Рішення

від 10.02.2025 по справі 440/3551/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/3551/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТЕЙЛ" до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІТЕЙЛ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці Державної митної служби України, в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA806000/2024/000001/2 від 24.01.2024;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806070/2024/000004 від 24.01.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було подано до митного органу митну декларацію №24UA806070000376U3 від 22.01.2024 разом із документами, що у своїй сукупності підтверджують заявлену ТОВ "СВІТЕЙЛ" митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а подані документи містили всі відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена ним за товар. Виходячи з цього, позивач вважає, що спірні рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті відповідачем необґрунтовано та з порушенням вимог Митного кодексу України, оскільки митна вартість повинна бути визначена та була визначена позивачем за ціною контракту, яка підтверджена документально.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

30.04.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 147-155/, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що згідно умов поставки CIF Констанца передбачено, що у ціну товару включається вартість упаковки, маркування та страхування, однак декларантом не надано документи, в яких було б виділено дані складові, що унеможливлює перевірку складових митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості всіх її складових, не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару). Виходячи з цього не відомо, яким чином сформована ціна імпортованого товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару. Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 МКУ якщо здійснювалось страхування, надаються страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Декларантом надано страховий документ (свідоцтво про страхування №C001728928 від 25.11.2023), але документ, що підтверджує вартість страхування, не надано. Пунктом 3.4 договору №27/10 від 27.10.2023 передбачено, що разом з товаром повинна бути відправлена митна декларація, але до оформлення її не надано. Також надано банківські платіжні документи без номера від 08.12.2023 та від 01.11.2023, але в них відсутнє посилання на інвойс. Відповідно до п. 7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 "Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Згідно довідки без номера від 22.01.2024 оплата за договором №27/10 від 27.10.2023 по інвойсу №0512023 від 27.10.2023 була здійснена 01.11.2023 (8000$) та 08.12.2023 (38340$). Відповідно до банківської платіжки без номера від 08.12.2023 оплата здійснена в розмірі 30340$. Інформація в інвойсі №0512023 від 27.10.2023 та банківській платіжці без номера від 08.12.2023 є суперечливою. Проведена консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Як наслідок, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу та визначено митну вартість, яка ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 03.01.2024 №24UA209230000783U9 - 2.01 доларів США за кілограм. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 24.01.2024 №UA806000/2024/000001/1. Відповідач вважає, що позивачем в позовній заяві жодними поясненнями та доказами не спростовано встановлені митним органом в рішенні від 24.01.2024 №UA806000/2024/000001/2 невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою суду від 01.04.2024 позовну заяву залишено без руху.

10.04.2024 позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/3551/24 за позовом ТОВ "СВІТЕЙЛ" до Полтавської митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

06.05.2024 представник позивача подав відповідь на відзив /а.с. 203-207/, в якій звертає увагу на те, що оспорюване рішення приймалося відповідачем саме виходячи з поданого, разом з митною декларацією, визначеного пакету документів, перелік яких наведений у розділі 18 (Додаткова інформація/подані документи) оскаржуваного рішення UA806000/2024/000001/2 від 24.01.2024. Всі інші документи (розрахунок вартості Optima Group Inc. s.r.o. від 28.11.2023; розрахунок ціни та калькуляція JALARAM AGRIEXPORTS LIMITED від 25.10.2023; митна декларація країни виробника від 25.11.2023 № 5584461 і т. інш.), які відповідач вважає суперечливими, подані позивачем додатково саме суду для обґрунтування своєї правової позиції і вони при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не оцінювались. При цьому вважає, що наведеними аргументами та поданими доказами ним доведено, що декларантом було подано до митного органу митну декларацію №24UA806070000376U3 від 22.01.2024 разом із документами, що у своїй сукупності підтверджують заявлену ТОВ "СВІТЕЙЛ" митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а подані документи містили всі відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена ним за товар.

09.05.2024 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив /а.с. 210-216/, в яких відповідач наполягав на тому, що ні в позовній заяві, ні у відповіді на відзив на позовну заяву ТОВ "СВІТЕЙЛ" не наведено жодних аргументів та пояснень, які б спростовували твердження Полтавської митниці, зазначені в спірному рішенні та у відзиві на адміністративний позов.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

ТОВ "СВІТЕЙЛ" (код ЄДРПОУ 35779247) зареєстроване в якості юридичної особи 26.08.2008, основним видом його економічної діяльності є: 10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання /а.с. 30-38/.

22.01.2024 декларантом з метою митного оформлення товару, імпортованого ТОВ "СВІТЕЙЛ" на умовах контракту №27/10 від 27.10.2023, до Полтавської митниці подано митну декларацію (далі також МД) №24UA806070000376U3 на товар: "Арахіс, несмажений, неподрібнений, лущений, не підданий іншій обробці крім фумігації в упаковках масою нетто 25 кг; горіх арахіс розмір 50/60, країна походження Індія - 27000 кг, розфасовані у 1080 поліпропіленові вакуумні упаковки по 25 кг: горіх арахіс сирий в червоному лушпинні, очищений від шкарлупи, врожаю 2023 року, відповідає наступним якісним характеристикам: вологість 5,40%, домішки не виявлено; пошкодження 0,30%, не містить ГМО. Маркування згідно етикетки. Для застосування у харчовій промисловості. Термін придатності 11/2024 /а.с. 172/.

У графі 44 МД №24UA806070000376U3 декларантом зазначено перелік документів, що подавалися разом із декларацією: 0003 сертифікат якості №RAL/THW/SU23110057 від 29.11.2023 /а.с. 52-53/; 0271 пакувальний лист від 28.11.2023 /а.с. 54-55/; 0380 рахунок-фактура (інвойс) №0512023 від 27.10.2023 /а.с. 43/; 0705 коносамент MEDUJ6243243 від 04.12.2023 /а.с. 56-57/; 0730 автотранспортна накладна б/н від 16.01.2024 /58-59/; 0787 відвантажувальна специфікація №0512023 від 27.10.2023 /а.с. 60/; 0851 фітосанітарний сертифікат №PSC19KAN202303 від 28.11.2023 /а.с. 61-62/; 0861 сертифікат про походження товару №266658 від 27.11.2023 /а.с. 63-64/; 3000 некласифікований комерційний документ (прайс) від 27.10.2023 /а.с. 65/; 3001 банківський платіжний документ від 01.11.2023 /а.с. 44-47/; 3001 банківський платіжний документ від 08.12.2023 /а.с. 48-51/; 3004 рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №4 від 11.01.2024 /а.с. 66/; 3007 документ про підтвердження вартості перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №3 від 11.01.2024 /а.с. 67/; 3009 рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця №JAL/2324/M0386 від 25.11.2023 /а.с. 78-79/; 3011 виписка з бухгалтерської документації (довідка) б/н від 22.01.2024 /а.с. 80/; 3530 страховий поліс (свідоцтво про страхування) №С001728928 від 25.11.2023 /а.с. 81-82/; 4100 зовнішньоекономічний контракт №27/10 від 27.10.2023 /а.с. 39-41/; 4103 доповнення до контракту №27/10 від 27.10.2023, а саме, специфікація №1 від 27.10.2023 /а.с. 42/; 4203 доповнення до внутрішнього договору (контракту), а саме, заявка №5955 від 30.11.2023 /а.с. 68/; 4206 договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається №JAL/2324/M086 від 25.10.2023 /а.с. 76-77/; 4207 договір про надання послуг митного брокера №01/03-2019 від 01.03.2019 /а.с. 89-91/; 4301 договір (контракт) про перевезення №АП-1-17 від 10.07.2017 /а.с. 69-72/; 4301 договір (контракт) про перевезення №ФО37/2 від 02.01.2019 /а.с. 73-75/; 5509 інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №10983034 від 22.01.2024 /а.с. 92/; 9000 сертифікат фум. №509021022 від 28.11.2023 /а.с. 87-88/; 9000 декларація про від. ГМО від 28.11.2023 /а.с. 83-84/; 9000 сертифікат здоров`я від 28.11.2024 /а.с. 85-86/.

За результатами перевірки митним органом сформовано та направлено позивачу повідомлення від 23.01.2024 /а.с. 94/, у якому в рамках проведення консультації у відповідності до положень ст. 20, 21, 57 МКУ надано інформацію та, серед іншого, зазначено, що при проведенні перевірки документів, які надані на підтвердження митної вартості, було виявлено наступне. Згідно умов поставки CIF Констанца передбачено, що у ціну товару включається вартість упаковки, маркування та страхування, однак відсутні документи, в яких було б виділено дані складові, що унеможливлює перевірку складових митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості всіх її складових, не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару). Виходячи з цього не відомо, яким чином сформована ціна даного товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару. Відповідно до ч.2 п.8 ст.53 МКУ, якщо здійснювалось страхування, надаються страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Надано страховий документ (свідоцтво про страхування №C001728928 від 25.11.2023), але документ, що підтверджує вартість страхування не надано. Пунктом 3.4 договору №27/10 від 27.10.2023 передбачено, що разом з товаром повинна бути відправлена митна декларація, але до оформлення її не надано. Надано банківські платіжні документи без номера від 08.12.2023 та від 01.11.2023, але в них відсутнє посилання на інвойс. Відповідно до п.7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 "Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Згідно довідки без номера від 22.01.2024, оплата за договором №27/10 від 27.10.2023 по інвойсу №0512023 від 27.10.2023 була здійснена 01.11.2023 (8000$) та 08.12.2023 (38340$). Відповідно до банківської платіжки без номера від 08.12.2023 оплата здійснена в розмірі 30340$. Інформація в інвойсі №0512023 від 27.10.2023 та банківській платіжці без номера від 08.12.2023 є суперечливою. Відповідно до частини десятої ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Враховуючи викладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч.2, 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.) - копію експортної декларації країни відправлення. На підставі ст. 254 МКУ необхідно надати переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5. розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.12 №631 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.12 за №1360/21672.

Декларантом на пропозицію митного органу про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів будь-яких документів не надано, що учасниками справи не заперечується.

24.01.2024 Полтавською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UА806000/2024/000001/2 /а.с. 169- 170/, яким скориговано вартість товару за одиницю в розмірі 2,0100 доларів США за кг за 6 резервним методом.

У графі 33 рішення №UА806000/2024/000001/2 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" (текст якої надіслано декларанту окремим повідомленням) митним органом зазначено ті ж самі обставини, що свідчать про суперечності у документах, які наведені у повідомленні митного органу від 23.01.2024, та зауважено, що "...Відповідно до частини десятої ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Враховуючи викладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч.2, 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.) - копію експортної декларації країни відправлення. На підставі ст. 254 МКУ необхідно надати переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5. розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.12 №631 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.12 за №1360/21672. Згідно ч.6 ст.53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідно до статті 52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Запропоновані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант відмовився надати. Виходячи з поданих документів, точно не відомо яка дійсна вартість поставленого товару. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під "дійсною вартістю" розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Вартість товару, згідно наданих до митного контролю документів, що постачається за договору поставки, не відповідає поняттю дійсної вартості згідно зі статтею VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Відповідно до п.6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій ст.53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МКУ). Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відсутність документального підтвердження відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ. Проведена консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Відповідно до ст.59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у ст.59 МКУ. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна виробництва, виробник. Відповідно до ст.60 МКУ - (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 і ст.59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (п.3 ст.60 МКУ). Враховуючи зазначене, неможливо застосування митної вартості за ціною договору щодо ідентичних (ст.59 МКУ) та подібних (ст.60МКУ) товарів, враховуючи ознаки ідентичності та подібності, визначені положеннями ст.59 та ст.60 МКУ. У зв`язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості товарів, посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58 61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст.62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування ст.62 та ст.63 МКУ може бути зворотною. Методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об`єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв`язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу з дотриманням положень ст.64 МКУ. Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 03.01.2024 №24UA209230000783U9 - 2.01 доларів США за кілограм. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 24.01.2024 №UА806000/2024/000001/2. У відповідності до ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст.55 МКУ (п.3.2 МКУ); - оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення про коригування митної вартості (п.3.4 МКУ)".

24.01.2024 головним державним інспектором Митного поста "Кременчук" Ночовкою В.О. складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806070/2024/000004, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Управлінням МП КМВ та МТР ЗЕД Полтавської митниці прийнято рішення про коригування митної вартості від 24.01.2024 № UА806000/2024/000001/2, яким митну вартість товару скориговано. Таким чином порушено вимоги статті 52 МКУ в частині правильності визначення митної вартості товарів та відповідно до частини 6 статті 54, статті 256 МКУ митна декларація не може бути оформлена. /а.с. 20-21/.

Позивач скористався правом на випуск у вільний обіг імпортованого товару, про що свідчить МД №24UA806070000415U4 /а.с. 97/.

За наслідками розгляду додаткових документів, поданих позивачем із заявою від 02.02.2024 № 32, для підтвердження заявленої митної вартості товарів відповідно до статті 55 МКУ, Полтавська митниця листом від 08.02.2024 № 7.23-2/7.23-15-2/13/697 повідомила, що документи, надані як додаткові, прийняті до уваги митним органом, але не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару, у зв`язку з чим рішення про коригування митної вартості від 24.01.2024 №UА806000/2024/000001/2 прийнято відповідно до чинного митного законодавства та залишається без змін /а.с. 125 130/.

Позивач не погодився з рішенням Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.01.2024 №UА806000/2024/000001/2 та з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.01.2024 №UА806070/2024/000004, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом у цій справі.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості визначені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Аналізом частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Водночас частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частиною 2 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3 статті 58 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (частина 8 статті 57 Митного кодексу України).

За частиною 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Пунктами 5, 6, 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до частини 9 статті 58 Митного кодексу України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18 (провадження № К/9901/24076/19), від 7 травня 2020 у справі № 826/10527/17, від 02 липня 2020 року у справі № 803/916/17 (провадження № К/9901/1137/17).

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 380/6459/20.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенню Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.01.2024 № UА806000/2024/000001/2 та картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.01.2024 №UА806070/2024/000004, суд дійшов таких висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що 27.10.2023 між компанією "Optima Group Inc. s.r.o." (продавець, Словацька Республіка) та ТОВ "СВІТЕЙЛ" (покупець, Україна) укладено контракт №27/10, за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах CIF порт Констанца, Румунія (згідно Інкотермс 2010) горіх арахіс, розмір 50/60, країна походження: Індія, врожай: 2023, відповідно до інвойсів продавця, що є невід`ємною частиною контракту (пункт 1.1 Контракту) /а.с. 39-41/.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Контракту ціни на товар у валюті в доларах США - USD - ($), код валюти (840), або в ЄВРО - (EURO), код валюти (978). Товари будуть доставлені покупцю за цінами відповідно до виставлених інвойсів.

Ціна одиничної поставки товару визначається з розрахунку кількості замовленого товару і ціни одиниці такого товару.

Після підписання цього Контракту ціна на товар не є фіксованою і може бути змінена продавцем. Продавець зобов`язується повідомити покупця про зміну ціни для товару не пізніше, ніж за 3 тижня до введення нових цін. Нові ціни на продукцію узгоджуються сторонами шляхом підписання Специфікації та вступають в дію тільки після підписання Специфікації сторонами.

Ризики випадкового знищення чи пошкодження (втрати) товару, а також право власності та товар переходить від продавця до покупця з моменту оформлення митних декларацій на товар (п. 3.6 Контракту).

Продавець поставляє товар покупцю на умовах CIF порт Констанца, Румунія (згідно Інкотермс 2010) поставки (п. 3.7 Контракту).

При цьому, продавець зобов`язаний поставити товар у відповідності з умовами цього Контракту з наданням комплекту документів, вказаних у пункті 3.4 Контракту, а саме: оригіналу та копії рахунку-фактури, митної декларації, СМR, пакувального листа, коносаменту-накладної, сертифікату походження товару, сертифікату про фумігацію, фітосанітарного сертифікату на товар, сертифікату аналізу ваги та якості, декларації ГМО на бланку виробника, сертифікату здоров`я на бланку виробника, інших документів.

Відповідно до пункту 5.2 Контракту сторонами погоджено поставку товару в упаковці, в якій відвантажується товар, яка повинна забезпечувати, за умови належного поводження з вантажем, збереження товару при транспортуванні і відповідати стандартам, прописаним для даного виду товару і методів його транспортування. На кожне місце має бути нанесені такі позначки: назва пункту призначення, найменування продавця, номер місця, вага брутто, вага нетто, габарити (см).

За приписами пунктів 6.1 та 6.2 Контракту платежі здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування сум на банківський рахунок продавця в банку. Оплата здійснюється покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, як передоплата так і оплата, згідно інвойсу або специфікації.

Також пунктом 6.4 контракту №27/10 від 27.10.2023 сторони узгодили, що всі податки, митні збори, які пов`язані з цим Контрактом та підлягають сплаті, на території країни продавця - сплачуються продавцем. Всі податки, митні збори, які пов`язані з цим Контрактом та підлягають сплаті, на території країни покупця - сплачуються покупцем.

Відповідно до пунктів 10.1 та 10.2 Контракту даний Контракт набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами. Термін закінчення Контракту 31.12.2024.

Відповідно до пункту 1 Специфікації №1 від 27.10.2023 до Контракту №27/10 від 27.10.2023 сторони дійшли згоди про поставку 27 тон горіху арахісу, розмір 50/60, країна походження Індія, врожай 2023 року, вартість товару становить 1420,00 доларів США за 1 тону, всього товару на загальну суму 38340,00 доларів США (тобто з 1 кг товару вартість становить 1,42 долар США) /а.с. 42/.

Відправник товару JALARAM AGRIEXPORTS LIMITED (INDIA). Вартість товару включає вартість палетування, упаковки, маркування. Умови поставки Товара: CIF порт Констанца, Румунія (згідно Інкотермс 2010). Термін поставки товару покупцю в Україну листопад 2023 року - січень 2024 року (пункти 2-5 Специфікації №1).

На виконання умов контракту №27/10 від 27.10.2023, з урахуванням Специфікації №1 від 27.10.2023 до нього, продавцем було виставлено позивачу рахунок-фактуру (factura/invoice) №0512023 від 27.10.2023 на суму 38340,00 доларів США /а.с. 43/.

01.11.2023 позивачем по контракту №27/10 від 27.10.2023 було сплачено продавцю - компанії "Optima Group Inc. s.r.o." попередню оплату в розмірі 8000,00 доларів США, про що свідчить платіжна інструкція №87JBKLNB від 01.11.2023 /а.с. 44-47/, та здійснено доплату повної вартості товару 08.12.2023 в сумі 30340,00 доларів США, про свідчить платіжна інструкція №93JBKLNС від 08.12.2023 /а.с. 48-51/.

Відтак, зазначені вище документи, на переконання суду, повністю підтверджують ціну, що була фактично сплачена за оцінюваний товар - горіх арахіс, розмір 50/60, країна походження Індія, врожай: 2023, на рівні 1,42 долар США за 1 (один) кілограм.

При цьому, суд враховує, що контрактом №27/10 від 27.10.2023 визначено умови поставки товару - CIF порт Констанца, Румунія (згідно "Інкотермс 2010").

У розумінні правил Інкотермс 2010 CIF (англ. Cost, Insurance and Freight (… named port of destination), або Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення) - термін Інкотермс, означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення.

З цього слідує, що в ціну фактично сплачену позивачем за товар в розмірі 1,42 долар США за 1 (один) кілограм вже включено фрахт (плата за перевезення вантажу морським сполученням) та вартість страхування з порту завантаження (Мундра, Індія) до порту розвантаження Констанца, Румунія).

Про включення у ціну товару вартості упаковки та маркування зазначено у Специфікації №1 від 27.10.2023 до контракту №27/10 від 27.10.2023 (п. 3 Специфікації №1).

Підтвердженням включення у ціну товару вартості страхування та морського фрахту, крім чітко визначених умовами CIF (згідно "Інкотермс 2010") правил, є зміст митної декларації країни експортера від 25.11.2023 №5584461, а саме: сплачена сума страхування експортером - розділ ІІ декларації підрозділ C.VAL DTLS, графа 4 Insurance (страхування) та сплачена сума фрахту експортером розділ декларації C.VAL DTLS, графа 3 Freight (вантажні перевезення).

Слід відмітити, що копія декларації країни експортера від 25.11.2023 №5584461 долучена позивачем до матеріалів позовної заяви /а.с. 99-110/ та надавалась митному органу разом з іншими додатковими документами із заявою від 02.02.2024 в порядку статті 55 МКУ, однак не взята до уваги митним органом належним чином.

При цьому, не надання декларантом зазначеної вище декларації країни експортера разом з МД від 22.01.2024 №24UA806070000376U3, а надання її митному органу лише разом з листом від 02.02.2024 №32, зумовлено визначенням сторонами контракту умов поставки імпортованого товару CIF (згідно "Інкотермс 2010"), тобто, коли вартість за упаковку товару, маркування, палетування, навантаження, страхування, витрати за транспортування товару та обов`язкові до сплати платежі включені до ціни товару.

Суд відмічає, що позивачем до матеріалів справи надано розрахунок виробника з метою підтвердження включення до митної вартості товару таких її складових, як вартість пакування, маркування, страхування, перевезення та вартість митних платежів у країні відправлення.

Як наслідок, розмір цих складових не має значення для визначення митної вартості товару, так як окремо від вартості товару ці витрати не сплачувалися ні продавцем товару - Optima Group Inc. s.r.o., ні позивачем у справі.

Разом з тим, неможливість вирахування із ціни товару за контрактом № 27/10 від 27.10.2023 із Специфікацією №1 окремо вартості за упаковку товару, маркування, палетування, навантаження, страхування, витрат на транспортування товару та вартості обов`язкових до сплати платежів, які несе продавець, організовуючи доставку товару до місця призначення, не може бути підставою для будь-якого сумніву митного органу у достовірності визначення митної вартості товару згідно вказаного контракту, оскільки за приписами частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, а у розумінні норми частини 10 статті 58 МКУ складовими митної вартості товару є ціна товару та витрати, які не включалися до ціни (витрати, понесені покупцем; роялті та інші ліцензійні платежі; витрати на транспортування; витрати на навантаження, вивантаження товару; витрати на страхування, тощо).

У спірному ж випадку вартість за упаковку товару, маркування, палетування, навантаження, страхування, витрати за транспортування товару та обов`язкові до сплати платежі включалися до ціни товару, яка в свою чергу була підтверджена позивачем поданими документами.

Продавцем придбаного ТОВ "СВІТЕЙЛ" товару є компанія Optima Group Inc. s.r.o. Slovak Republic та відповідно саме ця компанія визначала ціну продажу товару (в тому числі види та розмір витрат, включених до ціни), а відтак і необхідність зазначення/не зазначення у ціні товару вартості упаковки, маркування, палетування, страхування, витрат на навантаження, транспортування товару та обов`язкових до сплати платежів (митні формальності, податки, мита та інші офіційні збори, що стягуються при вивезенні товару).

Разом з тим, митний орган не врахував умови поставки товару, відповідно до яких експортні митні платежі, фрахт, страхування, навантаження, палетування, упаковка та маркування товару здійснюється за рахунок продавця, та надані до митного оформлення документи, з яких вбачається, що їх вартість входить до ціни товару.

Отже, вартість фрахту, страхування, навантаження, палетування, упаковки та маркування товару за умовами контракту №27/10 від 27.10.2023 входить до ціни товару, у зв`язку із чим окремо додатково не включається у митну вартість товару.

Відтак не підтвердження позивачем витрат на страхування, палетування, пакування, маркування у конкретній сумі та "невідповідність" будь-яких їх розмірів не може впливати на числове значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

У разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару (висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.02.2019 у справі №160/8775/18, від 22.01.2019 у справі №815/6794/17).

Стосовно доводів митного органу про те, що декларантом надано банківські платіжні документи без номера від 08.12.2023 та від 01.11.2023, але в них відсутнє посилання на інвойс, при цьому відповідно до п.7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 "Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару, суд зауважує таке.

Суд враховує, що платіжні інструкції в іноземній валюті за №87JBKLNB від 01.11.2023 та №93JBKLNC від 08.12.2023 містять у графі призначення платежу посилання на контракт №27/10 від 27.10.2023 та оплату саме за горіхи розміром 50/60, що дозволяє митному органу повністю ідентифікувати зміст господарської операції, за яку компанії Optima Group Inc. s.r.o. Slovak Republic позивачем перераховано кошти в загальній сумі 38340,00 доларів США.

Хоча посилання на інвойс у вищевказаних платіжних інструкціях й відсутні, проте суд не вважає, що це будь-яким чином впливає на правильність визначення митної вартості товару, оскільки сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 у справі №1.380.2019.006980.

Щодо посилань митниці в оскаржуваному рішенні на пункт 7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 "Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року", відповідно до якого платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару, суд акцентує увагу на тому, що постанова Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 не замінює актів законодавства та не має загальнообов`язкового характеру.

Натомість загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами та порядку зарахування коштів в іноземній валюті, встановлює Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 № 189) (надалі - Положення).

Відповідно до вимог підпункту 10 пункту 14 розділу ІІ Положення до обов`язкових реквізитів платіжної інструкції віднесено лише наявність у ній графи "Призначення платежу", натомість обов`язкових та вичерпних вимог, до заповнення вказаного реквізиту, чинним законодавством не визначено.

За приписами пункту 15 розділу ІІ Положення платник заповнює реквізит Призначення платежу платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України .

При цьому чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо непідтвердження позивачем інформації про митну вартість товару.

Суд також критично оцінює доводи митного органу, покладені в основу рішення про коригування митної вартості, про наявність суперечливої інформації в інвойсі №0512023 від 27.10.2023 та банківській платіжці без номера від 08.12.2023, яка полягає в тому, що згідно довідки без номера від 22.01.2024, оплата за договором №27/10 від 27.10.2023 по інвойсу №0512023 від 27.10.2023 була здійснена 01.11.2023 (8000$) та 08.12.2023 (38340$), натомість відповідно до банківської платіжки без номера від 08.12.2023 оплата здійснена в розмірі 30340$.

Суд наголошує, що позивачем по контракту №27/10 від 27.10.2023 було сплачено продавцю - компанії Optima Group Inc. s.r.o. - попередню оплату в розмірі 8000,00 доларів США 01.11.2023, про що свідчить платіжна інструкція за №87JBKLNB від 01.11.2023 та здійснено доплату повної вартості товару 08.12.2023 в сумі 30340,00 доларів США, про свідчить платіжна інструкція за № 93JBKLNC від 08.12.2023.

Таким чином, позивачем продавцю товару за умовами контракту №27/10 від 27.10.2023 було загалом сплачено 38340,00 доларів США.

При цьому, суд бере до уваги ту обставину, що дійсно при оформленні та поданні відповідачу довідки б/н від 22.01.2024 /а.с. 187 зі звороту/ разом з митною декларацією директором товариства у довідці було допущено описку (арифметичну помилку) та в дужках, після дати "08.12.2023р." замість правильних цифр 30340$ було помилково зазначено - 38340$.

Разом з тим, суд погоджується з твердженнями позивача стосовно того, що вказаний документ, а саме, довідка б/н від 22.01.2023 не є тим основним документом, що підтверджує фактичне списання грошових коштів з рахунку платника та перерахування їх на рахунок отримувача.

Єдиним допустимим доказом проведення оплати в спірному випадку є платіжна інструкція в іноземній валюті.

Платіжні інструкції в іноземній валюті за №87JBKLNB від 01.11.2023 та №93JBKLNC від 08.12.2023, копії яких містяться в матеріалах цієї справи, повністю підтверджують перерахування за товар суми в загальному розмірі саме 38340,00 доларів США (8000 доларів США + 30340,00 доларів США), а тому невизначеності щодо ціни, яка була сплачена позивачем за поставлений товар по контракту №27/10 від 27.10.2023 по суті не виникає.

Жодної суперечливості інформації, що міститься в інвойсі №512023 від 27.10.2023 та банківських платіжних інструкціях №87JBKLNB від 01.11.2023 та №93JBKLNC від 08.12.2023 судовим розглядом не встановлено.

Стосовно посилання відповідача у спірному рішенні про коригування митної вартості товару на те, що пунктом 3.4. договору №27/10 від 27.10.2023 передбачено, що разом з товаром повинна бути відправлена митна декларація, але до оформлення її не надано, суд зауважує, що експортна митна декларація не належить до документів, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких вичерпним чином визначено частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, відтак факт ненадання митної декларації, передбаченої пунктом 3.4. контракту, не може бути підставою для висновку про неповноту або суперечливість відомостей.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що доводи митного органу, якими вмотивовано спірне рішення про коригування митної вартості, не свідчать про те, що використані позивачем відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, а відтак відсутні перешкоди для застосування позивачем методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Отже, суд вважає, що товариством правомірно заявлено основний метод для визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а саме, перший метод - за ціною договору, як це передбачено частиною другою статті 57 МК України.

Стосовно тверджень відповідача щодо наявності інших розбіжностей, суперечностей у документах, поданих з метою митного оформлення товару, суд зазначає, що такі обставини не були підставою для спірного рішення про коригування митної вартості, а відтак не можуть впливати на правову оцінку спірного рішення, відтак суд відхиляє посилання відповідача на них.

Отже, суд констатує, що позивачем надано митному органу необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість про товар, відомості про який зазначено у митній декларації №24UA806070000376U3 від 22.01.2024.

Відповідно до частини 1, 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав наявну в нього інформацію та навів у оспорюваному рішенні номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу.

Відповідачем не доведено, що умови поставки, комерційні умови за ЕМД від 03.01.2024 №24UA209230000783U9 були подібними до тих, що визначені документами, поданими позивачем митному органу разом із митною декларацією №24UA806070000376U3 від 22.01.2024.

При цьому різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів UА806000/2024/000001/2 від 24.01.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806070/2024/000004, прийняті відповідачем не на підставі, що визначені Конституцією та Митним кодексом України, та без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України.

Отже, адміністративний позов ТОВ "СВІТЕЙЛ" обґрунтований та підлягає задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом у даній справі позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 6056,00 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій №3478 від 21.03.2024 /а.с. 19/ та №3522 від 02.04.2024 /а.с. 139/.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь ТОВ "СВІТЕЙЛ" витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТЕЙЛ" (провулок Володимира Сосюри, буд. 5, м. Кременчук, Полтавська область, 39605, ідентифікаційний код 35779247) до Полтавської митниці (вул. Анатолія Кукоби, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43997576) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA806000/2024/000001/2 від 24.01.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2024/000004 від 24.01.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТЕЙЛ" витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Довгопол