Ухвала

від 06.02.2025 по справі 210/331/25

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/331/25

Провадження № 4-с/210/4/25

У Х В А Л А

іменем України

06 лютого 2025 року м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді: Вікторович Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Біди А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Кривому Розі скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горняк О.О., -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області зі скаргою на бездіяльність дії головного державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горняк О.О. та просила суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горняк О.О. щодо відмови у знятті арешту з усього майна ОСОБА_1 , що належить йому на праві приватної власності, яке було накладено в межах виконавчих проваджень №28562868 та №В12-2616 (09) та зобов`язати Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з усього майна, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, який було накладено в межах виконавчих проваджень №28562868 та №В12-2616 (09), з внесенням відповідних постанов та внесення відповідних записів до державних реєстрів зі зняттям відповідних обтяжень.

В обґрунтування скарги скаржника зазначила, що з відомостей про заборону відчуження об`єктів нерухомого майна заявнику стало відомо, що стосовно нього як боржника містяться постанови про арешт усього нерухомого майна, накладено в межах виконавчих проваджень №В12-2616(09) та №28562868, з метою отримання інформації він звернувся до відділу державної виконавчої служби. Листом вих. №28.11-34/90387 від 10.07.2023 року заінтересована особо повідомила його, що у період з 05.09.2011 по 16.11.2012 року у Дзержинському відділі державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції перебувало виконавче провадження №28562868 з примусового виконання виконавчого листа №2-513 від 15.07.2011, виданого Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з нього на користь ПАТ «Банк Золоті Ворота» суми боргу 213356,90 грн., яке 16.11.2012 завершено на підставі вимог п. 10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». В межах вказаного виконавчого провадження, державним виконавцем було винесено постанову про арешт всього належного боржнику майна та вчинено запис про обтяження №11583498 від 07.09.2011. У завершеному ВП №В-12-2616(09), яке було відкрите 22.09.2009 за виконавчим листом №2-265 від 21.11.2008, виданого Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з боржника на користь «Свербанк Росії» (правонаступник АТ «Міжнародний резервний банк») суми боргу у розмірі 351353,83 грн. В межах вказаного виконавчого провадження було винесено постанову про арешт майна боржника та вчинено запис про обтяження №9134778 від 09.10.2009, який станом на теперішній час також не скасовано. На даний час матеріали виконавчого провадження знищенні.

Крім того, заявник зазначив, що його заборгованість як фінансового поручителя позичальника/заставодавця ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №28562868 перед стягувачем (ПАТ «Банк Золоті Ворота») погашена повністю шляхом передачі заставодавцю за кредитним договором №17-К/07 від 08.07.2007 цій банківській установі предмета застави транспортного засобу, у зв`язку з чим, стягувач не мав жодних претензій до заявника. У зв`язку з чим, посилаючись на вимоги ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження» заявник звернувся до суду з вказаною скаргою.

Ухвалою суду від 21 січня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаною скаргою. (а.с. 18)

Скаржник ОСОБА_1 в судовому засіданні присутній не був, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомила. 06 лютого 2025 року, поза межами судового засідання від представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 на адресу суду надійшла заява, про розгляд скарги без участі скаржника та його представника, просив суд скаргу задовольнити.

Представник Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судовому засіданні присутній не були, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши письмові докази, вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» встановлено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб`єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. При цьому, визнаючи доводи скарги необґрунтованими і відмовляючи в її задоволенні, суд має зазначити в ухвалі, у зв`язку з чим і на підставі яких саме норм закону він дійшов такого висновку.

Так судом встановлено, що Листом вих. №28.11-34/90387 від 10.07.2023 року за підписом начальника Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Новікова О. повідомила ОСОБА_4 , що у період з 05.09.2011 по 16.11.2012 року у Дзержинському відділі державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції перебувало виконавче провадження №28562868 з примусового виконання виконавчого листа №2-513 від 15.07.2011, виданого Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з нього на користь ПАТ «Банк Золоті Ворота» суми боргу 213356,90 грн., яке 16.11.2012 завершено на підставі вимог п. 10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». В межах вказаного виконавчого провадження, державним виконавцем було винесено постанову про арешт всього належного боржнику майна та вчинено запис про обтяження №11583498 від 07.09.2011. При перевірці Журналу обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцю за 2009 рік встановлено, що на виконанні перебувало виконавче провадження ВП №В-12-2616(09), яке було відкрите 22.09.2009 за виконавчим листом №2-265 від 21.11.2008, виданого Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з боржника на користь «Свербанк Росії» (правонаступник АТ «Міжнародний резервний банк») суми боргу у розмірі 351353,83 грн. В межах вказаного виконавчого провадження було винесено постанову про арешт майна боржника та вчинено запис про обтяження №9134778 від 09.10.2009, який станом на теперішній час також не скасовано. На підставі п. 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, вищезазначені виконавчі провадження знищенні згідно акту про вилучення виконавчих проваджень за закінченням терміну зберігання. Рекомендовано звернутись до суду. (а.с. 9)

Відповідно до Довідки вих. №2476 від 21.0.2023 за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МР Банк» Луньо І. повідомлено Мілейку І.Б., що станом на 20.06.2023 рку відсутня заборгованість перед АТ «МР Банк» за Договором №06-11-04/ФО від 18.11.2004 року, укладеним між АТ «МР Банк» та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), будь-яких претензій фінансового характеру АТ «МР Банк» до ОСОБА_1 не має. (а.с. 10)

29 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з листом, в якому просив надати відомості щодо кредитного договору в якому він виступав поручителем №17-К-07 від 08.07.2007 року, який був укладений між АТ «Золоті Ворота» та ОСОБА_2 . (а.с. 11)

Листом вих. №57-036-5768/24 від 22.05.2024 року заступник директора розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оленчик А., повідомив ОСОБА_1 , що відповідно до інформації, що знаходиться в розпорядженні Фонду протягом ліквідаційної процедури АТ «Банк Золоті Ворота», за наданими даними, не вдалося ідентифікувати кредитний договір. (а.с. 12)

Відповідно до листа від 01.11.2023 року повідомлено, що начальником відділу безпеки відділення АТ «Банк Золоті Ворота в м. Дніпропетровськ» Бардаком А.М., в присутності представника відділення Зайченко О.С., отримано від заставодавця ОСОБА_2 транспортний засіб, що знаходиться в заставі по кредитному договору №17-/07 від 08.07.2007 року. Вказані обставини також підтверджується Актом прийому-передачі заставного майна від 14.11.2011 року. (а.с. 13, 14)

25 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з проханням зняти арешт з усього належного йому майна шляхом скасування відповідних обтяжень за обома виконавчими провадженнями, з проханням винести відповідні постанови. В обґрунтування заяви зазначив, що у період з 05.09.2011 по 16.11.2012 року у Дзержинському відділі державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції перебувало виконавче провадження №28562868 з примусового виконання виконавчого листа №2-513 від 15.07.2011, виданого Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з нього на користь ПАТ «Банк Золоті Ворота» суми боргу 213356,90 грн., яке 16.11.2012 завершено на підставі вимог п. 10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». В межах вказаного виконавчого провадження, державним виконавцем було винесено постанову про арешт всього належного боржнику майна та вчинено запис про обтяження №11583498 від 07.09.2011. Повідомлено, що станом на час звернення його заборгованість фінансового поручителя позичальника/заставодавця ОСОБА_2 перед стягувачем (ПАТ «Банк Золоті Ворота») погашена повністю шляхом передачі заставодавцю за кредитним договором №17-К/07 від 08.07.2007 цій банківській установі предмета застави транспортного засобу, у зв`язку з чим, стягувач не мав жодних претензій до заявника. Зазначені обставини підтверджено наданим листом стягувача від 0.11.2023 та актом приймання-передачі заставного майна від 14.11.2011, а також запитом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.05.2024 та відповіддю вказаного органу №57-036-5768/24 від 22.05.2024 про відсутність можливості ідентифікації цього кредитного договору та відсутність будь-якої заборгованості перед ліквідованим банком. У завершеному ВП №В-12-2616(09), яке було відкрите 22.09.2009 за виконавчим листом №2-265 від 21.11.2008, виданого Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з боржника на користь «Свербанк Росії» (правонаступник АТ «Міжнародний резервний банк») суми боргу у розмірі 351353,83 грн. В межах вказаного виконавчого провадження було винесено постанову про арешт майна боржника та вчинено запис про обтяження №9134778 від 09.10.2009, який станом на теперішній час також не скасовано. Обидві виконавчі провадження були знищенні за закінченням терміну зберігання на підставі п. 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, що підтверджено листом №28.11 -34/90387 від 10.07.2023, а тому посилаючись на п. 19 розділу ІІІ Інструкції з примусового виконання рішень, боржник звернувся до відділу державної виконавчої служби. (а.с. 7)

Відповідно до Листа вих. №28.11-34/2855511 від 14.10.2024 року за підписом в.о. начальника Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крукович М., ОСОБА_1 повідомлено, що скасування арешту по завершеним виконавчим провадження чітко визначені нормами п. 16 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень», а тому у відділу ДВс відсутній підстави припинення обтяжень №9134778, 11583498. (а.с. 8)

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.1Закону України«Про виконавчепровадження» в його редакції на час відкриття спірних виконавчих проваджень виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню , за ст. 6 цього Закону державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Предметом судового розгляду у даній справі є питання відповідності вимогам закону чинності арешту на майно ОСОБА_1 , накладеного суб`єктом оскарження при виконанні виконавчого листа в рамках виконавчих проваджень №28562868 та №В12-2616(09).

З Листа вих. вих. №28.11-34/90387 від 10.07.2023 року за підписом начальника Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено, що виконавче провадження №28562868 на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», 16.11.2012 року вказане виконавче провадження завершено.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 16.11.2012 року) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Автоматизована система виконавчих проваджень не містить відомостей про подальше пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Натомість, відповідно до Довідки вих. №2476 від 21.0.2023 за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МР Банк» Луньо І., Листа вих. №57-036-5768/24 від 22.05.2024 року заступник директора розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оленчик А. та Актом прийому-передачі заставного майна від 14.11.2011 року, вбачається, що ПАТ «Банк Золоті Ворота» будь-яких претензій до боржника ОСОБА_1 не має.

Щодо виконавчого провадження №В12-2616(09), 21 червня 2023 року АТ «Міжнародний резервний банк» відповіддю на запит надав позивачу Довідку № 2476, відповідно до якої зазначив, що станом на 20 червня 2023 року у позивача відсутня заборгованість перед АТ «Міжнародний резервний Банк» за Договором № 06-11-04/ФО від 08 листопада 2004 року, укладеним між АТ «Міжнародний резервний Банк» та позивачем, будь-яких претензій фінансового характеру АТ «Міжнародний резервний Банк» до позивача не має.

У постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18 вказано, щоКонституція Українизакріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що діязаконута іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цимзакономабо іншим нормативно-правовим актом (пункт 4Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001).

Також слід звернути увагу, що річний строк пред`явлення виконавчого документу у цій справі до виконання, з урахуванням переривання на виконання, закінчився ще у листопада 2013 року, тобто до набрання законної сили 05 жовтня 2016 року чинності нової редакції Закону України «Про виконавче провадження». А тому п.5 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень нової редакції закону щодо застосування трирічного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання не може бути застосовано до спірних правовідносин.

Подібні висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18 , від 09 лютого 2022 року № 658/310/21.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Водночас у разі повернення виконавчого документу та знищення матеріалів виконавчого провадження у зв`язку із закінченням термінів його зберігання підстави для збереження чинності арешту майна боржника, враховуючи положення закону станом на момент такого повернення, відсутні.

Отже, наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та відсутності повторного звернення стягувача із таким виконавчим документом, є невиправданим втручанням у право боржника на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У постанові Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 522/8685/13 зазначено, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 8.19 Порядку № 2274/5 Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, дійсному на час виникнення спірних правовідносин, завершені виконавчі провадження підлягають знищенню відповідно до цього Порядку після закінчення строків їх зберігання.

Стаття 41 Конституції України, регламентує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Отже, судом беззаперечно установлено, що дане виконавче провадження було завершено відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» Надати детальну інформацію відносно виконавчого провадження та надати матеріали являється неможливим у зв`язку з тим, що матеріали виконавчого провадження знищено за закінченням терміну зберігання, переданих на зберігання становить 3 роки.

У постанові Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 817/928/17 визначено, що не зняття відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачу є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача. Суд бере до уваги, що особа є стороною виконавчого провадження, а тому має право звернутись із скаргою на дії, бездіяльність або рішення виконавця в рамках даного виконавчого провадження. Під час здійснення даного виконавчого провадження на майно особи як боржника було накладено арешт, який не був скасований після завершення виконавчого провадження та повернення виконавчих документів стягувачу без виконання. Факт обтяження власності особи є втручанням у вільне володіння майном, яке захищено Конституцією України та Протоколом №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, і може бути здійснено лише на підставі Закону.

Відсутність відкритого виконавчого провадження та знищення матеріалів виконавчого провадження за терміном зберігання свідчить про відсутність правових підстав для продовження дії арешту майна боржника, а тому на думку суду, є підставою для задоволення скарги.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками (Постанова ВП ВС від 06.04.2021, справа № 910/10011/19).

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Пунктом 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

При цьому, суд відмовляє у задоволенні вимоги про зобов`язання виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження від про арешт нерухомого майна, з огляду на те, що це не є виконавчою дією у розумінні Закону України про виконавче провадження, а відповідна постанова державного виконавця є підставою для виключення обтяжень шляхом звернення до суб`єкта реєстрації.

Питання внесення відомостей щодо запису стану нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регулюється ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Враховуючи вище викладені, суд приходиться до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись Конституцією України, Протоколом №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про виконавче провадження», статтями 247, 258-260, 447-453 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горняк О.О. - задовольнити частково.

Зобов`язати Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати арешт з усього майна ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , накладений в межах виконавчого провадження №28562868, зареєстрованого 07.09.2011 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за записом про обтяження №11583498 та виконавчого провадження №В12-2616(09), зареєстрованого 09.10.2009 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за записом про обтяження №9134778.

В решті скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15- денний термін.

Суддя: Н. Ю. Вікторович