УХВАЛА
10 лютого 2025 року
м. Київ
справа №420/35663/23
адміністративне провадження № К/990/1724/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі №420/35663/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 від 12.06.2023 про звільнення з військової служби у запас за сімейними обставинами та іншими поважними причинами;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 та Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 12.06.2023 про звільнення з військової служби у запас за сімейними обставинами та іншими поважними причинами і прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас за сімейними обставинами та іншими поважними причинами.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 від 12.06.2023 про звільнення з військової служби у запас за сімейними обставинами та іншими поважними причинами.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 12.06.2023 року про звільнення з військової служби у запас за сімейними обставинами та іншими поважними причинами та прийняти рішення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
13.01.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі №420/35663/23.
Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2025 касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху, надано особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання до суду документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
06.02.2025 скаржником через систему «Електронний суд» подано до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 відкрито провадження у справі №420/35663/23 та постановлено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є підпункт "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що подана касаційна скарга має виняткове значення для скаржника.
Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Суд зауважує, що поняття "виняткове значення" є оціночним, а тому таке потребує належного обґрунтування з боку скаржника. Скаржник повинен довести особливу важливість чи специфічність значення цієї справи для нього.
Колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки доводи касаційної скарги відповідача не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або є винятковими.
Доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновками цих судів щодо їхньої оцінки. Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
Отже, скаржник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями Кодексу адміністративного судочинства України могли б вимагати касаційного розгляду справи.
Відтак, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів попередніх інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі №420/35663/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.Г. Загороднюк Н.М. Мартинюк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2025 |
Оприлюднено | 12.02.2025 |
Номер документу | 125046486 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні