Рішення

від 10.02.2025 по справі 440/3402/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/3402/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 13.03.2024 №371 "Про підсумки службового розслідування по факту неповернення з лікування до пункту тимчасової дислокації підрозділу, навідника-оператора 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення старшого солдата ОСОБА_2 ", в частині притягнення лейтенанта ОСОБА_3 до дисциплінарної та адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги позивач мотивує протиправністю прийняття наказу від 13.03.2024 №371 "Про підсумки службового розслідування по факту неповернення з лікування до пункту тимчасової дислокації підрозділу, навідника-оператора 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення старшого солдата ОСОБА_2 " в частині притягнення лейтенанта ОСОБА_3 до дисциплінарної та адміністративної відповідальності, вказуючи, що службове розслідування проводилося з порушенням норм чинного законодавства. Зазначає, що службове розслідування призначалося не відносно позивача, а відносно іншої особи, а саме, старшого солдата ОСОБА_2 по факту його неповернення з лікування. Зауважує, що в разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що лейтенант ОСОБА_4 неналежно виконує свої службові обов`язки, порушує військову дисципліну, чи недбало ставиться до своїх службових обов`язків, то мало бути призначене службове розслідування саме відносно дій чи бездіяльності лейтенанта ОСОБА_5 . Поміж іншого звертає увагу на те, що про встановлення причин та обставин вчинення позивачем будь-якого правопорушення у наказі командира військової частини від 12.02.2024 №208 про проведення службового розслідування не зазначається, спірне службове розслідування було проведене без участі безпосереднього командира лейтенанта ОСОБА_5 , а саме, заступника командира частини з озброєння - начальника технічної частини. Також вважає, що під час накладення на позивача дисциплінарного стягнення та обрання його виду не враховано характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби, при цьому обов`язок щодо контролювання хворих військовослужбовців покладено на начальника медичної служби, а не на командира взводу. Також зазначає, що в матеріалах службового розслідування на аркуші справи 10 міститься рапорт командира взводу вогневої підтримки лейтенанта ОСОБА_5 від 10.01.2024, який останній не складав та не підписував.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 31-42/ зазначив, що начальником секції 8-1 (персоналу) штабу 1-го батальйону оперативного призначення майором ОСОБА_6 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 12.02.2023 №208 проведено службове розслідування для встановлення причин та обставин по факту неповернення з лікування до пункту тимчасової дислокації підрозділу, навідника-оператора 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення старшого солдата ОСОБА_2 . За результатами проведеного службового розслідування встановлено факт неналежного виконання навідником-оператором 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення старшим солдатом ОСОБА_2 , командиром взводу вогневої підтримки лейтенантом ОСОБА_1 службових обов`язків, вимог законодавства України, наказів начальників (керівників) чи інших розпорядчих документів, що підтверджується зібраними під час службового розслідування матеріалами, а саме, поясненнями офіцера секції 8-1 (персоналу) штабу НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення молодшого сержанта ОСОБА_7 , командира взводу вогневої підтримки лейтенанта ОСОБА_1 , рапортів командира взводу вогневої підтримки лейтенанта ОСОБА_1 та навідника 3-го відділення взводу вогневої підтримки в\ч НОМЕР_1 НГУ солдата ОСОБА_2 (посада вказана на момент подання рапорту), довідкою за №04-05\698 від 27.02.2024 за підписом виконувача обов`язків головного лікаря м. Полтава, КІІ "ПОКЛ ім. Скліфосовського ПОР" Олексія Олійника. Наголошував, що, зважаючи на норми Статуту внутрішньої служби ЗСУ, командир взводу ОСОБА_1 повинен був піклуватись про свій особовий склад та перевіряти їхній стан здоров`я в період проходження лікування, а також періодично відвідувати їх поза межами пункту дислокації для проведення бесід та визначення їхніх потреб, але як вбачається з матеріалів службового розслідування, до своїх прямих обов`язків позивач відносився формально. Поряд з цим, відповідач наполягав на тому, що посилання позивача на той факт, що саме начальник медичної служби військового формування повинен здійснювати контроль за лікуванням військовослужбовців поза межами пункту дислокації на відстані, не відповідають положенням Статуту внутрішньої служби ЗСУ.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою суду від 26.03.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 03.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/3402/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 16.04.2024 клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін залишено без задоволення.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 03.03.2022 №52 прапорщика запасу ОСОБА_1 , який прибув для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період із ІНФОРМАЦІЯ_2 , зараховано до списків військової частини та на всі види забезпечення на посаду начальника майстерні ремонту автомобільної техніки (ВОС-738333П) з 03.03.2022 /а.с. 45/.

Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 09.06.2022 № 150 штаб-сержанта ОСОБА_1 з 09.06.2022 вирішено вважати таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою командира взводу вогневої підтримки (ВОС-0210003), призначеного на цю посаду наказом командувача Національної гвардії України від 08.06.2022 № 110 о/с з присвоєнням первинного військового звання офіцерського складу "молодший лейтенант", укладено контракт на 5 років з 08 червня 2022 по 08 червня 2027 року /а.с. 69/.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 01.02.2024 №35 (по стройовій частині) лейтенанта ОСОБА_1 з 01.02.2024 вирішено вважати таким, що приступив до виконання обов`язків командира автомобільної роти (ВОС-7035003), призначеного на цю посаду наказом начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України по особовому складу № 4 о/с /а.с. 46/.

На виконання вимог Порядку проведення службових розслідувань в Національній гвардії України, затвердженого наказом МВС України від 21.04.2020 №347, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.05.2020 за №473/34756, та на підставі мотивованого рапорту командира НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення підполковника ОСОБА_8 наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 12.02.2024 №208 "Про проведення службового розслідування для встановлення причин та обставин по факту неповернення з лікування до пункту тимчасової дислокації підрозділу, навідника-оператора 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення старшого солдата ОСОБА_2 " /а.с. 49/, зокрема, визначено:

1. Призначити службове розслідування для встановлення причин та обставин по факту неповернення з лікування до пункту тимчасової дислокації підрозділу, навідника-оператора 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення старшого солдата ОСОБА_2 .

2. Доручити проведення службового розслідування начальнику S-1 (персоналу) штабу 1-го батальйону оперативного призначення майору ОСОБА_9 .

3. В період з 13.02.2024 по 12.03.2024 провести службове розслідування та надати матеріали службового розслідування на затвердження командиру частини.

4. Під час проведення службового розслідування чітко дотримуватись вимог статей 84, 85, 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та наказу МВС України від 21.04.2020 №347 і встановити причини та обставини по факту неповернення з лікування до пункту тимчасової дислокації підрозділу, навідника-оператора 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення старшого солдата ОСОБА_2 .

12.03.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України полковником ОСОБА_10 затверджено висновок службового розслідування для встановлення причин та обставин по факту неповернення з лікування до пункту тимчасової дислокації підрозділу, навідника-оператора 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення старшого солдата ОСОБА_2 /а.с. 50-54/.

За змістом вказаного висновку в ході проведення службового розслідування встановлено:

"12.02.2024 року було проведено перевірку лікарняних закладів, в яких проходять лікування військовослужбовці НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення, під час перевірки в м. Полтава, КП "ПОКЛ ім. Скліфосовського ПОР", де повинен, за даними, які надала медична частина в\ч НОМЕР_1 НГУ, проходити лікування навідник-оператор 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення старший солдат ОСОБА_2 , його в закладі не виявлено, на телефонні дзвінки він не відповідав, а потім взагалі відключив телефон.

13.02.2024р., за місцем мешкання, та ймовірного місця знаходження ОСОБА_2 було направлено пошукову групу. Старший пошукової групи офіцер секції S-1 (персоналу) штабу 1-го батальйону оперативного призначення молодший сержант ОСОБА_7 при поверненні пояснив, що при відвідуванні за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 спілкувались з його дружиною ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), моб. Тел: НОМЕР_3 , яка повідомила, що її чоловік з грудня 2023 року знаходився вдома, за день до приїзду пошукової групи той зник в невідомому напрямку, де він є дружина не знає. Також спілкувались з матір`ю ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), моб. тел. НОМЕР_4 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та з батьком ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) моб. тел. НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , вони також не знають, де знаходиться їх син. Також спілкувались з сусідами та місцевими мешканцями, результатів по встановленню місцезнаходження ОСОБА_2 не було.

19.02.2024р., було направлено запит за №6/52/14/-614 від 19.02.2024р., до м. Полтава, КП "ПОКЛ ім. Скліфосовського ПОР", 27.02.2024р за №04-05/698 надійшла відповідь за підписом виконувача обов`язків головного лікаря ОСОБА_14 , в якій вказано, що з 27.12.2023р., по день надання відповіді, на стаціонарному лікуванні в м. Полтава, КП "ПОКЛ ім. Скліфосовського ПОР" громадянин ОСОБА_2 , не перебував, і за медичною допомогою у відділення екстреної (невідкладної) допомоги не звертався.

Також було встановлено, що 27.02.2023р., з рапортом про звільнення від службових обов`язків за станом здоров`я, звернувся навідник 3-го відділення взводу вогневої підтримки в\ч НОМЕР_1 НГУ солдат ОСОБА_2 (посада вказана на момент подання рапорту), та повідомив, що буде проходити стаціонарне лікування в м. Полтава, КП "ПОКЛ ім. Скліфосовського ПОР". По суті рапорту клопотав, та підписав, командир взводу вогневої підтримки, лейтенант ОСОБА_15 . Рапорт було взято на облік начальником медичної служби в\ч НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_16 , та передано на підпис командиру в\ч НОМЕР_1 НГУ.

10.01.2024р., командир взводу вогневої підтримки, лейтенант ОСОБА_15 подав рапорт на ім`я командира в\ч НОМЕР_1 , що він перевірив 09.01.2024р., в лікувальному закладі м. Полтава, КП "ПОКЛ ім. Скліфосовського ПОР", солдата ОСОБА_2 (посада вказана на момент подання рапорту), та повідомив, що від останнього проблемних питань не надходило.

Враховуючи вищевикладені факти 12.03.2024 командиром НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення було подано обґрунтований рапорт на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 з клопотанням про проведення службового розслідування по факту неповернення з лікування до пункту тимчасової дислокації підрозділу, навідника-оператора 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення старшого солдата ОСОБА_2 .

Командир взводу вогневої підтримки лейтенант ОСОБА_1 пояснив, що він перевіряв 09.01.2024р., в лікувальному закладі м. Полтава, КП "ПОКЛ ім. Скліфосовського ПОР", солдата ОСОБА_2 та повідомив, що від останнього під час перевірки проблемних питань не надходило.

Вищевикладені обставини, в тому числі факт неналежного виконання навідником-оператором 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення старшим солдатом ОСОБА_2 , командиром взводу вогневої підтримки лейтенантом ОСОБА_1 службових обов`язків, вимог законодавства України, наказів начальників (керівників) чи інших розпорядчих документів, підтверджуються зібраними під час службового розслідування матеріалами, а саме поясненнями, офіцера секції S-І (персоналу) штабу НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення молодшого сержанта ОСОБА_7 , командира взводу вогневої підтримки лейтенанта ОСОБА_1 , рапортів командира взводу вогневої підтримки лейтенанта ОСОБА_1 , та навідник 3-го відділення взводу вогневої підтримки в\ч НОМЕР_1 НГУ солдат ОСОБА_2 (посада вказана на момент подання рапорту), довідкою за №04-05\698 від 27.02.2024р. за підписом виконувача обов`язків головного лікаря м. Полтава, КП "ПОКЛ ім. Скліфосовського ПОР" Олексія Олійника".

Таким чином за наслідками службового розслідування зроблено такі висновки:

"1. Своїми діями навідник-оператор 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення старший солдат ОСОБА_2 , порушив, вимоги Військової Присяги, статей 11, 12, 16, 262 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та статі 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ. Також в його діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 ККУ.

2. Своїми діями командир взводу вогневої підтримки лейтенант ОСОБА_1 порушив, вимоги Військової Присяги, статей 11, 12, 16, 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та статі 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ. Також в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.

На підставі вказаного висновку службового розслідування, зокрема, запропоновано:

1. За неналежне виконання своїх службових обов`язків, порушення військової дисципліни, яке проявилось у порушенні вимог Військової Присяги, статей 11, 12, 16, 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та статті 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, на лейтенанта ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення "догана".

2. За недбале вставлення до своїх службових обов`язків лейтенанта ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 12.03.2024 №371 "Про підсумки службового розслідування по факту неповернення з лікування до пункту тимчасової дислокації підрозділу, навідника-оператора 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення старшого солдата ОСОБА_2 " за неналежне виконання своїх службових обов`язків, порушення військової дисципліни, яке проявилось у порушенні вимог Військової Присяги, статей 11, 12, 16, 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та статті 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, на лейтенанта ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення "догана" (п. 1), за недбале ставлення до своїх службових обов`язків лейтенанта ОСОБА_1 вирішено притягнуто до адміністративної відповідальності (п. 2)/а.с. 63-66/.

Позивач, вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 13.03.2024 №371 "Про підсумки службового розслідування по факту неповернення з лікування до пункту тимчасової дислокації підрозділу, навідника-оператора 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення старшого солдата ОСОБА_2 ", в частині притягнення лейтенанта ОСОБА_3 до дисциплінарної та адміністративної відповідальності, звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з такого.

Нормами статті 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Національну гвардію України" від 13 березня 2014 року № 876-VII Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Відповідно до статті 4 Закону № 876-VII Національна гвардія України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

В силу вимог частини 3 статті 9 Закону № 876-VII комплектування Національної гвардії України військовослужбовцями та проходження ними військової служби здійснюються відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Положення про проходження військової служби громадянами України в Національній гвардії України, що затверджується Президентом України.

Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі Дисциплінарний статут), дія якого відповідно до частини 4 преамбули поширюється в тому числі і на військовослужбовців Національної гвардії України.

Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця:

додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;

бути пильним, зберігати державну таємницю;

додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;

виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;

поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;

не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

За приписами статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);

ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);

д) пониження в посаді;

е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);

є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);

ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Відповідно до положень статей 83, 84 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Згідно з частиною 7 статті 85 Дисциплінарного статуту порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Наказом МВС України від 21.04.2020 №347 відповідно до частини сьомої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, частини п`ятої статті 8 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення військової дисципліни, попередження надзвичайних подій за участю військовослужбовців, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України (далі - Порядок №347).

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №347 цей Порядок визначає підстави, порядок проведення службових розслідувань стосовно військовослужбовців Національної гвардії України, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, права та обов`язки посадових осіб під час проведення службових розслідувань.

За визначенням, наведеним у пункті 7 розділу І Порядку №347, службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються в межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством, та визначення ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено це правопорушення, а також з`ясування інших обставин, пов`язаних з таким порушенням.

Відповідно до пунктів 1-3 розділу ІІ Порядку №347 службове розслідування проводиться в разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, вимог законодавства, наказів начальників (керівників) чи інших розпорядчих документів;

неправомірного застосування військовослужбовцем заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки;

порушення правил несення вартової або внутрішньої служб;

розголошення змісту або втрати службових документів;

установлення фактів дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, а також сексуальних домагань;

установлення фактів завдання шкоди державі.

Службове розслідування призначається командиром (начальником) і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини військовослужбовця.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те командира (начальника).

Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 347 службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено військовослужбовцю офіцерського складу.

За приписами пункту 1 розділу VII Порядку № 347 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який має містити вступну, описову та резолютивну частини.

Відповідно до пунктів 1 -3 розділу ІХ Порядку № 347 командир (начальник), який призначив службове розслідування, розглядає висновок службового розслідування, усі інші матеріали службового розслідування та затверджує його.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено у вчиненні дисциплінарного првопорушення, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, а також особу, якій доручає підготувати проєкт відповідного наказу.

Накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, здійснюється в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Аналіз викладених правових норм свідчить, що на військовослужбовців Національної гвардії України поширюється дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, положення якого визначають поняття військової дисципліни як бездоганного і неухильного додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України, передбачають зобов`язання, які покладає на кожного військовослужбовця військова дисципліна, види дисциплінарних стягнень, підстави та порядок притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування.

У свою чергу підстави, порядок проведення службових розслідувань стосовно військовослужбовців Національної гвардії України, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, права та обов`язки посадових осіб під час проведення службових розслідувань регламентує Порядок №347.

Учасниками справи не заперечується, що Військова частина НОМЕР_1 дислокована в АДРЕСА_1 та входить в структуру Національної гвардії України, зареєстрована у встановленому порядку як державна організація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .

Предметом спору у цій справі є наказ командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 12.03.2024 №371, яким за неналежне виконання своїх службових обов`язків, порушення військової дисципліни, яке проявилось у порушенні вимог Військової Присяги, статей 11, 12, 16, 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та статті 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, на лейтенанта ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення "догана" (п. 1), за недбале ставлення до своїх службових обов`язків лейтенанта ОСОБА_1 вирішено притягнуто до адміністративної відповідальності /а.с. 63-66/.

Надаючи правову оцінку вказаному наказу, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що спірний наказ прийнято за наслідками службового розслідування, призначеного на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.02.2024 № 208 /а.с. 49/.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що службове розслідування було призначене виключно відносно військовослужбовця ОСОБА_2 , натомість стосовно позивача службове розслідування взагалі не призначалося, що свідчить про протиправність наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Суд наголошує, що наказом від 12.02.2024 №208 службове розслідування було призначене не відносно якоїсь конкретної особи чи осіб, а саме по факту неповернення з лікування до пункту тимчасової дислокації підрозділу, навідника-оператора 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення старшого солдата ОСОБА_2 .

Суд звертає увагу на те, що положеннями Порядку № 327 не встановлено виключний перелік підстав для призначення службового розслідування, оскільки пунктом 2 розділу ІІ передбачено ряд підстав, а пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 347 визначено, що службове розслідування призначається командиром (начальником) і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини військовослужбовця.

Окрім цього, суд зауважує, що за приписами пунктів 5, 6, 7 розділу ІІ Порядку №327 службове розслідування призначається письмовим наказом, у якому зазначаються: підстави для призначення службового розслідування; прізвище, ім`я, по батькові особи, стосовно якої має бути проведено службове розслідування (якщо її встановлено), та її посада; мета проведення службового розслідування; дати початку та закінчення проведення службового розслідування; посадова особа, якій доручено проведення службового розслідування, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування); матеріально-технічне забезпечення роботи посадової особи чи комісії на час проведення службового розслідування (за потреби).

У наказі також зазначається (за наявності підстав) рішення командира (начальника) щодо усунення від виконання службових обов`язків (відсторонення від посади, відсторонення від виконання службових повноважень) особи, стосовно якої проводиться службове розслідування.

Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено військовослужбовцю офіцерського складу. У разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу службове розслідування може бути доручено військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

У разі потреби залучення відповідних фахівців до проведення службового розслідування командир (начальник) призначає групу фахівців на чолі зі старшим групи, про що зазначається в наказі.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках службового розслідування. Службове розслідування проводиться за участю безпосереднього командира (начальника) військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування. У разі виникнення таких обставин особа, яка проводить службове розслідування, упродовж двадцяти чотирьох годин повинна повідомити про це командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, без припинення службового розслідування.

Тобто виходячи з аналізу вищевказаних норм слідує, що службове розслідування призначається стосовно конкретної особи, якщо її встановлено, а враховуючи ту обставину, що службове розслідування у спірному випадку призначено за фактом неповернення з лікування ОСОБА_2 , безпосереднім керівником якого є позивач, під час службового розслідування могли бути встановлені факти, які стосуються виконання ОСОБА_1 обов`язків, які були пов`язані із відповідною подією.

Стосовно доводів позивача про те, що службове розслідування було проведене без участі безпосереднього командира лейтенанта ОСОБА_5 , а саме, заступника командира частини з озброєння - начальника технічної частини, суд зауважує, що дійсно норми Порядку № 327 передбачають, що службове розслідування проводиться за участю безпосереднього командира (начальника) військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування. Водночас суд враховує, що не кожне порушення процедури має наслідком протиправність прийнятого рішення, а лише те, яке могло вплинути на зміст рішення. При цьому із матеріалів службового розслідування не вбачається, що пояснення безпосереднього командира позивача могли вплинути на висновок службового розслідування або прийняте на його підставі рішення.

Із матеріалів службового розслідування слідує, що 27.12.2023 з рапортом про звільнення від службових обов`язків за станом здоров`я, звернувся навідник 3-го відділення взводу вогневої підтримки в\ч НОМЕР_1 НГУ солдат ОСОБА_2 (посада вказана на момент подання рапорту), та повідомив, що буде проходити стаціонарне лікування в м. Полтава, КП "ПОКЛ ім. Скліфосовського ПОР". Вказаний рапорт завізував командир взводу вогневої підтримки лейтенант ОСОБА_15 . Рапорт було взято на облік начальником медичної служби в\ч НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_16 , та передано на підпис командиру в\ч НОМЕР_1 НГУ /а.с. 55/.

У подальшому, 12.02.2024 проведено перевірку лікарняних закладів, в яких проходять лікування військовослужбовці НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення, та під час перевірки в м. Полтава, КП "ПОКЛ ім. Скліфосовського ПОР", де повинен, за даними, які надала медична частина в\ч НОМЕР_1 НГУ, проходити лікування навідник-оператор 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення старший солдат ОСОБА_2 , його в закладі не виявлено, на телефонні дзвінки він не відповідав, а потім взагалі відключив телефон.

13.02.2024 за місцем мешкання та ймовірного місця знаходження ОСОБА_2 було направлено пошукову групу. Старший пошукової групи офіцер секції S-1 (персоналу) штабу 1-го батальйону оперативного призначення молодший сержант ОСОБА_7 при поверненні пояснив, ще при відвідуванні за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 спілкувались з його дружиною ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), моб. Тел: НОМЕР_3 , яка повідомила, що її чоловік з грудня 2023 року знаходився вдома, за день до приїзду пошукової групи той зник в невідомому напрямку, де він є дружина не знає. Також спілкувались з матір`ю ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), моб. тел. НОМЕР_4 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та з батьком ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) моб. тел. НОМЕР_5 проживає за адресою: АДРЕСА_3 , вони також не знають, де знаходиться їх син. Також спілкувались з сусідами та місцевими мешканцями, результатів по встановленню місцезнаходження ОСОБА_2 не було.

19.02.2024 направлено запит за №6/52/14/-614 від 19.02.2024 до м. Полтава, КП "ПОКЛ ім. Скліфосовського ПОР" та 27.02.2024 за №04-05/698 надійшла відповідь за підписом виконувача обов`язків головного лікаря ОСОБА_14 , в якій вказано, що з 27.12.2023 по день надання відповіді, на стаціонарному лікуванні в м. Полтава, КП "ПОКЛ ім. Скліфосовського ПОР" громадянин ОСОБА_2 , не перебував, і за медичною допомогою у відділення екстреної (невідкладної) допомоги не звертався /а.с. 61/.

В ході службового розслідування командир взводу вогневої підтримки лейтенант ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких зазначив, що він здійснив перевірку солдата ОСОБА_2 , який знаходився на лікарняному, в телефонному режимі, проблемних питань не було /а.с. 57-58/.

Матеріали службового розслідування також містять рапорт командира взводу вогневої підтримки, лейтенант ОСОБА_3 на ім`я командира в\ч НОМЕР_1 від 10.01.2024 про те, що він перевірив в телефонному режимі солдата ОСОБА_2 та повідомив, що від останнього проблемних питань не надходило /а.с. 56/.

Стосовно доводів позивача про те, що рапорт до в/ч НОМЕР_1 ним не підписувався та не подавався, суд зауважує, що докази на підтвердження того, що рапорт містить підроблений підпис позивача, у матеріалах справи відсутні.

При цьому у будь-якому випадку особисті письмові пояснення позивача під час службового розслідування містять аналогічну інформацію тій, що наведена у рапорті, тому обставини складання рапорту не можуть мати істотного впливу на результати службового розслідування.

Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут) необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки:

свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок;

бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;

знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;

дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;

поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов`язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості;

бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;

вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;

додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Статтею 12 Статуту передбачено, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (стаття 16 Статуту).

Відповідно до статті 59 Статуту командир (начальник) зобов`язаний:

знати, дотримуватися особисто та вимагати від особового складу неухильного дотримання норм міжнародного гуманітарного права;

планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів для охорони державної таємниці, забезпечення прихованого управління військами;

негайно доповідати старшому командиру (начальнику) про кримінальне чи адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, вчинене підлеглим військовослужбовцем, а командир (начальник) військової частини (установи) - негайно повідомляти про це відповідному прокурору, а в разі вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією військовослужбовцем Збройних Сил України - начальнику відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань;

організовувати та безпосередньо керувати бойовою підготовкою, здійснювати контроль за її ходом, об`єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки й заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення цієї бази;

постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпорядкованих командирів (начальників), методи керівництва військовою частиною, кораблем (підрозділом), особисто проводити навчання та заняття з особовим складом військової частини, корабля (підрозділу), займатися правовим вихованням підлеглих, своєчасно вживати заходів для виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки;

завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності;

встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України;

організовувати дотримання та неухильно особисто дотримуватися принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у службовій діяльності;

показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності;

постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спираючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права;

проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові);

виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами (начальниками);

знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями;

організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту;

організовувати культурологічну роботу, створювати умови для зміцнення здоров`я та фізичного розвитку;

здійснювати заходи щодо безпеки особового складу військової частини, корабля (підрозділу) та інших осіб під час роботи з озброєнням, бойовою та іншою технікою, обладнанням, проведення стрільб, навчань, несення вартової і внутрішньої (чергової та вахтової) служби, виконання інших військових обов`язків;

не допускати до участі у бойових діях військовослужбовців з числа призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які не пройшли курс базової загальновійськової підготовки або не мають бойового досвіду;

особисто керувати кадровою роботою та відбором кандидатів для вступу до військових навчальних закладів;

організовувати експлуатацію, збереження і використання за призначенням казармено-житлового фонду, комунальних споруд, інженерних мереж, наданих для розквартирування військових частин і підрозділів;

контролювати додержання заходів пожежної безпеки у військовій частині, на кораблі (у підрозділі);

вживати заходів для охорони довкілля в місцях розташування та дій військ;

організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження;

під час вирішення питань, пов`язаних з трудовою діяльністю працівників, суворо додержуватися законодавства про працю;

вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу).

Статтями 119, 120 Статуту визначено, що командир взводу (групи, башти) в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність взводу (групи, башти) та успішне виконання ним бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за збереження і стан озброєння, боєприпасів, техніки та майна взводу (групи, башти), за підтримання внутрішнього порядку у взводі (групі, башті). Командир взводу (групи, башти) підпорядковується командирові роти (бойової частини) і є прямим начальником усього особового складу взводу (групи, башти).

Командир взводу (групи, башти) зобов`язаний:

підтримувати особовий склад взводу (групи, башти), озброєння і техніку в постійній бойовій готовності;

проводити з особовим складом взводу (групи, башти) заняття з бойової підготовки і керувати навчанням рядового складу, що проводять командири відділень (старшини команд), вести облік бойової підготовки взводу (групи, башти);

знати тактику дій взводу в різних видах бою, управляти взводом (групою, баштою) під час виконання бойових завдань;

досконало знати й володіти всіма видами озброєння і техніки взводу (групи, башти), правильно зберігати, експлуатувати, обслуговувати та особисто перевіряти їх бойову готовність;

постійно вдосконалювати свої фахові й методичні навички, подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов`язку;

з повагою ставитися до підлеглих, дбати про виховання військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу та згуртування військового колективу;

знати військове звання, прізвище, ім`я та по батькові кожного підлеглого, число, місяць і рік народження, віросповідання, ділові та морально-психологічні якості, захоплення, рід занять перед військовою службою, родинний стан, адресу батьків (рідних), успіхи й недоліки на службі, постійно вести індивідуальну роботу з виховання, складати іменний список особового складу взводу (групи, башти);

здійснювати добір кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом на посадах військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу, подавати командирові роти пропозиції щодо кандидатів для вступу до вищих військових навчальних закладів;

виховувати особовий склад взводу (групи, башти) в дусі поваги до військової служби, набутого фаху, бережливого ставлення до озброєння, бойової техніки й майна взводу (групи, башти);

неухильно стежити за додержанням військовослужбовцями військової дисципліни у взводі (групі, башті), їх зовнішнім виглядом, виконанням правил носіння військової форми одягу, правильним припасуванням спорядження, обмундирування, взуття та за додержанням правил особистої гігієни;

піклуватися про підлеглих, знати їх потреби, порушувати перед старшими начальниками питання про задоволення їх прохань, дбати про їх здоров`я, вживати заходів для його зміцнення; постійно вдосконалювати фізичну тренованість особового складу;

своєчасно доповідати командирові роти (бойової частини) про потреби підлеглих, а також про застосовані заохочення і накладені стягнення на військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу взводу (групи, башти);

періодично бути присутнім на ранковому підйомі та вечірній повірці у взводі (групі, башті), за розпорядженням командира роти проводити ранкову фізичну зарядку з ротою;

стежити за наявністю і правильною експлуатацією, обслуговуванням і збереженням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна у взводі (групі, башті) і не менше ніж раз на два тижні особисто проводити їх огляд і перевірку наявності;

готувати особовий склад взводу, озброєння й техніку до виходу на кожне навчання чи заняття, а також перевіряти їх наявність і стан після повернення із занять і навчань;

стежити за додержанням заходів безпеки на заняттях, стрільбах, навчаннях і під час роботи з технікою та озброєнням; перевіряти, щоб після занять, стрільб, навчань у підлеглих не залишалося боєприпасів, гранат, запалів, вибухових речовин.

Отже, зважаючи на вищевказані норми Статуту, командир взводу ОСОБА_1 є відповідальним за військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, зобов`язаний неухильно стежити за додержанням військовослужбовцями військової дисципліни. Як командир, ОСОБА_1 відповідно до статті 59 Статуту повинен був знати стан справ у дорученій йому військовій частині та проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни.

Заходи, вжиті ОСОБА_1 , як командиром взводу, стосовно перевірки в телефонному режимі стану підлеглого ОСОБА_2 , який мав перебувати на лікуванні, але спочатку перебував за місцем проживання, а згодом у невідомому місці, не були достатніми для дотримання військової дисципліни ОСОБА_2 , а також для контролю стану речей у дорученому йому взводі.

За таких обставин під час службового розслідування обґрунтовано констатовано факт невиконання ОСОБА_1 вимог статтей 11,12, 16, 59 Статуту. При цьому у висновку службового розслідування зазначено причини та обставини, які сприяли вчиненню правопорушення, а саме: безвідповідальне та поверхневе ставлення позивача до виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду, під час дії воєнного стану, його байдужість до вимог Військової присяги та Статутів Збройних сил України.

Стосовно ж тверджень позивача з приводу того, що контроль за лікуванням військовослужбовців поза межами пункту дислокації на відстані має здійснювати начальник медичної служби військового формування, а не командир взводу, судом відхиляються як безпідставні, оскільки відповідно до статті 87 Статуту начальник медичної служби бригади відповідає за організацію та проведення лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у бригаді, своєчасне надання необхідної медичної допомоги травмованим (пораненим) та хворим.

Начальник медичної служби бригади підпорядковується командирові бригади і є прямим начальником для особового складу медичної служби бригади.

На доповнення вимог, викладених у статтях 82-84 цього Статуту, начальник медичної служби бригади зобов`язаний:

організовувати медичне забезпечення заходів бойової та мобілізаційної підготовки у бригаді;

організовувати медичне забезпечення підрозділів бригади, які не мають у штаті медичних працівників (фахівців);

організовувати проведення медичних заходів, що сприяють підвищенню якості бойової підготовки особового складу;

організовувати підбір та розстановку медичних працівників (фахівців);

брати участь у проведенні щорічного оцінювання військовослужбовців медичних спеціальностей бригади та надавати начальникові кадрового органу пропозиції щодо зарахування кращих медичних працівників (фахівців) у резерв кандидатів для просування по службі;

брати участь у розробленні заходів щодо захисту особового складу бригади від ядерної, хімічної і біологічної зброї, а також заходів на випадок виникнення аварії на потенційно небезпечних об`єктах, розміщених у районі розташування бригади;

дотримуватися правил деонтології і лікарської етики та вимагати цього від підлеглих;

організовувати створення в бригаді системи надання екстреної медичної допомоги та стабілізації стану хворого, що проводяться терміново у разі гострого захворювання (поранення, травми, отруєння);

особисто володіти прийомами надання екстреної медичної допомоги і стабілізації стану хворого та навчати їм підлеглих;

проводити лікувально-профілактичні і покладені на медичну службу протиепідемічні заходи; вивчати умови, що забезпечують безпеку проведення навчально-бойових заходів; стежити за виконанням установлених санітарних норм розміщення, харчування, водопостачання, лазно-прального обслуговування особового складу;

організовувати санітарно-просвітницьку роботу з пропаганди гігієнічних знань, здорового способу життя, особисто проводити з військовослужбовцями заняття з особистої та колективної гігієни;

організовувати проведення диспансеризації та особисто брати участь у її проведенні;

організовувати проведення медичних оглядів та обстежень особового складу підрозділів бригади, які не мають у штаті медичних працівників (фахівців);

щотижня особисто контролювати проведення амбулаторного прийому хворих, а також проводити обхід хворих у медичній роті та медичних пунктах батальйонів, контролювати якість надання їм медичної допомоги та лікування, знати стан хворих, що лікуються в медичних пунктах, медичній роті та інших лікувально-профілактичних закладах;

організовувати постійне медичне спостереження за особами з хронічними захворюваннями, надавати командирам підрозділів бригади рекомендації щодо зміцнення їх здоров`я і контролювати їх виконання;

здійснювати медичний контроль за фізичною підготовкою особового складу бригади; разом із начальником фізичної підготовки та спорту розробляти заходи із зміцнення здоров`я та фізичного розвитку військовослужбовців;

організовувати проведення медичною службою заходів з профілактики травматизму, отруєнь, теплових (сонячних) ударів, відморожень та інших нещасних випадків;

у взаємодії із заступником командира бригади з морально-психологічного забезпечення організовувати проведення заходів з пропагування серед військовослужбовців і членів їх сімей здорового способу життя;

керувати роботою санаторно-відбіркової комісії, контролювати правильність направлення військовослужбовців на санаторно-курортне лікування;

у разі розміщення бригади у віддалених від населених пунктів районах організовувати надання медичної допомоги членам сімей військовослужбовців, працівникам Збройних Сил України;

брати участь у розробленні режиму харчування і складанні розкладок продуктів; здійснювати систематичний медичний контроль за якістю та безпекою харчування особового складу, а також якістю води, що ним вживається;

виявляти разом із командирами підрозділів та їх заступниками з морально-психологічного забезпечення, військовим психологом бригади військовослужбовців, схильних до алкоголізму, токсикоманії та вживання наркотичних засобів і психотропних речовин;

контролювати санітарний стан району розташування бригади, їдалень, жилих приміщень та господарських служб;

аналізувати стан захворюваності серед особового складу бригади, щомісяця доповідати командирові бригади і начальникові медичної служби вищої ланки управління про результати аналізу з пропозиціями щодо запобігання захворюванням і поліпшення санітарного стану особового складу та об`єктів бригади, негайно - про інфекційні захворювання або випадки, які можуть позначитися на санітарно-епідемічному стані бригади, про кожен випадок госпіталізації військовослужбовців, зумовленої пораненням (травмуванням, отруєнням);

організовувати ведення обліку, зберігання і належного використання отруйних і наркотичних засобів і психотропних речовин, не рідше ніж один раз на три місяці проводити перевірку їх наявності, не допускати їх використання не за призначенням;

готувати медичні документи, необхідні для проходження військовослужбовцем медичного огляду військово-лікарською комісією, та доповідати командирові бригади про його результати;

у встановленому порядку складати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);

організовувати виконання заходів щодо ліцензування провадження господарської діяльності з медичної практики медичних пунктів батальйонів та медичної роти бригади.

З огляду на викладене, начальник медичної служби військової частини повинен знати стан здоров`я військовослужбовців частини та контролювати надання їм медичної допомоги, а не контролювати їхнє місцезнаходження. Контроль за місцем знаходження військовослужбовця покладено на командира взводу.

Відтак, неналежне виконання командиром взводу вогневої підтримки лейтенантом ОСОБА_1 службових обов`язків, вимог законодавства України, у спірному випадку підтверджуються зібраними під час службового розслідування матеріалами, а саме, поясненнями офіцера секції S-І (персоналу) штабу 1-го батальйону оперативного призначення молодшого сержанта ОСОБА_7 , поясненнями командира взводу вогневої підтримки лейтенанта ОСОБА_1 , рапортом навідника 3-го відділення взводу вогневої підтримки в\ч НОМЕР_1 НГУ солдата ОСОБА_2 , довідкою за №04-05\698 від 27.02.2024 за підписом виконувача обов`язків головного лікаря м. Полтава, КП "ПОКЛ ім. Скліфосовського ПОР" Олексія Олійника.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 через військову агресією російської федерації проти України, а саме із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан, який діє до цього часу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з правильністю висновку службового розслідування щодо встановлення безвідповідального та поверхневого ставлення лейтенанта ОСОБА_1 до виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду, під час дії воєнного стану, а також байдужості лейтенанта ОСОБА_1 до вимог Військової присяги, Статуту внутрішньої служби та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Як наслідок, суд вважає, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 12.03.2024 №371 "Про підсумки службового розслідування по факту неповернення з лікування до пункту тимчасової дислокації підрозділу, навідника-оператора 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення старшого солдата ОСОБА_2 " за неналежне виконання своїх службових обов`язків, порушення військової дисципліни, яке проявилось у порушенні вимог Військової Присяги, статей 11, 12, 16, 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та статті 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, на лейтенанта ОСОБА_1 обґрунтовано накладено дисциплінарне стягнення "догана", а також за недбале ставлення до своїх службових обов`язків лейтенанта ОСОБА_1 вирішено притягнути до адміністративної відповідальності.

Суд також враховує, що постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 02.04.2024 у справі № 554/2720/24 (провадження № 3/554/840/2024) за наслідками розгляду протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , від 13.03.2024р. серії НГУ №1266922, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, піддано ОСОБА_1 адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень. Відомості про оскарження в апеляційному порядку вказаної постанови суду відсутні.

Отже, постановою суду у справі про адміністративне правопорушення підтверджено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП «Недбале ставлення до військової служби».

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

При прийнятті рішення у цій справі суд враховував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58), а саме: принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Довгопол