Постанова

від 28.01.2025 по справі 524/7042/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/7042/22 Номер провадження 22-ц/814/241/25Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О.С. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Обідіної О.І., Панченка О.О.

секретар: Сальна Н.О.

розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів м.Полтаві врежимі відеоконференціїцивільну справуза апеляційноюскаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Каріатида»

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 травня 2024 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каріатида», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищеказаним позовом, в якому просивстягнути з відповідача на свою користь завдану матеріальну шкоду у розмірі 85951 грн., моральну шкоду у сумі 30 000 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що йому на праві приватної власності належить комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачем ТОВ «Каріатида» на земельній ділянці, кадастровий номер 5310436100:08:001:0177, площею 08547 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка є суміжною з земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , ведеться нове будівництво. Під час проведення ТОВ «Каріатида» підготовчих та земельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , зруйновано частину огорожі з залізобетонних панелей з колючим дротом, що належні на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Згідно з висновком судового експерта Шлапак С.Л. № 6/62 від 02.09.2022 р. встановлено, що в результаті проведення забудовником земельної ділянки кадастровий № 5310436100:08:001:0177 (адреса - АДРЕСА_1 ) ТОВ «Каріатида» підготовчих та земельних робіт зруйновано частину огорожі з залізобетонних панелей з верхньою частиною з колючого дроту, влаштовану по периметру земельної ділянки площею 0,8833 га, на якій розміщуються будівлі та споруди виробничого призначення, належні на праві власності ОСОБА_1 . Ринкова вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для відновлення зруйнованої частини огорожі, що знаходиться по АДРЕСА_1 , станом на момент надання висновку складає 85951 грн.

Враховуючи вищевикладене просив стягнути з ТОВ «Каріатида» вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок пошкодження майна у розмірі 85951 грн.

Крім того, вказав, що йому спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, пов`язаних із пошкодженням майна. ТОВ «Каріатида» відмовилося відшкодувати збитки у добровільному порядку, спричинені незручності через руйнування паркану, неможливість вчасно усунути завдані збитки, спричинили погіршення його здоров`я, фізичні та моральні страждання. Він є пенсіонером, особою похилого віку. Зазначені події негативно позначились на його самопочутті, вплинули на фізичне та душевне здоров`я. Завдану моральну шкоду оцінює у розмірі 30000 грн.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 травня 2024 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каріатида» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каріатида» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 85951 грн., у відшкодування моральної шкоди 6000 грн., витрати за висновок експерта у розмірі 5002,40 грн. та у повернення сплаченого судового збору 2754,46 грн.

В рештіпозовних вимогвідмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого суду ТОВ «Каріатида», оскаржило його в апеляційному порядку подавши апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем у даній справі, оскільки не довів належними та допустимими доказами права власності на огорожу з залізобетонних панелей, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Шаповал М.С. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення місцевого суду повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.02.2007 року № 135414415 комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.12.2003 року серії ВВА № 545696, № 545698, посвідченого Веселовським А.Г. приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу р. № 13570 (т. 1, а.с. 42).

З договору купівлі-продажу від 18.12.2003 року, серії ВВА № 545696-№ 545698, вбачається, що ВАТ «Виробничо-торгова фірма «Кременчукмеблі» продало приватному підприємцю ОСОБА_1 об`єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (згідно розпорядження міського голови від 27.10.2006 присвоєна поштова адреса АДРЕСА_1 ), а саме: склад техматеріалів площею 71.7 кв.м, частину складу техматеріалів площею 144, 6 кв.м, блок кімнату (будівлю диспетчерської ) площею 30.5 кв.м, будівлю цеху лісопиляння площею 429,5 кв.м., склад арку площею 432,8 кв.м, будівлю складу солі та дроту площею 198.9 кв.м, будівлю цеху пружинних блоків площею 777,3 кв.м. (т. 1, а.с. 43-45).

Відповідно до акту приймання-передавання нерухомого майна згідно договору купівлі-продажу від 12.12.2003 року, ВАТ «Виробничо-торгова фірма «Кременчукмеблі» (надалі продавець) передає, а ПП ОСОБА_1 (надалі покупець), приймає наступні об`єкти нерухомості, що продані продавцем покупцю по договору купівлі-продажу, посвідченого Веселовським А.Г. приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу від 18.12.2003 під реєстровим № 13570: склад арку площею 432,8 кв.м., цех пружинних блоків площею 777,3 кв.м., цех лісопиляння площею 429,5 кв.м., склад солі та дроту площею 198.9 кв.м., склад техматеріалів площею 71.7 кв. м., будівлю диспетчерів площею 30,5 кв.м., блочну прибудову частина складу техматеріалів площею 144,6 кв.м.

Крім того, продавець передає, а покупець приймає, як невід`ємну частину території, на якій знаходяться вказані об`єкти нерухомості, пожежну водойму (інв. № 1263,3),огорожу 60 м. погоннихта інженери комунікації (водопровід, каналізація, електричні мережі в межах території, на якій розташовані продані об`єкти нерухомості. Сторони підтверджують, що вказані об`єкти нерухомості знаходяться в задовільному стані, прийнятному для подальшої експлуатації (т. 1, а.с 41).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору на виконання робіт від 02.12.2003 року, укладеного між ВАТ «Виробничо-торгова фірма «Кременчукмеблі» (надалі - виконавець) та ПП ОСОБА_1 (надалі - замовник), виконавець зобов`язується виконати роботи по монтажу залізобетонного паркану по периметру куплених будівель і спорудзгідно з договором купівлі-продажу від 12.12.2003 року в кількості 104 шт. Замовник надає виконавцю плити залізобетонного паркану та фундаментні блоки основи придбаних за свій рахунок (т.1, а.с. 26-28).

Згідно акту № 1 від 07.01.2004 р. прийому-передачі виконаних робіт, виконавець ВАТ «Виробничо-торгова фірма «Кременчукмеблі» виконав роботивідповідно до умов договору монтажу залізобетонного паркану від 02.12.2003 р.,монтаж залізобетонного паркану в рамках відведеної території у кількості 104 шт.Роботи виконані повністю, сторони претензій одна до одною не мають (т. 1, а.с. 29).

18.07.2011 року між Кременчуцькою міською радою та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий № 5310436100:08:001:0053 по АДРЕСА_1 , загальною площею 8333 кв.м. для експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд. Договір укладено строком на 15 років (т. 1, а.с. 129-131).

01.12.2021 року між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та ТОВ «Каріатида» укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий № 5310436100:08:001:0177 по АДРЕСА_1 , загальною площею 8547 кв.м. для будівництва багатоповерхових жилих будинків. Договір укладено строком на 3 роки (т. 1, а.с. 174-176).

Згідно кадастрового плану земельної ділянки кадастровий № 5310436100:08:001:0177 вона є суміжною з земельною ділянкою наданою в оренду ФОП ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 179 (зворотня сторона) 180).

26.04.2022 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області видано дозвіл ТОВ «Каріатида» на нове будівництво багатоповерхового житлового будинку з прибудованим підземним паркінгом по АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 201-202).

У відповідності до висновку судового експерта Шлапак С.Л. № 6/62, складеного 02.09.2022 р. в результаті дослідження огорожі по АДРЕСА_1 , на підставі проведеного візуального обстеження та аналізу представлених документів встановлено: в результаті проведення забудовником земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:08:001:0177 (адреса - АДРЕСА_3 ) ТОВ «Каріатида» підготовчих та земельних робіт зруйновано частину огорожі з залізобетонних панелей з верхньою частиною з колючого дроту, влаштовану по периметру земельної ділянки площею 0,8833 га, на якій розміщуються будівлі та споруди виробничого призначення, належні на праві власності ОСОБА_1 . Ринкова вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для відновлення зруйнованої частини огорожі, що знаходиться по АДРЕСА_3 , станом на момент надання висновку складає 85951 грн.

Згідно зі ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК Українипередбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 11 ЦК Українивстановлено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати заподіяну шкоду в повному розмірі.

Частиною другоюстатті 22 ЦК Українивизначено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Загальні положення про відшкодування шкоди передбачені главою 82 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до ст.1192ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях покладає на позивача обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, та одночасно передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, у деліктних правовідносинах на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини, якщо позивачем доведено завдання йому шкоди.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першоюстатті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно достатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першоюстатті 77 ЦПК Українипередбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другоюстатті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шостастатті 81 ЦПК України).

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Матеріалами справи, зокрема висновком експерта № 6/6-22, підтверджено факт зруйнування частини огорожі з залізобетонних панелей з верхньою частиною з колючого дроту, влаштовану по периметру земельної ділянки площею 0,8333 га, на якій розміщуються будівлі та споруди виробничого призначення, належні на праві власності ОСОБА_1 . Даним висновком встановлено, що ринкова вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для відновлення зруйнованої частини огорожі складає 85951 грн.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що даний висновок експерта є неналежним доказом, оскільки з питання № 1 не можливо зрозуміти причину пошкодження огорожі, колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

Встановлено, що вищевказаний висновк експерта було виготовлено на замовлення ОСОБА_2 , що діє на підставі довіреності ОСОБА_1 від 30.03.2022.

