Рішення

від 10.02.2025 по справі 420/17500/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17500/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268, місце знаходження: 65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12), Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, м. Одеса, вул. Ак. Філатова,15-а) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 05 червня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268, місце знаходження: 65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12), в який позивач просить:

Визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01.06.2009 р. по 06.11.2015 р.

Зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01.06.2009 р. по 06.11.2015 р.

Стягнути з Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи.

Ухвалою від 07 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, в порядку ч.5 ст. 262 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач у період з 28.09.1995 р. по 06.11.2015 р. проходила службу у підрозділах ГУМВС України в Одеській області, а з 07.11.2015 р. по 29.02.2024 р. у підрозділах ГУНП в Одеській області.

Представник позивача зазначив, що листом від 31.05.2024 р. № 14/1-85/аз Ліквідаційною комісією ГУМВС в Одеській області надано інформацію про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з квітня 2009 р. по жовтень 2015 р. У надані довідки про розмір не виплаченої індексації та проведенні відповідного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 відмовлено.

Так, представник позивача зазначає, що з наданої інформації про нарахування та виплату індексації вбачається, що індексація грошового забезпечення проводилася не у повному обсязі, зокрема, у червні 2009 р. індексація не нараховано, за період з жовтня 2010 р. по листопад 2015 роки було нараховано індексацію грошового забезпечення лише: грудні 2010 р., січні 2011 р., травні-липні 2011 р., червні - грудні 2014 р., березні-квітні 2015 р.

При цьому, Ліквідаційною комісією ГУМВС в Одеській області не зазначено формули, за якою нею проводився розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , а також відомостей щодо базових місяців, врахованих при проведенні індексації грошового забезпечення.

Представник позивача зазначає, що з викладеного вбачається, що у період з 01.06.2009 р. по 06.11.2015 р. ОСОБА_1 не у повному обсязі нараховувалась та виплачувалася індексація грошового забезпечення.

Таку відмову у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2009 р. по 06.11.2015 р. представник позивача вважає безпідставною та необґрунтованою, оскільки грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону № 1282-ХІІ (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

До суду 25 червня 2024 року від Головного управління МВС України в Одеській області надійшло клопотання про продовження строку на подачу відзиву на позовну заяву, оскільки ще не отримані витребувані від структурного підрозділу Головного управління матеріали, необхідні для підготовки відзиву на позовну заяву.

Також до суду 15 липня 2024 року від Головного управління МВС України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що у спірний період індексація грошових доходів населення проводилася у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Відповідно до індексів споживчих цін за 2009 -2015 рік, який надається для суду ЛК ГУМВС України в Одеській області зупиняється тільки на тих місяцях зазначеного періоду, у яких індекс споживчих цін перевищував 101 відсоток.

Окремо ЛК ГУМВС України в Одеській області наголошує суду на тому, що за кожний місяць коли індекс споживчих цін перевищував 101 відсоток позивачу індексація була компенсована в наступному місяці.

Таким чином зробленим аналізом представник відповідача звертає увагу на таке.

-червень 2009 року -індекс складав 101,4 відсотка відповідну компенсацію було виплачена позивачу у липні 2009 року в розмірі 236,16 грн., відповідно у липні 2009 року індекс інфляції складав 99,9 відсотка та компенсацію ГУМВС України в Одеській області не потрібно було робити позивачу; -жовтень 2010 року- індекс складав 100,5 відсотка тобто не перевищував поріг 101 відсотка, тому відповідна індексація не робилась та компенсацію ГУМВС України в Одеській області не потрібно було робити позивачу; -листопад 2010 індекс складав 100,3 відсотка тобто не перевищував поріг 101 відсотка тому відповідна індексація не робилась та компенсацію ГУМВС України в Одеській області не потрібно було робити позивачу; -лютий 2011 року- індекс складав 100,9 відсотка тобто не перевищував поріг 101 відсотка, тому відповідна індексація не робилась та компенсацію ГУМВС України в Одеській області не потрібно було робити позивачу.

На вказаних прикладах представник відповідача стверджує, що індексація позивачу виплачувалась ГУМВС України в Одеській області своєчасно, тобто якщо індекс інфляції перевищував поріг 101 відсотка, то компенсація робилась у наступному місяці або через місяць.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

З огляду на вказані обставини представник відповідача вважає доведеним, що дії ГУМВС України в Одеській області щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації за період з 28.09.201995 по 06.11.2015 є законними та обґрунтованими, не порушують прав та інтересів позивача, а відтак, у задоволенні позову в цих обставинах слід відмовити.

До суду 23 липня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання з проханням залишити позов без розгляду та здійснити розгляд справи за наявними матеріалами без урахування відзиву з підстав того, що відзив на позовну заяву подано з пропуском строку.

Також до суду 01 серпня 2024 року від ГУМВС України в Одеській області надійшло клопотання, яким повідомлено про припинення ГУМВС України в Одеській області з 29.07.2024 року, про що внесено відповідний запис до ЄДР ЮО та ГФ.

Ухвалою від 07 серпня 2024 року продовжено Ліквідаційній комісії Головного управління МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268, місце знаходження: 65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12) строк на подання відзиву на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 15.07.2024 року (вхід. № ЕС/29027/24) приєднано до матеріалів справи.

Розгляд справи № 420/17500/24 продовжено за правилами загального позовного провадження. Розпочато розгляд справи № 420/17500/24 спочатку. Розпочато підготовче провадження у справі № 420/17500/24 та призначено підготовче засідання.

Ухвалою, що занесено до протоколу підготовчого засідання від 10.09.2024 року задоволено клопотання представника позивача, залучено до участі у справі в якості відповідача Головне управління Національної поліції України в Одеській області. Розгляд справи розпочато спочатку.

До суду 15 жовтня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника за наявними у справі матеріалами.

До суду 25 вересня 2024 року від Головного управління Національної поліції України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що ГУНП в Одеській області, є неналежним відповідачем по справі з огляду на таке.

02.07.2015 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про Національну поліцію», пунктом 5 Розділу XI якого визнано такими, що втратили чинність:

Закон України «Про міліцію» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20 із наступними змінами).

Так, починаючи з 07.11.2015 року ГУНП в Одеській області розпочало свою роботу.

Постановою КМУ від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» було розпочато процедуру припинення юридичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та його структурні підрозділи.

Як встановлено п. 1 Розділу XI (Прикінцеві та перехідні положення) Закону, він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Вказаний Закон було опубліковано у офіційному друкованому виданні Голос України від 06.08.2015 - № 141-142.

Починаючи з листопада місяця 2015 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості про початок ліквідації юридичних осіб, а саме: Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (юридична особа, яка перебувала у трудових відносинах з Позивачем), на підставі чого було створено Ліквідаційну комісія ГУМВС України в Одеській області.

Таким чином, представник відповідача зазначив, що ГУНП в Одеській області, ніяких протиправних дій по відношенню до Позивача не вчиняло, у зв`язку із тим що ГУНП в Одеській області в Одеській області почало функціонувати з 07.11.2015 року та ГУНП в Одеській області не перебувало у трудових правовідносинах із Позивачем за період з 01.06.2009 року по 06.11.2015 року.

У свою чергу представник позивача надав суду відповідь на відзив (вхід. № ЕС/48061/24 від 02.10.2024), відповідно до якої наполягав на задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Представник позивача зазначає, що спір між сторонами цієї справи виник у відносинах публічної служби - у зв`язку з проходженням позивачем служби в органах внутрішніх справ та не стосується публічно-владних функцій УМВС України в Одеській області. Тож підстави для правонаступництва у цих правовідносинах виникли саме з моменту державної реєстрації припинення УМВС України в Одеській області. Однак це не змінює тієї обставини, що правонаступником ліквідованого УМВС України в Одеській області є саме та особа, до якої перейшла адміністративна компетенція суб`єкта владних повноважень, що припинився.

Ухвалою, що занесено до протоколу підготовчого засідання від 06 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою, що занесено до протоколу судового засідання від 11 грудня 2024 року продовжено розгляд справи у письмовому провадженні на підставі наявних у справі матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено паспортом громадянина України (а.с. 10).

Відповідно до записів у трудовій книжки НОМЕР_2 позивач з 28.09.1995 року по 20.01.2000 служила в органах внутрішніх справ України; 26.02.2001 - року прийнята на службу в органи внутрішніх справ; 06.11.2015 року звільнена з органів внутрішніх справ; 07.11.2015 року прийнята на службу в поліцію та 29.02.2024 року звільнена зі служби в поліції на підставі наказу ГУНП в Одеській області від 29.02.2024 року № 286 о/с (а.с.13-17).

Суд встановив, що на адвокатський запит представника позивача Головне управління МВС України в Одеській області листом від 31.05.2024 року № 14/1-98/аз надало інформацію щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби в ГУМВС України в Одеській області (а.с. 21,22-23).

Також судом досліджені довідки про складові грошового забезпечення позивача з 07.11.2015 року по вересень 2024 року.

Не погодившись із отриманою інформацію про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню, з огляду на таке.

Перш за все, слід зазначити про належність відповідача у цій справі.

Так, в ході розгляду справи відносно Головного управління МВС України в Одеській області 29.07.2024 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с. 75).

Відповідно до записів в ЄДР відсутній правонаступник Головного управління МВС України в Одеській області.

Ухвалою суду, що занесено до протоколу підготовчого засідання задоволено клопотання представника позивача та залучено в якості відповідача Головне управління НП в Одеській області з підстав того, що за приписами ст. 238 КАС України не допускається закриття провадження у справі через припинення суб`єкта владних повноважень, оскільки правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому, чи внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У постановах Верховного Суду сформульовано поняття: фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Також надано поняття процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (окрім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

У разі ж відсутності правонаступників, суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача (п. 49 постанови Верховного Суду по справі № 823/1462/15 від 23.06.2023 року).

Повертаючись до обставин у цій справі, суд зазначає, що нормами статей 1, 2 Закону України від 20 грудня 1990 року №565-XII «Про міліцію» передбачалося, що міліція - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Основними завданнями міліції було, з-поміж іншого: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень.

У свою чергу приписами статей 1, 2 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є, зокрема, надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності.

Згідно з Положенням про МВС України №878 МВС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МВС України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах: забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг; захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

На підставі співставлення завдань та функцій цих трьох органів можна дійти висновку про те, що МВС України є органом влади, який формує державну політику у сфері, зокрема, забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг. Разом із тим, реалізація державної політики у вказаній сфері відноситься до компетенції Національної поліції, а до цього відповідні завдання та функції держави покладалися на міліцію.

Таким чином, суд доходить висновку, що компетенційним правонаступником прав та обов`язків ліквідованого УМВС України в Одеській області, є ГУНП в Одеській області.

Тому доводи представника відповідача відхиляються та суд вважає, що Головне управління НП в Одеській області є належним відповідачем у цій справі.

По суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міліцію» форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

У разі індексації грошового забезпечення працівників міліції грошове забезпечення членам сімей працівників міліції, захоплених у полон або заручниками, а також визнаних в установленому законом порядку безвісно відсутніми, виплачується з урахуванням такої

індексації.

Пунктом 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 р. № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» затверджена та введена в дію з 1 січня 2008 року Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 1.14. Індексація грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу МВС здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції від 01.01.2008, з 02.12.2012, з 01.01.2015, чинних на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (стаття 3 Закону№ 1282-ХІІ).

Підстави для проведення індексації визначені ст. 4 цього Закону, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному

Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 6 Закону № 1282-ХІІ, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України ( 1078-2003-п ).

Такий Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі, - Порядок № 1078).

Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. N 491-IV ( 491-15 ) "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за

виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер (п. 2 Прядку № 1078).

Відповідно до п. 4 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1078, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення,

вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком

індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних

підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку.

Якщо сума збільшення грошових доходів менша від суми індексації, нарахованої відповідно до цього Порядку, подальша індексація проводиться за прикладом, наведеним у додатку 4.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення.

Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована

сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці.

Відповідно до ст. 5 Закону № 1282-ХІІ підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Згідно з ст. 10 цього Закону, індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи. Доходи від роботи за сумісництвом, на умовах погодинної оплати поза основним місцем роботи індексуються в розмірі, що з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Сукупний аналіз наведених норм права доводить, що за спірний період з 01.06.2009 року по 06.11.2015 року:

індексація доходу нараховувалась у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення.

Повертаючись до обставин у цій справі, суд зазначає, що у період з 01.06.2009 року по 06.11.2015 року позивач проходила службу в органах внутрішніх справ.

Документи на підтвердження підвищення грошового доходу за цей період у зв`язку з просуванням по службі, суду не надано.

Разом з цим Головним Управлінням МВС України в Одеській області була надана інформація про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період проходження служби в ГУ МВС в Одеській області ОСОБА_1 (а.с. 49-50).

Порівнявши наведену інформацію із індексами споживчих цін у 1991-2019рр (а.с. 51), суд встановив, що відповідачем нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за всі місяці, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, та була установлена в розмірі 101 відсотка, у наступному місяці.

Тому оцінивши наявні у справі докази, суд доходить висновку, що відповідачем доведено відсутність протиправної бездіяльності у нарахуванні та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2009 року по 06.11.2015 року.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не обґрунтованими, а тому не належать задоволенню.

Також представник позивача подав заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в який просив стягнути з Головного управління НП в Одеській області у розмірі 7900 грн.

Однак, враховуючи, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, керуючись приписами ст. 139 КАС України, у позивача не виникло право на отримання відшкодування на його користь таких витрат з відповідача.

Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268, місце знаходження: 65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12), Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, м. Одеса, вул. Ак. Філатова,15-а) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.