Рішення

від 10.02.2025 по справі 320/19917/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2025 року справа №320/19917/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «Інтерстарч Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «Інтерстарч Україна» з позовом, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.01.2023 №00189040103 (в повному обсязі), яким зменшено суму від`ємного значення з ПДВ в розмірі 3104127,00 грн;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.01.2023 №00190040103 (в повному обсязі), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 33 834 911,00 грн та застосовано фінансові санкції у розмірі 8 458 727,75 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки щодо порушення позивачем податкового законодавства, відображені в акті перевірки, зроблені без належного з`ясування та перевірки фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій. Таким чином, на думку позивача, висновки акту перевірки є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення є незаконними та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, де Відповідач позов заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій Позивача з контрагентами, перелік яких наведено в акті перевірки та у відзиві на позовну заяву. У зв`язку з цим Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Інтерстарч Україна».

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, якою не погоджується з позицією Відповідача, вважає, що відзив на позовну заяву не спростовує позовні вимоги, дублює положення акту перевірки, а тому просить суд не враховувати аргументи Відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву. Позивач наполягав на тому, що товариством доведено не тільки факт придбання товару, а й докази подальшого його використання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку зі звільнення судді ОСОБА_1 у відставку справу №320/19917/23 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицькому А.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.

У зв`язку зі звільненням головуючого судді у справі проведено повторний автоматизований розподіл справи.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Лапію С.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 закрито підготовче провадження та вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ТОВ «Інтерстарч Україна» зареєстроване 26.07.2012 Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією. Перебуває на податковому обліку з 27.07.2012.

На підставі направлень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 03.11.2022 №379/Ж3, № 380/Ж3 та № 381/Ж3 головному державному інспектору відділу податкового адміністрування підприємств виробництва продуктів харчування та підакцизних товарів управління податкового адміністрування підприємств виробничої сфери Верещагіній Анні Віталіївні, головному державному інспектору відділу податкового адміністрування підприємств промислових товарів управління податкового адміністрування підприємств виробничої сфери Філіпенко Ірині Петрівні, головному державному інспектору відділу податкового адміністрування підприємств виробництва продуктів харчування та підакцизних товарів управління податкового адміністрування підприємств виробничої сфери Оношко Богдану Ігоровичу, наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 20.10.2022 №104/Ж1 та наказу про продовження строків проведення документальної виїзної перевірки від 23.11.2022 №2/Ж1, виданого Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.п. 69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПКУ) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2022 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та податкових уточнюючих розрахунків.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 14.12.2022 №1479/Ж5/31-00-04-01-03/38307757 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Інтерстарч Україна» (код ЄДРПОУ 38307757) з питання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за липень 2022 року (реєстраційний номер №9163751030 від 22.08.2022) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків (надалі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення платником податків п. 44.1 ст. 44, пп.198.1 п.198.2, п. 198.3, 198.6, ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, в результаті чого завищено від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: завищено податковий кредит у сумі 36 939 037 грн, завищено суму , що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 33 834 911 грн, та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 3 104 124 грн, яка підлягає зменшенню.

Не погоджуючись з висновками акту, ТОВ «Інтерстарч Україна» подало заперечення, за результатами розгляду яких висновки акту залишено без змін.

На підставі зазначених висновків податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

від 25.01.2023 №00189040103, яким ТОВ «Інтерстарч Україна» зменшено суму від`ємного значення з ПДВ в розмірі 3 104 127 грн.;

від 25.01.2023 №00190040103, яким ТОВ «Інтерстарч Україна» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 33 834 911,00 грн та застосовано фінансові санкції у розмірі 8 458 727,75 грн.

За результатами розгляду скарги ТОВ «Інтерстарч Україна» рішенням Державної податкової служби України від 27.04.2023 № 10321/6/99-00-06-01-02-06 податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд застосовує норми у відповідній редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата складання податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Отже, єдиним документом, який дає право платнику податків включити відповідні суми до податкового кредиту, є податкова накладна.

Статтею 2 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (яка діяла на день виникнення спірних правовідносин) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції.

