Рішення

від 03.02.2025 по справі 922/3952/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2025 Справа № 922/3952/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Хрусловій А.К.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (адреса: 61057, м. Харків, м.-н Театральний, буд. 1; код ЄДРПОУ 44223324) Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківський фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну (адреса: 61003, м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, буд. 4/6; код ЄДРПОУ 01275992);до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті інвест 87" (адреса: 61166, м. Харків, вул. Є. Єніна (Бакуліна), буд. 11, кім. 3,53; код ЄДРПОУ 40368610) про стягнення 134211,01 грн та розірвання договору за участю представників сторін:

позивача - Зучек Є. Н. (витяг з ЄДРПОУ);

відповідача - не з`явився;

третьої особи Воложинська О.О. (довіреність б/н від 26.11.2024);

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті інвест 87" (далі відповідач) в якій просить суд:

1) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті інвест 87" 134211,01 грн, з яких:

66294,53 грн - заборгованості;

1621,95 грн - пені;

66294,53 грн - штрафу;

2) розірвати договір оренди № 6170-Н від 02.09.2016, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті інвест 87".

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що всупереч умов укладеного між сторонами договору № 6170-Н від 02.09.2016 відповідач в повному обсязі не вносив орендні платежі, внаслідок чого має за зазначеним договором заборгованість.

Також позивач зазначає, що наведений договір має бути розірваний внаслідок істотного порушення відповідачем його умов, зокрема щодо систематичного невнесення орендної плати

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.11.2024 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27.11.2024; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Харківський фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну (далі третя особа); встановлено сторонам та третій особі строк для подання заяв по суті спору.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження третя особа надала суду письмові пояснення (вх. № 29057 від 19.11.2024) в яких вважає заявлені позивачем позовні вимоги законними та обґрунтованими

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 31144/24 від 11.12.2024), в якому заперечує проти задоволення позову у повному обсязі, оскільки вважає його безпідставним, необґрунтованим.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що в 2022-2024 роках орендоване відповідачем приміщення було істотно пошкоджене внаслідок кількох обстрілів з боку військ РФ. З цього приводу було складено відповідні акти обстеження № 1 від 15.09.2022, № 2 від 06.01.2024, № 3 від 06.05.2024, № 2/1 від 14.02.2024, які складалися після обстрілів міста Харкова та безпосередньо будівлі та майна по вулиці Бакуліна, 11 (зараз перейменовано у вулицю Є. Єніна), та в яких зафіксовано що в будівлі пошкоджено вікна, стеля, стіни, двері, дах, системи водопостачання та водовідведення, теплопостачання, а також те, що без відновлення зазначені приміщення не можливо використовувати. Відповідач стверджує, що відповідно до актів обстеження приміщень з 2022 року придатними до використання та фактично використовувалось відповідачем всього 94,5 метрів квадратних, що складає лише приблизно 20% від всієї орендованої Відповідачем площі, а саме із 492,2 метрів квадратних всієї орендованої площі.

Відповідач зазначає, що він неодноразово направляв листи до позивача з мотивованим обґрунтуванням та заявами про не нарахування орендної плати у зв`язку з руйнуванням приміщень та неможливістю їх використання за цільовим призначенням, проте, позивач не здійснив жодних заходів щодо обстеження та відновлення приміщень. Відповідач зазначає, що він також неодноразово направляв листи до балансоутримувача (третя особа по справі) з вимогою здійснити дії необхідні для балансоутримувача для внесення інформації про пошкоджене майно у відповідний реєстр для зменшення ставки земельного податку та призупинення нарахування орендної плати до відновлення приміщень до стану придатного до використання, однак зазначеного також не було зроблено.

Також відповідач зазначає, що він не виконував свої зобов`язання внаслідок дії форс-мажорних обставин, а саме внаслідок фізичної неможливості здійснювати господарську діяльність у зв`язку з пошкодженням орендованих приміщень, і цей факт підтверджується актами пошкодження орендованих приміщень, витягом з ЄРДР щодо встановлення факту кримінального правопорушення, внаслідок збройної агресії Російської федерації, що визнано форс-мажорними обставинами та не потребують отримання додаткових сертифікатів.

Позивач надав суду відповідь на відзив (вх. № 31748/24 від 17.12.2024), в якому не погоджується з доводами наведеними відповідачем у відзиві та зазначає, що надані позивачем акти обстеження № 1 від 15.09.2022, № 2 від 06.01.2024, № 3 від 06.05.2024, № 2/1 від 14.02.2024 не є належними та допустимими доказами пошкодження орендованих приміщень, оскільки вони не відповідають вимогам Поряду проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257.

Також позивач наполягає на тому, що відповідачем належним чином не доведено факт наявності в нього форс-мажорних обставин щодо виконання зобов`язань за договором оренди № 6170-Н від 02.09.2016, оскільки лист ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, на який посилається відповідач з цього приводу, таким доказом не може вважатися, при цьому до ТПП України стосовно отримання підтвердження фактів форс-мажорних обставин 09.09.2022, 02.01.2024 та 05.05.2024 відповідач не звертався.

Відповідач надав суду заперечення (вх. № 32400/24 від 25.12.2024) та уточнені заперечення (вх. № 32403/24 від 25.12.2024) в яких не погоджується з твердженнями позивача викладеними у відповідні на відзив, та наполягає на необґрунтованості заявленого позову.

Відповідач зазначає, що за період з 15.09.2022 року по 06.05.2024 року він безліч разів звертався з листами до власника майна Позивача та балансоутримувача третьої особи, з вимогами та проханнями провести обстеження відповідно до норм чинного законодавства, оскільки приміщення не придатні до користування. Однак, за три роки ні позивач ні третя особа не здійснили цього всупереч норм чинного законодавства на які і посилається Позивач в позовній заяві.

Відповідач зазначає, що приміщення в яких відсутні вікна, двері, та які не забезпечені комунальними послугами не можуть бути визнані придатними до використання за цільовим призначенням, а тому вважає що вимоги позивача про нарахування орендної плати та штрафних санкцій є безпідставними.

Позивач надав суду да аналогічні за змістом письмові пояснення (вх. № 637/25 від 10.01.2025 та вх. № 691/25 від 10.01.2025) в яких висловлює позицію стосовно листування з відповідачем.

Відповідач також надав суду письмові пояснення (вх. № 1461/25 від 20.01.2025) в яких спростовує доводи позивача, викладену в заявах по суті спору та додаткових пояснення. Окремо відповідач зазначає, що станом на даний час більша частина орендованих приміщень знаходиться в аварійному стані, при цьому позивач намагається стягнути з відповідача орендну плату за приміщення які не придатні до використання та є небезпечні для використання.

Також відповідач вважає, що позивач та третя особа умисно не здійснюють передбачених законодавством для власника/розпорядника/балансоутримувача нерухомого майна дій направлених на технічне обстеження майна та внесення відповідних даних про його пошкодження у державний реєстр з метою отримання незаконного прибутку у вигляді орендної плати за приміщення, які знаходяться в стані не придатному для використання, всупереч норм чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 03.02.2025.

У судове засідання 03.02.2025 прибули представник позивача та представник третьої особи.

Представник позивача наполягає на задоволені позову у повному обсязі.

Представник третьої особи підтримує позицію позивача у даній справі.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки неявка на судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за його відсутності, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України..

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди № 6170-Н від 02.09.2016, відповідно до умов якого (п. 1.1) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - кім. №№ 14, 16, 18 на 2-му поверсі; кім. 6, 23, 25, 31, 35, 41,45, 46, 49, 50. 51, 52, 53 на 3-му поверсі; кім. №№ 7, 34, 37, 41,55 на 4-му поверсі; кім. № № 8, 10, 34, 46, 52, 55, 56 на 5-му поверсі, п`яти поверхового громадського будинку з навчальними майстернями та кабінетами (літ. А-5, інв. № 72450, реєстровий № 6566), загальною площею 492.2 кв. м. за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 11. Балансоутримувачем зазначеного майна є Харківський фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну.

Строк договору оренди № 6170-Н від 02.09.2016 був визначений пунктом 10.1. договору в такій редакції: Цей договір укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 02 вересня 2016 року до 02 вересня 2019 року.

Додатковою угодою № 2 від 01 липня 2019 року цей договір було продовжено до 02.07.2022.

Відповідно до пункту 5 Постанови Кабінету' Міністрів України від 27 травня 2022 р. № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану, договори оренди державного та комунального манна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.

Таким чином, договір оренди № 6170-Н від 02.09.2016 є чинним.

Згідно з п. 3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою Постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - липень 2016 р. 19929,17 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2016 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за серпень, вересень 2016 р.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору).

Пунктом 3.6 Договору оренди № 6370-Н від 02.09.2016 (в редакції додаткової угоди № 1 від 22.05.2018) встановлено, що орендна плата перераховується до Державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої методики, у співвідношенні:

- безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами у розмірі 70%;

- на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Пунктом 5.3 Договору оренди № 63701-Н від 28.09.2017 встановлений обов`язок орендаря своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

Пунктом 3.7. договору оренди № 6170-Н від 02.09.2016, передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.8 договору оренди № 6170-Н від 02.09.2016 унормовано, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж на три місяці орендар також сплачує штраф у розмірі 100% від суми заборгованості.

На виконання умов договору орендодавець передав орендареві нежитлові приміщення за Актом приймання-передачі від 02.09.2016.

Як зазначає позивач, на момент виникнення спірних правовідносин, свої зобов`язання по сплаті орендної плати відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість з орендної плати перед Державним бюджетом України за період з листопада 2022 року по червень 2024 року в розмірі 66294,53 грн.

Однак, відповідачем факт існування заборгованості за договором оренди № 63701-Н від 28.09.2017 не визнається, виходячи з наступного.

Як стверджує відповідач, не внесення ним орендної плати мало місце у зв`язку з тим, що протягом 2022-2024 років внаслідок порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил та інших відомств Російської Федерації через обстріли пошкоджено об`єкти нерухомого майна, зокрема і орендовані за договором приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 11. За результатами огляду встановлено, що приміщення непридатні для подальшої експлуатації, потребують проведення оцінки технічного стану будівлі та її конструктивних елементів з метою дефектування та складання переліку необхідних робіт з відновлення функціональних властивостей будівлі.

Зокрема, після обстрілів що мали 09.09.2022, орендовані за договором приміщення за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 11 зазнали пошкоджень, про що представниками позивача та третьої особи, як балансоутримувача, складено акт №1 від 15.09.2022 в якому зафіксовано, що у всіх приміщенням з 1 по 5 поверх пошкоджені вікна (більш ніж 55 одиниць), пробито дах на 5 поверсі, зруйнована стеля на інших поверхах, пошкоджена система водопостачання, водовідведення та опалення. В акті зроблено висновок що для подальшого використання приміщень за цільовим призначенням необхідно провести ремонтні роботи по відновленню вікон, даху, стелі, систем водопостачання, водовідведення та опалення. До акту додані фотографії на яких також зафіксовано пошкодження.

З огляду на викладене, відповідач направив на адресу позивача лист № 5 від 26.09.2022 в якому просив суд, з огляду на вказані обставини, не нараховувати орендну плату. До вказаного листа позивачем було додано акт № 1 від 15.09.2022.

В подальшому, після обстрілів що мали в 02.01.2024, орендовані за договором приміщення за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 11 зазнали чергових пошкоджень, про що представниками позивача та третьої особи, як балансоутримувача, складено акт №2 від 06.01.2024 в якому зафіксували що у всіх приміщенням з 1 по 5 поверх пошкоджені вікна (вже більш ніж 155 одиниць), відсутні двері (більш ніж 30 одиниць), пробито дах на 5 поверсі, зруйнована стеля на інших поверхах, на стінах з`явились тріщини, пошкоджена система водопостачання, водовідведення та опалення. В акті зроблено висновок, що для подальшого використання приміщень за цільовим призначенням необхідно провести ремонтні роботи по відновленню вікон, дверей, даху, стелі, стін, систем водопостачання, водовідведення та опалення. До акту додані фотографії на яких також зафіксовано пошкодження.

З огляду на викладене, відповідач направив на адресу позивача лист № 4 від 26.02.2024 в якому просив суд, з огляду на вказані обставини, не нараховувати орендну плату. До вказаного листа позивачем було додано акт № 2 від 06.01.2024.

В складеному представниками позивача та третьої особи, як балансоутримувача, акті №2/1 від 14.02.2024 встановлено, що в приміщенні №52 на 5 поверсі обвалився дах та пошкодив майно суборендаря. В акті зроблено висновок, що для подальшого використання приміщення за цільовим призначенням необхідно провести ремонтні роботи по відновленню вікон, дверей, даху, стелі, стін, систем водопостачання, водовідведення та опалення. До акту додані фотографії на яких також зафіксовано пошкодження.

В подальшому, після обстрілів що мали в 05.05.2024 орендовані за договором приміщення за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 11 зазнали чергових пошкоджень, про що представниками позивача та третьої особи, як балансоутримувача складено акт №3 від 06.05.2024. В даному акті встановлено, що у всіх приміщенням з 1 по 5 поверх пошкоджені вікна відсутнє скло у рамах, деформовані рами, вибито буд. матеріали якими частково були закриті віконні отвори (вже більш ніж 105 одиниць), відсутні або зруйновані двері у приміщеннях, пробито дах в декількох місцях на 5 поверсі, зруйнована стеля на інших поверхах, на стінах з`явились тріщини, пошкоджена система водопостачання, водовідведення та опалення. В акті зроблено висновок, що для подальшого використання приміщень за цільовим призначенням необхідно провести ремонтні роботи по відновленню вікон, дверей, даху, стелі, стін, систем водопостачання, водовідведення та опалення. До акту додані фотографії на яких також зафіксовано пошкодження.

Листом № 8 від 28.05.2024 позивач повідомив відповідача про істотне пошкодження орендованих приміщень, та про те, що без проведення ремонтних робіт їх подальше використання за цільовим призначенням є неможливе. З огляду на викладене, позивач просив не нараховувати орендну плату. До вказаного листа позивачем було додано акт № 3 від 06.05.2024.

Суд також констатує, що руйнування будівлі за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 11 в результаті обстрілів зафіксовані слідчими органами Головного управління поліції Харківської області, по фактам руйнування зареєстровані відповідні кримінальні провадження, триває досудове розслідування (про що свідчать витяги з ЄРДР).

Як свідчать матеріали справи, листом № 12 від 24.06.2024 відповідач звертався до Міністерства освіти і науки України в якому з метою врегулювання питання сплати орендної плати просив провести огляд орендованих приміщень, скласти відповідний акт з висновком про технічний стан приміщень та надати рекомендації щодо подальшого використання цих приміщень.

Листом до позивача від 04.01.2023 відповідач просив зменшити площу орендованих приміщень, зокрема за договором оренди № 63701-Н від 28.09.2017 до 14 кв. м. з огляду на істотне пошкодження інших орендованих приміщень.

Листом №01-17/70 від 22.04.2024 року третя особа повідомила відповідача, що шукає фінансову можливість для проведення обстежень будівель і коли обстеження будуть проведені будуть здійснені коригування в нарахуваннях.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що у відповідача відсутні правові підстави вимагати оплати орендної плати за договором оренди № 63701-Н від 28.09.2017 в повному обсязі. Крім того, відповідач також вважає дані обставини щодо пошкодження орендованих приміщень форс-мажорними, тобто такими, що звільняють його від обов`язку вносити орендну плату.

Однак, позивач наполягає на тому, що відповідач зобов`язаний вносити орендну плату за договором оренди № 63701-Н від 28.09.2017 в повному обсязі, оскільки факт пошкодження орендованих нежитлових приміщень ним доводиться неналежними доказами, зокрема актами про пошкодження які не відповідають вимогам Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257. Також позивач вважає безпідставними твердження відповідача про наявність форс-мажорних обставин.

Як свідчать матеріали справи, 15.03.2024 позивачем на адресу відповідача було направлено листа № 17-05-01-00935 від 15.03.2024 щодо наявної у відповідача станом на 11.03.2024 заборгованості з орендної плати у сумі 72048.69 грн та нарахування пені у розмірі 6105,07 грн. Також орендаря було повідомлено про те, що орендоване майно не застраховане всупереч пункту 5.8. договору оренди № 6170-Н від 02.09.2016. До листа 17-05-01-00935 від 15.03.2024 було додано акт звіряння розрахунків до договору оренди від 02.09.2016 № 6170-Н станом на 11.03.2024 в двох примірниках.

В подальшому 10.06.2024 позивачем на адресу відповідача було направлено листа № 17-03-01-01980 від 06.06.2024 щодо наявної у відповідача станом на 30.05.2024 заборгованості з орендної плати у сумі 48524,40 грн.; нарахування пені у розмірі 7026,08 грн. У зазначеному листі орендаря було повідомлено про те, що орендоване майно не застраховане всупереч пункту 5.8. договору оренди № 6170-Н від 02.09.2016. До листа № 17-03-01-01980 від 06.06.2024 було додано акт звіряння розрахунків до договору оренди від 02.09.2016 № 6170-Н станом на 30.05.2024 в двох примірниках.

19.07.2024 позивачем на адресу відповідача було направлено листа № 17-03-01-02654 від 18.07.2024 щодо наявної у відповідача станом на 16.07.2024 заборгованості з орендної плати у сумі 66294,63 грн.; нарахування за період з 31.05.2024 по 16.07.2024 пені у розмірі 1621,95 грн. та штрафу у розмірі 66294,63 (100% від суми заборгованості) грн. До листа № 17-03-01-02654 від 18.07.2024 було додано акт звіряння розрахунків до договору оренди від 02.09.2016 № 6170-Н станом на 16.07.2024 в двох примірниках.

Однак, відповідач нараховано позивачем заборгованість з орендної плати за договором оренди № 63701-Н від 02.09.2016 не сплатив.

Зазначені обставини стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі в якому позивач просить суд стягнути з відповідача до Державного бюджету України заборгованість з орендної плати за період з листопада 2022 року по червень 2024 року в розмірі 66294,53 грн.

Крім того, з огляду на прострочення відповідачем виконання зобов`язання позивач на підставі п. 3.7-3.8. договору додатково нарахував до стягнення з відповідача 1621,95 грн пені та 66294,53 грн штрафу.

Також позивач просить суд розірвати договір оренди № 63701-Н від 28.09.2017 з огляду на істотне порушення відповідачем його умов.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та ч. 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.

Спірні правовідносини, зокрема врегульовано відповідними статтями § 5 ГК України. Оренда майна та лізинг, глави 58 Цивільного кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст.283 Господарського кодексу України).

Стаття 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України, визначає орендну плату та її індексацію істотною умовою договору оренди.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, плата за користування майном (ст. 762 ЦК України) є тим еквівалентом, який отримує наймодавець за те, що надав у найм майно.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України.

В даному випадку, згідно з п. 3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою Постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - липень 2016 р. 19929,17 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2016 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за серпень, вересень 2016 р.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору).

Пунктом 3.6 Договору оренди № 6370-Н від 02.09.2016 (в редакції додаткової угоди № 1 від 22.05.2018) встановлено, що орендна плата перераховується до Державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої методики, у співвідношенні:

- безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами у розмірі 70%;

- на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, відповідач має заборгованість з орендної плати за договором за період з листопада 2022 року по червень 2024 року в розмірі 66294,53 грн.

Відповідачем доказів сплати заборгованості в зазначеному розмірі суду не надано. Однак відповідач наполягає на безпідставності вимог позивача про стягнення орендної плати в заявленому розмірі через істотне пошкодження орендованих приміщень протягом 2022-2024 років

Разом з тим, частиною 4 ст. 762 ЦК України передбачено, що наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Частиною 6 ст. 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Таким чином, частина 4 ст. 762 ЦК України закріплює право орендаря вимагати зменшення орендної плати, якщо істотно погіршуються умови користування майном або його якість, за які він не несе відповідальності. Аналогічна можливість передбачена ст. 768 ЦК України, яка визначає відповідальність орендодавця за дефекти зданого в оренду майна. Зменшення платежів у зазначених випадках має бути розмірним рівню зниження корисних властивостей обґєкта оренди, обумовлених договором. Отже, підставами для зменшення орендної плати за ч. 4 ст. 762 ЦК України є дефекти майна та зниження його корисних властивостей, обумовлених договором.

Частина 6 ст. 762 ЦК України, визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря. Для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача (орендатора) від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає, це така обставини за яких майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди. При цьому, у випадку якщо наймач наполягає на застосуванні до спірних правовідносин п. 4, 6 ст. 762 ЦК України, він повинен довести обставини, які свідчать про те, що в процесі використання з незалежних від нього причин виникли дефекти майна та зниження його корисних властивостей, обумовлених договором, або майно взагалі не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.

Таким чином, зменшення розміру орендної плати або звільнення від її сплати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин про які зазначено вище.

В даному випадку, загальновідомим є факт збройної агресії РФ проти України, а також те, що в результаті такої агресії місто Харків вже майже 3 роки потерпає від обстрілів з різних видів озброєння в результаті яких знищуються або пошкоджуються житлові та нежитлові будинки, інша цивільна інфраструктура.

Матеріалами справи підтверджується, що в результаті таких обстрілів, що мали місце 09.09.2022, 02.01.2024, 05.05.2024 було значно пошкоджена будівля Харківського фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну за адресою м. Харків, вул. Бакуліна, 11, в т.ч. орендовані відповідачем нежитлові приміщення. З приводу цього представниками відповідача разом з представниками третьої особи, як балансоутримувача, та з залученням свідків були складені акти №1 від 15.09.2022, № 2 від 06.01.2024, №2/1 від 14.02.2024, №3 від 06.05.2024 в яких зафіксовані істотні пошкодження орендованих приміщень в результаті обстрілів, та їх фактичної неможливості використання в повному обсязі за їх цільовим призначенням без проведення ремонтних робіт.