Статтею 106 ЦПК України передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

У відповідності до п. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта № 6/6-22 зазначено, що він підготовлений для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдивий висновок.

В даному висновку експерта по першому питанню зазначено, що оглядом встановлено, що під час проведення ТОВ «Каріатида» земляних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 5310436100:08:001:0177 (адреса АДРЕСА_3 ), які ведуться в притул до земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:08:001:0053 (адреса - АДРЕСА_1 ), зруйновано частину огорожі з залізобетонних панелей, влаштовану по периметру земельної ділянки, на якій розміщуються будівлі та споруди виробничого призначення належні на праві приватної власності ОСОБА_1 . На дату обстеження в пошкодженій секції залізобетонної панелі огорожі в верхній частині наявний скол бетону на значній площині, утворилися численні наскрізні тріщини по всій площині, що підтверджено долученими до висновку експерта фототаблицями.

Таким чином, експертом встановлено причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та пошкодженням майна позивача.

Доказів, які б спростували вищевказаний висновок експерта відповідачем не надано.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у ОСОБА_1 права власності на огорожу з залізобетонних панелей, що свідчить про безпідставність позовних вимог, є необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи, зокрема договором купівлі-продажу від 18.12.2003 року, серії ВВА № 545696, № 545698, актом приймання-передавання нерухомого майна згідно договору купівлі-продажу від 12.12.2003 року, договором на виконання робіт від 02.12.2003 року, актом № 1 від 07.01.2004 р. прийому-передачі виконаних робіт, укладених між ВАТ «Виробничо-торгова фірма «Кременчукмеблі» та ПП ОСОБА_1 .

Твердження апелянта про те, що договір на виконання робіт від 02.12.2003 року та акт № 1 від 07.01.2004 р. прийому-передачі виконаних робіт, укладених між ВАТ «Виробничо-торгова фірма «Кременчукмеблі» та ПП ОСОБА_1 , є неналежними доказами належності позивачу спірної огорожі, оскільки даний договір було укладено раніше, ніж придбано майно за договором купівлі-продажу від 18.12.2003, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

27.11.2003 між ФОП ОСОБА_1 та ВАТ «Виробничо-торгова фірма «Кременчукмеблі» було укладено договір оренди нерухомого майна з правом викупу (ст. 25 ГКУ).

Згідно п. 1.1, п. 1.2 даного договору, ОСОБА_1 прийняв об`єкти в платне користування з правом наступного викупу нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 , строком на 12 місяців, які визначені в Додатку № 1, серед яких, є огорожа площею 60 кв.м. (т. 1, а.с. 71-75).

Таким чином, доводи апелянта щодо відсутності доказів, які б підтверджували факт належності позивачу спірної огорожі, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 завданої матеріальної шкоди у сумі 85951 грн., яка встановлена висновком експерта та не спростована відповідачем.

В апеляційній скарзі, ТОВ «Каріатида» також посилалось на безпідставність стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 6000 грн., з огляду на недоведення її завдання, оскільки право власності ОСОБА_1 на спірний паркан не підтверджено.

Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч. 1ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пунктом 2, 4 ч. 2ст. 23 ЦК Українивстановлено, що моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частиною 3ст. 23 ЦК Українивстановлено, що якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 5ст. 23 ЦК України).

Звертаючись до суду з даною позовною вимогою, ОСОБА_1 вказав, що завдана йому моральна шкода полягає у душевних переживаннях пов`язаних із пошкодженням належного йому майна. ТОВ «Каріатида» відмовилося відшкодувати збитки у добровільному порядку, неможливість вчасно усунути завдані збитки, спричинили погіршення його здоров`я, фізичні та моральні страждання. Він є пенсіонером, особою похилого віку. Зазначені події негативно позначились на його самопочутті, вплинули на фізичне та душевне здоров`я.

Місцевий суд, враховуючи характер та обсяг душевних страждань, яких зазнав позивач пов`язаних з пошкодженням належного йому майна, їх значну тривалість та позицію відповідача, який матеріальну шкоду не відшкодував більше двох років з дня пошкодження майна, прийшов до обгрунтованого висновку, що розумним та справедливим буде відшкодування моральної шкоди завданої ОСОБА_1 у розмірі 6000 грн.

Таким чином, суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст.367, ст.374ч. 1 п. 1, ст.375, ст.382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Каріатида» залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районногосуду м.Кременчука від20травня 2024року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді: О. І. Обідіна

О. О. Панченко