Рішення від 10.02.2025 по справі 685/530/24

Справа № 685/530/24

Провадження № 2/685/12/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2025 року селище Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представників органу опіки та піклування Віркун Т.В., Федорчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Теофіполь

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: другий відділ ДВС у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зменшення розміру заборгованості по аліментах, зменшення розміру аліментів, які стягуються на утримання дітей та звільнення від сплати заборгованості за аліментами у повному обсязі та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування Теофіпольська селищна рада про позбавлення батьківських прав

встановив:

позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача про зменшення розміру заборгованості по аліментах, зменшення розміру аліментів, які стягуються на утримання дітей та звільнення від сплати заборгованості за аліментами у повному обсязі мотивуючи його тим, що рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 01.07.2016 року з нього на користь відповідачки на утримання їх трьох неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 , 2010 року народження, ОСОБА_7 , 2012 року народження та ОСОБА_8 , 2013 року народження стягнуто аліменти у розмірі 1/2 частини його заробітку (доходу), починаючи з 02.06.2016 і до досягнення дітьми повноліття. 13.07.2016 Теофіпольський райсуд видав виконавчий лист на підставі вказаного рішення суду по справі №685/622/16, на підставі виконавчого листа відкрито виконавче провадження №55874652. Згідно з довідкою - розрахунком по виконавчому провадженню від 08.05.2024 станом на травень 2024 у нього є заборгованість зі сплати аліментів, яка становить 243674,10 грн. З таким розміром заборгованості він не погоджується, оскільки державним виконавцем при визначені розміру заборгованості не враховані здійснені ним проплати за період з липня 2016 року по лютий 2018 року, які він здійснював на картковий рахунок ОСОБА_3 та відповідні квитанції надав державному виконавцеві. За період виконавчого провадження відбулася зміна державного виконавця і квитанції, які він надавав на підтвердження сплати ним аліментів за період з липня 2016 року по лютий 2018 року, в матеріалах виконавчого провадження відсутні з незалежних від нього підстав. Він звертався до відповідачки з проханням підтвердити факт сплати ним аліментів за період з липня 2016 року по лютий 2018 року та надати виписки з її карткового рахунка, однак вона відмовилася. Крім того, зазначив, що після розірвання шлюбу з відповідачкою він створив нову сім`ю з ОСОБА_9 (після одруження ОСОБА_10 ), з якою 23.08.2017 він зареєстрував шлюб і від якого у них народилося двоє синів - ОСОБА_11 , 2016 року народження та ОСОБА_12 , 2021 року народження. Сини проживають разом із ним та знаходяться на його повному утриманні. Сини мають проблеми із здоров`ям, часто хворіють і потребують постійного лікування. Сина ОСОБА_12 визнано дитиною-інвалідом і він є його законним представником та постійно перебуває з ним під час стаціонарного лікування, тому він не може влаштуватися на роботу. Єдиним доходом, який він отримує є державна соціальна допомога на дитину інваліда. Враховуючи, що з моменту призначення аліментів рішенням Теофіпольського райсуду від 01.07.2016 у нього погіршився матеріальний стан та змінився його сімейний стан, вважає що є підстави для зменшення розміру аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_3 . Також зазначив, що у нього виникла заборгованість зі сплати аліментів, оскільки він сплачував аліменти щомісяця, але в меншому розмірі ніж визначений державним виконавцем, оскільки аліменти були розраховані від середньої зарплати по регіону, а не від його реального доходу. Крім того, з народженням синів ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , які постійно хворіли, він займався їх лікуванням та доглядом і не мав можливості влаштуватися на роботу, у їх сім`ї працює його теперішня дружина ОСОБА_14 . На підставі викладеного, просить суд зменшити розмір заборгованості за аліментами за період з 01.07.2016 по 01.05.2024, зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі виконавчого листа виданого Теофіпольським райсудом по справі №685/622/16 та стягнути з нього на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , 2010 року народження, доньки ОСОБА_7 , 2012 року народження, доньки ОСОБА_8 , 2013 року народження щомісячно в розмірі 3/10 частини його заробітку (доходу), починаючи з дня набрання рішенням законної сили, звільнити його від сплати заборгованості за аліментами у повному обсязі, що виникла на підставі рішення Теофіпольського райсуду по справі №685/622/16 за період з 01.07.2016 по 01.05.2024.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 звернулася в суд із зустрічним позовом до відповідача ОСОБА_1 про позбавлення його батьківських прав, мотивуючи його тим, що у період з 20.05.2010 року по 18.10.2016 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_1 від якого у них народилося троє дітей - син ОСОБА_6 , 2010 року народження, донька ОСОБА_7 , 2012 року народження, донька ОСОБА_8 , 2013 року народження. Шлюб між ними розірвано, після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з нею та знаходяться на її утриманні. Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 01.07.2016 року з ОСОБА_1 на її користь стягнено аліменти на утримання дітей. Батько дітей участі у їх вихованні та утриманні не приймає, їх життям не цікавиться, не відвідує, не спілкується, тобто не виконує батьківських обов`язків щодо своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 243674,10 грн. На підставі наведеного, просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочок ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом підтримали, просили їх задовольнити, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав не визнали і заперечили проти задоволення зустрічного позову.

ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом не визнали, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримали, просили їх задовольнити.

Представник органу опіки та піклування Федорчук О.В. проти задоволення зустрічних позовних вимог не заперечила, пояснила, що позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 відповідатиме їх інтересам.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню частково, зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Теофіпольського районного суду від 01.07.2016 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 стягнуто аліменти у розмірі 1/2 частини його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 02.06.2016 року і до досягнення дитиною повноліття (рішення суду набрало законної сили 12.07.2016 року) (а.с.5-6). Позивач з ОСОБА_9 (після одруження ОСОБА_10 ) 23.08.2017 уклали шлюб, від якого у них народилося двоє синів - ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвами про шлюб та народження (а.с.8-10). ОСОБА_20 визнаний дитиною-інвалідом і позивач є його законним представником, що підтверджується посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.16), медичним висновком №220 (а.с.17), медичним висновком №375 (а.с.18), медичними довідками (а.с.19-22). Позивач отримує державну соціальну допомогу інваліду з дитинства (довідка Управління праці та соціального захисту населення від 01.05.2024 (а.с.23-24). Згідно з довідкою - розрахунком по виконавчому провадженню від 08.05.2024 станом на травень 2024 у ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів, яка становить 243674,10 грн (а.с.26-27). Відповідно до довідки Теофіпольської селищної ради про склад сім`ї від 18.09.2024 неповнолітні ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 проживають з ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до висновку сектору «Служби у справах дітей» Теофіпольської селищної ради від 17.10.2024 ОСОБА_1 доцільно позбавити батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 .

В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , показав, що він є учнем 8 класу Шибенського ліцею. У його батька є свої діти і він не хоче платити аліменти на його утримання, мати у них одна. Батько має заборгованість по аліментах. До подання позовної заяви в суд, він з батьком спілкувався дуже рідко. Вони спілкувалися по телефону смс і вайбером (переписками) протягом року приблизно разів три. Батька після 2016 року в живу він бачив лише у 2023 році в м. Хмельницькому біля торгівельного центру «Оазис». Коли вони були у м. Хмельницькому мама зателефонувала татові, він приїхав, вони провели разом десь пів години. У той день він дав їм по 500 грн і вони розійшлися. На день народження батько не приїжджав, але передавав подарунки і на свято Миколая теж . Він хоче щоб батька позбавили батьківських прав, оскільки той виховує дітей від другого шлюбу, а ним та його сестрати не цікавиться.

В судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , показала, що вона навчається у 6 класі Шибенського ліцею. Батько з ними майже не спілкується, до них не приїжджає, вона його не пам`ятає, бо коли він від них пішов їй було два роки. Батько дзвонить на день народження або свято ОСОБА_21 і на Новий рік. Завжди питав що вона хоче, який подарунок. Телефон їй подарувала на день народження мама. З 2016 року вона його вперше побачила, і єдиний раз, ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Хмельницькому біля торгівельного центру «Оазис». Батько лише писав на вайбер, телефонував на день народження, і були такі випадки, що мама дзвонила до тата і нагадувала йому. З ними він час не проводить, тому хоче, щоб його позбавили батьківських прав.

В судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , показала, що вона навчається у 7 класі Шибенського ліцею. Батька потрібно позбавити батьківських прав, бо він з ними не спілкується. Раніше він до них писав, а телефонував лише на свята та на дні народження. Вже пів року вони з батьком не спілкуються зовсім, до того часу вони спілкувалися, але дуже рідко. На день народження він телефонував і запитував який вона хоче подарунок. Вона перший раз побачила батька ІНФОРМАЦІЯ_6 . Він ніколи її не запрошував провести разом час, не приїжджав на день народження, але подарунки передавав. У школу де вона навчається батько не приходив, до них не приїжджав.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , показала, що вона працює у ОСОБА_23 ліцеї вчителем початкових класів, педагогом-організатором. Вона класний керівник ОСОБА_16 . Знає її з першого класу. Батька ОСОБА_7 вона побачила перший раз. Він не телефонував до неї, на батьківські збори до ліцею не приходив. Про батька вона ніколи не згадувала. У перший клас її привела мама.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , показала, що вона працює у ОСОБА_23 ліцеї вчителем української мови та літератури. Вона класний керівник ОСОБА_17 з п`ятого класу (півтора року). Настя згадувала батька без агресії. У них у групі є вайбер, учасником є мама, батько не цікавився навчанням ОСОБА_25 .

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оскільки у позивача з часу винесення рішення суду про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 змінився сімейний стан, що підтверджується доказами, які є у матеріалах справи, суд вважає, що розмір аліментів необхідно зменшити, однак відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися в першу чергу максимальним забезпеченням інтересів дітей.

Оцінюючи докази у їх сукупності, враховуючи, що позивач має п`ятьох неповнолітніх дітей, які мають однакові права, суд дійшов висновку, що розмір аліментів, які стягуються за рішенням Теофіпольського райсуду від 01.07.2016 року з позивача, необхідно зменшити з 1/2 частини на 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ч.2 ст.197СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

З аналізу даної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Відповідно, лише за наявності вищевказаних обставин, що мають істотне значення платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Аналогічна вимога мається у п.22 Постанови Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", де вказано, що суд за передбачених ст.197СК умов може повністю або частково звільнити платника аліментів від сплати заборгованості.

Тобто, в розумінні цих положень закону, підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами - можуть бути лише ті істотні обставини, які вплинули та пов`язані із самим фактом виникнення такої заборгованості. Інших підстав для звільнення від сплати заборгованості за аліментами діюче законодавство не передбачає.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).

Згідно з довідкою - розрахунком по виконавчому провадженню від 08.05.2024 станом на травень 2024 у ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів, яка становить 243674,10 грн .

В судовому засіданні встановлено, що відповідно записам у трудовій книжці ОСОБА_1 від 23.09.2019 року (а.с.25) він з 23.09.2019 по 28.08.2020 працював на посаді складальника виробів зі склопластику на ПП «Екіпаж» , доказів того, що він мав постійне місце роботи в інші періоди свого життя суду не надано. В 2016 році у позивача за первісним позовом від другого шлюбу народився син ОСОБА_11 . В 2021 році народився син ОСОБА_12 , якому 2023 році надано статус інваліда з дитинства та призначено ОСОБА_1 його опікуном.

Законом встановлено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, виходячи з гарантованого мінімального розміру аліментів з липня 2018 року ( часу , коли вступила в силу ч.2 ст 181 СК України), мінімальний розмір аліментів, які мав би сплатити позивач за первісним позовом відповідачу за первісним позовом на утримання трьох дітей становила 222399 грн, а фактично він виплатив 142667,8 грн, тобто заборгованість за цей період становить 79731,21 грн. Вказаний розмір заборгованості не підлягає ні зменшенню ні звільненню від виплати, оскільки це мінімальна гарантована сума аліментів на трьох дітей за період з липня 2018 року по травень 2024 року, встановлена законодавством.

Разом з тим, відповідно до банківської роздруківки руху коштів на банківській карті позивача за зустрічним позовом встановлено, що позивач за первісним позовом здійснював платежі в 2016-2017 роках на загальну суму 3250 грн, що дає підстави зменшити розмір заборгованості за аліментами за період з липня 2016 по грудень 2017 року на вказану суму, тому розмір заборгованості за вказаний період становить 34750 грн. За січень-червень 2018 року позивачу за первісним позовом нараховано 17457 грн аліментів, ним сплачено 2200 грн, тому сума заборгованості за цей період становить 15257 грн, доказів наявності підстав для її зменшення суду не надано.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суді дійшов переконання, що позивачу за первісним позовом необхідно зменшити суму боргу за аліментами на користь відповідача за зустрічним позовом на утримання трьох неповнолітніх дітей до 129738,21 грн.

Що стосується позовних вимог в частині звільнення позивача за первісним позовом від сплати заборгованості за аліментами, суд дійшов переконання, що вони задоволенню не підлягають, оскільки незалежно від того, народженні діти в шлюбі, чи ні, чи народжені вони в іншому шлюбі, всі діти мають рівні права по відношенню один до одного, та до своїх батьків, тому ОСОБА_26 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 мають рівне право з ОСОБА_27 та ОСОБА_28 на належне утримання від свого батька. Оскільки судом враховано об`єктивні обставини виникнення заборгованості та зменшено заборгованість за аліментами майже вдвічі, то суд вважає, що звільнення від сплати заборгованості за аліментами буде суперечити вимогам чинного законодавства та порушить право ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на належне матеріальне забезпечення та утримання батьком.

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне:

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст.164 СК України мати, батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У статтях 7, 155 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Відповідні положення, закріплені у статті 171 Сімейного кодексу України, згідно з якими думка дитини має бути врахована при вирішенні питань, що стосуються її життя.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не належно виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання та утримання своїх дітей ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 - з 2016 року мав з ними лише одну короткочасну зустріч в 2023 році в м.Хмельницькому, протягом семи років жодного разу їх не відвідав, в більшості випадків спілкується з дітьми лише шляхом переписки у додатку «вайбер», хоча діти, як було встановлено під час їх пояснень в судовому засіданні, бажали спілкування з ним. Суд критично оцінює твердження відповідача за зустрічним позовом, що він не мав можливості відвідувати своїх дітей та зустрічатися з ними, оскільки жодного належного доказу того, що у нього були об`єктивні перешкоди для таких зустрічей суду не надано. Крім того, суд зазначає, що відстань між с.Шибена та м.Хмельницький становить лише 100 км, автобусне сполучення існує , тому за сім років відповідач за зустрічним позовом мав можливість хоча б раз в рік відвідати своїх дітей.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідач за зустрічним позовом все таки не зовсім забув за своїх дітей від першого шлюбу - як вказували самі діти та позивач за зустрічним позовом в судовому засіданні - він дарував дітям подарунки на дні народження, цікавився, що вони хотіли б отримати, також зрідка цікавився їх здоров`ям та навчанням. Вказане дає підстави суду вважати, що між ОСОБА_27 та його дітьми від першого шлюбу ще не зовсім втрачені родинні відносини, і якщо батько зробить трішки більше зусилля, від зможе в повній мірі здійснювати свої батьківські обов`язки щодо своїх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Тому суд критично оцінює висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 , доньок ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та вважає за необхідне у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.182, 192 СК України, ст.19, 81, 264-265 ЦПК України, районний суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: другий відділ ДВС у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зменшення розміру заборгованості по аліментах, зменшення розміру аліментів, які стягуються на утримання дітей та звільнення від сплати заборгованості за аліментами у повному обсязі задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на утримання сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за рішенням Теофіпольського районного суду від 01.07.2016 року з 1/2 частини на 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Зменшити розмір заборгованості за аліментами, що стягуються з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рішенням Теофіпольського районного суду від 01.07.2016 року, до 129738,21 грн. (сто двадцять дев`ять тисяч сімсот тридцять вісім грн. 21 коп)

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в дохід держави 1211,20 грн судового збору (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування Теофіпольська селищна рада про позбавлення батьківських прав.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.

Головуюча