Ухвала

від 10.02.2025 по справі 465/9528/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/9528/24

2/465/1007/25

У Х В А Л А

10.02.2025 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Баран О.І.,

за участі секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,

представника позивача адвоката Костишевої В.А.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження у цивільній справі за позовом

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хоум Серв» (код ЄДРПОУ: 42932633, місцезнаходження: 79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93),

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ),

предмет позову: стягнення заборгованості за надання послуг,

в с т а н о в и в:

У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває указана цивільна справа, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з управління та утримання будинків і споруд, прибудинкових територій у розмірі 70193,00 грн. та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 09.01.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

5 лютого 2025 року на офіційну електронну адресу суду надійшла заява про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні, яке відбулось 10.02.2025 відповідач заяву підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засідання заперечив проти задоволення заяви.

Суд, з`ясувавши думку учасників справи, дослідивши заяву про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, перевіривши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Згідно з конструкцією норми ч. 6 ст. 19 ЦПК України суд може визнати малозначною справу незначної складності, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Указана справа не відноситься до тих, які в силу вимог ч. 4 ст. 274 ЦПК України не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні на уточнююче запитання головуючого судді учасники справи зазначили про подання усіх доказів.

Частиною 6 ст. 277 ЦПК України передбачено, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи предмет та підстави позову, подані докази, суд зазначає, що справа є малозначною в розумінні ст. 19 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною другою ст. 2 ЦПК України встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У переліку основних засад(принципів)цивільного судочинствауказано верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; розумність строків розгляду справи судом, тощо.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходомсудового процесу; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини принцип процесуальної рівності сторін, один із елементів більш широкої концепції справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (див., серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), №54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони. Рішення у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 р., п. 33, та «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 р., п. 38).

У справі, яка розглядається ніщо не вказує на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження позбавляє відповідача можливості представляти свою сторону.

Крім цього, порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

З урахуванням зазначеного, суд не знайшов підстав для задоволення заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 12, 43, 259, 277, 353-354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя: Баран О.І.