Постанова

від 10.02.2025 по справі 560/13508/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/13508/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

10 лютого 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Хмельницькій області , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Служба судової охорони, Державна судова адміністрація України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 14.11.2024 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з заявою, в якій просив змінити спосіб та порядок виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі № 560/13508/22, шляхом проведення Державною казначейською службою України безспірного списання недорахованої ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000 грн на місяць, починаючи з 24.02.2022, яка становить - 383160,14 грн. з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у задоволені заяви відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву у повному обсязі.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відтак, поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту.

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.

При цьому, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Так, в обґрунтування поданої заяви державний виконавець вказує, що на даний час прийняте у даній справі рішення не виконане у повному обсязі, зокрема розмір невиплаченої додаткової винагороди становить - 383 160,14 грн. З огляду на що, вважає наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду на проведення Державною казначейською службою України безспірного списання недорахованої ОСОБА_1 додаткової винагороди з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».

Суд, проаналізувавши наявні матеріали справи, обґрунтування поданої заяви дійшов висновку, що в розумінні ч. 3 ст. 378 КАС України заявник не надав доказів неможливості виконання судового рішення, оскільки виплата буде здійснена після надходження відповідного фінансування з Державного бюджету України, в порядку черговості набрання рішенням законної сили.

З огляду на що, слід відмітити, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідно фінансування не може вважатися невиконанням рішення за відсутності поважних причин.

Таким чином з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що Територіальним управлінням Служби судової охорони у Хмельницькій області в межах наданих повноважень вжито усіх можливих заходів для виконання даного рішення суду, зокрема нараховано заборгованість стягувачу у розмірі 383 160,14 грн.

При цьому, суд зауважує, що приписи ст. 378 КАС України передбачають зміну чи встановлення порядку чи способу виконання рішення, яке було ухвалено судом у справі, а саме резолютивної частини рішення, яке містить висновки суду по суті позовних вимог, у зв`язку з чим, суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.

Натомість, обставини викладені у заяві не обґрунтовують доцільність і необхідність зміни способу та порядку виконання рішення суду.

Як вже відмічалося, частина судового рішення по справі №560/13508/22 виконана, а інша буде виконана в порядку черговості в межах наявних бюджетних призначень відповідача.

Невиконання відповідачем судового зобов`язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень в розумінні ч. 3 ст. 378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.