Постанова

від 10.02.2025 по справі 520/11163/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 р. Справа № 520/11163/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Курилівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 р. (ухвалене суддею Тітовим О.М.) по справі № 520/11163/24

за позовом Фермерського господарства "ВІП"

до Курилівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області

про визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «ВІП» звернулося до суду з адміністративним позовом до Курилівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, в якому просило визнати протиправними та скасувати Розпорядження № 251 від 25.10.2023 р. та № 253 від 25.10.2023 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першоїінстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішенняХарківського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенніпозову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а самевимог: Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України»; Податкового кодексу України; Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що Фермерське господарство «ВІП» звернулося до відповідача з заявами, в яких просили розглянути заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, визнати непридатними для використання, у зв`язку з потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами земельні ділянки державної та комунальної власності та встановити податкову пільгу зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної власності.

За результатами розгляду вищевказаних заяв відповідачем винесені розпорядження від 29.09.2023 р. № 227, № 227/1 про застосування передбачених Податковим кодексом України пільг з 01.01.2023 р. до 31.12.2023 р.

25.10.2023 р. розпорядженнями Курилівської сільської військової адміністрацією Куп`янскьго району Харківської області № 251, № 253 внесено зміни до розпоряджень № 227, № 227/1 від 29.09.2023 р. та застосовано початок періоду надання податкових пільг «з 01.09.2023 р. замість з 01.01.2023 р.».

Позивач звернувся до відповідача із зверненням № 7/11-2023 від 07.11.2023 р. про скасування розпоряджень № 251, № 253, за результатами розгляду яких листом Курилівської сільської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області № В-92 від 22.11.2023 р., в якому повідомлено, що відбудеться нарада під головуванням заступника начальника обласної військової адміністрації з питань реалізації Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», оскільки сільська рада звернулася за роз`ясненням стосовно вказаного питання. Також зазначено, що після отримання роз`яснення Департаментом агропромислового розвитку терміново буде надана відповідь.

Не погоджуючись із розпорядженнями відповідача № 251, № 253, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані розпорядження необґрунтовані, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 ст. 30 ПК України.

Згідно із п. 30.5 ст. 30 ПК України, податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно цим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 288.8 ст. 288 ПК України, у частині земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Згідно із п. 292-1 ст. 292-1 ПК України, для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником податку заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Відповідно до п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПК України, не дозволяється сільським, селищним, міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів. Дія абзацу першого цього підпункту не поширюється на прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (з обов`язковим зазначенням кадастрових номерів таких земельних ділянок), а також про внесення змін до таких рішень. Рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами повинні прийматися на кожний календарний рік окремо, за умови наявності відповідних заяв платників податків, та на період не більше ніж до кінця поточного календарного року.

Згідно із п.п. 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 ПК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів належать надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, протягом 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення з обов`язковим зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, щодо яких прийнято відповідне рішення.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами.

Рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами приймаються за умови наявності відповідних заяв платників податків.

Інших умов та підстав для прийняття рішення відповідного органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, окрім як на підставі заяви платника податків про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами (за умови розташування земельної ділянки на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією) чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про протимінну діяльність в Україні», об`єктами протимінної діяльності є, зокрема імовірно забруднені та забруднені вибухонебезпечними предметами території, акваторії та об`єкти інфраструктури.

Згідно із п.п. «і» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державний земельний кадастр» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах): відомості про землі, забруднені вибухонебезпечними предметами внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії, та бойових дій під час дії воєнного стану: назва; площа; контури земель з координатами їх поворотних точок та довжиною; дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності та дата визнання земельних ділянок придатними для користування.

Тобто, забрудненими вибухонебезпечними предметами внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії, та бойових дій під час дії воєнного стану визнаються землі після їх обстеження операторами протимінної діяльності. Саме після проведення такого обстеження інформація про відповідні землі має відображатися у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до п. 69.16 п. 16 Розділу Х ПК України, період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.

Таким чином, Податковий кодекс України розмежовує поняття забрудненої земельної ділянки та потенційно забрудненої земельної ділянки, та відмежовує їх у часі.

Потенційно забрудненою вважається ділянка, щодо якої не було проведено обстеження, проте прийнято рішення про надання пільг, тобто, такий статус надається саме рішенням сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків до проведення обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності.

Статус потенційно забрудненої земельної ділянки закінчується, відповідно до положень Податкового кодексу України, датою скасування відповідного рішення, або датою початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності (зокрема з метою визнання її забрудненою вибухонебезпечними предметами внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії, та бойових дій під час дії воєнного стану та внесення відповідних даних до ДЗК) чи визнання земельної ділянки придатною для використання.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку внесення даних до Державного земельного кадастру про визнання земельної ділянки потенційно забрудненою.

Крім того, відповідно до вимог п. 288.8 ст. 288 ПК України, на підставі заяви платника податків про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами орган місцевого самоврядування, військова адміністрація та військово-цивільна адміністрація своїм рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів фактично визнає, що такі земельні ділянки є потенційно забрудненими до проведення обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, що не вимагає внесення будь-яких відомостей до Державного земельного кадастру (ДЗК).

Судовим розглядом встановлено, що позивач володіє на праві оренди земельними ділянками, які знаходяться на території Курилівської сільської територіальної громади Куп`янського району Харківської області, яка з 24.02.2022 р. по 26.02.2022 р. знаходилися на території активних бойових дій, перебувала у повній тимчасовій окупації (з 27.02.2022 р. по 08.09.2022 р.), з 08.09.2022 р. по 01.07.2023 р. на території можливих бойових дій, з 01.07.2023 р. на території активних бойових дії, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, що підтверджується Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 р. «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (з урахуванням змін і доповнень, зокрема, внесених відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 19 від 25.01.2024 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2024 р. за № 144/41489 «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»).

Таким чином, землі Курилівської сільської територіальної громади, а саме, с. Сенькове, перебували на територіях активних бойових дій, тривалий час - у тимчасовій окупації та перебувають на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси та вказані земельні ділянки у період з 01.01.2023 р. по 31.08.2023 р. не обстежувалися операторами протимінної діяльності, які б могли надати висновок про можливість їх використання у такий період.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувані розпорядження відповідача № 251 та № 253 від 25.10.2023 р. необґрунтовані, у зв`язку з чим підлягають скасуванню, оскільки суперечать у Наказу № 309 від 22.12.2022 р., а також п. 288.8 ст. 288 та п. 292-1.1 ст. 292-1 Податкового кодексу України, якими прямо встановлено, що для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справіРуїс Торіха проти Іспанії(RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 77, 243, 308, 315,316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Курилівської сільської військової адміністраціі Куп`янського району Харківської області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 р. по справі № 520/11163/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін