Рішення

від 06.02.2025 по справі 925/1579/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року м. Черкаси Справа № 925/1579/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Костянтина ДОВГАНЯ, із секретарем судового засідання Тетяною ДЯЧЕНКО, за участю представників: позивача не з`явився, відповідача не з`явився, третіх осіб - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Смілянської міської ради до Балаклеївської сільської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Фізичної особи-підприємця Кирилової Наталії Володимирівни, про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2024 року Смілянська міська рада подала до суду позов з вимогою витребувати з чужого незаконного володіння Балаклеївської сільської ради (20722, с. Балаклея, Черкаського району, Черкаської області, вул. Незалежності, будинок 2, код ЄДРПОУ 26489731) на користь Смілянської міської територіальної громади в особі Смілянської міської ради (20701, Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вулиця Незалежності, будинок 37, код ЄДРПОУ 25874705) земельні ділянки з кадастровими номерами:

а) 7123783000:02:001:0729 площею 0,1784 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2937308271237, номер відомостей про право власності 55049214);

б) 7123783000:02:001:1189 площею 0,57 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2750891871237, номер відомостей про право власності 50660210);

в) 7123783000:02:001:1191 площею 0,1 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2750898971237, номер відомостей про право власності 50660377).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Балаклеївська сільська рада протиправно та без належних правових підстав володіє земельними ділянками кадастрові №№7123783000:02:001:0729 площею 0,1784 га,7123783000:02:001:1189 площею 0,57 га та 7123783000:02:001:1191 площею

0,1 га, розташованими в адміністративних межах міста Сміла, і це позбавляє

територіальну громаду міста Сміла можливості реалізовувати свої права власника, а саме володіти, користуватися та розпоряджатися спірними земельними ділянками, а також отримувати плату за землю в порядку і розмірі, передбаченому чинним законодавством.

Позивач вважає набуття відповідачем права власності на зазначені земельні ділянки неправомірним, оскільки факт розташування земельних ділянок з вказаними кадастровими номерами у адміністративних межах міста Сміла підтверджується Державним актом на право постійного користування землею від 29.05.1970, за яким площа та конфігурація території міста відповідає межам, затвердженим постановою Верховної Ради України від 08.11.2023 № 3440-ІХ. Тобто, як зазначив позивач, після затвердження 08.11.2023 Верховною Радою України меж міста Сміла, розташування вказаних земельних ділянок залишається в межах міста, як це було до прийняття Постанови № 3440-IX, їх фактичне місце розташування не змінилося.

Позивач зауважив, що згідно витягів з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць від 14.02.2023 (до ухвалення Постанови № 3440-IX) та від 18.01.2024 (після затвердження Верховною Радою України меж міста) засвідчується, що конфігурація та площа меж міста Сміла (визначені державним актом, у порівнянні з актуальними даними Державного земельного кадастру) є незмінними. Також, додатковим підтвердженням цього факту є відповідь управління архітектури, регулювання забудови та земельних відносин міста виконавчого комітету Смілянської міської ради від 11.12.2024 № 435/3 .

Позивач повідомив, що за відомостями Державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровими номерами 7123783000:02:001:0729, 7123783000:02:001:1189 та №7123783000:02:001:1191 входять у межі м. Сміла, що підтверджує право міської громади володіти, користуватися та розпоряджатися спірними земельними ділянками на підставі та в порядку, визначених чинним законодавством, зокрема Земельним кодексом України.

Позивач вважає, що відсутність відомостей про межі Балаклеївської сільської об`єднаної територіальної громади та Костянтинівської сільської ради в Національній кадастровій системі, а також той факт, що спірні земельні ділянки розташовані в адміністративних межах міста Сміла, державна реєстрація права власності на ці ділянки за Балаклеївською сільською радою у 2023-2024 роках є неправомірною, тому позивач звернувся до суду за захистом прав та інтересів жителів громади шляхом подання позову про витребування вказаних земельних ділянок з чужого незаконного володіння відповідача.

Ухвалою від 25.12.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив підготовче засідання на 11:30 год. 06 лютого 2025 р. та залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 та Фізичну особу-підприємця Кирилову Наталію Володимирівну.

03.01.2025 відповідач подав до суду лист/повідомлення за вих. № 11/02-20 про визнання заявлених позовних вимог та просив суд розглядати справу без участі його представника.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

Про час, дату та місце розгляду справи сторони повідомлялися належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради від 26.12.1969 № 795 були затверджені межі міських земель міста Сміла, загальною площею 3973,0000 гектари.

На виконання цього рішення виконавчому комітету Смілянської міської ради 29.05.1970 видано Державний акт на право постійного користування землею, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 03.12.2024 № 18-23-0.2-8313/2-24.

Межа міста є необхідною для визначення юрисдикції органів місцевого

самоврядування та вирішення питань використання земель. Рішення про встановлення меж міст приймається Верховною Радою України (узгоджується зі ст.ст. 173, 174 Земельного кодексу України, далі ЗК України).

З метою відновлення та приведення адміністративних меж міста, визначених у державному акті 1970 року, у відповідність до вимог чинного законодавства, у 2018 році було розроблено проєкт землеустрою щодо встановлення меж адміністративно-територіальної одиниці міста Сміла. Такий проєкт землеустрою розроблено, на основі матеріалів встановлення меж, за якими виконавчому комітету міської ради видано Державний акт на право постійного користування землею від 29.05.1970.

Вищевказаний проєкт землеустрою погоджений рішеннями сусідніх територіальних громад, зокрема, Костянтинівської сільської ради від 21.01.2019 №32-1/VII, Черкаської обласної ради від 25.10.2019 № 32-46/VII «Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) адміністративно-територіальної одиниці м. Сміла», а також рішеннями Білозірської, Березняківської, Тернівської, Сунківської та Зелевківської сільських рад.

Згідно з висновком державної експертизи землевпорядної документації від 13.01.2021 №5681-20, проведеної Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, проєкт землеустрою відповідає вимогам чинного законодавства, встановленим нормам і правилам, оцінений позитивно та погоджений.

08.11.2023 Верховною Радою України прийнято постанову № 3440-ІХ (далі Постанова № 3440-IX), якою було встановлено межі та затверджено територію міста Сміла Черкаського району Черкаської області, загальною площею 3973,0 гектари. Площа та конфігурація території міста, закріплені в державному акті 1970 року, відповідають межам, затвердженим вказаною постановою Верховної Ради України.

За приписами ст. 173 ЗК України, межа міста це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію міста від інших територій. Межі міста встановлюються і змінюються за проєктами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад (ч. 1 ст. 174 ЗК України).

Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки (ч. 4 ст. 174 ЗК України).

Суд враховує, що у разі, якщо межі населених пунктів не затверджені у порядку визначеному ст.ст. 173, 174 ЗК України, то слід виходити з фактичних меж населених пунктів, які існували до такого затвердження (узгоджується з висновком Верховного Суду викладеному у постанові від 03.03.2020 у справі № 367/6388/16-а).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності

територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Отже, територія міста Сміла Черкаського району Черкаської області загальною площею 3973,0 гектари юридично та фактично є закріпленою. Межі міста визначені відповідно до проєкту землеустрою, що стосується встановлення меж адміністративно-територіальної одиниці міста. Усі землі в межах міста (крім земель державної та приватної власності) є комунальною власністю Смілянської міської територіальної громади, що забезпечує можливість ефективного управління земельними ресурсами на користь мешканців громади. Це створює основу для подальшого розвитку міста, сприяє сталому соціально-економічному прогресу громади, формує сприятливі умови для територіального розвитку, а також забезпечує ефективне використання потенціалу території.

Суд бере до уваги, що оскільки надходження від плати за землю спрямовуються до бюджету територіальної громади, в межах якої розташована земельна ділянка, то це безпосередньо впливає на майбутній розвиток інфраструктури міста і вирішення інших актуальних проблем, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів та підвищують якість життя мешканців міста Сміла.

Після прийняття Верховною Радою України Постанови № 3440-IX, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що:

- 15.05.2024 за Балаклеївською сільською радою зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером №7123783000:02:001:0729 площею 0,1784 га, яка розташована в адміністративних межах м. Сміла. Така земельна ділянка перебуває у користуванні на праві оренди у ОСОБА_1 ;

- 01.05.2023 за Балаклеївською сільською радою зареєстровано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 7123783000:02:001:1189 площею 0,57 га та 7123783000:02:001:1191 площею 0,1 га, які розташовані в адміністративних межах м. Сміла. Ці земельні ділянки перебувають у користуванні на праві оренди у ФОП Кирилової Наталії Володимирівни.

Підставами для реєстрації права власності за відповідачем у справі стали дані про розташування вказаних земельних ділянок у межах Костянтинівської сільської ради.

Судом встановлено, що Костянтинівська сільська рада є частиною Балаклеївської сільської об`єднаної територіальної громади відповідно до Закону України від 05.02.2015 № 157-VIII «Про добровільне об`єднання територіальних громад».

Факт розташування земельних ділянок з вказаними кадастровими номерами у адміністративних межах міста Сміла підтверджується Державним актом на право постійного користування землею від 29.05.1970, за яким площа та конфігурація території міста відповідає межам, затвердженим постановою

Верховної Ради України від 08.11.2023 № 3440-ІХ. Тобто, після затвердження

08.11.2023 Верховною Радою України меж міста Сміла, розташування вказаних

земельних ділянок залишається в межах міста, як це було до прийняття Постанови № 3440-IX, їх фактичне місце розташування не змінилося.

З витягів із Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць від 14.02.2023 (до ухвалення Постанови №3440-IX) та від 18.01.2024 (після затвердження Верховною Радою України меж міста) вбачається, що конфігурація та площа меж міста Сміла (визначені державним актом, у порівнянні з актуальними даними Державного земельного кадастру) є незмінними. Також цей факт підтверджується листом-відповіддю Управління архітектури,регулювання забудови та земельних відносин міста виконавчого комітету Смілянської міської ради від 11.12.2024 № 435/3.

Суд бере до уваги, що за відомостями Державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровими номерами 7123783000:02:001:0729, 7123783000:02:001:1189 та №7123783000:02:001:1191 входять у межі м. Сміла, що підтверджує право міської громади володіти, користуватися та розпоряджатися спірними земельними ділянками на підставі та в порядку, визначених чинним законодавством, зокрема Земельним кодексом України.

З відомостей Головного управління Держгеокадастру у Черкаській

Області згідно листа від 22.08.2024 № 18-23-0.2-5771/2-24 вбачається, що:

- земельна ділянка з кадастровим номером 7123783000:02:001:0729 площею 0,1784 га була сформована відповідно до проєкту землеустрою. Проєкт

розроблено на підставі дозволу від 28.11.2007 № 01-20/2207 виданого Смілянською районною державною адміністрацією та розпорядження голови Смілянської районної державної адміністрації від 10.06.2008 «Про надання земельної ділянки в оренду ПП ОСОБА_1 ». Місцем розташування земельної ділянки вказується Черкаська область, Смілянський район, адміністративні межі Костянтинівської сільської ради;

- земельні ділянки з кадастровими номерами №7123783000:02:001:1189 площею 0,57 га та № 7123783000:02:001:1191 площею 0,1 га були сформовані та передані в оренду Кириловій Наталії Володимирівні відповідно до розпорядження голови Смілянської районної державної адміністрації від 13.11.2006 «Про надання земельної ділянки в оренду ПП Кириловій Н.В.».

Місцем розташування земельних ділянок вказана Черкаська область, Смілянський район, адміністративні межі Костянтинівської сільської ради.

З метою з`ясування правових підстав, на підставі яких Смілянська районна державна адміністрація розпорядилась спірними земельними ділянками, розташованими в адміністративних межах м Сміла, позивач 07.08.2024 звернувся з листом № 219/02-28 до Черкаської районної державної адміністрації, як правонаступника Смілянської районної державної адміністрації. Проте, у відповіді Черкаської районної державної адміністрації від 07.11.2024 №01-22/5793/01-22/4171 були відсутні конкретні відомості та правові підстави, щодо розпорядження вказаними земельними ділянками або обставини, за яких вони були віднесені до меж Костянтинівської сільської ради.

Натомість адміністрація зазначила, що акти державних органів влади, які суперечать Конституції України, законам України, постанова Верховної Ради України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад, можуть бути оскаржені до органу вищого рівня або до суду.

З листів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 25.10.2024 № 18-23-0.2-7384/2-24 та від 19.11.2024 № 18-23-0.2-7986/2-24 вбачається, що до регіонального фонду документації із землеустрою та оцінки земель документація із землеустрою щодо формування, встановлення меж Балаклеївської сільської об`єднаної територіальної громади Черкаської району Черкаської області не передавалась. За даними Державного земельного кадастру, відомості про межу території вказаної сільської громади до Національної кадастрової системи не вносились. Крім цього, відомості про межі Костянтинівської сільської ради у Державному земельному кадастрі відсутні.

Суд бере до уваги, що згідно з п. 26 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, кадастровий номер є лише ідентифікатором земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та не відображає її приналежність до будь-якої адміністративно-територіальної одиниці в межах державного кордону. Тобто, сама послідовність цифр та знаків у кадастрових номерах спірних земельних ділянок не може визначати їх приналежність до певного населеного пункту. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 320/4275/21.

Суд враховує, що земельна ділянка з кадастровим номером 7123783000:02:001:0732, яка розташована поруч зі спірними земельними ділянками, за даними Державного земельного кадастру вказана як така, що розташована в межах Костянтинівської сільської ради. Але право власності на цю ділянку зареєстровано за Смілянською міською радою відповідно до адміністративних меж міста Сміла. Тобто, ця обставина свідчить про належність території, на якій розташовані спірні земельні ділянки, до адміністративних меж міста Сміла.

З метою повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 7123783000:02:001:0729, 7123783000:02:001:1189 та 7123783000:02:001:1191 у

комунальну власність територіальної громади м. Сміла, позивач звернувся до відповідача.

04.07.2024 відповідач листом за № 904/02-20 відмовив позивачу у поверненні земельних ділянок, мотивуючи тим, що право власності на земельні ділянки за відповідачем зареєстровано відповідно до чинного на території України законодавства.

За приписами п. 8 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», визначення меж земель комунальної власності має здійснюватися з урахуванням меж населених пунктів, зазначених у Державному земельному кадастрі.

Межі адміністративно-територіальної одиниці м. Сміла офіційно визначені та внесені до ДЗК, що підтверджує належність спірних земельних ділянок до території міста.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах із правами власності інших суб`єктів. Об`єкти комунальної власності не можуть бути вилучені з територіальної громади та передані іншим суб`єктам права власності без згоди громади чи відповідного рішення ради або уповноваженого органу, за винятком випадків, передбачених законом. Це порушує права територіальної громади міста та створює підстави для витребування земельних ділянок із незаконного чужого володіння.

Частиною 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 та ч. 1 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 78 ЗК України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Пунктами «а», «є» ч. 1 ст. 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Згідно з п. «д» ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом застосування інших, передбачених законом, способів захисту.

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном.

Земельні ділянки з кадастр. №№7123783000:02:001:0729 площею 0,1784 га, 7123783000:02:001:1189 площею 0,57 га та 7123783000:02:001:1191 площею 0,1 га, що знаходяться в межах міста, вибули з володіння Смілянської міської територіальної громади через реєстрацію права власності за Балаклеївською сільською радою, без прийняття міською радою відповідного рішення, що є порушенням її права на належне їй майно. Зважаючи на ч. 2 ст. 16, ст. 387 ЦК України, ч. 3 ст. 152 ЗК України, ці обставини є підставою для повернення зазначених земель у комунальну власність міста.

Підстави для набуття громадами земель у комунальну власність, передбачені ч. 5 ст.83 ЗК України, зокрема, територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі: а) передачі їм земель державної власності; б) відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; в) прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною; г) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом.

За обставинами цієї справи жодна з перелічених підстав не мала місця. Крім того, на спірних земельних ділянках відсутні будівлі, споруди та інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності у тому числі Балаклеївської сільської ради.

