Рішення

від 05.02.2025 по справі 216/3254/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/3254/24

провадження №2-о/216/26/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

05 лютого 2025 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Чирського Г.М., за участю секретаря судового засідання Смолдирева М.Є., представника заявника Ослюка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, заінтересовані особи: КП ДОР «Криворізьке районне БТІ», Перша Криворізька державна нотаріальна контора, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання спадщини відумерлою та передачу її Криворізькій міській територіальній громаді в особі Криворізької міської ради,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про визнання спадщини за адресою: АДРЕСА_1 відумерлою та передачу її Криворізькій міській територіальній громаді в особі Криворізької міської ради, посилаючись на те, що у АДРЕСА_1 , після смерті громадянина ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить нерухоме майно у вигляді однокімнатної квартири на 14 поверсі в п`ятнадцятиповерховому будинку, загальною площею 35,5 кв.м. З повідомлення Першої Криворізької державної нотаріальної контори станом на 25.04.2023 року після померлого з заявами про прийняття або про відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилася, заповіт від імені померлого не посвідчувався. Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що приватним нотаріусом Болозенко Т.О. 22.02.2021 року була заведена спадкова справа відкрита на підставі заяви сина померлого, який є громадянином РФ, але юридично свої права не оформив. На вищевказану квартиру нараховуються комунальні послуги, вартість яких ніхто не оплачує, як наслідок, станом на 01.04.2024 наявна значна заборгованість з їх сплати. Також вказано, що виконкомом Центрально-Міської районної у місті ради вживались заходи для встановлення можливих спадкоємців, шляхом розміщення відповідного оголошення в місцевій газеті. Водночас, оскільки після смерті ОСОБА_3 тривалий час свідоцтво про право на спадщину на майно не зареєстроване за новим власником і не отримане ним, право власності до цього часу ніким не набуте на нерухоме майно, син померлого, який є громадянином РФ та проживає там, свого обов`язку щодо отримання свідоцтва про право на спадщину не виконав, тож заявник вважає за необхідне визнати спадщину ОСОБА_3 відумерлою.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.05.2024 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку окремого провадження.

Ухвалою судувід 29.07.2024року заклопотанням представника виконкому Центрально-Міської районної у місті ради постановлено витребувати у приватного нотаріуса Болозенко Тетяни Олександрівни належним чиномзасвідченукопіюспадкової справи №67240451 (номер у нотаріуса - № 17/2021) від 22.02.2021 року, заведену після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

21.08.2024 р. від приватного нотаріуса Болозенко Т.О. надійшла копія спадкової справи № 17/2021, відкритої 22.02.2021 року після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 25.09.2024 року за клопотанням представника заявника залучено у справі в якості заінтересованих осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Представник заявника Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради Ослюк В.І., який діє на підставі довіреності, у судовому засідання вимоги заяви підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, про розгялд справи повідомлялися належним чином, причин неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Відповідно до повідомлення Центрально-Міського районного у місті Кривому Розі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 02.01.2021 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

22.02.2021 року до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Болозенко Т.О. із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_2 як особа, яка проживала з померлим однією сім`єю більше п`яти років до його смерті.

Приватним нотаріусом Болозенко Т.О. 22.02.2021 року було заведено спадкову справу № 17/2021 після смерті ОСОБА_3

07.06.2021 року до приватного нотаріуса надійшла заява сина померлого ОСОБА_1 , який є громадянином Російської Федерації та проживає там.

Померлому ОСОБА_3 за життя на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 35,5 кв.м., що підтверджується копією свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло, посвідченого та виданого 19.12.1997 року Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів згідно розпорядження № Ц-884 від 15.12.1997 року.

За відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади від 25.04.2024 року № 5032 за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня реєстрації місця проживання інших осіб, окрім померлого ОСОБА_3 .

Згідно довідки про забезпеченість житловою площею та розмір платежів за житлово-комунальні послуги станом на 01.04.2024 року за помешканням, що за адресою: АДРЕСА_1 , обліковується заборгованість зі сплати комунальних послуг на загальну суму 23547,65 грн.

Статтею 1216 ЦК Українивизначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

За правилами частини першоїстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Згідно з частинами першою, другоюстатті 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. (ст.1261 ЦК України). За змістомстатті 1277 ЦК Україниу разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 8 частини другоїстатті 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

Згідно ізстаттею 335 ЦПК Україниу заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Відповідно достатті 337 ЦПК Українисправа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов`язковою участю заявника та з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб. Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов`язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та (або) за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Згідно ізстаттею 338 ЦПК Українисуд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Таким чином, обов`язковою умовою для визнання спадщини відумерлою є встановлена таким судом обставина відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, або усунення таких спадкоємців від права на спадкування, або існують наявна відмова спадкоємців від прийняття спадщини чи факт її не прийняття такими особами.

Відповідно частини 1статті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. За загальним правилом відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третястатті 1296 ЦК України).

Згідно зі ст.80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно дост.89 ЦПКсуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Заявник зазначив, що тривалий час (більше 3 років) свідоцтво про право на спадщину на майно після смерті ОСОБА_3 не зареєстроване за новими власниками і не отримане ними, право власності до цього часу ніким не набуте на нерухоме майно, син померлого, який є громадянином РФ та проживає там, свого обов`язку щодо отримання свідоцтва про право на спадщину не виконав.

Однак, вказане твердження заявника повністю спростовується письмовими доказами у вигляді матеріалів спадкової справи № 17/2021, витребуваними у приватного нотаріуса Болозенко Тетяни Олександрівни. Зміст вказаних доказів підтверджує, що у встановлений законом шестимісячний термін звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із заявою про прийняття спадщини, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом нотаріального округу м. Новосибірськ Новосибірської області Російської Федерації. Заяву викладено на нотаріальному бланку та зареєстровано в реєстрі.

Так, ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги, фактично у визначений законом строк прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувшись до приватного нотаріуса Криворізького нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини. При цьому матеріалами справи не встановлено, що протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК Українивін відмовився від спадкового майна.

Згідно частиною першоюстатті 1297 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У випадку, коли спадкоємець на час смерті спадкодавця проживає за кордоном, а спадкове нерухоме майно розташовано на території України, прийняття спадщини спадкоємцем здійснюється виключно шляхом його звернення з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцем розташування нерухомого майна, тобто в Україні.

Іноземний елемент у спадкуванні може виражатися в одній з таких трьох ознак: 1) спадкодавець або спадкоємець є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; 2) спадщина знаходиться на території іноземної держави; 3) юридичний факт, який створює, змінює чи припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави (наприклад, смерть спадкодавця на території іншої держави чи народження дитини, спадкові права якої захищалися до її народження в іншій державі, тощо).

За наявності хоча б однієї із вказаних ознак, до відносин спадкування будуть застосовуватися положення Закону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до статті 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

Крім норм Закону України «Про міжнародне приватне право», спадкування з іноземним елементом може регулюватись нормами міжнародних договорів.

Таким міжнародним договором є Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписана від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікована Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (далі - Конвенція), що була чинна на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Згідно зі статтею 44 Конвенції громадяни кожної із Договірних сторін можуть спадкувати на територіях інших Договірних сторін майно чи права за законом чи за заповітом на рівних умовах і в тому ж об`ємі, як і громадяни даної Договірної сторони.

Відповідно до статті 45 цієї Конвенції право спадкування майна, крім випадків, передбачених пунктом 2 вказаної статті, визначається по законодавству тієї Договірної Сторони, на території якої спадкодавець мав останнє місце проживання.

У пункті 2 статті 45 Конвенції визначено, що право спадкування нерухомого майна визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої знаходиться це майно.

У статті 48 Конвенції передбачено, що провадження в справах про спадкування рухомого майна компетентні вести установи Договірних Сторін, на території яких спадкодавець мав останнє місце проживання на час своєї смерті. Провадження в справах про спадкування нерухомого майна компетентні вести установи Договірних Сторін, на території яких знаходиться нерухоме майно.

Спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України, тобто спадкування нерухомого майна здійснюється за матеріальним правом держави, на території якого це майно знаходиться (стаття 71 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що: спадкування права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України регулюється правом України. У випадку, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України, і до складу спадщини входять права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, прийняття спадщини відбувається у спосіб звернення спадкоємця з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцем знаходження нерухомого майна, тобто, в Україні; подання заяви про прийняття спадщини за законодавством російської федерації не звільняє спадкоємця від подання заяви про спадкування за місцем знаходження нерухомого майна, як це передбачено статтею 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» та статтею 1269 ЦК України; якщо спадкоємець не подав у визначений законом строк нотаріусу за місцем знаходження нерухомого майна заяву про прийняття спадщини, він не може вважатись таким, що прийняв спадщину. Спадкування права на нерухоме майно, розташованого за межами України, не свідчить про прийняття спадщини, яка знаходиться в Україні. Такий факт не має юридичного значення для успадкування іншої частини права на нерухоме майно, розташованого на території України, оскільки як міжнародним, так і національним законодавством задекларована незалежність та самостійність відповідних спадкових процесів. Обставини прийняття спадщини за кордоном можуть лише підтверджувати обізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

1 грудня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року».

Вказаний Закон передбачає: зупинення дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року(далі - Мінська конвенція та Протокол), вчиненого від імені України ум. москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від3 березня 1998 року № 140/98-ВР, у відносинах з російською федерацією та Республікою Білорусь (стаття 1); вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до неї, вчиненого від імені України у м. москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року№ 140/98-ВР (стаття 2).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1Постанови КабінетуМіністрів України«Деякі питаннянотаріату вумовах воєнногостану» від28лютого 2022року №164 (зі змінами, затвердженимиПостановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2023 р. № 213), встановлено, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріальної дії вчиняються з урахуванням таких особливостей (заборон):

1) Незавершені нотаріальні дії за зверненням особи, пов`язаної з державою-агресором, визначеноїпостановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією»у разі звернення такої особи за вчиненням нотаріальної дії - нотаріус відмовляє у її вчиненні. Зазначені обмеження діють до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, та не поширюються на звернення юридичних осіб, визначених абзацами шостим і сьомим підпункту 1 пункту 1 зазначеної постанови КМУ, та на нотаріальні дії щодо: засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з громадянства російської федерації. видачі свідоцтва про право на спадщину, посвідчення заповіту військовополоненого.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією»до осіб, пов`язаних з державною агресором, віднесені громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах.

Син померлого ОСОБА_3 є громадянином Російської Федерації, що підтверджується копією його паспорта, наявною у матеріалах спадкової справи, проживає на території Російської Федерації, а отже є особою, пов`язаною з державою-агресором, в розумінніпостанови КМУ від 3 березня 2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією». Тому до нього можуть бути застосовані обмеження, встановленіПостановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164.

Між тим, у спадковій справі міститься ще одна заява про прийняття спадщини - громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Статтею 67 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена.

Згідно зі ст.1277ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Зважаючи на те, що після померлого ОСОБА_3 заведена спадкова справа, згідно відомостей якої наявні спадкоємці, зокрема, в особі ОСОБА_2 . Спадкова справа не містить заяв про відмову від прийняття спадщини, та відсутня інформація про усунення спадкоємців від права на спадкування.

Тому, заявлені вимоги про визнання спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , відумерлою, не підлягають задоволенню.

Згідно з п. 15-1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою. Таким чином, судовий збір необхідно віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.1216,1218,1277,1220 ЦК України, ст.ст.259 ч.6, 263-265, 293, 334-338 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, заінтересовані особи: КП ДОР «Криворізьке районне БТІ», Перша Криворізька державна нотаріальна контора, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , відумерлою та передачу її Криворізькій міській територіальній громаді в особі Криворізької міської ради відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10 лютого 2025 року.

Суддя Г.М.Чирський