Постанова

від 04.02.2025 по справі 560/7869/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/7869/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

04 лютого 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

представника позивача: Кривовяза Н.О.,

представника відповідача: Варава В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю"Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2024 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (відповідача), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.04.2024 № 00/9981/0406 та №00/10020/0406, якими нараховані штрафні санкції в сумі 33 767,17 грн та 1 701 787,40 грн відповідно.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 28.10.2024 позов задовольнив частково. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 26.04.2024 №00/10020/0406 та від 26.04.2024 № 00/9981/0406 в частині штрафних санкцій в сумі 1045610,10 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Судове рішення мотивоване тим, що податковим повідомленням-рішенням від 26.04.2024 №00/10020/0406 та податковим повідомленням-рішенням від 26.04.2024 № 00/9981/0406 (в частині штрафних санкцій за період з 12.03.2018 по 21.05.2020 у зв`язку зі сплатою частини прибутку період з 20.02.2018 по 12.05.2020 21.05.2020) до позивача безпідставно застосована відповідальність, встановлена статтею 124 ПК України, за порушення термінів сплати зобов`язання, яке на момент його виникнення (до 23.05.2020) не мало статусу податкового платежу. На час складення та подання позивачем розрахунків частини чистого прибутку, що підлягають сплаті до державного бюджету, за 3 квартали 2020 року, 2020 рік та за 3 квартали 2021 року та настання граничного строку сплати визначених цими розрахунками податкових зобов`язань були чинними положення законодавства, які передбачали, що з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не будуть застосовуватися санкції порушення строків сплати грошового зобов`язання.

Вважає, що неправомірна бездіяльність відповідача щодо виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі №560/7032/22, від 13.10.2022 у справі №560/8369/22, від 02.05.2023 у справі №11480/22 та внесення відповідних змін до інтегрованої картки платника податку після 23.05.2020 не вплинула ані на розмір сплачених позивачем платежів з частини чистого прибутку за 2021 рік, І квартал 2022 року, І півріччя 2022 року і три квартали 2022 року, граничний термін сплати яких припадає на період з 01.03.2022 по 01.11.2022, інформацію про які внесена до інтегрованої картки, ані на кількість днів затримки їх сплати. Тому, податкове повідомлення рішення від 26.04.2024 № 00/9981/0406 в частині визначення штрафних санкцій у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового в частині боргу з частини чистого прибутку за 2021 рік, І квартал 2022 року, І півріччя 2022 року і три квартали 2022 року в загальному розмірі 656177,30 грн, відповідає вимогам ПК України. Також, під час судового розгляду цієї справи відповідач не довів правомірність податкових повідомлень-рішень від 26.04.2024 №00/10020/0406 та від 26.04.2024 № 00/9981/0406 в частині штрафних санкцій в сумі 1045610,10 грн, тому, позовні вимоги в цій частині підлягали задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що порушення, що встановленні актом камеральної перевірки, не охоплюються виключеннями, передбаченими підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, за вчинення яких платники податків звільняються від відповідальності.

Також зазначає, що до Головного управління ДПС у Хмельницькій області від ТОВ "НТК "ЗТМ" не надходили заява та документи (копії документів), інформації, підтверджуючої відсутність можливості виконання податкових обов`язків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником обов`язків» щодо сплати узгоджених сум по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) за 2022 рік та 2023 рік.

Звертає увагу, що з 27.05.2022 року поновлена відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Податковим кодексом України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України, що звільняють від фінансової відповідальності.

На думку відповідача, приймаючи оскаржуване рішення, судом порушено процесуальні норми щодо повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі, та щодо надання оцінки всім доказам та аргументам учасників справи, чим порушено норми ч.3 ст.2 та ст.242 КАС України.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що у цій справі, як у взаємозв`язку, так і окремо, кожне порушення, допущене контролюючим органом призвело до прийняття неправомірних повідомлень-рішень від 26.04.2024 № 00/9981/0406 та №00/10020/0406. Зокрема, частина чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету за 2021 рік від 01.03.2022 (розрахунок №943600412) становить 1 928 797,00 грн., і відповідно контролюючий орган за цим розрахунком нарахував 192 879,70 грн штрафних. При зарахуванні в рахунок погашення боргу з частини чистого прибутку в період з 23.05.2020 1 285 595,52 грн, за розрахунком №943600412 штрафні становили б 64 320,15 грн. Також суд першої інстанції не надав оцінку та не взяв до уваги, що штрафна у сумі 11 891,00 грн нарахована не на сплату скаржником грошового зобов`язання, а на зарахування за цим же розрахунком №943600412 від 31.05.2023 в погашення боргу скасованої контролюючим органом самостійно пені. В матеріалах справи є лист № 516 від 04.04.2023 ТОВ «НТК «ЗТМ» та роздруківка з Електронного кабінету платника податків по частині чистого прибутку за 2023 рік.

Вважає також, що відповідач не мав законних підстав нараховувати штрафні санкції за період з 12.03.2020 по 01.07.2023, оскільки пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України унормовано, що за порушення податкового законодавства, вчиненні протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються. Дія карантину та обмеження щодо застосуванням штрафних санкції під час карантину, закінчились 01.07.2023. Вважає також, що відповідач порушив вимоги пункту 1-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в редакції Закону №466-1Х, яка набрала чинності з 23.05.2020.

Крім того, вказує, що в рішенні суду першої інстанції досліджено численні порушення, допущені контролюючим органом: неправомірна бездіяльність відповідача щодо виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2022у справі №560/7032/22, від 13.10.2022 у справі №560/8369/22, від 02.05.2023у справі №11480/22 та не внесення відповідних змін до інтегрованої картки платника податку після 23.05.2020. Разом з тим судом першої інстанції залишено поза увагою, що контролюючий орган неправомірно за результатом списання пені і її зарахування в сплату боргу нарахував штрафну; зарахував платежі в 2022-2023 роках в сплату частини чистого прибутку в період до 23.05.2020.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача представник відповідача погоджується із судом першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, та вважає, що судом першої інстанції воно прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому не підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача та відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги опонента та просили суд залишити її без задоволення, підтримали доводи своїх апеляційних скарг та просили їх задовольнити.

Згідно з положеннями ч. 3ст. 308 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведена камеральна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" (далі Позивач) щодо порушення термінів сплати (перерахування) податкових зобов`язань по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) згідно податкового повідомлення- рішення форми «Р» №0002402200 від 20.02.2018, розрахунків частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за 2017 рік, І квартал 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, І півріччя 2019 року, 2019 рік, І квартал 2020 року, три квартали 2020 року, 2020 рік, три квартали 2021 року, 2021 рік, І квартал 2022 року, І півріччя 2022 року, три квартали 2022 року та «уточнюючого» розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за І півріччя 2020 року.

За результатами перевірки складений акт від 05.04.2024 № 7700/22-01-04-06/23831376, яким зафіксоване встановлене перевіркою порушення позивачем п.57.1 ст.57, п.57.3 ст.57, п.50.1 ст.50 та п.69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02 грудня 2010 року (зі змінами та доповненнями) у зв`язку з порушенням граничних термінів сплати (перерахування) податкових зобов`язань з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), визначених податковим повідомленням-рішенням форми «Р» №0002402200 від 20.02.2018 і розрахунками частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за 2017 рік, І квартал 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, І півріччя 2019 року, 2019 рік, І квартал 2020 року, «уточнюючий» І півріччя 2020 року, три квартали 2020 року, 2020 рік, розрахунками частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за три квартали 2021 року, 2021 рік, І квартал 2022 року, І півріччя 2022 року, три квартали 2022 року на загальну суму 17693217,41 грн.

На підставі акту камеральної перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Ш» №00/9981/0406 від 26.04.2024 про застування до позивача штрафу в сумі 1701787 грн. 40 коп. та №00/10020/0406 від 26.04.2024 про застування до позивача штрафу в сумі 33767 грн. 17 коп.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку (підпункт 37.2 статті 37 ПК України).

За визначенням пунктів 6.1 і 6.2 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Згідно з пунктом 35.3 статті 35 ПК України порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України спірними податковими повідомленнями-рішеннями до позивача застосований штраф за порушення граничних строків сплати узгодженої суми частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), визначених податковим повідомленням-рішенням форми «Р» №0002402200 від 20.02.2018 і розрахунками частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за 2017 рік, І квартал 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, І півріччя 2019 року, 2019 рік, І квартал 2020 року, «уточнюючий» І півріччя 2020 року, три квартали 2020 року, 2020 рік, розрахунками частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за три квартали 2021 року, 2021 рік, І квартал 2022 року, І півріччя 2022 року, три квартали 2022 року на загальну суму 17693217,41 грн.

За визначенням пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Отже, підставою для застосування встановленої пунктом 124.1 статті 124 ПК України відповідальності є вчинення платником податків податкового правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

Статтями 9 та 10 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення зазначених грошових зобов`язань) визначений вичерпний перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів, серед яких відсутній такий вид податку (збору) як "частина чистого прибутку (доходу)".

Податковий борг відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення грошових зобов`язань зі сплати частини чистого прибутку (доходу)) - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов`язання.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення грошових зобов`язань зі сплати частини чистого прибутку (доходу)) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення грошових зобов`язань зі сплати частини чистого прибутку (доходу)) визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Як встановлено судом першої інстанції, до розрахунку штрафних санкцій, застосованих спірним податковими повідомленнями-рішеннями від 26.04.2024 № 00/9981/0406 та №00/10020/0406, відповідач включив штрафні санкції, за порушення строків сплати частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), розмір яких визначених податковим повідомленням-рішенням форми «Р» №0002402200 від 20.02.2018 і розрахунками частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за І квартал 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, І півріччя 2019 року, 2019 рік, І квартал 2020 року, «уточнюючий» І півріччя 2020 року, три квартали 2020 року, сплата яких відбулась у період з серпня 2020 по 2023. Граничний термін сплати цих платежів - 12.03.2018 21.05.2020 (податкове повідомлення-рішення від 26.04.2024 № 00/9981/0406) та 11.03.2020 (податкове повідомлення-рішення від 26.04.2024 №00/10020/0406).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, враховуючи нормативні визначення вищевказаних понять (грошове зобов`язання, податкове зобов`язання), частина чистого прибутку не відносилась до податкових платежів, у розумінні норм ПК України в редакції чинній на момент виникнення грошових зобов`язань позивача зі сплати частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань.

Вказаний платіж не був віднесений ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків, а тому зобов`язання зі сплати частини чистого прибутку не могло вважатися податковим боргом.

Отже, частина чистого прибутку не є податковим платежем, у розумінні норм ПК України. Цей платіж, хоча і є обов`язковим, але не віднесений ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків. Покладення на контролюючі органи повноважень щодо обліку таких платежів не змінює правової природи такого платежу.

Таким чином, частина прибутку (доходу), що сплачується до державного бюджету державними підприємствами", - хоча і є обов`язковим до сплати цими підприємствами, останній не включено до переліку загальнодержавних чи місцевих податків і зборів (обов`язкових платежів), визначеного статями 9 та 10 Податкового кодексу України, а тому вказаний платіж не є податковим платежем.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівняний до податкової декларації Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" № 466-ІХ (далі - Закон № 466-ІХ), яким, зокрема внесені зміни до пункту 46.1 статті 46 ПК України.

Відповідно до пункту 1 розділу II Прикінцеві положення Закону № 466-ІХ, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Офіційне опублікування Закону № 466-ІХ відбулось 22.05.2020.

Слід зазначити, що зміни до пункту 46.1 статті 46 ПК України, на які посилається відповідач, вступили в силу наступного дня після офіційного опублікування Закону № 466-ІХ - а саме, 23.05.2020.

Отже, застосування відповідачем штрафних санкцій, передбачених статтею 124 ПК України, до правовідносин щодо сплати частини прибутку, які виникли до 23.05.2020 і до цієї дати і не мали статусу податкового платежу, є порушенням статті 58 Конституції України.

Разом з тим, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі №560/8369/22, яке набрало законної сили 23.01.2023, встановлений факт відсутності податкового боргу позивача зі сплати частини чистого прибутку до 28.04.2020.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що оскільки податковим повідомленням-рішенням від 26.04.2024 №00/10020/0406 та податковим повідомленням-рішенням від 26.04.2024 № 00/9981/0406 (в частині штрафних санкцій за період з 12.03.2018 по 21.05.2020 у зв`язку зі сплатою частини прибутку період з 20.02.2018 по 12.05.2020 21.05.2020) до позивача безпідставно застосована відповідальність, встановлена статтею 124 ПК України, за порушення термінів сплати зобов`язання, яке на момент його виникнення (до 23.05.2020) не мало статусу податкового платежу.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо податкового повідомлення-рішення від 26.04.2024 № 00/9981/0406 яким нараховані штрафні санкції в розмірі 10 відсотків за порушення граничних строків сплати податкових зобов`язань зі сплати частини прибутку, розмір яких визначений позивачем у поданих розрахунках за 2020 рік, розрахунками частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за три квартали 2021 року, 2021 рік, І квартал 2022 року, І півріччя 2022 року і три квартали 2022 року, колегія суддів враховує наступне.

Так, відповідно до пунктів 112.1 і 112.2 статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Пунктом 112.3 статті 112 ПК України передбачено, що особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року N 533- IX (далі - Закон N 533- IX) з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року N 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року N 591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 52-1.

Положеннями зазначеного пункту 52-1 передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім вичерпного переліку санкцій.

Отже, пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України запроваджений мораторій на застосування штрафних санкцій за податкові правопорушення, вчинені з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Постановою від 27 червня 2023 року N 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Як встановлено судом першої інстанції, за даними перевірки граничний строк сплати позивачем податкового зобов`язання з частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету, визначених у розрахунках за 3 квартали 2020 року від 06.11.2020 №9288982714, за 2020 рік від 26.02.2021 №9372765957, за 3 квартали 2021 року від 09.11.2011 №9336126651, припадає відповідно на 20.11.2020, 12.03.2021 і 20.11.2021 період дії мораторію на застосування штрафних санкцій, запровадженого у зв`язку з введенням карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Зазначені податкові зобов`язання сплачені позивачем протягом серпня 2022 лютого 2023 у таких розмірах:

- на підставі розрахунку частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету за 3 квартали 2020 року від 06.11.2020 №9288982714, яким задекларована до сплати частина чистого прибутку (доходу)/дивіденди на державну частку в сумі 956747,00 грн, граничний термін сплати 19.11.2020; сплачено 11.08.2022 в розмірі 956747,00 із затримкою 77 днів;

- на підставі розрахунку частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету за 2020 рік від 26.02.2021 №9372765957, яким задекларована до сплати частина чистого прибутку (доходу)/дивіденди на державну частку в сумі 1491224,52 грн, граничний термін сплати 11.03.2021; сплачено 14.10.2022 в розмірі 1491224,52 із затримкою 141 день;

- на підставі розрахунку частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету за 3 квартали 2021 року від 09.11.2021 №9336126651, яким задекларована до сплати частина чистого прибутку (доходу)/дивіденди на державну частку в сумі 211663,52 грн, граничний термін сплати 19.11.2021; сплачено 17.02.2023 в розмірі 211663,52 із затримкою 267 днів;

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, в Україні введений воєнний стан, який неодноразово Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що сплата позивачем податкових зобов`язань з частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету за 3 квартали 2020 року, 2020 рік та за 3 квартали 2021 року, які виникли в період дії мораторію на застосування штрафних санкцій, запровадженого у зв`язку з введенням карантину, відбулась в період дії військового стану.

Зокрема, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 3 березня 2022 року N 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон N 2118-IX) підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктами 69.1 і 69.9 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України в редакції Закону N 2118-IX визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Підпункт 69.1 пункту 69 розділу XX "Перехідні положення" ПК України також установлював, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

При цьому, Законом України від 24 березня 2022 року N 2142-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" (далі - Закон N 2142-IX), який набрав чинності 05 квітня 2022 року, у підпункті 69.1 пункту 69 розділу XX "Перехідні положення" ПК України слова "трьох місяців" замінено словами "шести місяців".

В подальшому Законом України від 12 травня 2022 року N 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі - Закон N 2260-IX), який набрав чинності 27 травня 2022 року, підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України викладений в іншій редакції.

Зокрема, цією нормою передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (абзац перший підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України).

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року (абзац третій підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України).

Законом N 2260-IX також викладений у новій редакції підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, відповідно до якої у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, за змістом підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац восьмий підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України в редакції Закону N 2260-IX).

Надаючи правову оцінку правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати грошових зобов`язань зі сплати до державного бюджету частини чистого прибутку за 3 квартали 2020 року, 2020 рік та за 3 квартали 2021 року, які виникли в період дії мораторію на застосування штрафних санкцій, запровадженого у зв`язку з введенням карантину, та сплачені під час військового стану, суд першої інстанції врахував, що до набрання чинності Законом N 2260-IX законодавство не визначало конкретних критеріїв, за якими платники податків визнавалися такими, що не мали можливості виконати передбачені ПК обов`язки щодо сплати грошових зобов`язань.

При цьому, пункт 69 Перехідних положень ПК України не врегульовував на той час жодним чином питання виконання обов`язків, зокрема щодо сплати податкових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав до набрання 7 березня 2022 року чинності Закону від 3 березня 2022 року N 2118-IX. Цим Законом не зупинена дія пункту 52-1 Перехідних положень ПК України.

Отже, з 7 березня 2022 року фактично діяли дві норми, які визначали критерії звільнення від відповідальності за порушення, вчинені на час воєнного стану: пункт 52-1 Перехідних положень ПК України, який передбачав безумовне звільнення від відповідальності у вигляді штрафних санкцій за вчинення порушень протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та пункт 69.1 Перехідних положень ПК України який звільняв від відповідальності за недотримання фактично всіх передбачених податковим законодавством обов`язків тих платників податків, які не мають можливості виконувати свої обов`язки у сфері оподаткування, але виконали їх до спливу шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Зазначене означає, що стосовно правовідносин, які виникли до набуття чинності Закону від 3 березня 2022 року N 2118-IX, дія пункту 52-1 Перехідних положень ПК України продовжувала залишатися актуальною.

Аналогічний правовий висновок сформований Верховним Судом у постанові від 7 лютого 2024 року у справі N 380/7070/23.

З набуттям чинності Законом від 12 травня 2022 року N 2260-IX встановлене підпунктом 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України звільнення від відповідальності стало залежним від доведення у визначеному законодавством порядку можливості або неможливості платником виконання свого обов`язку.

Водночас, Закон від 12 травня 2022 року N 2260-IX не визначив жодних нових окремих правил щодо сплати грошових зобов`язань, граничний термін сплати яких настав до 23 лютого 2022 року. Цим Законом України від 12 травня 2022 року N 2260-IX також не зупинена дія пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України щодо звільнення від відповідальності, як і не виключена така з ПК України.

Тобто, на час складення та подання позивачем розрахунків частини чистого прибутку, що підлягають сплаті до державного бюджету, за 3 квартали 2020 року, 2020 рік та за 3 квартали 2021 року та настання граничного строку сплати визначених цими розрахунками податкових зобов`язань були чинними положення законодавства, які передбачали, що з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не будуть застосовуватися санкції порушення строків сплати грошового зобов`язання.

Закон від 12 травня 2022 року N 2260-IX, офіційно опублікований 26 травня 2022 року, змінюючи правове регулювання відповідальності за податкові правопорушення, зокрема несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, які виникли до 31 січня 2022 року, на відміну від тих зобов`язань, що виникли після 1 лютого 2022 року, не встановив перехідного періоду, для сплати без застосування штрафних санкцій податкових зобов`язань, граничний термін сплати яких припадав на період дії карантину.

Законні очікування платника податків щодо незастосування відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, ґрунтуються на положеннях пункту 52-1 Перехідних положень ПК України. Однак, різне тлумачення викликає правозастосування підпункту 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України, в редакції, яка набула чинності з 27 травня 2022 року, і підлягає застосуванню у спірних правовідносинах. Через відсутність передбаченого законом розумного строку для належного виконання податкового обов`язку на платників податків було покладено майновий тягар, якого в цій ситуації фактично не можна було уникнути.

Слід також зазначити, що вирішуючи питання застосування до позивача відповідальності за порушення граничних строків сплати податкових зобов`язань, які настали під час дії карантину, необхідно враховувати положення підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України, яким встановлена презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Зокрема, пунктом 56.21 статті 56 ПК України передбачено, що у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення ухвалюють на користь платника податків.

Так, у постанові від 7 лютого 2024 року у справі N 380/7070/23 Верховний Суд зазначив, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. До того ж, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Також, у рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року N 1-р/2018 (справа N 1-6/2018) зазначено, що основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.

Таким чином, застосовуючи до спірних правовідносин принцип верховенства права і враховуючи приписи пункту 56.21 статті 56 ПК України суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позивач не може зазнавати негативних наслідків у вигляді відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, граничні строки сплати яких настали в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, сплачених після запровадження військового стану.

Тому, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення від 26.04.2024 № 00/9981/0406 в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 10 відсотків за порушення граничних строків сплати податкових зобов`язань зі сплати частини прибутку, розмір яких визначений позивачем у поданих розрахунках частини чистого прибутку (доходу), за три квартали 2020 року, 2020 рік, три квартали 2021 року.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо податкового повідомлення-рішення від 26.04.2024 № 00/9981/0406 в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 10 відсотків за порушення граничних строків сплати податкових зобов`язань зі сплати частини прибутку, розмір яких визначений позивачем у розрахунках частини чистого прибутку (доходу) за 2021 рік, І квартал 2022 року, І півріччя 2022 року і три квартали 2022 року, поданих в період з 01.03.2022 по 01.11.2022, колегія суддів враховує наступне.

Так, з набранням чинності Законом № 2260 передбачене підпунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України звільнення від відповідальності поставлено в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків податкового обов`язку. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року N 225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 р. за N 967/38303, ( далі Порядок №225), набрав чинності 06.09.2022 року.

За змістом пункту 1 розділу І Порядку №225 до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Згідно з пунктом 3 розділу II Порядку №225 редакції, діючій на час існування спірних правовідносин, до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу за місцем обліку платника заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок.

Платники податків, які не подали у порядку, встановленому пунктами 3 та 4 розділу II, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (пункт 7 розділу II Порядку №225).

Отже, платник податків, у якого відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов`язок із сплати податків і зборів, з 27 травня 2022 року повинен довести обставини неможливості виконання податкового обов`язку шляхом подання відповідної заяви та документів до контролюючого органу відповідно до вимог Порядку № 225.

Як встановлено судом першої інстанції, граничний строк сплати позивачем податкових зобов`язань частини чистого прибутку (доходу) за 2021 рік, І квартал 2022 року, І півріччя 2022 року і три квартали 2022 року припав на період, коли в Україні введений воєнний стан.

За даними перевірки зазначені податкові зобов`язання сплачені позивачем таким чином:

- на підставі розрахунку частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету за 2021 рік від 01.03.2022 №943600412, яким задекларована до сплати частина чистого прибутку (доходу)/дивіденди на державну частку в сумі 1928797,00 грн, граничний термін сплати 01.08.2022; сплачено 17.02.2023 в розмірі 1000000 грн (платіжна інструкція від 17.02.2023 №401) із затримкою 200 днів;

- на підставі розрахунку частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету за І квартал 2022 року від 06.05.2022 №9050919388, яким задекларована до сплати частина чистого прибутку (доходу)/дивіденди на державну частку в сумі 2459499,00 грн, граничний термін сплати 01.08.2022; сплачено 08.06.2023 в розмірі 1000000 грн (платіжна інструкція від 08.06.2023 №1352) із затримкою 311 днів;

- на підставі розрахунку частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету за І півріччя 2022 року від 02.08.2022 №9146297243, яким задекларована до сплати частина чистого прибутку (доходу)/ дивіденди на державну частку в сумі 2004196,00 грн, граничний термін сплати 19.08.2022; сплачено 28.06.2023 в розмірі 1773436,52 грн (платіжна інструкція від 28.06.2023 №1496) із затримкою 313 днів;

- на підставі розрахунку частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету за ІІІ квартали 2022 року від 03.11.2022 №9229663354, яким задекларована до сплати частина чистого прибутку (доходу)/дивіденди на державну частку в сумі 169281,00 грн, граничний термін сплати 21.11.2022; сплачено 24.08.2023 в розмірі 1004794,52 грн (платіжна інструкція від 24.08.2023 №1852) із затримкою 276 днів.

З урахуванням приписів підпункту 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України в редакції Закону N 2118-IX і Закону №2142-ІX у період із 24 лютого 2022 року по 31 липня 2022 року платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податків і зборів у разі здійснення такої сплати до 31 липня 2022 року.

Разом з тим, позивачем не надані докази сплати податкових зобов`язань, які виникли в період з 24 лютого 2022 року по 31 липня 2022 року, до 31 липня 2022 року. Тому, зазначені положення ПК України не поширюються на спірні правовідносини.

Також, позивачем не надані докази відсутності можливості щодо своєчасної сплати частини чистого прибутку за 2021 рік, І квартал 2022 року, І півріччя 2022 року і три квартали 2022 року та докази звернення до відповідача після 27 травня 2022 року з відповідною заявою про відсутність такої можливості.

При цьому, у постанові від 02.04.2024 у справі № 520/18349/23 Верховний Суд зазначив, що та обставина, що Порядок № 225 набрав чинності лише 06 вересня 2022 року, у будь-якому випадку не позбавляє платників податків права довести у визначений спосіб факт неможливості своєчасно виконати свій обов`язок і після указаної дати, указавши в заяві про відповідний період, що прямо передбачає указаний Порядок.

Про відсутність можливості щодо своєчасної сплати частини чистого прибутку за 2021 рік, І квартал 2022 року, І півріччя 2022 року і три квартали 2022 позивач не повідомив не тільки у визначений ПК України строк, а й під час перевірки. Тому, не звільняється від фінансової відповідальності за порушення строків сплати зазначеного грошового зобов`язання.

Згідно з пунктами 31.1 і 31.3 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

З урахуванням приписів абз. 9 підпункту 69.1 підрозділу 10 розд. ХХ "Перехідні положення" ПК України підставою для виникнення податкового боргу в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 ПК України у позивача, який мав можливість (оскільки ним не доведено протилежне) своєчасно, сплачувати узгоджені грошові зобов`язання з частини чистого прибутку за 2021 рік, І квартал 2022 року, І півріччя 2022 року і три квартали 2022 року, є несплата таких грошових зобов`язань включно до 01.08.2022.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій, застосованих податковим повідомленням-рішенням від 26.04.2024 № 00/9981/0406, грошові зобов`язання з частини чистого прибутку за 2021 рік, І квартал 2022 року, І півріччя 2022 року і три квартали 2022 року сплачені позивачем після 01.08.2022 протягом лютого серпня 2023 року.

Водночас встановлено, що позивачем не заперечується, ані кількість днів затримки сплати грошових зобов`язань, ані дати зарахування сплачених коштів, які вплинули на визначення розміру штрафних санкцій.

За даними перевірки грошові зобов`язання з частини чистого прибутку за 2021 рік, І квартал 2022 року, І півріччя 2022 року і три квартали 2022 року сплачені позивачем затримкою понад 30 календарних днів.

Заперечуючи висновки відповідача про порушення позивачем строків сплати зазначених зобов`язань, позивач посилається на встановлені рішеннями Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі №560/7032/22, від 13.10.2022 у справі №560/8369/22, від 02.05.2023 у справі №11480/22, від 13.06.2023 у справі №560/5665/23 факти порушень відповідачем Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 N5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 N 321/35943 (далі - Порядок N 5) під час відображення в інтегрованій картці платника податку сплати позивачем частини чистого прибутку за IV квартал 2021 року та І квартал 2022 року та коштів в сумі 478476,89 грн. Вказує, що ці рішення, якими суд зобов`язав відповідача відповідні зміни до інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" зарахувавши сплачені кошти в рахунок погашення його податкового боргу, що виник з 23.05.2020 , відповідачем не виконані.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в цій частині, колегія суддів враховує.

Відповідно до пункту 1-1 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України (у редакції Закону N 466-IX) стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань здійснюється в порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4, статтями 87 - 101 глави 9 розділу II цього Кодексу.

Тобто, пунктом 1-1 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України врегульований порядок стягнення заборгованості з частини чистого прибутку, який має сплачуватися до Державного бюджету України державними унітарними підприємствами. Натомість, зазначена норма не поширюється на правовідносини щодо призначення та проведення перевірок платників частини чистого прибутку та застосування до таких платників штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати зазначених платежів.

При цьому, згідно з пунктом 46.1 статті 46 ПК України в редакції Закону N 466-IX розрахунки частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом, зокрема, відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Підпунктом 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України на контролюючі органи покладені, зокрема, функції щодо адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

За змістом підпункту 19-1.1.51 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують, зокрема, функції, з контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність.

Як встановлено судом першої інстанції, платіжним дорученням №1154 від 21.07.2022 позивач перерахував кошти в сумі 1000000,00 грн за 4 квартал 2021 року. Зазначені кошти зараховані відповідачем в рахунок погашення податкового боргу по розрахунку частини чистого прибутку №9335042933 від 28.02.2020 в сумі 617768,52 грн та по розрахунку частини чистого прибутку №9101756950 від 12.05.2020 в сумі 382231,48 грн.

Рішенням від 02.05.2023 у справі № 560/11480/22, яке набрало законної сили 18.10.2023, Хмельницький окружний адміністративний суд, визнав протиправними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо зарахування 1000000,00 грн в рахунок погашення податкового боргу з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до розрахунків №9335042933 від 28.02.2020 і №9101756950 від 12.05.2020; та зобов`язав Головне управління ДПС у Хмельницькій області внести зміни до інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" зарахувавши 1000000 грн 00 коп. в рахунок погашення його податкового боргу, що виник з 23.05.2020 і виключити дані з інтегрованої картки платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" про податковий борг з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань за розрахунком з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями" № 9101756950 від 12.05.2020.

Платіжним дорученням № 942 від 24.06.2022 позивач перерахував кошти в сумі 2000000,00 грн, вказавши призначення платежу;140;238331376; частина чистого прибутку за 1 квартал 2022 року. Зазначені кошти відповідач зарахував в погашення податкового боргу за документом: №9079569911 від 27.04.2018, №9244756340 від 08.11.2018, №9311119393 від 28.02.2019, №9167499347 від 31.07.2019, №9335042933 від 28.02.2020, податкового повідомлення - рішення №0002402200 від 20.02.2018.

