Рішення

від 10.02.2025 по справі 160/19291/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 рокуСправа №160/19291/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерея скла та порцеляни» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерея скла та порцеляни» до Дніпровської митниці (далі відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпровською митницею картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2024/000112 та рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2024 року №UA110110/2024/000017/1.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що до митного контролю та оформлення подано митну декларацію №24UA110110003899U5 з метою розмитнення товару посуду столового або кухонного з фарфору на суму 30 717,60 доларів США. При поданні декларації на підтвердження митної вартості декларантом надано документи відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України з визначенням митної вартості товарів за ціною договору. Однак, митним органом за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2024/000017/1 від 25.06.2024, а також оформлено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110110/2024/000112. Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та зазначає про те, що митну вартість товарів, пред`явлених до митного оформлення, визначено відповідно до вимог статті 53 МК України, надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості. Документи, подані ТОВ «Галерея скла та порцеляни», не містили розбіжностей, не мали ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Зауваження митного органу щодо поданих документів безпідставні. Внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення позивач вимушений був подати митну декларацію №24UA110110003965U2, за якою додатково було сплачено ввізне мито та податку на додану вартість. За вказаних обставин вважає, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Позивачем усунуто недоліки позову, надано докази доплати судового збору.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/19291/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Позивачем подано до митного оформлення ЕМД №24UA110110003899U5 разом з товаросупровідними документами. Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод). При проведенні перевірки документів було встановлено, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а також в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності. Вказане стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів на підставі п. 2-3 ст. 53 Митного кодексу України. Від позивача надійшов лист №140/24 від 25.06.2024 про відсутність можливості надати додаткові документи. За викладених обставин, відповідач вважає, що виявлені розбіжності та невідповідності заявленим відомостям позивачем документально не підтверджено та не спростовано, а оспорювані рішення є правомірними. Посадові особи митниці при їх прийнятті діяли в межах наданих повноважень та в спосіб, передбачений чинним законодавством.

Позивачем у поданій відповіді на відзив на позовну заяву зазначено непогодження з доводами відповідача, вважає, що відзив не спростовує обґрунтування позовних вимог. Зауваження відповідача є безпідставними та надуманими. За таких обставин, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галерея скла та порцеляни» зареєстроване юридичною особою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань з 26.05.2003, про що вчинено запис про включення відомостей про реєстрацію юридичної особи за кодом 32502453; основний вид господарської діяльності товариства за КВЕД: 18.12 Друкування іншої продукції; серед інших видів діяльності: Виробництво порожнистого скла, виробництво й оброблення інших скляних виробів, у тому числі технічних, Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення тощо.

04.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галерея скла та порцеляни» (покупець) та компанією «LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD», Китай (продавець) укладено контракт від 04.11.2016 №GGP-0411/16, згідно з п. 1 якого Продавець приймає на себе обов`язок продати, а Покупець приймає на себе обов`язок купити и прийняти від Продавця товари, виготовлені Продавцем відповідно до номенклатури, в кількості та за цінами, визначеним в Інвойсі та/або Специфікації, як додатку до цього Контракту.

Відповідно до п.2.3. Контракту кількість товару вказується в інвойсі і/або в специфікації.

Згідно п.3.1. Контракту відвантаження товару здійснюється на умовах FOB (ІНКОТЕРМС 2010). Умови постачання FOB Шеньчжень.

По взаємній домовленості сторони Контракту можуть змінити умови та строки поставки (п.3.3. Контракту).

Ціни на товари, поставлені по цього Контракту, установлені в USD і включають вартість пакування, маркування, тару і вивантаження (п. 4.1 Контракту).

Якщо інше не узгоджено між сторонами в письмовому вигляді, всі платежі за товар повинні бути здійснені в USD у виді 100% оплати відповідно до відвантажного інвойсу (п.5.1. Контракту).

Відповідно до п.5.3. Контракту умови оплати можуть бути змінені на протязі строку дії Контракту, узгоджені сторонами і оформлені у відповідному Додатку чи Специфікації.

У проформ-інвойсі від 10.02.2024 №GAL-24 до Контракту від 04.11.2016 №GGP-0411/16 сторонами погоджено умови оплати: 20% - попередня оплата, 80% - після випуску коносамента; умови поставки: FOB YANTIAN/SHENZHEN, CHINA.