Статтею 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, яка діяла на день виникнення спірних правовідносин, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІI Податкового кодексу).

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов`язковою, але не вичерпною обставиною для віднесення відповідних сум до складу ПДВ. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

У постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №400/987/19 сформовано правову позицію за якою, наявність податкової накладної та факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не є єдиною та достатньою підставою яка надає право платнику податку на додану вартість на віднесення сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки таке право виникає за правилами приписів підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у т.ч. в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Відтак наявність зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної є однією із обов`язкових, але не єдиних умов, які надають право відносити суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов`язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов`язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ч. 2 ст.77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №813/6835/14 та від 10.04.2020 у справі №826/24764/15.

Суд зазначає, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Судом встановлено, що ТОВ «ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 38307757) зареєстрований від 26.07.2012 №10671020000017988 Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією ( місцезнаходження: 02090 м. Київ. Дніпровський р-н. вул. Алма -Атинська. буд. 8) в якості юридичної особи та як платник податків перебуває на податковому обліку в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є, зокрема: 10.62 виробництво крохмалів і крохмальних продуктів (основний).

Судом оцінюються обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та досліджуються фактичні правовідносини учасників поставок, перевіряється дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановлюється зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Судом досліджено взаємовідносини Позивача з ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент» (код ЄДРПОУ 39074923) та встановлено таке.

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент» (код ЄДРПОУ 39074923) виникли на підставі договорів поставки №ІСП-11945 від 09.10.2020, №ІСП-11981 від 13.10.2020, №ІСП-12011 від 15.10.2020, №ІСП-12048 від 19.10.2020, №ІСП-12057 від 20.10.2020, №ІСП-12071 від 21.10.2020, №ІСП-12080 від 22.10.2020, №ІСП-12090 від 23.10.2020, №ІСП-12109 від 26.10.2020, №ІСП-12114 від 27.10.2020, №ІСП-12131 від 28.10.2020, №ІСП-12159 від 29.10.2020, №ІСП-12197 від 04.11.2020, №ІСП-12208 від 06.11.2020, №ІСП-12226 від 11.11.2020, №ІСП-12233 від 12.11.2020, №ІСП-12238 від 13.11.2020, №ІСП-12272 від 16.11.2020, №ІСП-12304 від 19.11.2020, №ІСП-12317 від 20.11.2020, №ІСП-12332 від 24.11.2020, №ІСП-12347 від 25.11.2020, №ІСП-12841 від 12.03.2021, №ІСП-12855 від 12.03.2021, №ІСП-12862 від 16.03.2021, №ІСП-12948 від 26.03.2021, №ІСП-11910 від 07.10.2020, №ІСП-14969 від 28.06.2022, №ІСП-14967 від 28.06.2022.

ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент» не є виробником сільськогосподарської продукції. Зерно кукурудзи, яке придбавалось ТОВ «Інтерстарч Україна», вирощено ПрАТ «Полтаварибгосп», ТОВ «Агроземлересурс», ФГ «Екодобробут», СГВК «Андріївський».

Згідно з укладеними договорами поставки ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент» (продавець за договором) зобов`язане поставити і передати у власність позивача (покупець за договором) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась за рахунок ТОВ «ТЛМ» автомобільним транспортом на склади ПрАТ "Інтеркорн корн просессінг індастрі" за адресою: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського,120 та ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» за адресою: Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. Олександра Островського,11.

Приймання зерна, яке надійшло на ім`я позивача, здійснювалось ПрАТ "Інтеркорн корн просессінг індастрі" згідно з умовами Договору №2 від 01.10.2012 про переробку давальницької сировини та ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» згідно з умовами Договору №ОСБ-000059 від 01.02.2016 на давальницьку переробку зерна кукурудзи для подальшого використання в якості давальницької сировини під час виготовлення крохмале-патокової продукції.

З матеріалів справи сліду, що результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат» та вагах ПрАТ «Інтеркорн корн просессінг індастрі» з електронною єфіксацією.

