Рішення

від 10.02.2025 по справі 213/5032/24

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/5032/24

Номер провадження 2/213/561/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2025 року місто Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Мазуренка В.В., розглянувши заочно в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фіненс»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталій Олексійович; Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначає, що у серпня 2024 року з особового рахунку було стягнуто 2000 грн., після ознайомлення з призначенням платежу він встановив, що стягнення відбулось за виконавчим провадженням ВП НОМЕР_2 з виконання виконавчого документу; виконавчий напис №7740, виданий 29.07.2021, документ видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буджиганчук Є.Ю. 03.09.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Біловолом В.О. було надіслано йому у відповідь на адвокатський запит копію виконавчого напису від 29.07.2021 року. За виконавчим написом сума, що підлягає стягненню з позивача на користь ТОВ «Платінум фіненс» за кредитним договором № 590058800 від 20.08.2008 року, укладеним ним та ПАТ «Альфа-Банк». Стягнення заборгованості проводиться за період з 22.10.2008 року по 02.03.2021 року. Загальна сума, яка підлягає стягненню складає 18253.29 грн. З даним виконавчим написом не погоджується, оскільки нотаріус не перевірив безспірність заборгованості. Також, нотаріус не перевірив, чи подано на обгрунтування стягнення документи. Також, відповідачем не було надіслано йому письмової вимоги про усунення порушення за кредитним договором. Неотримання вимоги позбавляє його можливості подати заперечення щодо вчинення виконавчого напису. Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №7740 від 29.07.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буджигайчук Є.Ю. про стягнення з нього заборгованості в розмірі 18253,29 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум фіненс»</a> на його користь судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви - 1211,20 грн.; судовий збір за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову - 605,6 грн.; витрати на професійну правничу допомогу -1500,00 грн.

У судове засідання учасники справи не викликались. Відповідач відзив не надав.

Треті особи пояснень щодо позову не надали.

Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

У відповідності до вимог ст. ст. 280 - 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не подав заперечень проти заочного вирішення справи.

Ухвалою суду від 10 грудня 2024 року справа прийнята до провадження, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 10 грудня 2024 року задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.

29 липня 2021 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу видано виконавчий напис, у якому запропоновано стягнути заборгованість з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який є боржником за Кредитним договором №590058800 від 20.08.2008, укладеним з ПАТ «Алфа-Банк». 30.09.2009 року, згідно договору факторингу, право вимоги боргу було відступлено ТОВ «Кредитні Ініціативи». Згідно договору факторингу №2012-2-1/1 від 18 грудня 2012 року, укладеному між ТОВ «Кридитні Ініціативи» та ТОВ «Купер Прайс», право вимоги за Кредитним договором № 590058800 від 20.08.208 року було відстплено ТОВ «Купер Прайс». Згідно договору факторингу № 0102/2021 від 01 лютого 2021 року, укладеним між ТОВ «Купер Прайс» та ТОВ «Платінум Фіненс», право вимоги за кредитним договором №50058800, укладеним з ПАТ «Альфа Банк», було відступлено ТОВ «Платінум Фіненс», на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фіненс»</a>, який є стягувачем. Строк, за який проводиться стягнення: з 22.10.2008 року по 02.03.2021 року. Загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з боржника, складає 18253,29 грн. зареєстровано в реєстрі за 37740.

Встановленим обставинам відповідають правовідносини, які виникли з приводу законності вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Згідно зі ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів.

Статтею 88 цього ж Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, згідно яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічний порядок вчинення нотаріальних дій передбачений пунктами 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно з пунктом 1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, стягнення заборгованості здійснюється за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи з правового аналізу вказаних норм можна стверджувати, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повина існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 405/1015/17.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус отримував первинні бухгалтерські документи щодо видачі позивачу кредиту та його невиконання, або здійснення позичальником його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). Таким чином, наявність заборгованості позивача жодним документом не підтверджено.

Із наданих суду матеріалів не видно, що боржнику направлялось відповідачем повідомлення - письмова вимога про усунення порушень, а тому не підтверджено обізнаність позивача про розмір заборгованості до вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Окрім того, Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.

У висновку, викладеному в постанові Великої палати Верховного суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 вказано, що нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи за кредитними договорами, які не є нотаріально посвідченими, оскільки останні не входять до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи, відповідно до ст.89 ЦПК України, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, у зв?язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн, а також на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 605,6 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд керується наступним.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Відповідно до приписів ст.ст. 133,137 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи та підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, в його рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, сторона у справі має право на компенсацію таких витрат, якщо нею буде доведено, що розмір таких витрат обґрунтовано.

Відповідно до Постанови Верховного суду від 11 листопада 2021 року у справі

№922/449/21, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

У зв`язку з наведеним, оскільки правова допомога позивачу фактично була надана, підтверджена наданим Договором про надання правничої допомоги від 26.08.2024 року, копією платіжної інструкції №47293668 від 25 жовтня 2024 року на суму 1500,00 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн.

Відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою суду шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, ст.ст. 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фіненс»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталій Олексійович; Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №7740 від 29.07.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буджигайчук Євдокією Юріївною про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 18253,29 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платінум Фіненс»</a> на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Копію рішення направити сторонам.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачкою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Платінум Фіненс»</a>, місцезнаходження: 02141, місто Київ, вул. Лариси Руденко; ЄДРПОУ: 43392839;

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталій Олексійович, адреса: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, прим.60, кім.412;

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, адреса: 01032, місто Київ, бул. Т.Шевченко, буд.38, прим.147, кім. 4,7.

Дата складення судового рішення 10 лютого 2025 року.

Суддя В.В.Мазуренко