Ухвала

від 23.01.2025 по справі 757/57058/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/57058/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/992/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні №12024000000001934 від 20.09.2024 - прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника власників майна ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року відмовлено узадоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024000000001934 від 20.09.2024.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: на жорсткий диск «apacer» №142122505834, який належить ТОВ «АГРОКОМ НОВА ВОДОЛАГА», ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ЛІГА ТРЕЙД», ТОВ «АГРОЛІГА-ТРЕЙД», вилучений 26.11.2024 за результатами проведення слідчої дії обшуку за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Нова Водолага, вул. Кропивницька, буд. 14.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що вказана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою.

Апелянт вказує на те, щомотиви незастосування вказаного запобіжного заходу у вигляді арешту на майно, а саме на електронний носій інформації, слідчим суддею зводились до відсутності підстав у слідчого вилучати електронні носії інформації на підставі відповідної ухвали слідчого судді про проведення обшуку, відповідно до якої було надано дозвіл на вилучення інформації, що міститься на відповідних електронних носіях.

При цьому, слідчим суддею при розгляді клопотання про арешт майна не враховано, що дозвіл на проведення обшуку слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва надано на приміщення, де знаходився представник суб`єкта господарювання, відомості щодо якого містяться у матеріалах, та законність господарських операцій якого є предметом досудового розслідування.

Проведеними оглядами вилученої техніки зафіксовано наявність необхідності подолання логічного захисту. Одночасно з цим, наявні підстави вважати, що на відповідному електронному носії містяться документальні відомості щодо придбання та продажу продукції юридичними особами, які необхідні для подальшого проведення слідчих дій та забезпечення проведення судових експертиз.

Окрім того, слідчу дію обшук проведено у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України, за її результатом складено протокол та опис вилученого майна.

Також апелянт зазначає, що слідчий суддя фактично повністю проігнорував докази, викладені у клопотанні про накладення арешту на майно, та взагалі не дослідив будь-які обставини, підтверджуючі наявність у вилученого майна ознак речового доказу, а також факт приховування та знищення речових доказів у разі не застосування щодо них відповідного заходу забезпечення кримінального провадження.

При цьому, прокурором при зверненні до суду з клопотанням враховано вимоги ч. 2 ст. 171 КПК України, а також дотримано порядок звернення до суду з відповідним клопотанням, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.

У клопотанні про накладення арешту на майно наголошено на тому, що є достатні підстави вважати, що вилучене майно містить інформацію, яка має доказове значення, зберегло на собі сліди злочину, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому мають доказове значення, а незастосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження спричинить її знищення з метою уникнення відповідальності причетних осіб.

Представником ТОВ «АГРОКОМ НОВА ВОДОЛАГА», ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ЛІГА ТРЕЙД», ТОВ «АГРОЛІГА-ТРЕЙД» - адвокатом ОСОБА_8 , подано заперечення на зазначену апеляційну скаргу прокурора, в яких останній просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без зміни.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити, з наведених в ній підстав, пояснення представника власників майна, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги прокурора та вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора та заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001934 від 20.09.2024, за фактом заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах шляхом здійснення експортних операцій, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Встановлено, що службові особи ТОВ «Агроком Нова Водолага» (код ЄДРПОУ 33001687) у період з 01.01.2023 до теперішнього часу проводили операції по формуванню схемного податкового «кредиту» на користь ТОВ «АГРОЛІГА-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42349321) шляхом надання останнім удаваних послуг з переробки товарно-матеріальних цінностей. В той же час, виготовлену продукцію (олія соняшникова та шрот соняшниковий) службові особи ТОВ «Агроком Нова Водолага» та ТОВ «АГРОЛІГА-ТРЕЙД» реалізовували за готівкові кошти без відповідної реєстрації податкових накладних у системі ЄРПН та без відображення в податковому та бухгалтерському обліках на користь ряду суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками «ризиковості» та «транзитності», зокрема: ТОВ «Севтес» (код ЄДРПОУ 44442707), ТОВ «Хуріканс Форс» (код ЄДРПОУ 44585465) та ТОВ «Мілістан Агро» (код ЄДРПОУ 42833059).

Встановлено, що ТОВ «Агроком Нова Водолага» та ТОВ «АГРОЛІГА-ТРЕЙД» є пов`язаними між собою структурами, оскільки мають спільних бенефіціарних власників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , менеджмент та місцезнаходження.

