10.02.2025
Справа №635/7513/21
Провадження № 2/635/2217/2025
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2025 року смт Покотилівка Харківський район Харківська область
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - суддіДаниленко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання Шевченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. У позовній заяві просить суд визнати малолітню ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтуванняпред`явлених позовнихвимог позивачзазначила,що житловийбудинок АДРЕСА_2 ,належав їїбатьку ОСОБА_4 ,померлому в2009році,на підставідоговору купівлі-продажу.Після смертібатька таматері - ОСОБА_5 ,вона прийнялау спадщинувказаний житловийбудинок,згідно ч.3ст.1268ЦК України,оскільки булапостійно зареєстрованата проживалаз батькамиза вищевказаноюадресою. У житловомубудинку АДРЕСА_1 зареєстровані тапостійно проживають ОСОБА_1 ,її чоловік ОСОБА_6 та син ОСОБА_7 . Також,у спірномубудинку булазареєстрована дочка- ОСОБА_2 тамалолітня онука- ОСОБА_3 ,але вонине проживаютьза місцемреєстрації з2011року,дочка здитиною постійнопроживає увласному житлів АРКрим,але добровільнозніматися зреєстрації успірному будинкуне бажає. В 2018році позивачзвернулася досуду ізпозовом провизнання ОСОБА_2 такої,що втратилаправо користуванняжитловим приміщенняму спірномубудинку,оскільки їїреєстрація недавала можливостіотримати житловусубсидію.Рішенням Харківськогорайонного судуХарківської областівід 04лютого 2019року ОСОБА_2 визнана такою,що втратилаправо користуванняжитловим приміщеннямв будинку АДРЕСА_2 .Рішення набралозаконної сили.На підставівказаного рішення ОСОБА_2 булазнята зреєстраційного обліку.Питання прозняття зреєстраційного облікумалолітньої дитинине ставилося,оскільки реєстраціяонуки убудинку неперешкоджала отриманнюсубсидії. Позивач звернулася іззаявою проотримання житловоїсубсидії іїй булороз`яснено,що занаявності реєстраціїмалолітньої дитиниу будинкувона немає правана отриманняжитлової субсидії. У зв`язку з тим, що малолітня ОСОБА_8 не проживає за місцем реєстрації, її мати - ОСОБА_2 знята з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 , вважає, що дитина не може залишатися зареєстрованою у вказаному будинку, де не зареєстровані хоча б один з її батьків. Втрата малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1 є наслідком припинення у її матері ОСОБА_2 права користування вказаним житловим приміщенням.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28.10.2021 прийнято до розгляду суддею Карасави І.О. відкрито провадження по справі та призначено в судове засідання.
Відповідно до розпорядження голови Верховного суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» та Закону України «Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус судді» справу передану для розгляду за підсудністю до Полтавського районного суду Полтавської області, що підтверджується актом приймання-передачі справ та речових доказів від 01.04.2022.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 29.12.2023 справу передано за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13.05.2024 справу прийнято до розгляду суддею Даниленко Т.П., відкрито провадження у справі, призначено проведення підготовчого судового засідання.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27.12.2024 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
Відповідачеві направлені копії позовної заяви з доданими до неї документами із ухвалою про відкриття провадження у справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у встановлений судом строк відзив зі всіма доказами, що підтверджують заперечення проти позову, відповідно до положень ст. 178 ЦПК України, не надав, зустрічний позов не пред`явив.
Третя особа в судове засідання свого представник не направив, одна5к надіслали заяву про розгляд справи без їх присутності.
Згідно з ч. 8ст.178ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач у судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала, просила його задовольнити, у поданій заяві висловила згоду на ухвалення заочного рішення.
Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно достатті 280 ЦПК України,суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України, відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, зазначає про таке.
Згідно інформаціївиконавчого комітетуВільхівської сільськоїради Харківськогорайону Харківськоїобласті такопії витягу№ 62про зареєстрованихосіб вжитловому будинкуза адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 .
Згідно рішення Харківського районного суду Харківської області від 04.02.2019 ОСОБА_2 визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 .
Згідно акту, складеного депутатом Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області Рижикової Л.Є. від 12.05.2021, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично за вказаною адресою не мешкає з 2011 року, та по теперішній час постійно мешкає в АР Крим, повертатись не збирається.
Згідно із довідкою Вільхівської сільської ради № 287 від 10.02.2025 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 .
Таким чином, з 2011 року і по теперішній час малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із своєю матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в цьому будинку не проживають постійно, без поважних причин, жодної участі в утриманні будинку не беруть, особистих речей, що належать їм, та документів в будинку також немає.
Згідно із листа Служби у справах дітей та сім`ї Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області № 20 від 10.02.2025 малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території Вільхівської громади не перебуває, разом із матір`ю ОСОБА_2 , проживає на території т.о. АР Крим, тому Служба не має можливості здійснити перевірку та скласти акт умов проживання, а також не може надати суду відповідний висновок про доцільність визнання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
За правилами ст.317ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Згіднозі ст. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності, якщо він не порушує норм закону, моральних засад суспільства, екологічної ситуації та інтересів інших осіб.
Положеннями ст.41Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно дост.150ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Положеннями ч. 1ст. 383 ЦК Українизакріплено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.
Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Серед іншого, норми статей15,16,386 ЦК Українигарантують власникові майна можливість усунення порушень його права незалежно від того, чи вони вже фактично відбулися чи є підстави передбачати можливість такого порушення його права в майбутньому.
Відповідачем не надано суду відомостей про існування домовленості щодо збереження за ним права користування належним позивачу будинком, або укладення договору найму між сторонами, предметом якого є спірне домоволодіння.
За правилами ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач з дитиною дійсно не проживали у спірному житлі, не проживають та і, з великою імовірністю проживати в спірному житлі не зможуть. Тому відсутні підстави стверджувати про порушення житлових прав неповнолітньої дитини та її реєстрація створює надмірний тягар для власника житла, адже наявність в житлі зареєстрованої дитини, яка там не проживає, суттєво обтяжує правомочності власника житла. Вона не може не лише вільно користуватись, але й розпорядитись своєю власністю. Отже баланс інтересів, про які Верховний Суд, зазначає у своїх висновках, повинен бути дотриманий в обидві сторони.
Щодо відсутності висновку органу опіки та піклування у даній справі то суд враховує Постанову ОП КЦС від 11.12.2023 у справі № 523/19706/19, відповідно до якої передбачена частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України обов`язковість висновку органу опіки та піклування у відповідних категоріях цивільних справ не може абсолютизуватися. Якщо з тих чи інших причин орган опіки та піклування відмовиться надати свій висновок у справі, де за приписами частин четвертої та п`ятої статті 19 СК України надання ним такого висновку є обов`язковим, ця обставина не означає неможливості розгляду та вирішення спору. Протилежний підхід є рівнозначним відмові у доступу до правосуддя і означав би порушення положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У своїх поясненнях третя особа посилається на не можливість надати висновок так як до служби у справах дітей не поступала заява від батьків дитини.
В такому разі, якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можливо, суд вирішує спір за наявними у справі доказами.
Враховуючи вищенаведене суд констатує, що дієвим способом захисту права власності позивача, виходячи з приписів норм матеріального права, буде усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, яка втратила право користування житловим приміщенням, та дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,81,141,247,263-265,280-283 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою,що втратилаправо користуванняжитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості, що не проголошуються:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;
відповідач малолітня ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 , останнє відоме місце мешкання: АДРЕСА_1 ;
третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області, місце знаходження (перебування): Харківська область, Харківський район, с. Вільхівка, вул. Центральна, буд. 1.
Суддя Т.П.Даниленко
Суд | Харківський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2025 |
Оприлюднено | 12.02.2025 |
Номер документу | 125047517 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням |
Цивільне
Харківський районний суд Харківської області
Даниленко Т. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні