час подання позову до суду керівником цього підприємства є ОСОБА_2 , а єдиним засновником ОСОБА_3 (том 2, а. с. 54-56).

82.Зі сторони Товариства покупців договір купівлі-продажу підписала ОСОБА_4 . Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 , який є одним із 33 (тридцяти трьох) засновників ТОВ "Щирецький абразивний завод" (том 1, а. с. 76-85) та директором ТОВ "ТВК "Зодіак" (станом на час укладення договорів купівлі-продажу абразивного цеху), мав стосунок до Товариства покупців, яке придбало (приватизувало) цілісний майновий комплекс Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм", чи ТОВ ВТП "Ритм".

83.В документах, за якими ТОВ "ТВК "Зодіак" набуло у власність вищезазначене майно, відсутня інформація про те, що в приміщенні абразивного цеху наявне ПРУ № 51431. Така інформація відсутня і в технічному паспорті на абразивний цех від 14.12.2004, що виготовлений Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки (том 1, а. с. 151-155). Як уже установив суд (див. пункт 66.3 цього рішення), така інформація з`явилася лише у 2008 році після складення паспорта захисної споруди цивільного захисту (том 1, а. с. 51-52).

84.ОКП "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" у листах № 4052 від 26.10.2023 (том 1, а. с. 90) та № 3762 від 18.09.2024 (том 2, а. с. 155) повідомило, що станом на 29.12.2012 право власності на захисну споруду цивільного захисту, площею 60,4 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, смт. Щирець, вул. Загородки, 17, в БТІ не реєструвалось.

85.Зазначене вище спростовує аргумент Прокурора, наведених в пункті 14 цього рішення.

86.Як установив суд, в матеріалах приватизаційної справи відсутні будь-які документальні згадки про те, що до складу приміщення абразивного цеху входило ПРУ № 51431. Таке приміщення жодним чином не відрізнялося від звичайного підвалу, що не давало можливості покупцю якимось чином ідентифікувати його як укриття.

87.В ході розгляду справи суд намагався з`ясувати, які зовнішні, об`єктивні, явні та видимі ознаки можуть свідчити про те, що підвал в приміщенні абразивного цеху є ПРУ № 514301. Проте ні Прокурор, ні Позивач не надали з цього приводу ні пояснень, ні належних доказів (наприклад, наявне спеціальне обладнання чи інші прилади, які покликані забезпечити функціонування цього приміщення саме як протирадіаційного укриття). У справі відсутні будь-які інші докази, які би свідчили про інформування компетентними органами цивільного захисту упродовж 1994-2008 років ТОВ ВТП "Ритм", ТОВ "Щирецький абразивний завод" чи ТОВ "ТВК "Зодіак" про розміщення ПРУ № 514301 в приміщенні абразивного цеху.

88.Посилання Прокурора на наявність приладу "Звук" не спростовують наведеної вище тези, оскільки цього недостатньо для висновку про наявність спеціального обладнання в укритті. Прокурор так і не надав жодного документу про цей прилад (його призначення, умови та спосіб використання тощо), що зрозуміло з огляду на час, який минув з моменту приватизації. Відтак твердження Прокурора про те, що цей прилад був призначений для сповіщення працівників та населення саме про надзвичайні ситуації, залишається лише його припущенням. Зазначене спростовує аргумент Прокурора, наведений в пункті 15 цього рішення.

89.Отже, викладені вище обставини свідчать про те, що ТОВ "ТВК "Зодіак" не знало і не могло знати, що підвал набутої ним у 2006 році будівлі є протирадіаційним укриттям. Тому набуття ним у власність спірного нерухомого майна є добросовісним.

Щодо обраного способу захисту.

90.Прокурор заявив негаторний позов у цій справі про усунення перешкод в користуванні майном шляхом його повернення Львівській ОР та скасування державної реєстрації права власності з одночасним припинення права власності на ПРУ № 514301. Натомість Відповідач вважає, що по суті заявлено віндикаційний позов.

91.Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

92.Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

93.Упродовж 2024 року Верховний Суд розглянув низку справ, пов`язаних з незаконною приватизацією протирадіаційних укриттів та їх поверненням від набувачів.

94.В пункті 6.25 постанови № 918/744/23 від 12.06.2024 Верховний Суд наголосив на такому: Велика Палата Верховного Суду послідовно дотримується позиції, що у випадках, коли на певний об`єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов (пункт 230 постанови Великої Палати від 12.09.2023 у справі №910/8413/21).

95.У пунктах 43, 44 постанови № 922/221/24 від 27.11.2024 Верховний Суд зробив висновок, що оскільки спірне протирадіаційне укриття не могло бути приватизовано, тобто право власності держави на нього не могло бути передано приватній особі…, поновлення порушених прав держави у спірних правовідносинах могло відбутися внаслідок заявлення саме негаторного позову, тобто вимоги про усунення перешкод у користуванні майном. Висновки судів попередніх інстанцій про те, що належному способу захисту прав держави у спірних правовідносинах відповідає заявлення саме негаторного позову, цілком узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.06.2024 у справі № 918/744/23, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21.

96.Проте Верховний Суд висловлював і іншу правову позицію в аналогічних справах.

97.У пункті 4.37 постанови від 11.09.2024 у справі № 906/1052/22 Верховний Суд зробив висновок, що суд апеляційної інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, спрямованістю позовних вимог та вірно зазначив, що оскільки спірне нерухоме майно (протирадіаційне укриття) зареєстровано за відповідачем-1, тому належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи такого нерухомого майна".

98.У справі № 918/938/23 керівник Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області заявив позов в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Здолбунівсервіс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу комунального майна в частині та повернення протирадіаційного укриття у комунальну власність. Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 13.03.2024 зробив висновок, що "не вбачає підстав для застосування позовної давності, оскільки прокурором заявлено негаторний позов, а негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення". Проте у постанові від 12.06.2024 Верховний Суд з таким висновком не погодився та зазначив таке:

98.1.У даній справі позов прокурора спрямований фактично на введення у володіння власника майна у зв`язку із чим такий позов не може вважатися негаторним, як про це помилково зазначив суд апеляційної інстанції (пункт 4.35 постанови).

98.2.У зв`язку із наведеним судом апеляційної інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 (пункт 4.36 постанови).

99.Як убачається з проаналізованих вище постанов, судова практика містить різні правові позиції стосовно правильності обрання способу захисту в ситуації неправомірної приватизації приміщень протирадіаційних укриттів. При чому існують різні правові позиції щодо правильності застосування постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 № 910/8413/21 (див. пункти 94, 95, 98.2 цього рішення).

100.ЄСПЛ визнавав, що можливість появи суперечливих судових рішень є невід`ємною рисою будь-якої судової системи, яка базується на мережі судів першої інстанції та апеляційних судів, що мають повноваження у межах їхньої територіальної юрисдикції. Такі розбіжності можуть також виникати в межах одного й того самого суду.

101.Повертаючись до обставин справи № 914/1889/24, суд першої інстанції враховує позицію Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, як це і передбачено частиною 1 статті 36, пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

102.Відповідно до цих висновків та з метою забезпечення однакового застосування судами норм права суд бере до уваги, що ПРУ № 51431 станом на час приватизації майна Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм" було складовою частиною абразивного цеху, не підлягало приватизації на підставі частин 2, 3 статті 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" та Декрету Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 № 26-92.

103.Отже, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду право власності на таке майно первісний власник (орган місцевого самоврядування) не втратив, а покупець не набув. З урахуванням наведеного такий власник управі звернутися до суду з негаторним позовом про усунення перешкод у здійсненні права власності. До таких вимог згідно з усталеною судовою практикою не застосовується позовна давність.

Чи будуть дотримані права ТОВ "ТВК "Зодіак", гарантовані ЄКПЛ?

104.Заперечуючи позовні вимоги, Відповідач зазначає, що таке рішення порушить зобов`язання, взяті Україною за статтею 1 Першого протоколу ЄКПЛ. За результатами аналізу цих заперечень суд погоджується із Відповідачем, враховуючи таке.

