Рішення

від 04.02.2025 по справі 914/2994/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2025 Справа № 914/2994/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак-Ворлд"

про стягнення 35981,50 грн

за участю представників:

від позивача Соколовський Б.М., Дудяк Р.А.

від відповідача Мотрук М.Ю.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак-Ворлд" про стягнення 35981,50 грн, з яких 29069,96 грн основний борг, 4408,94 грн пеня, 1997,45 грн інфляційні втрати та 505,15 грн 3% річних.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.

Представник позивача подав клопотання (вх.№2801/25 від 03.02.2025) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАК-ВОРЛД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС» витрат на професійну правничу допомогу, надану Адвокатським об`єднанням «Мельник і Арцишевський» у справі №914/2994/24 в розмірі 10000,00 грн.

Представник відповідача проти позову заперечив, однак відзив на позовну заяву не подав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив таке.

04 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕРС» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАК-ВОРЛД» (Замовник) укладено Договір №38/24 на технічне обслуговування та/або ремонт транспортного засобу, його складових частин, згідно з пунктом 1.1. якого Виконавець бере на себе зобов`язання надати Замовнику послуги з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) спеціально замовлених Виконавцем.

В пункті 1.2. Договору вказано, що Замовник бере на себе зобов`язання прийняти й оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) Виконавця в розмірі, строки та порядку, що передбачені умовами цього Договору.

У пункті 1.3. Договору врегульовано: перелік робіт із технічного обслуговування та/або ремонту, а також перелік матеріалів, що використовуються при цьому, вказуються у попередньому наряді-замовленні, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №1).

Відповідно до пункту 3.2. Договору після надання послуг із технічного обслуговування та ремонту між Сторонами в 2 (двох) примірниках по одному для кожної із Сторін оформляється Акт виконаних робіт (наданих) послуг на технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу (Додаток №2) і специфікація (Додаток №3), у якій відображені роботи, що виконувалися під час ремонту транспортного засобу та використані матеріали.

Згідно з пунктом 3.3. Договору повернення транспортного засобу (його складових) після надання послуг із технічного обслуговування та ремонту здійснюється Виконавцем Замовнику, про що робиться відповідний запис в Акті виконаних робіт (наданих послуг) на технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу (Додаток №2) та у попередньому заказ-наряді (Додаток №1).

Сторонами у пунктах 4.6. - 4.10. Договору погоджено, що послуги, передбачені в розділі 1 цього Договору, вважаються наданими Виконавцем Замовнику з моменту підписання сторонами Акта виконаних робіт (наданих) послуг на технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу (Додаток №2). Після виконання технічного обслуговування та/або ремонту транспортного засобу Виконавець надає Замовнику Акт виконаних робіт (наданих послуг) на технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу (Додаток №2) та специфікацію (Додаток №3), у якій відображені роботи, що виконувалися під час ремонту транспортного засобу та використані матеріали. Протягом 5 (п`яти) робочих днів із дня отримання Актів, зазначених в пункті 4.7 розділу 4 цього Договору, Замовник зобов`язаний підписати та повернути підписані примірники Актів Виконавцю, або в той же строк надати Виконавцю мотивовану відмову від їх прийняття та підписання. У випадку непідписання та/або неповернення Замовником Виконавцю підписаних Акта виконаних робіт (наданих послуг) на технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу (Додаток №2) протягом 5 (п`яти) робочих днів із дня їх отримання, послуги із технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу вважаються наданими Виконавцем Замовнику належним чином і підлягають оплаті Замовником Виконавцю без жодних застережень і зауважень. Оплата послуг, матеріалів (запасних частин) здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця у 5 (п`ятиденний) строк з дня підписання Замовником Акта виконаних робіт (наданих послуг) на технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу (Додаток №2), або у 5 (п`ятиденний) строк з часу настання події, прописаної в пункті 4.9 розділу 4 цього Договору.

26 квітня 2024 року між Сторонами підписано Акт виконаних робіт №2400349 від 26.04.2024 на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу на суму 29069,96 грн з ПДВ.

Проте, як стверджує позивач, роботи по вказаному Акту не були оплачені Відповідачем у 5 (п`ятиденний) строк з моменту його підписання, з огляду на що станом на час подання позовної заяви основна сума боргу Товариства обмеженою відповідальністю «ТРАК-ВОРЛД» становить 29069,96 грн.

У пункті 9.1 розділу 9 Договору Сторонами погоджено, що за порушення строків розрахунків, передбачених у розділі 4 цього Договору, Замовник сплачує на користь Виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, що діяла в період, за який сплачується пеня. При цьому, сплата пені не звільняє Замовника від обов`язку сплати простроченого платежу.

Керуючись пунктом 9.1. договору, а також частиною 2 статті 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 4408,94 грн пені, 1997,45 грн інфляційних втрат та 505,15 грн 3% річних.

Таким чином враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача на користь позивача 35981,50 грн, з яких 29069,96 грн основний борг, 4408,94 грн пеня, 1997,45 грн інфляційні втрати та 505,15 грн 3% річних.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, однак представник відповідача усно заперечив проти задоволення позову. Зокрема ним було зазначено, що акт виконаних робіт уповноваженою особою Відповідача не підписувався.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд дійшов висновку позов задовольнити з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Як встановлено судом, 04 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕРС» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАК-ВОРЛД» (Замовник) укладено Договір №38/24 на технічне обслуговування та/або ремонт транспортного засобу, його складових частин, згідно з пунктом 1.1. якого Виконавець бере на себе зобов`язання надати Замовнику послуги з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) спеціально замовлених Виконавцем.

Факт виконання позивачем робіт за вказаним договором підтверджується актом виконаних робіт №2400349 від 26.04.2024 на суму 29069,96 грн. Як вбачається із вказаного акту, він підписаний обома сторонами. Доказів того, що відповідачем виставлялись позивачу претензії щодо виконаних робіт в матеріалах справи відсутні.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.01.2025 заявив усне клопотання про відкладення судового засідання та витребування оригіналу акта виконаних робіт №2400349 від 26.04.2024 для огляду в судовому засіданні. В судовому засіданні 04.02.2025 позивачем представлено для огляду оригінал акту виконаних робіт від 26.04.2024 після чого представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості подати клопотання про призначення експертизи, при чому розгляд справи по суті розпочато 14.01.2025. Протокольною ухвалою суду від 04.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Суд зазначає, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідачем не подано, відзиву на позовну заяву відповідачем також не подано, а розгляд справи по суті розпочався 14.01.2025.

Також суд звертає увагу, що з ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 914/2994/24 відповідач ознайомлений 20.12.2024, про що свідчить інформація про доставку цієї ухвали суду до електронного кабінету відповідача, а відтак у відповідача було достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву чи клопотання про призначення експертизи, враховуючи те, що копія акту виконаних робіт від 26.04.2024 долучена позивачем до позовної заяви. При цьому позовну заяву з додатками, зокрема з вказаним актом виконаних робіт, доставлено до електронного кабінету відповідача ще раніше, а саме 03.12.2024.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що такі дії відповідача свідчать про безпідставне затягування розгляду справи та є такими, що порушують основні засади (принципи) господарського судочинства, такі як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, заборгованість відповідача за вказаним договором становить 29069,96 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, належних доказів на спростування вказаної заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно із статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, у пункті 9.1 розділу 9 Договору Сторонами погоджено, що за порушення строків розрахунків, передбачених у розділі 4 цього Договору, Замовник сплачує на користь Виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, що діяла в період, за який сплачується пеня. При цьому, сплата пені не звільняє Замовника від обов`язку сплати простроченого платежу.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 4408,94 грн пені, 1997,45 грн інфляційних втрат та 505,15 грн 3% річних є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, підтверджується матеріалами справи, не спростований відповідачем, з огляду на що підлягає задоволенню.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжною інструкцією №3083 від 03.12.2024 на суму 2422,40 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо стягнення з відповідача 10000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1-3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається із попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, розмір витрат на професійну правову допомогу адвоката складає 10000,00 грн.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із поданих матеріалів, 01.06.2023 між Адвокатським об`єднанням «Мельник і Арцишевський», (Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕРС» (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1.1. якого сторони домовились, що Адвокатське об`єднання зобов`язується надати (-вати) Клієнту правову (правничу) допомогу на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання такої правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору, у випадку, якщо така оплата прямо передбачена цим Договором.

Відповідно до пункту 1.2. договору, Адвокатське об`єднання зобов`язується виключно на підставі замовлення Клієнта надавати йому такі види правової (правничої) допомоги:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

2) складення необхідних Клієнту заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також у кримінальному провадженні і справах про адміністративні правопорушення;

4) захист прав, свобод і законних інтересів Клієнта в державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

5) надавати в разі необхідності іншу правову допомогу. Надання такої допомоги повинно бути узгоджене Сторонами шляхом внесення відповідних змін до цього Договору чи шляхом укладення окремої угоди.