Як стверджує відповідач, зокрема у відзиві на позов, з 2022 року придатними до використання та фактично використовувались відповідачем всього 94,5 метрів квадратних, що складає лише приблизно 20% від всієї орендованої Відповідачем площі, яка складає 492,2 метрів квадратних.

Матеріалами справи також підтверджується факт неодноразового звернення відповідача до позивача, в т.ч. після кожного з обстрілів та складання відповідних актів, з відповідними листами (№ 5 від 26.09.2022, від 04.01.2023, № 4 від 26.02.2024, № 8 від 28.05.2024 до яких були додані копії наведених вище актів) з приводу проведення оцінки пошкоджень в передбаченому Законом порядку, необхідності проведення ремонтних робіт та зменшення розміру орендної плати з огляду на виниклі обставини.

Однак, всі наведені листи відповідача були залишені без задоволення, оцінки пошкоджень проведено не було, ремонтні роботи приміщень також не проводилися, орендна плата зменшена також не була.

Також відповідач неодноразово направляв листи до балансоутримувача (третя особа по справі) з вимогою здійснити дії необхідні для балансоутримувача для внесення інформації про пошкоджене майно у відповідний реєстр для зменшення ставки земельного податку та призупинення нарахування орендної плати до відновлення приміщень до стану придатного до використання. Листом №01-17/70 від 22.04.2024 року третя особа повідомила, що шукає фінансову можливість для проведення обстежень будівель, однак в подальшому будь-яких заходів з цього приводу не вживала.

Так само матеріалами справи підтверджується факт звернення відповідача з цього приводу до Міністерства освіти і науки з приводу проведення оцінки пошкоджень та вирішення питання про орендну плату.

В судовому засіданні представник третьої особи також підтвердив, що станом на даний час орендовані приміщення не відремонтовані, що унеможливлює їх використання за цільовим призначенням так само як відповідач це між робити до їх пошкодження.

Зазначені обставини позивачем жодним чином не спростовуються, тоді як орендну плату за договором оренди № 63701-Н від 02.09.2016 позивач нараховує в повному обсязі.

При цьому, суд критично ставиться до посилань позивача на те, що оскільки надані відповідачем акти №1 від 15.09.2022, № 2 від 06.01.2024, №2/1 від 14.02.2024, №3 від 06.05.2024 не відповідають вимогам Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженого Постановою КМУ від 12 квітня 2017 р. № 257, їх не можна вважати належними та допустимими доказами обставин, про які в них йдеться, а тому відповідач нібито не має право на зменшення розміру орендної плати.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 127 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 Деякі питання оренди державного та комунального майна (далі - Порядок) Не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати (призупинення її нарахування тощо) протягом строку його дії, крім:

3) випадку, коли можливість користування майном істотно зменшилася через обставини, за які орендар не відповідає, зокрема у разі:

а) істотного пошкодження об`єкта оренди внаслідок дії обставин непереборної сили, які настали після підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта, за умови, що відновлення об`єкта до того стану, в якому він перебував до настання таких обставин, потребуватиме капітального ремонту об`єкта оренди;

б) припинення забезпечення об`єкта оренди комунальними послугами, якими об`єкт оренди був забезпечений або повинен бути забезпечений відповідно до умов договору та/або оголошення про передачу майна в оренду, якщо внаслідок такого припинення об`єкт оренди не може бути використаний орендарем;

в) здійснення капітального ремонту, реставрації або реконструкції об`єкта оренди з ініціативи балансоутримувача або його органу управління, якщо під час виконання будівельних робіт використання об`єкта оренди може завдати шкоди життю або здоров`ю людей, що перебувають або можуть перебувати всередині об`єкта оренди;

У такому разі зменшення орендної плати або тимчасове (на період існування обставин, зазначених у підпунктах а - г підпункту 3 цього пункту) звільнення орендаря від сплати орендної плати здійснюється за рішенням орендодавця на підставі заяви орендаря, до якої додані документи, що підтверджують існування відповідних обставин, або на підставі рішення суду.

Механізм оперативного реагування виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій, центральних органів виконавчої влади, органів управління та сил цивільного захисту, спрямований на ліквідацію наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, на територіях, на яких відсутні або завершено активні фази бойових дій визначений Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних з пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473 (далі - Порядок невідкладних робіт).