В матеріалах справи містяться копії документів, які позивач запитував у постачальника та його контрагентів - сільськогосподарських виробників, з метою підтвердження матеріально-технічної бази для можливості поставки товару.

Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент», а саме:

ПрАТ «Полтаварибгосп»: Звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2019р., 2020р. та 2021р.; Звіти про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2019р., 2020р., 2021р.; Податкові декларації платника єдиного податку 4 групи за 2020р. та 2021р.; Державні акти на право постійного користування землею (чотири акта).

Поставка зерна кукурудзи від ПрАТ «Полтавирбгосп» до контрагента Позивача - ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент» підтверджується Договорами поставки сільськогосподарської продукції №010920 від 01.09.2020, №14/09/20 від 07.09.2020, №17 від 17.01.2022 та видатковими накладними. Зберігання зерна відбувалось на підставі Договору складського зберігання зерна №1 від 01.09.2020.

Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент», а саме:

ТОВ «Агроземлересурс»: Звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2020р. та 2021р.; Звіти про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2020р., 2021р.; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2021р.; Довідка про підтвердження на 2020 рік статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент», а саме:

ФГ «Екодобробут»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2020р.; Звіти про посівні площі сільськогосподарських культур (4-сг) під урожай 2020р.; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2020р.

Поставка зерна кукурудзи від ФГ «Екодобробут» до контрагента Позивача - ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент» підтверджується Договорами поставки сільськогосподарської продукції №091120 від 09.11.2020, №01102021 від 01.10.2021 та видатковими накладними.

Послуги перевезення надавалися на підставі договорів про надання транспортно-експедиційних послуг №10/07-20 від 10.07.2020, №01-10-20 від 01.10.2020, №0203-21 від 02.03.2021, де експедитор - ПП «Нововід», а ТОВ «Транспорт лоджистік менеджмент» - замовник.

Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент», а саме:

СГВК «Андріївський»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2020р.; Звіти про посівні площі сільськогосподарських культур (4-сг) під урожай 2020р.; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2020р.

Поставка зерна кукурудзи від СГВК «Андріївський» до контрагента позивача - ТОВ «Транспорт Лоджистік Менеджмент» підтверджується Договором купівлі-продажу №11032021 від 11.03.2021 та видатковими накладними.

Судом досліджено взаємовідносини Позивача з СВК «Колос-Агро» (код ЄДРПОУ 37431321) та встановлено наступне.

Взаємовідносини між позивачем та СВК «Колос-Агро» виникли на підставі договору поставки №ІС-13197 від 13.05.2021. Згідно з укладеним договорами поставки СВК «Колос-Агро» (продавець за договором) було зобов`язане поставити і передати у власність позивача (покупець за договором) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» за адресою: Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. Олександра Островського,11 та ПрАТ "Інтеркорн корн просессінг індастрі" за адресою: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського,120.

Судом встановлено, що СВК «Колос-Агро» є сільськогосподарським виробником.

З матеріалів справи слідує, що результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат» та вагах ПрАТ «Інтеркорн корн просессінг індастрі» з електронною фіксацією.

В матеріалах справи містяться копії документів, які позивач запитував у постачальника, з метою підтвердження можливості у постачальника вирощувати зерно кукурудзи, а саме: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) 2020р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2020р.; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2021р.

Судом досліджено взаємовідносини позивача з ТОВ «Скай агро юніон» (код ЄДРПОУ 39314351) та встановлено наступне.

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Скай агро юніон» виникли на підставі договорів поставки №ІСП-13391 від 25.06.2021, №ІСП-13408 від 01.07.2021, №ІСП-13462 від 08.07.2021 . Згідно з укладеними договорами поставки ТОВ «Скай агро юніон» (продавець за договором) було зобов`язане поставити і передати у власність позивача (покупець за договором) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» за адресою: Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. Олександра Островського,11 (надалі - комбінат).

Судом встановлено, що ТОВ «Скай агро юніон» не є виробником сільськогосподарської продукції. Зерно кукурудзи, яке придбавалось ТОВ «Інтерстарч Україна», вирощено ФГ «Ноженко» та ПрАТ «Кремінь».

Приймання зерна, яке надійшло на ім`я позивача, здійснювалось ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат».

Результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат».

В матеріалах справи містяться копії документів, які позивач запитував у постачальника та його контрагентів - сільськогосподарських виробників, з метою підтвердження матеріально-технічної бази для можливості поставки товару.

Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Скай агро юніон», а саме:

ФГ «Ноженко»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2020р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2020р.; Податкові декларації платника єдиного податку 4 групи за 2020р.; Довідка від 13.03.2020 №02-25/185 видана Печенізькою селищною радою Харківської області про наявність земельних ділянок для ведення сільськогосподарського виробництва.

Поставка зерна кукурудзи від ФГ «Ноженко» до контрагента Позивача - ТОВ «Скай агро юніон» підтверджується Договором купівлі-продажу №14/07 від 14.06.2021.

Перевезення зерна відбувалось на підставі Договору перевезення вантажу №250621/01 від 25.06.2021, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Скай агро юніон».

Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Скай агро юніон», а саме:

ПрАТ «Кремінь»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2020р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2020р.; Довідка від 05.08.2020 №03-20/290 видана виконкомом Рубанської сільської ради про користування ПрАТ «Кремінь» земельними ділянками; Інформаційний лист ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області про наявність у ПрАТ «Крмінь» орендованих земель.

Поставка зерна кукурудзи від ПрАТ «Кремінь» до контрагента позивача - ТОВ «Скай агро юніон» підтверджується Договором поставки №235 від 02.07.2021 та Договором про надання транспортних послуг №2007-20 від 20.07.2020, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Скай агро юніон».

Судом досліджено взаємовідносини позивача з ТОВ «Агролайт груп» (код ЄДРПОУ 39345149) та встановлено наступне.

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Агролайт груп» виникли на підставі договору поставки №ІСП-13529 від 04.08.2021. Згідно з укладеним договором поставки ТОВ «Агролайт груп» (продавець за договором) було зобов`язане поставити і передати у власність ТОВ «Інтерстарч Україна» (покупець за договором) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Дніпровський КПК» за адресою: Дніпропетровська обл., смт. Дніпровське, вул. О.Островського,11.

Судом встановлено, що ТОВ «Агролайт груп» не є виробником сільськогосподарської продукції. Зерно кукурудзи, яке придбавалось ТОВ «Інтерстарч Україна», вирощено ТОВ «Агрофірма «Маяк».

Приймання зерна, яке надійшло на ім`я позивача, здійснювалось ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат».

Результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат».

В матеріалах справи містяться копії документів, які позивач запитував у постачальника та його контрагента - сільськогосподарського виробника, з метою підтвердження матеріально-технічної бази для можливості поставки товару.

Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Агролайт груп», а саме:

ТОВ «Агрофірма «Маяк»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2020р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2020р.

Поставка зерна кукурудзи від ТОВ «Агрофірма «Маяк» до контрагента позивача - ТОВ «Агролайт груп» підтверджується Договором купівлі-продажу №283 від 29.07.2021 та видатковими накладними.

Перевезення зерна до позивача відбувалось на підставі договору перевезення вантажу №040821 від 04.08.2021, укладеного між ТОВ «Агротандем-2012» та ТОВ «Агролайт груп».

Судом досліджено взаємовідносини позивача з ТОВ «Аллітеранс» (код ЄДРПОУ 42846267) та встановлено таке.

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Аллітеранс» виникли на підставі договору поставки №ІСП-14410 від 31.01.2022. Згідно з укладеним договором поставки ТОВ «Аллітеранс» (продавець за договором) зобов`язане поставити і передати у власність ТОВ «Інтерстарч Україна» (покупець за договором) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Інтеркорн корн просессінг індастрі» за адресою: м. Дніпро, вул. М. Малиновського,120.

Судом встановлено, що ТОВ «Аллітеранс» не є виробником сільськогосподарської продукції. Зерно кукурудзи, яке придбавалось ТОВ «Інтерстарч Україна», вирощено ПП «Хлібопродукт».

Результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися на вагах про що складені звіти про зважування.

В матеріалах справи містяться копії документів, які позивач запитував у постачальника та його контрагента - сільськогосподарського виробника, з метою підтвердження можливості поставки товару

Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Аллітеранс», а саме:

ПП «Хлібопродукт»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2021р.; Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 23.03.2021р.

Поставка зерна кукурудзи від ПП «Хлібопродукт» до контрагента позивача - ТОВ «Аллітеранс» підтверджується Договором поставки №31/01 від 31.01.2022р.

Судом досліджено взаємовідносини позивача з ФГ «Вікторія» (код ЄДРПОУ 30443056) та встановлено наступне.

Взаємовідносини між позивачем та ФГ «Вікторія» виникли на підставі договорів поставки №ІС-14615 від 04.04.2022, №ІС-14790 від 27.05.2022 . Згідно з укладеним договором поставки ФГ «Вікторія» (продавець за договором) було зобов`язане поставити і передати у власність позивача (покупець за договором) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» за адресою: Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. О. Островського,11.

Судом встановлено, що ФГ «Вікторія» є виробником сільськогосподарської продукції.

Приймання зерна, яке надійшло на ім`я позивача, здійснювалось ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат».

Результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат».

В матеріалах справи містяться копії документів, які позивач запитував у постачальника - сільськогосподарського виробника, з метою підтвердження можливості поставки товару, а саме: довідки від 25.10.2022 №218 та №21, від 09.07.2020 №144, від 15.02.2019 №113 видана виконкомом Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області про наявність земель у користуванні ФГ «Вікторія»; Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2021р.

Судом досліджено взаємовідносин позивача з ТОВ «Агенство Барон К» (код ЄДРПОУ 36456385) та встановлено таке.

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Агенство Барон К» виникли на підставі договору поставки №ІСП-14370 від 27.01.2022. Згідно з укладеним договором поставки ТОВ «Агенство Барон К» (продавець за договором) було зобов`язане поставити і передати у власність Позивача (покупець за договором) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» за адресою: Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. О. Островського,11.

Судом встановлено, що ТОВ «Агенство Барон К» не є виробником сільськогосподарської продукції. Зерно кукурудзи, яке придбавалось ТОВ «Інтерстарч Україна», вирощено ТОВ «Фермерське господарство «Шубське», ФГ «Шанс», ФГ «Сиротенко», ФГ «Церера МТЗ», ФОП ОСОБА_4 .

З матеріалів справи слідує, що результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат».

В матеріалах справи містяться копії документів, які позивач запитував у постачальника та його контрагентів - сільськогосподарських виробників, з метою підтвердження матеріально-технічної бази для можливості поставки товару.

Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Агенство Барок К», а саме:

ТОВ «Фермерське господарство «Шубське»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2021р.; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2021р.

Поставка зерна кукурудзи від ТОВ «Фермерське господарство «Шубське» до контрагента позивача - ТОВ «Агенство Барок К» підтверджується Договорами купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №009/11/21-1 віл 09.11.2021, №24/11/21 від 24.11.2021, №08/12/21-1 від 08.12.2021.

Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Агенство Барок К», а саме:

ФГ «Шанс»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2021р.; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2021р.; Довідка про використання земель сільськогосподарського призначення від 08.02.2021 №02-25/563.

Поставка зерна кукурудзи від ФГ «Шанс» до контрагента позивача - ТОВ «Агенство Барок К» підтверджується Договором купівлі-продажу №16/12/21-1 від 16.12.2021.

Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Агенство Барок К», а саме:

ФГ «Сиротенко»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2021р.; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2021р.; Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Поставка зерна кукурудзи від ФГ «Сиротенко» до контрагента позивача - ТОВ «Агенство Барок К» підтверджується Договором купівлі-продажу №07/02/22-1 від 07.02.2022 та видатковими накладними.

Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Агенство Барок К», а саме:

ФГ «Церера МТЗ»: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2021р.; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2021р.; Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Поставка зерна кукурудзи від ФГ «Церера МТЗ» до контрагента Позивача - ТОВ «Агенство Барок К» підтверджується Договором купівлі-продажу №02/02/22-1 від 02.02.2022 та видатковими накладними.

Постачальник зерна кукурудзи для ТОВ «Агенство Барок К», а саме:

ФОП ОСОБА_4 : Довідка Мельниківської сільської ради Валківського району Харківської області від 21.01.2022 про право оренди земель у ФОП ОСОБА_4

Поставка зерна кукурудзи від ФОП ОСОБА_4 до контрагента позивача - ТОВ «Агенство Барок К» підтверджується Договором купівлі-продажу №01/02/2022-2 від 01.02.2022 та видатковими накладними.

Судом досліджено взаємовідносин позивача з ТОВ «Лан-Снаб» (код ЄДРПОУ 31614611) та встановлено наступне.

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Лан-Снаб» виникли на підставі договору поставки №ІС-14446 від 04.02.2022. Згідно з укладеним договором поставки ТОВ «Лан-Снаб» (продавець за договором) було зобов`язане поставити і передати у власність ТОВ «Інтерстарч Україна» (покупець за договором) зерно кукурудзи. Поставка зерна здійснювалась автомобільним транспортом на склад ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» за адресою: Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. О. Островського,11.

Судом встановлено, що ТОВ «Лан-Снаб» є виробником сільськогосподарської продукції.

З матеріалів справи слідує, що результати зважування автотранспортних засобів та визначення ваги зерна фіксувалися в Журналі реєстрації зважування на автомобільних вагах ПрАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат».

В матеріалах справи містяться копії документів, які позивач запитував у постачальника з метою підтвердження матеріально-технічної можливості поставки товару, а саме: Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг) у 2021р.; Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур ( 4-сг) під урожай 2021р.; Довідка від 19.06.2021 №98, видана Військовим Старостинським округом Солонянської селищної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області про Оренду ТОВ «Лан-Снаб» ріллі.

Поставка зерна кукурудзи на ім`я ТОВ «Інтерстарч Україна» за адресою заводів-підрядників також підтверджується: видатковими накладними, протоколами узгодження ціни, товарно транспортними накладними, актами передачі зерна кукурудзи на переробку.

За поставлене зерно кукурудзи позивачем здійснено оплату, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

В акті перевірки зазначено, що згідно з наданими до перевірки ТТН встановлено перевезення вантажу автомобілем фактичною масою, що перевищує 24 т, що є порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, а отже Відповідач ставить під сумнів факт перевезення товару.

Таке твердження відповідача про взаємозв`язок порушення Правил дорожнього руху України та фактом здійснення господарських операцій суд вважає безпідставним, оскільки зазначена обставина не спростовує можливість здійснення господарських операцій.

Відсутність або недоліки складання товарно-транспортних накладних або складських документів не можуть слугувати доказом невідбуття певних господарських операцій, оскільки метою складання зазначених документів є підтвердження правомірності відображення в податковому обліку витрат, пов`язаних із транспортуванням. Зазначені документи не впливають на формування податкових зобов`язань або податкового кредиту за спірними господарськими операціями з приводу постачання товарно-матеріальних цінностей. Аналогічна позиція містить в постанові Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №1240/1982/18 (адміністративне провадження №К/9901/13245/19).

Товарно-транспортна накладна, складські документи не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно- матеріальних цінностей. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним судом у постанові від 11 вересня 2018 року по справі №804/4787/16 (провадження №К/9901/3335/17).

Відповідач надає оцінку урожайності зерна кукурудзи та співставляє з задекларованими обсягами земельних ділянок. Разом з тим, податковий орган не аналізує методи оброблення земель, наявність зрошення земель, що суттєво впливає на показники урожайності, не досліджують урожайність в окремих районах області.

Відповідачем стверджується, що у сільгоспвиробників не вистачило землі для вирощування зернової культури. При цьому, для обрахунку необхідної кількості земельних угідь податковий орган прийняв до уваги статистичні дані щодо середньої врожайності та розрахував її для вирощення подібного товару.

З приводу даних висновків суд зауважує, що інформацію про середню урожайність не можна застосовувати для визначення необхідної кількості земельних ділянок, оскільки родючість землі є індивідуальною, а показник урожайності розраховується шляхом ділення показників з найкращою та найгіршою урожайністю, що дає велику похибку в розрахунках.

Також на збільшення або зменшення врожайності впливає багато факторів, зокрема: використання підприємством гібридів та елітних сортів зернових культур, які адаптовані до географічних умов, стійкі до природних явищ та хвороб і мають високу врожайність. А відтак, цей показник різнитися по кожному господарству в два, три рази.

Аналогічного висновку щодо неналежності як доказу статичної інформації про середню урожайність висловив Верховний Суд у своєму рішенні від 12 жовтня 2020 року у справі № 815/7529/16.

Висновки акту перевірки не демонструють обставин, які б давали підстави вважати, що позивач був обізнаний (або міг бути обізнаний) щодо неправомірної, на думку контролюючого органу, поведінки контрагентів та постачальників безпосередніх контрагентів позивача, а вивчати майбутніх перевізників у позивача не було підстав, так як перевезення відбувались за рахунок і силами постачальників.

Натомість, позивач довів дотримання належної обачності при виборі контрагентів, що підтверджується зібраними документами контрагентів позивача, а також документами контрагентів постачальників по ланцюгу господарських операцій.

На підтвердження реальності виконання сторонами вказаних договорів позивачем було надано суду копії:

- договорів поставки та договорів купівлі-продажу;

- видаткових накладних згідно з якими було відвантажено позивачу товар ;

- товаро-транспортних накладних, згідно з якими здійснювалося перевезення товару на заводи-підрядники позивача ;

- платіжних доручень, згідно з якими позивачем було сплачено за поставлений товар;

- договори перевезення вантажів;

- журнали реєстрації зважування на автомобільних вагах;

- копії витягів електронних звітів зважування кукурудзи.

Також ТОВ «Інтерстарч Україна» на підтвердження факту надходження зерна кукурудзи від постачальників надано акти приймання зерна кукурудзи та передачі, згідно з якими ТОВ "Інтерстарч Україна" передало, а заводи прийняли зерно кукурудзи для подальшої переробки та реєстри накладних на прийняття зерна кукурудзи з визначенням якості за середньозваженою пробою.

Крім того, суд зауважує, що позивачем надано суду Журнали заводів, які приймали кукурудзу, із зазначенням дати, номера накладної, відправника/отримувача та номера автомобіля, згідно якими кукурудза, яка згідно договорів поставки передавалась позивачу від контрагентів, була поставлена для подальшої переробки та кінцевої мети товариства.

Таким чином, факт постачання зерна автотранспортом на склади заводів підтверджено даними зазначених журналів та Звітів зважування та актами приймання зерна кукурудзи.

Посилаючись на допущені порушення при складенні товарно-транспортних накладних, відповідач не пояснив, яким чином допущені недоліки впливають на суть та фактичне здійснення операцій.

Висновок відповідача про фактичне нездійснення операцій між позивачем та його контрагентами обґрунтовано порушеннями, допущеними у ланцюгу постачання перевізниками, а також постачальниками сільськогосподарськими виробниками продукції в ланцюгу постачання.

Разом з тим, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі № 160/3364/19, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

На підставі викладено суд дійшов висновку, що:

- укладення та виконання позивачем вказаних договорів дійсно мало місце та вони були вчинені з метою здійснення господарської діяльності;

- виконання позивачем названих договору призвело до зміни його майнового стану;

- на дату укладення та виконання договору у позивача не було сумніву стосовно дійсності реєстрації та господарської діяльності названих товариств.

Отже, позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів, які підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення для провадження господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем суду надано докази фактичного здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами, складення за їх результатами первинних бухгалтерських документів, які відображають реальність операцій, а також фактичного спричинення реальних змін майнового стану платника податків.

При цьому, як слідує з акту перевірки, на підставі якого винесені спірні податкові повідомлення-рішення, висновки відповідача, крім іншого, ґрунтуються на підставі відсутності джерела походження товару (робіт, послуг) у постачальників.

Судом такі доводи податкового органу не приймаються з огляду на наступне.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права формування податкового кредиту; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

Судом встановлено, що всі господарські операції позивача проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне отримання товару та його використання в господарській діяльності.

Разом з тим суд наголошує, що у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. (06.05.2011 р.) №742/11/13-11 зазначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

При вирішенні податкових спорів суд виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності.

Доводи ж відповідача про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають його право на отримання такої вигоди. Таких доказів відповідач суду не надав.

Судом встановлено, що ТОВ «Інтерстарч Україна» в роботі керується принципом належної обачності у зв`язку з чим проводить перевірку постачальників зерна кукурудзи, збирає інформацію про сільськогосподарських виробників. Дане твердження підтверджується документами, які зібрані під час перевірок контрагентів та які наявні в матеріалах справи.

В ході судового розгляду адміністративної справи висновки контролюючого органу щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій не знайшли свого підтвердження та спростовуються наданими позивачем доказами.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі № 3991/03 Булвес АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Європейський суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України зазначив, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

При цьому слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.

У даній справі відповідач не надав доказів, які б беззаперечно спростовували зафіксовані в первинних документах господарські операції; фактично його висновки ґрунтуються на припущеннях, а не на фактах, встановлених допустимими доказами.

Висновки відповідача по суті ґрунтуються на співставленні даних з інформаційних баз Відповідача, припущеннях та недоведених обставинах, з огляду на що висновки акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеним контрагентом та підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Вказана правова позиція також підтверджується висновками Верховного суду, викладених в постанові від 01.02.2023 у справі №380/9660/21, а саме: за відсутності доказів, які беззаперечно могли б свідчити про неможливість виконання господарської операції або її невиконання контрагентами, платник не може бути позбавлений можливості відображення такої операції в податковому обліку. Податкова інформація в інформаційно-аналітичних базах, на підставі якої встановлено факти, які свідчать про нереальність здійснення господарських операцій, не є належним доказом у справі, оскільки не має статусу первинного документа, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків.

Податкова інформація є лише підставою для поглибленої документальної перевірки платників на предмет фактичності правовідносин між ними. Наявна в контролюючого органу податкова інформація в інформаційно-аналітичних базах, на підставі якої встановлено факти, які свідчать про нереальність потенційно здійснених господарських операцій платника з його контрагентами, зокрема, за ланцюгом постачання, - не є належним доказом у справі.

Будь-яке автоматизоване зіставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в контексті процесуального закону. Автоматизоване зіставлення задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватися належними.

Інформація, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства позивачем. Доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання послуг (робіт) чи поставки товару позивачу, обумовленого укладеним договором, надано не було, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку як позивача так і контрагентів та злагодженості дій між ними.

Вказана позиція також висловлена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 03.10.2019 у справі № 811/3223/14, від 16.04.2020 у справі №810/3443/18, від 30.09.2021 у справі №400/1986/19

Таким чином, в акті перевірки не наведено обставин та не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій із вказаним вище контрагентом цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Разом з тим, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

У той же час, позивачем надано сукупність первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують виконання такого роду операцій, у т.ч. договори, первинні документи, акти приймання-передачі, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентом позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду справи обставини, викладені в Акті перевірки висновки податкового органу в частині взаємовідносин позивача з контрагентами є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Враховуючи наведене правове регулювання та встановлені судом обставини щодо необґрунтованості висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки, на підставі якого Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення №00189040103 від 25 січня 2023 року та №00190040103 від 25 січня 2023 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх скасування.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, а тому адміністративний позов слід задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 26840,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 26840,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.01.2023 №00189040103, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків та податкове повідомлення-рішення від 25.01.2023 №00190040103, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь ТОВ «Інтерстарч Україна» сплачений судовий збір у розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.