Рішення

від 20.01.2025 по справі 915/1130/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/1130/24

Господарський суд Миколаївської області у складі:

судді Л.М. Ільєвої

при секретарі судового засідання І.С Степановій

за участю представників:

від позивача - Лопатіна Н.О.,

від відповідачів:

1) Миколаївської міської ради - не з`явився,

2) Вищого професійного училища № 21 м. Миколаєва - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; e-mail: kanc@energy.mk.ua; код ЄДРПОУ 23399393) до Миколаївської міської ради (54001, м.Миколаїв, вул. Адміральська, 20, e-mail: kancel@mkrada.gov.ua; код ЄДРПОУ 26565573) та Вищого професійного училища №21 м. Миколаєва (54055, м. Миколаїв, вул. Садова, 31/2; код ЄДРПОУ 05537288) про визнання права власності на будівлю за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю на будівлю закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, загальною площею 53,4 кв.м літ. "А", яка розташована по вул. Садова, 31 на території ВПУ № 21 у м. Миколаєві.

Позов обґрунтовано тим, що право власності на будівлю закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, загальною площею 53,4 кв.м літ. "А", яка розташована по вул. Садова, 31 на території ВПУ № 21 у м. Миколаєві, за жодною особою не зареєстровано, тобто у вказаного енергооб`єкта відсутній власник, а також інші особи, які претендують на це майно. При цьому позивач зазначає, що згідно з балансовою довідкою бухгалтерії Товариства від 29.08.2024 № 04.02/01-50-636 на балансі позивача з 01.01.1950 обліковується будівля закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, інвентарний номер 33630 (стара назва ЗТП № 122), яка розташована по вул. Садова, 31 на території ВПУ № 21 у м. Миколаєві, балансова вартість якої становить 14346,22 грн. Також на балансі позивача обліковується енергетичне обладнання, яке встановлене у ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, зокрема: розподільний пристрій - РУ- 0,4 кВ (інвентарний № 33631), розподільний пристрій - РУ-6 кВ (інвентарний № 33634); трансформатор силовий ТМ-400, 6/0,4 (інвентарний № 33632).

Позивач зауважує, що у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» він є оператором системи розподілу, тобто юридичною особою, відповідальною за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності. Згідно з п. 82 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» система розподілу електричної енергії - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії. В свою чергу ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 є енергооб`єктом, що використовується позивачем при здійсненні господарської діяльності з розподілу електричної енергії в межах закріпленої території Миколаївської області. Як вказує позивач, до ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 приєднані споживачі (юридичні та фізичні особи), що мають укладені з АТ «Миколаївобленерго» договори про постачання електричної енергії, договори про користування електричною енергією, договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Наразі позивач стверджує, що з метою недопущення виникнення аварійних ситуацій на енергетичному обладнанні, яке знаходиться в будівлі закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, та відключення від живлення споживачів електричної енергії, позивач проводить регулярні ремонтні роботи, витрачає кошти та несе відповідальність за справність електромереж. При цьому позивач зауважує, що для обслуговування закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 позивачем було укладено з Миколаївською міською радою договір оренди землі № 10407 від 29.05.2014 щодо земельної ділянки кадастровий номер 4810136300:02:060:0032, який зареєстровано в книзі записів договорів оренди землі 29.05.2014 за № 10407. Враховуючи наведене, позивач стверджує, що він добросовісно, відкрито та безперервно володіє спірним нерухомим майном, починаючи з 1996 року по теперішній час, тобто протягом 74 років, а тому вважає, що є добросовісним набувачем вищевказаного майна, та відповідно має право для визнання за ним права власності за набувальною давністю на вищевказане нерухоме та рухоме майно відповідно до положень ст. 344 ЦК України.

Водночас позивач зазначає, що правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Щодо вищевикладених обставин, які, на думку позивача, потребують доказування при встановленні права власності на майно, позивач приводить наступні аргументи.

Так, стосовно того, що майно може бути об`єктом набувальної давності, позивач вказує, що оскільки норма закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю на спірне нерухоме майно відсутня, то вказане нерухоме майно може бути об`єктом набувальної давності.

Щодо добросовісності володіння позивач зазначає, що він добросовісно заволодів нерухомим майном з метою забезпечення потреб юридичних та фізичних осіб в отриманні електричної енергії. При цьому, оскільки заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (викрадення, шахрайство), то наведене, на думку позивача, свідчить про добросовісність його володіння вищевказаним майном.

Щодо відкритості володіння майном позивач зауважує, що відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник. Так, позивач стверджує, що відкрито володіє ЗТП 10/0,4 кВ № 340122. Доказом цього, на думку позивача, є визначення балансової належності у договорах, які укладено між позивачем та споживачами електричної енергії, що живляться від закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, а саме 3 точки обліку непобутових споживачів (юридичних осіб); наявність технічного паспорту на нежитловий об`єкт, який виготовлено ТОВ "Одеське БТІ" від 01.05.2024; договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та Миколаївською міською радою № 10407 від 29.05.2014, відповідно до п. 2.1 якого позивачем для обслуговування ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 орендовано у відповідача земельну ділянку площею 183,0 кв.м., кадастровий номер 4810136300:02:060:0032.

Щодо давності володіння та його безперервності позивач вказує, що безперервно володіє спірним нерухомим майном з 1950 року по теперішній час, тобто 74 роки, а також здійснює його ремонт та обслуговування, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, паспортом енергооб`єкта, листками огляду, позивач несе витрати на утримання спірного майна та отримує доходи від використання цього майна у власній господарській діяльності ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 є об`єктом електроенергетики, який призначений для трансформування електричної енергії в мережі змінного струму та для розподілу електроенергії. Враховуючи статус позивача як оператора системи розподілу електричної енергії, а також специфічність ознак спірного нерухомого майна, що може використовуватися виключно з метою забезпечення споживачів електричною енергією, для позивача користування вказаним майном полягає у проведенні в ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 техніко-ремонтного обслуговування обладнання та ремонту будівлі, що й робилося позивачем відкрито та безперервно з 1950 року.

Щодо відсутності інших осіб, які претендують на це майно, позивач зазначає, що згідно листів Фонду державного майна України (від 22.08.2024 № 02/887), Миколаївської обласної ради (від 23.06.2023 № 521-11-05-23 та від 04.09.2024 р. № 804-11-05-24), Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (від 25.07.2024 № 12073/02.02.01-40/10/14/24), Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації від 31.07.2024 р. № 1050/7-01.01-17 будівля ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 у останніх не обліковується. Право власності на ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 за жодною особою не зареєстровано, тобто у вказаного енергооб`єкта відсутній власник, а також відсутні інші особи, які претендують на це майно, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна індексний № 394282876 від 10.09.2024.

Щодо відсутності титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності, то позивач стверджує, що у нього відсутній титул (підстава) для володіння майном та набуття права власності, між позивачем та будь-якою іншою особою, у тому числі з Фондом державного майна України, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади не укладалося жодних правочинів (договорів купівлі-продажу, оренди тощо), які б регулювали форму речових прав позивача стосовно спірного майна.

На думку позивача, сукупність юридичних фактів, які визначені законодавцем як необхідні для набуття права власності на майно шляхом застосування правового механізму набувальної давності, позивачем підкріплені відповідними доказами, які не дають найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна. Відтак, позивач стверджує, що він є добросовісним набувачем закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, загальною площею 53,4 кв.м літ. "А", яка розташована по вул. Садова, 31 на території ВПУ № 21 у м. Миколаєві, позивач не набув майно злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку та моралі, протягом 74 років за власні кошти ремонтує, обслуговує та несе відповідальність за справність електромереж та обладнання ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, що, на думку позивача, свідчить про те, що він має право та усі підстави для визнання права власності за набувальною давністю у відповідності до ст. 344 ЦК України на нерухоме майно, а саме: будівлю закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, загальною площею 53,4 кв.м літ. "А", яка розташована по вул. Садова, 31 на території ВПУ № 21 у м. Миколаєві. Невизначеність правового статусу спірного майна позбавляє позивача можливості здійснювати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном відповідно до ст. 319 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2024 р. вказану позовну заяву Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1130/24, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 21.10.2024 р. о 10:30.

11.10.2024 р. від відповідача - Миколаївської міської ради до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 12283/24), в якому відповідач зазначає, що будівля закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, загальною площею 53,4 кв.м літ. "А", яка розташована по вул. Садова, 31 на території ВПУ № 21 у м. Миколаєві, в Миколаївській області не обліковується серед об`єктів, що належать до комунальної власності Миколаївської міської територіальної громади. При цьому у відзиві відповідач просить суд розглянути дану справу за відсутністю представника Миколаївської міської ради з урахуванням викладеної позиції.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.10.2024 р. у справі №915/1130/24 підготовче засідання відкладено на 04.11.2024 р. о 12:30 з огляду на необхідність надання позивачем додаткових доказів.

31.10.2024 р. від представника позивача - Лопатіної Н.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання щодо залучення співвідповідача (вх. № 13321/24). Так, позивач стверджує, що під час збирання додаткових доказів стало відомо, що у 1992 році ПТУ № 21 м. Миколаєва передало на баланс Миколаївському РЕМ спірну будівлю ЗТП № 340122 та електрообладнання. У зв`язку з тим, що до 1992 року ПТУ № 21 м. Миколаєва було власником будівлі ЗТП № 122, яка знаходиться по вул. Садова - вул. Скороходова, позивач вважав за необхідне залучити ВПУ № 21 м. Миколаєва (стара назва ПТУ № 21) в якості співвідповідача по справі № 915/1130/24.

04.11.2024 р. від представника позивача - Лопатіної Н.О. до господарського суду надійшли пояснення (вх. № 13495/24), в яких позивач зазначає, що відповідно до відомості-розшифрування прийому на баланс Миколаївського РЕМ електрогосподарства за 1992 рік зазначено, що ПТУ № 21 (наказ № 226 від 02.11.1992 року) передав на баланс Миколаївського РЕМ закриту трансформаторну підстанцію ЗТП № 122, яка знаходиться по вул. Садова - вул. Скороходова, один трансформатор ТМ-400 кВА. Інших документів в архіві АТ "Миколаївобленерго" відносно прийняття на баланс ЗТП № 340122 - не знайдено, що підтверджується службовою запискою від 23.10.2024 № 12.04/02-06/8271. Таким чином, позивач зазначає, що з 1992 року ПТУ № 21 передав на баланс Миколаївського РЕМ нерухоме майно - закриту трансформаторну підстанцію ЗТП № 340122 (старий № 122), яка знаходиться по вул. Садова - вул. Скороходова та енергетичне обладнання: один трансформатор ТМ-400 кВА.

Позивач зазначає, що на офіційному сайті АТ «Миколаївобленерго» є історія створення Товариства, починаючи з 1980 року. Так, Державне енергопостачальне підприємство Миколаївські міські електричні мережі було створено у 1980 році на підставі наказу ВЕО «Одесаенерго» № 35 від 11.02.1980 року. 21.04.1995 на базі відокремлення від ВЕО «Одесаенерго» створено Державне підприємство «Миколаївобленерго» згідно з наказом Міністерства енергетики та електрифікації України № 80 від 21.04.1995. В 1995 році заснована Державна акціонерна енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго», згідно з наказом Міністерства енергетики та електрифікації № 177 від 31.07.1995. В 1999 році ДАЕК «Миколаївобленерго» перетворено у Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна Компанія «Миколаївобленерго», що підтверджується протоколом загальних зборів акціонерів від 24.04.1999. У 06.04.2011 році ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго», новий статут ПАТ «Миколаївобленерго» зареєстрований Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 14.04.2011р. та отримано свідоцтво про державну реєстрацію ПАТ «Миколаївобленерго».

Позивач, із посиланням на висновки, викладені в постановах Верховного суду від 27.03.2024 р. по справі № 462/2756/18 та від 02.05.2024 по справі № 761/29679/18, вказує, що правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Щодо фактичної чесності суб`єктів у їх поведінці позивач стверджує, що він абсолютно чесно, відкрито прийняв від ПТУ № 21 на баланс ЗТП № 122 (нова назва ЗТП № 340122) та протягом 32 років безперервно обслуговує, ремонтує, отримує прибуток та несе відповідальність за забезпечення потреб юридичних та фізичних осіб в отриманні електричної енергії. Позивач використовує ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 виключно з метою забезпечення споживачів електричною енергією.

Щодо принципу, за яким володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном, позивач стверджує, що не був обізнаний на час заволодіння майном, що воно належить не йому, та правомірно вважав, що ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 входить у склад майна цілісного майнового комплексу АТ «Миколаївобленерго», а тому законно вважає його своїм.

Стосовно того, що позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи, позивач вказує, що згідно листів Фонду державного майна України (від 22.08.2024 № 02/887), Миколаївської обласної ради (від 23.06.2023 № 521-11-05-23 та від 04.09.2024 р. № 804-11-05-24), Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (від 25.07.2024 № 12073/02.02.01-40/10/14/24), Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації (від 31.07.2024 р. № 1050/7-01.01-17) будівля ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 у останніх не обліковується. Право власності на ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 за жодною особою не зареєстровано, тобто у вказаного енергооб`єкта відсутній власник, а також відсутні інші особи, які претендують на це майно, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна індексний № 394282876 від 10.09.2024.

Стосовно того, що позивач отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього, то позивач стверджує, що підставами набуття є підставами набуття є передача на баланс позивачу, що підтверджується відомістю - розшифруванням прийому на баланс Державного енергопостачального підприємства Миколаївські міські електричні мережі електрогосподарства за 1992 рік будівлі ЗТП 10/0,4 кВ № 340122.

Відносно того, що відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною, позивач вказує, що первісний власник ЗТП № 122 (нова назва ЗТП № 340122) був ПТУ № 21, який передав на баланс майно позивачу.

Відтак, позивач стверджує, що протягом 32 років жодна юридична або фізична особа не зверталися з заявою до органів поліції, прокуратури, органів місцевого самоврядування, до будь якого суду України щодо витребування майна з чужого незаконного заволодіння відносно ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, право власності на ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 за жодною особою, підприємством не зареєстровано.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 р. до участі у справі №915/1130/24 залучено в якості співвідповідача - Вище професійне училище № 21 м. Миколаєва, підготовче засідання відкладено на 21.11.2024 р. о 12:00.

08.11.2024 р. від представника позивача - Лопатіної Н.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява (вх. № 13778/24), в якій позивач повідомляє суд про виконання ухвали суду від 04.11.2024 щодо направлення Вищому професійному училищу № 21 м. Миколаєва копії позовної заяви з додатками.

20.11.2024 р. від представника позивача - Лопатіної Н.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли пояснення (вх. № 14476/24), в яких позивач зазначає, що відповідно до відомості-розшифрування прийому на баланс Миколаївського РЕМ електрогосподарства за 1992 рік зазначено, що ПТУ № 21 (наказ № 226 від 02.11.1992 року) передав на баланс Миколаївського РЕМ закриту трансформаторну підстанцію ЗТП № 122, яка знаходиться по вул. Садова - вул. Скороходова, один трансформатор ТМ-400 кВА. Інших документів в архіві АТ "Миколаївобленерго" відносно прийняття на баланс ЗТП № 340122 - не знайдено, що підтверджується службовою запискою від 23.10.2024 № 12.04/02-06/8271. Таким чином, позивач зазначає, що з 1992 року ПТУ № 21 передало на баланс Миколаївського РЕМ нерухоме майно - закриту трансформаторну підстанцію ЗТП № 340122 (старий № 122), яка знаходиться по вул. Садова - вул. Скороходова та енергетичне обладнання: один трансформатор ТМ-400 кВА.

Позивач зазначає, що на офіційному сайті АТ «Миколаївобленерго» є історія створення Товариства, починаючи з 1980 року. Так, Державне енергопостачальне підприємство Миколаївські міські електричні мережі було створено у 1980 році на підставі наказу ВЕО «Одесаенерго» № 35 від 11.02.1980 року. 21.04.1995 на базі відокремлення від ВЕО «Одесаенерго» створено Державне підприємство «Миколаївобленерго» згідно з наказом Міністерства енергетики та електрифікації України № 80 від 21.04.1995. В 1995 році заснована Державна акціонерна енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго», згідно з наказом Міністерства енергетики та електрифікації № 177 від 31.07.1995. В 1999 році ДАЕК «Миколаївобленерго» перетворено у Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна Компанія «Миколаївобленерго», що підтверджується протоколом загальних зборів акціонерів від 24.04.1999. У 06.04.2011 році ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго», новий статут ПАТ «Миколаївобленерго» зареєстрований Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 14.04.2011р. та отримано свідоцтво про державну реєстрацію ПАТ «Миколаївобленерго».

Позивач, із посиланням на висновки, викладені в постановах Верховного суду від 27.03.2024 р. по справі № 462/2756/18 та від 02.05.2024 по справі № 761/29679/18, вказує, що правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Щодо фактичної чесності суб`єктів у їх поведінці позивач стверджує, що він абсолютно чесно, відкрито прийняв від ПТУ № 21 на баланс ЗТП № 122 (нова назва ЗТП № 340122) та протягом 32 років безперервно обслуговує, ремонтує, отримує прибуток та несе відповідальність за забезпечення потреб юридичних та фізичних осіб в отриманні електричної енергії. Позивач використовує ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 виключно з метою забезпечення споживачів електричною енергією.

Щодо принципу, за яким володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном, позивач стверджує, що не був обізнаний на час заволодіння майном, що воно належить не йому, та правомірно вважав, що ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 входить у склад майна цілісного майнового комплексу АТ «Миколаївобленерго», а тому законно вважає його своїм.

Стосовно того, що позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи, позивач вказує, що згідно листів Фонду державного майна України (від 22.08.2024 № 02/887), Миколаївської обласної ради (від 23.06.2023 № 521-11-05-23 та від 04.09.2024 р. № 804-11-05-24), Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (від 25.07.2024 № 12073/02.02.01-40/10/14/24), Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації (від 31.07.2024 р. № 1050/7-01.01-17) будівля ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 у останніх не обліковується. Право власності на ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 за жодною особою не зареєстровано, тобто у вказаного енергооб`єкта відсутній власник, а також відсутні інші особи, які претендують на це майно, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна індексний № 394282876 від 10.09.2024.

Стосовно того, що позивач отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього, то позивач стверджує, що підставами набуття є підставами набуття є передача на баланс позивачу, що підтверджується відомістю - розшифруванням прийому на баланс Державного енергопостачального підприємства Миколаївські міські електричні мережі електрогосподарства за 1992 рік будівлі ЗТП 10/0,4 кВ № 340122.

Відносно того, що відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною, позивач вказує, що первісний власник ЗТП № 122 (нова назва ЗТП № 340122) був ПТУ № 21, який передав на баланс майно позивачу.

Відтак, позивач стверджує, що протягом 32 років жодна юридична або фізична особа не зверталися з заявою до органів поліції, прокуратури, органів місцевого самоврядування, до будь якого суду України щодо витребування майна з чужого незаконного заволодіння відносно ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, право власності на ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 за жодною особою, підприємством не зареєстровано.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.11.2024 р. у справі №915/1130/24 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 12.12.2024 о 13:00.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2024 у справі № 915/1130/24 підготовче засідання відкладено на 23.12.2024 р. об 11:45, з огляду на неявку представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2024 у справі № 915/1130/24 закрито підготовче провадження, та справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні 20.01.2025 р. о 12:30.

В судове засідання, призначене на 20.01.2025 р., представники відповідачів не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідачі повідомлені належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо належного повідомлення відповідачів щодо дати розгляду справи, суд вважає, що неявка відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті.

До того ж слід зазначити, що під час підготовчого провадження у підготовчому засіданні 12.12.2024 р. представник відповідача - Вищого професійного училища № 21 м. Миколаєва надав пояснення щодо предмету позову, зокрема, щодо відсутності на балансі спірної будівлі, проти заявлених позовних вимог не заперечував.

Під час розгляду справи по суті в судовому засіданні 20.01.2025 року представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

АТ "Миколаївобленерго" є оператором системи розподілу електричної енергії відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" та використовує при здійсненні господарської діяльності з розподілу електричної енергії енергооб`єкт - будівлю закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, загальною площею 53,4 кв.м літ. "А", яка розташована по вул. Садова, 31 на території ВПУ № 21 у м. Миколаєві. До вказаного енергооб`єкту приєднані споживачі (юридичні особи), що мають укладені з АТ "Миколаївобленерго" договори про постачання електричної енергії, договори про користування електричною енергією. Так, згідно з довідкою АТ "Миколаївобленерго" від 03.09.2024 р. від ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 живиться та отримують електрозабезпечення 3 точки обліку юридичних споживачів.

Додатково на підтвердження факту постачання електричної енергії споживачам позивачем подано суду укладені договори про постачання електричної енергії, а саме: договір про постачання електричної енергії № 44/382 від 30.07.2009 з Вищим професійним училищем № 21; договір про постачання електричної енергії № 44/946 від 29.06.2009 з Миколаївським професійним суднобудівним ліцеєм ім. Героя Радянського Союзу В.О. Гречишникова. Умовами вищезазначених договорів визначено межі балансової належності електромереж та установок, що живляться від ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, що підтверджується актами розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (визначення точки продажу електричної енергії), які є невід`ємними додатками договорів.

На підтвердження факту обслуговування, проведення ремонту та технічного обслуговування розподільних мереж позивачем подано суду відповідні документи:

- паспорт трансформаторної підстанції № 122 від 18.10.2012 р., до якого внесені дані щодо проведення поточних ремонтів підстанції за період з 2010 по 2018 рр.;

- паспорт технічного стану будівлі ЗТП-122 від 04.07.2009 р.;

- акти приймання виконаних робіт від 26.04.2017 №№ 5831, 5835 та від 28.04.2017 № 5829;

- акт загального огляду споруд та будівель ЗТП-340122 від 06.07.2024 р.

01.05.2024 на замовлення позивача ТОВ "Одеське БТІ" виготовило технічний паспорт на нежитловий об`єкт: ЗТП № 340122 за адресою м. Миколаїв, вул. Садова, 31 (на території ВПУ № 21).

ЗТП № 340122 внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва як нерухоме майно, що підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 01.05.2024 р.

Поряд з цим з матеріалів справи вбачається, що 29.05.2014 р. між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ПАТ "Миколаївобленерго" (орендар) укладено договір оренди землі № 10407 від 29.05.2014 р., відповідно до умов п. 1.1 якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 28.08.2013 № 30/39 передала, а ПАТ "Миколаївобленерго" прийняло в оренду земельну ділянку для обслуговування трансформаторної підстанції № 122 по вул. Садовій, 31, на території Вищого професійного училища № 21, що розташована у Заводському районі міста Миколаєва. Згідно з п. 2.1 - 2.3 вказаного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 183 кв.м, у тому числі 55 кв.м під капітальною забудовою, 128 кв.м під проходами, проїздами та площадками, об`єктом оренди є тільки земельна ділянка. На земельній ділянці знаходиться трансформаторна підстанція. Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору оренди, він укладений на 5 років з дати державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, що передається в оренду згідно даного договору. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

АТ "Миколаївобленерго" листом від 13.03.2024 № 01.01/01-18-1264 зверталось до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради щодо подовження та укладання на новий термін договорів оренди землі у кількості 541 земельних ділянок, в перелік яких входить договір оренди землі № 10407 для обслуговування ЗТП 10/0,4 кВ № 340122.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що АТ "Миколаївобленерго" зверталось із листами щодо надання інформації про те, чи обліковується на балансі або перебуває у власності об`єкт нерухомого майна, зокрема, закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, загальною площею 53,4 кв.м літ. "А", яка розташована по вул. Садова, 31 на території ВПУ № 21 у м. Миколаєві до: Фонду державного майна України (лист № 01/01-16-3231 від 28.06.2024), Миколаївської міської ради (лист № 01/01-18-3229 від 28.06.2024), Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської облдержадміністрації (лист № 01/01-18-3230 від 28.06.2024 р.), Миколаївської обласної ради (лист № 01/01-18-3228 від 28.06.2024).

Відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях № 02/887 від 22.08.2024 останнім зазначено, що відповідно до листа Фонду державного майна України від 14.08.2024 № 10-62-22288 відомості про нерухоме майно, зокрема, ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, яка розташована по вул. Садова, 31 на території ВПУ № 21 у м. Миколаєві від суб`єктів управління до Фонду з метою внесення до Єдиного реєстру об`єктів державної власності не надавались.

Відповідно до листа Миколаївської міської ради № 12073/02.02.01-40/10/14/24 від 25.07.2024 р. за результатами розгляду звернення проінформовано, що право власності на закриті трансформаторні підстанції, зазначені у списку, Миколаївською міською радою не оформлялось.

Листом Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) від 31.07.2024 р. № 1050/7-01.01-17 повідомлено, що серед об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області нерухоме майно, зокрема будівля закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, загальною площею 53,4 кв.м літ. "А", яка розташована по вул. Садова, 31 на території ВПУ № 21 у м. Миколаєві не обліковується.

Згідно з листом Миколаївської обласної ради від 04.09.2024 р. № 804-11-05-24, відповідно до Переліку нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, що перебуває на балансі суб`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, наданого Департаментом економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської облдержадміністрації, нерухоме майно, зазначене у зверненні, не належить до майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області.

Відтак, позивач, вважаючи себе добросовісним набувачем вищевказаного майна - будівлю закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, яка розташована по вул. Садова, 31 на території ВПУ № 21 у м. Миколаєві, оскільки добросовісно, відкрито та безперервно володіє спірним нерухомим майном, починаючи 1992 року по теперішній час, тобто протягом 32 років, просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на вищевказане нерухоме майно відповідно до положень ст. 344 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно - через п`ять років з часу спливу позовної давності.

Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Цивільний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Відповідно до п. 8 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

В постанові від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 Цивільного кодексу України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 910/858/19, від 10.02.2020 у справі № 923/82/19, від 16.01.2020 у справі № 916/455/10, від 02.08.2019 у справі № 915/945/18, від 02.08.2019 у справі № 915/962/18, від 09.07.2019 у справі № 920/999/16, від 11.06.2019 у справі № 922/1574/17, від 11.06.2019 у справі № 917/2156/17, від 27.03.2024 № 462/2756/18 та від 02.05.2024 № 761/29679/18.

В постанові КЦС ВС від 01.08.2018 року у справі № 201/12550/16-ц Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Дана правова позиція підтримана в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 № 910/17274/17, і, зокрема, вказано, що оскільки за змістом частини першої статті 344 Цивільного кодексу України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Відсутність добросовісності в позивача під час заволодіння ним спірним майном звільняє від потреби аналізувати інші умови набуття права власності за набувальною давністю, передбачені статтею 344 Цивільного кодексу України (постанова ВП ВС від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17).

Таким чином, згідно з висновком щодо застосування норм права, сформованим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17 умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 Цивільного кодексу України є: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.

За змістом частини першої статті 344 Цивільного кодексу України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

В постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 296/6949/17, від 24.01.2019 у справі № 755/16913/16-ц, від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17 викладена правова позиція, відповідно до якої за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого, його власнику було відмовлено.

В постанові КГС ВС від 02.08.2019 у справі № 915/962/18 Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції при вирішення спору у вказаній справі дійшов помилкового висновку про те, що набуття права власності на нерухоме майно за набувальною давністю можливе лише у разі існування відомостей про попереднього власника, що унеможливлює набуття особою права власності на спірний об`єкт нерухомості як на безхазяйну річ, оскільки такий висновок не узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/17274/17, за якими, зокрема, відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Аналогічна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 02.08.2019 у справі №915/945/18, в якій також вказано, що при набувальній давності тягар доказування добросовісності покладається на зацікавлену сторону.

Наразі відповідно до позиції Верховного Суду, викладену в постанові від 02.08.2019 р. по справі № 915/945/18 для правильного вирішення спору, пов`язаного з правом власності в силу набувальної давності, слід належним чином встановлювати обставини, що мають значення для справи, та враховувати, зокрема, наступне: задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі статті 344 Цивільного кодексу України можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння; відкритості володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Як встановлено судом, згідно з балансовою довідкою бухгалтерії «Миколаївобленерго» від 29.08.2024 № 04.02/01-50-636 на балансі позивача обліковується будівля закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, загальною площею 53,4 кв.м літ. "А", яка розташована по вул. Садова, 31 на території ВПУ № 21 у м. Миколаєві, балансова вартість якої становить 14346,22 грн. Також на балансі позивача обліковується енергетичне обладнання, яке встановлене у ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, зокрема: розподільний пристрій - РУ- 0,4 кВ (інвентарний № 33630), розподільний пристрій - РУ-6 кВ (інвентарний № 33631); трансформатор силовий ТМ-160, 6/0,4 (інвентарний № 33632).

Водночас право власності на нерухоме майно, яке є предметом спору у даній справі, зокрема на будівлю закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, яка розташована по вул. Садова, 31 на території ВПУ № 21 у м. Миколаєві, станом на день розгляду справи не оформлено. Спірне нерухоме майно введене в експлуатацію (згідно відомостей з технічних паспортів), не вилучене з цивільного обороту та може бути об`єктом набувальної давності.

При цьому відповідно до наказу № 226 від 02.11.1992 р., відомості-розшифрування про передачу трансформаторних підстанцій ПТУ № 21 на баланс державному енергопостачальному підприємству Миколаївські міські електричні мережі (ДП ММЕМ), згідно яких ПТУ № 21 передало з балансу на баланс ДП ММЕМ закриту трансформаторну підстанцію ЗТП № 122, яка знаходиться по вул. Садова - вул. Скороходова, один трансформатор ТМ-400 кВА.

Відтак, виходячи з наведеного, 02.11.1992 року ПТУ № 21 передало на баланс ДП ММЕМ нерухоме майно - закриту трансформаторну підстанцію ЗТП № 122 та енергетичне обладнання, разом з тим правоустановчі документи на закриту трансформаторну підстанцію ЗТП № 122 у сторін відсутні.

Також судом з`ясовано, що Державне енергопостачальне підприємство Миколаївські міські електричні мережі було створено у 1980 році на підставі наказу ВЕО «Одесаенерго» № 35 від 11.02.1980 року. 21.04.1995 на базі відокремлення від ВЕО «Одесаенерго» створено Державне підприємство «Миколаївобленерго» згідно з наказом Міністерства енергетики та електрифікації України № 80 від 21.04.1995. В 1995 році заснована Державна акціонерна енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго», згідно з наказом Міністерства енергетики та електрифікації № 177 від 31.07.1995. В 1999 році ДАЕК «Миколаївобленерго» перетворено у Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна Компанія «Миколаївобленерго», що підтверджується протоколом загальних зборів акціонерів від 24.04.1999. У 06.04.2011 році ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго», новий статут ПАТ «Миколаївобленерго» зареєстрований Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 14.04.2011р. та отримано свідоцтво про державну реєстрацію ПАТ «Миколаївобленерго».

Щодо сукупності підстав для визнання права власності за набувальною давністю слід зазначити наступне.

Відносно умови про те, що відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною судом з`ясовано, що попереднім володільцем ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 було ПТУ № 21, яке на підставі наказу № 226 від 02.11.1992 р. та відомості-розшифрування про передачу трансформаторних підстанцій передало на баланс майно позивачу. Відтак, позивач після прийняття від ПТУ № 21 на баланс ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 протягом 32 років безперервно обслуговує, ремонтує, отримує прибуток та несе відповідальність за забезпечення потреб юридичних та фізичних осіб в отриманні електричної енергії. При цьому, як випливає з наданих позивачем до суду доказів, останній використовує ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 виключно з метою забезпечення споживачів електричною енергією.

Щодо умови про відкритість володіння: відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник

В даному випадку про відкрите володіння позивачем ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 свідчить визначення балансової належності у договорах, які укладено між позивачем та споживачами електричної енергії, що живляться від ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, а саме 3 точки обліку непобутових споживачів (юридичних осіб), перелік яких додано до позовної заяви; наявність технічного паспорту на нежитловий об`єкт, який виготовлено ТОВ «Одеське БТІ» від 01.05.2024; договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та Миколаївською міською радою № 10407 від 29.05.2014, відповідно до п. 2.1 якого, позивачем для обслуговування ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 орендовано у відповідача земельну ділянку площею 183,0 кв.м, кадастровий номер 4810136300:02:060:0032.

Стосовно умови про давність володіння та його безперервність слід зазначити, що доказами безперервного володіння спірним нерухомим майном з 1992 року по теперішній час, тобто 32 роки, а також здійснення його ремонту та обслуговування є надані позивачем акти приймання виконаних робіт, паспорт енергооб`єкта, листки огляду, з яких вбачається, що працівниками позивача періодично проводиться огляд обладнання. ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 є об`єктом електроенергетики, який призначений для трансформування електричної енергії в мережі змінного струму та для розподілу електроенергії. Враховуючи статус позивача як оператора системи розподілу електричної енергії, а також специфічність ознак спірного нерухомого майна, що може використовуватися виключно з метою забезпечення споживачів електричною енергією, для позивача користування вказаним майном полягає у проведенні в ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 техніко-ремонтного обслуговування обладнання та ремонту будівлі, що й робилося позивачем відкрито та безперервно з 1992 року.

Щодо умови про відсутність інших осіб, які претендують на це майно, судом з`ясовано, що згідно з листами Фонду державного майна України (від 22.08.2024 № 02/887), Миколаївської обласної ради (від 23.06.2023 № 521-11-05-23 та від 04.09.2024 р. № 804-11-05-24), Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (від 25.07.2024 № 12073/02.02.01-40/10/14/24), Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації (від 31.07.2024 р. № 1050/7-01.01-17) будівля ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 у останніх не обліковується. Також судом з`ясовано, що право власності на ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 за жодною особою не зареєстровано, тобто у вказаного енергооб`єкта відсутній власник, а також відсутні інші особи, які претендують на це майно, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна індексний № 394282876 від 10.09.2024.

Стосовно умови про відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності судом встановлено відсутність у позивача титулу (підстави) для володіння майном та набуття права власності. Між позивачем та будь-якою іншою особою, у тому числі з Фондом державного майна України, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади не укладалося жодних правочинів (договорів купівлі-продажу, оренди тощо), які б регулювали форму речових прав позивача стосовно спірного майна.

Щодо умови про відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю судом з`ясовано, що протягом 32 років жодна юридична або фізична особа не зверталися з заявою до органів поліції, прокуратури, органів місцевого самоврядування, до будь якого суду України щодо витребування майна з чужого незаконного заволодіння відносно ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, право власності на ЗТП 10/0,4 кВ № 340122 за жодною особою, підприємством не зареєстровано.

Відтак, судом встановлено всю сукупність юридичних фактів, які визначені законодавцем як необхідні для набуття права власності на майно шляхом застосування правового механізму набувальної давності, всі факти підтверджені позивачем відповідними доказами, які не дають найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.

Зокрема, матеріалами справи підтверджено, що саме позивачем виготовлялись технічні паспорти на спірний об`єкт, здійснювалось технічне обслуговування вказаного об`єкту, проводились ремонтні роботи тощо. Викладені обставини дозволяють суду стверджувати про те, що позивач АТ "Миколаївобленерго" добросовісно заволодів спірним майном, відкрито та безперервно володіє ним, починаючи з 1992 року, тобто протягом більше 32 років. Доказів неправомірності заволодіння позивачем спірним майном суду не подано. Під час вирішення питання про початок перебігу строку володіння майном суд виходить з приписів п. 1, 8 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, відповідно до яких при розгляді справ щодо набуття права власності на підставі статті 344 Цивільного кодексу України правила вказаної статті поширюються на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, що набрав чинності з 01.01.2004. Таким чином, в силу приписів п. 8 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України в строк, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк після 01 січня 2001 року. Суд дійшов висновку, що початок строку безперервного володіння позивачем спірним нерухомим майном припадає на дату фактичного володіння, тобто починаючи з 1992 року.

Судом також встановлено, що згідно наявної в матеріалах даної господарської справи інформації (листи органів державної влади, органів місцевого самоврядування тощо) спірне нерухоме майно не перебуває ані у державній, ані у комунальній власності. Матеріали справи не містять доказів оформлення права власності на спірний об`єкт (будівлю закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, яка розташована по вул. Садова, 31 на території ВПУ № 21 у м. Миколаєві за будь-якими іншими суб`єктами. Матеріали даної господарської справи також не містять доказів, що будь-яка інша особа претендує на вказане нерухоме майно, а також встановлене в ньому рухоме майно, яке фактично є невід`ємною його частиною, не містять доказів наявності спору позивача з третіми особами з приводу нерухомого майна.

Суду не подано доказів, що позивач володів та продовжує володіти (володіти і користуватись) спірним нерухомим майном на підставі будь-яких договорів (правочинів), укладених з третіми особами.

Матеріали справи не містять доказів належності спірного майна до державної, комунальної чи приватної власності, доказів набуття АТ "Миколаївобленерго" майна, зазначеного у позові, злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку чи того, що у позивача наявний умисел причинити шкоду іншій особі.

Відтак, суд вважає, що позивачем доведено наявність правових підстав для визнання за ним у відповідності до ст. 344 ЦК України права власності за набувальною давністю на будівлю закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, яка розташована по вул. Садова, 31 на території ВПУ № 21 у м. Миколаєві.

При цьому слід зазначити, що наявність вказаних обставин відповідачами не оспорено. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, господарський суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог АТ "Миколаївобленерго", оскільки невизначеність правового статусу спірного майна позбавляє його можливості здійснювати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном відповідно до ст. 319 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; e-mail: kanc@energy.mk.ua; код ЄДРПОУ 23399393) до Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, e-mail: kancel@mkrada.gov.ua; код ЄДРПОУ 26565573) та Вищого професійного училища №21 м. Миколаєва (54055, м. Миколаїв, вул. Садова, 31/2; код ЄДРПОУ 05537288) про визнання права власності на будівлю за набувальною давністю задовольнити.

2. ВИЗНАТИ за Акціонерним товариством "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; e-mail: kanc@energy.mk.ua; код ЄДРПОУ 23399393) право власності за набувальною давністю на будівлю закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 340122, загальною площею 53,4 кв.м літ. "А", яка розташована по вул. Садова, 31 на території ВПУ № 21 у м. Миколаєві.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 07 лютого 2025 року.

Суддя Л.М. Ільєва