Рішення

від 06.02.2025 по справі 380/11004/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2025 рокусправа № 380/11004/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої-судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Яськів В.Ю.,

представника позивача Табаки Г.В.,

представника відповідача Гурняк О.О.,

представника третьої особи Величко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» до Головного управління ДПС у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 15.02.2024 №5740/13-01-07-09 про нарахування штрафної санкції у розмірі 432 007,32 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 15.02.2024 №5737/13-01-07-09 про нарахування штрафної санкції у розмірі 609 491,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем призначено фактичну перевірку без зазначення безпосередніх підстав для її проведення (наявність інформації про порушення платником податків законодавства), а тому така перевірка є незаконною.

Відповідно до Актів, винесених за результатами перевірок проведених за адресами: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Інститутська, 14; Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 18 - усі дані, на підставі яких визначено порушення взяті з системи ІТС податковий блок СОД РРО.

Наголошує, що перевірка РРО за минулий період часу на основі даних СОД РРО носить характер камеральної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій, а контролюючий орган вийшов за межі предмету встановленого такого виду перевірки як фактична.

Актами перевірки визначено порушення ТОВ «Мобіжук» пункту 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265/95-ВР ).

Позивач уважає, що дані з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС України, на які контролюючий орган посилається, як на джерело доказу, не можуть підтвердити факт невидачі особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахункового документу встановленої форми та змісту, як це передбачено п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позивач наголошує, що контролюючим органом не додержано вимог діючого законодавства при проведенні фактичної перевірки ТОВ «Мобіжук», розрахункові документи, за винятком отриманих в результаті проведення контрольної розрахункової операції, не досліджувались, висновки акту перевірки базуються на припущеннях, а доводи податкового органу щодо вчинених порушень не підкріплені жодними доказами.

Вважає, що інформація, викладена в розділі 2.2.19 Актів перевірки некоректна та необґрунтована з наступних причин. Особами, які проводили перевірку в вищезазначених магазинах, не досліджувалися фіскальні чеки. Перевіркою досліджено лише видані фіскальні чеки за 30.11.2023, отримані представниками контролюючого органу в результаті проведення контрольних розрахункових операцій. Доказів фіксації інших випадків не видачі розрахункових документі перевіркою не надано. До того ж, в пункті 2.2.7. «Роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання контрольної розрахункової операції» Акту перевірки №13945/22-01-07-05/37741113 від 08.12.2023, винесеного за результатами перевірки проведеної в магазині в м. Хмельницький, вул. Інститутська, 14 вказано: «роздруковано та видано», при цьому не зазначено про виявлені порушення в формі чи змісті розрахункового документу.

Відтак, позивач уважає, що відповідачем без достатніх на те правових підстав застосовано штраф, передбачений положеннями ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки дана норма не встановлює відповідальність за порушення правил оформлення розрахункових документів.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, підлягають скасуванню, а тому просить позов задовольнити повністю.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що перевіркою касових чеків програмного РРО встановлено проведення ТОВ «Мобіжук» розрахункових операцій в перевірених магазинах без зазначення в касових чеках індивідуального податкового номера платника ПДВ, який надається згідно ПКУ. Відтак, перевіркою встановлено створення касового чеку/чеків, що не відповідає встановленим вимогам щодо форми та змісту розрахункових документів. Загальний обсяг розрахунків проведених з порушенням вимог чинного законодавства щодо форми та змісту розрахункових документів у період з 30.11.2023 по 08.12.2023 відображено в додатку №1 до актів фактичної перевірки. Відсутність індивідуального податкового номера платника ПДВ у фіскальному чеку на товари, виданому суб`єктом господарювання, позбавляє його статусу розрахункового, а відтак і його видача покупцеві не може вважатись належним виконанням обов`язку, встановленого п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Представником позивача в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подано до суду відповідь на відзив.

Від третьої особи на адресу суду надійшло пояснення, в якому третя особа стверджує, що перевірка призначена правомірно, а виявлені порушення стосуються відсутності у розрахункових документах обов`язкового реквізиту індивідуального податкового номеру платника ПДВ. Просить у позові відмовити.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити, наступне.

Ухвалою судді від 27.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 07.08.2024 суд перейшов до розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.10.2024 клопотання представника відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору в адміністративній справі задоволено та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Хмельницькій області.

Ухвалою суду від 08.11.2024 заяву представника третьої особи про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та доручено Господарському суду Хмельницької області (м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1) забезпечення проведення підготовчого судового засідання 14.11.2024 о 09:30 год та наступних підготовчих судових та судових засідань в режимі відеоконференції за участю представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Ухвалою суду від 19.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про огляд доказів за їх місцезнаходженням.

19.12.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення, що аналогічні змісту позовної заяви. Просила позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила з мотивів аналогічних, наведеним у відзиві на позовну заяву, просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, надала пояснення, що тотожні змісту наданих письмових пояснень щодо позову або відзиву.

Відповідно до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 06.02.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом з матеріалів справи встановлено, що посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області на виконання наказів від 28.11.2023 року №3301-П, №3302-П «Про проведення фактичної перевірки», на підставі п.п. 80.2.2, , п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України проведено фактичні перевірки ТОВ «Мобіжук» (код 37741113) за місцями здійснення господарської діяльності, а саме:

- магазину, що за адресою: Хмельницька обл, м.Хмельницький, вул.Інститутська,14;

- магазину, що за адресою: Хмельницька обл, м.Хмельницький, вул.Проскурівська,18.

За результатами перевірок складено акти фактичних перевірок від 08.12.2023 №13945/22-01-07-05/37741113 та №139926/22-01-07-05/37741113 відповідно.

У п.2.2.13 Акту №13945/22-01-07-05/37741113 від 08.12.2023 зазначено, що в результаті проведеної перевірки в магазині «ЖУК» за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Інститутська, 14, ТОВ «Мобіжук» виявлено «факт не надання особі, яка отримала товар, розрахункового документу встановленої форми та змісту на повну суму проведеної розрахункової операції, а саме: при роздрібній торгівлі товарами ТОВ «Мобіжук» створено документи у яких не зазначено індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість(ПДВ)….

Загальна сума проведених розрахункових операцій ТОВ «Мобіжук» з роздрібної торгівлі товарами, на факт яких суб`єктом господарювання створено документи в яких не зазначено індивідуальний податковий номер ТОВ «Мобіжук» як платника податку на додану вартість складає 288 088,21 грн (вчинено вперше 250 грн, решта чеків 287 838,21 грн). Факт порушення підтверджується даними Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС України».

У п.2.2.13 Акту №13926/22-01-07-05/37741113 від 08.12.2023 зазначено, що в результаті проведеної перевірки в магазині «ЖУК» за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 18, ТОВ «Мобіжук» виявлено «факт не надання особі, яка отримала товар, розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної розрахункової операції, а саме: при роздрібній торгівлі товарами ТОВ «Мобіжук» створено документи у яких не зазначено індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість(ПДВ)….».

Загальна сума проведених розрахункових операцій ТОВ «Мобіжук» з роздрібної торгівлі товарами, на факт яких суб`єктом господарювання створено документи в яких не зазначено індивідуальний податковий номер ТОВ «Мобіжук» як платника податку на додану вартість складає 410 903 грн (вчинено вперше 13727 грн, решта чеків 397176 грн). Факт порушення підтверджується даними Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС України».

Згідно висновків згаданих актів перевірки контролюючий орган встановив порушення п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Оскільки позивач зареєстрований у м. Львові, матеріали фактичних перевірок надіслані до ГУ ДПС України у Львівській області для прийняття рішень.

15.02.2024 ГУ ДПС України у Львівській області прийняло наступні ППР:

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 15.02.2024 №5740/13-01-07-09 форми «С», яким нараховано штрафні санкції за порушення вимог п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 432 007,32 грн (чотириста тридцять дві тисячі сім гривень 32 копійки);

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 15.02.2024 №5737/13-01-07-09 форми «С», яким нараховано штрафні санкції за порушення вимог п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 609 491,00 грн (шістсот дев`ять тисяч чотириста дев`яносто одна гривня 00 копійок).

Позивачем подані скарги на оскаржувані податкові повідомлення-рішення до ДПС України, у задоволенні яких позивачу відмовлено.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив такі до суду.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

Згідно з підпунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України. Так, пунктами 80.1, 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до підпункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підп.80.2.2);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (підп.80.2.7).

Згідно з підпунктом 80.4 статті 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Підпунктом 80.5 статті 80 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 80.7 статті 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Підпунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до підпункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (…).

Як встановив суд, підставою для проведення фактичної перевірки у наказах Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 28.11.2023 №3301-П та №3302-П «Про проведення фактичної перевірки» зазначено підпункти п.п.80.2.2, п.п.80.2.7 п.80.2 ст. 80 ПК України та п.69.2 п.69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» без наведення фактичних підстав для його застосування щодо зазначеного платника податків.

Лише у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що підставою для проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту позивача слугував лист ДПС України від 24.11.2023 № 29736/7/99-00-07-04-02-07.

Втім зміст наказів від 28.11.2023 №3301-П та №3302-П «Про проведення фактичної перевірки» не дає можливості встановити його зв`язок із згадуваним листом.

Суд підкреслює, що стаття 80 Податкового кодексу України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.10.2021 у справі №120/5229/20-а.

Отже, в означених наказах відповідач не обґрунтував наявність підстав для перевірки ТОВ «Мобіжук», передбачених підпунктами 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, зокрема щодо отримання контролюючим органом в установленому порядку інформації про порушення платником податків тих вимог чинного законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки.

Щодо виявлених порушень податкового законодавства, то суд зазначає таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР).

Дія цього закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до абзацу 19 ст.2 Закону №265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну

За змістом статті 3 Закону України №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункт 2).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України №13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі Положення).

Пунктом 3 розділу І Положення визначено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

Як зазначено в цьому пункті, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» Положення фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема: для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4).

Наведені норми у своїй сукупності вказують на те, що одним із обов`язкових реквізитів фіскального чеку індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, якщо суб`єкт господарювання зареєстрований як платник такого податку, а відсутність такого реквізиту має наслідком не прийняття такого чеку як розрахункового.

У відповідності до пункту 1 статті 17 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі встановлення в ході перевірки факту:

- проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

- непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;

- невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання,

застосовується штрафна санкція у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Отже, за змістом цієї норми, одним із правопорушень, за яке позивача притягнуто до відповідальності, є невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Об`єктивна сторона наведеного порушення передбачає окрім відсутності відповідного розрахункового документа (в тому числі такого що не містить обов`язкових реквізитів) також невидачу такого.

Опис порушення в актах фактичної перевірки, а також інші докази, які є в матеріалах справи, вказують на те, що ні під час проведення перевірки, ані після її проведення контролюючим органом не було встановлено такої об`єктивної сторони складу правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, як видача чи невидача розрахункового документа.

При цьому, контролюючим органом без встановлення обставин видачі чи не видачі розрахункового документа, поширено інформацію отриману під час проведення контрольних розрахункових операцій ( на дані, що внесені у базу даних системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО).

Іншими словами, контролюючий орган керувався даними системи СОД РРО щодо проведення позивачем розрахункових операцій у періоді, що перевірявся з реалізації товарів без зазначення індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).

Згідно з пунктами 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Виходячи з наведеного суд погоджується з доводами відповідача про те, що контролюючий орган в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема, щодо перевірки наявності (відсутності) на розрахунковому документі обов`язкового реквізиту індивідуального податкового номер платника ПДВ, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у період, охоплений перевіркою.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2024 року у справі №280/6832/23. При цьому, у вказаній справі касаційний суд зазначив, що усі сумніви, які можливо були у позивача щодо достовірності відповідних документів - фіскальних чеків із зазначенням в них обов`язкових реквізитів повинні бути спростовані саме позивачем, якщо він ставить під сумнів та заперечує проти цього шляхом надання роздрукованих своїх чеків.

З наведеного суд вважає, що дані, на які посилається контролюючий орган, що внесені у базу даних системи обліку даних РРО, та за своєю суттю є податковою інформацією, не може бути належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин. Така позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 16.05.2024 № 520/4564/23. У спірних правовідносинах, що склались з приводу дотримання платником податку законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обставиною, що має бути досліджена є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ.

Тобто саме роздруковані чеки, які позивач подав разом із позовною заявою, є тим доказом, яким позивач може довести обставину щодо наявності чи відсутності ІПН у таких чеках.

Щодо фіскальних чеків від 30.11.2023 на суму 199,00 грн та 259,00 грн, доданих відповідачем з покликанням на заперечення позовних вимог, то з інформації, яка є в означених чеках, можна ідентифікувати ІПН позивача, який у них вказаний.

З урахуванням викладеного, суд висновує, що відповідач не навів аргументів, які б могли поставити під сумнів достовірність розрахункових документів, доданих позивачем до позовної заяви.

Водночас, саме розрахункові документи, збережені на сервері ТОВ «Мобіжук», які були додані до позовної заяви, є доказами проведення розрахункових операцій та видачі розрахункових документів встановленої форми та змісту.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Таким чином, з урахуванням критеріїв правомірності рішень, прийнятих суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку, що спірні у цій справі податкові повідомлення-рішення, прийняті без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто є необґрунтовані, а відтак суд визнає їх протиправними з урахуванням вже сплачених штрафних санкцій.

З урахуванням вищенаведених норм діючого законодавства та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, згідно з ч.1 ст.139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача сплачений позивачем судовий збір на суму 15622,47 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» (вул. Кульпарківська, будинок 59, м. Львів, 79015; ЄДРПОУ 37741113) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003; ЄДРПОУ 43968090), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, будинок 17, м. Хмельницький, 29000; ЄДРПОУ 44070171) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 15.02.2024 № 5740/13-01-07-09.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 15.02.2024 № 5737/13-01-07-09.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» судові витрати у вигляді судового збору в сумі 15 622 (п`ятнадцять тисяч шістсот двадцять дві) гривні 47 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2025.

Суддя Сидор Н.Т.