Згідно з пунктом 3.1. договору, оплата за цим Договором складається з:

а) гонорару, що виплачується Клієнтом в якості оплати правової допомоги, що надана Адвокатським об`єднанням за цим Договором;

б) сум, що виплачуються Клієнтом Адвокатському об`єднанню як покриття попередньо узгоджених з Клієнтом та документально підтверджених витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги за цим Договором.

Відповідно до пункту 3.2. договору, за надання правової допомоги, передбаченої предметом цього Договору, Клієнт виплачує Адвокатському об`єднанню гонорар, розмір якого визначається відповідно до акту прийому-передачі наданої правової допомоги, що підписується обома Сторонами, з попереднім виставленням Адвокатським об`єднанням відповідного рахунку.

Пунктом 3.5. договору встановлено, що Клієнт проводить виплату гонорару (його частини) не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання Сторонами акту, який засвідчує факт надання правової допомоги.

31.01.2025 між Адвокатським об`єднанням «Мельник і Арцишевський», (Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕРС» (Клієнт) підписано акт прийому-передачі наданих правових послуг за Договором про надання правової допомоги від 01.06.2023, відповідно до якого були виконані та підлягають оплаті наступні види правової допомоги:

- вивчення матеріалів для подальшої підготовки в Господарський суд Львівської області від ТзОВ «АВЕРС» позовної заяви про стягнення з ТОВ «Трак-Ворлд» дебіторської заборгованості (02.12.2024);

- підготовка в Господарський суд Львівської області від ТзОВ «АВЕРС» позовної заяви про стягнення з ТОВ «ТРАК-ВОРЛД» 35 981,50 (Тридцяти п`яти тисяч дев`ятсот вісімдесят одної гривні 50 коп.) гри., з яких: сума основного боргу - 29 069,96 грн., пеня - 4 408,94 грн.; інфляційні втрати - 1997,45 грн.; три проценти річних - 505,15 грн (03.12.2024);

- формування позовних матеріалів, сканування додатків до позовної заяви і подання в Господарський суд Львівської області через модуль (підсистему) "Електронний суд" від ТзОВ «АВЕРС» позовної заяви про стягнення з ТОВ «ТРАК-ВОРЛД» 35 981,50 (Тридцяти п`яти тисяч дев`ятсот вісімдесят одної гривні 50 коп.) грн., з яких: сума основного боргу - 29 069,96 грн., пеня - 4 408,94 грн.; інфляційні втрати - 1997,45 грн.; три проценти річних - 505,15 грн (03.12.2024);

- представництво інтересів ТзОВ «АВЕРС» в Господарському суді Львівської області у справі №914/2994/24, суддя - Петрашко М.М., про стягнення з ТОВ «ТРАК-ВОРЛД» 35 981,50 (Тридцяти п`яти тисяч дев`ятсот вісімдесят одної гривні 50 коп.) грн., з яких: сума основного боргу - 29 069,96 грн., пеня - 4 408,94 грн.; інфляційні втрати - 1997,45 грн.; три проценти річних - 505,15 грн (14.01.2025).

Відповідно до пункту 3 акту вартість наданих послуг становить 10000,00 грн.

До клопотання про стягнення витрат на правову допомогу долучено платіжну інструкцію від 15.01.2025 у підтвердження оплати за правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом з тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 04.02.2025 відповідач усно заявив про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, вважає їх такими, що не відповідають критерію співмірності.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду (постанова КГС ВС від 07.08.2018 у справі №916/1283/17, від 30.07.2019 у справі №902/519/18), у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, додаткова ухвала ВС від 21.07.2020 справі №915/1654/19, постанова ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, постанова ВС від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Пунктом 3.2. рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали даної справи та надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, оцінюючи необхідність та обґрунтованість судових витрат, враховуючи зроблену відповідачем заяву про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, проте також враховуючи поведінку відповідача під час розгляду даної справи, суд дійшов висновку, що достатньо обґрунтованим розміром судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача є 8000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак-Ворлд" (79035, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 115 Б, ідентифікаційний код 44988096) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" (81551, Львівська область, Львівський район, село Воля-Бартатівська, вулиця Львівська, будинок 33-з, ідентифікаційний код 23266315) 29069,96 грн основного боргу, 4408,94 грн пені, 1997,45 грн інфляційних втрат, 505,15 грн 3% річних, 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено 10.02.2025.

Суддя Петрашко М.М.