Рішення

від 10.02.2025 по справі 521/5858/21

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 10.02.2025

Справа № 521/5858/21

2/501/492/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Смирнова В.В.,

при секретарі судового засідання - Кочкіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк.

Вимоги позивача: -

- визнати недійсними операції (трансакції) щодо переказу коштів з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 відкритого в Акціонерному товаристві «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» відповідно до

договору про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки №РС/WE0VER+/250_00018 від 13.08.2019 року за карткою НОМЕР_2 з 13.11.2020 року по 16.11.2021 року на суму 266 525 (двісті шістдесят шість тисяч п`ятсот двадцять п`ять) гривень 19 копійок, а саме:

-операція за датою 13.11.2020 о 12:07 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000372250 у розмірі 14650 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 73,25 гривні;

-операція за датою 13.11.2020 о 12:22 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000439478 у розмірі 14650 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 73,25 гривні;

-операція за датою 13.11.2020 о 13:33 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000779546 у розмірі 25000 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 14:56 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000163438 у розмірі 15000 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 75 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 15:25 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000294312 у розмірі 10000 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 50 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 15:57 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000447482 у розмірі 15000 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 75 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 16:15 з датою списання 16.11.2020 з кодом0000000537180 у розмірі 15000 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 75 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 16:17 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000547920 у розмірі 15000 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 450 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 16:19 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000558858 у розмірі 15000 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 450 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 16:21 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000567888 у розмірі 20000 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 600 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 16:24 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000580850 у розмірі 15000 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 450 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 14:20 з датою списання 16.11.2020 з кодом 000000998698 у розмірі 10000 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 14:26 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000026628 у розмірі 10000 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 16:29 з датою списання 16.11.2020з кодом 0000000605066 у розмірі 5000 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 13:44 з датою списання 16.11.2020 кодом0000000830202 у розмірі 3221 гривня, комісія за проведення операції у розмірі 16 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 15:20 з датою списання 16.11.2020 з кодом0000000271006 у розмірі 10055 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 50,28 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 13:16 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000694334 у розмірі 25130 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 125,65 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 12:52 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000579682 у розмірі 25130 гривень, комісія за проведення = операції у розмірі 125,65 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 13:58 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000895138 у розмірі 1000 гривень;

-зобов`язати Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО- ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» відновити залишок коштів на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у розмірі 196 855,91 грн., які були надані відповідно додаткового договору №2 від 25.08.2020р. про встановлення овердрафту з пільговим періодом для держателів особистих платіжних карток за тарифним планом «ПРЕМІУМ ЕЛІТ +» до договору №РС/WE0VER+/250_00018 про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за якими здійснюються з використанням платіжної картки від 13.08.2019р. та списані за трансакціями у період з 13.11.2020р. по 16.11.2020р. включно;

-стягнути з акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» на користь ОСОБА_1 неправомірно перераховану з його рахунку № НОМЕР_1 суму власних коштів у розмірі 66980,09 грн.

-зобов`язати акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» зарахувати на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 відкритий в акціонерному товаристві «Український будівельно-інвестиційний банк» суму комісійних відсотків у розмірі 2689,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник позивача - адвокат Волканов Є.В. уточнивши позовні вимоги (т.1 а.с.80-85) мотивує їх тим, що за рахунком Позивача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 відкритим у АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК», відповідно до договору про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки РС/WE0VER+/250_00018 від 13.08.2019 року у період з 13.11.2020 по 16.11.2020 року було здійснено ряд несанкціонованих трансакцій з переводу власних коштів та кредитних коштів, наданих за овердрафтом.

Згідно з п. 8 Розділу 6 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 705 від 05.12.2014 р. визначено, що емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

У відповіді №2515 від 11.12.2020 року на заяву представника ОСОБА_1 від 17.11.2020 року Банк повідомив, що на дату звернення Банком проводиться перевірка на підставі телефонного звернення ОСОБА_1 щодо: «проведення несанкціонованих грошових переказів невідомими особами за його поточним рахунком», тобто, Банк визнав факт звернення ОСОБА_1 до колл-центру Банку.

Проте, у відповіді №2550 від 23.12.2020 року на вимогу представника ОСОБА_1 надати інформацію про звернення власника картки до колл-центру за період 11.11.2020 по 16.11.2020 р. (у тому числі, запис розмови з оператором), Банком повідомлено, що у зазначений період, пан ОСОБА_1 до відділень банку особисто не приходив, записи телефонних розмов з клієнтами, що телефонують до колл-центру, Банком не зберігаються, очищення серверу телефонних записів здійснюється автоматично кожного 15-го та 30-го числа календарного місяця.

Відповідно до пункту 7 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705,емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.

Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного

засобу.

Враховуючи проведення службового розслідування на підставі звернення Позивача про несанкціоновані грошові перекази за його рахунком, Відповідач мав би зберігати важливі докази для повного встановлення обставин справи, крім того, обов`язок щодо фіксації такого звернення покладений на Банк згідно з вимогами Постанови Правління НБУ.

Відповідно до пункту 8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Крім того, статтею 1073 ЦК України визначено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Верховного Суду у справі №336/3989/19 від 05 квітня 2021 року, визначено, що відповідно до пункту 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

На підставі викладеного просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» Драненко Я.В. надав відзив на позовну заяву (т.1 а.с.141-154) в якому просив відмовити у задоволені позовної заяви.

Відзив мотивує тим, що 13.08.2019 між Акціонерним товариством «Український будівельно-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки № РС/WE0VER+/250_00018 .

25.08.2020 між Акціонерним товариством «Український будівельно-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 укладений додатковий договір № 2 про встановлення овердрафту з пільговим періодом для держателів особистих платіжних карток за тарифним планом «ПРЕМІУМ ЕЛІТ+» до договору №РС/WE0VER+/250_00018 про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки від 13 серпня 2019 року.

Згідно з пунктом 2.1 додаткового договору банк на умовах визначених додатковим договорами надає держателю овердрафт на проточний рахунок, відкритий на підставі договору, за умови відсутності або недостатності коштів на цьому поточному рахунку на умовах:

Банк виконав умови Додаткового договору у повній мір та надав Позичальнику у формі овердрафту на картковий рахунок в сумі 200000,0 грн.

13.11.2020р. Позичальником з карткового рахунку проведено ряд банківських операцій з переказу грошових коштів та оплаті послуг на загальну суму 384 470,10 грн. 19.11.2020р. позичальником проведено оплату на суму 3100.0 грн. Всього по картковому рахунку за період з 13.11.2020 р. по 19.11.2020р. проведено операцій на суму 399955,91 грн., що перевищує залишок власних коштів Позичальника на картці на суму 199919,52 гн. Вказані операції призвели до утворення заборгованості ОСОБА_1 за овердрафтом яка станом на 19.04.2021р. становить 209776,54 грн.

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що фінансові трансакції, здійснені у мережі інтернет з використання реквізитів належної йому платіжної картки за період з 13.11.2020р. по 16.11.2020р. включно були здійснені не ним а третіми особами внаслідок вчиненні шахрайських дій, а тому відповідальність за них має нести саме Банк.

Позивач стверджує, що 17.11.2020р. в його інтересах до банку звернувся його представник адвокат Волканов В.М. із повідомленням про інцидент та заявою про проведння службового розслідування за фактом проведення незаконних трансакцій по його рахунку. Фактично банк таку заяву отримав лише 24.11.2020р. поштою. Банк надав відповідь про проведення службового розслідування. Доказів пере випуску належної ОСОБА_1 сім-карти за номером НОМЕР_6 третім особам без його згоди Позивач не надав, доказів отримання третіми особами доступу до платіжної кратки бей згоди ОСОБА_1 не надав.. Банк вважає, що саме ОСОБА_1 несе відповідальність за всі трансакції проведені за реквізитами його картки згідно до п.9.1.4 Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за якими здійснюються за використанням платіжної картки позивача.

Твердження позивача про те, що відповідач знав про його перебування за кордоном не відповідають дійсності оскільки він лише повідомив Банк про гіпотетичну можливість свого виїзду за кордон, окрім того він (позивач) не надав заявку про блокування його картки.

Факт вчинення третіми особами шахрайських дій щодо ОСОБА_1 на дату розгляду цієї справи правоохоронними органами не встановлено.

Провис відмовити у задоволені позову.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача адвокат Волканов Є.В. надав суду клопотання в якому просив суд розглянути справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги (т.2 а.с.132-133).

Представник відповідача Драненко Я.В., 03.02.2025р., через систему «Електронний суд», звернувся до суду із клопотанням про проведення 10.02.2025р. розгляду справи за його участю в режимі відео конференції з використанням власних технічних засобів (т.2 а.с.137-138).

Ухвалою суду від 04.02.2025р. у задоволенні клопотання відмовлено.

Представник відповідача у судове засідання не прибув та не повідомив про причин неявки.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

16.06.2021р. постановлена ухвала про відкриття провадження управі, розгляд справи у порядку загального позовного провадження (т.1 а.с.67).

07.07.2021р. постановлені ухвали про: відмову представнику позивача - адвокату Волканову Є.В. про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, про задоволення клопотання про витребування доказів, про прийняття до провадження уточненої позовної заяви ОСОБА_1 (т.1 а.с.104,105, 106).

15.11.2021 р. постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження (т.2 а.с.21).

08.02.2022р. постановлена ухвала про зупинення провадження у справі (т.2 а.с.58).

29.08.2024р. постановлена ухвала про поновлення провадження у справі (т.2 а.с.80).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось, оскільки розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 13.08.2019 між Акціонерним товариством «Український будівельно-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 укладений договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки № РС/WE0VER+/250_00018 (т.1 а.с.12-17). .

25.08.2020 р. між Акціонерним товариством «Український будівельно-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 2 про встановлення овердрафту з пільговим періодом для держателів особистих платіжних карток за тарифним планом «ПРЕМІУМ ЕЛІТ+» до договору №РС/WE0VER+/250_00018 про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки від 13 серпня 2019 року (т.1 а.с.23-28).

Згідно з пунктом 2.1 додаткового договору банк на умовах визначених додатковим договорами надає держателю овердрафт на проточний рахунок, відкритий на підставі договору, за умови відсутності або недостатності коштів на цьому поточному рахунку на умовах:

2.1.1. Ліміт овердрафту встановлюється в розмірі 200000,00 (двісті тисяч грн 00 коп.);

2.1.2. Строк користування овердрафтом з 25.08.2020 по 25.08.2021, протягом вказаного строку держатель має право багатократно отримувати грошові кошти та погашати заборгованість по овердрафту таким чином, щоб заборгованість держателя не перевищувала встановленого додатковим договором ліміту овердрафту. При настанні дати погашення заборгованість по овердрафту скасовується та переноситься на відповідні рахунки з обліку простроченої заборгованості.

Відповідно до пункту 2.3. додаткової угоди держатель зобов`язується на умовах, в термін та розмірах, обумовлених цією додатковою угодою, повернути заборгованість за овердрафтом, а також сплатити всі інші платежі, обумовлені цим додатковим договором.

Відповідно до пункту 2.2. додаткової угоди овердрафт надається на споживчі цілі.

Згідно пункту 2.3. додаткової угоди держатель зобов`язується на умовах, в термін та розмірах, обумовлених цією додатковою угодою, повернути заборгованість за овердрафтом, а також сплатити всі інші платежі, обумовлені цим додатковим договором.

Пунктом 4.3. додаткової угоди, визначено, що проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму використаного овердрафту станом на кінець кожного дня при цьому використовується метод факт/360. Тобто при розрахунку процентів рік рахується за 360 днів.

Згідно з п.4.4 додаткового договору за користування овердрафтом встановлюється номінальна процентна ставка у розмірі 35 % річних. У пільговий період пільгова ставка за користування овердрафтом встановлюється у розмірі 0,001 % річних з урахуванням умов погашення заборгованості в пільговому періоді в п.1.5 цього додаткового договору.

При несплаті процентів за користування овердрафтом в строки встановлені цим додатковим договором заборгованість по процентам переноситься на рахунок прострочених процентів (пункт 4.6 додаткового договору).

Згідно з п.5.2.9. додаткового договору держатель зобов`язаний якщо банк у випадках, передбачених п.5.3.3. цього додаткового договору вимагає дострокового погашення овердрафту, здійснити повернення заборгованості за цим додатковим договором протягом строку, зазначеного у вимозі.

Відповідно до п.5.5.3. додаткової угоди, у разі порушення держателем будь-яких зобов`язань, визначених додатковою угодою овердрафту, держатель сплачує банку неустойку/штрафні санкції/пеню у розмірі передбаченому тарифами банку.

Відповідно до умов додаткового договору банк надає держателю кредит у формі овердрафту який держатель має право отримувати багаторазово та повинен погашати (обнуляти) щомісячно до 5 числа (включно) місяця, наступного за місяцем виникнення заборгованості. Сума овердрафту яка не була погашена у вказані строки є простроченою, за користування нею нараховується номінальна процентна ставка 35% річних та підлягає поверненню на вимогу банку.

У разі втрати платіжної картки, або несанкціонованого використання платіжної картки третіми особами та неповідомлення про це банк, держатель не звільняється від виконання своїх зобов`язань за цим додатковим договором (пункт 5.7 додаткового договору).

Відповідно до п.1.1.3 договору про надання доступу до системи дистанційного обслуговування «Інтернет - банкінг» №ІВ/F/250-0002 від 20/08/2019, укладеного між AT «УКРБУДІНВЕСТБАНК» та позивачем , доступ до СДО ІБ, надання банком послуг щодо дистанційного розпорядження клієнтом його рахунками здійснюються відповідно до умов цього договору, «Правил дистанційного обслуговування клієнтів - фізичних осіб в системі Інтернет-банкінг УБІБ ONLINE» в AT «Укрбудінвестбанк» (надалі-Правила) та інших договорів, укладених між банком та клієнтом, щодо відкриття та обслуговування поточних, та карткових рахунків, розміщення вкладів (депозитів), надання кредитів тощо, із застосуванням положень Правил та інших нормативних документів банку, що визначені та затверджені відповідними рішеннями Правління банку, в тому числі у відповідності до діючого законодавства України (а.с.32).

Відповідно до п.1.2.2 Інтернет - банкінгу Правила, що затверджуються банком, є невід`ємною частиною цього договору, з якими клієнт зобов`язаний ознайомитися у приміщенні банку та/або на сайті банку перед здійсненням доступу до ОДО ІБ та перед ініціюванням будь - якої операції через СДО ІБ.

Ініціювання Клієнтом будь-якої операції через СДО ІБ є достатнім підтвердженням того, що Клієнт ознайомився з чинними на відповідній момент Правилами, вони йому зрозумілі, вони є розумними та справедливими, він погоджується з ними (приймає їх). 3 такого часу (з моменту іціювання Клієнтом відповідної операції через СДО ІБ) Правила (у відповідній редакції) стають невід`ємною частиною цього договору виключно в розрізі операції, що ініціювалась).

Згідно із п.1.3. Інтернет - банкінгу Банк і Клієнт, уклавши цей договір, дійшли згоди відносно того, що код підтвердження реєстрації (тут і далі - «Код підтвердження») є аналогом власноручного підпису клієнта (є електронним підписом) та що всі правочини, операції, договори, документи/ініціативи, дії підписані/засвідчені в електронному вигляді кодом підтвердження вважаються підписаними клієнтом власноруч. Код підтвердження не може бути визнаним недійсним через його електронну форму. Клієнт особисто та одноосібно несе відповідальність за зміст такого Електронного розрахункового документу. Підписавши документ/операцію/дію кодом підтвердження. Клієнт підтверджує, що з вказаними умовами погоджується, вважає їх зрозумілими та прийнятними про що ставить свій підпис.

Відповідно до п.2.1. Інтернет - банкінгу банк і клієнт, для здійснення доступу до СДО ІБ клієнт використовує наступні авторизаційні параметри:

2.1.1 логін (номер телефону користувача): « НОМЕР_3 » (без лапок), що є інформацією обмеженого поширення і може бути повідомлений клієнтом виключно співробітнику-банка. Клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про логін. Ризик і всю відповідальність за несанкціоноване використання логіна несе виключно клієнт.

2.1.2. Пароль для входу, електронний підпис, який створений засобами програмного забезпечення, що призначене для створення одноразових цифрових паролів за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних (реквізитів електронного доручення), дає змогу ідентифікувати користувача. Одноразовий цифровий пароль надається користувачу шляхом відправлення СМС-повідомдення на його номер мобільного телефону та використовується одноразово під час підтвердження електронного розрахункового документу/розпорядження.

Відповідно до п.2.1.2.1. Інтернет - банкінгу клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість третіх осіб здійснити доступ та/або використати пароль 1.

Згідно п.2.1.2.2. Інтернет - банкінгу ризик і всю відповідальність, за несанкціоноване використання пароля несе виключно клієнт.

Пунктом 2.1.2.3. Інтернет - банкінгу передбачено, що будь-яку особу, яка використала логін та пароль 1, банк безумовно вважає за клієнта і не несе відповідальності, якщо це не відповідає дійсності.

Відповідно до п.2.1.2.4. Інтернет - банкінгу всі банківські операції, договори, інші документи/ініціативи, здійснені в електронному вигляді, є електронними документами і вважаються такими, що укладені із додержанням письмової форми, і не можуть бути оскаржені через їх електрону форму.

Згідно п.2.1.2.5. Інтернет - банкінгу номер мобільного телефону клієнта: [телефон], що, відповідно до Правил, використовується для надання клієнту за допомогою CMC - повідомлення нового Пароля 1.

Відповідно до п.6.3 Інтернет - банкінгу банк не несе відповідальність за:

6.3.1. відсутність доступу до СДО ІБ або некоректну роботу СДО ІБ у разі використання клієнтом для здійснення такого доступу технічних та програмних засобів, що не відповідають вимогам Правил, або вчинення Клієнтом інших дій, що не відповідають вимогам цих Правил.

6.3.2. відсутність доступу до СДО ІБ у разі отримання третіми особами інформації про логін клієнта в будь-який спосіб, зокрема але не виключно через безпосереднє з необережності чи з відома повідомлення клієнтом свого логіна третім особам, підбором логіна третіми особами тощо.

6.3.3. здійснення доступу та/або ініціювання банківських операцій третіми особами, у разі отримання третіми особами інформацію про логін, пароль І, пароль 2 в будь-який спосіб, зокрема але не виключно через безпосереднє з необережності чи з відома повідомлення клієнтом зазначеної в цьому пункті конфіденційної інформації третім особам, підбора третіми особами логіна, пароля 1, пароля 2 тощо.

13.11.2020р. з рахунку ОСОБА_1 було проведено декілька фінансових операцій шляхом списання з його рахунку НОМЕР_4 коштів у сумі 66980,09 грн. та кредитного ліміту у сумі 196855,91 грн., з яких 19 платежів через інтернет-сервіси та інтернет магазини за допомогою системи інтернет-банкінг «УБІБ» за датою списання 16.11.2020 року(т.1 а.с.38).

17.11.2020 року представник позивача- адвокат Волканов Є.В. засобами поштового зв`язку направив на адресу Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» заяву в якій зазначав, що ОСОБА_1 є власником поточного рахунку НОМЕР_4 відкритого в АТ «Український будівельно- інвестиційний банк». У період з 13.11.2020р. по 23.11.2020р. ОСОБА_1 знаходився у відпустці у Мальдівській Республіці. Платіжна картка перебуває з ОСОБА_1 , її дані та саму картку іншим особам не передавав, розпорядження щодо списання коштів не надавав, сім-картку не передавав третім особам. У період з 13.11.2020 року по 16.11.2020 року невідомі особи отримали доступ до платіжної картки та здійснили несанкціоновані грошові перекази. Просив провести внутрішнє розслідування щодо встановлення обставин несанкціонованого доступу сторонніх осіб до поточного рахунку ОСОБА_1 , надати інформацію та відповідні записи телефонних розмов, які були здійснені від імені ОСОБА_1 з працівниками банку у період з 13.11.2020 року по 16.11.2020 року; здійснити анулювання проведених трансакцій по рахунку ОСОБА_1 у період з 13.11.2020 року по 16.11.2020 року, окрім проведених ним платежів, та здійснити повернення грошових коштів на поточний рахунок (т.1 а.с.39).

27.11.2020р. представник позивача - адвокат Волканов Є.В. звернувся до Шевченківського ВП Приморського ВП у м.Одесі ГУНП в Одеській області із заявою про вчинення злочину. У заяві вказав, що невідомі особи в період з 13.11.2020 р. по 16.11.2020р. отримали доступ до платіжних карток ОСОБА_1 та здійснили несанкціоновані перекази грошових коштів (т.1 а.с.40,41).

З аналогічної заявою звернуся ОСОБА_1 до Управління протидії кіберзлочинам в Одеській області (и.1 а.с.42-44).

За заявою ОСОБА_1 , 11.12.2020р. Приморським відділом поліції в місті Одесі ГУНП в Одеській області внесені відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12020160500003385 за ч.2 ст.190 КК України (т.1а.с.46).

З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020160500003385 від 11.12.2020 року вбачається, що 11.12.2020 року до ЧЧ Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій він просить вжити заходів правового характеру до невстановлених осіб, які у період з 13.11.2020 року по 16.11.2020 року шахрайськими діями шляхом обману заволоділи належними заявнику грошовими коштами у значній сумі з його банківських карток.

АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» надав адвокату Волканову В.М. відповідь на його заяву від 17.11.2020р., яку банк отримав 24.11.2020р. в якій вказав, що Банком проводиться перевірки на підставі телефонного звернення ОСОБА_1 щодо «проведення несанкціонованих грошових переказів невідомими особами за його поточним рахунком. Щодо вимог надати інформацію та відповідні записи телефонних розмов, які здійснені від імені ОСОБА_1 з працівниками банку у період з 13.11.2020р. по 16.11.2020р., то Банк повідомив, що така інформаціє є банківською таємницею, а тому надати таку інформацію не може. Щодо вимоги здійснити анулювання проведених транзакцій по рахунку ОСОБА_1 у період з 13.11.2020р. по 16.11.2020р., окрім проведених ним платежів, та здійснити повернення грошових коштів на поточний рахунок Банк здійснить всі необхідні дії щодо операцій по рахунку ОСОБА_1 , в залежності від результатів проведеного розслідування (т.1 а.с.45).

Позивач 01.12.2020 звертався до АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» із заявою про вчинення кримінального злочину та зупинення нарахування відсотків за користування коштами за овердрафтом до завершення розслідування (т.1 а.с.44).

Внутрішнім службовим розслідуванням банку встановлено, що всі операції у період з 13.11.2020 року по 16.11.2020 року по рахунку ОСОБА_1 проводились через мережу інтернет за допомогою реквізитів платіжної картки, володільцем якої є позивач, та за допомогою системи інтернет-банкінгу «УБІБ24» з використанням логіну та паролю ОСОБА_1 (т.1а.с.52).

У відповідь на заяву представнику ОСОБА_1 від 01.12.2020 АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» листом від 23.12.2020 року повідомило, що за внутрішнім службовим розслідуванням банк дійшов висновку щодо здійснення операцій особисто паном ОСОБА_1 або, можливо, здійснення доступу та/або ініціювання банківських операцій, третіми особами шляхом отримання ними даних та конференційної інформації в будь-який спосіб, зокрема, але не виключно, через безпосереднє з необережності чи з відома повідомлення ОСОБА_1 інформації третім особам або підбора третіми особами інформації. Зазначалося, що 13.11.2020 року о 10:48:36 годині на електронну пошту банку було надіслано повідомлення-запит про реєстрацію клієнта ОСОБА_1 . Оскільки ОСОБА_1 підписано договір про надання доступу до системи дистанційного обслуговування «Інтернет-банкінг» № ІВ/F/250-0002 від 20.08.2019 року, то банком через декілька хвилин після отримання запиту про реєстрацію в Ubib24, клієнта активовано у системі інтернет-банкінгу.

АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (справа 501/1291/21).

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 17.04.2023р. у вказаній справі ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» заборгованість за додатковим договором №2 про встановлення овердрафту з пільговим періодом для держателів особистих платіжних карток за тарифним планом «ПРЕМІУМ ЕЛІТ +» до Договору №PC/WE0VER+/250_00018 про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за якими здійснюються з використанням платіжної картки від 13.08.2019р., укладеного 25.08.2020р. у розмірі 206 776, 54 грн., у тому числі прострочена заборгованість по кредиту 199919,52 грн., прострочена заборгованість по відсотками 4167,83 грн., інші витрати згідно тарифів банку 2689.19 грн.

Постановою Одеського апеляційного суду від 08.08.2024р. рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 17.04.2023 р. скасовано та ухвалено нове рішення про відмову АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» у задоволені позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с.68-78).

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Одеського апеляційного суду від 08.08.2024р. було встановлено, що згідно листа приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" від 01.07.2024 року № 60-24-07031, 12.11.2020 року о 14:47 до служби підтримки абонентів (ЦДОА) з абонентського номеру НОМЕР_5 надійшов дзвінок з проханням встановити блокування абонентського номеру НОМЕР_3 (номер анонімний) по причині втрати. Відповідно до діючий на той час процедурі була проведена ідентифікація абонента. По факту оформлення заявки на абонентський номер НОМЕР_3 направлено СМС з повідомленням.

Того ж дня о 15:11, під час повторного звернення до ЦДОА з абонентського номеру НОМЕР_5 була подана заявка на заміну СІМ-картки абонентського номеру НОМЕР_3 .Була проведена ідентифікація абонента і по факту оформлення заявки на номер 380507665447відправлено СМС з повідомленням. О 16:10 виконана заміна СІМ-картки. Запис дзвінків за 12.11.2020 року не збережено.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник відповідача зазначив, що СМС повідомлень від приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" 12.11.2020 року ОСОБА_1 не отримував, оскільки в цей час здійснював переліт із м. Одеси із пересадкою в Стамбулі.

Згідно зі ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Згідно з п. 2 розділу 6 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705 (далі - Положення), в редакції на час виникнення правовідносин, емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.

Відповідно до п. 3 розділу 6 Положення банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

Відповідно до п.11 розділу 6 Положення користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629 св 18), від 24 липня 2019 року у справі № 753/16954/16-ц (провадження № 61-24323 св 18), від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18 (провадження № 61-9877 св 19), від 21 квітня 2021 року у справі № 751/6050/18 (провадження № 61-18544 св 19), від 07 липня 2021 року у справі № 370/476/16-ц (провадження № 61-10242 св 20), від 17 грудня 2021 року у справі № 263/3704/19 (провадження № 61-1799 св 21).

У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 зроблено висновок, що «при відмові у задоволенні позову апеляційний суд вважав, що спірні операції позивачем вчинено за допомогою картки, яка була додана до сервісу Google Pay, який дозволяє безконтактне зняття готівки за допомогою засобів ідентифікації (паролі, QR-код, у тому числі сформований за допомогою системи інтернет-банкінгу, CVV/CVC-кодів, тощо), без розголошення яких інша особа, навіть перевипустивши сім-картку або маючи фінансовий телефон клієнта, не змогла б ні зайти до Приват24, ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти з його рахунку. Апеляційний суд вказав, що невід`ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ y мережі Інтернет, і саме клієнт несе повну відповідальність за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на картці даних (пункт 2.1.4.12.3. Умов), а також за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до розголошення ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію; апеляційний суд не врахував, що: саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».

Тобто саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача.

З досліджених судом наданих сторонами доказів суд дійшов висновку що банком належними та допустимими доказами не підтверджено, що позивач ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті SІМ-картки, незаконному використанню ПІН-коду, або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування грошових коштів з його рахунку, після виявлення незаконного списання коштів, виконавши вказівку оператора банку, невідкладно звернувся до відділення банку з письмовою заявою про незгоду з трансакціями та в подальшому до правоохоронних органів із заявами про вчинення злочину та поданому факту внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження № 12020160500003385 від 11.12.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині першій статті 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з ч. 1 ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1,2 ст. 86 Закону України «Про платіжні послуги», надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.

Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

Відповідно до п.п. 42-44 ч.1 ст.1 Закону неналежна платіжна операція-платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; неналежний отримувач-особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі; неналежний платник-особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно).

Згідно з ч.4 ст. 67 Закону надавачі платіжних послуг зобов`язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання.

Крім цього частинами 1, 3-5 ст. 68 Закону електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.

Надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену ідентифікацію користувача під час:

- отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації;

- ініціювання дистанційної платіжної операції;

- будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).

Надавачі платіжних послуг зобов`язані розробити та застосовувати елементи посиленої ідентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних ідентифікації.

Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену ідентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов`язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.

Таким чином, крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі №127/23496/15-ц (провадження № 61- 3239св18) зазначено, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанції вірно прийняли до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та від 11 березня 2015 року № 6-16цс15».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61- 16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що грошові кошти з рахунку позивача були списані за ініціативою інших осіб внаслідок недозволених платіжних операцій, а відповідачем не було вчинено жодних дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин списання коштів з карткових рахунків позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 263 - 266 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк про стягнення списаних коштів з банківського карткового рахунку - задовольнити.

Визнати недійсними операції (трансакції) щодо переказу коштів з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 відкритого в Акціонерному товаристві «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» відповідно до

договору про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки №РС/WE0VER+/250_00018 від 13.08.2019 року за карткою НОМЕР_2 з 13.11.2020 року по 16.11.2021 року на суму 266 525 (двісті шістдесят шість тисяч п`ятсот двадцять п`ять) гривень 19 копійок, а саме:

-операція за датою 13.11.2020 о 12:07 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000372250 у розмірі 14650 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 73,25 гривні;

-операція за датою 13.11.2020 о 12:22 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000439478 у розмірі 14650 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 73,25 гривні;

-операція за датою 13.11.2020 о 13:33 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000779546 у розмірі 25000 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 14:56 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000163438 у розмірі 15000 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 75 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 15:25 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000294312 у розмірі 10000 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 50 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 15:57 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000447482 у розмірі 15000 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 75 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 16:15 з датою списання 16.11.2020 з кодом0000000537180 у розмірі 15000 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 75 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 16:17 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000547920 у розмірі 15000 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 450 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 16:19 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000558858 у розмірі 15000 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 450 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 16:21 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000567888 у розмірі 20000 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 600 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 16:24 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000580850 у розмірі 15000 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 450 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 14:20 з датою списання 16.11.2020 з кодом 000000998698 у розмірі 10000 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 14:26 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000026628 у розмірі 10000 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 16:29 з датою списання 16.11.2020з кодом 0000000605066 у розмірі 5000 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 13:44 з датою списання 16.11.2020 кодом0000000830202 у розмірі 3221 гривня, комісія за проведення операції у розмірі 16 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 15:20 з датою списання 16.11.2020 з кодом0000000271006 у розмірі 10055 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 50,28 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 13:16 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000694334 у розмірі 25130 гривень, комісія за проведення операції у розмірі 125,65 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 12:52 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000579682 у розмірі 25130 гривень, комісія за проведення = операції у розмірі 125,65 гривень;

-операція за датою 13.11.2020 о 13:58 з датою списання 16.11.2020 з кодом 0000000895138 у розмірі 1000 гривень;

Зобов`язати Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО- ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» відновити залишок коштів на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у розмірі 196 855,91 грн., які були надані відповідно додаткового договору №2 від 25.08.2020р. про встановлення овердрафту з пільговим періодом для держателів особистих платіжних карток за тарифним планом «ПРЕМІУМ ЕЛІТ +» до договору №РС/WE0VER+/250_00018 про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за якими здійснюються з використанням платіжної картки від 13.08.2019р. та списані за трансакціями у період з 13.11.2020р. по 16.11.2020р. включно.

Стягнути з акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» на користь ОСОБА_1 неправомірно перераховану з його рахунку № НОМЕР_1 суму власних коштів у розмірі 66980,09 грн.

Зобов`язати акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» зарахувати на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 відкритий в акціонерному товаристві «Український будівельно-інвестиційний банк» суму комісійних відсотків у розмірі 2689,19 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В.Смирнов