Рішенням від 13.10.2022 у справі № 560/8369/22, яке набрало законної сили 23.01.2023, Хмельницький окружний адміністративний суд, визнав протиправними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо зарахування 2000000,00 грн для погашення податкового боргу за документом: №9079569911 від 27.04.2018, №9244756340 від 08.11.2018, №9311119393 від 28.02.2019, №9167499347 від 31.07.2019, №9335042933 від 28.02.2020, податкового повідомлення - рішення №0002402200 від 20.02.2018; зобов`язав Головне управління ДПС у Хмельницькій області відкоригувати дані інтегрованої картки платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" зарахувавши 2000000 грн 00 коп. в період з 23.05.2020 і виключити дані з інтегрованих карток платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" про податковий борг з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань за документами: Розрахунків з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями" №9079569911 від 27.04.2018, №9244756340 від 08.11.2018, №9311119393 від 28.02.2019, №9167499347 від 31.07.2019, №9335042933 від 28.02.2020 та податкового повідомлення-рішення №0002402200 від 20.02.2018.

Поряд з цим, рішенням від 31.10.2022 у справі № 560/7032/22, яке набрало законної сили 04.01.2023, Хмельницький окружний адміністративний суд визнав протиправними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо стягнення та зарахування 478 476,89 грн, для погашення податкового боргу за документом: розрахунок частини чистого прибутку (доходу) №9299420469 від 15.02.2018 та податкового повідомлення-рішення №0002402200 від 20.02.2018 і зобов`язав Головне управління ДПС у Хмельницькій області відкоригувати дані інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" зарахувавши 478476,89 грн, в період з 23.05.2020.

Таким чином, загальна сума сплачених позивачем коштів, яку відповідач зобов`язаний зарахувати в рахунок погашення боргу з частини чистого прибутку в період з 23.05.2020, складає 2 478476,89 грн.

На час прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень рішень та розгляду даної справи відповідачем не виконані зазначені рішення суду.

Крім того, суд першої інстанції ухвалою від 11.10.2024 зобов`язав відповідача надати розрахунок штрафних санкцій за період з 01.01.2017 по 30.09.2022 із зазначенням днів затримки з урахуванням рішень Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі №560/7032/22, від 13.10.2022 у справі №560/8369/22, від 02.05.2023 у справі №11480/22, які набрали законної сили.

На виконання ухвали від 11.10.2024 відповідач надав розрахунок штрафних санкцій за період з 01.01.2017 по 30.09.2022, з урахуванням встановленого рішеннями Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі №560/7032/22, від 13.10.2022 у справі №560/8369/22, від 02.05.2023 у справі №11480/22 обов`язку відповідача щодо внесення змін до інтегрованої картки платника податку, відповідно до якого сплата позивачем коштів в загальній сумі 2478776,89 грн, зарахована відповідачем в рахунок сплати позивачем частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями після 23.05.2020 відповідно до «уточнюючого» розрахунку частини чистого прибутку за 1 півріччя 2020, розрахунку частини чистого прибутку за 3 квартали 2020 року та розрахунку частини чистого прибутку за 2020 рік в період з 11.08.2022 по 14.10.2020.

Отже, неправомірна бездіяльність відповідача щодо виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі №560/7032/22, від 13.10.2022 у справі №560/8369/22, від 02.05.2023 у справі №11480/22 та внесення відповідних змін до інтегрованої картки платника податку після 23.05.2020 не вплинула ані на розмір сплачених позивачем платежів з частини чистого прибутку за 2021 рік, І квартал 2022 року, І півріччя 2022 року і три квартали 2022 року, граничний термін сплати яких припадає на період з 01.03.2022 по 01.11.2022, інформацію про які внесена до інтегрованої картки, ані на кількість днів затримки їх сплати.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення рішення від 26.04.2024 № 00/9981/0406 в частині визначення штрафних санкцій у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового в частині боргу з частини чистого прибутку за 2021 рік, І квартал 2022 року, І півріччя 2022 року і три квартали 2022 року в загальному розмірі 656177,30 грн, відповідає вимогам ПК України.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, посилання позивача на пункт 1-1 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України, як на підставу для скасування спірних податкових повідомлень рішень у зв`язку з відсутністю у відповідача повноважень щодо їх надіслання.

Отже, нарахуванням спірними податковими повідомленнями рішеннями штрафу за порушення позивачем граничних строків сплати до бюджету частини чистого прибутку здійснене відповідачем в межах повноважень та у спосіб, визначений ПК України.

Також, під час судового розгляду цієї справи відповідач не довів правомірність податкових повідомлень-рішень від 26.04.2024 №00/10020/0406 та від 26.04.2024 № 00/9981/0406 в частині штрафних санкцій в сумі 1045610,10 грн, тому, позовні вимоги в цій частині суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю"Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 лютого 2025 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.