В подальшому, службові особи ТОВ «Севтес», ТОВ «Хуріканс Форс» та ТОВ «Мілістан Агро» та ряду інших суб`єктів підприємницької діяльності під час митного оформлення сільськогосподарської продукції в митному режимі «експорт» подали до митних органів України сертифікати походження продукції (соняшникова олія) від ТОВ «Агроком Нова Водолага». Вказане підтверджуються висновками аналітичного дослідження Державної податкової служби №841/5/99-00-08-01-03-05 від 25.01.2024.

За отриманим даними, діяльність службових осіб ТОВ «Агроком Нова Водолага» та ТОВ «АГРОЛІГА-ТРЕЙД» шляхом не відображення у податковому та бухгалтерському обліках ряду господарських операцій з реалізації товарно-матеріальних цінностей дозволило ухилитись від сплати загально обов`язкових платежів на загальну суму 76 млн. грн. та протиправно отримати бюджетні кошти шляхом відшкодуванням ПДВ за період з 01.01.2023 до теперішнього часу у розмірі 235 млн. грн.

Так, службові особи ТОВ «Агроком Нова Водолага» та ТОВ «АГРОЛІГА-ТРЕЙД» ухилились від сплати обов`язкових платежів, в подальшому на підставі фіктивно сформованих документів заволоділи коштами державного бюджету внаслідок відшкодування протиправного сформованого ПДВ та легалізували його шляхом здійснення експортних операцій.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_11 відповідно до своєї рольової участі в підприємстві визначає, формулює, планує, здійснює та координує всі види діяльності групи компаній, окрім того фактично очолює виробничі процеси і контролює результати діяльності групи компаній та здійснювала безпосередню комунікацію з невстановленими на теперішній час представниками т.зв. «конвертаційних центрів», які надали послуги з незаконного експорту продукції, яка фактично була виготовлена на виробничих потужностях ТОВ «Агроком Нова Водолага» без відповідних відображень у бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Також, ОСОБА_12 відповідно до своєї рольової участі в підприємстві приймала участь в організації управлінського обліку результатів господарсько-фінансової діяльності групи компаній, а також фінансових, розрахункових і кредитних операцій підприємств.

Вказана група осіб, діє за попередньою змовою, переслідуючи виключно спільний корисливий умисел, зокрема участь у тендерних закупівлях, штучного завищення від ринкової вартості послуг постачальника електричної енергії, в подальшому проведення обготівкування коштів та розподілу грошових коштів отриманих внаслідок вчинення вказаних дій.

26.11.2024 відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/49789/24-к від 31 жовтня 2024 року проведено санкціонований обшук приміщень за місцем здійснення підприємницької діяльності групи компаній «Агроліги», зокрема: ТОВ «АГРОКОМ НОВА ВОДОЛАГА» (код ЄДРПОУ 33001687), ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ЛІГА ТРЕЙД», код ЄДРПОУ: 43616554, ТОВ «АГРОЛІГА-ТРЕЙД» за адресою: Харківська обл., Харківський р., смт. Нова Водолага, вул. Кропивницька, буд. 14 за результатом якого виявлено та вилучено жорсткий диск «apacer» №142122505834 який знаходився у комп`ютері у приміщенні вагової, оскільки огляд його був пов`язаний з подоланням логічного захисту та добровільно надати до огляду представники вказаний комп`ютер відмовились у зв?язку з чим прийнятті необхідні міри пов?язані із вилученням вказаного жорсткого диска, для подальшого огляду його із залученням спеціалістів.

У зв`язку з вищевикладеним постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НПУ ОСОБА_13 вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

04.12.2024 прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12024000000001934, яке вилучене в ході проведення санкціонованого обшуку приміщень за місцем здійснення підприємницької діяльності групи компаній «Агроліги», зокрема: ТОВ «АГРОКОМ НОВА ВОДОЛАГА» (код ЄДРПОУ 33001687), ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ЛІГА ТРЕЙД», код ЄДРПОУ: 43616554, ТОВ «АГРОЛІГА-ТРЕЙД» за адресою: Харківська обл., Харківський р., смт. Нова Водолага, вул. Кропивницька, буд. 14, за результатом якого виявлено та вилучено жорсткий диск «apacer» №142122505834.

На обґрунтування вимог даного клопотання прокурор вказав на те, щоз метою збереження речових доказів та попередження подальшого їх відчуження на користь третіх осіб або приховування, виникла необхідність в арешті майна.

Накладення арешту на зазначене майно, із зазначеними заборонами, забезпечить належне збереження речових доказів та недопущення пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

19.12.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відмовлено узадоволенні вказаного клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024000000001934 від 20.09.2024.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя врахував, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, прокурором не доведено, що в арешті є потреба, оскільки відсутні докази того, що вилучене майно, на яке просять накласти арешт, є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення та відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а також те, що матеріалами клопотання не підтверджено та прокурором не доведено, що дане майно містить відомості, які можуть слугувати доказами у розслідуваному кримінальному провадженні або мають відношення до нього та необхідності у застосуванні заходу забезпечення як арешт майна, а тому слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

З такими висновками погоджується й колегія суддів у зв`язку з наступним.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався в повній мірі зазначених вимог закону та ухвалив рішення з дотриманням вимог КПК України.

Колегією суддів встановлено, що з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було досліджено матеріали справи, вислухано доводи прокурора, позицію представника власників майна, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК Українислідчий суддя відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Кримінальний процесуальний кодекс Українивимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання прокурора про накладення арешту повинно відповідати вимогам статті 171 КПК України, то слідчий повинен неухильно їх дотримуватися. Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні прокурора повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, зокрема наявність факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, в межах кримінального провадження № 12024000000001934 від 20.09.2024. Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, виходячи з наданих органом досудового розслідування матеріалів, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.

Колегія суддів звертає увагу на те, що не встановлено яким саме критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, відповідає жорсткий диск «apacer» №142122505834, а також, не вбачається зв`язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні, та майном, на яке ставиться питання про накладення арешту, з метою збереження речових доказів.

Відтак, сам по собі факт наявності постанови про визнання вказаного майна речовим доказом не є ключовим фактором, адже якщо виходити з структурного змісту норми ч. 3 ст. 170 КПК України, то слідує, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно з даних підстав, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 указаного Кодексу, при цьому висновки слідчого судді не залежать від наявності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом.

Більш того, колегією суддів, під час апеляційного розгляду, встановлено, що постанова слідчого про визнання речовими доказами від 26.12.2024 /а.с. 96-99/, яка долучена до клопотання на обґрунтування його вимог, не містить посилання на конкретні критерії, визначені статтею 98 КПК України, що стосується жорсткого диску «apacer» №142122505834.

Крім того, колегія суддів бере до уваги, те що, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2024 року про надання дозволу на проведення обшуку, надано дозвіл в тому числі на відшукання мобільних телефонів, сім - карток, комп`ютерної техніки (ноутбуки, нетбуки, планшети, моноблоки, системні блоки), стаціонарних жорстких дисків комп`ютерної техніки, з`ємних жорстких дисків, з`ємних носіїв інформації (флеш-накопичувачі, картки пам`яті усіх форматів, оптичні диски), з можливістю вилучення з них інформації щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

При цьому відповідно до змісту протоколу обшуку від 26.11.2024 /а.с. 90-94/, вбачається, що у ході обшуку виявлено в приміщенні вагової комп`ютер, доступ до якого був обмежений, у зв`язку з чим було вилучено накопичувач SSD. Проте відповідно до опису, який є додатком до протоколу обшуку від 26.11.2024 /а.с. 95/, вбачається, що в приміщенні вагової виявлено та вилучено жорсткий диск «apacer» №142122505834, що не відповідає змісту протоколу обшуку.

Колегія суддів наголошує на тому, що наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою збереження речових доказів. Однак, з урахуванням обставин встановлених слідчим суддею під час розгляду клопотання про арешт майна та під час перевірки оскаржуваного рішення за результатом вказаного розгляду, колегією суддів не встановлено таких доказів, які були б беззаперечні та давали суду впевненість у тому, що не настануть негативні наслідки, як для кримінального провадження, так і для особи на майно якої ставиться питання про його арешт.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що в оскаржуваній ухвалі слідчого судді детально проаналізовано, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, що стороною обвинувачення не доведено необхідність накладення арешту.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні, щодо вищевказаного майна.

При цьому, іншої мети накладення арешту на майно прокурором не доведено та слідчим суддею не встановлено.

Відтак, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.

Отже, клопотання прокурора не містить за своїм змістом правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні.

З огляду на зазначене, вказані в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються викладеним.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, з викладеними у ній доводами - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4