Оцінюючи вищевикладене, суд вважає, що віднесення спірних земельних ділянок до меж Костянтинівської сільської ради, здійснене відповідним органом з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, подальше розпорядження цими ділянками, а також державна реєстрація у 2023 та 2024 роках права комунальної власності на них за Балаклеївською сільською радою, є неправомірними. Отже, вчинені дії вчинені всупереч фактичній адміністративно-територіальній належності цих земель до міста Сміла та без врахування інтересів територіальної громади міста, оскільки Смілянська міська рада не ухвалювала рішень і не вчиняла дій, які б свідчили про відчуження або намір відчужити ці земельні ділянки в державну чи комунальну власність іншої громади.

Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 64), постанові Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 910/20940/21 про те, що заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього не означає, що такий володілець набув право власності на це майно. Власник, якого незаконно позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, оскільки воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа (тощо).

Суд також, бере до уваги, що Верховний Суд у постановах від 20.03.2024 у справі № 910/20940/21(910/18104/21) та від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц виснував, що належним способом захисту у випадку порушення права власності (через реєстрацію такого майна за відповідачем) є витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права.

Аналогічний висновок про те, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13.

Судом врахований правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц про те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. А тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права. Проте у випадку, коли заявлена вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису про проведену державну реєстрацію права також не є належним способом захисту прав позивача.

Власник майна з дотриманням вимог ст.ст. 387, 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, не є ефективним способом захисту прав власника (Висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц). Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі №183/1617/16, №911/3680/17, № 911/3681/17, № 911/2034/16 та № 911/3749/17, №359/8045/17.

З огляду на положення ч. 2 ст. 16, ст. 387 ЦК України, ч. 3 ст.152 ЗК України, та наведені вище висновки Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є витребування з чужого незаконного володіння Балаклеївської сільської ради на користь Смілянської міської територіальної громади в особі Смілянської міської ради земельних ділянок з кадастр. №№ 7123783000:02:001:0729 площею 0,1784 га, 7123783000:02:001:1189 площею 0,57 га та 7123783000:02:001:1191 площею 0,1 га.

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що визнання позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, а тому приймається судом.

За приписами ст.191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку із визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Ст.129 ГПК України передбачає розподіл судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі платіжної інструкції від 13.12.2024 № 1076 сплатив до Державного бюджету України 15 672,10 грн судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір.

Отже, у зв`язку із визнанням позову відповідачем, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% сплаченого ним судового збору в сумі 7 836,05 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 130, 191, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву відповідача про визнання позову.

Позов задовольнити повністю.

Витребувати з чужого незаконного володіння Балаклеївської сільської ради (20722, с. Балаклея, Черкаського району, Черкаської області, вул. Незалежності, будинок 2, код ЄДРПОУ 26489731) на користь Смілянської міської територіальної громади в особі Смілянської міської ради (20701, Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вулиця Незалежності, будинок 37, код ЄДРПОУ 25874705) земельні ділянки з кадастровими номерами:

а) 7123783000:02:001:0729 площею 0,1784 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2937308271237, номер відомостей про право власності 55049214);

б) 7123783000:02:001:1189 площею 0,57 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2750891871237, номер відомостей про право власності 50660210);

в) 7123783000:02:001:1191 площею 0,1 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2750898971237, номер відомостей про право власності 50660377).

Стягнути з Балаклеївської сільської ради (20722, с. Балаклея, Черкаського району, Черкаської області, вул. Незалежності, будинок 2, код ЄДРПОУ 26489731) на користь Виконавчого комітету Смілянської міської ради (код ЄДРПОУ: 04061553; 20701, Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул.Незалежності, 37) - 7 836,05 грн (сім тисяч вісімсот тридцять шість грн 05 коп.) витрат на по сплаті судового збору.

Повернути Виконавчому комітету Смілянської міської ради (код ЄДРПОУ: 04061553; 20701, Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул.Незалежності, 37) з Державного бюджету України судовий збір сплачений на підставі платіжної інструкції від 13.12.2024 № 1076 в сумі 7 836,05 грн. (сім тисяч вісімсот тридцять шість грн 05 коп.) у зв`язку з визнанням позову.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення складено і підписано 10.02.2025

СУДДЯ Костянтин ДОВГАНЬ