Відповідно до пункту 9 Порядку невідкладних робіт роботи з обстеження пошкоджених об`єктів виконуються відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 257 (далі - Порядок обстеження).

Відповідно до п. 1 Порядку обстеження, Цей Порядок визначає механізм проведення обстеження прийнятих в експлуатацію в установленому законодавством порядку об`єктів будівництва (далі об`єкти) з метою оцінки їх відповідності основним вимогам до будівель і споруд, визначеним Законом України Про будівельні норми, та вжиття обґрунтованих заходів до забезпечення надійності та безпеки під час експлуатації об`єктів протягом усього періоду їх існування.

Цей Порядок застосовується під час проведення обстеження пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об`єктів (далі пошкоджені об`єкти) з метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації та розроблення заходів із відновлення (пункт 1 порядку).

Відповідно до пункту 2 Порядку обстеження, обстеження об`єктів проводиться за рішенням власника або управителя об`єкта, а обстеження пошкоджених об`єктів може проводитися за рішенням уповноважених органів виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями.

Проведення обстеження об`єкта або пошкодженого об`єкта забезпечується відповідним власником або управителем, уповноваженим органом шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, а саме: відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та мають кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з обстеження у будівництві об`єктів класу наслідків (відповідальності), що визначені кваліфікаційними вимогами (далі виконавці), або шляхом залучення підприємств, установ та організацій, у складі яких є такі виконавці. Інформація про виконавців, що можуть залучатися до проведення обстеження об`єктів із відповідним класом наслідків (відповідальності), міститься в Реєстрі будівельної діяльності, що є компонентом Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Пунктом 8 Порядку обстеження встановлено, що результатами обстеження пошкоджених об`єктів виконавцем складається звіт, який має містити висновок про технічний стан, рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації), а також в разі потреби відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень), принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення (підсилення).

Зазначений звіт є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об`єктів або їх демонтаж (ліквідацію).

Таким чином, з п. 2 Порядку обстеження та з п. 9 Порядку невідкладних робіт вбачається, що обстеження об`єктів згідно з ним може проводиться за рішенням власника або управителя об`єкта, а обстеження пошкоджених об`єктів може проводитися за рішенням уповноважених органів виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями; проведення обстеження об`єкта або пошкодженого об`єкта забезпечується відповідним власником або управителем, уповноваженим органом.

Відповідно до Методики проведення обстеження та оформлення його результатів, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 06.08.2022 № 144, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.08.2022 за № 898/38234, до звіту за результатами (попереднього або основного (детального)) обстеження пошкодженого об`єкта додається акт обстеження, складений за результатами проведеного обстеження об`єктів, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, що повинен містити інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об`єкта (форму акту наведено у додатку 7 цієї Методики).

У розділі «Висновок за результатами обстеження» Акту обстеження, складений за результатами проведеного обстеження об`єктів, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, зазначається: висновок щодо можливості подальшої експлуатації; необхідності поточних, капітальних ремонтів об`єкта (частини об`єкта), реконструкції об`єкта (відокремлених частин об`єкта); необхідності демонтажу.

Однак, відповідач в даному випадку не є органом, який може проводити обстеження пошкоджених об`єктів. Власник орендованих приміщень, орган уповноважений на управління приміщеннями знаючи про їх пошкодження самостійно не ініціювали питання про проведення обстеження та складання відповідного звіту, хоча, як вже зазначалося, відповідач неодноразово звертався до них з цього приводу.

Таким чином, не проведення обстеження мало місце не з вини відповідача. При цьому, відповідач вжив всіх можливих заходів, передбачених пунктом 127 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 Деякі питання оренди державного та комунального майна щодо зменшення йому розміру орендної плати за договором № 63701-Н від 02.09.2016, а саме, після кожного з пошкоджень орендованих приміщень неодноразово звертався до позивача з відповідними листами до яких додавав акти про пошкодження орендованих приміщень. В подальшому ж це питання в передбаченому законом порядку вирішено не було.

Разом з тим, оскільки відомості щодо істотного пошкодження орендованого майна про які йдеться в актах №1 від 15.09.2022, № 2 від 06.01.2024, №2/1 від 14.02.2024, №3 від 06.05.2024 позивачем жодним чином не спростовуються, доказів можливості використання відповідачем орендованого майна за цільовим призначенням протягом строку, за який позивачем нараховується до стягнення орендна плата суду також не надано, суд на підставі ст. ст . 73, 74, 76-79 ГПК України приходить до висновку про доведеність відповідачем факту істотного пошкодження орендованих приміщень. Зазначене ж в свою чергу свідчить про наявність у відповідача права на зменшення йому розміру орендної плати за договором № 63701-Н від 02.09.2016 на підставі ч. 4 ст. 762 ЦК України.

В силу положень ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Це правило стосується і позивача, який заявляючи вимоги про стягнення боргу з орендної плати в відповідному розмірі, повинен довести що відповідач має перед ним заборгованість саме в такому розмірі.

В даному випадку, як вже зазначалося, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача існуючу за договором за договором № 63701-Н від 02.09.2016 заборгованість за період з листопада 2022 року по червень 2024 року в розмірі 66294,53 грн.

Суд констатує, що згідно з доданим позивачем до позовної заяви розрахунком заборгованості з орендної плати за договором станом на 16.07.2024, відповідач не дивлячись на істотне пошкодження орендованих приміщень починаючи з вересня 2022 року продовжив частково вносити орендну плату за договором № 63701-Н від 02.09.2016, та фактично має борг перед бюджетом в сумі 66294,53 грн. за період з лютого 2024 року (частково) по червень 2024 року.

Втім, з огляду на пошкодження орендованих приміщень та наявність у відповідача права на зменшення розміру орендної плати, вимоги про стягнення орендної плати за договором № 6370-Н від 02.09.2016 в заявленому до стягненні розмірі не можуть вважатися обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам Закону.

На переконання суду, не підлягають стягненню судом суми, які неможливо перевірити до обстеження пошкоджених приміщень в передбаченому Законом порядку, складання уповноваженими особами Акту обстеження за результатами такого обстеження, та прийняття уповноваженим органом відповідного рішення щодо можливості подальшого використання певних приміщень та розміру орендної плати за договором № 6370-Н від 02.09.2016 з огляду на встановлені обставини.

В той же час, матеріали справи не містять доказів вжиття відповідних заходів, а отже саме лише посилання позивача на необхідність сплати орендної плати у встановленому договором розмірі вказує на необґрунтованість здійснених ним розрахунків орендної плати, та відповідно про недоведеність позовних вимог в цій частині.

При цьому, недоведеність позовних вимог в частині стягнення орендної плати також свідчить і про безпідставність заявленого позову в частині стягнення пені та штрафу, нарахованих в зв`язку з простроченням внесення орендної плати, та розірвання договору № 6370-Н від 02.09.2016 з підстав нібито істотного порушення відповідачем його умов зокрема щодо не внесення орендної плати в заявленому позивачем до стягнення розмірі.

Доводи представника позивача в судовому засіданні про те, що договір № 6370-Н від 02.09.2016 підлягає розірванню з огляду на істотну зміну обставин, якими керувалися сторони при його укладанні (зокрема з огляду на істотне пошкодження орендованих приміщень) суд відхиляє, оскільки згідно з позовною заявою підставою для розірвання наведеного договору позивач вказує саме істотне порушення відповідачем його умов (ст. 651 ЦК України), інших же обставин позивачем не наводиться.

З огляду на вимоги ст. 14 ГПК України, суд розглядає дану справу виключно в межах заявлених позивачем вимог. При цьому, у разі наявності інших обставин, які не зазначені в позовній заяві по даній справі в якості підстав для розірвання договору, позивач не позбавлений права на звернення до суду з цього приводу з окремим позовом.

Доводи відповідача про наявність у нього форс-мажорних обставин при виконанні умов договору № 6370-Н від 02.09.2016 свого підтвердження матеріалами справи не знайшли.

Частиною 1 ст. 141 Закону Про торгово-промислові палати в Україні встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до Торгово-промислової палати або її регіонального відділення з приводу отримання сертифікату про наявність форс-мажорних обставин при виконанні умов договору № 6370-Н від 02.09.2016.

Лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, на який посилається відповідач, не може вважатися доказом наявності у відповідача форс-мажорних обставин при виконанні умов договору № 6370-Н від 02.09.2016, оскільки цей лист є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. При цьому лист не можна вважати сертифікатом у розумінні ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а отже він не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 07.06.2023 у справі № 912/750/22; від 07.06.2023 у справі № 906/540/22; від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22, від 29.06.2023 у справі № 922/999/22; від 02.08.2023 у справі № 916/1788/22; від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, а відтак заявлений в межах даної справи позов задоволенню не підлягає.

При винесенні даного рішення суд також зазначає.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27.09.2001).

У наведеній справі Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи судові витрати підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "10" лютого 2025 р.

СуддяО.І. Байбак