09.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галерея скла та порцеляни» (покупець) та компанією «LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD», Китай, укладено Специфікацію №24 до контракту №GGP-0411/16 від 04.11.2016, згідно з якою обумовлено поставку товарів (порцелянового посуду) на загальну суму 30 717,60 доларів США, а саме: 1.RХ-N9157 порцеляновий кухоль 12 унц. (350 мл.) (білого кольору) - 11040 од. (ціна 0,370дол.США/од); 2. RХ-N20405 порцеляновий кухоль 7,5 унц. (220 мл.) (білого кольору) - 6336 од. (ціна 0,350дол.США/од); 3. RХ-N16870 порцеляновий кухоль 12 унц. (350 мл.) (білого кольору) - 12960 од., (ціна 0,350дол.США/од); 4. RХ-N16882порцеляновий кухоль 12 унц. (350 мл.) (білого кольору) - 12960 од. (ціна 0,370дол.США/од); 5. RХ-N 9189 порцеляновий кухоль 12,5 унц. (370 мл.) (білого кольору) - 5040 од. (ціна 0,630дол.США/од); 6. RХ-N240301, порцеляновий кухоль 14 унц. (410 мл.) (білого кольору) - 5040 од. (ціна 0,430дол.США/од); 7. RХ-N2301 порцелянова тарілка 19см.(7.5») (білого кольору) - 3600од. (ціна 0,620дол.США/од); 8. RХ-N2302 порцелянова піала 13 см(5.25») (білого кольору) - 3600 од. (ціна 0,600дол.США/од); 9. RХ-N2410 порцеляновий кухоль 12,5 унц. (370 мл.) (матового чорного кольору) - 5040 од. (ціна 0,560дол.США/од); 10.RХ-N2416 порцеляновий кухоль 13,5 унц. (400 мл.) (матового білого кольору) - 5040 од. (ціна 0,450дол.США/од).

Продавцем виставлено комерційний інвойс від 15.04.2024 №GAL-RX24, яким обумовлено, що поставка товарів (порцеляновий посуд) на суму 30717,60дол. США буде здійснюватися на умовах FОВ SHEKOU.

24.06.2024 з метою митного оформлення товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Галерея скла та порцеляни» подано митну декларацію № 24UA110110003899U5.

Так, згідно із МД ІМ 40 ДЕ №24UA110110003899U5 її подано для здійснення митного оформлення наступного товару:

1.посуд столовий або кухонний з фарфору: RХ-N9157 кухоль 12 унц. (350 мл.) (білого кольору) - 11040 од.; RХ-N20405 кухоль 7,5 унц. (220 мл.) (білого кольору) - 6336 од.; RХ-N16870 кухоль 12 унц. (350 мл.) (білого кольору) - 12960 од.; RХ-N16882 кухоль 12 унц. (350 мл.) (білого кольору) - 12960 од.; RХ-N 9189 кухоль 12,5 унц. (370 мл.) (білого кольору) - 5040 од.; Х-N240301, кухоль 14 унц. (410 мл.) (білого кольору) - 5040 од.; RХ-N2301 тарілка 19см.(7.5») (білого кольору) - 3600од.; RХ-N2302 піала 13 см(5.25») (білого кольору) - 3600 од.; RХ-N2410 кухоль 12,5 унц. (370 мл.) (матового чорного кольору) - 5040 од.; RХ-N2416 кухоль 13,5 унц. (400 мл.) (матового білого кольору) - 5040 од.; Виробник: LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD», Китай.

У графах 22, 42 МД №24UA110110003899U5 заявлена митна вартість товару в сумі 30717,60дол.США, умови поставки FOB CH SHEKOU (гр.20).

За митною декларацією ІМ 40 ДЕ №24UA110110003899U5 від 24.06.2024 товар імпортований Товариству з обмеженою відповідальністю «Галерея скла та порцеляни» від відправника/експортера компанії LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD», Китай, на підставі наступних товаросупровідних документів: контракт від 04.11.2016 №GGР-0411/16; додаткова угода від 26.12.2022 №7 до контракту від 04.11.2016 № GGР-0411/16; специфікація до контракту від 09.04.2024 № 24; прайс-лист виробника товару 01.02.2024 - 01.07.2024; калькуляція собівартості від 21.11.2023 № RG124/11 та її переклад; рахунок-проформа (Proforma іnvоісе) від 10.02.2024 № GAL-24 та його переклад; рахунок-фактура (інвойс) (Соmmercial іnvоісе) від 15.04.2024 № GAL-RХ24 та його переклад; пакувальний лист (Packing list) від 15.04.2024 № GAL-RХ24 та його переклад; копія митної декларації країни відправлення від 15.04.2024 № 530420240040563914 та її переклад; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 20.05.2024 №С245635091260006 та його переклад; платіжна інструкція про оплату товару від 27.02.2024 № 53 на суму 26 736,72 USD; платіжна інструкція про оплату товару від 28.05.2024 № 67 на суму 24 745,44 USD; договір страхування вантажу №2 від 18.06.2024; договір на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 21.11.2022№ КL-573/22; заявка від 03.04.2024 № СLL18448 між ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД»; коносамент (Bill of lading) від 24.04.2024 №НS124040486; річковий коносамент (Bill of lading) № РНСNDСНК16/85; міжнародна автотранспортна накладна від 21.06.2024 № А 771163; рахунок ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД» надання транспортно-експедиційних послуг від 18.06.2024 № 144/24; довідка ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД» про транспортні витрати від 18.06.2024 №СLL18448; калькуляція витрат на доставку товару від 18.06.2024 № 1806/24; лист ТОВ «Галерея скла та порцеляни» щодо подальшого призначення товару від 03.06.2024 № 110; фото посуду; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) від 21.06.2024 №UА500110/2024/916411.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, митним органом встановлено наступне.

1. Відповідно до п. п. 3.1. п. 3 Контракту відвантаження товару здійснюється на умовах поставки FОВ (Інкотермс 2010). Умови поставки FОВ Шеньчжень. П.п. 3.3. п. 3 Контракту визначено, що по взаємній домовленості сторони Контракту можуть змінити умови та строки поставки. Додаткових угод до Контракту, щодо зміни умов поставки декларантом до митного оформлення не надавалось. У наданому декларантом до митного оформлення рахунку-проформі від 10.02.2024 р. №GАL-24 зазначено FОВ YАNТІАN/SНЕNZНЕN, СНІNА, у рахунку-фактурі від 15.04.2024р. №GАL-RХ24 зазначено FОВ SНЕКОU, СНІNА. В наданій до митного оформлення специфікації до Контракту від 09.04.2024 р. №24 визначено ціну за одиницю товару на умовах FОВ SНЕNZНЕN/ SНЕКОU/YАNТІАN, тобто чіткого визначення умов поставки відповідно до вимог Контракту даною Специфікацією №24 не визначено.

2.Згідно п.п. 5.1 п. 5 Контракту: якщо інше не узгоджено між сторонами в письмовому вигляді, усі платежі за товар повинні бути здійснені в USD у вигляді 100% оплати згідно відвантаженого інвойсу.

Відповідно до п. п. 5.3 п. 5 Контракту умови оплати можуть бути змінені на протязі строку дії Контракту, узгоджені Сторонами та оформлені у додатку до Контракту або Специфікації. У наданій до митного оформлення Специфікації №24 відсутні відомості щодо порядку проведення розрахунків по зовнішньоекономічній операції.

Додаткових угод щодо Зміни умов оплати відповідно до Контракту декларантом до митного оформлення не надавалось. Натомість у наданому декларантом до митного оформлення Рахунку-проформі міститься інформація щодо умов оплати за товар: 20% передплата, 80% після випуску коносамента. Після аналізу наданих до митного оформлення документів можна дійти висновку, що укладення рахунку-проформи не передбачено умовами Укладеного Контракту, а визначене поняття оплати « 80% після випуску коносамента» не передбачає кінцевого строку здійснення оплати за товар, тому відповідно до банківських платіжних документів від 27.02.2024 р. №53 (на суму 26736,72 USD) та від 28.05.2024 р. №67 (на суму 24745,44 USD) (гр. 44 ЕМД - коди документів - 3001), наданих декларантом не можливо чітко визначити порядок та терміни оплати за товар.

3. Відповідно п. п. 5.1. п. 5 Контракту всі платежі повинні бути виконані банківським переказом на розрахунковий рахунок вказаний у п. 12 Контракту.

У п. 12 Контракту вказані наступні реквізити: Industrial and Commercial Bank of China Hunan Branch No 8 Xianyangroad Yangsanshi, Liling Hunan China. Account No:1903021629140003816, Swift Code: ICBKCNBJHUN. У наданих до митного оформлення Рахунку-проформі та Рахунку-фактурі вказана інша банківська інформація: Industrial and Commercial Bank of China Hunan Branch ADDRESS: No.8 Xianyangroad Yangsanshi Liling Hunan China A/C NO:1903021619200159232 SWIFT NO OF THE BANK: ICBKCNBJHUN.

Також у наданих декларантом до митного оформлення Платіжних документах вказані реквізити рахунку, які суперечать п. 12 Контракту: Industrial and Commercial Bank of China Hunan Branch No 8 Xianyangroad Yangsanshi, Liling Hunan China. Account No:1903021619200159232, Swift Code: ICBKCNBJHUN. Додаткових угод щодо зміни банківських реквізитів продавця зазначених у Контракті декларантом до митного оформлення не надавалось.

Вказане суперечить відомостям зазначеним Контракті в частині перерахування грошових коштів на відповідний банківський рахунок. Таким чином неможливо пов`язати здійснену оплату за товар, що зазначено у платіжних документах з оцінюваною партією товару згідно заявленої до митного контролю митної декларації.

5. Надані до митного контролю Платіжні документи сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним Положенням. Таким чином, дані платіжні документи не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару. У наданих до митного контролю Платіжних документах відсутні підписи та інші відмітки банку. Враховуючи вищезазначене зазначені розбіжності не дають можливості однозначно ідентифікувати документальне підтвердження здійсненої оплати за товар.

6.Декларантом надано до митного оформлення договір про перевезення вантажу між експедитором (ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД») та імпортером (ТОВ «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ») (гр. 44 ЕМД - код документу 4301) №KL-573/22 від 22.11.2022, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 18.06.2024 №144/24 (гр. 44 ЕМД - код документу 3004 та Заявку від 03.04.2024 р. №CLL18448 (гр. 44 ЕМД - код документу - 3000), (далі - Заявка) до Договору. У вищезазначеному Договорі п.п. 4.3., п. 4 визначено, що якщо іншого не обумовлено в Заявці розрахунок між замовником та виконавцем здійснюється на умовах 100% передоплати вартості перевезення, не пізніше 2 (двох) банківських днів після підтвердження Заявки та отримання рахунку. У наданій Заявці не обумовлені умови оплати вартості перевезення, тобто згідно з наданих документів транспортно-експедиторські послуги повинні бути сплачені в повному обсязі.

Платіжних доручень, що підтверджують оплату транспортно-експедиторських послуг декларантом не надано.

7.У Рахунку від експедитора ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД» у п. 3, зазначено: «..відшкодування витрат на транспортно-експедиторські послуги на території України за маршрутом п. Чорноморськ (Україна) - м. Дніпро (Україна), включаючи експедиторську винагороду (з ПДВ 20%) - 44886,91 грн...». Тобто винагорода експедитора не виділена окремо із зазначеної суми. Також згідно наданої до митного оформлення калькуляції витрат на доставку вантажу складеної імпортером товару від 18.06.2024 р. №1806/24 (гр. 44 ЕМД код документу - 3006) вказано, що експедиторська винагорода не включалась до митної вартості товару. Декларантом зазначена витрата до складових митної вартості не включена. Документального спростування зазначених розбіжностей/невідповідностей декларантом не надано.

У зв`язку із викладеним, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На повідомлення митного органу позивачем листом від 25.06.2024 за вих.№ 140/24 повідомлено, що до митної декларації №24UA110110003899U5 від 24.06.2024 надані всі наявні документи, у термін, передбачений п.3 ст. 53 МК України інші документи надати не має можлиості.

Враховуючи виявлені в ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, не надання документів на спростування виявлених невідповідностей, митним органом зроблено висновок, що основний метод визначення митної вартості неможливо застосувати, тому застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

Проведено консультацію з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості.

25.06.2024 Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2024/000017/1 та визначено ціну товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-г (резервний метод).

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару: «Посуд та прибори столові або кухонні, з фарфору..», випущеного у вільний обіг за МД від 27.05.2024 №UА209120/2024/014622 (МRN №24UА209120014622U2 від 27.05.2024 р.) за ціною на рівні - 3,164 дол. США/кг. за основним методом визначення митної вартості.

У зв`язку із коригуванням митної вартості товарів за МД №24UA110110003899U5 від 24.06.2024 митним органом оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA110110/2024/000112 та було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Товар випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за МД № №24UA110110003965U2 від 25.06.2024.

Не погодившись із вказаними рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного кодексу України).

