Рішення

від 07.02.2025 по справі 243/5886/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 243/5886/24

Провадження № 2/243/242/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 лютого 2025 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Агеєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кобець О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Транспорт Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування транспортним засобом, -

В С Т А Н О В И В:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернувся представник позивача ТОВ «Київ транспорт груп» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування транспортним засобом, який обґрунтовано тим, що між ТОВ «Київ Транспорт Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір прокату транспортного засобу без водія: № 01-21032023 від 21.03.2023 на умовах якого Наймодавець передав, а Наймач прийняв в тимчасове платне користування (прокат - оренда без водія) технічно справний і неушкоджений автомобіль, ідентифікований, обладнаний, іменований надалі «Автомобіль»: Hyundai Avante, державний номер НОМЕР_1 , 2017 р.в., VIN: НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 3.2. Договору, платіж за прокат Автомобіля вираховується на підставі базової ставки, яка залежить від класу автомобіля, кількості діб, наявних знижок, бази страхування, обраної Наймачем, вартості інших послуг, замовлених Наймачем. Базові ставки в залежності від пробігу Автомобіля під час прокату, з розрахунку до 7 календарних днів, включно, становлять: від 0 км до 500 км 2 520,00 грн., в т.ч. ПДВ 0,35 грн. за кілометр; від 501 км до 1000 км 3000,00 грн. в т.ч. ПДВ 500,00 грн.; від 1001 км до 1250 км 3 510,00 грн. в т.ч. ПДВ 585,00 грн.; від 1251 км до 1500 км 4020,00 грн. в т.ч. ПДВ 250,00 грн.; від 1501 км до 1750 км 4 500,00 грн. в т.ч. ПДВ 750,00 грн.; від 1751 км до 2000 км 5010,00 грн. в т.ч. ПДВ 835,00 грн.

Додатково за кожний кілометр перепробігу додатково сплачується 2 грн. 10 коп. в т.ч. ПДВ 0,35 грн. за 1 км.

Відповідно до п. 4.1.2 Договору, Наймач зобов`язаний своєчасно сплачувати плату за прокат Автомобіля, та повернути Наймодавцю Автомобіль, у строк встановлений цим Договором, або на першу вимогу Наймодавця.

Відповідно до вимогст. 799 ЦК України, унормовано, що договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно дост. 220 ЦК України, встановлено правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, а саме: у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.Враховуючи викладене, Договір укладений між Позивачем та Відповідачем, був підписаний сторонами і не був нотаріально посвідчений, а тому є нікчемним.

21.03.2023 Позивач передав Відповідачу транспортний засіб Hyundai Avante, факт передачі транспортного засобу Hyundai Avante Наймачу зафіксовано підписами з обох сторін Актом приймання - передачі транспортного засобу від 21.03.2023, яким фіксується передача транспортного засобу технічно справного та готового до користування. Відтак, Наймач, при прийнятті транспортного засобу, який є власністю ТОВ «Київ Транспорт Груп» у користування, враховував вартість користування автомобілем та необхідність здійснювати оплату відповідно до домовленостей між сторонами.

Відповідач користувався належним Позивачу автомобілем Hyundai Avante у період з 21.03.2023 по 05.06.2023.

Позивач та Відповідач, у період користування автомобілем Hyundai Avante, кожний тиждень підписували акти надання послуг.

Відповідач послуги Позивача приймав та підписував акти надання послуг без заперечень та зауважень.

Загальна вартість наданих позивачем відповідачу послуг за користування автомобілем Hyundai Avante, у складає 34020,00 грн та складається із нарахувань за користування транспортним засобом у період з 21.03.2023 по 05.06.2023, а саме:

- з 21.03.2023 по 27.03.2023 за актом надання послуг № 907 від 27.03.2023 у розмірі 3000,00 грн.;

- з 28.03.2023 по 03.04.2023 за актом надання послуг № 991 від 03.04.2023 у розмірі 3000,00 грн.;

- з 04.04.2023 по 10.04.2023 актом надання послуг № 1057 від 10.04.2023 у розмірі 3000,00 грн.;

- з 11.04.2023 по 17.04.2023 за актом надання послуг № 1135 від 17.04.2023 у розмірі 3000,00 грн.;

- з 18.04.2023 по 24.04.2023 за актом надання послуг № 1232 від 24.04.2023 у розмірі 3000,00 грн.;

- з 25.04.2023 по 01.05.2023 за актом надання послуг № 1304 від 01.05.2023 у розмірі 3510,00 грн.;

- з 02.05.2023 по 08.05.2023 за актом надання послуг № 1376 від 08.05.2023 у розмірі 3000,00 грн.;

- з 09.05.2023 по 15.05.2023 за актом надання послуг № 1459 від 15.05.2023 у розмірі 3000,00 грн.;

- з 16.05.2023 по 22.05.2023 за актом надання послуг № 1524 від 22.05.2023 у розмірі 3510,00 грн.;

- з 23.05.2023 по 29.05.2023 за актом надання послуг № 1606 від 29.05.2023 у розмірі 3000,00 грн.;

- з 30.05.2023 по 05.06.2023 за актом надання послуг № 1692 від 05.06.2023 у розмірі 3000,00 грн.

Відповідачем було частково сплачено вартість послуг в розмірі 15000,00 грн.

Станом на 24.06.2023 ОСОБА_1 , не сплатив заборгованість у розмірі 19020,00 грн.

Просить суд, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Київ Транспорт Груп» безпідставно збережені грошові кошти у сумі 19020,00 грн., судовий збір 3028,00 грн. та витрати га правову допомогу.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_1 своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи у спрощеному порядку, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Згідно із ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1ст. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

Встановлено, що між ТОВ «Київ Транспорт Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір прокату транспортного засобу без водія: № 01-21032023 від 21.03.2023 на умовах якого Наймодавець передав, а Наймач прийняв в тимчасове платне користування (прокат - оренда без водія) технічно справний і неушкоджений автомобіль, ідентифікований, обладнаний, іменований надалі «Автомобіль»: Hyundai Avante, державний номер НОМЕР_1 , 2017 р.в., VIN: НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 3.2. Договору, платіж за прокат Автомобіля вираховується на підставі базової ставки, яка залежить від класу автомобіля, кількості діб, наявних знижок, бази страхування, обраної Наймачем, вартості інших послуг, замовлених Наймачем. Базові ставки в залежності від пробігу Автомобіля під час прокату, з розрахунку до 7 календарних днів, включно, становлять: від 0 км до 500 км 2 520,00 грн., в т.ч. ПДВ 0,35 грн. за кілометр; від 501 км до 1000 км 3000,00 грн. в т.ч. ПДВ 500,00 грн.; від 1001 км до 1250 км 3 510,00 грн. в т.ч. ПДВ 585,00 грн.; від 1251 км до 1500 км 4020,00 грн. в т.ч. ПДВ 250,00 грн.; від 1501 км до 1750 км 4 500,00 грн. в т.ч. ПДВ 750,00 грн.; від 1751 км до 2000 км 5010,00 грн. в т.ч. ПДВ 835,00 грн.

Додатково за кожний кілометр перепробігу додатково сплачується 2 грн. 10 коп. в т.ч. ПДВ 0,35 грн. за 1 км.

Відповідно до п. 4.1.2 кожного з Договорів, Наймач зобов`язаний своєчасно сплачувати плату за прокат Автомобіля, та повернути Наймодавцю Автомобіль, у строк встановлений цим Договором, або на першу вимогу Наймодавця.

Однією із особливих рис договору прокату є те, що об`єктом договору прокату може бути лише рухома річ, крім транспортних засобів, щодо якихЦК Українимістить окремі положення. Як правило, об`єкт договору прокату використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.

Отже, найм (оренда) транспортного засобу виділяється в окремий різновид договору найму, виходячи із особливостей його об`єкта, яким є повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо (частина першастатті 798 ЦК України).

У частині другійстатті 799 ЦК Українивизначено, що договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно достатті 209 ЦК Україниправочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Частиною першоюстатті 220 ЦК Українипередбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно з частиною другоюстатті 215 ЦК Українинедійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини першоїстатті 216 ЦК Українинікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки цей правочин є недійсним в силу закону, тому визнання його недійсним судом не вимагається.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 753/13595/15-ц (провадження № 61-14206св18).

В зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що безпідставним є твердження заявника, що апеляційний суд не мав права вирішувати питання про визнання нікчемності договору прокату автомобіля, оскільки позивачем пред`явлено позов про стягнення коштів за цим договором, тому суд повинен вирішити питання щодо дійсності цього правочину. Крім того, цей правочин є недійсним в силу закону, тому визнання його недійсним судом не вимагається.

Однак, 21.03.2023 року позивач передав відповідачу транспортний засіб Hyundai Avante, державний номер НОМЕР_3 , 2018 р.в., VIN: НОМЕР_4 у користування.

Факт передачі транспортного засобу Наймачу зафіксовано підписаним з обох сторін Актом приймання - передачі транспортного засобу від 21.03.2023 року, яким фіксується передача транспортного засобу технічно справного та готового до користування.

Відтак, Наймач, при прийнятті транспортного засобу, який є власністю ТОВ «Київ Транспорт Груп» у користування, враховував вартість користування автомобілем та необхідність здійснювати оплату відповідно до домовленостей між сторонами.

Встановлено, що відповідач користувався належним позивачу автомобілем у період з 21.03.2023 по 05.06.2023, відповідач повернув автомобіль позивачу 05.06.2023, про що свідчить Акт приймання - передачі транспортного засобу.

Отже, загальна вартість наданих позивачем послуг відповідачу складає 34020,00 грн. та складається із нарахувань за користування транспортним засобом у період з 21.03.2023 по 05.06.2023, а саме:

- з 21.03.2023 по 27.03.2023 за актом надання послуг № 907 від 27.03.2023 у розмірі 3000,00 грн.;

- з 28.03.2023 по 03.04.2023 за актом надання послуг № 991 від 03.04.2023 у розмірі 3000,00 грн.;

- з 04.04.2023 по 10.04.2023 актом надання послуг № 1057 від 10.04.2023 у розмірі 3000,00 грн.;

- з 11.04.2023 по 17.04.2023 за актом надання послуг № 1135 від 17.04.2023 у розмірі 3000,00 грн.;

- з 18.04.2023 по 24.04.2023 за актом надання послуг № 1232 від 24.04.2023 у розмірі 3000,00 грн.;

- з 25.04.2023 по 01.05.2023 за актом надання послуг № 1304 від 01.05.2023 у розмірі 3510,00 грн.;

- з 02.05.2023 по 08.05.2023 за актом надання послуг № 1376 від 08.05.2023 у розмірі 3000,00 грн.;

- з 09.05.2023 по 15.05.2023 за актом надання послуг № 1459 від 15.05.2023 у розмірі 3000,00 грн.;

- з 16.05.2023 по 22.05.2023 за актом надання послуг № 1524 від 22.05.2023 у розмірі 3510,00 грн.;

- з 23.05.2023 по 29.05.2023 за актом надання послуг № 1606 від 29.05.2023 у розмірі 3000,00 грн.;

- з 30.05.2023 по 05.06.2023 за актом надання послуг № 1692 від 05.06.2023 у розмірі 3000,00 грн.

Відповідачем було частково сплачено вартість послуг в розмірі 15000,00 грн.

За Актом звірки взаємних розрахунків, за період з 01.01.2023 по 24.06.2024 між ТОВ «Київ Транспорт Груп» і ОСОБА_1 , за договором № 01-21032023 від 21.03.2023, станом на 05.06.2023 зафіксовано заборгованість, яка виникла у Відповідача перед Позивачем за користування транспортним засобом ОСОБА_1 у розмірі 19020,00 грн. із фактично нарахованих за період користування транспортним засобом 34020,00 грн.

Станом на 10.07.2024 ОСОБА_1 , попри обіцянки борг сплатити, заборгованість не була погашена.

Відтак, належним чином підписаними Актами приймання-передачі транспортних засобів підтверджується факт користування відповідачем транспортним засобом Hyundai Avante, який належить позивачу, право власності якого підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Отже, підписанням Акту звірки взаємних розрахунків ОСОБА_1 підтверджено наявність у нього заборгованості за користування транспортним засобом перед позивачем.

З боку відповідача, жодних доказів в зворотному в спростування доводів позивача, не надано.

Відповідно до ч. 4ст. 12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Встановлено, що позивачем ТОВ «Київ Транспорт Груп» було направило ОСОБА_1 претензію з вимогою про сплату за користування транспортним засобом Hyundai Avante у розмірі 19020,00 грн., однак як зазначено позивачем, станом на момент звернення до суду, заборгованість за користування транспортним засобом відповідачем не оплачена.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначає, що відповідач, як фактичний користувач рухомого майна, що є власністю позивача, без достатньої правової підстави за рахунок власника цього майна зберігає у себе кошти, які мав заплатити за користування транспортним засобом за період з 21.03.2023 по 05.06.2023, а тому зобов`язаний повернути позивачу кошти у сумі 19020,00 грн. в судовому порядку.

Тлумачення якстатті 3 ЦК Українизагалом, так і пункту 6статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другоїстатті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина перша та другастатті 5 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

У пункті VII.-2:101 Книги VII Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказано, що збагачення є безпідставним, за винятком таких випадків: особа, яка збагатилася, має право на отримання збагачення за рахунок потерпілого в силу договору чи іншого юридичного акту, судового рішення або норми права; або потерпілий вільно і без помилки погодився на настання невигідних для себе наслідків.

У статті VII-3:101 Книги VII Модельних правил європейського приватного права щодо змісту збагачення зазначено, що особа вважається збагаченою у випадку: a) збільшення доходів або зменшення обов`язків; b) отримання послуги або результатів виконаної роботи; c) користування чужим майном.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 910/18279/19 вказано, що "аналіз змістустатті 1212 ЦК Українисвідчить, що цивільне законодавство що охоплюється безпідставно набутим майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина першастатті 190 ЦК України). Наприклад, у статті VII-3:101 Книги VII Модельних правил європейського приватного права (DraftCommonFrameofReference. Principles, DefinitionsandModelRulesofEuropeanPrivateLaw) щодо змісту збагачення зазначено, що особа вважається збагаченою у випадку: a) збільшення доходів або зменшення обов`язків; b) отримання послуги або результатів виконаної роботи; c) користування чужим майном. Тлумаченнястатті 1212 ЦК України, із застосуванням телеологічного способу її тлумачення, свідчить, що цією нормою до випадків безпідставного набуття та збереження майна віднесено також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона згідно закону мала віддати (перерахувати) іншій особі в силу покладеного на неї законом зобов`язання. Тобто зменшення обов`язку. У справі, що переглядається, збагаченням є збереження страховиком без достатніх правових підстав у себе виплати, яку він згідно закону мав виплатити потерпілій особі враховуючи спричинену шкоду його страхувальником. Такий підхід до розуміння нормистатті 1212 ЦК Українивідповідає змісту інституту набуття, збереження майна без достатньої правової підстави адже очевидно, що у наведений спосіб відбувається збагачення страховика за рахунок зменшення (звільнення) його від виконання обов`язку з відшкодування шкоди завданої потерпілій особі його страхувальником".

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майнові тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина першастатті 1212 ЦК України).

Тлумаченнястатті 1212 ЦК Українидозволяє зробити висновок, що до безпідставно набутого майна набувача, з урахуванням розумності, відноситься користування чужим майном (майном потерпілого). Причому потерпілий, якому належить майно, що користувався набувач, має право вимагати від набувача повернення такого збагачення.

Положенняглави 83 ЦК Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Даної позиції дотримується і Верховний Суд в постанові від 08.12.2021 у справі № 759/9443/17.

Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно висновку, якого дійшла колегія суддів ВС/КГС у постанові від 22.10.2020 прийнятій за результатами розгляду справи № 910/18279/19, аналіз змістустатті 1212 ЦК Українисвідчить, що цивільне законодавство що охоплюється безпідставно набутим майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина першастатті 190 ЦК України).

Отже, з моменту передачі транспортних засобів між власником майна ТОВ «Київ Транспорт Груп» та ОСОБА_1 виникли відносини з фактичного користування рухомим майном та недоотримання його власником доходів у вигляді плати за таке користування, що за своїм змістом є кондикційними.

Таким чином, відповідач, як фактичний користувач рухомого майна, що є власністю позивача, без достатньої правової підстави за рахунок власника цього майна зберігає у себе кошти, які мав заплатити за користування транспортним засобом за нікчемним правочином за період з 21.03.2023 року по 05.06.2023 року, а тому зобов`язаний повернути позивачу кошти у сумі 19020,00 грн. на підставі частини першоїстатті 1212 ЦК України.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2статті 77 ЦПК Українивстановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5статті 81 ЦПК Українидокази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як зазначено вище, з боку відповідача не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також у відповідності до вимогст. 81 ЦПК Українижодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум та обставин вкладених в позовній заяві.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Транспорт Груп» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за користування транспортними засобами є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. ч. 1, 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. У разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, тому з урахуванням вимогст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Разом з тим, представником позивача в позовних вимогах заявлено вимогу щодо стягнення з позивача витрат на правову допомогу, проте ні в мотивувальній частині ні в резолютивній частині позовних вимог розмір та обґрунтування вказаних витрат позивачем не зазначено. Відтак, питання щодо компенсації витрат на правничу допомогу судом не вирішується і може бути вирішене шляхом ухвалення додаткового рішення суду.

Керуючись ст.ст.3,16,83,202,209,215,216,220,798, 799 ЦК України,ст. ст.81,141,247,263-268,280-289 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Транспорт Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування транспортним засобом задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_5 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,на користьТоваристваз обмеженоювідповідальністю «КиївТранспорт Груп»ЄДРПОУ: 42587863,02160,м.Київ,просп..Соборності,буд.19,офіс 109, грошові кошти у розмірі 19020,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двадцять грн. 00 коп.), та судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 07 лютого 2025 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду О.В. Агеєва