Ухвала

від 10.02.2025 по справі 380/831/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

10 лютого 2025 рокусправа № 380/831/25

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мартинюк Віталій Ярославович, розглянувши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2016 року по лютий 2018 року;

зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з жовтня 2016 року по лютий 2018 року із встановленням базового місяця січень 2008 року.

Ухвалою від 21.01.2025 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу встановлено строк для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.

04.02.2025 року від позивача надійшла заява, в якій вона зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин ч.2 ст.233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення не обмежувався строком. Посилається на практику Верхоіного Суду.

Ухвалою суду від 27.11.2024 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу встановлено строк для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання нової редакції позовної заяви із зазначенням номерів засобів зв`язку, адрес електронної пошти відповідачів; подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням інших причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.

05.12.2024 року від представника позивача надійшла нова редакція позовної заяви, а також заява про поновлення строку звернення до суду, в якій вона зазначає, що спірні правовідносини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовця виникли в період з 29 січня 2020 року по 01 червня 2022 року. Враховуючи те, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини 2 статті 233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, то строк звернення позивача до суду підлягає поновленню. Посилається на те, що у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі №260/3564/22 Верховний Суд виклав правову позицію щодо поширення дії частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином до 19.07.2022 року звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

Однак, 19.07.2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352 (далі - Закон №2352), яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.

Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.

Частини перша та друга ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:

- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);

- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).

Відтак, унесенням до Кодексу законів про працю України вказаних змін законодавець, виклавши у новій редакції ч.1 та ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, увів строки звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.

Суддя звертає увагу, що ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України стосується виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення.

При цьому, стаття перша цієї ж норми передбачає загальний строк звернення до суду у трудових спорах.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з наказу Головного управління ДСНС у Донецькій області від 12.10.2023 року позивача звільнено із займаної посади, виключено зі списків особового складу.

Відтак, до спірних правовідносин у цій частині слід застосовувати трьохмісячний процесуальний строк передбачений ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України.

Розглядаючи питання початку перебігу строку судом враховано таке.

Зміст абзацу першого ч.2 ст.122 КАС України, вказує на те, що початок перебігу строку звернення до суду пов`язується з днем коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до витягу з наказу Головного управління ДСНС у Донецькій області від 12.10.2023 року позивача звільнено із займаної посади, виключено зі списків особового складу.

Таким чином, відлік тримісячного строку для звернення з цим позовом до адміністративного суду почався 12 жовтня 2023 року і закінчився 12 січня 2024 року.

Так, протягом всього цього періоду (з 12 жовтня 2023 року до 30 червня 2023 року) позивач мала право у межах строку оскаржити бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення.

Проте, до суду з даним позовом позивач звернулася 14.01.2025 року (конверт, в якому надійшла позовна заява), пропустивши строк у зазначеній частині, установлений ст.233 КЗпП України.

Таким чином, суддя вважає, що позивачем не наведено об`єктивних обставин, які б не дозволяли їй звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які вона посилається у своїй заяві, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку.

Згідно із п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.

Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву належить повернути позивачу.

Керуючись ст.ст.47, 160, 161, 169, 248, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович