Постанова

від 24.01.2025 по справі 504/698/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/12/25

Номер справи місцевого суду: 504/698/24

Головуючий у першій інстанції Сафарова А. Ф.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в особі судді Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чередник К.А.,

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Шалько Олександри Андріївни на постанову судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 18 березня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 15/15-32-07-05-30 від 02.02.2024 року при проведенні документальної планової виїзної перевірки фірми «АВТОДЕТАЛЬ» у формі ТОВ (код ЄДРПОУ 23962773) встановлено, що посадовою особою директором фірми ОСОБА_1 допущено порушення введення податкового обліку, яке полягало у порушенні: п.п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п.п. 140.5.5.1 п 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевіряється, на загальну суму 486 817 грн. Своїми діями директор фірми «АВТОДЕТАЛЬ» у формі ТОВ ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постановою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від від 18 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає сумі 85 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, захисник ОСОБА_1 адвокат Шалько Олександра Андріївна подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 18 березня 2024 року та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції проігноровано те, що у складеному протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому полягає суть адміністративного порушення, яке вчинила особа, що притягалася до адміністративної відповідальності. Суть адміністративного правопорушення особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення зводиться виключно до посилання на норми Податкового кодексу України, зокрема п.п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п.п. 140.5.5 1 п. 140.5, ст. 140 Податкового кодексу України, що є неприпустимим, оскільки таке звинувачення с неконкретним, у його змісті відсутні будь-які дані з приводу події адміністративного правопорушення, дати, місця, способу вчинення, тощо. В графі (дата, час та місце вчинення порушення) протоколу вказано лише те, що: перевірка проводилась з 23.02.2022 по 17.01.2024, акт складено 24.01.2024 №2457/15-32-07-05-18 за місцем проведення перевірки (офіс Фірми «Автодеталь» у вигляді ТОВ): 67543, Одеська область, Лиманський район, с. Визирка, вул. Олексія Ставніцера, буд.60, корп.М62, КВ (ОФІС) 29В. Частиною 1 статті 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. Тобто що саме з переліченого вчинила особа, що притягається до адміністративної відповідальності в протоколі не зазначено. У постанові Суд першої інстанції, в якості доказів у справі, посилається на Акт перевірки податковим органом та на інформацію, що в ньому міститься. Проте в матеріалах справи надані лише вибіркові аркуші так званого Акту перевірки, - 7 аркушів із документу, що складається із 74 аркушів (а саме надані аркуші з нумерацією 2, 3, 4, 71, 72, 73, 74). Судом першої інстанції також було проігнороване те, що всі вищевказані копії аркушів документу не прошиті та не засвідчені жодним чином, в т.ч. згідно вимог ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затвердженого Наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 1 липня 2021 року №144. Отже, з наданих копій аркушів документу неможливо достеменно встановити, що всі ці аркуші, чи якась їх частина, має відношення до конкретного документу - акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 24.01.2024 №2457/15-32-07-05-18. Судом першої інстанції невірно встановлені обставини справи, що вплинуло на прийняття незаконного рішення. Як зазначено у Постанові, що оскаржується: «У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом»; «Судом встановлено, що акт перевірки підписано без примітки про незгоду з висновками перевірки». Вказане твердження у другому реченні свідчить про неналежне дослідження доказів, оскільки Суд фізично не міг по 7 наявних в матеріалах справи аркушах акту перевірки, який складається із 74 аркушів, встановити наявність або відсутність примітки про незгоду з висновками перевірки. Судом першої інстанції продемонстроване нерозуміння процедури адміністративного оскарження результатів перевірки, оскільки те, що представником захисту були надані Суду докази оскарження до Державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень, які були прийняті на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 24.01.2024 №2457/15-32-07-05-18, вже свідчить про те, що є незгода з висновками акту перевірки, законної сили такі повідомлення-рішення не набрали, а Фірмою «Автодеталь» у вигляді ТОВ пройдені всі попередні етапи, на які посилався Суд - акт перевірки підписано із запереченнями, який було подано окремо у передбачені законом строки.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи на 24.01.2025 року на 11-00 год., ОСОБА_1 та його захисник Вуж Д.В. в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися.

16.01.2025 року на адресу суду від захисника ОСОБА_1 адвоката Вуж Д.В. надійшло клопотання про відкладення. Вказане клопотання мотивоване тим, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі 420/19447/24 від 07.11.2024 року, адміністративний позов Фірми «Автодеталь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково; визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 21.02.2024 року №3125/15-32-09-04-19, від 21.02.2024 року №664415320705, від 21.02.2024 року №664315320705 та від 15.05.2024 року №2063215320705; визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 21.02.2024 №663915320705 в частині 472475,48 грн (чотириста сімдесят дві тисячі чотириста сімдесят п`ять гривень 48 копійок); в іншій частині позовних вимог відмовлено. Однак, 19 грудня 2024 року П`ятим апеляційним адміністративним судом у справі 420/19447/24 було винесено ухвалу, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі №420/19447/24. Станом на день звернення з цією заявою дату розгляду вказаної апеляційної скарги не призначено та відповідне рішення не винесено. Таким чином, розгляд справи №504/698/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 18.03.2024 року у справі №504/698/24 до винесення рішення П`ятим апеляційним адміністративним судом у справі №420/19447/24 є недоцільним. З цих підстав просить відкласти розгляд справи.

Згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Проаналізувавши подане клопотання про відкладення, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даного клопотання, оскільки впродовж періоду з 26.04.2024 року (дата першого судового засідання) до 24.01.2025 року (дата винесення цієї постанови), апеляційним судом за для забезпечення прав апелянта на справедливий розгляд справи, відкладались судові засідання, за клопотаннями захисника, у зв`язку з подачею скарги від 10.05.2024 р. №13616/6/99-00-06-01-01-06, до ДПС України, а в подальшому розглядом адміністративного позову Фірми «Автодеталь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Однак, рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі 420/19447/24 від 07.11.2024 року, адміністративний позов Фірми «Автодеталь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково; визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 21.02.2024 року №3125/15-32-09-04-19, від 21.02.2024 року №664415320705, від 21.02.2024 року №664315320705 та від 15.05.2024 року №2063215320705; визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 21.02.2024 №663915320705 в частині 472475,48 грн (чотириста сімдесят дві тисячі чотириста сімдесят п`ять гривень 48 копійок); в іншій частині позовних вимог відмовлено. Вищезазначене рішення оскаржено Головним управління ДПС в Одеській області до П`ятого апеляційного адміністративного суду в частині задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що Фірмою «Автодеталь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі 420/19447/24 від 07.11.2024 року в частині не задоволених вимог не оскаржується, вказане не перешкоджає розгляду цієї справи.

За таких підстав апеляційний суд не вбачає поважних причин для відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на таке.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Приписи ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та застосовуючи до нього адміністративне стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, з чим погоджується і апеляційний суд.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі. Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі.

За приписами ст. 251 КУпАП, тягар доказування доведеності вини особи у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення покладається на уповноважену службову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, тобто у даному конкретному випадку, на поліцейського.

Для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, апеляційним судом повторно досліджено докази, що зібранні працівниками податкової служби у підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 15/15-32-07-05-30 від 02.02.2024 року, складений відносно ОСОБА_1 за порушення вимог ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Згідно фабули протоколу, посадовою особою директором фірми «АВТОДЕТАЛЬ» у формі ТОВ, ОСОБА_1 допущено порушення введення податкового обліку згідно акту перевірки від 24.01.2024 № 2457/15-32-07-05-18, а саме: п. п. 44.2 ст. 44, п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. п. 140.5.5.1 п 140.5 ст. 140 Податкового Кодексу України.

Відповідно до наказу №2 від 18.12.1995 року, ОСОБА_1 призначений на посаду директора підприємства з 18.12.1995 року.

Згідно витягу з Акту № 2457/15-32-07-05-18 від 24.01.2024 року, складеного за результатом документальної планової виїзної перевірки Фірми «АВТОДЕТАЛЬ» у формі ТОВ код ЄДРПОУ 23862773, вбачається, що в період з 23.02.2022 по 17.01.2024 Головним управлінням ДПС в Одеській області проводилася планова виїзна перевірка вказаного суб`єкта господарювання, за результатом якої встановлені порушення вимог податкового законодавства, а саме: п. п 44.2 ст. 44, п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. п. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, п.7, п. 11, п.15 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого у Мінюсті України 19.01.2000 за № 27/4248, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 486 817, 00 грн. (з зазначенням відповідних податкових періодів); абз. «б» п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1 ст. 193, абз. «г» п. 198.5 ст. 198, п. п. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4 008 092 грн. (з зазначенням відповідних податкових періодів); абз. «б» п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1 ст. 193, абз. «г» п. 198.5 ст. 198, п. п. 201.7, п. п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України,, в результаті чого завищено від`ємне значення, що переноситься на наступний звітний податковий період у сумі 14 900 грн. станом на вересень 2021 року; в частині не зареєстрованих в ЄРНП податкових накладних у сумі ПДВ 4 022 992 грн., що тягне за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України; порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального»; порушення ст. 51, п. 176.2 ст. 176, з урахуванням ст. 52-1 та п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу ЧЧ Податкового Кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», внаслідок чого встановлено подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а саме не відображені виплачені доходи у вигляді поворотної фінансової допомоги за ознакою доходу «153» - безвідсоткова зворотна фінансова допомога, яка поверталася відповідно до умов договорів за I, IV квартали 2018 року.

При розгляді справи апеляційний суд виходить з наступного.

Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За нормою з п. 86.1. ст. 86 ПКУ, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акту або довідки. У разі, встановлення, під час перевірки, порушень складається акт, якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати (абзац другий п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Кодексу, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акту перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (п. п. 86.7.1. 86.7 ст. 86 Кодексу).

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному п. п. 86.7.1 п. 86.7 (п. п. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 Кодексу).

Податкові повідомлення-рішення, згідно з п. 56.1 ст. 56 ПКУ, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Адміністративне оскарження передбачає подання платником податків скарги до контролюючого органу вищого рівня, який може скасувати податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства, що передбачено п. 55.1. ст. 55 ПКУ.

При цьому, згідно з п. 56.15 ст. 56 ПКУ, протягом розгляду контролюючим органом вищого рівня скарги платника податків на рішення контролюючого органу сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. А днем узгодження грошового зобов`язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (другий п. п. 56.17.5 ст. 56 ПКУ).

В п. 56.18 ст. 56 ПКУ платнику податків надано право на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Також, згідно з п. 56.19 ст. 56 ПКУ, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного, оскарження відповідно до п.56.17 цієї статті.

Таким чином, податковим законодавством України передбачено дворівневу процедуру оскарження рішень податкового органу та поширено презумпцію невинуватості на процедуру оскарження.

У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

В силу норм Податкового Кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій. Він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Дана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 р. у справі №П/811/2893/14.

Таким чином, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

В ході апеляційного провадження встановлено, що фірма «АВТОДЕТАЛЬ» у формі ТОВ скористалось правом на оскарження податкових повідомлень-рішень та звернулась до Державної податкової служби України зі скаргою на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 21.02.2024 року №3125/15-32-09-04-19, від 21.02.2024 року №664415320705, від 21.02.2024 року № №663915320705, від 21.02.2024 року № 664315320705 та від 21.02.2024 року № 664115320705, які були прийнятті на підставі Акта № 2457/15-32-07-05-18 від 24.01.2024 року, « Про результати документальної планової виїзної перевірки Фірми «АВТОДЕТАЛЬ» у формі ТОВ код ЄДРПОУ 23862773».

Рішення від 27.03.2024 р. №84/2/6/99-00-06-01-01-06 продовжено строк розгляду скарги ФІРМИ «АВТОДЕТАЛЬ» У ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ від 08.03.2024 №14 на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області до 11.05.2024 року.

Рішенням про результати розгляду скарги від 10.05.2024 р. №13616/6/99-00-06-01-01- 06, ДПС скасовано ППР ГУ ДПС в Одеській області від 21.02.2024 №664115320705 у частині висновків перевірки щодо здійснення операцій з реалізації товару на невстановлених осіб та у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині вказане ППР та ППР ГУ ДПС в Одеській області від 21.02.2024 №№3125/15-32-09-04-19, 664415320705, 664315320705,663915320705 залишено без змін, а скаргу частково задоволено.

В подальшому фірма «АВТОДЕТАЛЬ» у формі ТОВ звернулась до суду з адміністративним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі 420/19447/24 від 07.11.2024 року, адміністративний позов Фірми «Автодеталь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 21.02.2024 року №3125/15-32-09-04-19, від 21.02.2024 року №664415320705, від 21.02.2024 року №664315320705 та від 15.05.2024 року №2063215320705; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 21.02.2024 №663915320705 в частині 472475,48 грн. (чотириста сімдесят дві тисячі чотириста сімдесят п`ять гривень 48 копійок); в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Зокрема Одеським окружним адміністративним судом в частині податкового повідомлення-рішення від 21.02.2024 №663915320705 було встановлено, що документацію з ціноутворення за 01.01.2018 по 30.09.2021 по операціях з компанією ООО «ПАНОТОН» (Молдова) як під час перевірки, до заперечень, так і суду не надано. Відтак, висновки контролюючого органу є правомірними.

Фірма «Автодеталь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 року в частині не задоволених позовних вимог не оскаржувало. Не оскаржив судове рішення в цій частині і державний податковий орган, а відтак судове рішення в цій частині набрало законної сили.

Аналізуючи зазначене рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 року, а також приймаючи до уваги відсутність відомостей про досягнення між платником податків, який перевірявся - ТОВ «АВТОДЕТАЛЬ» і керівником якого є ОСОБА_1 та державним податковим органом, апеляційний суд доходить висновку, що за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 підстав для звільнення від відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП, тобто за порушення встановленого законом і виявленого внаслідок перевірки дотримання податкового законодавства порядку ведення податкового обліку (ненадання документації з ціноутворення у взаємовідносинах між ТОВ «АВТОДЕТАЛЬ» та ООО «ПАНОТОН» республіка Молдова) відсутні.

Отже, за встановлених обставин, акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення, який складений на підставі акту, є беззаперечними доказами вини ОСОБА_1 у порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку та вчинення таким чином правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, що зроблені в постанові суду першої інстанції, оскільки зведені лише до незгоди з висновками суду першої інстанції без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, наявних в матеріалах справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст. 33 КУпАП.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов до висновку, що не вбачається підстав для скасування або змінення постанови суду.

У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

На підставі викладеного й керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Шалько Олександри Андріївни - залишити без задоволення.

Постанову судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 18 березня 2024 року - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе