Ухвала від 10.02.2025 по справі 522/16669/21

Справа № 522/16669/21

Провадження № 2/522/2650/25

УХВАЛА

10 лютого 2025 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши заяву Рибіної Оксани Геннадіївни про участь її як представника Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В. П. Чкалова» Міністерства охорони здоров`я України у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у цивільній справі за позовом Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В. П. Чкалова» Міністерства охорони здоров`я України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерства охорони здоров`я України, Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, про визнання договорів недійсними, -

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В. П. Чкалова» Міністерства охорони здоров`я України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерства охорони здоров`я України, Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, про визнання договорів недійсними.

06.02.2025 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява Рибіної О. Г. про її участь як представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Заява мотивована тим, що відповідно до наказу МОЗ України № 438 від 14.03.2024 проходить реорганізація Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В. П. Чкалова» Міністерства охорони здоров`я України шляхом його приєднання до Державного закладу «Центр психічного здоров`я та реабілітації ветеранів» «Лісова поляна» Міністерства охорони здоров`я України. Вона наразі представляє інтереси закладу, проживає у м. Києві та через воєнний стан не може прибути до м. Одеси для участі у судових засіданнях.

До заяви заявником долучено довіреність у порядку передоручення від 31.10.2024, сформовану в електронному кабінеті, якою голова комісії з припинення або ліквідатор Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В. П. Чкалова» Міністерства охорони здоров`я України Возніцина К. Б. у порядку передоручення уповноважила Рибіну О. Г. представляти інтереси Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В. П. Чкалова» Міністерства охорони здоров`я України в судах України, у справах цивільного судочинства з усіма правами, які надано законом стороні у справі.

Також заявником до заяви додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В. П. Чкалова» Міністерства охорони здоров`я України, відповідно до якого, у графі щодо керівника юридичної особи, або інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи зазначено Возніцина К. Б. голова комісії з припинення або ліквідатор.

Інших документів до заяви не долучено.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За правилами ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Довіреність на представництво особою інтересів юридичної особи не може бути підтвердженням повноважень особи в порядку самопредставництва.

Особа, яка представляє юридичну особу у суді за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва, тобто представник, звертаючись до суду від імені юридичної особи на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник в порядку самопредставництва. За загальним правилом у теорії права, самопредставництво юридичної особи- це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Так, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). (Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19).

Для підтвердження повноважень самопредставництва юридична особа має надати статут, положення чи трудовий договір (контракт), у яких чітко визначене право цієї особи діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження. (Відповідна позиція висловлена у п. 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20, провадження № 11-137заі20 та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 925/756/19).

Як слідує із заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, вона підписана Рибіною О. Г. за довіреністю на справи цивільного судочинства у порядку передоручення від 31.10.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно із частиною третьою статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України у редакції Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року представництво відповідно до пункту 3 статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.

Згідно з частиною другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу

Разом з тим, дана справа не належить до категорії трудових чи малозначних, а відтак представництво сторін у даній справі повинно здійснюватися виключно адвокатом.

До заяви не додано доказів, що Рибіна О. Г. є адвокатом.

У заяві Рибіна О. Г. також не зазначала чи є вона адвокатом.

Отже, повноваження Рибіної О. Г. як представника позивача, а також її повноваження діяти від імені Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В. П. Чкалова» Міністерства охорони здоров`я України в порядку самопредставництва юридичної особи не підтверджені.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважити, що заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду підписана уповноваженим представником.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Керуючись ч. 4 ст. 183 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_5 про участь у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у цивільній справі за позовом Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В. П. Чкалова» Міністерства охорони здоров`я України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерства охорони здоров`я України, Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, про визнання договорів недійсними повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА