Рішення

від 10.02.2025 по справі 620/13827/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2025 року Чернігів Справа № 620/13827/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Падій В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури до Чернігівської обласної ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом до Чернігівської обласної ради, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 04061702, просп. Миру, 43, м. Чернігів, 14000) щодо не оформлення правовстановлюючих документів та реєстрації права власності на пам`ятку архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2), балансовою вартістю 55 705 920 грн., що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів та зобов`язати Чернігівську обласну раду (код ЄДРПОУ 04061702, просп. Миру, 43, м. Чернігів, 14000) вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів та реєстрації права власності на пам`ятку архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний № 13-Чг/2), балансовою вартістю 55 705 920 грн., що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Зайця О.В. від 18.09.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вказав, що посилання позивача щодо невжиття заходів для збереження та охорони пам`ятку архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2), балансовою вартістю 55 705 920 грн., що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів уповноваженими органами є такими, що не відповідають фактичним обставинам. Спірна культова будівля не перебуває поза увагою спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини та її збереження і охорона не залежить від реєстрації речового права. Зазначає, що у власності Чернігівської обласної ради пам`ятку архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2), що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів не перебуває, а Перелік об`єктів комунальної власності області, до складу якого увійшов і зазначений даний об`єкт, є лише документом системного обліку і ведення єдиної бази даних і не є правовстановлюючим документом та не встановлює факт передачі цього об`єкта у комунальну власність, а тому у відповідача відсутня можливість подати уповноваженому органу необхідні для державної реєстрації права власності документи.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Зайця О.В. від 16.11.2023 зупинено провадження у справі №620/13827/23 до набрання законної сили рішенням у справі №927/1250/23.

Позивачем подано відповідь на відзив на позов, в якій зазначив, що вказана пам`ятка включена до Переліку об`єктів нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області на підставі рішення Чернігівської обласної ради від 22.05.2020 № 87-23/VII, яке є чинним, у судовому порядку не скасовувалось, а отже породжує правові наслідки та є обов`язковим до виконання відповідачем.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації позов прокурора підтримує, просить його задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 16.11.2023 зупинено провадження у справі №620/13827/23 до набрання законної сили рішенням у справі № 927/1250/23.

На підставі розпорядження керівника апарату Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 № 257 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи» дану справу, у зв`язку з припиненням повноважень судді Зайця О.В., призначено до повторного автоматизованого розподілу. 21.12.2023 зазначену справу, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передано на розгляд судді Падій В.В.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 28.12.2023 прийнято справу до свого провадження.

Ухвалою суду від 06.02.2025 поновлено провадження по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Рішенням виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів від 26.03.1984 №118 «Про затвердження переліку пам`ятників архітектури місцевого значення» затверджений перелік будівель, розташованих у м. Чернігові, що мають значну архітектурну цінність, як пам`ятники архітектури місцевого значення, серед яких комплекс будівель госпіталю (колишній будинок семінарії, к. ХVІІІ п. ХІХ ст.), що знаходиться за адресою: вул. Свердлова (наразі вул. Г. Полуботка), 40, м. Чернігів (а.с.18-20).

Відповідно до паспорта об`єкта пам`ятки архітектури «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2, дата утворення об`єкту 1806 рік), що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів об`єкт перебуває у комунальній власності Чернігівської обласної ради та категорія пам`ятки значиться місцевого значення (а.с. 29-39).

Розпорядженням Чернігівської обласної держаної адміністрації від 22.04.1997 за №231 "Про передачу пам`яток архітектури державного значення на баланс управління містобудування та архітектури облдержадміністрації" затверджено перелік нерухомих пам`яток архітектури, які передаються на баланс Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, до якого була включена пам`ятка архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2, дата утворення об`єкту 1806 рік), що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів (а.с.115-118).

Рішенням вісімнадцятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 26.06.2019 №59-18/VII пам`ятка архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2, дата утворення об`єкту 1806 рік), що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів вперше включена до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (а.с. 74-79).

Рішенням двадцять третьої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 22.05.2020 № 87-23/VII «Про затвердження Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області» пам`ятка архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2, дата утворення об`єкту 1806 рік), що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів повторно включена до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (а.с. 48-50).

З листа ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського бюро технічної інвентаризації» від 16.08.2023 №433 слідує, що право власності на пам`ятку архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2), що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів не зареєстровано (а.с. 40).

Керівник Козелецької окружної прокуратури, вважаючи, що Чернігівська обласна рада зобов`язана вчинити відповідні дії щодо оформлення права власності на пам`ятку архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2, дата утворення об`єкту 1806 рік), що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів і звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Стаття 27 Закону №1952-IV визначає підстави для державної реєстрації прав.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності;

13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

З системного аналізу норм чинного законодавства випливає, що речові права на пам`ятку архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 підлягають державній реєстрації відповідно до Закону №1952-IV.

З огляду на зазначене, суд вважає, що об`єкт «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 має бути зареєстрований в Державному реєстрі прав відповідно до приписів законодавства.

Разом з тим системний аналіз положень статті 27 Закону №1952-IV свідчить про те, що правовою підставою для проведення державної реєстрації права комунальної власності на об`єкт нерухомого майна, який раніше перебував у державній власності, є рішення уповноваженого органу про передачу такого об`єкта з державної у комунальну власність. Якщо у Єдиному реєстрі об`єктів державної власності відсутня інформація про цей об`єкт та за умови відсутності іншого документа, який посвідчує набуття права державної власності, реєстрація права комунальної власності може здійснюватися на підставі документа, що підтверджує факт перебування об`єкта в комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування.

Такий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 24.10.2024 у справі №620/14361/23 та у постанові Верховного суду від 20.11.2024 у справі № 620/11807/23.

Суд зазначає, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є з`ясування судом питання щодо допущення чи недопущення протиправної бездіяльності Чернігівською обласною радою стосовно не оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2), що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів.

Судом встановлено, що рішенням виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів від 26.03.1984 №118 «Про затвердження переліку пам`ятників архітектури місцевого значення» затверджений перелік будівель, розташованих у м. Чернігові, що мають значну архітектурну цінність, як пам`ятники архітектури місцевого значення, серед яких комплекс будівель госпіталю (колишній будинок семінарії, к. ХVІІІ п. ХІХ ст.), що знаходиться за адресою: вул. Свердлова, 40, м. Чернігів (а.с.18-20).

Відповідно до паспорта об`єкта пам`ятки архітектури «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2, дата утворення об`єкту 1806 рік), що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів об`єкт перебуває у комунальній власності Чернігівської обласної ради та категорія пам`ятки значиться місцевого значення (а.с. 29-39).

Розпорядженням Чернігівської обласної держаної адміністрації від 22.04.1997 за №231 "Про передачу пам`яток архітектури державного значення на баланс управління містобудування та архітектури облдержадміністрації" затверджено перелік нерухомих пам`яток архітектури, які передаються на баланс Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, до якого була включена пам`ятка архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2, дата утворення об`єкту 1806 рік), що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів (а.с.115-118).

Розглядаючи даний спір суд враховує, що згідно статей 31, 34 та 35 Закону України від 07.02.1991 №697-XII «Про власність» (втратив чинність 20.06.2007) до державної власності в Україні належали загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

Загальнодержавну (республіканську) власність складають: земля, майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ; оборонні об`єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв`язку та інформації, що мають загальнодержавне (республіканське) значення; кошти республіканського бюджету; республіканський національний банк, інші державні республіканські банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси; республіканські резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об`єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.

Об`єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об`єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров`я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв`язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.

Згідно статей 4 та 5 Закону України від 13.07.1978 №3600-IX «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» (далі Закон №3600-IX, чинного до 12.07.2000) пам`ятки історії та культури перебувають у власності держави, а також колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об`єднань, інших громадських організацій і в особистій власності громадян.

Всі виявлені на території Української РСР об`єкти, що становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність і не мають власника або власник яких невідомий чи в силу закону втратив на них право, переходять у власність держави, якщо інше не передбачено законом.

Продаж, дарування або інше відчуження пам`яток історії та культури допускається з обов`язковим попереднім повідомленням державних органів охорони пам`яток. При продажу пам`яток держава має переважне право купівлі.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі №910/3044/18 виснував, що держава є належним власником культових будівель і майна. Державні органи мають право володіти, користуватися і розпоряджатися цими будівлями і майном, а також вчиняти щодо цих майнових об`єктів будь-які дії, що не суперечать закону, а тому в господарських судів немає підстав для задоволення позовних вимог релігійних організацій до відповідних державних органів про визнання права власності на культові будівлі і майно або про зобов`язання цих органів передати зазначені будівлі і майно у власність або в користування, оскільки інше рішення порушує право державної власності, виходячи із змісту чинного законодавства.

Відповідно до постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування", від 26.03.1991 "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність" Кабінет Міністрів України 05.11.1991 прийняв постанову №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю», якою затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), та установлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 №2471-ХІІ "Про право власності на окремі види майна" набуття права власності на об`єкти, що перебувають на державному обліку як пам`ятки історії та культури можливо лише з відповідного дозволу спеціально уповноваженими державними органами охорони пам`яток історії та культури (Мінкультури, Мінінвестбудом і Головархівом України).

Порядок безоплатної передачі об`єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, об`єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності (далі - органів, уповноважених управляти державним майном), Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій визначає Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482 ( далі Положення №1482).

Згідно пунктів 4, 8, 10 та 11 Положення №1482 передача об`єктів права державної власності здійснюється за рішенням, зокрема, органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном і Фондом державного майна - щодо об`єктів, визначених підпунктами "б" і "е" пункту 2 цього Положення. Передача об`єктів права державної власності здійснюється комісією з питань передачі об`єктів. Передача майна здійснюється в місячний термін з дня прийняття рішення про передачу. Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими особами. Органи, до сфери управління яких передано майно, у двотижневий термін з дня підписання акта приймання-передачі зобов`язані повідомити про це відповідні державні органи.

Також відповідно до порядку, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980 №285 "Про порядок передачі підприємств, об`єднань, організацій, установ, будинків та споруд" - передача майна у комунальну власність передбачала обов`язкове погодження такої передачі з відповідним міністерством, державним комітетом і відомством УРСР, а також Держпланом УРСР і Міністерством фінансів УРСР та органом уповноваженим управляти державним майном.

Проте в Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) згідно Постанови №311 об`єкти пам`ятників архітектури взагалі відсутні, в тому числі і пам`ятка архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2), що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів .

Також в Переліку загальнодержавного майна, яке передається до комунальної власності Чернігівської області, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 1992 року №577 «Про передачу майна, яке перебуває у загальнодержавній власності, до комунальної власності областей та м. Севастополя» також відсутні об`єкти пам`ятників архітектури, в тому числі і пам`ятка архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2), що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів.

Як випливає з матеріалів справи вперше пам`ятка архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2), що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів включена до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області рішенням вісімнадцятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 26.06.2019 №59-18/VII.

Рішенням двадцять третьої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 22.05.2020 № 87-23/VII «Про затвердження Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області» пам`ятка архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2), що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів повторно включена до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

Чернігівська обласна рада вважає, що зазначену пам`ятку архітектури безпідставно включено до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та вважає, що Перелік об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області не є правовстановлюючим документом згідно вимог чинного законодавства України, а отже прокуратурою не надано суду достатніх доказів на підтвердження належності спірного об`єкта до спільної власності територіальних громад області.

Відповідно до статті 17 Закону України від 08.06.2000 №1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі Закон №1805-III, у редакції станом на момент включення об`єкта до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області) пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом. У документі, який посвідчує право власності на пам`ятку, обов`язково вказуються категорія пам`ятки, дата і номер рішення про її державну реєстрацію.

Згідно з частинами 1-2 статті 18 Закону №1805-III об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Пам`ятка національного значення, що перебуває у державній чи комунальній власності і потребує спеціального режиму охорони, може надаватися у користування за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Особі, яка набула права володіння, користування чи управління пам`яткою, за винятком наймача державної або комунальної квартири (будинку), забороняється передавати цю пам`ятку у володіння, користування чи управління іншій особі без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:

- центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;

- орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;

- обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;

виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частинами 1-2 статті 5 Закону України від 21.09.2006 №185-V "Про управління об`єктами державної власності" (далі - Закон № 185-V, у редакції, чинній на дату прийняття рішення Чернігівської облради від 26.06.2019 №59-18/VII) Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам управління, визначеним цим Законом.

Здійснюючи управління об`єктами державної власності, Кабінет Міністрів України, зокрема приймає рішення про передачу відповідно до закону об`єктів державної власності в комунальну власність, дає згоду на передачу об`єктів з комунальної в державну власність.

Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 6 Закону №185-V уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань, зокрема погоджують передачу об`єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук, а також передачу об`єктів комунальної власності в державну власність; у випадках, передбачених законодавством, приймають рішення про передачу об`єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук.

Відповідно до статей 4 та 7 Закону України від 03.03.1998 №147/98-ВР «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» (далі - Закон №147/98-ВР; у редакції, чинній станом на дату прийняття рішення Чернігівської облради від 26.06.2019 №59-18/VII) передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням, зокрема, Кабінету Міністрів України Кабінету, погоджуються з органом охорони культурної спадщини - щодо передачі об`єктів культурної спадщини, які є пам`ятками. Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.

Згідно зі статтею 327 ЦК України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР, у редакції, чинній станом на дату прийняття рішення Чернігівської облради від 26.06.2019 №59-18/VII) право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Частинами 2 та 5 статті 60 Закону №280/97-ВР передбачено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

У постанові від 24.10.2024 у справі №620/14361/23 за схожих обставин Верховний Суд зазначив:

« 51. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси громад області (обласні ради), уповноважені здійснювати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження саме об`єктами комунальної власності. Порядок набуття права комунальної власності на об`єкти, що перебували у державні власності, з урахуванням правового статусу такого об`єкта як пам`ятки архітектури національного значення, визначається сукупністю законодавчих актів, а саме законами № 147/98-ВР, № 185-V, №1805-III та № 280/97-ВР, зі змісту яких вбачається, що належною правовою підставою для передачі об`єкта державної до комунальної власності є рішення уповноваженого органу за погодженням у встановленому порядку з органом охорони культурної спадщини, а також акт приймання-передачі за підписом відповідних уповноважених органів. При цьому норми законодавства не містять положень про те, що ініціатором такої передачі зобов`язаний бути орган місцевого самоврядування».

Суд зауважує, що матеріали справи не містять інших належних та допустимих доказів на підтвердження того, що пам`ятка архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2), що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів передана з державної власності у комунальну власність області та належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

Щодо рішення Чернігівської обласної ради від 26.06.2019 №59-18/VII "Про включення пам`яток архітектури до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл селищ, міст Чернігівської області" та рішення двадцять третьої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 22.05.2020 № 87-23/VII суд зазначає таке.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 15.10.2019 у справі №911/3749/17, від 22.01.2020 у справі №910/1809/18 та від 01.02.2020 у справі № 922/614/19 рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване.

Крім того за правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 та від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, оскільки повноваження органів влади є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади … здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що орган прокуратури не надав суду належних, допустимих та переконливих доказів того, що пам`ятка архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2), що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

У цій справі суд встановив відсутність рішення про передачу пам`ятки архітектури з державної у комунальну власність, а отже зазначена пам`ятка архітектури безпідставно включена до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області на підставі рішення Чернігівської обласної ради від 26.06.2019 №59-18/VII та рішення двадцять третьої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 22.05.2020 № 87-23/VII.

За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що пам`ятка архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2), що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів не належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, а з огляду на системний аналіз норм чинного законодавства України вказана пам`ятка архітектури належить до державної власності.

Жодна норма чинного законодавства України не зобов`язує орган місцевого самоврядування здійснювати оформлення правовстановлюючих документів та права власності на об`єкт державної власності.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності Чернігівської обласної ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2), що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів, а отже і відсутній обов`язок вживати заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури місцевого значення «Церква Михайла та Федора» (охоронний №13-Чг/2), що знаходиться за адресою: вул. Г. Полуботка, 40, м. Чернігів.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Правові підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури (вул. Шевченка, буд. 1, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114).

Відповідач: Чернігівська обласна рада (пр-т. Миру, буд. 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 25618741).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації (пр-т. Миру, 21-А, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 02498626).

Суддя В.В. Падій