105.Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу ЄКПЛ).

106.Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited v. Ukraine, no. 19336/04, § 166-168, 23 January 2014).

107.Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу ЄКПЛ є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

107.1.Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування передбачуваними.

107.2.Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, ЄКПЛ надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

107.3.Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу ЄКПЛ, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа добросовісний набувач, внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

108.Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотримано. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Чи ґрунтувалося втручання у право мирного володіння майном на законі?

109.Насамперед суд констатує, що майном у розумінні ЄКПЛ є спірне приміщення ПРУ № 51431, повернення якого фактично є предметом спору. Упродовж 30 років держава визнавала втрату власності, а протягом майже 20 років держава визнавала право власності саме Відповідача на ПРУ № 51431. ТОВ "ТВК "Зодіак" очевидно зазнавало витрат на утримання цього майна, у тому числі, наприклад, сплати (обов`язку сплати) податку на нерухомість.

110.Рішення суду, яким приватна особа позбавляється права власності, може бути визнаним актом втручання у право мирно володіти своїм майном.

111.Суд проаналізував норми статей 391 Цивільного кодексу України, частин 2, 3 статті 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", Декрету Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 № 26-9 та зробив висновок про їх застосовність у цій ситуації. А тому втручання у право власності здійснюється на підставі закону, який відповідає вимозі якості.

Чи переслідувало втручання у право мирного володіння майном легітимну мету, що випливає зі змісту статті 1 Першого протоколу ЄКПЛ?

112.На переконання суду втручання у право власності в цій справі не переслідує легітимної мети.

113.ЄСПЛ при аналізі мети втручання у мирне володіння майном зазвичай критично ставиться до загальних та абстрактних аргументів Уряду про необхідність повернення незаконно відчуженого державного чи комунального майна, про необхідність відновлення законності. В таких ситуаціях ЄСПЛ аналізує, чому саме в цей момент часу держава ініціює судові провадження з метою досягнути заявленої цілі, скільки часу минуло з моменту вибуття власності до моменту реакції держави та намагання виправити свої помилки (див. mutatis mutandis Batkivska Turbota Foundation v. Ukraine, no. 5876/15, § 62, 3 September 2020; Shmakova v. Ukraine, no. 70445/13, § 14-15, 11 January 2024).

114.В одному зі своїх рішень ЄСПЛ зазначив, що держава знала або повинна була знати про реєстрацію права власності організації-заявника щонайпізніше у 2002 році; однак вона не реагувала на це протягом дев`яти років після цього. Суд не розуміє чому, якщо існувала нагальна потреба, держава повинна була чекати так довго. У сукупності ці міркування викликають серйозні сумніви щодо того, чи існував суспільний інтерес у позбавленні організації-заявника її майна у цій справі (Federation of Trade Unions of Chernihiv Region v. Ukraine, no. 40633/15, § 29, 09 January 2025).

115.ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства може становити суспільний (загальний) інтерес (див. Tregubenko v. Ukraine, no. 61333/00, § 54, 02 November 2004). Посилаючись на це рішення, Прокурор не враховує контексту справи, яку розглядав ЄСПЛ, та не цитує повністю відповідного пункту рішення. В ньому ЄСПЛ зробив висновок, що "хоча правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес", але, виходячи із обставин цієї справи, цей інтерес мав на меті порушення основних принципів правової певності та доступу до суду".

116.Суспільний інтерес, який полягає лише у правильному застосуванні законодавства, не може визнаватися достатнім для висновку існування легітимної мети позбавлення права власності в демократичному суспільстві. Він повинен оцінюватися з урахуванням всіх обставин справи, у тому числі діях як держави, так і приватної особи.

117.Повертаючись до обставин справи № 914/1889/24, суд нагадує, що відчуження ПРУ № 51431 відбулося в 1994 році з волі власника Львівської ОР, за безпосередньою участю органів приватизації. Первинний покупець натомість не мав відомостей про особливий статус цього приміщення. Тобто відчуження укриття стало можливим через помилку держави.

118.Суд звертає увагу, що аналізує події 30-річної давності, час, коли України лише відновила свою незалежність та розпочала шлях відмови від командно-адміністративної системи до ринкової побудови фінансово-економічних та правових відносин. З огляду на те, що в радянський період превалювала державна власність, то й усі об`єкти промисловості, нерухомість (у тому числі споруди цивільного захисту, протирадіаційні укриття тощо), що належала державним підприємствам, були державною власністю.

119.Перехід до ринкових відносин відбувався поступово. Тому спершу такі об`єкти як укриття не підлягали приватизації. Проте згодом держава змінила правове регулювання та вилучила із законодавства обмеження, пов`язані з неможливістю мати у власності укриття.

120.Прокурор, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на такі нормативні акти:

120.1.Частину 3 статті 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", яка визначає, що перелік об`єктів (груп об`єктів), що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

120.2.Декрет Кабінету Міністрів України № 26-92 від 31.12.1992, яким затверджено Перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація яких не допускається (містить заборону приватизації протирадіаційних укриттів).

121.Однак у 1999 році Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" Перелік визнано таким, що втратив чинність. Тобто уже більше 25 років чинне законодавство не містить заборони приватизації протирадіаційних укриттів.

122.Зміна законодавства в цій частині та дозвіл держави мати у приватній власності укриття ставлять під великий сумнів існування легітимної мети в поверненні з приватної власності ПРУ № 51431, яке сам орган місцевого самоврядування відчужив 30 років тому.

123.У позові Прокурор переконує, що втручання у право власності особи є виправданим за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Проте ці пояснення (сторінка 19 позову) не містять посилання на конкретне рішення ЄСПЛ, тому суд не оцінюватиме їх.

124.Прокурор та Львівська ОР зазначали, що легітимною метою в поверненні ПРУ № 51431 до комунальної власності є забезпечення захисною спорудою жителів територіальної громади, яка є необхідною для захисту населення від небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, особливо в умовах триваючої російської воєнної агресії проти України.

125.Суд не погоджується з цією тезою з огляду на те, що українське законодавство містить значний масив приписів, спрямованих на забезпечення доступу населення до укриттів незалежно від форми власності таких. Такі норми містяться у Кодексі цивільного захисту України (частина 3 статті 32), у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання використання об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту" від 10.03.2017 № 138, якою Уряд затвердив Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об`єктів до складу та виключення таких об`єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку; Порядок використання у мирний час захисних споруд цивільного захисту для господарських, культурних і побутових потреб; Типовий договір оренди захисних споруд цивільного захисту.

126.Іншими словами, у випадку повернення ПРУ № 51431 до комунальної власності для громадян територіальної громади нічого не зміниться, адже вони мають право доступу до такого укриття незалежно від того, в чиїй власності воно перебуває. Держава зберігає повноваження на перевірку та контроль виконання завдань цивільного захисту. Статус протирадіаційного укриття накладає певні обмеження у здійсненні права приватної власності на нього.

Чи задоволення вимоги про повернення спірної земельної власникові є пропорційним легітимній меті втручання у право мирного володіння майном?

127.Установлення порушення критерію наявності легітимної мети є достатнім для висновку про порушення гарантій статті 1 Першого протоколу ЄКПЛ. Проте враховуючи аргументи сторін та значення цієї справи для них, суд надасть оцінку дотриманню пропорційності.

128.У своїй практиці ЄСПЛ звертає увагу на те, що оцінка пропорційності залежить від багатьох факторів, які враховуються при ухваленні рішення. До таких належать здатність цього заходу досягти мети, яка ставиться; чи існує менш обтяжливий для приватної особи захід досягнення легітимної мети; чи надається компенсація у випадку позбавлення особи власності; дії самої приватної особи (наскільки вона була чи могла бути ознайомлена з ризиками набуття власності).

129.Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується (повертається).

130.Суд погоджується з тим, що якби бодай один документ на момент відчуження ПРУ № 51431 про статус цього приміщення потрапив до набувача (Товариства покупців), то можна було б вимагати в такого покупця ознайомлення із чинним на той час законодавством. Проте такі докази з`явилися лише в 2008 році (зі спливом 14 років після відчуження), коли виготовили паспорт ПРУ № 51431.

131.Потрібно нагадати, що в порушення вимог чинного на момент приватизації законодавства саме орган приватизації допустив відчуження ПРУ № 51431 приватній особі. При цьому, зважаючи на відсутність очевидних та видимих ознак такого укриття у порівнянні зі звичайним підвалом, покупець був позбавлений можливості дізнатися про обмеження, які існували на той час.

132.Упродовж наступних багатьох років ні орган приватизації, ні Львівська ОР, ні наглядові органи, ні спеціально уповноважені органи з питань цивільного захисту, які повинні контролювати належний стан укриттів, не виявили та не спробували виправити допущену помилку.

133.Відповідач добросовісно набув у власність спірне майно 18 років тому (див. пункти 68-89 цього рішення). При цьому саме Відповідач забезпечив проведення технічної інвентаризації захисної споруди, виготовив відповідну технічну документацію та вчиняв інші дії щодо утримання спірного майна. Наявний в матеріалах справи лист Департаменту з питань цивільного захисту Львівської обласної державної адміністрації (том 1, а. с. 46) свідчать про те, що ПРУ № 51431 перебуває на обліку в компетентних органах.

134.Згідно з листом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області № 58-010-973/58-010 від 09.06.2023 (том 1, а. с. 65) щодо суб`єкта господарювання, у володінні якого є захисна споруда цивільного захисту, здійснювались заходи державного нагляду (контролю) у відповідності із Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Такі заходи припинені на період дії воєнного стану у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022.

135.Відповідач послідовно повторював упродовж розгляду цієї справи аргумент про те, що станом на теперішній час Кодекс цивільного захисту України допускає можливість перебування укриттів у приватній власності. Як установив суд, Відповідач набув у власність ПРУ № 51431 на підставі Договору купівлі-продажу № 1497 від 25.12.2006, тобто в час (див. пункт 63.2 цього рішення), коли обмеження на приватизацію протирадіаційних укриттів були скасовані (див. пункт 121 цього рішення).

136.Прокурор стверджує, що на Відповідача не буде покладено індивідуальний надмірний тягар, адже заявлено позов про повернення лише ПРУ № 51431. Проте суд не погоджується з цією тезою та вважає, що Прокурор не заявив вимог про повернення усієї будівлі не через цю причину, а через відсутність підстав для визнання незаконною приватизації будівель та споруд, що становили цілісний майновий комплекс Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм".

137.Тож, відповідаючи на питання про те, чи здатне повернення ПРУ № 51431 до комунальної власності досягти задекларованої мети (об`єктивна необхідність та суспільний інтерес для захисту населення), суд робить однозначний висновок не здатне.

138.Верховний Суд у постанові від 15.08.2023 у справі № 918/862/22 (пункт 4.9) погодився, що договір купівлі-продажу (протирадіаційного укриття), укладений 23 роки тому, а договір дарування (наступний правочин) понад 17 років тому, при цьому особа, яка у межах, наданих законодавством, набула право власності на майно (державне чи комунальне), не може нести негативних наслідків у зв`язку з порушенням процедури прийняття рішення органами влади чи місцевого самоврядування, які діють у межах правового поля.

V.ВИСНОВКИ.

139.Суд установив, що приміщення ПРУ № 514301 на час приватизації було складовою абразивного цеху Щирецького виробничо-торгівельного підприємства "Ритм". Відчуження цього укриття станом на 1994 рік порушувало приписи частин 2, 3 статті 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" та Декрету Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 № 26-9.

140.В такій ситуації Прокурор правильно звернувся до суду з негаторним позовом.

141.Суд вважає, що порушення, допущені органами влади при передачі майна у 1994 році не можуть бути підставою для повернення цього майна від добросовісного набувача, яким є Відповідач. Зазначене є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

VI.СУДОВІ ВИТРАТИ.

Розподіл витрат на оплату судового збору.

142.Витрати на оплату судового збору залишаються за Прокурором на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу подають безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2025.

Суддя Рим Т.Я.