Ухвала

від 06.02.2025 по справі 216/789/25

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/789/25

провадження № 2-о/216/86/25

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

06 лютого 2025 року м. Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чирський Г.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 із заявою, в порядку окремого провадження, про встановлення факту, що має юридичне значення, з метою оформлення спадщини, а саме: факту родинних відносин між нею та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як між матір`ю і сином, у зв`язку із розбіжностями у написанні їхніх прізвищ.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку, що вона є такою, що підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом п.1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно п. 7 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 (зі змінами) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Частиною 1 ст. 318 ЦПК України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт.

Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; - інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

Зі змісту заяви заявниці вбачається, що метою встановлення факту родинних відносин є прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_2 , однак заява не містить зазначення належної заінтересованої особи, що має (може мати) юридичний інтерес щодо прийняття спадщини після смерті останнього.

Враховуючи, що метою встановлення факту родинних відносин є подальше оформлення заявником права на спадщину, відповідно заінтересованими особами можуть бути спадкоємці, а у разі їх відсутності - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, яким переходить у власність спадщина визнана відумерлою в разі відсутності спадкоємців чи неприйняття ними спадщини.

Таким чином, заявнику необхідно визначитися з колом зацікавлених осіб у даній справі.

Згідно з ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішення спору про право.

Згідно ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Тобто, суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.

Важливе значення має вимога про обов`язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Метою звернення заявника до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, є виникнення спадкових прав, тобто оформлення права на спадщину після смерті сина.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат».

Законодавцем визначено, що спадкоємці мають звернутися із відповідною заявою до нотаріуса, на підставі якої той заводить спадкову справу, а у випадку неможливості оформити процедуру спадкування та видати свідоцтво про право на спадщину, нотаріус зобов`язаний відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину, про що він виносить відповідну постанову. Вказана відмова нотаріуса є підставою для звернення до суду.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, особа вправі звернутися до суду із заявою, у тому числі й про встановлення юридичних фактів. В протилежному випадку - дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.

В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» роз`яснено, що при розгляді справ про спадкування слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщи

З матеріалів заяви не вбачається звернення заявниці до нотаріуса, відкриття або відмову у відкритті спадкової справи, доказів звернення заявника до нотаріальної контори та постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії заявником долучено не було.

Тому заявнику на виконання вищевказаних вимог законодавства, необхідно надати суду постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину (вчинення нотаріальних дій) після смерті сина, яка є передумовою для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Крім цього, заявник повинен додати до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості зацікавлених осіб.

У зв`язку з наведеним залишення заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Керуючись ст.ст. 175, 185, 293, 294, 315, 318, 319 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин - залишити без руху.

Надати заявнику строк у п`ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних недоліків.

Роз`яснити заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.

Суддя Г.М.Чирський