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами частини першої статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положень частин другої восьмої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №826/5959/17, від 21.11.2023 у справі №826/13190/17, від 09.11.2022 у справі №815/4395/16, від 27.06.2019 у справі №803/667/17.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, яке враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

У ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачем 25.06.2024 прийнято рішення №UA110110/2024/000017/1 про коригування митної вартості товарів за МД №24UA110110003899U5 від 24.06.2024, заявлених позивачем за ціною контракту.

Підставою для здійснення коригування митної вартості в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу (резервного) визначення митної вартості стали висновки митного органу про те, що у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах виявлені невідповідності та розбіжності, а також не надано документів на вимогу митного органу та на їх спростування, про що зазначено у гр.33 рішення та у відзиві.

Однак, викладені у графі 33 вказаного рішення зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Суд звертає увагу, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з цим, відповідачем не доведено ані у рішенні, що оскаржується, ані у відзиві, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Посилання митного органу в обґрунтування підстав для витребування додаткових документів та наявності розбіжностей у поданих документах на те, що чіткого визначення умов поставки товарів відповідно до контракту від 04.11.2016 № GGP-0411/16 та за Специфікацією № 24 не визначено, не прийнятні з наступного.

Згідно п.3.1. контракту від 04.11.2016 № GGP-0411/16 відвантаження товару здійснюється на умовах FOB (ІНКОТЕРМС 2010). Умови поставки FOB Шеньчжень. По взаємній домовленості сторони Контракту можуть змінити умови та строки поставки (п.3.3).

Умови поставки FOB Shenzen/Shekou/Yantian визначені у проформ інвойсі від 10.02.2024 №GAL-24 до Контракту від 04.11.2016 №GGP-0411/16.

У комерційному інвойсі від 15.04.2024 №GAL-RX24 та пакувальному листі (Packing list) визначена ціна на умовах FOB Shekou, CHINA.

Саме з порту Shekou товар був відправлений, що підтверджується митною декларацією країни відправлення від 15.04.2024 № 530420240040563914 та коносаментом (Bill of lading) від 24.04.2024 № HS124040486.

При цьому, у разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.

Згідно з базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі.

Таким чином, витрати по доставці товару від складу виробника до порту відправлення за умовами FOB Інкотермс 2010 включені продавцем до ціни товару та тому їх вартість окремо не додається при розрахунку митної вартості товару.

На засвідчення відповідного в п. 4.1. Контракту № GGP-0411/16 сторони погодили, що ціни на товари включають вартість упаковки, маркування, тари та навантаження, що з урахуванням узгоджених умов FOB (ІНКОТЕРМС 2010), мають на увазі вартість доставки товару від складу виробника до порту відправлення та навантаження на борт судна.

За таких обставин, наведені митним органом зауваження щодо невизначеності умов поставки безпідставні, не впливають на правильність визначення митної вартості оцінюваної поставки.

Щодо зауваження митного органу про не підтвердження оплати за товар за Специфікацією №24 від 09.04.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Отже, декларант має обов`язок підтвердити оплату товару, що декларується, якщо оплата вже відбулась.

За умовами контракту від 04.11.2016 № GGP-0411/16 (п.5.1.), якщо інше не погоджено сторонами в письмовому вигляді, усі платежі за товар повинні бути здійснені в USD у вигляді 100% оплати згідно відвантаженого інвойсу. Умови оплати можуть бути змінені на протязі строку дії Контракту (п.5.3).

Суд звертає увагу, що в проформ-інвойсі від 10.02.2024 №GAL-24 до контракту від 04.11.2016 №GGP-0411/16 погоджено умови оплати: 20% - попередня оплата, 80% - після випуску коносамента.

З митної декларації та з оскаржуваного рішення чітко вбачається, що в ході митного оформлення декларантом на підтвердження оплати за товар були надані банківські платіжні інструкції в іноземній валюті №53 від 27.02.2024 та №67 від 28.05.2024 про сплату грошових коштів компанії LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD, які по своїй суті є банківськими платіжними документами, містять банківські реквізити (надавача платіжних послуг), реквізити платника та отримувача коштів, що дають змогу ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією.

У гр. 70 «Призначення платежу» платіжної інструкції №53 від 27.02.2024 зазначено, що оплата здійснена за товар згідно із контрактом від 04.11.2016 № GGP-0411/16, проформ-рахунком від 10.02.2024 №GAL-24.

У гр. 70 «Призначення платежу» платіжної інструкції №67 від 28.05.2024 зазначено, що оплата здійснена за товарі згідно із контрактом від 04.11.2016 № GGP-0411/16, інвойсом від 15.04.2024 № GAL-RX24.

При цьому, в митній декларації №24UA110110003899U5 зазначена загальна вартість товару, що декларувався 30717,60 дол. США. Отже, декларант мав надати документ, що підтверджує оплату за товар на вказану суму.

Наданими позивачем митному органу платіжними інструкціями про оплату товару № 53 від 27.02.2024 на суму 26 736,72 доларів США та №67 від 28.05.2024 від 27.02.2024 на суму 24 745,44 доларів США підтверджено оплату товару в повному обсязі в сумі 30717,60 доларів США відповідно до умов контракту від 04.11.2016 № GGP-0411/16, Специфікації до контракту № 24 від 09.04.2024, рахунку-проформи від 10.02.2024 № GAL-24 та інвойсу від 15.04.2024 № GAL-RX24.

В призначенні платежів згаданих платіжних інструкціях є посилання на зазначені документи.

Оплата позивачем здійснена на номер банківського рахунку LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD», який визначено в проформ-рахунку від 10.02.2024 № GAL-24 та інвойсі від 15.04.2024 № GAL-RX24.

Достовірність вказаних документів обґрунтованих сумнівів не викликає, що не спростовано відповідачем.

Отже, декларант надав відповідачу платіжні документи разом із митною декларацією, які давали можливість останньому встановити митну вартість оцінюваного товару за ціною контракту.

Доводи відповідача про те, що вказані платіжні документи не містять підписи та інші відмітки банку, що унеможливлює однозначно ідентифікувати документальне підтвердження здійсненої оплати за товар, необґрунтовані, оскільки жодним нормативно-правовим актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту платіжної інструкції, тобто платіжна інструкція є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Про належність та достатність повідомлень системи SWIFT, як доказів здійснення операції з переведення іноземної валюти, зазначив Верховний Суд у постанові від 27.09.2019 у справі № 826/9719/16.

Зауваження митного органу в обґрунтування причин витребування додаткових документів в частині умов оплати через те, що за контрактом обумовлено 100% оплату, а складання проформ-рахунку не передбачено умовами контракту, суд зазначає, що у процедурі контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, при цьому умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справі №804/441/18, від 28.10.2020 у справі №1.380.2019.000724, від 02.04.2024 у справі №380/6459/20.

При цьому, невідповідностей реквізитів отримувача, про які зазначає відповідач, судом не встановлено, оскільки реквізити отримувача, зазначені у вказаних платіжних документах, відповідають реквізитам, що зазначені в проформ-інвойсі від 10.02.2024 №GAL-24 та комерційному інвойсі від 15.04.2024 № GAL-RX24.

За таких обставин, висновки митного органу про непідтвердження оплати за товар безпідставні.

Щодо зауважень митного органу до транспортної складової, суд зазначає наступне.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, документами на підтвердження витрат на транспортування можуть бути не лише транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження транспортних витрат, як складової митної вартості, до митного оформлення були надані такі документи: договір від 21.11.2022 №КL-573/22; заявка від 03.04.2024 № СLL18448; коносамент від 24.04.2024 №НS124040486; річковий коносамент №РНСNDСНК16/85; міжнародна автотранспортна накладна від 21.06.2024 № А 771163; рахунок від 18.06.2024 № 144/24; довідка про транспортні витрати від 18.06.2024 №СLL18448; калькуляція витрат на доставку товару від 18.06.2024 № 1806/24.

Організацією перевезення товару для Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерея скла та порцеляни» здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД» на підставі Договору №КL-573/22 від 21.11.2022 про надання транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів (далі Договір).

Відповідно до умов Договору №КL-573/22 позивач є Замовником, а ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД» - Виконавцем.

Згідно з п. 1.1. Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання по організації від імені та за рахунок замовника комплексу послуг.

Асортимент, кількість/обсяг вантажів, маршрут перевезення, способи транспортування і види транспорту, перевалки, зберігання, їх особливі умови, що вимагають більш детальної регламентації, умови фрахтування (букінга), необхідність стафірування/розстафірування, а також спосіб доставки вантажів до місця призначення можуть обговорюватись сторонами в письмових інструкціях замовника (Заявка) або в Додатках до Договору, які є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2 Договору).

Відповідно до Заявки №CCL18448 від 03.04.2024 сторонами Договору №КL-573/22 від 21.11.2022 погоджений тариф на перевезення вантажу (посуд, контейнер 1х40НС, пункт завантаження SHEKOU, пункт вивантаження CONSTANTA, судохідна лінія MAERSK) включає 7635,00USD/40НС фрахт SHEKOU CONSTANTA, НРР+ТЕО в порту Чорноморськ, автодоставка Чорноморськ Дніпро.

18.06.2024 на виконання умов договору від 21.11.2022 №КL-573/22 виконавцем ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД» виставлено позивачу рахунок на оплату №144/24 від 18.06.2024, відповідно до якого загальна вартість наданих транспортних послуг по доставці вантажу (контейнер МSKU1080198) складає 311889,87грн. (ПДВ 8977,38грн.), з яких: відшкодування витрат на морський фрахт п. Шекоу (Китай) п.Константа (Румунія) на користь лінійного агента 170723,70грн. (без ПДВ); відшкодування витрат на транспортно-експедиторське обслуговування за межами України, у т.ч. морське перевезення п. Константа (Румунія) п. Чорноморськ (Україна) 64951,50грн. (без ПДВ); відшкодування витрат на страхування вантажу 22350,38грн. (без ПДВ); відшкодування витрат на транспортно-експедиторські послуги на території України за маршрутом п. Чорноморськ (Україна) м. Дніпро (Україна), включаючи експедиторську винагороду 44886,91грн. (з урахуванням ПДВ 20%).

Також, до митного оформлення було надано довідку від виконавця ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД» від 18.06.2024 №№CLL18448, в якій зазначено, що вартість транспортно-експедиторської послуги з перевезення вантажу в 1х40НС в контейнері МSKU1080198 за коносаментом №НS124040486 (237195152) від SHEKOU, Китай, до кордону України, Чорноморськ становить 235675,20грн.; вантаж застрахований, страховий платіж склав 22350,38грн.

З вказаних документів не вбачається понесення витрат на експедиторську винагороду за межами території України.

Суд вважає безпідставним не врахування під час митного оформлення вказаних рахунку та довідки про вартість перевезення.

Митним кодексом України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Відповідні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 у справі № 803/916/17, від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, від 07.05.2020 у справі №400/2922/18.

За вказаних обставин, суд відхиляє доводи відповідача щодо транспортної складової.

Тож, з долучених позивачем до митної декларації документів не вбачається, що вони містили розбіжності щодо числових складових митної вартості товарів, а надають можливість ідентифікувати найменування, кількість, вартість, порядок та факт поставки товару, а дані, вказані в зазначених документах, кореспондуються між собою.

За таких обставин, у відповідача не було обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів відповідно до положень частини третьої статті 53 Митного кодексу України, по суті вказані митним органом зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не свідчать про наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, а відтак не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було.

Крім цього, в рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Однак, як вбачається з рішення про коригування митної вартості, у ньому міститься лише посилання на раніше оформлену митну декларацію та не проведено детальне дослідження цієї митної декларації з доданими до неї документами.

За вказаних обставин, доводи відповідача у відзиві про обґрунтованість рішення про коригування не відповідають дійсності.

Поряд з цим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа №815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи викладене, рішення про коригування митної вартості товару від 25.06.2024 №UA110110/2024/000017/1 прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, та необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем картки відмови у митному оформленні № UA110110/2024/000112, яка є предметом спору у цій справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктів 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA110110/2024/000112 зазначено такі причини для відмови у митному оформлені (випуску) товарів: прийняття рішення про коригування митної вартості від 25.06.2024 №UA110110/2024/000017/1.

Оскільки судом скасовано рішення про коригування митної вартості від 25.06.2024 №UA110110/2024/000017/1 через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA110110/2024/000112 також підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, відповідачем не доведено належними доказами правомірність своїх рішень у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою в сумі 9035,50 грн. підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерея скла та порцеляни» (код ЄДРПОУ 32502453, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Пресова, буд. 65) до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: 49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) про коригування митної вартості товарів від 25.06.2024 №UA110110/2024/000017/1.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2024/000112.

Стягнути з Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд. 22) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галерея скла та порцеляни» (код ЄДРПОУ 32502453, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Пресова, буд. 65) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 9035,50 грн. (дев`ять тисяч тридцять п`ять гривень п`ятдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова