Ухвала

від 10.02.2025 по справі 440/545/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

10 лютого 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/545/25

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Головко А.Б., розглянувши заяву Приватного підприємства "Август-Плюс" про забезпечення позову у справі за позовом Приватного підприємства "Август-Плюс" до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

15 січня 2025 року Приватне підприємство "Август-Плюс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 50-ДПС від 13.12.2024 про накладення штрафу в сумі 320000 грн за порушення законодавства про працю та зайнятість населення; визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Полтавській області при виданні наказів від 15.10.2024 № 3042-П, від 16.10.2024 № 3067-П, від 16.10.2024 № 3068-П, проведенні фактичних перевірок та складанні актів фактичних перевірок від 24.10.2024 (бланк № 005899), від 25.10.2024 (бланк № 005913, бланк № 005927).

Ухвалою суду від 20 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

07.02.2024 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява Приватного підприємства "Август-Плюс" про забезпечення позову, у якій позивач просить зупинити дію постанови про Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 50-ДПС від 13.12.2024 про накладення штрафу в сумі 320000 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що оскільки постанова № 50-ДПС, видана 13.12.2024 Північно-Східним міжрегіональним управління Державної служби з питань праці, про застосування до Приватного підприємства «Август-Плюс» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 320 000,00 грн. оскаржується останнім в судовому порядку, а подання позовної заяви не зупиняє її дію та не є перешкодою для її подальшого виконання, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого документа може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення поданого позову, зокрема, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для поновлення порушеного права на розпорядження належним йому майном та коштами у разі стягнення коштів. Крім того, на думку позивача, очевидними є ознаки протиправності оспорюваної постанови.

Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву Приватного підприємства «Август-Плюс» про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов`язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Предметом оскарження у даній справі є, зокрема постанова Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 50-ДПС від 13.12.2024 про накладення на Приватне підприємство «Август-Плюс» штрафу в сумі 320000 грн. на підставі абз.2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Згідно з пунктом 11 Порядку про накладення штрафів за порушення законодавства про працю № 509 не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Приватним підприємством «Август-Плюс» не надано до суду доказів на підтвердження того, що на даний час постанова Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 50-ДПС від 13.12.2024 подана стягувачем до примусового виконання до органу державної виконавчої служби та доказів винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаної постанови, не надано доказів вчинення державним виконавцем будь-яких заходів, спрямованих на примусове виконання оскаржуваної у цій справі постанови.

Приватним підприємством «Август-Плюс» не обґрунтовано того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тобто не доведено наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов`язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність відмови Приватному підприємству «Август-Плюс» в задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити Приватному підприємству «Август-Плюс» у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом Приватного підприємства "Август-Плюс" до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяА.Б. Головко